Зоя Черкаська-Ннаді (івр. זויה צ'רקסקי; також Зоя Черкаські, Зоя Черкаскі-Ннаді, Зоя Черкаських; нар. 1976, Київ) — ізраїльська художниця українського походження, скульпторка, лауреатка за мистецтво 2020 року. Її роботи критично розглядають питання ідентичності особистості та суспільства, поточні події та історію єврейської та ізраїльської ідентичності та культури, а також саму сферу мистецтва. Роботи художниці зосереджені на власному досвіді, включаючи дитинство в УРСР та міграцію до Ізраїлю.
Зоя Черкаська-Ннаді | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Зоя Черкасский | ||||
Народження | 1976 Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Країна | Ізраїль | |||
Навчання | d і d | |||
Діяльність | скульпторка, художниця, мисткиня | |||
Роки творчості | 2003[1] — 2014[1] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
Зоя Черкаська народилася 1976 року в Києві, УРСР (з 1991 року — Україна). І батько, і дід (Анатолій Черкаський) були архітекторами, також відомим художником був родич — Абрам Черкаський, роботи якого зберігаються у Національному художньому музеї України. Вона змалку цікавилася малюванням й ходила у художні гуртки, з 10 років вона навчалася у Республіканській художній середній школі імені Т. Г. Шевченка (РХСШ), де одним із її вчителів був .
У грудні 1991 році разом із родиною емігрувала до Ізраїлю за два тижні до розпаду Союзу. Батьки відразу знайшли роботу, а вона почала вчитися мистецтву у 9-му класі середньої художньої школи (Ґів'атаїм), яка відповідала рівню РХСШ. Методи навчання були радикально різні, тож подруги їй надсилали завдання із РХСШ, які вона виконувала додатково. Закінчивши навчання, вона вирішила не йди в армію, пізніше вона це пояснила так:
Я не бачила себе солдатом в армії. Я ніколи не ходила у туфлях без [високих] підборів, а це не підходило до форми, також я була панком і мала довгий ланцюг від носа до вуха. Я пішла до [військового] психіатра (офіцера психічного здоров'я) [і отримала звільнення від служби через психічне здоров'я] замість того, щоб відсидіти військову службу у в'язниці Оригінальний текст (івр.) לא יכולתי לראות את עצמי כחיילת בצבא. מעולם לא הלכתי בנעליים ללא עקבים אז זה לא הסתדר עם המדים, גם הייתי פנקיסטית והייתה לי שרשרת ארוכה מן האף עד האוזן. הלכתי לקב"ן (קצין בריאות הנפש) במקום לבלות את שירותי הצבאי בכלא |
У віці 18 років вона вступила в Школу візуального театру в Єрусалимі, але залишила її через два місяці.
У 1997 році вона почала навчання в художньому коледжі («Га-Мідраша») при , який завершила 1999 року. Після зустрічі з директором художнього коледжу, художником , її прийняли на третій курс разом із подругою . Вони писали та експонувалися як дует «Руті і Зоя» до 2001 року. У 2001 році Черкаська представила персональну виставку «Байдужий красень» (івр. היפהפה האדיש) в галереї Розенфельда.
У 2005—2009 роках жила і працювала в Берліні, де познайомилася із російським художником Авдієм Тер-Оганьяном, з яким пізніше у них була спільна виставка. Повернувшись до Ізраїлю, вона відчула потребу оновити свій особистий стиль та розробити новий живописний підхід і вирішила повернутися до живопису із спостереження. Такий спосіб безпосереднього живопису від безпосереднього спостереження спонукав її творити разом з художницями , , (івр. אסיה לוקין) та Ольгою Кундіною (івр. אולגה קונדינה), які прийняли подібний підхід. Вони заснували групу у 2010 році.
Судова справа
2016 року художник подав до суду на Черкаську за її висловлювання під його постами у соцмережах. Федір написав, що йому вдалося віднадити «„милу“ сім'ю еритрейців» (івр. משפחה „חמודה“ של אריטריים) від орендування сусіднього приміщення, Черкаська на це відписала, що:
Якби Гітлера прийняли до Віденської академії образотворчих мистецтв, то він став би Федором Безубовим Оригінальний текст (івр.) לו היטלר היה מתקבל לאקדמיה לאמנויות בוינה, היה יוצא ממנו פיודר בזובוב |
У мировій угоді 2019 року вирішили, що Черкаська повинна виплатити художнику Федору Безубову компенсацію в розмірі 30 000 шекелів. У письмовому вибаченні Черкаська зауважила, що не порівнювала художника із Гітлером, а хотіла висловити думку, що з Гітлера «вийшов би художник з расистськими і екстреміськими поглядами» (івр. יצא ממנו צייר שמרני בעל דעות גזעניות וקיצוניות). Вона також додала, що:
Для Федора Безубова чорні діти — це „демографічна загроза“, а для мене — дочка. Для нього мій чоловік — „інфільтрант“, а для мене — кохання мого життя Оригінальний текст (івр.) בשביל פיודור בזובוב הילדים השחורים הם 'איום דמוגרפי', בשבילי זאת הבת שלי. בשבילו בעלי הוא 'מסתנן' בשבילי הוא אהבת חיי |
Творчість
Стиль іноді визначають як «нова версія соцреалізму», хоча сама художниця вважає, що тільки працює над становленням стилю, і визначати стиль не є її завданням, хоча у публікаціях іноді називає свій стиль «соціальним реалізмом». На думку мистецтвознавиці Євгенії Моляр художниця «використовує візуальну мову соцреалізму та показує перехід від радянського в пострадянське». Зоя Черкаська-Ннаді вважає, що до 2006 року у творчості займалася «інституційною критикою» — «[м]истецтво, яке займалося внутрішньо мистецькою проблематикою. Про галерею, музей, ринок», — а вже потім повернулася до малювання з натури.
У 2003 році вона презентувала виставку «Колекція юдаїки» (івр. קולקציית יודאיקה), на якій демонструвалися провокаційні, саркастичні картини та предмети юдаїки, пов'язані з антисемітськими образами. Серед робіт була золота брошка у формі жовтої зірки, вишита подушка з фігурою вічного жида, та «Аахенська Гаґада», , розроблена за Виставка викликала багато критики і навіть спонукала члена міської ради від імені партії (Національна релігійна партія) звернутися до Генерального прокурора щодо її скасування, але виставка також викликала великий інтерес і отримала високу художню оцінку, а доктор визнав Черкаську одним із найцікавіших і найвидатніших голосів молодого покоління художників:
Ця виставка поставила Черкаську в перший ряд молодих художників Ізраїлю, адже вона дала великий поштовх до усвідомлення єврейської ідентичності в ізраїльському мистецтві Оригінальний текст (івр.) תערוכה זו העמידה את צ'רקסקי בשורה הראשונה של האמנים הצעירים בישראל, בה במידה שהעניקה תנופה רבה לעיסוק בזהות היהודית באמנות הישראלית |
У 2004 році Черкаська представила виставку «Бал жертв» (англ. נשף הקורבנות), що складалася з серії з десяти скульптур, кожна з яких була присвячена зображенню «жертви» якогось із урядових міністерств. Наприклад, школярка стала жертвою Міністерства освіти, інвалід — жертвою Міністерства охорони здоров'я, в'язень — жертвою Міністерства юстиції тощо. У 2006 році вона представила виставку «Аван-гардісти» (івр. האוונגרדיסטים) із черговою серією пародійно-гротескних скульптур, які цього разу зображували різних професіоналів, таких як викладач, хірург, повія, електрик, кухар тощо.
Пізніше, у 2006 році, її виставка «Живопис дій» (івр. ציור פעולה, англ. Action Painting) була представлена в павільйоні Олени Рубінштейн Тель-Авівського музею мистецтв. Ця виставка спрямувала половину критики та іронії у творчості Черкаської до світу мистецтва й самого мистецтва, а також до досвіду споживання мистецтва в музеях, колекціонерів та практиків мистецтва та ситої буржуазії. Професор писав, що Черкаська:
У своїх картинах, що змушують задуматися, вдається перетворити естетичне руйнування в щось естетичне, руйнування живопису в живопис, руйнування мистецтва в мистецтво Оригінальний текст (івр.) מצליחה בציוריה מעוררי הרפלקסיה להפוך את הרס האסתטי לאסתטי, את הרס הציור לציור, את הרס האמנות לאמנות |
У 2010 році Черкаська-Ннаді розпочала роботу над виставкою під назвою «„Правда“», яку представила у 2018 році, на якій зображено досвід життя у радянській дійсності та міграцію. Як і збірка «Радянське дитинство», «Правда» включає сцени з власного досвіду імміграції Черкаської-Ннаді, а також сценарії, які вона зображує як звичайний досвід для тих, хто мігрував із колишнього Радянського Союзу до Ізраїлю тоді. Деякі з цих сцен включають прибуття нових іммігрантів, як на її картині під назвою «Нові жертви», а також перешкоди, з якими ці нові іммігранти стикнулися, намагаючись повністю інтегруватися в єврейський спосіб життя, як можна побачити в «Втрата свідомості для рабина» і «Обрізання дядька Яші». Частина робіт на виставці також зображувала дискримінацію, якої зазнали деякі іммігранти. Черкаська-Ннаді спеціально звертається до деяких стереотипів, що накладаються на «російських» жінок в Ізраїлі, як-от, у її картині під назвою «Алія 1990-х років», яка зображує стереотип «російської повії», або в її картині «Їцик», де не тільки зображено стереотипну «російську» жінку — тендітну, біляву, світлошкіру — але також зображено дуже стереотипного чоловіка-мізрахі, включаючи смагляву шкіру, великий ніс і товсті губи. Картина була предметом великої критики через зображення обох груп людей, але картина мала на меті відобразити звичку до стереотипів, яка мала місце в Ізраїлі в той час.
2015 року Черкаська-Ннаді створила збірку творів із повсякденними сценами, які вона спостерігала протягом свого дитинства в Радянській Україні. Роботи відображають особливості її власного дитинства, наприклад, вечірнє виглядання повернення матері з роботи, і більш загальні норми радянського життя того часу: тісні квартири, в яких жило багато людей; традиційну їжу на першотравневі свята. «Це дитинство, тож навіть якщо це щось неприємне, ви згадуєте його з якоюсь ностальгією», — прокоментувала художниця. Черкаська-Ннаді була онукою директора магазину, а її дядя був м'ясником, тож у неї був доступ до більшої кількості продуктів, ніж у багатьох її однолітків. Це можна помітити в деяких її роботах, пов'язаних із їжею, як-от, «Перше травня» та «Помідори». Черкаська-Ннаді працювала над цією збіркою, коли була вагітна першою дитиною, тож художниця вважає, що це сприяло теплоті творів.
«Новий Барбізон»
У 2010[а] році Зоя Черкаська разом із ще чотирма художницями створила групу , назва якої утворена від імені умовної групи французьких художників-пейзажистів XIX століття, які малювали пейзажі з природи, релістично, не у стінах художніх майстерень. Після заснування митці групи, усі вихідці з країн колишнього Радянського Союзу з класичною художньою освітою, які емігрували до Ізраїлю в 1990-х роках, реалістично, з чіткою образною мовою та згуртованою позицією щодо соціальних питань, заявили про свої спільні наміри:
Так само, як художники зі школи Барбізона, ми вийшли зі студійного простору в міські джунглі. У своїх роботах ми повертаємося до реальності, якій роками не приділялася увага сучасного мистецтва і тепер вимагає нової інтерпретації Оригінальний текст (івр.) ממש כמו הציירים מאסכולת ברביזון, יצאנו מחללי הסטודיו שלנו אל תוך הג'ונגל העירוני. בעבודות שלנו אנחנו שבות למציאות, אשר במשך שנים לא קיבלה תשומת לב באמנות העכשווית וקוראת עכשיו לפרשנות חדשה |
Мистецький критик (івр. רון ברטוש) зазначив, що:
{{цитата| П’ятеро художниць покинули майстерню не заради невинного і мирного творіння на лоні природи та у загальній реальності місця і часу (хоча це теж іноді присутнє), як це мається на увазі в їхній заяві, але заради точок соціально-політичного тертя і комплексних потреб, які поточна реальність забезпечує, точно як це зробили первинні соціальні реалісти [художники групи Барбізон]. У місцях, що є занедбані, етнічно змішані, суперечливі і дискусійні, саме там ви знайдете цих художниць, і саме прості люди, біженці, іммігранти та наймані працівники з «тут» і «тепер» наповнюють їхні картини
חמש הציירות לא יצאו את הסטודיו לשם יצירה תמימה ושלווה בחיק הטבע והמציאות הכללית של המקום והזמן (אף שגם שזו קיימת לעתים) כפי שמשתמע בהצהרתן, אלא לנקודות החיכוך החברתיות והפוליטיות ואל תחומי המצוקות המורכבות שמספקת המציאות האקטואלית דהיום, כשם שעשו הריאליסטנים-החברתיים דאז. במקומות המוזנחים, המעורבים מבחינה אתנית, השנויים במחלוקת והנתונים על סדר היום, שם תמצאו את הציירות, ופשוטי העם, הפליטים, המהגרים והפועלים של ה"כאן" וה"עכשיו" הם שמאכלסים את ציוריהן.
