Значковський Павло Миколайович

Павло Миколайович Значко́вський (нар. 1888 — пом. 12 березня 1942, Фрунзе) — російський актор.

Значковський Павло Миколайович
у ролі начальника контрозвідки Дуварова у фільмі «Іванко та «Месник»»
у ролі начальника контрозвідки Дуварова у фільмі «Іванко та «Месник»»
Народився	1888
Помер	12 березня 1942(1942-03-12) Бішкек, Киргизька РСР, СРСР
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Діяльність	актор
Заклад	Театр «Соловцов», Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки і Катерининський театр

Біографія

Народився у 1888 році. Упродовж 1913–1941 (з перервою) років працював у театрі «Соловцов», Другому театрі Української Радянської Республіки імені Леніна, театрах комедії та російської драми у Києві. У 1927 році грав у Катерининському театрі у Кременчуці (антрепренер В. М. Дагмаров); у 1928 році актор театру в Сталіно.

Помер 12 березня 1942 року, перебуваючи в евакуації в Фрунзе (нині Бішкек, Киргизстан).

Творчість

театральні ролі

• Подкольосін («Одруження» Миколи Гоголя);
• Расплюєв («Весілля Кречинського» Олександра Сухово-Кобиліна);
• Омелян Карпович («Отрута» Анатолія Луначарського);

у кіно

• другий хуліган («Віра Чеберяк (фільм», 1917);
• Кривоносов («Аристократка», 1924, Всеукраїнське фотокіноуправління, Одеса);
• Дуваров («Іванко та «Месник»», 1926, Всеукраїнське фотокіноуправління, Київ);
• касир (, 1931).

Примітки

1. Павел Значковский. Биография / kino-teatr.ru. [ 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
2. Павел Значковский. Фильмография / kino-teatr.ru. [ 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Література

• Значковський Павло Миколайович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 268. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• М. Г. Лабінський. Значковський Павло Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — .