Зруйнування вірменського цвинтаря у Джульфі — знищення цвинтаря середньовічних вірменських хачкарів біля міста Джульфа на території Нахічеванської Автономної Республіки, автономного утворення (ексклава) у складі Азербайджану. Згідно з Міжнародною радою з охорони пам'яток та історичних місць (ІКОМОС), західними ЗМІ і вірменськими джерелами, знищення історичних пам'яток було організовано владою Азербайджану.
Вірменський цвинтар у Джульфі Ջուղայի Հայկական Գերեզմանոց Cuğa nekropolu вірм. Ջուղայի խաչքարերի ոչնչացում, трансліт. Ջուղայի խաչքարերի ոչնչացում | |
---|---|
Вірменський цвинтар у Джульфі на фотографії 1915 року | |
Інформація про цвинтар | |
H G O | |
Країна | Азербайджан Нахічеванська Автономна Республіка |
Розташування | Джульфа |
Статус | Культурний ґеноцид |
Конфесія | Вірменська апостольська церква |
Кількість поховань | 1648: 10,000 1903–1904: 5,000 1998: 2,700 2009: 0 |
Вірменський цвинтар у Джульфі Ջուղայի Հայկական Գերեզմանոց Cuğa nekropolu Вірменський цвинтар у Джульфі Ջուղայի Հայկական Գերեզմանոց Cuğa nekropolu (Азербайджан) |
Перші звинувачення на адресу азербайджанської влади були висунуті Вірменією у 1998 році. Остаточно цвинтар був зруйнований наприкінці 2005 року. Надгробки-хачкари, що там знаходились, були розбиті людьми у військовій формі за допомогою важкої будівельної техніки, а уламки пам'яток завантажені у вантажівки і скинуті у річку Аракс. Територія цвинтаря була перетворена на стрільбище. У 2010 році повідомлення очевидців про зруйнування цвинтаря були підтверджені Американською асоціацією сприяння розвитку науки на основі аналізу супутникових знімків регіону, зроблених у 2003 і 2009 роках.
Уряд Азербайджану відкидає всі звинувачення і не допускає спостерігачів на територію цвинтаря. Також влада Азербайджану стверджує, всупереч прийнятим в історіографії концепціям, що в Нахічевані вірмени ніколи не жили і вірменських пам'яток немає.
До зруйнування вірменський цвинтар в Джульфі був найбільшим збереженим середньовічним цвинтарем хачкарів. Мистецтво створення хачкарів включене у список нематеріальної культурної спадщини, що складається ЮНЕСКО.
Передісторія
Місто Джульфа
За переказами, Джульфа (вірменською Джуга) була заснована легендарним вірменським царем Тиграном Єрвандяном. Розквіт міста припав на XVI століття, коли воно стало центром торгівлі шовком-сирцем на Близькому Сході. В цей час у місті налічувалось 3 тисячі домів і 7 церков. Населення міста, яке в основному складали вірмени, нараховувало, за різними оцінками, від десяти до більш ніж п'ятдесяти тисяч. У 1603 році тутешні будинки своїм багатством вразили перського шаха Аббаса I, який відвоював місто у турків.
У 1604 році шах Аббас, побоюючись, що не матиме змоги утримати нещодавно здобуту ним Східну Вірменію, віддав наказ переселити всіх її мешканців вглиб Персії. Все населення Джуги було виселене, а саме місто було спалене і занепало.
У 1897 році в Джульфі мешкало 750 осіб, всі вірмени. У 1914 році Джульфа — вірменське село з 2710 жителями. До початку XX століття вірмени складали близько 42% населення Нахічеванського повіту, але після включення у склад Азербайджану їх число почало стрімко скорочуватись. За переписом 1939 року в Джульфі жило 2530 осіб, в тому числі 1358 (53,7%) азербайджанців і 866 (34,2%) вірмен. Однак до 1979 року з 6919 жителів лише 193 були вірменами. Вірмени їхали геть через політичний тиск і економічні труднощі. В ході Карабаського конфлікту всі вірмени, що лишались у регіоні, були змушені його залишити.
