«Золоте теля» (рос. «Золотой телёнок») — російський радянський художній фільм, перша екранізація однойменного роману Іллі Ільфа та Євгена Петрова. Під назвою міста Чорноморськ виведено рідне місто авторів роману «Золоте теля» — Одесу, де частково і проводилося знімання фільму.
Золоте теля | |
---|---|
рос. Золотой телёнок | |
Жанр | кінокомедія, драма, пригоди |
Режисер | Швейцер Михайло Абрамович |
Продюсер | М. Аміраджібі |
Сценарист | Швейцер Михайло Абрамович |
На основі | Золоте теля |
У головних ролях | Сергій Юрський Леонід Куравльов Зіновій Гердт Євген Євстігнєєв |
Оператор | |
Композитор | Георгій Фіртич |
Кінокомпанія | Мосфільм |
Тривалість | 174 хв. |
Мова | російська |
Країна | СРСР |
Рік | 1968 |
IMDb | ID 0063845 |
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (лютий 2022) |
Ця стаття може містити . (лютий 2022) |
Сюжет
У місті Арбатов зустрічаються два шахраї: Остап Бендер (Сергій Юрський) та Шура Балаганов (Леонід Куравльов). Обидва видають себе за «синів лейтенанта Шмідта». На цьому вони могли попастися в райкомі, якби не винахідливість Бендера. В Арбатові вони також зустрічають «третього сина лейтенанта Шмідта» — Паніковського (Зіновій Гердт).
В подальшому виявляється, що Балаганов знає одного підпільного мільйонера, який живе в місті Чорноморськ (сучасна Одеса). Вмовивши шофера Адама Козлевича (Микола Боярський), вони їдуть на його автомобілі «Лорен-Дітріх» (отримав від Остапа Бендера нову особисту назву «Антилопа-Гну») в Чорноморськ. На виїзді з міста Арбатов вони підбирають Паніковського, позбавивши його справедливого покарання розлюченого натовпу (Паніковський виявився великим «любителем гусей на халяву», тобто тривіальним крадієм).
На деякий час автомобіль Козлевича «косить» під головний автомобіль швідкісного автопробігу Москва — Харків — Москва: Остап Бендер виступає на чисельних мітингах, безкоштовно отримує продукти та бензин. Проте скоро компанію шахраїв доганяє телеграма, в якій наказується затримати самозванців. Їм доводиться рятуватися втечею. Вночі автопробіг (як «символ прогресу») обганяє «Антилопу».
Приїхавши в Чорноморськ, Остап Бендер робить першу спробу шантажу підпільного мільйонера Олександра Івановича Корейка (Євген Євстигнєєв). Для початку він підсилає до Корейка Паніковського; той на вулиці, косячи під «божевільного», голосно випрошує в Корейка один мільйон. В цей же час, «літній» Корейко робить спроби вмовити Зосю Синицьку (Світлана Старикова) вийти за нього заміж. Потім Бендер робить спроби «внести сум'яття в табір противника» і посилає Корейку телеграми та бандеролі з натяками на те, що йому «прийдеться віддати гроші». Після цього Паніковському та Балаганову Остап доручає відібрати «всі кишенькові гроші» в підпільного мільйонера.
Шура та «гусокрад» Паніковський постійно конфліктують між собою. Паніковський удає сліпого і просить Корейка перевести його через вулицю, коли їх трохи не збиває автобус. Паніковський з переляку стає знову «видючим», а Корейко об'являє його «злодієм» і втікає з місця події. Балаганов, внаслідок своєї нерішучості, прибігає до Бендера і просить його допомогти Паніковському, якого «близько п'яти хвилин б'ють». Бендер виручає «примхливого старого». Паніковський та Балаганов просять дати їм ще один шанс, а також обіцяють виконати доручене завдання. Увечері їм з великими труднощами вдається відібрати в підпільного мільйонера портсигар, в якому виявляється 10 000 рублів — «зарплата пана Корейка за двадцять років сумлінної праці».
Після цього Бендер робить спробу повернути Корейку портсигар та взяти з нього розписку в отриманні, щоб потім за допомогою шантажу витребувати бажаний мільйон. Коли ж нічого не виходить, тоді Бендер вирішує шукати компромат на Корейка і відкриває фіктивну контору під назвою «Роги та копита» (в період НЕПу таких контор було безліч). На фінальній стадії діяльності контори до них приходить Фунт, якого вони наймають на посаду «зіц-голови» правління (фіктивний голова будь-якої контори, котрого садили в тюрму після її фінансового краху).