Група «Новий Барбізон» експонувалася в Музеї сучасного мистецтва Бат-Яма, Музеї сучасного мистецтва в Пермі (Росія), Негевському художньому музеї, Хайфському художньому музеї, музеї Бар Давіда в кібуці Барам, галереї Розенфельда, а також представили багато проєктів у громадських місцях та альтернативних просторах.
«До і після»
2022 року на базі картин із серії «Радянське дитинство» Зоя Черкаська почала творити цикл робіт із відображенням поточних подій в Україні після відкритого воєнного нападу РФ на Україну 24 лютого 2022 року, публікуючи роботи на своїй сторінці у Фейсбуці.
Вибрані персональні виставки
- 2020 — «Ідеї на папері» (івр. רעיונות על נייר), Галерея Розенфельда, Тель-Авів
- 2019 — «Радянське дитинство» (англ. Soviet Childhood), Форт Ґансеворт, Нью-Йорк[б]
- 2018 — «„Правда“» (івр. פרבדה), Музей Ізраїлю, Єрусалим
- 2014 — «Нова виставка» (івр. תערוכה חדשה), Галерея Розенфельда, Тель-Авів
- 2014 — «Нове африканське мистецтво» (англ. New African Art), Галерея Circle1, Берлін
- 2013 — «У центрі уваги — скульптура» (івр. זרקור על פיסול), Галерея Розенфельда, Тель-Авів
- 2012 — «2011» (з Анною Лукашевською), Галерея Розенфельда, Тель-Авів
- 2008 — — лайно, або Кінець критичного дискурсу» (з Авдієм Тер-Оганьяном), (Галерея Ґельмана), Москва
- 2008 — Два проєкти: «Вибух на фабриці локшини» (івр. פיצוץ במפעל האיטריות) та «Поезія революції» (івр. שירת המהפיכה), Галерея Розенфельда, Тель-Авів
- 2007 — «Відмова і постання» (івр. סירוב ומרי), Будинок художників у Берліні, Берлін
- 2006 — «Аван-гардісти» (івр. האוונגרדיסטים), Галерея Розенфельда, Тель-Авів
- 2006 — «Живопис дій» (івр. ציור פעולה), Павільйон Олени Рубінштейн, Тель-Авівський музей мистецтв, Тель-Авів
- 2004 — «Бал жертв» (івр. נשף הקורבנות), Галерея Розенфельда, Тель-Авів
- 2003 — «Колекція юдаїки» (івр. קולקציית יודאיקה), Галерея Розенфельда, Тель-Авів
- 2001 — «Байдужий красень» (івр. היפהפה האדיש), Галерея Розенфельда, Тель-Авів
- 1999 — «Kraftwerk» (з Руті Немет), Фонд Генріха Белла, Тель-Авів
- 1996 — «Два шотландця в лісі» (івр. שני סקוטיים ביער), галерея Сканк, Тель-Авів
Ілюстрації дитячих книжок
- , «Талі з-під столу» (івр. טלי מתחת לשלחן), видавництво «Кінерет Змора Двір», 2019.
- , «Пан Сімха і Сассон» (івр. אדון שמחה וששון), видавництво «Кінерет Змора Двір», 2019.
- Меїр Візелтір, «Пісні для мудрих дівчат» (івр. שירים לילדות נבונות), видавництво «Ахузат Бейт», 2018.
- Ґаля Оз, «Коли наш кіт полюбить нас?» (івр. מתי כבר החתול שלנו יאהב אותנו?), видавництво «Кінерет Змора-Бітан Двір», 2017.
Вибрані колекції
- Колекція Тель-Авівського музею мистецтв.
- Колекція Музею Ізраїлю, Єрусалим.
- Колекція Єврейського музею, Нью-Йорк.
- Колекція , Берлін.
- Колекція , Відень.
- Колекція , або. Ар. S. Ltd., Тель-Авів.
Критика
Через суперечливі теми, які Черкаська-Ннаді обговорює у своїй творчості, глядачі мають багато різних думок. У той час як одні глядачі критикують політику, що стоїть за мистецтвом Черкаської-Ннаді, інші критикують саме мистецтво, відчуваючи, що міра, до якої вона коментує суспільство, відволікає від реального мистецтва. Черкаська-Ннаді також отримала неоднозначну реакцію на її зображення Радянського Союзу; деякі критики звинувачують її в зображенні занадто багато бідності та негативу, а інші вважають, що вона недооцінила поганий рівень життя в той час. Черкаська-Ннаді цінує відгуки на її роботу і рада, що вони викликали дискусію на такі важливі теми. Інші критики відзначають спадкоємність образної мови Черкаської-Ннаді з пізньорадянськими мистецькими практиками та необхідність розміщення її творів у ширших концептуальних рамках.
Нагороди
- 1999 — премія Штайнмана для молодих скульптурів, ;
- 1999 — премія «Юний художник» Міністерства науки, культури і спорту;
- 2000 — стипендія Інґеборґа Бахмана, заснована Ансельмом Кіфером від імені Фонду Вольфа;
- 2004 — премія «Вибрані митці», Фонд за досконалість у сфері культури (IcExcellence);
- 2011 — стипендія на мистецьку резиденцію у Дюссельдорфі, Фонд Дена та Керрі Бруннерів, Культурний фонд округу Північний Рейн-Вестфалія та Інститут Ґьоте (Тель-Авів);
- 2014 — премія «За творче заохочення», Міністерства культури і спорту;
- 2020 — за ізраїльське мистецтво.
Особисте життя
Зоя Черкаська-Ннаді не вважається єврейкою за . Вона одружена з Сані Ннаді (івр. סאני נאדי), трудовим мігрантом родом із , Нігерія. У них є дочка. Живуть в Рамат-Ґані.
У художниці є сестра, яка переїхала до Ізраїлю з родиною після вторнення РФ на Україну.
Примітки
Виноски
- RKDartists
- . radiosvoboda.org. 06.09.2017. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 16.04.2022.
- Дмитро Десятерик (13.09.2018). . day.kyiv.ua. Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 16.04.2022.
- Amos Chapple (02.09.2017). (англ.) . Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 09.04.2022.
- Катерина Яковленко (23.10.2018). . Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 09.04.2022.
- Андрей Лубенский (24.12.2018). (рос.) . Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 09.04.2022.
- Shaul Setter (30.01.2018). (англ.) . Гаарец. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 13.04.2022.
- Natalya Azarenko. До и после. Пронзительный цикл картин Зои Черкасской об Украине (рос.) . arthive.com. Процитовано 16.04.2022.
- (англ.) . timesofisrael.com. 18.01.2018. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 16.04.2022.
- דליה קרפל (06.04.2004). חג הקורבן של זויה (івр.) . Гаарец. Процитовано 13.04.2022.
- Елена Запасски (01.04.2015). (рос.) . Beinisrael.com. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 16.04.2022.
- Маша Авербух / מאשה אברבוך (12.11.19). (івр.) . ha-makom.co.il. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 09.04.2022.
- נעמה ריבה (12.11.2019). (івр.) . Гаарец. Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 13.04.2022.
- Зоя Черкасская-Ннади: "Рада, когда мое искусство задевает". Интервью (рос.) . newsru.co.il. 04.05.2017. Процитовано 16.04.2022.
- Алла Борисова (22.01.2018). (рос.) . relevantinfo.co.il. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 17.04.2022.
- דיאנה דלאל, דניס סולובייב-פרידמן, קולקציית יודאיקה, מוזיאון ישראל, ירושלים, 2004.
- גדעון עפרת, אופקים רחבים: 120 שנות אמנות ישראלית, קרן וינה-ירושלים לאמנות ישראלית, ירושלים, 2013, עמ' 344.
- אלן גינתון, דורית לויטה-הרטן, ציור פעולה, מוזיאון תל אביב, 2006.
- מרדכי עומר, בתוך: אלן גינתון, דורית לויטה-הרטן, ציור פעולה, מוזיאון תל אביב, 2006, עמ' 7.
- Cherkassy-Nnadi, Zoya; צ׳רקסקי, זויה. (2018). Pravdah = Pravda = Pravda. Mendelsohn, Amitai,, מנדלסון, אמיתי., Muzeʼon Yiśraʼel (Jerusalem),, מוזיאון ישראל (ירושלים) (вид. Mahadurah rishonah). Yerushalayim. ISBN . OCLC 1081015358.
- Naylor, Aliide (25 вересня 2015). . Read Russia (англ.) . Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 11 травня 2020.
It’s childhood so even if it’s something unpleasant you remember it with some sort of nostalgia
- (англ.) . Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 13.04.2022.
- רון ברטוש, "קבוצת הברביזון החדש: ריאליזם חברתי דהיום", הברביזון החדש בברעם, מוזיאון בר-דוד, קיבוץ ברעם, 2014, עמ' 5–12.
- (івр.) . 02.12.2014. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 24.04.2022.
- (англ.) . rg.co.il. Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 16.04.2022.
- (англ.) . fortgansevoort.com. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 16.04.2022.
- (англ.) . imj.org.il. Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 16.04.2022.
- (англ.) . rg.co.il. Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 16.04.2022.
- (англ.) . rg.co.il. Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 16.04.2022.
- (англ.) . rg.co.il. Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 16.04.2022.
- Olga Sviblova is Shit, or the End of the Critical Discourse (англ.) . old.guelman.ru. 20.05.2008. Процитовано 16.04.2022.
- (англ.) . rg.co.il. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 16.04.2022.
- (англ.) . Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 16.04.2022.
- (англ.) . Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 16.04.2022.
- (англ.) . Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 16.04.2022.
- Moshkin, Alex (2 вересня 2019). Post-Soviet Nostalgia in Israel? Historical Revisionism and Artists of the 1.5 Generation. East European Jewish Affairs. 49 (3): 179—199. doi:10.1080/13501674.2019.1715723. ISSN 1350-1674. S2CID 216598824.
- Gershenson, Olga (2019). . Shofar. 37 (2): 71—80. doi:10.5703/shofar.37.2.0071. ISSN 0882-8539. JSTOR 10.5703/shofar.37.2.0071. S2CID 197926707. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- (амер.). Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 20 березня 2022.
- . Haaretz (англ.). Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
- (англ.) . artsource.online. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 13.04.2022.
- (англ.) . rg.co.il. Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 16.04.2022.
- (англ.) . fortgansevoort.com. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16.04.2022.
Посилання
- Сторінка на Facebook [ 19 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Сторінка на Instagram
- Сторінка на сайті галереї Розенфельда [ 23 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zoya Cherkaska Nnadi ivr זויה צ רקסקי takozh Zoya Cherkaski Zoya Cherkaski Nnadi Zoya Cherkaskih nar 1976 Kiyiv izrayilska hudozhnicya ukrayinskogo pohodzhennya skulptorka laureatka za mistectvo 2020 roku Yiyi roboti kritichno rozglyadayut pitannya identichnosti osobistosti ta suspilstva potochni podiyi ta istoriyu yevrejskoyi ta izrayilskoyi identichnosti ta kulturi a takozh samu sferu mistectva Roboti hudozhnici zoseredzheni na vlasnomu dosvidi vklyuchayuchi ditinstvo v URSR ta migraciyu do Izrayilyu Zoya Cherkaska Nnadiros Zoya CherkasskijNarodzhennya1976 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina IzrayilNavchannyad i dDiyalnistskulptorka hudozhnicya mistkinyaRoki tvorchosti2003 1 2014 1 Nagorodid 2020 d 1999 BiografiyaZoya Cherkaska narodilasya 1976 roku v Kiyevi URSR z 1991 roku Ukrayina I batko i did Anatolij Cherkaskij buli arhitektorami takozh vidomim hudozhnikom buv rodich Abram Cherkaskij roboti yakogo zberigayutsya u Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini Vona zmalku cikavilasya malyuvannyam j hodila u hudozhni gurtki z 10 rokiv vona navchalasya u Respublikanskij hudozhnij serednij shkoli imeni T G Shevchenka RHSSh de odnim iz yiyi vchiteliv buv U grudni 1991 roci razom iz rodinoyu emigruvala do Izrayilyu za dva tizhni do rozpadu Soyuzu Batki vidrazu znajshli robotu a vona pochala vchitisya mistectvu u 9 mu klasi serednoyi hudozhnoyi shkoli Giv atayim yaka vidpovidala rivnyu RHSSh Metodi navchannya buli radikalno rizni tozh podrugi yij nadsilali zavdannya iz RHSSh yaki vona vikonuvala dodatkovo Zakinchivshi navchannya vona virishila ne jdi v armiyu piznishe vona ce poyasnila tak Ya ne bachila sebe soldatom v armiyi Ya nikoli ne hodila u tuflyah bez visokih pidboriv a ce ne pidhodilo do formi takozh ya bula pankom i mala dovgij lancyug vid nosa do vuha Ya pishla do vijskovogo psihiatra oficera psihichnogo zdorov ya i otrimala zvilnennya vid sluzhbi cherez psihichne zdorov ya zamist togo shob vidsiditi vijskovu sluzhbu u v yaznici Originalnij tekst ivr לא יכולתי לראות את עצמי כחיילת בצבא מעולם לא הלכתי בנעליים ללא עקבים אז זה לא הסתדר עם המדים גם הייתי פנקיסטית והייתה לי שרשרת ארוכה מן האף עד האוזן הלכתי לקב ן קצין בריאות הנפש במקום לבלות את שירותי הצבאי בכלא U vici 18 rokiv vona vstupila v Shkolu vizualnogo teatru v Yerusalimi ale zalishila yiyi cherez dva misyaci U 1997 roci vona pochala navchannya v hudozhnomu koledzhi Ga Midrasha pri yakij zavershila 1999 roku Pislya zustrichi z direktorom hudozhnogo koledzhu hudozhnikom yiyi prijnyali na tretij kurs razom iz podrugoyu Voni pisali ta eksponuvalisya yak duet Ruti i Zoya do 2001 roku U 2001 roci Cherkaska predstavila personalnu vistavku Bajduzhij krasen ivr היפהפה האדיש v galereyi Rozenfelda U 2005 2009 rokah zhila i pracyuvala v Berlini de poznajomilasya iz rosijskim hudozhnikom Avdiyem Ter Oganyanom z yakim piznishe u nih bula spilna vistavka Povernuvshis do Izrayilyu vona vidchula potrebu onoviti svij osobistij stil ta rozrobiti novij zhivopisnij pidhid i virishila povernutisya do zhivopisu iz sposterezhennya Takij sposib bezposerednogo zhivopisu vid bezposerednogo sposterezhennya sponukav yiyi tvoriti razom z hudozhnicyami ivr אסיה לוקין ta Olgoyu Kundinoyu ivr אולגה קונדינה yaki prijnyali podibnij pidhid Voni zasnuvali grupu u 2010 roci Sudova sprava 2016 roku hudozhnik podav do sudu na Cherkasku za yiyi vislovlyuvannya pid jogo postami u socmerezhah Fedir napisav sho jomu vdalosya vidnaditi milu sim yu eritrejciv ivr משפחה חמודה של אריטריים vid orenduvannya susidnogo primishennya Cherkaska na ce vidpisala sho Yakbi Gitlera prijnyali do Videnskoyi akademiyi obrazotvorchih mistectv to vin stav bi Fedorom Bezubovim Originalnij tekst ivr לו היטלר היה מתקבל לאקדמיה לאמנויות בוינה היה יוצא ממנו פיודר בזובוב U mirovij ugodi 2019 roku virishili sho Cherkaska povinna viplatiti hudozhniku Fedoru Bezubovu kompensaciyu v rozmiri 30 000 shekeliv U pismovomu vibachenni Cherkaska zauvazhila sho ne porivnyuvala hudozhnika iz Gitlerom a hotila visloviti dumku sho z Gitlera vijshov bi hudozhnik z rasistskimi i ekstremiskimi poglyadami ivr יצא ממנו צייר שמרני בעל דעות גזעניות וקיצוניות Vona takozh dodala sho Dlya Fedora Bezubova chorni diti ce demografichna zagroza a dlya mene dochka Dlya nogo mij cholovik infiltrant a dlya mene kohannya mogo zhittya Originalnij tekst ivr בשביל פיודור בזובוב הילדים השחורים הם איום דמוגרפי בשבילי זאת הבת שלי בשבילו בעלי הוא מסתנן בשבילי הוא אהבת חייTvorchistStil inodi viznachayut yak nova versiya socrealizmu hocha sama hudozhnicya vvazhaye sho tilki pracyuye nad stanovlennyam stilyu i viznachati stil ne ye yiyi zavdannyam hocha u publikaciyah inodi nazivaye svij stil socialnim realizmom Na dumku mistectvoznavici Yevgeniyi Molyar hudozhnicya vikoristovuye vizualnu movu socrealizmu ta pokazuye perehid vid radyanskogo v postradyanske Zoya Cherkaska Nnadi vvazhaye sho do 2006 roku u tvorchosti zajmalasya institucijnoyu kritikoyu m istectvo yake zajmalosya vnutrishno misteckoyu problematikoyu Pro galereyu muzej rinok a vzhe potim povernulasya do malyuvannya z naturi U 2003 roci vona prezentuvala vistavku Kolekciya yudayiki ivr קולקציית יודאיקה na yakij demonstruvalisya provokacijni sarkastichni kartini ta predmeti yudayiki pov yazani z antisemitskimi obrazami Sered robit bula zolota broshka u formi zhovtoyi zirki vishita podushka z figuroyu vichnogo zhida ta Aahenska Gagada rozroblena za Vistavka viklikala bagato kritiki i navit sponukala chlena miskoyi radi vid imeni partiyi Nacionalna religijna partiya zvernutisya do Generalnogo prokurora shodo yiyi skasuvannya ale vistavka takozh viklikala velikij interes i otrimala visoku hudozhnyu ocinku a doktor viznav Cherkasku odnim iz najcikavishih i najvidatnishih golosiv molodogo pokolinnya hudozhnikiv Cya vistavka postavila Cherkasku v pershij ryad molodih hudozhnikiv Izrayilyu adzhe vona dala velikij poshtovh do usvidomlennya yevrejskoyi identichnosti v izrayilskomu mistectvi Originalnij tekst ivr תערוכה זו העמידה את צ רקסקי בשורה הראשונה של האמנים הצעירים בישראל בה במידה שהעניקה תנופה רבה לעיסוק בזהות היהודית באמנות הישראלית U 2004 roci Cherkaska predstavila vistavku Bal zhertv angl נשף הקורבנות sho skladalasya z seriyi z desyati skulptur kozhna z yakih bula prisvyachena zobrazhennyu zhertvi yakogos iz uryadovih ministerstv Napriklad shkolyarka stala zhertvoyu Ministerstva osviti invalid zhertvoyu Ministerstva ohoroni zdorov ya v yazen zhertvoyu Ministerstva yusticiyi tosho U 2006 roci vona predstavila vistavku Avan gardisti ivr האוונגרדיסטים iz chergovoyu seriyeyu parodijno grotesknih skulptur yaki cogo razu zobrazhuvali riznih profesionaliv takih yak vikladach hirurg poviya elektrik kuhar tosho Piznishe u 2006 roci yiyi vistavka Zhivopis dij ivr ציור פעולה angl Action Painting bula predstavlena v paviljoni Oleni Rubinshtejn Tel Avivskogo muzeyu mistectv Cya vistavka spryamuvala polovinu kritiki ta ironiyi u tvorchosti Cherkaskoyi do svitu mistectva j samogo mistectva a takozh do dosvidu spozhivannya mistectva v muzeyah kolekcioneriv ta praktikiv mistectva ta sitoyi burzhuaziyi Profesor pisav sho Cherkaska U svoyih kartinah sho zmushuyut zadumatisya vdayetsya peretvoriti estetichne rujnuvannya v shos estetichne rujnuvannya zhivopisu v zhivopis rujnuvannya mistectva v mistectvo Originalnij tekst ivr מצליחה בציוריה מעוררי הרפלקסיה להפוך את הרס האסתטי לאסתטי את הרס הציור לציור את הרס האמנות לאמנות U 2010 roci Cherkaska Nnadi rozpochala robotu nad vistavkoyu pid nazvoyu Pravda yaku predstavila u 2018 roci na yakij zobrazheno dosvid zhittya u radyanskij dijsnosti ta migraciyu Yak i zbirka Radyanske ditinstvo Pravda vklyuchaye sceni z vlasnogo dosvidu immigraciyi Cherkaskoyi Nnadi a takozh scenariyi yaki vona zobrazhuye yak zvichajnij dosvid dlya tih hto migruvav iz kolishnogo Radyanskogo Soyuzu do Izrayilyu todi Deyaki z cih scen vklyuchayut pributtya novih immigrantiv yak na yiyi kartini pid nazvoyu Novi zhertvi a takozh pereshkodi z yakimi ci novi immigranti stiknulisya namagayuchis povnistyu integruvatisya v yevrejskij sposib zhittya yak mozhna pobachiti v Vtrata svidomosti dlya rabina i Obrizannya dyadka Yashi Chastina robit na vistavci takozh zobrazhuvala diskriminaciyu yakoyi zaznali deyaki immigranti Cherkaska Nnadi specialno zvertayetsya do deyakih stereotipiv sho nakladayutsya na rosijskih zhinok v Izrayili yak ot u yiyi kartini pid nazvoyu Aliya 1990 h rokiv yaka zobrazhuye stereotip rosijskoyi poviyi abo v yiyi kartini Yicik de ne tilki zobrazheno stereotipnu rosijsku zhinku tenditnu bilyavu svitloshkiru ale takozh zobrazheno duzhe stereotipnogo cholovika mizrahi vklyuchayuchi smaglyavu shkiru velikij nis i tovsti gubi Kartina bula predmetom velikoyi kritiki cherez zobrazhennya oboh grup lyudej ale kartina mala na meti vidobraziti zvichku do stereotipiv yaka mala misce v Izrayili v toj chas 2015 roku Cherkaska Nnadi stvorila zbirku tvoriv iz povsyakdennimi scenami yaki vona sposterigala protyagom svogo ditinstva v Radyanskij Ukrayini Roboti vidobrazhayut osoblivosti yiyi vlasnogo ditinstva napriklad vechirnye viglyadannya povernennya materi z roboti i bilsh zagalni normi radyanskogo zhittya togo chasu tisni kvartiri v yakih zhilo bagato lyudej tradicijnu yizhu na pershotravnevi svyata Ce ditinstvo tozh navit yaksho ce shos nepriyemne vi zgaduyete jogo z yakoyus nostalgiyeyu prokomentuvala hudozhnicya Cherkaska Nnadi bula onukoyu direktora magazinu a yiyi dyadya buv m yasnikom tozh u neyi buv dostup do bilshoyi kilkosti produktiv nizh u bagatoh yiyi odnolitkiv Ce mozhna pomititi v deyakih yiyi robotah pov yazanih iz yizheyu yak ot Pershe travnya ta Pomidori Cherkaska Nnadi pracyuvala nad ciyeyu zbirkoyu koli bula vagitna pershoyu ditinoyu tozh hudozhnicya vvazhaye sho ce spriyalo teploti tvoriv Novij Barbizon U 2010 a roci Zoya Cherkaska razom iz she chotirma hudozhnicyami stvorila grupu nazva yakoyi utvorena vid imeni umovnoyi grupi francuzkih hudozhnikiv pejzazhistiv XIX stolittya yaki malyuvali pejzazhi z prirodi relistichno ne u stinah hudozhnih majsteren Pislya zasnuvannya mitci grupi usi vihidci z krayin kolishnogo Radyanskogo Soyuzu z klasichnoyu hudozhnoyu osvitoyu yaki emigruvali do Izrayilyu v 1990 h rokah realistichno z chitkoyu obraznoyu movoyu ta zgurtovanoyu poziciyeyu shodo socialnih pitan zayavili pro svoyi spilni namiri Tak samo yak hudozhniki zi shkoli Barbizona mi vijshli zi studijnogo prostoru v miski dzhungli U svoyih robotah mi povertayemosya do realnosti yakij rokami ne pridilyalasya uvaga suchasnogo mistectva i teper vimagaye novoyi interpretaciyi Originalnij tekst ivr ממש כמו הציירים מאסכולת ברביזון יצאנו מחללי הסטודיו שלנו אל תוך הג ונגל העירוני בעבודות שלנו אנחנו שבות למציאות אשר במשך שנים לא קיבלה תשומת לב באמנות העכשווית וקוראת עכשיו לפרשנות חדשה Misteckij kritik ivr רון ברטוש zaznachiv sho citata P yatero hudozhnic pokinuli majsternyu ne zaradi nevinnogo i mirnogo tvorinnya na loni prirodi ta u zagalnij realnosti miscya i chasu hocha ce tezh inodi prisutnye yak ce mayetsya na uvazi v yihnij zayavi ale zaradi tochok socialno politichnogo tertya i kompleksnih potreb yaki potochna realnist zabezpechuye tochno yak ce zrobili pervinni socialni realisti hudozhniki grupi Barbizon U miscyah sho ye zanedbani etnichno zmishani superechlivi i diskusijni same tam vi znajdete cih hudozhnic i same prosti lyudi bizhenci immigranti ta najmani pracivniki z tut i teper napovnyuyut yihni kartini Originalnij tekst ivr חמש הציירות לא יצאו את הסטודיו לשם יצירה תמימה ושלווה בחיק הטבע והמציאות הכללית של המקום והזמן אף שגם שזו קיימת לעתים כפי שמשתמע בהצהרתן אלא לנקודות החיכוך החברתיות והפוליטיות ואל תחומי המצוקות המורכבות שמספקת המציאות האקטואלית דהיום כשם שעשו הריאליסטנים החברתיים דאז במקומות המוזנחים המעורבים מבחינה אתנית השנויים במחלוקת והנתונים על סדר היום שם תמצאו את הציירות ופשוטי העם הפליטים המהגרים והפועלים של ה כאן וה עכשיו הם שמאכלסים את ציוריהן Grupa Novij Barbizon eksponuvalasya v Muzeyi suchasnogo mistectva Bat Yama Muzeyi suchasnogo mistectva v Permi Rosiya Negevskomu hudozhnomu muzeyi Hajfskomu hudozhnomu muzeyi muzeyi Bar Davida v kibuci Baram galereyi Rozenfelda a takozh predstavili bagato proyektiv u gromadskih miscyah ta alternativnih prostorah Do i pislya 2022 roku na bazi kartin iz seriyi Radyanske ditinstvo Zoya Cherkaska pochala tvoriti cikl robit iz vidobrazhennyam potochnih podij v Ukrayini pislya vidkritogo voyennogo napadu RF na Ukrayinu 24 lyutogo 2022 roku publikuyuchi roboti na svoyij storinci u Fejsbuci Vibrani personalni vistavki Vhid na personalnu vistavku Pravda ivr פרבדה v Muzeyi Izrayilyu 2018 2020 Ideyi na paperi ivr רעיונות על נייר Galereya Rozenfelda Tel Aviv 2019 Radyanske ditinstvo angl Soviet Childhood Fort Gansevort Nyu Jork b 2018 Pravda ivr פרבדה Muzej Izrayilyu Yerusalim 2014 Nova vistavka ivr תערוכה חדשה Galereya Rozenfelda Tel Aviv 2014 Nove afrikanske mistectvo angl New African Art Galereya Circle1 Berlin 2013 U centri uvagi skulptura ivr זרקור על פיסול Galereya Rozenfelda Tel Aviv 2012 2011 z Annoyu Lukashevskoyu Galereya Rozenfelda Tel Aviv 2008 lajno abo Kinec kritichnogo diskursu z Avdiyem Ter Oganyanom Galereya Gelmana Moskva 2008 Dva proyekti Vibuh na fabrici lokshini ivr פיצוץ במפעל האיטריות ta Poeziya revolyuciyi ivr שירת המהפיכה Galereya Rozenfelda Tel Aviv 2007 Vidmova i postannya ivr סירוב ומרי Budinok hudozhnikiv u Berlini Berlin 2006 Avan gardisti ivr האוונגרדיסטים Galereya Rozenfelda Tel Aviv 2006 Zhivopis dij ivr ציור פעולה Paviljon Oleni Rubinshtejn Tel Avivskij muzej mistectv Tel Aviv 2004 Bal zhertv ivr נשף הקורבנות Galereya Rozenfelda Tel Aviv 2003 Kolekciya yudayiki ivr קולקציית יודאיקה Galereya Rozenfelda Tel Aviv 2001 Bajduzhij krasen ivr היפהפה האדיש Galereya Rozenfelda Tel Aviv 1999 Kraftwerk z Ruti Nemet Fond Genriha Bella Tel Aviv 1996 Dva shotlandcya v lisi ivr שני סקוטיים ביער galereya Skank Tel AvivIlyustraciyi dityachih knizhok Tali z pid stolu ivr טלי מתחת לשלחן vidavnictvo Kineret Zmora Dvir 2019 Pan Simha i Sasson ivr אדון שמחה וששון vidavnictvo Kineret Zmora Dvir 2019 Meyir Vizeltir Pisni dlya mudrih divchat ivr שירים לילדות נבונות vidavnictvo Ahuzat Bejt 2018 Galya Oz Koli nash kit polyubit nas ivr מתי כבר החתול שלנו יאהב אותנו vidavnictvo Kineret Zmora Bitan Dvir 2017 Vibrani kolekciyi Kolekciya Tel Avivskogo muzeyu mistectv Kolekciya Muzeyu Izrayilyu Yerusalim Kolekciya Yevrejskogo muzeyu Nyu Jork Kolekciya Berlin Kolekciya Viden Kolekciya abo Ar S Ltd Tel Aviv KritikaCherez superechlivi temi yaki Cherkaska Nnadi obgovoryuye u svoyij tvorchosti glyadachi mayut bagato riznih dumok U toj chas yak odni glyadachi kritikuyut politiku sho stoyit za mistectvom Cherkaskoyi Nnadi inshi kritikuyut same mistectvo vidchuvayuchi sho mira do yakoyi vona komentuye suspilstvo vidvolikaye vid realnogo mistectva Cherkaska Nnadi takozh otrimala neodnoznachnu reakciyu na yiyi zobrazhennya Radyanskogo Soyuzu deyaki kritiki zvinuvachuyut yiyi v zobrazhenni zanadto bagato bidnosti ta negativu a inshi vvazhayut sho vona nedoocinila poganij riven zhittya v toj chas Cherkaska Nnadi cinuye vidguki na yiyi robotu i rada sho voni viklikali diskusiyu na taki vazhlivi temi Inshi kritiki vidznachayut spadkoyemnist obraznoyi movi Cherkaskoyi Nnadi z piznoradyanskimi misteckimi praktikami ta neobhidnist rozmishennya yiyi tvoriv u shirshih konceptualnih ramkah Nagorodi1999 premiya Shtajnmana dlya molodih skulpturiv 1999 premiya Yunij hudozhnik Ministerstva nauki kulturi i sportu 2000 stipendiya Ingeborga Bahmana zasnovana Anselmom Kiferom vid imeni Fondu Volfa 2004 premiya Vibrani mitci Fond za doskonalist u sferi kulturi IcExcellence 2011 stipendiya na mistecku rezidenciyu u Dyusseldorfi Fond Dena ta Kerri Brunneriv Kulturnij fond okrugu Pivnichnij Rejn Vestfaliya ta Institut Gote Tel Aviv 2014 premiya Za tvorche zaohochennya Ministerstva kulturi i sportu 2020 za izrayilske mistectvo Osobiste zhittyaZoya Cherkaska Nnadi ne vvazhayetsya yevrejkoyu za Vona odruzhena z Sani Nnadi ivr סאני נאדי trudovim migrantom rodom iz Nigeriya U nih ye dochka Zhivut v Ramat Gani U hudozhnici ye sestra yaka pereyihala do Izrayilyu z rodinoyu pislya vtornennya RF na Ukrayinu Primitkia Takozh zustrichayetsya data 2011 rik b Cya vistavka prohodila u galereyi Rozenfelda 2018 Tel Aviv u Fort Gansevort 2019 Nyu Jork j u Fort Gansevort 2020 Los Andzheles VinoskiRKDartists d Track Q17299517 radiosvoboda org 06 09 2017 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2019 Procitovano 16 04 2022 Dmitro Desyaterik 13 09 2018 day kyiv ua Arhiv originalu za 14 veresnya 2018 Procitovano 16 04 2022 Amos Chapple 02 09 2017 angl Arhiv originalu za 11 listopada 2019 Procitovano 09 04 2022 Katerina Yakovlenko 23 10 2018 Arhiv originalu za 11 lipnya 2020 Procitovano 09 04 2022 Andrej Lubenskij 24 12 2018 ros Arhiv originalu za 16 listopada 2019 Procitovano 09 04 2022 Shaul Setter 30 01 2018 angl Gaarec Arhiv originalu za 21 bereznya 2022 Procitovano 13 04 2022 Natalya Azarenko Do i posle Pronzitelnyj cikl kartin Zoi Cherkasskoj ob Ukraine ros arthive com Procitovano 16 04 2022 angl timesofisrael com 18 01 2018 Arhiv originalu za 25 travnya 2020 Procitovano 16 04 2022 דליה קרפל 06 04 2004 חג הקורבן של זויה ivr Gaarec Procitovano 13 04 2022 Elena Zapasski 01 04 2015 ros Beinisrael com Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 16 04 2022 Masha Averbuh מאשה אברבוך 12 11 19 ivr ha makom co il Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 09 04 2022 נעמה ריבה 12 11 2019 ivr Gaarec Arhiv originalu za 13 listopada 2019 Procitovano 13 04 2022 Zoya Cherkasskaya Nnadi Rada kogda moe iskusstvo zadevaet Intervyu ros newsru co il 04 05 2017 Procitovano 16 04 2022 Alla Borisova 22 01 2018 ros relevantinfo co il Arhiv originalu za 15 listopada 2019 Procitovano 17 04 2022 דיאנה דלאל דניס סולובייב פרידמן קולקציית יודאיקה מוזיאון ישראל ירושלים 2004 גדעון עפרת אופקים רחבים 120 שנות אמנות ישראלית קרן וינה ירושלים לאמנות ישראלית ירושלים 2013 עמ 344 אלן גינתון דורית לויטה הרטן ציור פעולה מוזיאון תל אביב 2006 מרדכי עומר בתוך אלן גינתון דורית לויטה הרטן ציור פעולה מוזיאון תל אביב 2006 עמ 7 Cherkassy Nnadi Zoya צ רקסקי זויה 2018 Pravdah Pravda Pravda Mendelsohn Amitai מנדלסון אמיתי Muzeʼon Yisraʼel Jerusalem מוזיאון ישראל ירושלים vid Mahadurah rishonah Yerushalayim ISBN 978 965 278 478 0 OCLC 1081015358 Naylor Aliide 25 veresnya 2015 Read Russia angl Arhiv originalu za 7 lipnya 2019 Procitovano 11 travnya 2020 It s childhood so even if it s something unpleasant you remember it with some sort of nostalgia angl Arhiv originalu za 2 grudnya 2018 Procitovano 13 04 2022 רון ברטוש קבוצת הברביזון החדש ריאליזם חברתי דהיום הברביזון החדש בברעם מוזיאון בר דוד קיבוץ ברעם 2014 עמ 5 12 ivr 02 12 2014 Arhiv originalu za 27 sichnya 2020 Procitovano 24 04 2022 angl rg co il Arhiv originalu za 1 sichnya 2021 Procitovano 16 04 2022 angl fortgansevoort com Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 16 04 2022 angl imj org il Arhiv originalu za 13 kvitnya 2020 Procitovano 16 04 2022 angl rg co il Arhiv originalu za 29 kvitnya 2020 Procitovano 16 04 2022 angl rg co il Arhiv originalu za 29 kvitnya 2020 Procitovano 16 04 2022 angl rg co il Arhiv originalu za 29 kvitnya 2020 Procitovano 16 04 2022 Olga Sviblova is Shit or the End of the Critical Discourse angl old guelman ru 20 05 2008 Procitovano 16 04 2022 angl rg co il Arhiv originalu za 30 kvitnya 2020 Procitovano 16 04 2022 angl Arhiv originalu za 29 kvitnya 2020 Procitovano 16 04 2022 angl Arhiv originalu za 29 kvitnya 2020 Procitovano 16 04 2022 angl Arhiv originalu za 29 kvitnya 2020 Procitovano 16 04 2022 Moshkin Alex 2 veresnya 2019 Post Soviet Nostalgia in Israel Historical Revisionism and Artists of the 1 5 Generation East European Jewish Affairs 49 3 179 199 doi 10 1080 13501674 2019 1715723 ISSN 1350 1674 S2CID 216598824 Gershenson Olga 2019 Shofar 37 2 71 80 doi 10 5703 shofar 37 2 0071 ISSN 0882 8539 JSTOR 10 5703 shofar 37 2 0071 S2CID 197926707 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2022 Procitovano 16 kvitnya 2022 amer Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 20 bereznya 2022 Haaretz angl Arhiv originalu za 21 bereznya 2022 Procitovano 20 bereznya 2022 angl artsource online Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Procitovano 13 04 2022 angl rg co il Arhiv originalu za 29 kvitnya 2020 Procitovano 16 04 2022 angl fortgansevoort com Arhiv originalu za 16 kvitnya 2022 Procitovano 16 04 2022 PosilannyaStorinka na Facebook 19 bereznya 2022 u Wayback Machine Storinka na Instagram Storinka na sajti galereyi Rozenfelda 23 listopada 2021 u Wayback Machine