К'ук'-Балам I (К'ук'-Бахлам I)(* 31 березня 397 — † бл. 435) — засновник царської династії Баакульського (Баакальського) царства класичних мая зі столицею в місті Паленке.
К'ук'-Балам I, Цар Баакуля (Паленке) | |
---|---|
Іменний ієрогліф К'ук'-Балама I | |
Початок правління: | 8.19.15.3.4, 1 K'ан 2 K'айаб (11 березня 431 року) |
Кінець правління: | 435 рік |
Попередник: | Засновник династії |
Наступник: | Каспер II |
Дата народження: | 8.18.0.13.6, 5 Кімі 14 K'айаб (31 березня 397 року) |
Країна: | Баакульського царства класичних мая |
Дата смерті: | 435 рік? |
Династія: | Лінія Токтан-Лакамхи |
Першоджерела
Джерелом наших знань про К'ук'-Балама I та його наступників є так звані «Династичні тексти Паленке» — ієрогліфічні написи, зроблені писцями мая на кам'яних монуметальних скульптурних пам'ятках (стелах, настінних панелях, притолоках та ін.). Як правило, у таких «царських» написах фіксувалися події з династичної історії, а також найвизначніші звершення, пов'язані з військово-політичною і культово-ритуальною діяльністю того чи іншого царя (рідше вельможі). Написи датовано відповідно до календарної системи давних мая. Завдяки цьому ми можемо точно визначити час тієї чи їншої події і вибудувати їхню загальну хронологію.
Дати народження і воцаріння міфічних, легендарних та історичних правителів містяться на Центральній панелі з , одного із найбільших храмів Паленке. Важливо взяти до уваги, що до нашого часу не збереглося історичних свідчень, сучасних першим правителям Паленке (єдиним винятком є знаменита «Чаша Каспера»). Монументи з «Храму Хреста», та інших храмів, на підставі яких ми реконструюємо династичну історію, було створено не раніше другої половини 7 ст., і ранні царі у них згадуються ретроспективно.
Ім'я
Ім'я К'ук'-Балама у перекладі означає «Кецаль-Ягуар». Іменний ієрогліф цього правителя складається з поєднання символів кецаля (мовою мая «к'ук'») та ягуара (мовою мая «балам»). Можливим є також читання імені як К'ук'-Бахлам. Така розбіжність спричинена так званими «аспірованими голосними», які на письмі позначають шляхом додавання до відповідної голосної літери «х» (ах, ех, іх, ох, ух). Цей тип голосних присутній у деяких сучасних мовах мая, але його існування у давній мові ієрогліфічних текстів є недоведеним.
Походження
Про походження К'ук'-Балама I майже нічого невідомо. В ієрогліфічних текстах Паленке він має титул К'ухуль Ахав, тобто «Священний Володар Токтана» або «Цар Токтана». Де саме знаходився Токтан (у перекладі «Хмарна Долина»), достеменно невідомо. З ієрогліфічних написів ми знаємо, що центральна частина Паленке, в якій розташовувалися головні адміністративні та культові споруди міста, у давнину мала назву Лакам Ха', що означає «Велика Вода». На межі V — VI століття царі Паленке змінюють свій титул з «Володарів Токтана» на «Володарів Баакуля». Ймовірно, за часів К'ук'-Балама I та двох його найближчих наступників Токтан був столицею царства, і лише пізніше резиденцію було перенесено до Лакамхи. Через це засновану К'ук'-Баламом I династію також називають «Лінією Токтан-Лакамхи».
