Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Золотий горнець» (нім. Der goldne Topf) — повість німецького письменника-романтика Ернста Теодора Амадея Гофмана. Твір вперше опубліковано 1814 року в збірці «Фантазії в манері Калло». За визначенням самого автора «Золотий горнець» — це «казка з нових часів».
| Золотий горнець | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Der goldne Topf | ||||
 | ||||
| Жанр | повість | |||
| Автор | Ернст Теодор Амадей Гофманн | |||
| Мова | Німецька мова | |||
| Написано | листопад 1813 — лютий 1814 | |||
| Опубліковано | 1814 | |||
| Країна | Німеччина | |||
| Переклад | С. Сакидон | |||
| | ||||
Підґрунтя
На казковий сюжет «Золотого горнця» значною мірою вплинули деякі опери, які диригував сам Гофман:
- Моцартова «Чарівна флейта» — принц Таміно, як Анзельм, має пройти випробування, аби возз'єднатися з Паміною. Випробування на нього накладає Зарастро, який має жіночого антагоніста — Царицю ночі. Таміно мусить усвідомити, що Цариця ночі — зло, а Зарастро втілює добро та мудрість.
- «Німфа Дунаю» Карла Генслера — головний персонаж перебуває між коханням до своєї нареченої та русалки, яка спокусила його в день весілля. Її поява на поверхні Дунаю нагадує змійок на Ельбі, яких Анзельм порівнює з сиренами.
- Гофманова «Уніда» — розповідь про русалку, яка здобуває безсмертну душу, закохавши в себе людину.
Композиція
Твір складається з дванадцяти вігілій (розділів). На початку кожної вігілії знаходиться заголовок, головне завдання якого полягає у тому, аби зацікавити читача. Для прикладу: «Лихі пригоди студента Анзельма. Лікувальний тютюн проректора Паульмана і золотисто-зелені змійки». У кожній вігілії зустрічаються й авторські відступи, які прояснюють точку зору письменника. В останній вігілії автор, зокрема, розповідає про те, звідки він дізнався про цю історію, а також про допомогу Саламандра у завершенні цієї розповіді.
Сюжет
Події відбуваються в Дрездені.
Головний герой — студент теологічного факультету Анзельм. Хлопцеві не щастить: у відповідальну мить він стає незграбним і неуважним. Так, на вшестя (свято Вознесіння Ісуса Христа на небо), поспішаючи в таверну, він розчавив яблука старої торговки на базарі. Попри те, що Анзельм віддав їй всі свої гроші, бабця прокляла його: «А, тікаєш, чортів сину, скоро в пляшці згорбиш спину!». Сидячи з розпачу під бузковим кущем, Анзельм почув дивовижне дзеленчання срібних дзвоників, йому почулося, ніби до нього промовляють і вітер, і промені сонця, і сам кущ. Але найголовніше — він побачив маленьку золотаво-зелену змійку з прекрасними синіми очима. Анзельм тієї ж миті закохався в ті очі й звернувся до їх власниці. Та перехожі зупинили студента, гадаючи, що той сп'янів.
Вечір Анзельм провів у товаристві свого товариша проректора Паульмана, його доньок, молодшої Франі й старшої Вероніки, а також реєстратора Гербранда. Паульман порадив студентові влаштуватися на заробітки до дивака архіваріуса Ліндгорста, що платить вправним каліграфам за те, що вони копіюють йому дивні манускрипти.
Наступного дня Анзельм попрямував до архіваріуса Ліндгорста, та замість молотка на дверях побачив жахливу голову бабці з базару, що прокляла його. Студент ще кілька разів повертався до бузкового куща, аби поновити в пам'яті дивовижні спогади. Одного разу він познайомився там з архіваріусом. Цей дивак розповідає всім, що його брат є драконом, а сам він має три доньки змії (молодша з яких — володарка прекрасних синіх очей — Серпентина). Ліндгорст пообіцяв Анзельмові поєднати їхні з Серпентиною долі, якщо він вправно виконає роботу з манускриптами. У дивовижному будинку, наповненими живими квітами, метеликами та балакучими папугами, Анзельм взявся за роботу.
