Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йо́сі Бе́йлін (івр. יוסי ביילין; нар. 12 червня 1948, Петах-Тіква) — ізраїльський політик, громадський діяч, депутат кнесету кількох скликань. Виступає за якнайшвидше вирішення арабо-ізраїльського конфлікту і створення Палестинської держави.
| Йосі Бейлін | |
|---|---|
| івр. יוסי ביילין | |
 | |
| Народився | 12 червня 1948 (76 років) Петах-Тіква |
| Громадянство |  Ізраїль |
| Діяльність | політик, викладач університету, журналіст, публіцист |
| Alma mater | Тель-Авівський університет |
| Знання мов | англійська[1], французька[1], арабська[1] і іврит[2] |
| Заклад | Тель-Авівський університет і Давар |
| Посада | d[3], депутат Кнесету[d][1], депутат Кнесету[d][1], d і d |
| Партія | партія Яхад |
| Діти | d |
| Автограф |  |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 5240775 |
| Сайт | beilin.org.il |
| |
Біографія
Ранні роки
У 19 років був призваний до ЦАГАЛЬ. Брав участь в Шестиденній війні 1967 року. У 1973 році як резервіст брав участь у Війні Судного дня на Голанських висотах. За свідченням Бейліна, після війни він перестав дотримуватися традицій юдейської релігії і став прихильником мирного вирішення арабо-ізраїльського конфлікту.
Навчався в Тель-авівському університеті. У 1972 році отримав ступінь бакалавра з єврейської літератури і політології, а в 1976 році — ступінь магістра з політології. У 1969—1977 рр.. Бейлін працював журналістом у газеті «Давар». У 1972—1985 рр. читав лекції з політології в Тель-Авівському університеті. У 1981 р. отримав ступінь доктора філософії, написав дисертацію про ізраїльську політичного життя в 1967–1973 рр.. Погляди і політична кар'єра
Бейлін неодноразово висловлювався за необхідність повного відступу з усіх окупованих палестинських територій, захоплених Ізраїлем у ході війни в 1967 року і за укладення всеосяжного мирного договору з арабськими країнами.
У 1977–1984 роках Бейлін відповідав за зв'язок з пресою ізраїльської партії Авода. Він став одним з найближчих послідовників Шимона Переса.
У 1984–1986 рр. Бейлін займав пост секретаря уряду. У 1986—1988 рр. обіймав посаду директора політичного департаменту в МЗС Ізраїлю.
У 1988 р. Бейлін був обраний до кнесету 12-го скликання за списком лівого блоку Маарах, був заступником міністра фінансів. Він став одним з лідерів групи з восьми молодих депутатів Кнесету від Маараха, в яку, поряд з ним, входили Хаїм Рамон, Амір Перец, Авраам Бург та інші.
Після відходу з уряду Бейлін став одним з керівників Фонду спільної економічної діяльності, який підтримував проєкти, спрямовані на арабсько-єврейське зближення. У 1992 р. Бейлін отримав посаду заступника міністра закордонних справ в уряді Шимона Переса. Він зіграв велику роль в організації та проведенні таємних переговорів з представниками Організації визволення Палестини, результатом яких стало укладення 20 серпня 1993 угоди в Осло. У 1995 р. став міністром економіки та планування, потім — міністром у міністерстві глави уряду.
У 1994–1996 рр. Бейлін вів переговори з одним з лідерів Палестинської автономії Абу-Мазеном, в результаті яких було укладено угоду, прийняту як базу для майбутнього договору про врегулювання конфлікту. У 1997 р. виставив свою кандидатуру на пост глави партії Авода, але програв праймеріз Егуду Бараку. У 1999 році Бейлін отримав посаду міністра юстиції, а в 2000 році також портфель міністра у справах релігій. У 2001 р. Бейлін виступав проти вступу Ізраїльської робітничої партії до уряду національної єдності на чолі з Аріелем Шароном. У зв'язку з цими протиріччям Бейлін вийшов з партії Авода і перейшов до партії Мерец.
Політична діяльність після виходу з партії Авода
Бейлін був головою групи ізраїльських інтелектуалів лівого спрямування, які вели неофіційні переговори з групою інтелектуалів і політичних діячів Палестинської автономії. 1 грудня 2003 у Женеві між двома групами було укладено неофіційне угоду, відому як «Женевська ініціатива». Угода передбачала майже повний відступ Ізраїлю з окупованих територій до кордонів 1967 р., Ліквідацію більшості єврейських поселень на цих територіях, створення столиці палестинської держави у Східному Єрусалимі. Палестинські біженці, відповідно до угоди, повинні мати беззастережне право на повернення в Палестинську державу, квоту на повернення біженців до Ізраїлю має, відповідно до угоди, визначати виключно держава Ізраїль. Ця угода, викликало критику в Ізраїлі.
На початку 2004 р. МЕРЕЦ і рух Шахар створений Бейліном в 2002 р., об'єдналися в партію Яхад, головою якої став Бейлін. Бейлін виступав з критикою плану Аріеля Шарона по односторонньому розмежуванню, наполягаючи на тому, що вихід Ізраїлю з Гази можливий тільки в рамках повноцінного і остаточної угоди з Палестинською національною адміністрацією, як передбачала «Женевська ініціатива». Односторонній вихід розглядався Бейлін як «заохочення терористів» і поступка ХАМАСу. Бейлін так само піддав критиці будівництво розділового бар'єру між Ізраїлем і Західним Берегом. Бейлін очолив список партії Мерец-Яхад на вибори в Кнесет 17-го скликання, що отримала п'ять мандатів. Партія залишалася в опозиції до уряду Ехуда Ольмерта. Після поразки партії Мерец на виборах 2009 року Бейлін оголосив про свій відхід з політики.
Пропозиція щодо полегшення гіюру
Бейлін запропонував законопроєкт, згідно з яким євреями вважалися б також ті громадяни Ізраїлю, в яких єврей лише батько (нині євреями визнаються тільки люди, чия мати була єврейкою). Так само він запропонував так званий «світський гіюр» для громадян Ізраїлю неєврейської національності, в результаті якого кожен міг би приєднається до єврейського народу без складної процедури ортодоксального релігійного гіюру. Такий законопроєкт полегшив би положення багатьох іммігрантів з колишнього СРСР, які не будучи євреями згідно з релігійним законом не мають можливості вступити в Ізраїлі в шлюб. Однак комітет уряду Ізраїлю за законодавством відхилив цей законопроєкт.
Інша діяльність
Бейлін приділяв велику увагу відносинам Ізраїлю з євреями інших країн. У 1999 р. в результаті його діяльності було розпочато проєкт «Тагле» в рамках якого в 1999–2005 рр.. близько 250 тисяч представників єврейської молоді безкоштовно відвідали Ізраїль з ознайомлювальною поїздкою.
Приватне життя
Бейлін одружений, має двох дітей. Проживає в Тель-Авіві.
Нагороди
За свою миротворчу діяльність Бейлін був нагороджений президентом Франції Орденом почесного легіону.
Примітки
- חה"כ יוסי ביילין — Кнесет.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- כל ממשלות ישראל — הכנסת.
