Йоган Ґадолін (швед. Johan Gadolin; 5 червня 1760, Турку, — 15 серпня 1852, , поблизу Турку) — фінський хімік, фізик і мінералог. Відкрив рідкісноземельний елемент ітрій.
Йоган Ґадолін | |
---|---|
швед. Johan Gadolin | |
Народився | 5 червня 1760 Турку |
Помер | 15 серпня 1852 (92 роки) |
Місце проживання | Фінляндія |
Країна | Фінляндія |
Діяльність | хімік, фізик, мінералог, геолог, викладач університету |
Alma mater | Уппсальський університет |
Галузь | хімік |
Заклад | Королівська академія Або |
Вчителі | Торберн Улаф Берґман |
Членство | Леопольдина Шведська королівська академія наук Петербурзька академія наук |
Відомий завдяки: | Відкриття рідкісноземельного елементу Ітрію |
Батько | d[1] |
Діти | d[2] d |
Нагороди | |
Юган Ґадолін у Вікісховищі |
Йоган Ґадолін народився в Турку, у Фінляндії, що входила в той час до складу Шведського Королівства. Почав вивчати математику в Королівської Академії Турку коли ще мав 15 років, однак визнав її занадто складною і перемкнувся на хімію. У 1779 році Ґадолін продовжив навчання в Університеті Уппсали. У 1786 році провів дворічну наукову подорож по країнах Європи. У 1790 році обраний членом Шведської королівської академії наук. З 1790 по 1822 — професор Королівської Академії Або.
Відкриття ітрію
Найбільш відомим його вкладом у хімію є аналіз чорного мінералу з урочища Ітербю, що на шведському острові Резарьо (Resarö), яке експлуатувалося для порцелянової фабрики у Стокгольмі. Там у 1788 році офіцер артилерії Карл Аксель Арреніус знайшов невідомий мінерал, що пізніше був описаний Берндтом Ґаєром та Свеном Рінманом, та отримав назву Ґадолініт. Ґадолін отримав зразки цього мінералу і у 1792—1793 роках його дослідив. Хімічний аналіз показав вміст глини, оксиду заліза, силікатної кислоти та значної частини (38 %) невідомого оксиду. Про це він пише секретарю Шведської академії наук. Провівши незалежний аналіз, шведський хімік Андерс Ґустав Екенберґ у 1797 році підтвердив результати Ґадоліна, та цим також і існування невідомого елемента. У металічній формі елемент ітрій був отриманий пізніше Фрідріхом Велером (1824) та Карлом Ґуставом Мосандером (1842).
У 1880 році Поль Еміль Лекок де Буабодран отримав оксид гадолінію і назвав елемент на честь дослідника мінералу гадолініту — фінського хіміка Йогана Ґадоліна.
Лише у 1935 році вдалося Жоржу Урбану отримати елементарний гадоліній.
Посилання
- Sir Johan Gadolin of Turku: The Grandfather of Gadolinium(англ.)
- Johan Gadolin — 1917.
- Jacob Gadolin — 1917.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jogan Gadolin shved Johan Gadolin 5 chervnya 1760 Turku 15 serpnya 1852 poblizu Turku finskij himik fizik i mineralog Vidkriv ridkisnozemelnij element itrij Jogan Gadolinshved Johan GadolinNarodivsya5 chervnya 1760 1760 06 05 TurkuPomer15 serpnya 1852 1852 08 15 92 roki Misce prozhivannyaFinlyandiyaKrayina FinlyandiyaDiyalnisthimik fizik mineralog geolog vikladach universitetuAlma materUppsalskij universitetGaluzhimikZakladKorolivska akademiya AboVchiteliTorbern Ulaf BergmanChlenstvoLeopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk Peterburzka akademiya naukVidomij zavdyaki Vidkrittya ridkisnozemelnogo elementu ItriyuBatkod 1 Ditid 2 dNagorodi Yugan Gadolin u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gadolin Jogan Gadolin narodivsya v Turku u Finlyandiyi sho vhodila v toj chas do skladu Shvedskogo Korolivstva Pochav vivchati matematiku v Korolivskoyi Akademiyi Turku koli she mav 15 rokiv odnak viznav yiyi zanadto skladnoyu i peremknuvsya na himiyu U 1779 roci Gadolin prodovzhiv navchannya v Universiteti Uppsali U 1786 roci proviv dvorichnu naukovu podorozh po krayinah Yevropi U 1790 roci obranij chlenom Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk Z 1790 po 1822 profesor Korolivskoyi Akademiyi Abo Vidkrittya itriyuGadolinit Najbilsh vidomim jogo vkladom u himiyu ye analiz chornogo mineralu z urochisha Iterbyu sho na shvedskomu ostrovi Rezaro Resaro yake ekspluatuvalosya dlya porcelyanovoyi fabriki u Stokgolmi Tam u 1788 roci oficer artileriyi Karl Aksel Arrenius znajshov nevidomij mineral sho piznishe buv opisanij Berndtom Gayerom ta Svenom Rinmanom ta otrimav nazvu Gadolinit Gadolin otrimav zrazki cogo mineralu i u 1792 1793 rokah jogo doslidiv Himichnij analiz pokazav vmist glini oksidu zaliza silikatnoyi kisloti ta znachnoyi chastini 38 nevidomogo oksidu Pro ce vin pishe sekretaryu Shvedskoyi akademiyi nauk Provivshi nezalezhnij analiz shvedskij himik Anders Gustav Ekenberg u 1797 roci pidtverdiv rezultati Gadolina ta cim takozh i isnuvannya nevidomogo elementa U metalichnij formi element itrij buv otrimanij piznishe Fridrihom Velerom 1824 ta Karlom Gustavom Mosanderom 1842 Gadolin na finskij poshtovij marci prisvyachenij 200 richchyu z dnya jogo narodzhennyaGadolinijU 1880 roci Pol Emil Lekok de Buabodran otrimav oksid gadoliniyu i nazvav element na chest doslidnika mineralu gadolinitu finskogo himika Jogana Gadolina Lishe u 1935 roci vdalosya Zhorzhu Urbanu otrimati elementarnij gadolinij PosilannyaSir Johan Gadolin of Turku The Grandfather of Gadolinium angl Johan Gadolin 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Jacob Gadolin 1917 d Track Q379406d Track Q1724971