Вероніка тим часом мріяла про те, як Анзельм стане радником і одружиться з нею. Подруги порадили дівчини піти до знаної ворожки — пані Рауер. В старій Вероніка впізнала свою няню Лізу. Та наказала Вероніці вночі перед рівноденням прийти до неї для виконання обряду. Під час магічного дійства відьма (саме вона прокляла Анзельма на базарі) вилила маленьке дзеркальце, в якому Вероніка могла завжди бачити коханого Анзельма. Відьма обіцяла Вероніці поклопотатися про її щасливе майбутнє.
Якось під час роботи над особливо складним манускриптом Анзельм почув розповідь Зеленої Змійки: давним-давно Саламандр покохав змійку, князь духів Форфор попереджав його, що змійка загине від полум'я Саламандра, та він не послухав. Коли змійка розсипалася на попіл, Саламандр знавіснів від розпачу і знищив всі квіти в дивовижному саду. Фосфор схопив Саламандра і сказав, що за злочин кине його до гномів у полон і тяжку працю. Садівник-гном порадив князеві духів не карати суворо Саламандра. Фосфор вибрав легшу кару. Він знов матеріалізував змійку- це була донька Фосфора та вогненної лілеї — і поєднав її шлюбом із Саламандром. Від шлюбу народилися три доньки, але батько був засланий, та не до гномів, а до людей. Саламандр мусить знайти наречених для трьох своїх доньок. Коли юнак покохає одну з них, то в золотому горнятці з'явиться лілея. Тим Саламандром був Ліндгорст. Коли три доньки одружаться, Саламандра буде пробачено і повернено із заслання. Тому коли роботу над манускриптами буде завершено, Анзельм і Серпентина поєднаються в коханні. АлеСерпентина радить стерегтися відьми. Брат Ліндгорста, лихий дракон, колись через заздрощі, що батько заповів Ліндгосту чарівний самоцвіт, завжди шкодив саламандрам та гномам. Фосфор полонив дракона, але від пір'їн дракона народилися злі духи, один з яких покохав гидку редьку — і від цього шлюбу вродилася чаклунка — та сама бабця, і вона тепер шкодитиме Анзельмові. Коли Анзельм прийшов до тями, то зрозумів, що вся ця розповідь була записана на манускрипті, який він копіював.
Одного дня Анзельм перед роботою завітав до проректора Паульмана. За обідом він випив разом із товаришем і Гербрандом дивний трунок, від якого сп'янів і розповів їм правду про Ліндгорста і Серпентину. Також від чарів Вероніки він став сумніватися в своїх видіннях і захотів повернутися до реальності.
Після цього він не зміг далі працювати над манускриптом — після першої ж літери на папері з'явилася велика чорнильна пляма. Через це Анзельм опинився зачиненим у скляній сулії. Поруч із ним перебували інші студенти, що копіювали манускрипти до нього. Вони приймали Анзельма за дивака, адже думали, що він стоїть на мосту дивиться в річку, а не замкнений в сулії. З'явилася відьма, глумилася з Анзельма, що згорбив-таки спину в пляшці, пропонувала йому волю, але за це він мав забути Серпентину і одружитися з Веронікою. Анзельм гнівно відкинув спокусу. Тоді стара Ліза хотіла викрасти золотий горнець, вбити Серпентину і заволодіти лілеєю, але Анзельм підійняв тривогу, кричачи та гупаючи у скло.
Зрештою, Саламандр вступив в бій із відьмою, переміг її, звільнив Анзельма. Вероніка одружилася з Гербрандом, що став радником.
Студент не був винен у тому, що мав сумнів щодо своїх видінь і кохання до Серпентини — то зла відьма збивала його зі шляху. Тому Анзельм одружився із Серпентиною й вони зажили в Атлантиді. Коли автор став сумувати через те, що не має такої ж змоги, то Ліндгорст розповів йому, що Атлантида — це чарівне царство поезії, куди кожен має вхід, тим паче — автор чарівних казок.
Персонажі
- Анзельм — студент теологічного факультету університету в Дрездені;
- Паульман — проректор, товариш Анзельма;
- Вероніка — його донька 16 років;
- Франя — молодша донька Паульмана;
- Гербранд — реєстратор;
- Ліндгорст — архіваріус, може перетворюватися на іскру чи створювати полум'я з пальців. Саламандр, що має трьох доньок-змійок;
- Серпантина — молодша донька Саламандра, кохана Анзельма;
- Пані Ліза Рауер — в минулому — нянька Вероніки, стара відьма, що народилася від кохання духів драконячого пера й гидкої редьки. За помічника тримає чорного кота.
Сприйняття
«Золотий горнець» привернув увагу багатьох відомих художників: Альфреда Кубіна (1947), Карла Тільмана (1920).
Сучасна опера «Золотий горнець» Е. Майера була продемонстрована 1989 року в рамках Дрезденського музичного фестивалю.
Українські видання
Український переклад Сидора Сакидона з'явився в літературній серії «Бібліотека світової літератури» видавництва «Фоліо», Харків у 2003 році.
Джерела
- Гофман Е. Т. А. "Малюк Цехес/Пер. з нім. С, Сакидона і Є. поповича; Передмова та примітки К. О. Шахової; Іл. Л. Д. Киркач — Харків, Фоліо, 2003, с. 25-94
- E. T. A. Hoffmann. The Golden Pot and Other Tales. — OUP Oxford, 2008. — С. 464. — .
Примітки
- E. T. A. Hoffmann, 2008, с. Introduction, 11-12 ст..
Посилання
- Кіра Шахова Ернст Теодор Амадей Гофман (2003) [ 22 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zolotij gornec nim Der goldne Topf povist nimeckogo pismennika romantika Ernsta Teodora Amadeya Gofmana Tvir vpershe opublikovano 1814 roku v zbirci Fantaziyi v maneri Kallo Za viznachennyam samogo avtora Zolotij gornec ce kazka z novih chasiv Zolotij gornecnim Der goldne TopfUkrayinske vidannya 1976 rokuZhanrpovistAvtorErnst Teodor Amadej GofmannMovaNimecka movaNapisanolistopad 1813 lyutij 1814Opublikovano1814KrayinaNimechchinaPerekladS SakidonPidgruntyaNa kazkovij syuzhet Zolotogo gorncya znachnoyu miroyu vplinuli deyaki operi yaki diriguvav sam Gofman Mocartova Charivna flejta princ Tamino yak Anzelm maye projti viprobuvannya abi vozz yednatisya z Paminoyu Viprobuvannya na nogo nakladaye Zarastro yakij maye zhinochogo antagonista Caricyu nochi Tamino musit usvidomiti sho Caricya nochi zlo a Zarastro vtilyuye dobro ta mudrist Nimfa Dunayu Karla Genslera golovnij personazh perebuvaye mizh kohannyam do svoyeyi narechenoyi ta rusalki yaka spokusila jogo v den vesillya Yiyi poyava na poverhni Dunayu nagaduye zmijok na Elbi yakih Anzelm porivnyuye z sirenami Gofmanova Unida rozpovid pro rusalku yaka zdobuvaye bezsmertnu dushu zakohavshi v sebe lyudinu KompoziciyaTvir skladayetsya z dvanadcyati vigilij rozdiliv Na pochatku kozhnoyi vigiliyi znahoditsya zagolovok golovne zavdannya yakogo polyagaye u tomu abi zacikaviti chitacha Dlya prikladu Lihi prigodi studenta Anzelma Likuvalnij tyutyun prorektora Paulmana i zolotisto zeleni zmijki U kozhnij vigiliyi zustrichayutsya j avtorski vidstupi yaki proyasnyuyut tochku zoru pismennika V ostannij vigiliyi avtor zokrema rozpovidaye pro te zvidki vin diznavsya pro cyu istoriyu a takozh pro dopomogu Salamandra u zavershenni ciyeyi rozpovidi SyuzhetPodiyi vidbuvayutsya v Drezdeni Golovnij geroj student teologichnogo fakultetu Anzelm Hlopcevi ne shastit u vidpovidalnu mit vin staye nezgrabnim i neuvazhnim Tak na vshestya svyato Voznesinnya Isusa Hrista na nebo pospishayuchi v tavernu vin rozchaviv yabluka staroyi torgovki na bazari Popri te sho Anzelm viddav yij vsi svoyi groshi babcya proklyala jogo A tikayesh chortiv sinu skoro v plyashci zgorbish spinu Sidyachi z rozpachu pid buzkovim kushem Anzelm pochuv divovizhne dzelenchannya sribnih dzvonikiv jomu pochulosya nibi do nogo promovlyayut i viter i promeni soncya i sam kush Ale najgolovnishe vin pobachiv malenku zolotavo zelenu zmijku z prekrasnimi sinimi ochima Anzelm tiyeyi zh miti zakohavsya v ti ochi j zvernuvsya do yih vlasnici Ta perehozhi zupinili studenta gadayuchi sho toj sp yaniv Ilyustraciya L D Kirkacha Vechir Anzelm proviv u tovaristvi svogo tovarisha prorektora Paulmana jogo donok molodshoyi Frani j starshoyi Veroniki a takozh reyestratora Gerbranda Paulman poradiv studentovi vlashtuvatisya na zarobitki do divaka arhivariusa Lindgorsta sho platit vpravnim kaligrafam za te sho voni kopiyuyut jomu divni manuskripti Nastupnogo dnya Anzelm popryamuvav do arhivariusa Lindgorsta ta zamist molotka na dveryah pobachiv zhahlivu golovu babci z bazaru sho proklyala jogo Student she kilka raziv povertavsya do buzkovogo kusha abi ponoviti v pam yati divovizhni spogadi Odnogo razu vin poznajomivsya tam z arhivariusom Cej divak rozpovidaye vsim sho jogo brat ye drakonom a sam vin maye tri donki zmiyi molodsha z yakih volodarka prekrasnih sinih ochej Serpentina Lindgorst poobicyav Anzelmovi poyednati yihni z Serpentinoyu doli yaksho vin vpravno vikonaye robotu z manuskriptami U divovizhnomu budinku napovnenimi zhivimi kvitami metelikami ta balakuchimi papugami Anzelm vzyavsya za robotu Veronika tim chasom mriyala pro te yak Anzelm stane radnikom i odruzhitsya z neyu Podrugi poradili divchini piti do znanoyi vorozhki pani Rauer V starij Veronika vpiznala svoyu nyanyu Lizu Ta nakazala Veronici vnochi pered rivnodennyam prijti do neyi dlya vikonannya obryadu Pid chas magichnogo dijstva vidma same vona proklyala Anzelma na bazari vilila malenke dzerkalce v yakomu Veronika mogla zavzhdi bachiti kohanogo Anzelma Vidma obicyala Veronici poklopotatisya pro yiyi shaslive majbutnye Yakos pid chas roboti nad osoblivo skladnim manuskriptom Anzelm pochuv rozpovid Zelenoyi Zmijki davnim davno Salamandr pokohav zmijku knyaz duhiv Forfor poperedzhav jogo sho zmijka zagine vid polum ya Salamandra ta vin ne posluhav Koli zmijka rozsipalasya na popil Salamandr znavisniv vid rozpachu i znishiv vsi kviti v divovizhnomu sadu Fosfor shopiv Salamandra i skazav sho za zlochin kine jogo do gnomiv u polon i tyazhku pracyu Sadivnik gnom poradiv knyazevi duhiv ne karati suvoro Salamandra Fosfor vibrav legshu karu Vin znov materializuvav zmijku ce bula donka Fosfora ta vognennoyi lileyi i poyednav yiyi shlyubom iz Salamandrom Vid shlyubu narodilisya tri donki ale batko buv zaslanij ta ne do gnomiv a do lyudej Salamandr musit znajti narechenih dlya troh svoyih donok Koli yunak pokohaye odnu z nih to v zolotomu gornyatci z yavitsya lileya Tim Salamandrom buv Lindgorst Koli tri donki odruzhatsya Salamandra bude probacheno i poverneno iz zaslannya Tomu koli robotu nad manuskriptami bude zaversheno Anzelm i Serpentina poyednayutsya v kohanni AleSerpentina radit steregtisya vidmi Brat Lindgorsta lihij drakon kolis cherez zazdroshi sho batko zapoviv Lindgostu charivnij samocvit zavzhdi shkodiv salamandram ta gnomam Fosfor poloniv drakona ale vid pir yin drakona narodilisya zli duhi odin z yakih pokohav gidku redku i vid cogo shlyubu vrodilasya chaklunka ta sama babcya i vona teper shkoditime Anzelmovi Koli Anzelm prijshov do tyami to zrozumiv sho vsya cya rozpovid bula zapisana na manuskripti yakij vin kopiyuvav Odnogo dnya Anzelm pered robotoyu zavitav do prorektora Paulmana Za obidom vin vipiv razom iz tovarishem i Gerbrandom divnij trunok vid yakogo sp yaniv i rozpoviv yim pravdu pro Lindgorsta i Serpentinu Takozh vid chariv Veroniki vin stav sumnivatisya v svoyih vidinnyah i zahotiv povernutisya do realnosti Pislya cogo vin ne zmig dali pracyuvati nad manuskriptom pislya pershoyi zh literi na paperi z yavilasya velika chornilna plyama Cherez ce Anzelm opinivsya zachinenim u sklyanij suliyi Poruch iz nim perebuvali inshi studenti sho kopiyuvali manuskripti do nogo Voni prijmali Anzelma za divaka adzhe dumali sho vin stoyit na mostu divitsya v richku a ne zamknenij v suliyi Z yavilasya vidma glumilasya z Anzelma sho zgorbiv taki spinu v plyashci proponuvala jomu volyu ale za ce vin mav zabuti Serpentinu i odruzhitisya z Veronikoyu Anzelm gnivno vidkinuv spokusu Todi stara Liza hotila vikrasti zolotij gornec vbiti Serpentinu i zavoloditi lileyeyu ale Anzelm pidijnyav trivogu krichachi ta gupayuchi u sklo Zreshtoyu Salamandr vstupiv v bij iz vidmoyu peremig yiyi zvilniv Anzelma Veronika odruzhilasya z Gerbrandom sho stav radnikom Student ne buv vinen u tomu sho mav sumniv shodo svoyih vidin i kohannya do Serpentini to zla vidma zbivala jogo zi shlyahu Tomu Anzelm odruzhivsya iz Serpentinoyu j voni zazhili v Atlantidi Koli avtor stav sumuvati cherez te sho ne maye takoyi zh zmogi to Lindgorst rozpoviv jomu sho Atlantida ce charivne carstvo poeziyi kudi kozhen maye vhid tim pache avtor charivnih kazok PersonazhiAnzelm student teologichnogo fakultetu universitetu v Drezdeni Paulman prorektor tovarish Anzelma Veronika jogo donka 16 rokiv Franya molodsha donka Paulmana Gerbrand reyestrator Lindgorst arhivarius mozhe peretvoryuvatisya na iskru chi stvoryuvati polum ya z palciv Salamandr sho maye troh donok zmijok Serpantina molodsha donka Salamandra kohana Anzelma Pani Liza Rauer v minulomu nyanka Veroniki stara vidma sho narodilasya vid kohannya duhiv drakonyachogo pera j gidkoyi redki Za pomichnika trimaye chornogo kota Sprijnyattya Zolotij gornec privernuv uvagu bagatoh vidomih hudozhnikiv Alfreda Kubina 1947 Karla Tilmana 1920 Suchasna opera Zolotij gornec E Majera bula prodemonstrovana 1989 roku v ramkah Drezdenskogo muzichnogo festivalyu Ukrayinski vidannyaUkrayinskij pereklad Sidora Sakidona z yavivsya v literaturnij seriyi Biblioteka svitovoyi literaturi vidavnictva Folio Harkiv u 2003 roci DzherelaGofman E T A Malyuk Cehes Per z nim S Sakidona i Ye popovicha Peredmova ta primitki K O Shahovoyi Il L D Kirkach Harkiv Folio 2003 s 25 94 E T A Hoffmann The Golden Pot and Other Tales OUP Oxford 2008 S 464 ISBN 978 0199552474 PrimitkiE T A Hoffmann 2008 s Introduction 11 12 st PosilannyaKira Shahova Ernst Teodor Amadej Gofman 2003 22 veresnya 2016 u Wayback Machine