Правління. Засновник династії
З тексту на центральній панелі із «Храму Хреста» нам відомо, що К'ук'-Балам I народився у день 8.18.0.13.6, 5 Кімі 14 K'айаб (31 березня 397 року) і став царем («сів на володарювання») у день 8.19.15.3.4, 1 K'ан 2 K'айаб (11 березня 431 року). Хоча в ієрогліфічних текстах Паленке є згадки про , саме К'ук'-Балам I є першим безсумнівно історичним правителем царства, від якого бере початок «лінія Токтан-Лакамхи». Дата смерті К'ук'-Балама I невідома, але ми знаємо, що його наступник (якому дослідники дали умовне прізвисько «Каспер») став царем у день 8.19.19.11.17, 2 Кабан 10 Шуль (10 серпня 435 року), тому дуже імовірно, що К'ук'-Балам I помер незадовго до цієї дати.
Попередник: | Цар Паленке 11. 03. 431 — 435 | Наступник: |
немає | «Каспер» |
Примітки
- 1. Сафронов Александр Владимирович. Государства майя западного региона в классический период. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук — Москва 2006, страницы 20-22
- 2. Талах Виктор Николаевич. Хроники Баакульских Владык, 2009, страница 5
- 3. http://www.mezoamerica.ru/indians/maya/lord-palenque.html [ 17 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- 4. Martin, Simon and Nikolai Grube. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. London, 2000. P. 156
Джерела
- Талах Виктор. Хроники Баакульских Владык. Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 10 травня 2010.
Література
- Martin, Simon and Nikolai Grube. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. London, 2000
- Skidmore, Joel. The Rulers of Palenque: A Beginner's Guide. Fifth edition. 2010 // Mesoweb: [1] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Сафронов А. В. Государства майя западного региона в классический период. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук. Москва 2006
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
K uk Balam I K uk Bahlam I 31 bereznya 397 bl 435 zasnovnik carskoyi dinastiyi Baakulskogo Baakalskogo carstva klasichnih maya zi stoliceyu v misti Palenke K uk Balam I Car Baakulya Palenke K uk Balam I Car Baakulya Palenke Imennij iyeroglif K uk Balama IPochatok pravlinnya 8 19 15 3 4 1 K an 2 K ajab 11 bereznya 431 roku Kinec pravlinnya 435 rikPoperednik Zasnovnik dinastiyiNastupnik Kasper IIData narodzhennya 8 18 0 13 6 5 Kimi 14 K ajab 31 bereznya 397 roku Krayina Baakulskogo carstva klasichnih mayaData smerti 435 rik Dinastiya Liniya Toktan Lakamhi Div takozh K uk BalamPershodzherelaCentralna panel z Hramu Hresta Dzherelom nashih znan pro K uk Balama I ta jogo nastupnikiv ye tak zvani Dinastichni teksti Palenke iyeroglifichni napisi zrobleni piscyami maya na kam yanih monumetalnih skulpturnih pam yatkah stelah nastinnih panelyah pritolokah ta in Yak pravilo u takih carskih napisah fiksuvalisya podiyi z dinastichnoyi istoriyi a takozh najviznachnishi zvershennya pov yazani z vijskovo politichnoyu i kultovo ritualnoyu diyalnistyu togo chi inshogo carya ridshe velmozhi Napisi datovano vidpovidno do kalendarnoyi sistemi davnih maya Zavdyaki comu mi mozhemo tochno viznachiti chas tiyeyi chi yinshoyi podiyi i vibuduvati yihnyu zagalnu hronologiyu Dati narodzhennya i vocarinnya mifichnih legendarnih ta istorichnih praviteliv mistyatsya na Centralnij paneli z odnogo iz najbilshih hramiv Palenke Vazhlivo vzyati do uvagi sho do nashogo chasu ne zbereglosya istorichnih svidchen suchasnih pershim