Цвинтар хачкарів у Джульфі
Цвинтар хачкарів, розташований під Джульфою, був найбільш грандіозною з пам'яток, що залишились від вірменської Джуги. У 1812 році англійський дипломат Вільям Сузлі, відвідавши Джугу, відзначав:
Я досліджував руїни Джульфи, все населення якої складають 45 вірменських родин, судячи з усього, з найнижчих верств. Однак про минулу чисельність населення свідчить велике кладовище, розташоване на схилі, що тягнеться до самої річки, з численними надгробками, які стоять щільно в ряд, ніби солдатські роти. Це пам'ять багатьох поколінь, підсумок багатьох століть…
Ситуація з вірменськими пам'ятками Нахічевані в радянський період
Знищення хачкарів
Перша реакція Вірменії
У листопаді 1998 року очевидці з іранського берега Араксу стали свідками руйнування хачкарів на Джульфійському вірменському кладовищі. Уламки надгробків завантажували у вагони за допомогою кранів й вивозили залізницею — ймовірно, для використання як будівельних матеріалів.
У зв'язку з цими подіями Вірменія висунула перші звинувачення проти азербайджанської влади. Студентка Чиказького університету Сара Пікман в журналі Археологічного інституту Америки пов'язала факт руйнування пам'ятників з вірменофобськими настроями, які, на її думку, поширилися в Азербайджані в результаті поразки в Карабаській війні (1992–1994): за її словами, втрата Азербайджаном Нагорного Карабаху «зіграла роль у цій спробі знищити свідчення історичної вірменської присутності в Нахічевані». Азербайджан відкинув звинувачення незважаючи на наявність численних свідчень — зокрема, Арпіар Петросян, член організації «Вірменська архітектура в Ірані», сфотографував техніку, котра перевозила розбиті пам'ятники.
Реагуючи на події, уряд Ірану висловив Вірменії своє співчуття у зв'язку з руйнуванням пам'ятників і, в свою чергу, заявив уряду Нахічеванської Автономної Республіки протест аналогічного змісту. Уряд Азербайджану, не надавши прямої відповіді на пред'явлені звинувачення, заявив, що «вандалізм не притаманний Азербайджану». На вимогу Вірменії та за безпосереднього втручання ЮНЕСКО на території кладовища було проведено міжнародне розслідування, яке допомогло тимчасово призупинити знищення надгробків-хачкарів.
В результаті руйнувань у 1998 році з кладовища було видалено близько 800 надгробків.
Відновлення руйнувань у 2002–2003 роках
У листопаді 2002 року руйнування хачкарів поновилось, у зв'язку з чим Вірменія знову виразила свій протест. 4 грудня вірменські історики подали у відповідні міжнародні організації офіційну скаргу, в якій детально виклали всі наявні факти з вимогою їх ретельного розслідування.
стверджувала, що з неназваних джерел їй відомо, що одночасно у листопаді 2002 року в Нахічеванській Автономній Республіці розпочалось руйнування середньовічних церков і монастирів.
Очевидці поновленого руйнування пам'яток характеризували його як добре організовану акцію.
Навіть після руйнувань 1998 і 2002 років ще залишалось близько 2000 хачкарів. У серпні 2005 року Стівен Сім, британський архітектор, відвідав Нахічеванську Автономну Республіку з метою довідатись про стан вірменських пам'яток регіону. Він оглянув цвинтар з вікна потягу Нахічевань-Джульфа. Всі хачкари були зламані й лежали на землі. У східній частині цвинтаря були великі ділянки порушеної землі, звідки надгробки, очевидно, були прибрані. Стівен Сін також відвідав деякі села Нахічеванської Автономної Республіки. В селах Абракуніс і Шуруд, на місці, де розміщувались вірменські церкви, він знайшов лише пусте місце і залишки битої цегли. В інших селах він також не виявив церков, що там раніше були.
Під час поїздки Стівен Сім був затриманий і допитаний азербайджанською поліцією. Під час допиту, з'ясувавши мету його візиту, йому заявили, зокрема, що в Нахічевані завжди жили тільки мусульмани і ніколи не було ні вірмен, ні вірменських церков. Після цього йому висунули вимогу до півночі залишити Азербайджан, що Сім і зробив.
Остаточне зруйнування цвинтаря у 2005 році
За свідченнями очевидців, останні пам'ятники, що залишались, були знищені великою групою азербайджанських солдатів. Близько ста осіб протягом трьох днів, з 10 по 14 грудня 2005 року, розбивали хачкари кувалдами і лопатами, вантажили уламки каміння у вантажівки і скидали їх в Аракс. Щоб підняти з землі найбільші пам'ятники, використовувався кран. Свідки, у тому числі представники Вірменської апостольської церкви, спостерігали за тим, що відбувається, з іранського берегу Аракса. Вірменська знімальна група відзняла значну частину цих подій на відео і розмістила його в інтернеті.
Через чотири місяці, у квітні 2006 року, азербайджанський репортер Ідрак Аббасов з лондонського Інституту з висвітлення війни та миру (IWPR) відвідав околиці цвинтаря. При цьому його супроводжували два офіцери служби безпеки, які не допустили його на територію цвинтаря. Тим не менш, репортер був достатньо близько, щоб побачити, що на території не залишилось жодних пам'ятників, тільки гола земля.
Аналіз супутникових фотографій у 2010 році
У 2010 році Американська асоціація сприяння розвитку науки (AAAS) провела дослідження руйнувань середньовічного вірменського цвинтаря Джуги в Нахічевані. Оскільки Азербайджан заборонив відвідування цвинтаря міжнародними спостерігачами, AAAS придбала і дослідила супутникові фотографії високої роздільності, зроблені 23 вересня 2003 року і 28 травня 2009 року. В результаті дослідження були знайдені докази того, що цвинтар був знищений.
На супутникових знімках 2003 року видно тіні різного розміру від хачкарів. При цьому центральній частині цвинтаря вже було завдано значної шкоди, але північно-східні і південно-західні частини цвинтаря були в основному неушкоджені. На знімках 2009 року ландшафт території став значно більш плоским. При цьому на знімках видно сліди роботи землерийної техніки. Дані, отримані з супутників, узгоджуються зі свідченнями очевидців.
Як відзначила співробітник центру Сюзан Вольфинбергер: «Порівняння фотографій цвинтаря Джуги, зроблених з супутника у 2003 і 2009 роках, показує, що ще у 2003 році на цвинтарі Джуги були хачкари XV–XVI століть, а на фотографіях 2009 року частина з них зникла. Дослідження з застосуванням геопросторових технологій дають можливість робити висновки, що хачкари були знищені або вивезені за допомогою спеціальної землерийної техніки, а потім ця ділянка землі була знову утрамбована».
Міжнародна реакція
Після того, як інформація про дії Азербайджану з руйнування та знищення надгробків-хачкарів на кладовищі Джульфи стала надбанням широкої громадськості, ці дії викликали міжнародний осуд. Ще в 1998 році організація ЮНЕСКО зажадала припинити руйнування пам'ятників у Джульфі. Вимога аналогічного змісту була направлена Вірменією також до Міжнародної ради з охорони пам'яток та історичних місць (англ. International Council on Monuments and Sites — ICOMOS).
Професор антропології Чиказького університету Адам Т. Сміт та інші учені, а також декілька американських сенаторів в січні 2006 року підписали лист до ЮНЕСКО та інших організацій, що засуджував уряд Азербайджану. Адам Т. Сміт охарактеризував руйнування хачкарів як «… ганебний епізод відношення людства до його минулого, прикрий акт з боку уряду Азербайджану, який вимагає і пояснення, і виправлення».
Флавія Амабілія з газети La Stampa звинуватила ООН і ЮНЕСКО в байдужості до «святотатства», що відбувається в Азербайджані.
Позиція Азербайджану
Цей розділ потребує доповнення. (травень 2017) |
Пам'ять
Цей розділ потребує доповнення. (травень 2017) |
Збережені хачкари з цвинтаря у Джульфі
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вірменський цвинтар у Джульфі |
- Хачкар бл. 1576 р.
(Вагаршапат, Вірменія) - Хачкар бл. 1602 р.
(Вагаршапат, Вірменія) - Хачкар XVI століття
- Хачкар XVI століття
- Хачкар бл. 1602 р.
Див. також
Примітки
- «High-Resolution Satellite Imagery and the Destruction of Cultural Artifacts in Nakhchivan, Azerbaijan.» AAAS. December 8, 2010.
Посилання
Література
- Baltrušaitis Jurgis and Dickran Kouymjian. Julfa on the Arax and Its Funerary Monuments // Armenian Studies Etudes Armeniennes in Memoriam Haig Berberian / Під ред. Dickran Kouymjian. — Lisbon : Galouste Gulbenkian Foundation, 1986. — P. 9—53.
- Аргам Айвазян, Джуга, Єреван: Советакан грох, 1984 (вірм.)