Посилання
- Yom Kippur Isn't Always Yom Kippur — Йосі Бейлін на сайті кнесету
- Yossi Beilin reçoit la légion d'honneur Йосі Бейлін — Стаття в Електронній єврейській Енциклопедії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bejlin Jo si Be jlin ivr יוסי ביילין nar 12 chervnya 1948 Petah Tikva izrayilskij politik gromadskij diyach deputat knesetu kilkoh sklikan Vistupaye za yaknajshvidshe virishennya arabo izrayilskogo konfliktu i stvorennya Palestinskoyi derzhavi Josi Bejlinivr יוסי ביילין Narodivsya12 chervnya 1948 1948 06 12 76 rokiv Petah TikvaGromadyanstvo IzrayilDiyalnistpolitik vikladach universitetu zhurnalist publicistAlma materTel Avivskij universitetZnannya movanglijska 1 francuzka 1 arabska 1 i ivrit 2 ZakladTel Avivskij universitet i DavarPosadad 3 deputat Knesetu d 1 deputat Knesetu d 1 d i dPartiyapartiya YahadDitidAvtografNagorodiKavaler ordena Pochesnogo legionuIMDbID 5240775Sajtbeilin org il Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki U 19 rokiv buv prizvanij do CAGAL Brav uchast v Shestidennij vijni 1967 roku U 1973 roci yak rezervist brav uchast u Vijni Sudnogo dnya na Golanskih visotah Za svidchennyam Bejlina pislya vijni vin perestav dotrimuvatisya tradicij yudejskoyi religiyi i stav prihilnikom mirnogo virishennya arabo izrayilskogo konfliktu Navchavsya v Tel avivskomu universiteti U 1972 roci otrimav stupin bakalavra z yevrejskoyi literaturi i politologiyi a v 1976 roci stupin magistra z politologiyi U 1969 1977 rr Bejlin pracyuvav zhurnalistom u gazeti Davar U 1972 1985 rr chitav lekciyi z politologiyi v Tel Avivskomu universiteti U 1981 r otrimav stupin doktora filosofiyi napisav disertaciyu pro izrayilsku politichnogo zhittya v 1967 1973 rr Poglyadi i politichna kar yera Bejlin neodnorazovo vislovlyuvavsya za neobhidnist povnogo vidstupu z usih okupovanih palestinskih teritorij zahoplenih Izrayilem u hodi vijni v 1967 roku i za ukladennya vseosyazhnogo mirnogo dogovoru z arabskimi krayinami U 1977 1984 rokah Bejlin vidpovidav za zv yazok z presoyu izrayilskoyi partiyi Avoda Vin stav odnim z najblizhchih poslidovnikiv Shimona Peresa U 1984 1986 rr Bejlin zajmav post sekretarya uryadu U 1986 1988 rr obijmav posadu direktora politichnogo departamentu v MZS Izrayilyu U 1988 r Bejlin buv obranij do knesetu 12 go sklikannya za spiskom livogo bloku Maarah buv zastupnikom ministra finansiv Vin stav odnim z lideriv grupi z vosmi molodih deputativ Knesetu vid Maaraha v yaku poryad z nim vhodili Hayim Ramon Amir Perec Avraam Burg ta inshi Pislya vidhodu z uryadu Bejlin stav odnim z kerivnikiv Fondu spilnoyi ekonomichnoyi diyalnosti yakij pidtrimuvav proyekti spryamovani na arabsko yevrejske zblizhennya U 1992 r Bejlin otrimav posadu zastupnika ministra zakordonnih sprav v uryadi Shimona Peresa Vin zigrav veliku rol v organizaciyi ta provedenni tayemnih peregovoriv z predstavnikami Organizaciyi vizvolennya Palestini rezultatom yakih stalo ukladennya 20 serpnya 1993 ugodi v Oslo U 1995 r stav ministrom ekonomiki ta planuvannya potim ministrom u ministerstvi glavi uryadu U 1994 1996 rr Bejlin viv peregovori z odnim z lideriv Palestinskoyi avtonomiyi Abu Mazenom v rezultati yakih bulo ukladeno ugodu prijnyatu yak bazu dlya majbutnogo dogovoru pro vregulyuvannya konfliktu U 1997 r vistaviv svoyu kandidaturu na post glavi partiyi Avoda ale prograv prajmeriz Egudu Baraku U 1999 roci Bejlin otrimav posadu ministra yusticiyi a v 2000 roci takozh portfel