Йоганн Фрайгерр фон Гіллер (1754 — 5 червня 1819, Львів, Королівство Галичини та Володимирії) — австрійський військовик, генерал, командор Військового ордену Марії Терезії.
Йоганн фон Гіллер | |
---|---|
Народження | 13 жовтня 1754 або 10 червня 1754 Броди, Королівство Галичини та Володимирії |
Смерть | 5 червня 1819 (64 роки) Львів, Австрійська імперія |
Країна | Австрія |
Звання | Фельдмаршал-лейтенант і генерал[2] |
Війни / битви | Австро-турецька війна, Революційні війни і Наполеонівські війни |
Титул | барон |
Нагороди |
Ранні роки
Відомості про місце і рік народження Гіллера різняться; серед версій — 1748 року у Модені чи Вінер-Нойштадті і 10 червня 1754 року під Бродами в Галичині.
Йоганн фон Гіллер був сином полковника, який розпочав кар'єру рядовим і був останнім командиром у Бродах. У 15 років став курсантом 8-го піхотного полку. Брав участь у війні за баварську спадщину.
Військова кар'єра
Підвищений у званні до лейтенанта у 1783 році. Будучи капітаном Вараждинського прикордонного полку, він брав участь у австро-турецькій війні під командуванням генералісимуса Ернста Гідеона Лаудона, став майором і підполковником та отримав Військовий орден Марії Терезії за штурм Нового Града в 1788 році. За заслуги в облозі Градишки в 1789 році отримав звання полковника. Як кавалер ордену Марії Терезії, він був підвищений до статусу барона в 1789 році. У 1790 році Лаудон призначив його своїм генерал-ад'ютантом. З 1794 року він був генерал-майором, у 1796 році командував бригадою Рейнської армії і брав участь у війні першої антифранцузької коаліції в Нідерландах, Італії та Німеччині до 1801 року. Він був поранений у ногу в битві під Цюрихом у 1799 році і відтоді шкутильгав.
У 1805 році він був підвищений до фельдмаршала і призначений у Тіролі і Форарльберзі. У 1807 році Йоганн фон Гіллер став генералом-командувачем Хорватської Військової границі в Карлштадті (нині Карловаць) і Вараждині. Коли в 1809 році почалася нова війна проти Наполеона, він став командувачем 6-го армійського корпусу Габсбургів. Після капітуляції Ульма він отримав бойове завдання об'єднатися з основною армією ерцгерцога Карла Тешенського. Йому вдалося це зробити шляхом спритного відступу до Південної Штирії. На початку війни 1809 року очолив VI Армійський корпус в армії ерцгерцога Карла. Потім йому підпорядкували інші військові з'єднання, так що він командував усіма військами в Баварії та Верхній Австрії. 20 квітня війська Наполеона напали на нього під Ландсгутом і змусили відступати. Однак він зумів почати відступ організовано та за дисципліни серед солдатів і залишити військо боєздатним. Це дозволило йому 24 квітня перемогти французів під керівництвом Жана-Батиста Бессьєра в Ноймаркт-Занкт-Файті. За цей бойовий акт він був нагороджений Командорським хрестом Військового ордена Марії Терезії. Він повернувся до Лінца через Бурггаузен 3 травня. Травень увінчався успіхом у . У битві при Асперні 21—22 травня очолив праве крило і після запеклих боїв відкинув ворога від міста. Місце переходило з рук в руки дев'ять разів, але, зрештою, Гіллер зміг утриматися там. Після перемоги він отримав звання . Перед битвою при Ваграмі він залишив своє командування «через раптову і серйозну хворобу» (але насправді, ймовірно, через розбіжності з ерцгерцогом Карлом).
Під час року йому було доручено командувати армією у Внутрішній Австрії, яка пізніше стала «Італійською армією». Хоча Ежен Богарне перевершував його розмірами війська, Гіллер зміг відкинути його через Тарвізіо на рівнину і далі через Віченцу до Верони. Однак самому взяти місто йому не вдалося. У 1814 році, коли він був хворий, він був призначений генералом-командувачем у Трансільванії, а потім у Королівстві Галичини та Володимирії. Помер у Львові 5 червня 1819 року після тривалої хвороби. Йоганна фон Гіллера називали «Йозефом Радецьким свого часу», тому що він не тільки досяг успіхів у війську, але також, як і Радецький, користувався особливою популярністю серед солдатів через своє ставлення до війська.
