Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йосип Кишинівський (рум. Iosif Chișinevschi — Кишинівський, справжнє ім'я Йосип Якович Ройтман ; 1905, Бєльці, Бессарабська губернія — 1963, Бухарест) — румунський державний і партійний діяч. Провідний ідеолог Румунської комуністичної партії з 1944 по 1957 рік, він був головою її відділу агітпропу з 1948 по 1952 рік і відповідав за пропаганду та культуру з 1952 по 1955 рік. Вважався «московською правою рукою в Румунії».
| Йосип Кишинівський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 23 грудня 1905 Бєльці, Бессарабська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1963 Бухарест, Румунія |
| Країна |  Румунія |
| Діяльність | політик, журналіст |
| Alma mater | Міжнародна ленінська школа |
| Знання мов | румунська |
| Посада | член Палати депутатів Румунії[d] |
| Партія | Румунська комуністична партія |
| |
Життєпис
Народився 10 грудня 1905 року (за старим стилем) у Бєльцях Бессарабської губернії (нинішня Молдова) у бідній родині, батьки — Янкель та Лея Ройтман. Вчився, здебільшого, самостійно, покинува школу. В 1928 році приєднався до нелегальної комуністичної партії Румунії. Того ж року був заарештований. Партійний псевдонім Кишинівський — дошлюбне прізвище його дружини Люби, також активістки комуністичного підпілля. Після звільнення у 1930 році під час перебування в СРСР відвідав Комуністичний інтернаціонал та прослухав курси Міжнародної ленінської школи (його єдина ідеологічна підготовка). Також був учасником V з'їзду КПРС, що відбувся в грудні 1931 року. Знову заарештований у 1933 році він був звільнений у 1936 році. Відразу його включили до складу ЦК, обравши головою Бухарестської партійної організації. Влаштувався на роботу до друкарні, де знову продовжив участь у підпільному комуністичному русі. У 1940 році знову обраний до центрального комітету компартії Румунії і того ж року повторно заарештований, засуджений до 25 років каторжних робіт. Відбував термін разом із Георге Георгіу-Дежем у в'язниці в Карансебеші та в таборі Тиргу-Жіу. Разом з Георгіу-Деєм і Штефаном Форішем брав участь в організації змови, яка призвела до ліквідації та вбивства останнього, звинувативши його в тому, що він співпрацював з таємною поліцією Румунського королівства, Сигуранца Статулуї. У 1944 році звільнений із в'язниці разом з іншими політв'язнями внаслідок падіння режиму Іона Антонеску. Приєднавшись до Політбюро після 23 серпня 1944 року, Йосип Кишинівський брав участь в антиінтелігенційній кампанії, а також опублікував кілька статей і брошур під псевдонімом Стенчулеску наступного року. З 1945 року — член редколегії газети [en]» (Скінтея — Іскра) — органу комуністичної партії Румунії. Член Політбюро ЦК Румунської комуністичної партії у 1948—1957 роках, голова відділу пропаганди та культури у 1948—1952 роках. Дотримувався прорадянської та сталінської лінії. У 1950—1954 роках — заступник голови Ради міністрів, у 1954—1955 роках — перший заступник. У 1952—1954 роках сприяв відставці Анни Паукер, страти Лукреціу Петрашкану та суду над Васіле Лукою.
Незважаючи на свою єврейську етнічну приналежність, Кишинівський шалено дистанціювався від свого походження та допомагав переслідувати євреїв. Наприклад, 14 січня 1953 року він писав: «Єврейські громади завжди були гніздом злодіїв, шпигунів… Ось чому я вважаю, що ми повинні діяти рішуче. Хай бере їх диявол — вони зрештою замовкнуть; інакше вони завдадуть шкоди нам, і не тільки нам, але й усьому табору миру».
Йосип Кишинівський, відомий серед членів партії як Йошка, був неперевершеним інтриганом і опортуністом, підлабузницько підкорявся своєму начальству, мстивий і деспотичний по відношенню до своїх підлеглих. Він був покровителем цілої групи грубих, обмежених і агресивних апаратчиків, які домінували в духовному житті Румунії в роки нестримного сталінізму. Як переконаний сталініст, він був беззастережно відданий СРСР і ототожнював свою долю з долею «батьківщини соціалізму». Він брав участь у всіх важливих зустрічах з радянськими представниками та делегатами з інших країн Східної Європи, а також координував міжнародні відносини партії та контролював кадрову політику.