ministra u spravah religij U 2001 r Bejlin vistupav proti vstupu Izrayilskoyi robitnichoyi partiyi do uryadu nacionalnoyi yednosti na choli z Arielem Sharonom U zv yazku z cimi protirichchyam Bejlin vijshov z partiyi Avoda i perejshov do partiyi Merec Politichna diyalnist pislya vihodu z partiyi Avoda Bejlin buv golovoyu grupi izrayilskih intelektualiv livogo spryamuvannya yaki veli neoficijni peregovori z grupoyu intelektualiv i politichnih diyachiv Palestinskoyi avtonomiyi 1 grudnya 2003 u Zhenevi mizh dvoma grupami bulo ukladeno neoficijne ugodu vidomu yak Zhenevska iniciativa Ugoda peredbachala majzhe povnij vidstup Izrayilyu z okupovanih teritorij do kordoniv 1967 r Likvidaciyu bilshosti yevrejskih poselen na cih teritoriyah stvorennya stolici palestinskoyi derzhavi u Shidnomu Yerusalimi Palestinski bizhenci vidpovidno do ugodi povinni mati bezzasterezhne pravo na povernennya v Palestinsku derzhavu kvotu na povernennya bizhenciv do Izrayilyu maye vidpovidno do ugodi viznachati viklyuchno derzhava Izrayil Cya ugoda viklikalo kritiku v Izrayili Na pochatku 2004 r MEREC i ruh Shahar stvorenij Bejlinom v 2002 r ob yednalisya v partiyu Yahad golovoyu yakoyi stav Bejlin Bejlin vistupav z kritikoyu planu Arielya Sharona po odnostoronnomu rozmezhuvannyu napolyagayuchi na tomu sho vihid Izrayilyu z Gazi mozhlivij tilki v ramkah povnocinnogo i ostatochnoyi ugodi z Palestinskoyu nacionalnoyu administraciyeyu yak peredbachala Zhenevska iniciativa Odnostoronnij vihid rozglyadavsya Bejlin yak zaohochennya teroristiv i postupka HAMASu Bejlin tak samo piddav kritici budivnictvo rozdilovogo bar yeru mizh Izrayilem i Zahidnim Beregom Bejlin ocholiv spisok partiyi Merec Yahad na vibori v Kneset 17 go sklikannya sho otrimala p yat mandativ Partiya zalishalasya v opoziciyi do uryadu Ehuda Olmerta Pislya porazki partiyi Merec na viborah 2009 roku Bejlin ogolosiv pro svij vidhid z politiki Propoziciya shodo polegshennya giyuru Bejlin zaproponuvav zakonoproyekt zgidno z yakim yevreyami vvazhalisya b takozh ti gromadyani Izrayilyu v yakih yevrej lishe batko nini yevreyami viznayutsya tilki lyudi chiya mati bula yevrejkoyu Tak samo vin zaproponuvav tak zvanij svitskij giyur dlya gromadyan Izrayilyu neyevrejskoyi nacionalnosti v rezultati yakogo kozhen mig bi priyednayetsya do yevrejskogo narodu bez skladnoyi proceduri ortodoksalnogo religijnogo giyuru Takij zakonoproyekt polegshiv bi polozhennya bagatoh immigrantiv z kolishnogo SRSR yaki ne buduchi yevreyami zgidno z religijnim zakonom ne mayut mozhlivosti vstupiti v Izrayili v shlyub Odnak komitet uryadu Izrayilyu za zakonodavstvom vidhiliv cej zakonoproyekt Insha diyalnist Bejlin pridilyav veliku uvagu vidnosinam Izrayilyu z yevreyami inshih krayin U 1999 r v rezultati jogo diyalnosti bulo rozpochato proyekt Tagle v ramkah yakogo v 1999 2005 rr blizko 250 tisyach predstavnikiv yevrejskoyi molodi bezkoshtovno vidvidali Izrayil z oznajomlyuvalnoyu poyizdkoyu Privatne zhittya Bejlin odruzhenij maye dvoh ditej Prozhivaye v Tel Avivi NagorodiZa svoyu mirotvorchu diyalnist Bejlin buv nagorodzhenij prezidentom Franciyi Ordenom pochesnogo legionu Primitkiחה כ יוסי ביילין Kneset d Track Q133396 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 כל ממשלות ישראל הכנסת d Track Q133396PosilannyaYom Kippur Isn t Always Yom Kippur Josi Bejlin na sajti knesetu Yossi Beilin recoit la legion d honneur Josi Bejlin Stattya v Elektronnij yevrejskij Enciklopediyi