Коли компромат був зібраний, Остап знову відвідує підпільного мільйонера Корейка і вимагає від нього мільйон за «папку з паперами». На щастя Корейка, того дня в місті була імітація «газової атаки» і тому на шляху до залізничного вокзалу (де зберігалася валіза з грішми) Корейко надягає протигаз і зникає в натовпі, а Бендера забирають в газосховище, де він вислуховує лекцію з захисту від хімічної зброї. Під час лекції він зустрічає Зосю Синицьку і починає до неї клеїтися (просто по-парубоцькому без ніякої задньої думки). Проте з часом його підлеглі підказують, що до Зосі в свій час сватався Корейко, і тому Остап почав вивідувати в неї, куди він поїхав. Через Зосю Остап довідується, що Корейко поїхав в Середню Азію на будівництво залізниці. Дорогою до Корейка автомобіль розвалюється, а Паніковський вмирає на дорозі. Балаганов з Козлевичем вирішують покинути великого комбінатора, втративши надію на омріяне «блюдце з золотою каймою».
Бендер знаходить Олександра Івановича в пісках Середньої Азії і отримує бажаний мільйон. В Москві на вокзалі він зустрічає Балаганова і дає йому 50 тисяч (котрий їх втрачає через рефлекторну крадіжку грошового гаманця), а також помагає Адаму із запчастинами для «Антилопи Гну». Далі Остап повертається в Чорноморськ, де він робить безуспішну спробу відновити стосунки. Справа в тому, що Зося за час відсутності Остапа виходить заміж за молодого «художника-оформлювача» і на Бендера вже не звертає увагу. Таким чином, Остап просто вимушений розпочати «звичайне життя мільйонера в Ріо-де-Жанейро». Всю зиму Остап готовиться до переходу кордону і купує «дорогоцінні штучки». Румунські прикордонники віднімають в нього все, і Бендер вирішує «перекваліфікуватися в .
«Золоте теля», як «Ілліада»/«Одіссея» сучасної епохи
Звичайно Ільф та Петров були «звичайними конячками» радянської преси, і якби не Катаєв, то їхній роман так і не вийшов за рамки стандартної «фейлетонної літератури». Проте, саме Катаєв «замішував тісто» майбутнього роману-епопеї, що по суті уже в 1931-му році поставив «хрест» і на ідеології комунізму, і на самому факті «цілісності Російської імперії». Відомо, що Шолохов написав роман-епопею «Тихий Дон», в якій показана трагедія Громадянської війни…, а в романі «Піднята цілина» — в менш епічній формі показана колективізація країни. Проте уже в період Німецько-радянської війни Шолохов так і не спромігся написати роман-епопею про війну («Доля людини» — всього лише повість). Очевидно, що на фоні таких романів «Золоте теля» досить довго знаходилося в тіні… І тільки з виходом у вигляді фільму в 1968 році цей роман заграв всіма барвами «псевдономенклатурної епопеї» (т.з. комуністичних троянців), що по суті й показала подальшу долю імперії та її ідеології. Страждання українського та російського народів і в Громадянську війну, і в період т.з. «колективізації», і боротьба з фашизмом, і наступна відбудова/розбудова/застій — виявилися «марною справою» в порівнянні з «іграми великих і не дуже комбінаторів» (не залежно від їх ідеології). З «локального радянського НЕПу» вони вийшли, …і прийшли в «глобалізований світ». Чи надовго?
Відсутність «позитивної ідеї»
Досить дивно, що в 1931-му році вийшов радянський роман в якому показані негативні суспільні явища, проте на противагу ним не показано явищ позитивних. Якщо в романі це не дуже помітно за загальними фразами, «запозиченими» з передовиць радянських газет, то в фільмі Михайла Швейцера цього приховати так і не вдалося. Наприклад, використання «новітньої техніки» під час автопробігу в фільмі так і не стало «символом переваг соціалістичного прогресу». Дійсно, яким чином «Студебеккер», чи «Паккард» може показати «переваги соціалізму»…, хоч в італійських фільмах подібний прийом досить часто використовувався, правда з океанським лайнером. Таким чином, група шахраїв на чолі з комбінатором Бендером, так і не була показана на «узбіччі прогресу», хоч «Антилопа Гну» і з'їхала з дороги. З іншого боку, в епізоді в купе поїзда показана група молодих фахівців, що досить «мило» співають пісні про «щасливе сьогодення» (натяк на бардів 60-ків)… І що ми маємо в результаті? Наш Остап одним махом переграв по «блатному» на їхньому ж полі, і якби його ніхто не потягнув за язик про гроші, то він би вийшов переможцем і на культурному фронті. Сьогодні ми маємо засилля «шансонів» та «гламурів» на всіх каналах радіо та телебачення, проте народних пісень там не почуєш (немає грошей!).
Відсутність «позитивних героїв»
Досить дивним також є те, що в романі і фільмі відсутні «позитивні герої», котрих можна було б протиставити чисельним «негативним героям»… Здавалося б Зося Синицька (прототип «синиці» в руці проти «журавля» в небі) повинна була б зачарувати своїми «пошуками молодості» та «невинності», та ба… Її старий родич — типовий інтелігентний «паразит», що продає свої шаради обласній газеті, а майбутній «миршавий» чоловік-окулярик працює художником-оформлювачем, що також відноситься до «паразитарних» видів діяльності. Не треба мати досить багато фантазії, щоб передбачити майбутнє Зосі (разом з сумками/сітками-авоськами, набитими продуктами повсякденного побуту). Звичайно, в 90-ті роки всі ті художники та модельєри отримали можливість вийти на подіум і отримати грубі гроші т.з. «гламурних дизайнерів»…, проте дійсно позитивного в цьому мало.
Інша справа «негативні герої». І в романі, і в фільмі вони показані яскравими фарбами, а гра Гердта та Куравльова настільки вражає, що вони по суті уособлюють сьогодні т.з. «народні характери». Сьогодні літературному герою Паніковському навіть встановили пам'ятник в Києві. Досить характерним є епізод з поділом десяти тисяч. Балаганов, як уособлення «російської широкої душі» ділив порівну на чотири частини, а Паніковський, як уособлення «містечкового єврейства», по-своєму (на три частини, причому по чотири тисячі собі та Бендеру, а Балаганову — дві. Козлевичу — нічого!)…
Соціальний паразитизм та шахрайство
В кожному суспільстві існує не тільки основна страта населення, що в «поті чола свого» здобуває матеріальні блага (більшість населення), проте і другорядна страта населення, що «паразитує» на добропорядних громадянах. В загальному випадку соціальні паразити поділяються на дві протилежні частини. Перша (державні службовці), т.з. «добропорядний паразитизм» забезпечує саме існування будь-якої держави. До неї також слід включити і тих спеціалістів, що забезпечують фінансовий обіг в державі (оскільки т.з. «бартер» хворіє на численні зловживання та корупцію). Друга (численні працівники напівфіктивних фірм та фірмочок), т.з. «паразитизм в квадраті» за замовчуванням паразитує на «добропорядному паразитизмі», і по своїй суті показує рівень «соціального захворювання» того, чи іншого суспільства. Чим більша доля «паразитизма в квадраті» в суспільстві, тим більш хворим воно є. Тому, в будь-яку епоху керівники держави старалися зменшити долю зловживань та корупції, пов'язаної з «паразитизмом у квадраті».
Біологічні передумови соціального паразитизму
Враховуючи той факт, що гени в будь-якому суспільстві розміщуються по індивідах за «статистичним законом» (наприклад Гауса), тому в кожному суспільстві присутня частина індивідів (на «хвості» розподілу Гауса), що за замовчуванням не може фізично працювати, а весь їхній інтелектуальний розвиток направлений на отримання доходу не пов'язаного з фізичною працею і з мінімальним напруженням інтелекту. Більше того, якщо будь-яке дитя не призвичаїти до праці в малому віці, то воно природним чином звикне до неробства (явище т.з. «негативного імпринтингу»).
Тут також можна відзначити, що соціальний паразитизм розвиненіший в «кочових народах» ніж в «осілих», оскільки в осілих народах дітей змалечку привчають до монотонної праці щодня, а тих кого так і не вдається призвичаїти, тих просто викидають за межі суспільства/общини. Кочові ж народи більш звикли до паразитизму на осілих народах в силу природних умов існування, тому відсоток паразитів серед них значно більший, ніж в осілих народів. Таким чином, в будь-якому суспільстві присутні люди (декілька процентів як мінімум), які паразитують в чистому вигляді на добропорядних громадянах, не приносячи ніякої користі цьому суспільству. Процент нероб-паразитів звичайно залежить від епохи та соціального устрою. Наприклад, основним лозунгом в СРСР був: «той, хто не працює, той не їсть»… Всіх людей примушували працювати, а нероб записували в «дармоїди», і переслідували всіма можливими засобами. Після розвалу Рад в 1991-му році, кількість нероб-паразитів значно збільшилася (зник тиск держави, а також збільшилася кількість людей вимушено не працюючих внаслідок втрати роботи). Тому сьогодні кількість нероб-паразитів може складати понад 10 % від працездатного числа громадян, що знаходиться близько до критичної маси «розвалу суспільної організації».
Соціальні передумови паразитизму
Найсприятливіші умовами для розквіту соціального паразитизму в квадраті є т.з. «перехідні періоди» розвитку суспільства. Наприклад, після т.з. Жовтневого перевороту та Громадянської війни і наступного «воєнного комунізму» в СРСР настала перехідна «епоха НЕПу» («нової економічної політики» з елементами приватної економічної діяльності). В цю епоху на просторах СРСР розмножився чисельний легіон всяких фірм та кооперативів з обмеженою відповідальністю, що викачував фінанси з тих, хто доброчесно працював на фабриках та на землі… Типовим прикладом обкрадання держави тоді були — замовлення на постачання будь-якої сировини чи товару державній установі через фірму-посередника, котра після отримання грошей ставала банкрутом. На чолі такої фірми-посередника були т.з. «зіцголови», що не знали суті справи і отримували мінімальний зиск «за шкідливість» (тобто за відсидку в тюрмі), а справжні «комбінатори» знаходилися в тіні і накопичували капітал після кожної оборудки (при НЕПі легалізації капіталу не було). Один з таких комбінаторів і був показаний в романі «Золоте теля» — Олександр Іванович Корейко. Відсутність легалізації капіталу породжувала паразитизм більш високого рівня (тобто паразитизм на паразитах!), наприклад, інший комбінатор — Остап Бендер шляхом шантажу вирішив трішки подоїти паразита першого рівня Корейко, причому з успіхом. Правда «успіх» виявився досить обмеженим, оскільки навіть тоді існував жорсткий контроль за «відмиванням грошей». Наприклад, організувати фірму в СРСР було можливо без фінансового контролю (фірма «Роги та копита»), проте «перекачка фінансів» за кордон тоді була не можлива. Ось чому, навіть отримавши свій мільйон, Остап Бендер так ним і не скористався.
Інша справа перехід на «рейки капіталізму» в 90-ті роки після розвалу Союзу. Колишні номенклатурні «партай-геноссе» врахували «досвід НЕПу» і в першу чергу захопили (цілком «демократично»!) владу на пострадянському просторі, забезпечивши такі «закони», які в першу чергу реалізували «дармову прихватизацію» та «вільні фінансові потоки» на Захід. Тому за короткий час на пострадянському просторі утворилося стільки т.з. «олігархів», в порівнянні з якими наші комбінатори (Корейко і Бендер) виглядають «невинними ягнятами»! Таким чином, помимо волі українські письменники з Одеси Ільф та Петров створили практично «по-крокову інструкцію» з шахрайства для «перехідних періодів» розвитку суспільства, якою і скористались вихідці з партноменклатури та кримінальні елементи в 90-х роках при отриманні незалежності пострадянських республік.
У фільмі знімалися
У головних ролях
- Сергій Юрський — Остап Бендер
- Леонід Куравльов — Шура Балаганов
- Зіновій Гердт — Михайло Самуелевич Паніковський
- Євген Євстигнєєв —
- Світлана Старикова — Зося Синицька
- Микола Боярський — Адам Казимирович Козлевич
У ролях
- Павло Винник — бухгалтер
- Євген Гуров — офіціант
- Ігор Ясулович — юний шофер-любитель
- Анатолій Обухов — Євсєєв
- Ігор Кашинцев — службовець Бомзе
- Михайло Кокшенов — секретар
- — провідник
- — старий Синицький
- Раднер Муратов — Загіров
- Тамара Сьоміна — Раєчка
- Костянтин Воїнов — Скумбрієвич
- — Перикл Феміді, чоловік Зосі Синицької
- Дмитро Орловський — начальник будівництва
- Євген Перов —
- Надія Самсонова — Чеважевська
- Олександра Денисова
- Павло Павленко — зіцголова Фунт
Знімальна група
- Автор сценарію: Швейцер Михайло Абрамович
- Режисер: Швейцер Михайло Абрамович
- Оператор: Сергій Полуянов
- Художник: Абрам Фрейдін
- Композитор: Георгій Фіртич
Див. також
Посилання
- «Золоте Теля» [ 18 травня 2005 у Wayback Machine.] на ВидеоГид(R)
- Знімальні майданчики Арбатова та сорок років по тому в порівнянні з кадрами фільму [ 13 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Вебсайт, присвячений автомобілям «Лорен-Дітріх» [ 31 січня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zolote telya ros Zolotoj telyonok rosijskij radyanskij hudozhnij film persha ekranizaciya odnojmennogo romanu Illi Ilfa ta Yevgena Petrova Pid nazvoyu mista Chornomorsk vivedeno ridne misto avtoriv romanu Zolote telya Odesu de chastkovo i provodilosya znimannya filmu Zolote telyaros Zolotoj telyonokZhanr kinokomediya drama prigodiRezhiser Shvejcer Mihajlo AbramovichProdyuser M AmiradzhibiScenarist Shvejcer Mihajlo AbramovichNa osnovi Zolote telyaU golovnih rolyah Sergij Yurskij Leonid Kuravlov Zinovij Gerdt Yevgen YevstignyeyevOperatorKompozitor Georgij FirtichKinokompaniya MosfilmTrivalist 174 hv Mova rosijskaKrayina SRSRRik 1968IMDb ID 0063845 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti lyutij 2022 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni lyutij 2022 SyuzhetSergij Yurskij v roli Ostapa Bendera 1968 U misti Arbatov zustrichayutsya dva shahrayi Ostap Bender Sergij Yurskij ta Shura Balaganov Leonid Kuravlov Obidva vidayut sebe za siniv lejtenanta Shmidta Na comu voni mogli popastisya v rajkomi yakbi ne vinahidlivist Bendera V Arbatovi voni takozh zustrichayut tretogo sina lejtenanta Shmidta Panikovskogo Zinovij Gerdt V podalshomu viyavlyayetsya sho Balaganov znaye odnogo pidpilnogo miljonera yakij zhive v misti Chornomorsk suchasna Odesa Vmovivshi shofera Adama Kozlevicha Mikola Boyarskij voni yidut na jogo avtomobili Loren Ditrih otrimav vid Ostapa Bendera novu osobistu nazvu Antilopa Gnu v Chornomorsk Na viyizdi z mista Arbatov voni pidbirayut Panikovskogo pozbavivshi jogo spravedlivogo pokarannya rozlyuchenogo natovpu Panikovskij viyavivsya velikim lyubitelem gusej na halyavu tobto trivialnim kradiyem Na deyakij chas avtomobil Kozlevicha kosit pid golovnij avtomobil shvidkisnogo avtoprobigu Moskva Harkiv Moskva Ostap Bender vistupaye na chiselnih mitingah bezkoshtovno otrimuye produkti ta benzin Prote skoro kompaniyu shahrayiv doganyaye telegrama v yakij nakazuyetsya zatrimati samozvanciv Yim dovoditsya ryatuvatisya vtecheyu Vnochi avtoprobig yak simvol progresu obganyaye Antilopu Priyihavshi v Chornomorsk Ostap Bender robit pershu sprobu shantazhu pidpilnogo miljonera Oleksandra Ivanovicha Korejka Yevgen Yevstignyeyev Dlya pochatku vin pidsilaye do Korejka Panikovskogo toj na vulici kosyachi pid bozhevilnogo golosno viproshuye v Korejka odin miljon V cej zhe chas litnij Korejko robit sprobi vmoviti Zosyu Sinicku Svitlana Starikova vijti za nogo zamizh Potim Bender robit sprobi vnesti sum yattya v tabir protivnika i posilaye Korejku telegrami ta banderoli z natyakami na te sho jomu prijdetsya viddati groshi Pislya cogo Panikovskomu ta Balaganovu Ostap doruchaye vidibrati vsi kishenkovi groshi v pidpilnogo miljonera Shura ta gusokrad Panikovskij postijno konfliktuyut mizh soboyu Panikovskij udaye slipogo i prosit Korejka perevesti jogo cherez vulicyu koli yih trohi ne zbivaye avtobus Panikovskij z perelyaku staye znovu vidyuchim a Korejko ob yavlyaye jogo zlodiyem i vtikaye z miscya podiyi Balaganov vnaslidok svoyeyi nerishuchosti pribigaye do Bendera i prosit jogo dopomogti Panikovskomu yakogo blizko p yati hvilin b yut Bender viruchaye primhlivogo starogo Panikovskij ta Balaganov prosyat dati yim she odin shans a takozh obicyayut vikonati doruchene zavdannya Uvecheri yim z velikimi trudnoshami vdayetsya vidibrati v pidpilnogo miljonera portsigar v yakomu viyavlyayetsya 10 000 rubliv zarplata pana Korejka za dvadcyat rokiv sumlinnoyi praci Pislya cogo Bender robit sprobu povernuti Korejku portsigar ta vzyati z nogo rozpisku v otrimanni shob potim za dopomogoyu shantazhu vitrebuvati bazhanij miljon Koli zh nichogo ne vihodit todi Bender virishuye shukati kompromat na Korejka i vidkrivaye fiktivnu kontoru pid nazvoyu Rogi ta kopita v period NEPu takih kontor bulo bezlich Na finalnij stadiyi diyalnosti kontori do nih prihodit Funt yakogo voni najmayut na posadu zic golovi pravlinnya fiktivnij golova bud yakoyi kontori kotrogo sadili v tyurmu pislya yiyi finansovogo krahu Koli kompromat buv zibranij Ostap znovu vidviduye pidpilnogo miljonera Korejka i vimagaye vid nogo miljon za papku z paperami Na shastya Korejka togo dnya v misti bula imitaciya gazovoyi ataki i tomu na shlyahu do zaliznichnogo vokzalu de zberigalasya valiza z grishmi Korejko nadyagaye protigaz i znikaye v natovpi a Bendera zabirayut v gazoshovishe de vin visluhovuye lekciyu z zahistu vid himichnoyi zbroyi Pid chas lekciyi vin zustrichaye Zosyu Sinicku i pochinaye do neyi kleyitisya prosto po parubockomu bez niyakoyi zadnoyi dumki Prote z chasom jogo pidlegli pidkazuyut sho do Zosi v svij chas svatavsya Korejko i tomu Ostap pochav vividuvati v neyi kudi vin poyihav Cherez Zosyu Ostap doviduyetsya sho Korejko poyihav v Serednyu Aziyu na budivnictvo zaliznici Dorogoyu do Korejka avtomobil rozvalyuyetsya a Panikovskij vmiraye na dorozi Balaganov z Kozlevichem virishuyut pokinuti velikogo kombinatora vtrativshi nadiyu na omriyane blyudce z zolotoyu kajmoyu Bender znahodit Oleksandra Ivanovicha v piskah Serednoyi Aziyi i otrimuye bazhanij miljon V Moskvi na vokzali vin zustrichaye Balaganova i daye jomu 50 tisyach kotrij yih vtrachaye cherez reflektornu kradizhku groshovogo gamancya a takozh pomagaye Adamu iz zapchastinami dlya Antilopi Gnu Dali Ostap povertayetsya v Chornomorsk de vin robit bezuspishnu sprobu