Йога́ннес Нікола́ус Брьо́нстед (дан. Johannes Nicolaus Brønsted, 22 лютого 1879, , Данія — 17 грудня 1947, Копенгаген, Данія) — данський фізико-хімік, автор теорії кислот і основ (спільно з ), професор хімії Копенгагенського університету.
Йоганнес Ніколаус Брьонстед | |
---|---|
дан. Johannes Nicolaus Brønsted | |
Народився | 22 лютого 1879 , Данія |
Помер | 17 грудня 1947 (68 років) Копенгаген, Данія |
Країна | Королівство Данія |
Діяльність | хімік, викладач університету, фізик |
Alma mater | Копенгагенський університет |
Галузь | фізична хімія |
Заклад | Копенгагенський університет |
Посада | d |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор наук |
Членство | Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Данська королівська академія наук Національна академія наук США |
Партія | Венстре (Данія) |
Відомий завдяки: | теорія Брьонстеда — Лоурі |
Біографія
У 1897 році вступив до Копенгагенського університету, котрий закінчив у 1902 році зі ступенем магістра. З 1905 року працював у своєму університеті, де в 1908 році отримав ступінь доктора наук і звання професора.
У 1926 році його запросили до США для читання лекцій у кількох навчальних закладах, зокрема Єльському та Колумбійському університетах. Там він у 1929 році став членом Американської академії мистецтв і наук.
Із 1930 до 1947 рік обіймав посаду директора Фізико-хімічного інституту Вищої технічної школи в Копенгагені.
Наукова робота
Основні роботи Брьонстеда присвячені хімічній кінетиці, каталізу і термодинаміці розчинів.
У 1920-х роках Брьонстед разом із Дьєрдем де Гевеші працював над розділенням ізотопів шляхом фракційної перегонки, а також над визначенням атомних мас ртуті і хлору.
Спираючись на зібрані у дослідженнях розчинів солей дані, у 1923 році Брьонстед запропонував нове трактування терміну кислота. Він виділяв кислоти й основи в залежності від тієї ролі, яку відіграє йон H+ у системі кислота-основа:
- кислота основа + H+
Згідно його бачення кислотно-основна теорія описувалася такими положеннями:
- кислота є донором протону, а основа — акцептором;
- кислоти та основи існують лише як спряжені пари;
- протон у водних розчинах перебуває лише у формі гідроксонію H3O+.
Цю думку, незалежно від Брьонстеда, також висловив англійський хімік . Подальшим розвитком водневої теорії Брьонстеда і Лоурі є визначення кислоти, запропоноване радянським науковцем Михайлом Усановичем.
Також Брьонстед приділяв увагу вивченню реакцій, що каталізуються кислотами й основами, він встановив кількісне співвідношення між силою кислот чи основ та їхньою каталітичною активністю ()
Примітки
- У сучасний літературі також застосовується написання Бренстед.
Джерела
- Биографии великих химиков / Под ред. Г. В. Быкова. — М. : Мир, 1981. — 329 с. (рос.)
- Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. . Выдающиеся химики мира. — М. : Высшая школа, 1991. — 656 с. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Joga nnes Nikola us Bro nsted dan Johannes Nicolaus Bronsted 22 lyutogo 1879 18790222 Daniya 17 grudnya 1947 Kopengagen Daniya danskij fiziko himik avtor teoriyi kislot i osnov spilno z profesor himiyi Kopengagenskogo universitetu Jogannes Nikolaus Bronsteddan Johannes Nicolaus BronstedNarodivsya 22 lyutogo 1879 1879 02 22 DaniyaPomer 17 grudnya 1947 1947 12 17 68 rokiv Kopengagen DaniyaKrayina Korolivstvo DaniyaDiyalnist himik vikladach universitetu fizikAlma mater Kopengagenskij universitetGaluz fizichna himiyaZaklad Kopengagenskij universitetPosada dVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor naukChlenstvo Shvedska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Danska korolivska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShAPartiya Venstre Daniya Vidomij zavdyaki teoriya Bronsteda LouriBiografiyaU 1897 roci vstupiv do Kopengagenskogo universitetu kotrij zakinchiv u 1902 roci zi stupenem magistra Z 1905 roku pracyuvav u svoyemu universiteti de v 1908 roci otrimav stupin doktora nauk i zvannya profesora U 1926 roci jogo zaprosili do SShA dlya chitannya lekcij u kilkoh navchalnih zakladah zokrema Yelskomu ta Kolumbijskomu universitetah Tam vin u 1929 roci stav chlenom Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk Iz 1930 do 1947 rik obijmav posadu direktora Fiziko himichnogo institutu Vishoyi tehnichnoyi shkoli v Kopengageni Naukova robotaOsnovni roboti Bronsteda prisvyacheni himichnij kinetici katalizu i termodinamici rozchiniv U 1920 h rokah Bronsted razom iz Dyerdem de Geveshi pracyuvav nad rozdilennyam izotopiv shlyahom frakcijnoyi peregonki a takozh nad viznachennyam atomnih mas rtuti i hloru Spirayuchis na zibrani u doslidzhennyah rozchiniv solej dani u 1923 roci Bronsted zaproponuvav nove traktuvannya terminu kislota Vin vidilyav kisloti j osnovi v zalezhnosti vid tiyeyi roli yaku vidigraye jon H u sistemi kislota osnova kislota displaystyle mathrm rightleftarrows osnova H Zgidno jogo bachennya kislotno osnovna teoriya opisuvalasya takimi polozhennyami kislota ye donorom protonu a osnova akceptorom kisloti ta osnovi isnuyut lishe yak spryazheni pari proton u vodnih rozchinah perebuvaye lishe u formi gidroksoniyu H3O Cyu dumku nezalezhno vid Bronsteda takozh visloviv anglijskij himik Podalshim rozvitkom vodnevoyi teoriyi Bronsteda i Louri ye viznachennya kisloti zaproponovane radyanskim naukovcem Mihajlom Usanovichem Takozh Bronsted pridilyav uvagu vivchennyu reakcij sho katalizuyutsya kislotami j osnovami vin vstanoviv kilkisne spivvidnoshennya mizh siloyu kislot chi osnov ta yihnoyu katalitichnoyu aktivnistyu PrimitkiU suchasnij literaturi takozh zastosovuyetsya napisannya Brensted DzherelaBiografii velikih himikov Pod red G V Bykova M Mir 1981 329 s ros Volkov V A Vonskij E V Kuznecova G I Vydayushiesya himiki mira M Vysshaya shkola 1991 656 s ISBN 5 06 001568 8 ros