- Аргам Айвазян, «Симфонія зруйнованих хачкарів Джугі», Єреван, 2007 рік. Книга-альбом в якому представлені 727 фотографій цвинтаря до його зруйнування.
Фото і відео матеріали
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
The New Tears of Araxes (англ.) |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Фільм фонду Research on Armenian Architecture про історію міста Джуга |
- Фотохроніка руйнування вірменського історичного комплексу Стара Джульфа в Нахічевані
- Фотографії руйнувань 1998 і 2002 років. Research on Armenian Architecture
- Фотографії руйнувань 1998 і 2002 років. ICOMOS
- Фотографії руйнувань 14-16 грудня 2005 року
- Відео руйнування цвинтаря, відзняте з іранського берегу Аракса
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zrujnuvannya virmenskogo cvintarya u Dzhulfi znishennya cvintarya serednovichnih virmenskih hachkariv bilya mista Dzhulfa na teritoriyi Nahichevanskoyi Avtonomnoyi Respubliki avtonomnogo utvorennya eksklava u skladi Azerbajdzhanu Zgidno z Mizhnarodnoyu radoyu z ohoroni pam yatok ta istorichnih misc IKOMOS zahidnimi ZMI i virmenskimi dzherelami znishennya istorichnih pam yatok bulo organizovano vladoyu Azerbajdzhanu Virmenskij cvintar u Dzhulfi Ջուղայի Հայկական Գերեզմանոց Cuga nekropolu virm Ջուղայի խաչքարերի ոչնչացում translit Ջուղայի խաչքարերի ոչնչացումVirmenskij cvintar u Dzhulfi na fotografiyi 1915 roku Virmenskij cvintar u Dzhulfi na fotografiyi 1915 rokuInformaciya pro cvintar38 58 27 pn sh 45 33 53 sh d H G OKrayina Azerbajdzhan Nahichevanska Avtonomna RespublikaRoztashuvannyaDzhulfaStatusKulturnij genocidKonfesiyaVirmenska apostolska cerkvaKilkist pohovan1648 10 000 1903 1904 5 000 1998 2 700 2009 0Virmenskij cvintar u Dzhulfi Ջուղայի Հայկական Գերեզմանոց Cuga nekropoluVirmenskij cvintar u Dzhulfi Ջուղայի Հայկական Գերեզմանոց Cuga nekropolu Azerbajdzhan Vid na cvintar u Dzhulfi fotografiya 1987 roku Pershi zvinuvachennya na adresu azerbajdzhanskoyi vladi buli visunuti Virmeniyeyu u 1998 roci Ostatochno cvintar buv zrujnovanij naprikinci 2005 roku Nadgrobki hachkari sho tam znahodilis buli rozbiti lyudmi u vijskovij formi za dopomogoyu vazhkoyi budivelnoyi tehniki a ulamki pam yatok zavantazheni u vantazhivki i skinuti u richku Araks Teritoriya cvintarya bula peretvorena na strilbishe U 2010 roci povidomlennya ochevidciv pro zrujnuvannya cvintarya buli pidtverdzheni Amerikanskoyu asociaciyeyu spriyannya rozvitku nauki na osnovi analizu suputnikovih znimkiv regionu zroblenih u 2003 i 2009 rokah Uryad Azerbajdzhanu vidkidaye vsi zvinuvachennya i ne dopuskaye sposterigachiv na teritoriyu cvintarya Takozh vlada Azerbajdzhanu stverdzhuye vsuperech prijnyatim v istoriografiyi koncepciyam sho v Nahichevani virmeni nikoli ne zhili i virmenskih pam yatok nemaye Do zrujnuvannya virmenskij cvintar v Dzhulfi buv najbilshim zberezhenim serednovichnim cvintarem hachkariv Mistectvo stvorennya hachkariv vklyuchene u spisok nematerialnoyi kulturnoyi spadshini sho skladayetsya YuNESKO PeredistoriyaMisto Dzhulfa Za perekazami Dzhulfa virmenskoyu Dzhuga bula zasnovana legendarnim virmenskim carem Tigranom Yervandyanom Rozkvit mista pripav na XVI stolittya koli vono stalo centrom torgivli shovkom sircem na Blizkomu Shodi V cej chas u misti nalichuvalos 3 tisyachi domiv i 7 cerkov Naselennya mista yake v osnovnomu skladali virmeni narahovuvalo za riznimi ocinkami vid desyati do bilsh nizh p yatdesyati tisyach U 1603 roci tuteshni budinki svoyim bagatstvom vrazili perskogo shaha Abbasa I yakij vidvoyuvav misto u turkiv U 1604 roci shah Abbas poboyuyuchis sho ne matime zmogi utrimati neshodavno zdobutu nim Shidnu Virmeniyu viddav nakaz pereseliti vsih yiyi meshkanciv vglib Persiyi Vse naselennya Dzhugi bulo viselene a same misto bulo spalene i zanepalo U 1897 roci v Dzhulfi meshkalo 750 osib vsi virmeni U 1914 roci Dzhulfa virmenske selo z 2710 zhitelyami Do pochatku XX stolittya virmeni skladali blizko 42 naselennya Nahichevanskogo povitu ale pislya vklyuchennya u sklad Azerbajdzhanu yih chislo pochalo strimko skorochuvatis Za perepisom 1939 roku v Dzhulfi zhilo 2530 osib v tomu chisli 1358 53 7 azerbajdzhanciv i 866 34 2 virmen Odnak do 1979 roku z 6919 zhiteliv lishe 193 buli virmenami Virmeni yihali get cherez politichnij tisk i ekonomichni trudnoshi V hodi Karabaskogo konfliktu vsi virmeni sho lishalis u regioni buli zmusheni jogo zalishiti Cvintar hachkariv u Dzhulfi Cvintar hachkariv roztashovanij pid Dzhulfoyu buv najbilsh grandioznoyu z pam yatok sho zalishilis vid virmenskoyi Dzhugi U 1812 roci anglijskij diplomat Vilyam Suzli vidvidavshi Dzhugu vidznachav Ya doslidzhuvav ruyini Dzhulfi vse naselennya yakoyi skladayut 45 virmenskih rodin sudyachi z usogo z najnizhchih verstv Odnak pro minulu chiselnist naselennya svidchit velike kladovishe roztashovane na shili sho tyagnetsya do samoyi richki z chislennimi nadgrobkami yaki stoyat shilno v ryad nibi soldatski roti Ce pam yat bagatoh pokolin pidsumok bagatoh stolit Situaciya z virmenskimi pam yatkami Nahichevani v radyanskij periodZnishennya hachkarivPersha reakciya Virmeniyi Hachkar U listopadi 1998 roku ochevidci z iranskogo berega Araksu stali svidkami rujnuvannya hachkariv na Dzhulfijskomu virmenskomu kladovishi Ulamki nadgrobkiv zavantazhuvali u vagoni za dopomogoyu kraniv j vivozili zalizniceyu jmovirno dlya vikoristannya yak budivelnih materialiv U zv yazku z cimi podiyami Virmeniya visunula pershi zvinuvachennya proti azerbajdzhanskoyi vladi Studentka Chikazkogo universitetu Sara Pikman v zhurnali Arheologichnogo institutu Ameriki pov yazala fakt rujnuvannya pam yatnikiv z virmenofobskimi nastroyami yaki na yiyi dumku poshirilisya v Azerbajdzhani v rezultati porazki v Karabaskij vijni 1992 1994 za yiyi slovami vtrata Azerbajdzhanom Nagornogo Karabahu zigrala rol u cij sprobi znishiti svidchennya istorichnoyi virmenskoyi prisutnosti v Nahichevani Azerbajdzhan vidkinuv zvinuvachennya nezvazhayuchi na nayavnist chislennih svidchen zokrema Arpiar Petrosyan chlen organizaciyi Virmenska arhitektura v Irani sfotografuvav tehniku kotra perevozila rozbiti pam yatniki Reaguyuchi na podiyi uryad Iranu visloviv Virmeniyi svoye spivchuttya u zv yazku z rujnuvannyam pam yatnikiv i v svoyu chergu zayaviv uryadu Nahichevanskoyi Avtonomnoyi Respubliki protest analogichnogo zmistu Uryad Azerbajdzhanu ne nadavshi pryamoyi vidpovidi na pred yavleni zvinuvachennya zayaviv sho vandalizm ne pritamannij Azerbajdzhanu Na vimogu Virmeniyi ta za bezposerednogo vtruchannya YuNESKO na teritoriyi kladovisha bulo provedeno mizhnarodne rozsliduvannya yake dopomoglo timchasovo prizupiniti znishennya nadgrobkiv hachkariv V rezultati rujnuvan u 1998 roci z kladovisha