Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (серпень 2020) |
Йоан Славич (Іоан Славич, Йон Славич; рум. Ioan Slavici; 18 січня 1848 — 17 серпня 1925) — румунський прозаїк, журналіст і антисемит.
| Йоан Славич | ||||
|---|---|---|---|---|
| рум. Ioan Slavici | ||||
 | ||||
| Народився | 18 січня 1848[1][2][…] Ширія, d, Австрійська імперія[4] | |||
| Помер | 17 серпня 1925[1][2][…] (77 років) Панчу, Румунія[5] | |||
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина Румунське королівство | |||
| Діяльність | письменник, філолог, журналіст | |||
| Alma mater | d і d | |||
| Членство | Румунська академія і d | |||
| | ||||
 Йоан Славич у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 18 лютого 1848 року у трансильванскому селі Ширия, яке входило у склад Австро-Угорської імперії. Закінчив гімназію у Тімішоарі. У 1868 році поїхав у Будапешт для продовження навчання, але, не маючи коштів, вимушений був повернутися додому, де він нанявся на роботу до нотаріусу. У 1871 році він поїхав на навчання до Відня, де познайомився з Емінеску, котрий допоміг йому зробити перші кроки у літературі (комедія «Дочка сільського старости», 1871 і кілька літературних казок). У 1872 році знову через брак коштів перервав навчання. У листопаді 1874 року переїхав у Ясси, а звідти через два роки — у Бухарест. З 1874 по 1881 рік написав кілька оповіданьі повістей, які принесли йому популярність (найбільшу: повість «Сільський млин») Вони вийшли у 1881 році збірником під назвою «Новели з життя народу». На відміну від літературних творів своїх співвітчизників, які писали про минуле, Славич пише про своїх сучасниках. Він не прикрыває картини класового розшарування села, різниці між бідними і багатими. Прагнення збагачення і втрата людських гідностей,— головне, по його словам, що рухає людьми. Він показує реальні конфлікти, котрий відбуваються у селі, перш: експлуатація бідних сельчан багатими. У 1884 році Славич повертається у Трансильванію, де впродовж шести років керує у місті Сібіу видавництвом газети «Трибуна». На її сторінках він пропагує у літературі «народний реалізм», тобто правдиве відображення життя, використання у літературі народної мови, супротив доводам приверженцев «латинської школи», котрі вимагали латинізации румунської мови, нехай навіть і спотворивши її. Також Славич виступав за культурне зближення всіх румун у мирі. Він писав, що письменники повинні ставити перед собою високоморальні цілі, щоб письменники приділяли передусім увагу життю народу, його потребам і наболівшим питанням. Своїми переконаннями і висловленнями Славич, неодноразово вступав у конфлікт з властями Австро-Угорщини, а у 1888 році був засуджений на річне тюремне заслання
У 1890 році Славич повертається у Бухарест, де став висловлюватись проти об'єднання Трансильванії і Румунії. Говорячи про розпусту моралі у Румунії, продовжував виступати за культурне зближення. У 1894 році почав редагувати журнал «Ватра», спільно з Кошбуком і Караджале. З 1890 по 1907 рік ним створений ряд романів, кращим визнають: «Мара» (1906, окремі частини опубліковано з 1894 року). У романі показано життя невеликого трансильванского містечка, у ньому мирно живуть разом румуни, угорці та німці. Ринкова торговка Мара, лишившись вдовою, багато працює заради своїх дітей, але у дійсності вона подчинилась уже пристрасті до збагачення. Цілеспрямованою зростає її дочка, але вона жертвує всім не заради грошей, а заради любові. У «Марі» Славич також дуже точно передав своєрідний провинційний побут Трансильванії тих років.
У 1907 році Славич був вражений і откликнулся на селянське повстання. У 1909 рокові співпрацює з пронімецькою пресою. А у період Першої світової війни, висловлювався за союз з Німеччиною і Австро-Угорщиною, що противрічило політики Румунії, а яка вступить у війну у 1916 році на стороні Антанти. Після окупації Румунії, співпрацював з окупаційною владою. У 1919 році за свою коллабораціонную діяльність отримав новий строк тюремного заключения. У тюрмі зблизився з соціалістами, після визволення співпрацював з соціалістичною пресою. Також після визволення написав публіцистичні книги: «Мої тюрми» (1921), «Згадки» (1924) і «Мир, у котрім я прожив» (останні два томи вышли уже після смерті Славича — у 1929 і 1930 роках), історична драма «Гаспар Грациани» і кілька романів. 17 серпня 1925 року у місті Панчу Славич помер.
Бібліографія
Комедії
- Fata de birău (1871)
- Toane sau Vorbe de clacă (1875)
- Polipul unchiului (1875)
Історичні драми
- Bogdan Vodă (1876)
- Gaspar Graziani (1888)
Повісті
- Zâna Zorilor
- Florița din codru
- Doi feți cu stea în frunte
- Păcală în satul lui
- Spaima zmeilor
- Rodul tainic
- Ileana cea șireată
- Ioanea mamei
- Petrea prostul
- Limir-Împărat
- Băiet sărac
- Împăratul șerpilor
- Doi frați buni
- Băiat sărac și horopsit
- Nărodul curții
- Negru împărat
- Peștele pe brazdă
- Stan Bolovan
- Boierul și Păcală
Оповідання
- Popa Tanda (1873)
- Scormon (1875)
- La crucea din sat (1876)
- Crucile roșii (1876)
- O viață pierdută (1876)
- Gura satului (1878)
- Budulea Taichii (1880)
- Moara cu noroc (1880)
- Pădureanca (1884)
- Comoara (1896)
- Vatra părăsită (1900)
- La răscruci (1906)
- Pascal, săracul (1920)
Романи
- Mara (1894)
- Din bătrâni (1902)
- Din bătrâni. Manea (1905)
- Corbei (1906)
- Din două lumi (1920)
- Cel din urmă armaș (1923)
- Din păcat în păcat (1924)
Мемуари
- Fapta omenească. Scrisori adresate unui tânăr (1888—1889)
- Serbarea de la Putna (1903)
- Închisorile mele (1920)
- Amintiri (1924)
- Lumea prin care am trecut (1924)
Екранизації творів
- La 'Moara cu noroc' (1957) по повісті «Щасливий млин» (номінація на Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю)
- Dincolo de pod (1977) по роману «Мара»
- Pădureanca (1987) по одноимённому розповіді
- Orizont (2015) по повісті «Щасливий млин»
Російською мовою:
- Славич, І. — Клад. Щасливий млин. — МА: Гос. изд. худ. лит., 1954, 224 стр.
- Славич, І. — Флорица з дремучего лісу. — Киш: Изд. І. Крянгэ., 1974, 182 стр.
- Славич, І. — Щасливий млин. (у сб. Василе Александри. Вірші. Михай Эминеску. Вірші. Джеордже Кошбук. Вірші. Ион Лука Караджале. Потерянное письмо. Розповіді. Иоан Славич. Щаслива млин (серія Бібліотека Всемирной Літератури))- МА: Худ. лит., 1975
- Славич, І. — Обране. — МА: Худ. лит., 1980, 462 стр.
- Славич, І. — Лесовичка. — МА: Худ. лит., 1988, 528 стр.
Українською мовою:
- Славіч, Й. — Щасливий млин. Скарб — К: Дніпро, 1972, 192 с.
Примітки
- https://pantheon.world/profile/person/Ioan_Slavici
- Енциклопедія Брокгауз
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Славич І. Mara — State Publishing House for Literature and Arts, 1967. — С. 5.
- Ioan Slavici – scriitor și jurnalist
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad serpen 2020 Joan Slavich Ioan Slavich Jon Slavich rum Ioan Slavici 18 sichnya 1848 17 serpnya 1925 rumunskij prozayik zhurnalist i antisemit Joan Slavichrum Ioan SlaviciNarodivsya18 sichnya 1848 1848 01 18 1 2 Shiriya d Avstrijska imperiya 4 Pomer17 serpnya 1925 1925 08 17 1 2 77 rokiv Panchu Rumuniya 5 Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Rumunske korolivstvoDiyalnistpismennik filolog zhurnalistAlma materd i dChlenstvoRumunska akademiya i d Joan Slavich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 18 lyutogo 1848 roku u transilvanskomu seli Shiriya yake vhodilo u sklad Avstro Ugorskoyi imperiyi Zakinchiv gimnaziyu u Timishoari U 1868 roci poyihav u Budapesht dlya prodovzhennya navchannya ale ne mayuchi koshtiv vimushenij buv povernutisya dodomu de vin nanyavsya na robotu do notariusu U 1871 roci vin poyihav na navchannya do Vidnya de poznajomivsya z Eminesku kotrij dopomig jomu zrobiti pershi kroki u literaturi komediya Dochka silskogo starosti 1871 i kilka literaturnih kazok U 1872 roci znovu cherez brak koshtiv perervav navchannya U listopadi 1874 roku pereyihav u Yassi a zvidti cherez dva roki u Buharest Z 1874 po 1881 rik napisav kilka opovidani povistej yaki prinesli jomu populyarnist najbilshu povist Silskij mlin Voni vijshli u 1881 roci zbirnikom pid nazvoyu Noveli z zhittya narodu Na vidminu vid literaturnih tvoriv svoyih spivvitchiznikiv yaki pisali pro minule Slavich pishe pro svoyih suchasnikah Vin ne prikryvaye kartini klasovogo rozsharuvannya sela riznici mizh bidnimi i bagatimi Pragnennya zbagachennya i vtrata lyudskih gidnostej golovne po jogo slovam sho ruhaye lyudmi Vin pokazuye realni konflikti kotrij vidbuvayutsya u seli persh ekspluataciya bidnih selchan bagatimi U 1884 roci Slavich povertayetsya u Transilvaniyu de vprodovzh shesti rokiv keruye u misti Sibiu vidavnictvom gazeti Tribuna Na yiyi storinkah vin propaguye u literaturi narodnij realizm tobto pravdive vidobrazhennya zhittya vikoristannya u literaturi narodnoyi movi suprotiv dovodam priverzhencev latinskoyi shkoli kotri vimagali latinizacii rumunskoyi movi nehaj navit i spotvorivshi yiyi Takozh Slavich vistupav za kulturne zblizhennya vsih rumun u miri Vin pisav sho pismenniki povinni staviti pered soboyu visokomoralni cili shob pismenniki pridilyali peredusim uvagu zhittyu narodu jogo potrebam i nabolivshim pitannyam Svoyimi perekonannyami i vislovlennyami Slavich neodnorazovo vstupav u konflikt z vlastyami Avstro Ugorshini a u 1888 roci buv zasudzhenij na richne tyuremne zaslannya U 1890 roci Slavich povertayetsya u Buharest de stav vislovlyuvatis proti ob yednannya Transilvaniyi i Rumuniyi Govoryachi pro rozpustu morali u Rumuniyi prodovzhuvav vistupati za kulturne zblizhennya U 1894 roci pochav redaguvati zhurnal Vatra spilno z Koshbukom i Karadzhale Z 1890 po 1907 rik nim stvorenij ryad romaniv krashim viznayut Mara 1906 okremi chastini opublikovano z 1894 roku U romani pokazano zhittya nevelikogo transilvanskogo mistechka u nomu mirno zhivut razom rumuni ugorci ta nimci Rinkova torgovka Mara lishivshis vdovoyu bagato pracyuye zaradi svoyih ditej ale u dijsnosti vona podchinilas uzhe pristrasti do zbagachennya Cilespryamovanoyu zrostaye yiyi dochka ale vona zhertvuye vsim ne zaradi groshej a zaradi lyubovi U Mari Slavich takozh duzhe tochno peredav svoyeridnij provincijnij pobut Transilvaniyi tih rokiv U 1907 roci Slavich buv vrazhenij i otkliknulsya na selyanske povstannya U 1909 rokovi spivpracyuye z pronimeckoyu presoyu A u period Pershoyi svitovoyi vijni vislovlyuvavsya za soyuz z Nimechchinoyu i Avstro Ugorshinoyu sho protivrichilo politiki Rumuniyi a yaka vstupit u vijnu u 1916 roci na storoni Antanti Pislya okupaciyi Rumuniyi spivpracyuvav z okupacijnoyu vladoyu U 1919 roci za svoyu kollaboracionnuyu diyalnist otrimav novij strok tyuremnogo zaklyucheniya U tyurmi zblizivsya z socialistami pislya vizvolennya spivpracyuvav z socialistichnoyu presoyu Takozh pislya vizvolennya napisav publicistichni knigi Moyi tyurmi 1921 Zgadki 1924 i Mir u kotrim ya prozhiv ostanni dva tomi vyshli uzhe pislya smerti Slavicha u 1929 i 1930 rokah istorichna drama Gaspar Graciani i kilka romaniv 17 serpnya 1925 roku u misti Panchu Slavich pomer BibliografiyaKomediyi Fata de birău 1871 Toane sau Vorbe de clacă 1875 Polipul unchiului 1875 Istorichni drami Bogdan Vodă 1876 Gaspar Graziani 1888 Povisti Zana Zorilor Florița din codru Doi feți cu stea in frunte Păcală in satul lui Spaima zmeilor Rodul tainic Ileana cea șireată Ioanea mamei Petrea prostul Limir Impărat Băiet sărac Impăratul șerpilor Doi frați buni Băiat sărac și horopsit Nărodul curții Negru impărat Peștele pe brazdă Stan Bolovan Boierul și Păcală Opovidannya Popa Tanda 1873 Scormon 1875 La crucea din sat 1876 Crucile roșii 1876 O viață pierdută 1876 Gura satului 1878 Budulea Taichii 1880 Moara cu noroc 1880 Pădureanca 1884 Comoara 1896 Vatra părăsită 1900 La răscruci 1906 Pascal săracul 1920 Romani Mara 1894 Din bătrani 1902 Din bătrani Manea 1905 Corbei 1906 Din două lumi 1920 Cel din urmă armaș 1923 Din păcat in păcat 1924 Memuari Fapta omenească Scrisori adresate unui tanăr 1888 1889 Serbarea de la Putna 1903 Inchisorile mele 1920 Amintiri 1924 Lumea prin care am trecut 1924 Ekranizaciyi tvoriv La Moara cu noroc 1957 po povisti Shaslivij mlin nominaciya na Zolotu palmovu gilku Kannskogo kinofestivalyu Dincolo de pod 1977 po romanu Mara Pădureanca 1987 po odnoimyonnomu rozpovidi Orizont 2015 po povisti Shaslivij mlin Rosijskoyu movoyu Slavich I Klad Shaslivij mlin MA Gos izd hud lit 1954 224 str Slavich I Florica z dremuchego lisu Kish Izd I Kryange 1974 182 str Slavich I Shaslivij mlin u sb Vasile Aleksandri Virshi Mihaj Eminesku Virshi Dzheordzhe Koshbuk Virshi Ion Luka Karadzhale Poteryannoe pismo Rozpovidi Ioan Slavich Shasliva mlin seriya Biblioteka Vsemirnoj Literaturi MA Hud lit 1975 Slavich I Obrane MA Hud lit 1980 462 str Slavich I Lesovichka MA Hud lit 1988 528 str Ukrayinskoyu movoyu Slavich J Shaslivij mlin Skarb K Dnipro 1972 192 s Primitkihttps pantheon world profile person Ioan Slavici Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Slavich I Mara State Publishing House for Literature and Arts 1967 S 5 d Track Q961107d Track Q12346796 Ioan Slavici scriitor și jurnalist