Вшанування пам'яті
У 1896 році у Леопольдштадті у Відні одну з вулиць було названо Гіллерштрассе (нім. Hillerstraße) на його честь, а в Клагенфурті-ам-Вертерзе було названо вулицю Йоганн-Гіллер-Штрассе. в в Лінці, в безпосередній близькості від поля битви 3 травня 1809 року, також названо на його честь.
Примітки
- Dr. Constant v. Wurzbach Hiller, Johann Freiherr von // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 9. — S. 20.
- Catalog of the German National Library
- Österreichisches Biografisches Lexikon, abgerufen 4. Juni 2018
- bei futura-dtp.dk ( aus dem Internet Archive vom 6. Februar 2012)
- Hiller v. Butyin. J. Siebmachers grosses und allgemeines Wappenbuch. Der Adel von Ungarn sammt den Nebenländern der St. Stephans-Krone (1893). Abgerufen 4. Juni 2018
Джерела
- Litschel: Das Gefecht bei Ebelsberg am 3. Mai 1809, Militärhistorische Schriftenreihe Nr. 9, Wien 1983
- Manfried Rauchensteiner: Feldzeugmeister Johann Freiherr von Hiller (= Dissertationen der Universität Wien. 80). Verlag Notring, Wien 1972.
Посилання
- Constantin von Wurzbach: Hiller, Johann Freiherr von. In: . 9. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1863, S. 20–26 (Digitalisat).
- Hiller Johann Frh. von. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Vol. 2, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Vienna 1959, p. 317.
- . Hiller, Johann Freiherr von // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1880, Band 12, S. 423 f.
- 1807 wurde Johann Freiherr von Hiller Befehlshaber der Karstadt-Warasdin Grenze (englisch)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Giller Jogann Frajgerr fon Giller 1754 5 chervnya 1819 Lviv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi avstrijskij vijskovik general komandor Vijskovogo ordenu Mariyi Tereziyi Jogann fon GillerNarodzhennya13 zhovtnya 1754 1754 10 13 abo 10 chervnya 1754 1754 06 10 Brodi Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiSmert5 chervnya 1819 1819 06 05 64 roki Lviv Avstrijska imperiyaKrayina AvstriyaZvannyaFeldmarshal lejtenant i general 2 Vijni bitviAvstro turecka vijna Revolyucijni vijni i Napoleonivski vijniTitulbaronNagorodiRanni rokiVidomosti pro misce i rik narodzhennya Gillera riznyatsya sered versij 1748 roku u Modeni chi Viner Nojshtadti i 10 chervnya 1754 roku pid Brodami v Galichini Jogann fon Giller buv sinom polkovnika yakij rozpochav kar yeru ryadovim i buv ostannim komandirom u Brodah U 15 rokiv stav kursantom 8 go pihotnogo polku Brav uchast u vijni za bavarsku spadshinu Vijskova kar yeraPidvishenij u zvanni do lejtenanta u 1783 roci Buduchi kapitanom Varazhdinskogo prikordonnogo polku vin brav uchast u avstro tureckij vijni pid komanduvannyam generalisimusa Ernsta Gideona Laudona stav majorom i pidpolkovnikom ta otrimav Vijskovij orden Mariyi Tereziyi za shturm Novogo Grada v 1788 roci Za zaslugi v oblozi Gradishki v 1789 roci otrimav zvannya polkovnika Yak kavaler ordenu Mariyi Tereziyi vin buv pidvishenij do statusu barona v 1789 roci U 1790 roci Laudon priznachiv jogo svoyim general ad yutantom Z 1794 roku vin buv general majorom u 1796 roci komanduvav brigadoyu Rejnskoyi armiyi i brav uchast u vijni pershoyi antifrancuzkoyi koaliciyi v Niderlandah Italiyi ta Nimechchini do 1801 roku Vin buv poranenij u nogu v bitvi pid Cyurihom u 1799 roci i vidtodi shkutilgav U 1805 roci vin buv pidvishenij do feldmarshala i priznachenij u Tiroli i Forarlberzi U 1807 roci Jogann fon Giller stav generalom komanduvachem Horvatskoyi Vijskovoyi granici v Karlshtadti nini Karlovac i Varazhdini Koli v 1809 roci pochalasya nova