Після XX з'їзду комуністичної партії СРСР, де Кишинівський був присутній, він зайняв опозиційну позицію до свого колишнього товариша Георгі Георгіу-Дежу. Ймовірно, за підтримки радянського лідера Микити Хрущова, Кишиневський і Константінеску шукали союзників у Політбюро, щоб повалити Георгіу-Дежа більшістю голосів; вони залучили на свій бік Костянтина Пірвулеску, президента комісії партійного контролю, але не змогли затримати Александру Могіороша, який повідомив Георгіу-Дежу про змову. Під час пленуму ЦК Румунської компартії 28–29 червня та 1 — 3 липня 1957 року разом із [ro] його було виведено зі складу політбюро. Пізніше так звані «група Паукер—Луки—Джорджеску» та «фракція Кишинівського—Костянтинеску» (вигадана Георгіу-Деєм у пропагандистських цілях) були звинувачені у підтримці просталінського режиму в Румунії. У червні 1960 року Третій з'їзд Румунської робітничої партії (так тоді називалася ПКР) не переобрав Йосипа Кишинівського до складу ЦК.
Останні роки життя працював директором бухарестського «Будинку Іскри» (Casa Scînteii), де видавалася офіційна партійна газета. Коли Кишиневський помер від раку в 1963 році, в офіційній румунській пресі не було навіть некролога. У квітні 1968 року Ніколає Чаушеску сфабрикував суд над Йосифом Кишиневським, Георгіу-Деєм і Александру Драгічі за страту Петрашкану.
Родина
Після смерті першої дружини Йосипа Ройтмана він одружився з Любою Кишиневською (1911—1981), членом партії з 1930 року та активісткою в роки підпілля (прізвище якої він узяв). У 1946 році вона допомогла своєму чоловікові влаштуватися офіцером із заготівлі продовольства для окупаційної радянської армії в Румунії. Крім того, вона була віце-президентом Конфедерації профспілок і Великих національних зборів, а також заступником голови контрольної комісії партії (1955—1960).
Його старший син Мілеа емігрував до Канади, а двоє інших синів Андрій і Георге виїхали до Ізраїлю, де останній помер наприкінці 1980-х років. Четвертий син, Юрій (нар. 1945), станом на 2006 рік проживав у Румунії.
Примітки
- Tismăneanu 2003, p. 132.
- Запис про народження доступний на сайті єврейської генеалогії JewishGen.org.
- Tismăneanu 2003, p. 159. (He was already a party member, but the infiltration took the form of a Bolshevisation meant to ensure obedience to Moscow's line.)
- Tismăneanu 2003, p. 159.
- Arvatu.
- Wexler.
- Tismăneanu 2003, p. 160.
- Tismăneanu 2002, p. 21
- Tismăneanu 2003, p. 157
- Rumanian Party Shuffle Echoes Shake-up in Moscow. (Radio Free Europe/Radio Liberty). 4 липня 1957. Процитовано 18 лютого 2023.
- (12 січня 2012). Cine a fost Liuba Chișinevschi? Ascensiunea și căderea unei amazoane comuniste (рум.). Процитовано 18 лютого 2023.
- , Time, March 25, 1957
- Laurențiu Ungureanu (19 листопада 2016). Crematoriul "Cenușa", locul unde s-a stins flacăra comuniștilor. (рум.). Процитовано 18 лютого 2023.
- Final Report.
Посилання
- Final Report of the Presidential Commission for the Study of the Communist Dictatorship in Romania [ 14 лютого 2007 у Wayback Machine.], p. 649 (рум.)
- , " ", in , October 4, 2005 (рум.)