vidnoviti stosunki Sprava v tomu sho Zosya za chas vidsutnosti Ostapa vihodit zamizh za molodogo hudozhnika oformlyuvacha i na Bendera vzhe ne zvertaye uvagu Takim chinom Ostap prosto vimushenij rozpochati zvichajne zhittya miljonera v Rio de Zhanejro Vsyu zimu Ostap gotovitsya do perehodu kordonu i kupuye dorogocinni shtuchki Rumunski prikordonniki vidnimayut v nogo vse i Bender virishuye perekvalifikuvatisya v Zolote telya yak Illiada Odisseya suchasnoyi epohiZvichajno Ilf ta Petrov buli zvichajnimi konyachkami radyanskoyi presi i yakbi ne Katayev to yihnij roman tak i ne vijshov za ramki standartnoyi fejletonnoyi literaturi Prote same Katayev zamishuvav tisto majbutnogo romanu epopeyi sho po suti uzhe v 1931 mu roci postaviv hrest i na ideologiyi komunizmu i na samomu fakti cilisnosti Rosijskoyi imperiyi Vidomo sho Sholohov napisav roman epopeyu Tihij Don v yakij pokazana tragediya Gromadyanskoyi vijni a v romani Pidnyata cilina v mensh epichnij formi pokazana kolektivizaciya krayini Prote uzhe v period Nimecko radyanskoyi vijni Sholohov tak i ne spromigsya napisati roman epopeyu pro vijnu Dolya lyudini vsogo lishe povist Ochevidno sho na foni takih romaniv Zolote telya dosit dovgo znahodilosya v tini I tilki z vihodom u viglyadi filmu v 1968 roci cej roman zagrav vsima barvami psevdonomenklaturnoyi epopeyi t z komunistichnih troyanciv sho po suti j pokazala podalshu dolyu imperiyi ta yiyi ideologiyi Strazhdannya ukrayinskogo ta rosijskogo narodiv i v Gromadyansku vijnu i v period t z kolektivizaciyi i borotba z fashizmom i nastupna vidbudova rozbudova zastij viyavilisya marnoyu spravoyu v porivnyanni z igrami velikih i ne duzhe kombinatoriv ne zalezhno vid yih ideologiyi Z lokalnogo radyanskogo NEPu voni vijshli i prijshli v globalizovanij svit Chi nadovgo Vidsutnist pozitivnoyi ideyi Dosit divno sho v 1931 mu roci vijshov radyanskij roman v yakomu pokazani negativni suspilni yavisha prote na protivagu nim ne pokazano yavish pozitivnih Yaksho v romani ce ne duzhe pomitno za zagalnimi frazami zapozichenimi z peredovic radyanskih gazet to v filmi Mihajla Shvejcera cogo prihovati tak i ne vdalosya Napriklad vikoristannya novitnoyi tehniki pid chas avtoprobigu v filmi tak i ne stalo simvolom perevag socialistichnogo progresu Dijsno yakim chinom Studebekker chi Pakkard mozhe pokazati perevagi socializmu hoch v italijskih filmah podibnij prijom dosit chasto vikoristovuvavsya pravda z okeanskim lajnerom Takim chinom grupa shahrayiv na choli z kombinatorom Benderom tak i ne bula pokazana na uzbichchi progresu hoch Antilopa Gnu i z yihala z dorogi Z inshogo boku v epizodi v kupe poyizda pokazana grupa molodih fahivciv sho dosit milo spivayut pisni pro shaslive sogodennya natyak na bardiv 60 kiv I sho mi mayemo v rezultati Nash Ostap odnim mahom peregrav po blatnomu na yihnomu zh poli i yakbi jogo nihto ne potyagnuv za yazik pro groshi to vin bi vijshov peremozhcem i na kulturnomu fronti Sogodni mi mayemo zasillya shansoniv ta glamuriv na vsih kanalah radio ta telebachennya prote narodnih pisen tam ne pochuyesh nemaye groshej Vidsutnist pozitivnih geroyiv Pam yatnik Panikovskomu v Kiyevi Dosit divnim takozh ye te sho v romani i filmi vidsutni pozitivni geroyi kotrih mozhna bulo b protistaviti chiselnim negativnim geroyam Zdavalosya b Zosya Sinicka prototip sinici v ruci proti zhuravlya v nebi povinna bula b zacharuvati svoyimi poshukami molodosti ta nevinnosti ta ba Yiyi starij rodich tipovij inteligentnij parazit sho prodaye svoyi sharadi oblasnij gazeti a majbutnij mirshavij cholovik okulyarik pracyuye hudozhnikom oformlyuvachem sho takozh vidnositsya do parazitarnih vidiv diyalnosti Ne treba mati dosit bagato fantaziyi shob peredbachiti majbutnye