Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йо́сеф Ка́єтан Тил (чеськ. Josef Kajetán Tyl; 4 лютого 1808, Кутна Гора — 11 липня 1856, Пльзень) — чеський драматург, прозаїк, журналіст, актор, режисер, літературний і театральний критик.
| Йосеф Каєтан Тил | |
|---|---|
| чеськ. Josef Kajetán Tyl | |
 | |
| Ім'я при народженні | чеськ. Josef Kajetán Till чеськ. Josef František |
| Псевдо | Horník[1], Mírumil Kutnohorský[1] і Mjurmil Kuttnohorský[1] |
| Народився | 4 лютого 1808[2][3][…] Кутна Гора[1][1][…] |
| Помер | 11 липня 1856[2][3][…](48 років) Пльзень, Пльзень-місто, Чехія[1][1][…] |
| Поховання | d |
| Країна |  Австрійська імперія |
| Діяльність | перекладач, актор, драматург, поет, журналіст, письменник, політик, поет-пісняр, критик, режисер, драматург, театральний режисер, актор театру, театральний критик |
| Галузь | театр[1][1], d[1][1], акторське мистецтво[1][1], d[1][1], переклад[1][1], література[1][1] і журналістика[1][1] |
| Alma mater | Карлів університет |
| Знання мов | чеська[2][1][…] і німецька[1][1] |
| Magnum opus | Гімн Чехії, d і d |
| Посада | d |
| Партія | d |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d і d |
| IMDb | ID 0878758 |
| |
Завдяки своїй багатобічній і невтомній діяльності Тил увійшов до чеської історії як один з будителів національної свідомості; багато зробив для формування сучасної чеської нації.
Народився в сім'ї музиканта; навчався в гімназіях у Празі і Градці Краловому. Вступив був до університету, але навчання не закінчив, приєднавшися до мандрівної театральної трупи. В тридцяті-сорокові роки редагував кілька часописів, де друкував і свої прозові твори (наприклад, образок із сучасного життя «Шматки мого серця», 1844; історичні новели «Розіна Рутгардова», 1839, та «Кутногорський декрет», 1841 тощо). Серед цих часописів — «Květy» («Квіти»), де він працював найдовше (1834—1836 та 1841—1845), «Jindy a nyní» («Колись і тепер»), «Pražský posel» («Празький кур'єр»; 1846—1848), а після поразки Революції 1848 року — «Sedlské noviny» («Сільські вісті», 1849).
Проте його діяльність як прозаїка і навіть як журналіста не зробила стільки для розвитку національної культури, як діяльність драматургічна, театральна та організаційна (і в культурному, і в політичному аспекті). В часи майже повного панування німецькомовних вистав Тил працював у нечисленних чеських трупах (іноді й очолюючи їх, як-от Каєтанський театр у 1834—1837). Від 1846 він урядував репертуарною частиною чеського відділку Станового театру (який давав вистави обома мовами). В добу революції Тил організував там спеціальну політичну сцену, за що його й звільнили з театру 1851 року.
Найкращими в доробку Тила вважають ті його п'єси, в яких значними є казкові мотиви: «Вперта жінка» («Tvrdohlavá žena», 1849), «Лісова панна» («Lesní panna», 1850), «Їржикове видіння» («Jiříkovo vidění», 1849), «Страконицький дудар» («Strakonický dudák», 1847). Останні дві драми відзначаються мотивами уславлення патріархальних, традиційних засад народного життя. Проте є в нього не тільки казкові, а й історичні драми («Drahomíra a její synové», 1849; «Jan Hus», 1848; «Žižka z Trocnova»; «Měšt'ané a studenti», 1850, яку опублікували лише 1870 року, довго по смерті митця) і навіть п'єси з сучасного йому життя: «Дочка палія» («Paličova dcera», 1847), «Банкрут» («Bankrotář», 1848), «Кутногорські рудокопи» («Kutnohorští havíři», 1847).
Не тільки політичні, але й побутові гоніння переслідували Тила. Його енергійний, богемний штиб життя не міг подобатися міщухам, які пустили плітки (подекуди й досьогодні живі) про його нібито розпусту, зломовно використовуючи той факт, що через великі нестатки Тил мешкав у одному приміщенні з дружиною та її сестрою, також акторкою, в якої були свої діти.
Якщо для драм Тила характерні гострота і вдала побудова цікавого сюжету, природність і невимушеність діалогів, майстерне розкриття характерів дійових осіб, то його проза з історичної відстані здається менш видатною. В ній поєднуються естетичні принципи відразу і сентименталізму, і романтизму, і реалізму (до вже названих оповідань можна додати «Злодія» («Zloděj») та «З життя бідних» («Ze života chudých», 1845)).
У написаній Тилом 1834 року комедії «Fidlovačka» є пісня «Де моя батьківщина» (чеськ. «Kde domov můj?»), якій судилося стати гімном Чеської республіки (за часів Чехословаччини це була лише одна частина чехословацького гімну, другу складав текст на слова Янка Матушки).
Примітки
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- International Music Score Library Project — 2006.
- The Fine Art Archive — 2003.
Джерела
- Příruční slovník naučný. Praha: Academia, 1967, IV. díl, s. 38. (чес.)