vijna proti Napoleona vin stav komanduvachem 6 go armijskogo korpusu Gabsburgiv Pislya kapitulyaciyi Ulma vin otrimav bojove zavdannya ob yednatisya z osnovnoyu armiyeyu ercgercoga Karla Teshenskogo Jomu vdalosya ce zrobiti shlyahom spritnogo vidstupu do Pivdennoyi Shtiriyi Na pochatku vijni 1809 roku ocholiv VI Armijskij korpus v armiyi ercgercoga Karla Potim jomu pidporyadkuvali inshi vijskovi z yednannya tak sho vin komanduvav usima vijskami v Bavariyi ta Verhnij Avstriyi 20 kvitnya vijska Napoleona napali na nogo pid Landsgutom i zmusili vidstupati Odnak vin zumiv pochati vidstup organizovano ta za disciplini sered soldativ i zalishiti vijsko boyezdatnim Ce dozvolilo jomu 24 kvitnya peremogti francuziv pid kerivnictvom Zhana Batista Bessyera v Nojmarkt Zankt Fajti Za cej bojovij akt vin buv nagorodzhenij Komandorskim hrestom Vijskovogo ordena Mariyi Tereziyi Vin povernuvsya do Linca cherez Burggauzen 3 travnya Traven uvinchavsya uspihom u U bitvi pri Asperni 21 22 travnya ocholiv prave krilo i pislya zapeklih boyiv vidkinuv voroga vid mista Misce perehodilo z ruk v ruki dev yat raziv ale zreshtoyu Giller zmig utrimatisya tam Pislya peremogi vin otrimav zvannya Pered bitvoyu pri Vagrami vin zalishiv svoye komanduvannya cherez raptovu i serjoznu hvorobu ale naspravdi jmovirno cherez rozbizhnosti z ercgercogom Karlom Pid chas roku jomu bulo dorucheno komanduvati armiyeyu u Vnutrishnij Avstriyi yaka piznishe stala Italijskoyu armiyeyu Hocha Ezhen Bogarne perevershuvav jogo rozmirami vijska Giller zmig vidkinuti jogo cherez Tarvizio na rivninu i dali cherez Vichencu do Veroni Odnak samomu vzyati misto jomu ne vdalosya U 1814 roci koli vin buv hvorij vin buv priznachenij generalom komanduvachem u Transilvaniyi a potim u Korolivstvi Galichini ta Volodimiriyi Pomer u Lvovi 5 chervnya 1819 roku pislya trivaloyi hvorobi Joganna fon Gillera nazivali Jozefom Radeckim svogo chasu tomu sho vin ne tilki dosyag uspihiv u vijsku ale takozh yak i Radeckij koristuvavsya osoblivoyu populyarnistyu sered soldativ cherez svoye stavlennya do vijska Vshanuvannya pam yatiU 1896 roci u Leopoldshtadti u Vidni odnu z vulic bulo nazvano Gillershtrasse nim Hillerstrasse na jogo chest a v Klagenfurti am Verterze bulo nazvano vulicyu Jogann Giller Shtrasse v v Linci v bezposerednij blizkosti vid polya bitvi 3 travnya 1809 roku takozh nazvano na jogo chest PrimitkiDr Constant v Wurzbach Hiller Johann Freiherr von Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 9 S 20 d Track Q88771004d Track Q665807 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Osterreichisches Biografisches Lexikon abgerufen 4 Juni 2018 bei futura dtp dk aus dem Internet Archive vom 6 Februar 2012 Hiller v Butyin J Siebmachers grosses und allgemeines Wappenbuch Der Adel von Ungarn sammt den Nebenlandern der St Stephans Krone 1893 Abgerufen 4 Juni 2018DzherelaLitschel Das Gefecht bei Ebelsberg am 3 Mai 1809 Militarhistorische Schriftenreihe Nr 9 Wien 1983 Manfried Rauchensteiner Feldzeugmeister Johann Freiherr von Hiller Dissertationen der Universitat Wien 80 Verlag Notring Wien 1972 PosilannyaConstantin von Wurzbach Hiller Johann Freiherr von In 9 Theil Kaiserlich konigliche Hof und Staatsdruckerei Wien 1863 S 20 26 Digitalisat Hiller Johann Frh von In Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 OBL Vol 2 Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Vienna 1959 p 317 Hiller Johann Freiherr von Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1880 Band 12 S 423 f 1807 wurde Johann Freiherr von Hiller Befehlshaber der Karstadt Warasdin Grenze englisch