Zosi razom z sumkami sitkami avoskami nabitimi produktami povsyakdennogo pobutu Zvichajno v 90 ti roki vsi ti hudozhniki ta modelyeri otrimali mozhlivist vijti na podium i otrimati grubi groshi t z glamurnih dizajneriv prote dijsno pozitivnogo v comu malo Insha sprava negativni geroyi I v romani i v filmi voni pokazani yaskravimi farbami a gra Gerdta ta Kuravlova nastilki vrazhaye sho voni po suti uosoblyuyut sogodni t z narodni harakteri Sogodni literaturnomu geroyu Panikovskomu navit vstanovili pam yatnik v Kiyevi Dosit harakternim ye epizod z podilom desyati tisyach Balaganov yak uosoblennya rosijskoyi shirokoyi dushi diliv porivnu na chotiri chastini a Panikovskij yak uosoblennya mistechkovogo yevrejstva po svoyemu na tri chastini prichomu po chotiri tisyachi sobi ta Benderu a Balaganovu dvi Kozlevichu nichogo Socialnij parazitizm ta shahrajstvoV kozhnomu suspilstvi isnuye ne tilki osnovna strata naselennya sho v poti chola svogo zdobuvaye materialni blaga bilshist naselennya prote i drugoryadna strata naselennya sho parazituye na dobroporyadnih gromadyanah V zagalnomu vipadku socialni paraziti podilyayutsya na dvi protilezhni chastini Persha derzhavni sluzhbovci t z dobroporyadnij parazitizm zabezpechuye same isnuvannya bud yakoyi derzhavi Do neyi takozh slid vklyuchiti i tih specialistiv sho zabezpechuyut finansovij obig v derzhavi oskilki t z barter hvoriye na chislenni zlovzhivannya ta korupciyu Druga chislenni pracivniki napivfiktivnih firm ta firmochok t z parazitizm v kvadrati za zamovchuvannyam parazituye na dobroporyadnomu parazitizmi i po svoyij suti pokazuye riven socialnogo zahvoryuvannya togo chi inshogo suspilstva Chim bilsha dolya parazitizma v kvadrati v suspilstvi tim bilsh hvorim vono ye Tomu v bud yaku epohu kerivniki derzhavi staralisya zmenshiti dolyu zlovzhivan ta korupciyi pov yazanoyi z parazitizmom u kvadrati Biologichni peredumovi socialnogo parazitizmu Vrahovuyuchi toj fakt sho geni v bud yakomu suspilstvi rozmishuyutsya po individah za statistichnim zakonom napriklad Gausa tomu v kozhnomu suspilstvi prisutnya chastina individiv na hvosti rozpodilu Gausa sho za zamovchuvannyam ne mozhe fizichno pracyuvati a ves yihnij intelektualnij rozvitok napravlenij na otrimannya dohodu ne pov yazanogo z fizichnoyu praceyu i z minimalnim napruzhennyam intelektu Bilshe togo yaksho bud yake ditya ne prizvichayiti do praci v malomu vici to vono prirodnim chinom zvikne do nerobstva yavishe t z negativnogo imprintingu Tut takozh mozhna vidznachiti sho socialnij parazitizm rozvinenishij v kochovih narodah nizh v osilih oskilki v osilih narodah ditej zmalechku privchayut do monotonnoyi praci shodnya a tih kogo tak i ne vdayetsya prizvichayiti tih prosto vikidayut za mezhi suspilstva obshini Kochovi zh narodi bilsh zvikli do parazitizmu na osilih narodah v silu prirodnih umov isnuvannya tomu vidsotok parazitiv sered nih znachno bilshij nizh v osilih narodiv Takim chinom v bud yakomu suspilstvi prisutni lyudi dekilka procentiv yak minimum yaki parazituyut v chistomu viglyadi na dobroporyadnih gromadyanah ne prinosyachi niyakoyi koristi comu suspilstvu Procent nerob parazitiv zvichajno zalezhit vid epohi ta socialnogo ustroyu Napriklad osnovnim lozungom v SRSR buv toj hto ne pracyuye toj ne yist Vsih lyudej primushuvali pracyuvati a nerob zapisuvali v darmoyidi i peresliduvali vsima mozhlivimi zasobami Pislya rozvalu Rad v 1991 mu roci kilkist nerob parazitiv znachno zbilshilasya znik tisk derzhavi a takozh zbilshilasya kilkist lyudej vimusheno ne pracyuyuchih vnaslidok vtrati roboti Tomu sogodni kilkist nerob parazitiv mozhe skladati ponad 10 vid pracezdatnogo chisla gromadyan sho znahoditsya blizko do kritichnoyi masi rozvalu suspilnoyi organizaciyi Socialni peredumovi parazitizmu Najspriyatlivishi umovami dlya rozkvitu socialnogo parazitizmu v kvadrati ye t z perehidni periodi rozvitku suspilstva Napriklad pislya t z Zhovtnevogo perevorotu ta Gromadyanskoyi vijni i nastupnogo voyennogo komunizmu v SRSR nastala perehidna epoha NEPu novoyi ekonomichnoyi politiki z elementami privatnoyi ekonomichnoyi diyalnosti V cyu epohu na prostorah SRSR rozmnozhivsya chiselnij legion vsyakih firm ta kooperativiv z obmezhenoyu vidpovidalnistyu sho vikachuvav finansi z tih hto dobrochesno pracyuvav na fabrikah ta na zemli Tipovim prikladom obkradannya derzhavi todi buli zamovlennya na postachannya bud yakoyi sirovini chi tovaru derzhavnij ustanovi cherez firmu poserednika kotra pislya otrimannya groshej stavala bankrutom Na choli takoyi firmi poserednika buli t z zicgolovi sho ne znali suti spravi i otrimuvali minimalnij zisk za shkidlivist tobto za vidsidku v tyurmi a spravzhni kombinatori znahodilisya v tini i nakopichuvali kapital pislya kozhnoyi oborudki pri NEPi legalizaciyi kapitalu ne bulo Odin z takih kombinatoriv i buv pokazanij v romani Zolote telya Oleksandr Ivanovich Korejko Vidsutnist legalizaciyi kapitalu porodzhuvala parazitizm bilsh visokogo rivnya tobto parazitizm na parazitah napriklad inshij kombinator Ostap Bender shlyahom shantazhu virishiv trishki podoyiti parazita pershogo rivnya Korejko prichomu z uspihom Pravda uspih viyavivsya dosit obmezhenim oskilki navit todi isnuvav zhorstkij kontrol za vidmivannyam groshej Napriklad organizuvati firmu v SRSR bulo mozhlivo bez finansovogo kontrolyu firma Rogi ta kopita prote perekachka finansiv za kordon todi bula ne mozhliva Os chomu navit otrimavshi svij miljon Ostap Bender tak nim i ne skoristavsya Insha sprava perehid na rejki kapitalizmu v 90 ti roki pislya rozvalu Soyuzu Kolishni nomenklaturni partaj genosse vrahuvali dosvid NEPu i v pershu chergu zahopili cilkom demokratichno vladu na postradyanskomu prostori zabezpechivshi taki zakoni yaki v pershu chergu realizuvali darmovu prihvatizaciyu ta vilni finansovi potoki na Zahid Tomu za korotkij chas na postradyanskomu prostori utvorilosya stilki t z oligarhiv v porivnyanni z yakimi nashi kombinatori Korejko i Bender viglyadayut nevinnimi yagnyatami Takim chinom pomimo voli ukrayinski pismenniki z Odesi Ilf ta Petrov stvorili praktichno po krokovu instrukciyu z shahrajstva dlya perehidnih periodiv rozvitku suspilstva yakoyu i skoristalis vihidci z partnomenklaturi ta kriminalni elementi v 90 h rokah pri otrimanni nezalezhnosti postradyanskih respublik U filmi znimalisyaU golovnih rolyah Sergij Yurskij Ostap Bender Leonid Kuravlov Shura Balaganov Zinovij Gerdt Mihajlo Samuelevich Panikovskij Yevgen Yevstignyeyev Svitlana Starikova Zosya Sinicka Mikola Boyarskij Adam Kazimirovich Kozlevich U rolyah Pavlo Vinnik buhgalter Yevgen Gurov oficiant Igor Yasulovich yunij shofer lyubitel Anatolij Obuhov Yevsyeyev Igor Kashincev sluzhbovec Bomze Mihajlo Kokshenov sekretar providnik starij Sinickij Radner Muratov Zagirov Tamara Somina Rayechka Kostyantin Voyinov Skumbriyevich Perikl Femidi cholovik Zosi Sinickoyi Dmitro Orlovskij nachalnik budivnictva Yevgen Perov Nadiya Samsonova Chevazhevska Oleksandra Denisova Pavlo Pavlenko zicgolova FuntZnimalna grupaAvtor scenariyu Shvejcer Mihajlo Abramovich Rezhiser Shvejcer Mihajlo Abramovich Operator Sergij Poluyanov Hudozhnik Abram Frejdin Kompozitor Georgij FirtichDiv takozhPosilannya Zolote Telya 18 travnya 2005 u Wayback Machine na VideoGid R Znimalni majdanchikiArbatova ta sorok rokiv po tomu v porivnyanni z kadrami filmu 13 kvitnya 2008 u Wayback Machine Vebsajt prisvyachenij avtomobilyam Loren Ditrih 31 sichnya 2009 u Wayback Machine