Юлія Олександрівна Зоніс сучасна російська письменниця фантастка і перекладачка Зоніс Юлія ОлександрівнаНародилася4 лист

Юлія Олександрівна Зоніс — сучасна російська письменниця-фантастка і перекладачка.

Зоніс Юлія Олександрівна
Народилася	4 листопада 1977(1977-11-04) (46 років) Руставі, Грузинська РСР, СРСР
Країна	Росія
Діяльність	письменниця
Мова творів	російська
Жанр	фантастика



Зоніс Юлія Олександрівна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Життєпис

Юлія Зоніс народилася 1977 року в грузинському місті Руставі. До 1992 року жила в Молдові. Навчалася на біологічних факультетах Московського державного університету імені М. В. Ломоносова та Тель-Авівського університету. Крім того, Юлія Зоніс закінчила аспірантуру інституту Вейцмана, лондонський Юніверситі Коледж, Торонтський університет, а також Інститут біоорганічної хімії імені М. М. Шемякіна і Ю. О. Овчинникова Російської Академії наук. Нині живе в Санкт-Петербурзі.

Перші мережеві публікації з'явилися в 2004 році на сайті «Самвидав». У пресі Юлія Зоніс дебютувала в березні 2005 року в журналі «Поріг» з оповіданням «Любов та голуби». Потім публікувалася в журналах і збірниках.

Бібліографія

Книги

Культурний герой (2009 рік, роман; СПб., видавництво «Амфора») в співавторстві з Олександром Шакіловим
Діти богів (2010, роман; видавництво «Ексмо»)
Інквізитор і німфа (2011, роман; «АСТ», «Астрель», «Полиграфиздат»)
Бойовий шлюп «Арго» (2012, авторський збірник, видавництво «Астрель»)
Час Хімери: Геном Пандори (2012, роман; видавництво «АСТ»)
Господар дзеркал. Співавтор: Чернявська Катерина (2013, роман; «АСТ»)
Біохакер (2013, роман; «АСТ»)
Ковзаючий по лезу (2014, роман; «АСТ»)

У збірниках серії ФРАМ

Придёт серенький волчок (микрорассказ) // Уксус и крокодилы. 38 лучших рассказов 2006 года (2007, издательство «Амфора»)
Боевой шлюп «Арго» // ТриП: Путешествие с тремя пересадками (2007, издательство «Амфора»)
Агасфер и Жозефина // Русские инородные сказки-5 (2007, издательство «Амфора»)
Андрей (рукопись, найденная в бутылке) // Книга страха (2007, издательство «Амфора»)
Тринадцатая ночь // Беглецы и чародеи. 39 лучших рассказов 2007 года (2008, издательство «Амфора»)
Последний аргонавт // Шкафы и скелеты (2009, издательство «Амфора»)
Прогулка к Азазелю // Праздничная книга. Июль-январь (2009, издательство «Амфора»)
Куорт // Жили-были. Русские инородные сказки-7 (2009, издательство «Амфора»)
Золотое яблоко // Живые и прочие. 41 лучший рассказ 2009 года (2010, издательство «Амфора»)
ДКЗУ // Тут и там. Русские инородные сказки-8 (2010, издательство «Амфора»)
Дело Евы Браун // В смысле (2011, издательство «Амфора»)

В альманасі «Полудень. XXI століття»

Мо-ги-до (№ 9 за 2008 рік)
Гимн уходящим (№ 5 за 2010 рік)
Ignis fatuus (№ 11 за 2011 рік). Співавтор: Інна Голдін

В інших збірниках та журналах

Шахматная королева // «Хроники миров. Фэнтези» (2007, Харьков, Белгород, Книжный клуб «Клуб семейного досуга»)
Агасфер и Жозефина // «Аэлита. Новая волна / 003» (2006, издательство «У-Фактория» Екатеринбург)
Голубок // Журнал «Реальность фантастики» № 3 за 2006 год (ИД «Мой компьютер»)
Вольсингам и душа леса (повесть). Соавтор: Игорь Авильченко // Сабж по-сицилийски (антология фантастики) (2013, СПб.: Северо-Запад)

Переклади

Оповідання «Башня молний» та «Тёмный король» у збірнику «Легенды Ереси» (Серія Warhammer 40,000), 2011
Оповідання «Жатва Черепов», «Честь злодеев», «Лабиринт» и «Одна ненависть» у збірнику «Герои Космодесанта» (Серия Warhammer 40,000), 2012
Оповідання"Адова Ночь", «Реликвия», «12 волков», «Возвращение», «Последний воин», «Испытания Воинов-Богомолов», «Сироты „Кракена“» та «Высота Гая» у збірнику «Легенды Космодесанта» (Серія Warhammer 40,000) 2012
Роман «Ловец душ» (Серія Warhammer 40,000), 2011
Роман «Кровавый корсар» (Серия Warhammer 40,000), 2012
Романи Христини Лорен: «Прекрасный игрок», «Прекрасный подонок», «Прекрасный незнакомец», 2014
Роман Джеффа Карлсона «Наночума. Проклятая война» (Plague War), 2014
Новелізація «Варкрафт» (Warcraft #2: The Official Movie Tie-in Novelisation), автор Крісті Голден. 2016

Премії

Рвана грілка, осінь 2005 (оповідання «Птахолов»)
Портал, 2006 (оповідання «Дворжак»)
Бронзовий Равлик, 2009 (оповідання «Мо-гі-до»)
Портал, 2011 (оповідання «Гімн йде»)
Інтерпресскон, 2012 (роман «Інквізитор і німфа» та оповідання «Ignis fatuus», написаний у співавторстві з Іною Голдін)
Срібна стріла, 2012 (Найкращий головний герой. Герой: Марк Салліван, роман «Інквізитор і німфа»)
Інтерпресскон, 2013 (роман «Геном Пандори»)
Сузір'я Аю-Даг, 2013 (Премія «Сузір'я Великої Ведмедиці», роман «Геном Пандори»)
Книга року за версією Фантлаба / FantLab's book of the year award, 2013 // Найкращий роман / авторський збірник вітчизняного автора (роман «Господар дзеркал»)
РосКон, 2014. Роман. 3-є місце («Бронзовий РОСКОН», роман «Господар дзеркал»)

Відгуки

Василь Володимирський назвав «одним з найбільш очікуваних романних дебютів 2009 року» роман Зоніс і Шакілова «Культурний герой».

Макс Фрай у післямові до фрамовськомго збірника «В сенсі» пише про Юлію Зоніс: «Вона з тих авторів, чиї тексти — дуже різні, часом настільки, немов написані доброю дюжиною незнайомих одно з одною людей». Анонімний критик омського тижневика «Комерційні вісті», розбираючи збірник «Світ фантастики 2010. Зона висадки», відмічав гумористичне оповідання Юлії Зоніс «Навіщо собаці п'ята нога?»:

Для гумору - захаращено й невиразно, для постановки проблеми - легковажно та шаблонно. Плюс ряд алюзій на відомі твори світової фантастики.

Критик Євген Пожидаєв, пильно стежить за творчістю Юлії Зоніс, відзначає її здатність «свідомо конструювати світ нового середньовіччя, показуючи його таким, яким він дійсно може бути» і «говорити про нове середньовіччя середньовічною мовою — не в сенсі лексики, а в сенсі базового способу сприйняття». Пожидаєв зазначає тяжіння Зоніс до пост-постмодернізму, відзначаючи яскравість і багатоплановість тексту. Портал «Космоопера.ру» вважає збірник «Бойовий шлюп „Арго“» «досить вдалою спробою злити воєдино дух сучасної НФ з давньогрецькою міфологією».

Цікаво, що Антон Первушин, рецензуючи чужу рецензію на «Інвизитора та німфу» Юлії Зонис, висловився так:

«Предмет обговорення дрібнуватий. При всій повазі до творчості Юлії Зоніс вона поки не заслужила того, щоб її авторські ляпи розбиралися настільки детально, багатослівно, з жартами і примовками»

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 липня 2018. Процитовано 28 березня 2019.
Julia Zonis* and Andrew Wilde. The site of RanGTP generation can act as an organizational cue for mitotic microtubules^{[недоступне посилання з Июнь 2018]}
. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 28 березня 2019.
.
. Лаборатория фантастики. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 3 липня 2013.
. Лаборатория фантастики. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 3 липня 2013.
. Лаборатория фантастики. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 3 липня 2013.
. Лаборатория фантастики. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 3 липня 2013.
Борис Невский (13 травня 2013). Новости МФ. Интерпресскон-2013. Журнал Мир фантастики. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 3 липня 2013.
. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
Василь Володимирський. Від вампірів до піратів. [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.]
. Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 28 березня 2019.
Тест на разумность. [ 2011-11-23 у Wayback Machine.] «Коммерческие вести», 25.05.2011
Євген Пожидаєв. Старе і нове середньовіччя. [ 21 квітня 2014 у Wayback Machine.] , 11.10.2011
Євген Пожидаєв. Фауст і космос. [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.] «Приватний Кореспондент», 19 серпня 2011
Євген Пожидаєв. Пливуть у небо. [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.] «Приватний Кореспондент», 30 березня 2012
. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
Антон Первушин читав рецензію Сергія Удаліна та Олени Бойцової «Дело о клонированных инквизиторах». «Фанткритик-2012»: комментарии жюри, или критика критики. [ 2019-03-28 у Wayback Machine.] 18.05.2012(рос.)

Посилання

Зоніс Юлія Олександрівна (рос.) — бібліографія на сайті Лабораторія фантастики
Юлія Зоніс на сайті LiveJournal (рос.)

[1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 липня 2018. Процитовано 28 березня 2019.

[2] Julia Zonis* and Andrew Wilde. The site of RanGTP generation can act as an organizational cue for mitotic microtubules^{[недоступне посилання з Июнь 2018]}

[3] . Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 28 березня 2019.

[4] .

[5] . Лаборатория фантастики. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 3 липня 2013.

[6] . Лаборатория фантастики. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 3 липня 2013.

[7] . Лаборатория фантастики. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 3 липня 2013.

[8] . Лаборатория фантастики. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 3 липня 2013.

[9] Борис Невский (13 травня 2013). Новости МФ. Интерпресскон-2013. Журнал Мир фантастики. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 3 липня 2013.

[10] . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.

[11] . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.

[12] . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.

[13] Василь Володимирський. Від вампірів до піратів. [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.]

[14] . Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 28 березня 2019.

[15] Тест на разумность. [ 2011-11-23 у Wayback Machine.] «Коммерческие вести», 25.05.2011

[16] Євген Пожидаєв. Старе і нове середньовіччя. [ 21 квітня 2014 у Wayback Machine.] , 11.10.2011

[17] Євген Пожидаєв. Фауст і космос. [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.] «Приватний Кореспондент», 19 серпня 2011

[18] Євген Пожидаєв. Пливуть у небо. [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.] «Приватний Кореспондент», 30 березня 2012

[19] . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.

[20] Антон Первушин читав рецензію Сергія Удаліна та Олени Бойцової «Дело о клонированных инквизиторах». «Фанткритик-2012»: комментарии жюри, или критика критики. [ 2019-03-28 у Wayback Machine.] 18.05.2012(рос.)