Йоїчіро Намбу

Намбу Йоїтіро ( англ. Yoichiro Nambu, яп. 南部 阳 一郎, нар. 18 січня 1921(19210118) — пом. 5 липня 2015) — японський та американський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики 2008 року за відкриття механізму спонтанного порушення симетрії в субатомній фізиці. Є членом Національної академії наук США (1973), Американської академії мистецтв і наук.

Намбу Йоїтіро
南部 阳 一郎
Народився	18 січня 1921(1921-01-18) Токіо, Японія
Помер	5 липня 2015(2015-07-05) (94 роки) Тойонака, Префектура Осака, Японія ·інфаркт міокарда
Країна	Японія, США
Діяльність	фізик-теоретик, професор, фізик, дослідник
Alma mater	Токійський університет
Галузь	фізика
Заклад	Токійський університет Чиказький університет
Науковий ступінь	доктор наук^[d] (1952)
Відомі учні	^d
Аспіранти, докторанти	^d ^d^[1]
Членство	Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Американське фізичне товариство^[2]
Відомий завдяки:	автор ідеї спонтанного порушення симетрії, один з основоположників квантової хромодинаміки
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма Медаль Оскара Клейна (2005) медаль імені Макса Планка (1985) премія Вольфа з фізики (1994) ^d (1978) ^d (1976) премія Денні Гайнемана з математичної фізики (1970) Премія Сакураї (1994) ^d (2007) медаль Дірака Міжнародного центру теоретичної фізики (1986)
Намбу Йоїтіро у Вікісховищі

Біографія

Намбу народився в Токіо, в 1942 закінчив Токійський університет, де працював у період 1945-1949. З 1949 по 1971 обіймав посаду професора , а з 1971 — в Чиказького університету.

Наукова діяльність

Наукові праці Намбу присвячені питанням квантової електродинаміки, фізики елементарних частинок, квантової теорії поля, теорії розсіювання, статистики кристалів, теорії надпровідності. У 1951 незалежно від інших учених він запропонував ідею асоціативного народження дивних частинок. У 1957 він передбачив існування омега-мезона і отримав співвідношення, зване . У 1960 їм була висунута ідея спонтанного порушення симетрії, а також гіпотеза часткового збереження слабкого аксіального струму адронів. Через рік Намбу доклав концепцію спарювання до задачі визначення спектру мас елементарних частинок. У 1964 він дав загальне математичне доведення , а також ввів у фізику нове квантове число, яке отримало назву «колір». Наступного року разом з М. Ханом йому вдалося створити схему сильних взаємодій, засновану на трьох триплетів кварків з цілочисельними зарядами (так звана модель Хана — Намбу). На основі цієї моделі Намбу ввів колірну взаємодію, тим самим заклавши основи квантової хромодинаміки.

Нагороди та премії

• Премія Денні Хайнемана в галузі математичної фізики (1970)
• Премія Р. Оппенгеймера (1976)
• Національна наукова медаль США (1982)
• Почесний член Японської Академії (1984)
• Медаль імені Макса Планка (1985)
• Медаль Дірака (1986)
• Премія Сакураї (1994)
• Премія Вольфа з фізики (1994/1995)
• ^[en] (ОІЯД, 2003)
• Медаль Б. Франкліна (2005)
• (2007)
• Нобелівська премія з фізики (2008)

Роботи

• Й. Намбу. Чому немає вільних кварків. — УФН, Т.124, № 1 (1978).
• Й. Намбу. Кварки. — М.: Мир, 1984.

Література

• Ю. А. Храмов. Фізики: Біографічний довідник. — 2-е вид. — М.: Наука, 1983. С. 193–194.
• М. К. Волков, А. Є. Раджабов. Модель Намбу — Йона-Лазініо та її розвиток. — УФН, Т.176, С.569 (2006).
• І. Іванов. Нобелівська премія з фізики — 2008. — Повідомлення на сайті «Елементи».

Примітки

1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
2. NNDB — 2002.
   d:Track:Q1373513
3. . Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 18 травня 2011.

Посилання

• Інформація з сайту Нобелівського комітету (англ.)
• Й. Намбу. «Спонтанне порушення симетрії у фізиці елементарних частинок: приклад плідної обміну ідеями». Нобелівська лекція, УФН, тому 179, випуск 12, грудень 2009
• Намбу із співробітниками на сайті фізичного факультету Чиказького університету (англ.)
• Американці отримали Нобелівську премію з хімії
• Йосіро НАМБУ на сайті «Сьогодні в історії»