pravitelyam Palenke yedinim vinyatkom ye znamenita Chasha Kaspera Monumenti z Hramu Hresta ta inshih hramiv na pidstavi yakih mi rekonstruyuyemo dinastichnu istoriyu bulo stvoreno ne ranishe drugoyi polovini 7 st i ranni cari u nih zgaduyutsya retrospektivno Im yaIm ya K uk Balama u perekladi oznachaye Kecal Yaguar Imennij iyeroglif cogo pravitelya skladayetsya z poyednannya simvoliv kecalya movoyu maya k uk ta yaguara movoyu maya balam Mozhlivim ye takozh chitannya imeni yak K uk Bahlam Taka rozbizhnist sprichinena tak zvanimi aspirovanimi golosnimi yaki na pismi poznachayut shlyahom dodavannya do vidpovidnoyi golosnoyi literi h ah eh ih oh uh Cej tip golosnih prisutnij u deyakih suchasnih movah maya ale jogo isnuvannya u davnij movi iyeroglifichnih tekstiv ye nedovedenim PohodzhennyaPro pohodzhennya K uk Balama I majzhe nichogo nevidomo V iyeroglifichnih tekstah Palenke vin maye titul K uhul Ahav tobto Svyashennij Volodar Toktana abo Car Toktana De same znahodivsya Toktan u perekladi Hmarna Dolina dostemenno nevidomo Z iyeroglifichnih napisiv mi znayemo sho centralna chastina Palenke v yakij roztashovuvalisya golovni administrativni ta kultovi sporudi mista u davninu mala nazvu Lakam Ha sho oznachaye Velika Voda Na mezhi V VI stolittya cari Palenke zminyuyut svij titul z Volodariv Toktana na Volodariv Baakulya Jmovirno za chasiv K uk Balama I ta dvoh jogo najblizhchih nastupnikiv Toktan buv stoliceyu carstva i lishe piznishe rezidenciyu bulo pereneseno do Lakamhi Cherez ce zasnovanu K uk Balamom I dinastiyu takozh nazivayut Liniyeyu Toktan Lakamhi Pravlinnya Zasnovnik dinastiyiZ tekstu na centralnij paneli iz Hramu Hresta nam vidomo sho K uk Balam I narodivsya u den 8 18 0 13 6 5 Kimi 14 K ajab 31 bereznya 397 roku i stav carem siv na volodaryuvannya u den 8 19 15 3 4 1 K an 2 K ajab 11 bereznya 431 roku Hocha v iyeroglifichnih tekstah Palenke ye zgadki pro same K uk Balam I ye pershim bezsumnivno istorichnim pravitelem carstva vid yakogo bere pochatok liniya Toktan Lakamhi Data smerti K uk Balama I nevidoma ale mi znayemo sho jogo nastupnik yakomu doslidniki dali umovne prizvisko Kasper stav carem u den 8 19 19 11 17 2 Kaban 10 Shul 10 serpnya 435 roku tomu duzhe imovirno sho K uk Balam I pomer nezadovgo do ciyeyi dati Poperednik Car Palenke 11 03 431 435 Nastupnik nemaye Kasper Primitki1 Safronov Aleksandr Vladimirovich Gosudarstva majya zapadnogo regiona v klassicheskij period Dissertaciya na soiskanie uchenoj stepeni kandidata istoricheskih nauk Moskva 2006 stranicy 20 22 2 Talah Viktor Nikolaevich Hroniki Baakulskih Vladyk 2009 stranica 5 3 http www mezoamerica ru indians maya lord palenque html 17 serpnya 2010 u Wayback Machine 4 Martin Simon and Nikolai Grube Chronicle of the Maya Kings and Queens Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya London 2000 P 156DzherelaTalah Viktor Hroniki Baakulskih Vladyk Arhiv originalu za 18 grudnya 2012 Procitovano 10 travnya 2010 LiteraturaMartin Simon and Nikolai Grube Chronicle of the Maya Kings and Queens Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya London 2000 Skidmore Joel The Rulers of Palenque A Beginner s Guide Fifth edition 2010 Mesoweb 1 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Safronov A V Gosudarstva majya zapadnogo regiona v klassicheskij period Dissertaciya na soiskanie uchenoj stepeni kandidata istoricheskih nauk Moskva 2006