bulo vidaleno blizko 800 nadgrobkiv Vidnovlennya rujnuvan u 2002 2003 rokah U listopadi 2002 roku rujnuvannya hachkariv ponovilos u zv yazku z chim Virmeniya znovu virazila svij protest 4 grudnya virmenski istoriki podali u vidpovidni mizhnarodni organizaciyi oficijnu skargu v yakij detalno viklali vsi nayavni fakti z vimogoyu yih retelnogo rozsliduvannya stverdzhuvala sho z nenazvanih dzherel yij vidomo sho odnochasno u listopadi 2002 roku v Nahichevanskij Avtonomnij Respublici rozpochalos rujnuvannya serednovichnih cerkov i monastiriv Ochevidci ponovlenogo rujnuvannya pam yatok harakterizuvali jogo yak dobre organizovanu akciyu Navit pislya rujnuvan 1998 i 2002 rokiv she zalishalos blizko 2000 hachkariv U serpni 2005 roku Stiven Sim britanskij arhitektor vidvidav Nahichevansku Avtonomnu Respubliku z metoyu dovidatis pro stan virmenskih pam yatok regionu Vin oglyanuv cvintar z vikna potyagu Nahichevan Dzhulfa Vsi hachkari buli zlamani j lezhali na zemli U shidnij chastini cvintarya buli veliki dilyanki porushenoyi zemli zvidki nadgrobki ochevidno buli pribrani Stiven Sin takozh vidvidav deyaki sela Nahichevanskoyi Avtonomnoyi Respubliki V selah Abrakunis i Shurud na misci de rozmishuvalis virmenski cerkvi vin znajshov lishe puste misce i zalishki bitoyi cegli V inshih selah vin takozh ne viyaviv cerkov sho tam ranishe buli Pid chas poyizdki Stiven Sim buv zatrimanij i dopitanij azerbajdzhanskoyu policiyeyu Pid chas dopitu z yasuvavshi metu jogo vizitu jomu zayavili zokrema sho v Nahichevani zavzhdi zhili tilki musulmani i nikoli ne bulo ni virmen ni virmenskih cerkov Pislya cogo jomu visunuli vimogu do pivnochi zalishiti Azerbajdzhan sho Sim i zrobiv Ostatochne zrujnuvannya cvintarya u 2005 roci Za svidchennyami ochevidciv ostanni pam yatniki sho zalishalis buli znisheni velikoyu grupoyu azerbajdzhanskih soldativ Blizko sta osib protyagom troh dniv z 10 po 14 grudnya 2005 roku rozbivali hachkari kuvaldami i lopatami vantazhili ulamki kaminnya u vantazhivki i skidali yih v Araks Shob pidnyati z zemli najbilshi pam yatniki vikoristovuvavsya kran Svidki u tomu chisli predstavniki Virmenskoyi apostolskoyi cerkvi sposterigali za tim sho vidbuvayetsya z iranskogo beregu Araksa Virmenska znimalna grupa vidznyala znachnu chastinu cih podij na video i rozmistila jogo v interneti Cherez chotiri misyaci u kvitni 2006 roku azerbajdzhanskij reporter Idrak Abbasov z londonskogo Institutu z visvitlennya vijni ta miru IWPR vidvidav okolici cvintarya Pri comu jogo suprovodzhuvali dva oficeri sluzhbi bezpeki yaki ne dopustili jogo na teritoriyu cvintarya Tim ne mensh reporter buv dostatno blizko shob pobachiti sho na teritoriyi ne zalishilos zhodnih pam yatnikiv tilki gola zemlya Analiz suputnikovih fotografij u 2010 roci U 2010 roci Amerikanska asociaciya spriyannya rozvitku nauki AAAS provela doslidzhennya rujnuvan serednovichnogo virmenskogo cvintarya Dzhugi v Nahichevani Oskilki Azerbajdzhan zaboroniv vidviduvannya cvintarya mizhnarodnimi sposterigachami AAAS pridbala i doslidila suputnikovi fotografiyi visokoyi rozdilnosti zrobleni 23 veresnya 2003 roku i 28 travnya 2009 roku V rezultati doslidzhennya buli znajdeni dokazi togo sho cvintar buv znishenij Na suputnikovih znimkah 2003 roku vidno tini riznogo rozmiru vid hachkariv Pri comu centralnij chastini cvintarya vzhe bulo zavdano