- , , , Washington, D.C., 2002 (PDF)
- , Stalinism for All Seasons: A Political History of Romanian Communism, University of California Press, , 2003,
- Teodor Wexler (July 2020), Procesul sioniștilor [Trial of the Zionists], Memoria (рум.), 31 (2): 118—122є
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Josip Kishinivskij rum Iosif Chișinevschi Kishinivskij spravzhnye im ya Josip Yakovich Rojtman 1905 Byelci Bessarabska guberniya 1963 Buharest rumunskij derzhavnij i partijnij diyach Providnij ideolog Rumunskoyi komunistichnoyi partiyi z 1944 po 1957 rik vin buv golovoyu yiyi viddilu agitpropu z 1948 po 1952 rik i vidpovidav za propagandu ta kulturu z 1952 po 1955 rik Vvazhavsya moskovskoyu pravoyu rukoyu v Rumuniyi Josip KishinivskijNarodivsya 23 grudnya 1905 1905 12 23 Byelci Bessarabska guberniya Rosijska imperiyaPomer 1963 Buharest RumuniyaKrayina RumuniyaDiyalnist politik zhurnalistAlma mater Mizhnarodna leninska shkolaZnannya mov rumunskaPosada chlen Palati deputativ Rumuniyi d Partiya Rumunska komunistichna partiya Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rojtman U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kishinivskij ZhittyepisNarodivsya 10 grudnya 1905 roku za starim stilem u Byelcyah Bessarabskoyi guberniyi ninishnya Moldova u bidnij rodini batki Yankel ta Leya Rojtman Vchivsya zdebilshogo samostijno pokinuva shkolu V 1928 roci priyednavsya do nelegalnoyi komunistichnoyi partiyi Rumuniyi Togo zh roku buv zaareshtovanij Partijnij psevdonim Kishinivskij doshlyubne prizvishe jogo druzhini Lyubi takozh aktivistki komunistichnogo pidpillya Pislya zvilnennya u 1930 roci pid chas perebuvannya v SRSR vidvidav Komunistichnij internacional ta prosluhav kursi Mizhnarodnoyi leninskoyi shkoli jogo yedina ideologichna pidgotovka Takozh buv uchasnikom V z yizdu KPRS sho vidbuvsya v grudni 1931 roku Znovu zaareshtovanij u 1933 roci vin buv zvilnenij u 1936 roci Vidrazu jogo vklyuchili do skladu CK obravshi golovoyu Buharestskoyi partijnoyi organizaciyi Vlashtuvavsya na robotu do drukarni de znovu prodovzhiv uchast u pidpilnomu komunistichnomu rusi U 1940 roci znovu obranij do centralnogo komitetu kompartiyi Rumuniyi i togo zh roku povtorno zaareshtovanij zasudzhenij do 25 rokiv katorzhnih robit Vidbuvav termin razom iz George Georgiu Dezhem u v yaznici v Karansebeshi ta v tabori Tirgu Zhiu Razom z Georgiu Deyem i Shtefanom Forishem brav uchast v organizaciyi zmovi yaka prizvela do likvidaciyi ta vbivstva ostannogo zvinuvativshi jogo v tomu sho vin spivpracyuvav z tayemnoyu policiyeyu Rumunskogo korolivstva Siguranca Statuluyi U 1944 roci zvilnenij iz v yaznici razom z inshimi politv yaznyami vnaslidok padinnya rezhimu Iona Antonesku Priyednavshis do Politbyuro pislya 23 serpnya 1944 roku Josip Kishinivskij brav uchast v antiinteligencijnij kampaniyi a takozh opublikuvav kilka statej i broshur pid psevdonimom Stenchulesku nastupnogo roku Z 1945 roku chlen redkolegiyi gazeti en Skinteya Iskra organu komunistichnoyi partiyi Rumuniyi Chlen Politbyuro CK Rumunskoyi komunistichnoyi partiyi u 1948 1957 rokah golova viddilu propagandi ta kulturi u 1948 1952 rokah Dotrimuvavsya proradyanskoyi ta stalinskoyi liniyi U 1950 1954 rokah zastupnik golovi Radi ministriv u 1954 1955 rokah pershij zastupnik U 1952 1954 rokah spriyav vidstavci Anni Pauker strati Lukreciu Petrashkanu ta sudu nad Vasile Lukoyu Nezvazhayuchi na svoyu yevrejsku etnichnu prinalezhnist Kishinivskij shaleno distanciyuvavsya vid svogo pohodzhennya ta dopomagav peresliduvati yevreyiv Napriklad 14 sichnya 1953 roku vin pisav Yevrejski gromadi zavzhdi buli gnizdom zlodiyiv shpiguniv Os chomu ya vvazhayu sho mi povinni diyati rishuche Haj bere yih diyavol voni zreshtoyu zamovknut inakshe voni zavdadut shkodi nam i ne tilki nam ale j usomu taboru miru Josip Kishinivskij vidomij sered chleniv partiyi yak Joshka buv