Павло Павлович Павленко (20 вересня 1902, Київ — 9 березня 1993, Москва) — радянський актор українського походження. Заслужений артист РРФСР (1954).
Павленко Павло Павлович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 20 вересня 1902[1][2][3] Київ, Російська імперія[1][2][3] | |||
Помер | 9 березня 1993[1][2] (90 років) або 9 травня 1993[3] (90 років) Москва, Росія[1][2][3] | |||
Громадянство | Російська імперія УНР СРСР | |||
Діяльність | актор | |||
Роки діяльності | з 1920 | |||
IMDb | nm0667697 | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Біографія
Павло Павленко народився в Києві. Його батько, оперний актор, в 1903 році переїхав на постійне місце проживання до Москви і перевіз з собою сім'ю. У 1919 році закінчив Московський Державний інститут музичної драми. Хотів вступити у Московську оперету, але Григорій Ярон не пустив його, заявивши: «Нам другий Ярон не потрібен!».
На сцені Павло Павлович з 1920 року. Працював у Московському Українському театрі, Московському театрі для дітей, Харківському Червонопрапорному театрі та інших.
У роки війни грав у Театрі імені Моссовєта.
Знімався у фільмах-казках Олександр Роу, екранізаціях романів Ільфа і Петрова.
Після 1976 року в кіно не знімався.
Був одружений з Ганною Степанівною Потапенко (1906—?). Дітей у подружжя не було.
Павло Павлович помер 9 березня 1993 року в Москві на 91-му році життя.
Фільмографія
- 1946 — Глінка — Фадей Булгарын
- 1952 — Композитор Глінка — Фадей Булгарін
- 1952 — Ревізор — Лука Лукич Хлопов
- 1953 — Сеанс гіпнозу — Дрожжинський
- 1953 — Кораблі штурмують бастіони — Павло I
- 1957 — Висота — літній монтажник
- 1957 — Поєдинок — Свєтловідов
- 1958 — Капітанська дочка — Іван Ігнатович
- 1958 — Наш кореспондент — Іван Іванович Федотов, інженер-будівельний
- 1960 — Час літніх відпусток — Бородай
- 1960 — Ловці губок — Бабуріс
- 1961 — Суд божевільних — Сібеліус Фтор
- 1962 — Жертви
- 1963 — Королівство кривих дзеркал — Найголовніший церемоніймейстер
- 1963 —
- 1963 — Пропало літо — дід Жені
- 1963 — Великий фітиль — помічник голови
- 1963 — Фітіль (серія «Изолированная ведьма») — перевіряючий з ЖЕКу
- 1964 — Морозко — батько Насті
- 1966 — Поганий анекдот — Акім Петрович Зубіков
- 1966 — Фітіль (серія «Вперёд глядящий») — Тарасич, сторож
- 1967 — Вогонь, вода та... мідні труби — Водяний
- 1968 — Золоте теля — Фунт
- 1968 — Брати Карамазови — старець Зосіма
- 1969 — Адам і Хева — старий дагестанець
- 1970 — Вас викликає Таймир — дідусь Бабурін
- 1970 — Карусель (новелла «Благодарный») — Іван Петрович
- 1973 — Багато галасу з нічого — Клюква
- 1976 — 12 стільців — сторож в клубі
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- KinoPoisk.ru — 2003.
- ČSFD — 2001.
Посилання
- Павло Павленко в Авторському проекті Олексія Тремасова [ 12 липня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pavlenko Pavlo Pavlovich Pavlenko 20 veresnya 1902 Kiyiv 9 bereznya 1993 Moskva radyanskij aktor ukrayinskogo pohodzhennya Zasluzhenij artist RRFSR 1954 Pavlenko Pavlo PavlovichNarodivsya 20 veresnya 1902 1902 09 20 1 2 3 Kiyiv Rosijska imperiya 1 2 3 Pomer 9 bereznya 1993 1993 03 09 1 2 90 rokiv abo 9 travnya 1993 1993 05 09 3 90 rokiv Moskva Rosiya 1 2 3 Gromadyanstvo Rosijska imperiya UNR SRSRDiyalnist aktorRoki diyalnosti z 1920IMDb nm0667697 Nagorodi ta premiyiBiografiyaPavlo Pavlenko narodivsya v Kiyevi Jogo batko opernij aktor v 1903 roci pereyihav na postijne misce prozhivannya do Moskvi i pereviz z soboyu sim yu U 1919 roci zakinchiv Moskovskij Derzhavnij institut muzichnoyi drami Hotiv vstupiti u Moskovsku operetu ale Grigorij Yaron ne pustiv jogo zayavivshi Nam drugij Yaron ne potriben Na sceni Pavlo Pavlovich z 1920 roku Pracyuvav u Moskovskomu Ukrayinskomu teatri Moskovskomu teatri dlya ditej Harkivskomu Chervonoprapornomu teatri ta inshih U roki vijni grav u Teatri imeni Mossovyeta Znimavsya u filmah kazkah Oleksandr Rou ekranizaciyah romaniv Ilfa i Petrova Pislya 1976 roku v kino ne znimavsya Buv odruzhenij z Gannoyu Stepanivnoyu Potapenko 1906 Ditej u podruzhzhya ne bulo Pavlo Pavlovich pomer 9 bereznya 1993 roku v Moskvi na 91 mu roci zhittya Filmografiya1946 Glinka Fadej Bulgaryn 1952 Kompozitor Glinka Fadej Bulgarin 1952 Revizor Luka Lukich Hlopov 1953 Seans gipnozu Drozhzhinskij 1953 Korabli shturmuyut bastioni Pavlo I 1957 Visota litnij montazhnik 1957 Poyedinok Svyetlovidov 1958 Kapitanska dochka Ivan Ignatovich 1958 Nash korespondent Ivan Ivanovich Fedotov inzhener budivelnij 1960 Chas litnih vidpustok Borodaj 1960 Lovci gubok Baburis 1961 Sud bozhevilnih Sibelius Ftor 1962 Zhertvi 1963 Korolivstvo krivih dzerkal Najgolovnishij ceremonijmejster 1963 1963 Propalo lito did Zheni 1963 Velikij fitil pomichnik golovi 1963 Fitil seriya Izolirovannaya vedma pereviryayuchij z ZhEKu 1964 Morozko batko Nasti 1966 Poganij anekdot Akim Petrovich Zubikov 1966 Fitil seriya Vperyod glyadyashij Tarasich storozh 1967 Vogon voda ta midni trubi Vodyanij 1968 Zolote telya Funt 1968 Brati Karamazovi starec Zosima 1969 Adam i Heva starij dagestanec 1970 Vas viklikaye Tajmir didus Baburin 1970 Karusel novella Blagodarnyj Ivan Petrovich 1973 Bagato galasu z nichogo Klyukva 1976 12 stilciv storozh v klubiPrimitkiPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 KinoPoisk ru 2003 d Track Q2389071 CSFD 2001 d Track Q3561957PosilannyaPavlo Pavlenko v Avtorskomu proekti Oleksiya Tremasova 12 lipnya 2018 u Wayback Machine