Йоганна Борман

Йоганна Борман (або Юана Борманн, 10 вересня 1893, Біркенфельд, Східна Пруссія, Німецька імперія — 13 грудня 1945, Гамельн, Нижня Саксонія, Німеччина) — тюремна наглядачка в кількох нацистських концтаборах (з 1938 року). Страчена 1945 року за воєнні злочини.

Йоганна Борман
нім. Johanna Bormann
Народилася	10 вересня 1893(1893-09-10)^[1] Біркенфельде, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Померла	13 грудня 1945(1945-12-13)^[1] (52 роки) ^d, Британська зона окупації Німеччини, окупована союзниками Німеччина^[1] ·повішення
Країна	Німеччина  Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Райх
Діяльність	мучитель, наглядач концентраційного табору, female guards in Nazi concentration camps
Знання мов	німецька
Заклад	^d
Учасник	Друга світова війна
Роки активності	з 1938
Медіафайли у Вікісховищі

Суд і страта

На суді Борман стверджувала, що приєдналася до Допоміжної СС в 1938 році «щоб заробити більше грошей». Спершу вона служила в в Саксонії з Джейн Бернігау, старшою наглядачкою («оберауфзеєрін»), та ще 49 іншими жінками з підрозділів СС.

1939 року їй було доручено наглядати над робочою бригадою в новому жіночому таборі Равенсбрюк біля Берліна. У березні 1942 року Борман була однією з кількох жінок, вибраних для охорони в Аушвіці в Польщі. Вона була низького зросту і відома своєю жорстокістю. Жертви називали її «Ласиця» (нім. Wiesel) і «жінка з собаками». У жовтні 1942 року Борман стала наглядачкою («ауфзеєрін»). Вона підпорядковувалася Марії Мандль, та Ірмі Грезе. Йоганну зрештою перевели до Буди, сусіднього додаткового табору, де вона продовжувала знущатися над в'язнями.

1944 року, коли збільшилися німецькі втрати, Борман перевели до допоміжного табору в Гінденбурзі (сьогодні Забже, Польща) у Сілезії. У січні 1945 року вона повернулася до Равенсбрюка. У березні вона прибула на свій останній пост, Берген-Бельзен, поблизу Целле, де вона служила під керівництвом Йозефа Крамера, Ірми Грезе та Елізабет Фолькенрат (усі вони служили разом з нею у Біркенау). 15 квітня 1945 року британська армія зайняла Берген-Бельзен, виявивши там понад 10 тисяч трупів і 60 тисяч тих, хто вижили. Визволителі змусили весь персонал СС носити померлих.

Пізніше військові ув'язнили й допитали Борман. Після того був , що тривав із 17 вересня 1945 року до 17 листопада 1945 року. Суд заслухав свідчення про вбивства, які вона вчинила в Аушвіці й Бельзені, іноді спускаючи свого «великого страшного вовкодава» німецьку вівчарку на безпорадних в'язнів. Її визнали винною і повісили (разом із Грезе й Фолькенрат) 13 грудня 1945 року. Її кат, , пізніше написав у спогадах:

Вона покульгала вниз коридором, виглядаючи старою та виснаженою. Їй було 42, зростом трохи більше ніж на п'ять футів. Вона тремтіла, коли її зважували. Німецькою вона сказала: "У мене є свої почуття"

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1016052723 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Gibson, Tyler (6 квітня 2017). (англ.). Lulu Press, Inc. ISBN . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 27 січня 2019.
3. Профіль Bormann [ 10 серпня 2019 у Wayback Machine.], Capitalpunishmentuk.org; доступ до 2 вересня 2017 року
4. Фактично 52 роки
5. Орієнтовно 1 метр 52 сантиметри
6. (1974). Executioner. Harrap. ISBN .

Посилання

• Juana Bormann [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.] at Auschwitz.dk
• Йоганна Борман на сайті Find a Grave (англ.)
• . Mirror. 21 листопада 2005. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 26 вересня 2012.