neperevershenim intriganom i oportunistom pidlabuznicko pidkoryavsya svoyemu nachalstvu mstivij i despotichnij po vidnoshennyu do svoyih pidleglih Vin buv pokrovitelem ciloyi grupi grubih obmezhenih i agresivnih aparatchikiv yaki dominuvali v duhovnomu zhitti Rumuniyi v roki nestrimnogo stalinizmu Yak perekonanij stalinist vin buv bezzasterezhno viddanij SRSR i ototozhnyuvav svoyu dolyu z doleyu batkivshini socializmu Vin brav uchast u vsih vazhlivih zustrichah z radyanskimi predstavnikami ta delegatami z inshih krayin Shidnoyi Yevropi a takozh koordinuvav mizhnarodni vidnosini partiyi ta kontrolyuvav kadrovu politiku Pislya XX z yizdu komunistichnoyi partiyi SRSR de Kishinivskij buv prisutnij vin zajnyav opozicijnu poziciyu do svogo kolishnogo tovarisha Georgi Georgiu Dezhu Jmovirno za pidtrimki radyanskogo lidera Mikiti Hrushova Kishinevskij i Konstantinesku shukali soyuznikiv u Politbyuro shob povaliti Georgiu Dezha bilshistyu golosiv voni zaluchili na svij bik Kostyantina Pirvulesku prezidenta komisiyi partijnogo kontrolyu ale ne zmogli zatrimati Aleksandru Mogiorosha yakij povidomiv Georgiu Dezhu pro zmovu Pid chas plenumu CK Rumunskoyi kompartiyi 28 29 chervnya ta 1 3 lipnya 1957 roku razom iz ro jogo bulo vivedeno zi skladu politbyuro Piznishe tak zvani grupa Pauker Luki Dzhordzhesku ta frakciya Kishinivskogo Kostyantinesku vigadana Georgiu Deyem u propagandistskih cilyah buli zvinuvacheni u pidtrimci prostalinskogo rezhimu v Rumuniyi U chervni 1960 roku Tretij z yizd Rumunskoyi robitnichoyi partiyi tak todi nazivalasya PKR ne pereobrav Josipa Kishinivskogo do skladu CK Ostanni roki zhittya pracyuvav direktorom buharestskogo Budinku Iskri Casa Scinteii de vidavalasya oficijna partijna gazeta Koli Kishinevskij pomer vid raku v 1963 roci v oficijnij rumunskij presi ne bulo navit nekrologa U kvitni 1968 roku Nikolaye Chaushesku sfabrikuvav sud nad Josifom Kishinevskim Georgiu Deyem i Aleksandru Dragichi za stratu Petrashkanu RodinaPislya smerti pershoyi druzhini Josipa Rojtmana vin odruzhivsya z Lyuboyu Kishinevskoyu 1911 1981 chlenom partiyi z 1930 roku ta aktivistkoyu v roki pidpillya prizvishe yakoyi vin uzyav U 1946 roci vona dopomogla svoyemu cholovikovi vlashtuvatisya oficerom iz zagotivli prodovolstva dlya okupacijnoyi radyanskoyi armiyi v Rumuniyi Krim togo vona bula vice prezidentom Konfederaciyi profspilok i Velikih nacionalnih zboriv a takozh zastupnikom golovi kontrolnoyi komisiyi partiyi 1955 1960 Jogo starshij sin Milea emigruvav do Kanadi a dvoye inshih siniv Andrij i George viyihali do Izrayilyu de ostannij pomer naprikinci 1980 h rokiv Chetvertij sin Yurij nar 1945 stanom na 2006 rik prozhivav u Rumuniyi PrimitkiTismăneanu 2003 p 132 Zapis pro narodzhennya dostupnij na sajti yevrejskoyi genealogiyi JewishGen org Tismăneanu 2003 p 159 He was already a party member but the infiltration took the form of a Bolshevisation meant to ensure obedience to Moscow s line Tismăneanu 2003 p 159 Arvatu Wexler Tismăneanu 2003 p 160 Tismăneanu 2002 p 21 Tismăneanu 2003 p 157 Rumanian Party Shuffle Echoes Shake up in Moscow Radio Free Europe Radio Liberty 4 lipnya 1957 Procitovano 18 lyutogo 2023 12 sichnya 2012 Cine a fost Liuba Chișinevschi Ascensiunea și căderea unei amazoane comuniste rum Procitovano 18 lyutogo 2023 Time March 25 1957 Laurențiu Ungureanu 19 listopada 2016 Crematoriul Cenușa locul unde s a stins flacăra comuniștilor rum Procitovano 18 lyutogo 2023 Final Report PosilannyaFinal Report of the Presidential Commission for the Study of the Communist Dictatorship in Romania 14 lyutogo 2007 u Wayback Machine p 649 rum in October 4 2005 rum Washington D C 2002 PDF Stalinism for All Seasons A Political History of Romanian Communism University of California Press 2003 ISBN 978 0 520 23747 6 Teodor Wexler July 2020 Procesul sioniștilor Trial of the Zionists Memoria rum 31 2 118 122ye