znachnoyi shkodi ale pivnichno shidni i pivdenno zahidni chastini cvintarya buli v osnovnomu neushkodzheni Na znimkah 2009 roku landshaft teritoriyi stav znachno bilsh ploskim Pri comu na znimkah vidno slidi roboti zemlerijnoyi tehniki Dani otrimani z suputnikiv uzgodzhuyutsya zi svidchennyami ochevidciv Yak vidznachila spivrobitnik centru Syuzan Volfinberger Porivnyannya fotografij cvintarya Dzhugi zroblenih z suputnika u 2003 i 2009 rokah pokazuye sho she u 2003 roci na cvintari Dzhugi buli hachkari XV XVI stolit a na fotografiyah 2009 roku chastina z nih znikla Doslidzhennya z zastosuvannyam geoprostorovih tehnologij dayut mozhlivist robiti visnovki sho hachkari buli znisheni abo vivezeni za dopomogoyu specialnoyi zemlerijnoyi tehniki a potim cya dilyanka zemli bula znovu utrambovana Mizhnarodna reakciyaPislya togo yak informaciya pro diyi Azerbajdzhanu z rujnuvannya ta znishennya nadgrobkiv hachkariv na kladovishi Dzhulfi stala nadbannyam shirokoyi gromadskosti ci diyi viklikali mizhnarodnij osud She v 1998 roci organizaciya YuNESKO zazhadala pripiniti rujnuvannya pam yatnikiv u Dzhulfi Vimoga analogichnogo zmistu bula napravlena Virmeniyeyu takozh do Mizhnarodnoyi radi z ohoroni pam yatok ta istorichnih misc angl International Council on Monuments and Sites ICOMOS Profesor antropologiyi Chikazkogo universitetu Adam T Smit ta inshi ucheni a takozh dekilka amerikanskih senatoriv v sichni 2006 roku pidpisali list do YuNESKO ta inshih organizacij sho zasudzhuvav uryad Azerbajdzhanu Adam T Smit oharakterizuvav rujnuvannya hachkariv yak ganebnij epizod vidnoshennya lyudstva do jogo minulogo prikrij akt z boku uryadu Azerbajdzhanu yakij vimagaye i poyasnennya i vipravlennya Flaviya Amabiliya z gazeti La Stampa zvinuvatila OON i YuNESKO v bajduzhosti do svyatotatstva sho vidbuvayetsya v Azerbajdzhani Poziciya AzerbajdzhanuCej rozdil potrebuye dopovnennya traven 2017 Pam yatCej rozdil potrebuye dopovnennya traven 2017 Zberezheni hachkari z cvintarya u DzhulfiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Virmenskij cvintar u Dzhulfi Hachkar bl 1576 r Vagarshapat Virmeniya Hachkar bl 1602 r Vagarshapat Virmeniya Hachkar XVI stolittya Hachkar XVI stolittya Hachkar bl 1602 r Div takozhKulturnij landshaft Bamianskoyi doliniPrimitki High Resolution Satellite Imagery and the Destruction of Cultural Artifacts in Nakhchivan Azerbaijan AAAS December 8 2010 PosilannyaLiteratura Baltrusaitis Jurgis and Dickran Kouymjian Julfa on the Arax and Its Funerary Monuments Armenian Studies Etudes Armeniennes in Memoriam Haig Berberian Pid red Dickran Kouymjian Lisbon Galouste Gulbenkian Foundation 1986 P 9 53 Argam Ajvazyan Dzhuga Yerevan Sovetakan groh 1984 virm Argam Ajvazyan Simfoniya zrujnovanih hachkariv Dzhugi Yerevan 2007 rik Kniga albom v yakomu predstavleni 727 fotografij cvintarya do jogo zrujnuvannya Foto i video materiali Zovnishni videofajli The New Tears of Araxes angl Zovnishni videofajli Film fondu Research on Armenian Architecture pro istoriyu mista Dzhuga Fotohronika rujnuvannya virmenskogo istorichnogo kompleksu Stara Dzhulfa v Nahichevani Fotografiyi rujnuvan 1998 i 2002 rokiv Research on Armenian Architecture Fotografiyi rujnuvan 1998 i 2002 rokiv ICOMOS Fotografiyi rujnuvan 14 16 grudnya 2005 roku Video rujnuvannya cvintarya vidznyate z iranskogo beregu Araksa