- А. П. Соловьева. Тыл, Йосеф Каэтан // Краткая литературная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1972, т. 7, стлб. 701 (В цій статті неправильно транскрибовано друге ім'я Тила). (рос.)
 | Це незавершена стаття про письменника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про особу Чехії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jo sef Ka yetan Til chesk Josef Kajetan Tyl 4 lyutogo 1808 Kutna Gora 11 lipnya 1856 Plzen cheskij dramaturg prozayik zhurnalist aktor rezhiser literaturnij i teatralnij kritik Josef Kayetan Tilchesk Josef Kajetan TylIm ya pri narodzhennichesk Josef Kajetan Till chesk Josef FrantisekPsevdoHornik 1 Mirumil Kutnohorsky 1 i Mjurmil Kuttnohorsky 1 Narodivsya4 lyutogo 1808 1808 02 04 2 3 Kutna Gora 1 1 Pomer11 lipnya 1856 1856 07 11 2 3 48 rokiv Plzen Plzen misto Chehiya 1 1 PohovannyadKrayina Avstrijska imperiyaDiyalnistperekladach aktor dramaturg poet zhurnalist pismennik politik poet pisnyar kritik rezhiser dramaturg teatralnij rezhiser aktor teatru teatralnij kritikGaluzteatr 1 1 d 1 1 aktorske mistectvo 1 1 d 1 1 pereklad 1 1 literatura 1 1 i zhurnalistika 1 1 Alma materKarliv universitetZnannya movcheska 2 1 i nimecka 1 1 Magnum opusGimn Chehiyi d i dPosadadPartiyadU shlyubi zdDitid i dIMDbID 0878758Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi Zavdyaki svoyij bagatobichnij i nevtomnij diyalnosti Til uvijshov do cheskoyi istoriyi yak odin z buditeliv nacionalnoyi svidomosti bagato zrobiv dlya formuvannya suchasnoyi cheskoyi naciyi Narodivsya v sim yi muzikanta navchavsya v gimnaziyah u Prazi i Gradci Kralovomu Vstupiv buv do universitetu ale navchannya ne zakinchiv priyednavshisya do mandrivnoyi teatralnoyi trupi V tridcyati sorokovi roki redaguvav kilka chasopisiv de drukuvav i svoyi prozovi tvori napriklad obrazok iz suchasnogo zhittya Shmatki mogo sercya 1844 istorichni noveli Rozina Rutgardova 1839 ta Kutnogorskij dekret 1841 tosho Sered cih chasopisiv Kvety Kviti de vin pracyuvav najdovshe 1834 1836 ta 1841 1845 Jindy a nyni Kolis i teper Prazsky posel Prazkij kur yer 1846 1848 a pislya porazki Revolyuciyi 1848 roku Sedlske noviny Silski visti 1849 Prote jogo diyalnist yak prozayika i navit yak zhurnalista ne zrobila stilki dlya rozvitku nacionalnoyi kulturi yak diyalnist dramaturgichna teatralna ta organizacijna i v kulturnomu i v politichnomu aspekti V chasi majzhe povnogo panuvannya nimeckomovnih vistav Til pracyuvav u nechislennih cheskih trupah inodi j ocholyuyuchi yih yak ot Kayetanskij teatr u 1834 1837 Vid 1846 vin uryaduvav repertuarnoyu chastinoyu cheskogo viddilku Stanovogo teatru yakij davav vistavi oboma movami V dobu revolyuciyi Til organizuvav tam specialnu politichnu scenu za sho jogo j zvilnili z teatru 1851 roku Najkrashimi v dorobku Tila vvazhayut ti jogo p yesi v yakih znachnimi ye kazkovi motivi Vperta zhinka Tvrdohlava zena 1849 Lisova panna Lesni panna 1850 Yirzhikove vidinnya Jirikovo videni 1849 Strakonickij dudar Strakonicky dudak 1847 Ostanni dvi drami vidznachayutsya motivami uslavlennya patriarhalnih tradicijnih zasad narodnogo zhittya Prote ye v nogo ne tilki kazkovi a j istorichni drami Drahomira a jeji synove 1849 Jan Hus 1848 Zizka z Trocnova Mest ane a studenti 1850 yaku opublikuvali lishe 1870 roku dovgo po smerti mitcya i navit p yesi z suchasnogo jomu zhittya Dochka paliya Palicova dcera 1847 Bankrut Bankrotar 1848 Kutnogorski rudokopi Kutnohorsti haviri 1847 Ne tilki politichni ale j pobutovi goninnya peresliduvali Tila Jogo energijnij bogemnij shtib zhittya ne mig podobatisya mishuham yaki pustili plitki podekudi j dosogodni zhivi pro jogo nibito rozpustu zlomovno vikoristovuyuchi toj fakt sho cherez veliki nestatki Til meshkav u odnomu primishenni z druzhinoyu ta yiyi sestroyu takozh aktorkoyu v yakoyi buli svoyi diti Yaksho dlya dram Tila harakterni gostrota i vdala pobudova cikavogo syuzhetu prirodnist i nevimushenist dialogiv majsterne rozkrittya harakteriv dijovih osib to jogo proza z istorichnoyi vidstani zdayetsya mensh vidatnoyu V nij poyednuyutsya estetichni principi vidrazu i sentimentalizmu i romantizmu i realizmu do vzhe nazvanih opovidan mozhna dodati Zlodiya Zlodej ta Z zhittya bidnih Ze zivota chudych 1845 U napisanij Tilom 1834 roku komediyi Fidlovacka ye pisnya De moya batkivshina chesk Kde domov muj yakij sudilosya stati gimnom Cheskoyi respubliki za chasiv Chehoslovachchini ce bula lishe odna chastina chehoslovackogo gimnu drugu skladav tekst na slova Yanka Matushki PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166DzherelaPrirucni slovnik naucny Praha Academia 1967 IV dil s 38 ches A P Soloveva Tyl Josef Kaetan Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1972 t 7 stlb 701 V cij statti nepravilno transkribovano druge im ya Tila ros Ce nezavershena stattya pro pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu Chehiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi