Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зорі типу Алголя EA за класифікацією ЗКЗЗ клас затемнюваних подвійних зір із чітко вираженими мінімумами блиск яких поза

Змінні типу Алголя

Змінні типу Алголя

Зорі типу Алголя (EA за класифікацією ЗКЗЗ) — клас затемнюваних подвійних зір із чітко вираженими мінімумами, блиск яких поза затемненням залишається практично незмінним.

Опис

Затемнення можуть спостерігатися лише для тих подвійних систем, для яких з промінь зору з Землі майже збігається з площиною орбіти зір або утворює з нею малий кут. Коли тьмяніший компонент подвійної системи проходить перед яскравішим, він закриває його від спостерігача з Землі. Частина світла останнього блокується, і загальна яскравість подвійної системи для спостерігача з Землі тимчасово зменшується. Це називається первинним мінімумом подвійної системи. Загальна яскравість також може знижуватись (хоча й меншою мірою), коли гарячий компонент проходить перед холодним. Ці зменшення яскравості мають назву вторинних мінімумів. У деяких випадках вторинний мінімум може не простежуватися. Вважається, що компоненти подвійних систем типу Алголя мають форму близьку до кулястої, що відрізняє їх подвійних систем та типу W Великої Ведмедиці, у яких зорі розташовані настільки тісно, що вплив гравітації призводить до значного викривлення форми зір.

Період змінності, тобто час між двома первинними мінімумами, є дуже сталий і визначається орбітальним періодом подвійної зорі, часом, який необхідний двом її компонентам, щоб обернутись один довкола одного, і може змінюватися в дуже широких межах. Більшість змінних типу Алголя є подвійними системами з досить близько розташованими компонентами, тому їх періоди короткі — декілька днів чи годин. Найкоротший відомий період — 2 години 48 хвилин (0,1167 доби) — має HW Діви. Найдовший період — 27 років (9892 діб) — має ε Візничого, затемнення в цій системі триває 18 місяців.

Здебільшого амплітуда зміни яскравості становить до однієї зоряної величини, найбільша відома — 3,4 величини (). Компоненти подвійної зорі можуть мати будь-який спектральний клас, хоча зазвичай яскравіший компонент має клас B, A, F або G.

Змінність самого Алголя — прототипу цього класу змінних зір — вперше була письмово відзначена 1667 року , а механізм змінності вперше правильно пояснив Джон Ґудрайк 1782 року.

На сьогодні відомо тисячі подвійних зір типу Алголя: у четвертому виданні Загального каталогу змінних зір 2003 року налічується 3554 таких зір (9% усіх змінних).

Класифікація

Змінні типу Алголя виділяють серед інших затемнюваних зір за особливостями кривої блиску. За цією класифікацією вони отримують позначення EA. Для подвійних систем застосовують також інші критерії класифікації:

  • за фізичними особливостями компонентів;
  • за ступенем заповнення компонентами своїх порожнин Роша.

Об'єктам можуть призначати позначення за кожною з цих трьох класифікацій, розділяючи їх похилою рискою (наприклад, EA/DS/RS).

Класифікація за фізичними особливостями компонентів

  • GS (giant and supergiant) — система з одним або обома компонентами — гігантом та/або надгігантом; другий компонент може бути зорею головної послідовності.
  • PN — системи, в яких одним з компонентів є планетарна туманність ().
  • RS — системи типу RS Гончих Псів. Характеризуються наявністю в їх спектрах потужних емісійних ліній кальцію та калію змінної інтенсивності, що означає підвищену хромосферну активність сонячного типу, і наявністю рентгенівського та радіовипромінювання. Деякі системи мають на кривих блиску синусоподібні хвилі з амплітудою й фазою, що повільно змінюються. Ці хвилі часто називають «хвилями викривлення» (англ. distortion wave) і пояснюють їх диференційним обертанням зорі та наявністю на поверхні плям.
  • WD (white-dwarf) — системи з білим карликом.
  • WR (Wolf-Rayet) — системи, в яких одним з компонентів є зоря Вольфа—Райє ().

Класифікація за ступенем заповнення порожнини Роша

  • D (Detached) — розділена система. Обидва компоненти не заповнили своїх порожнин Роша.
  • SD (Semidetached) — напіврозділена система, в якій один з компонентів майже заповнив свою порожнину Роша.
  • K — контактні системи, обидва компоненти заповнили свої порожнини Роша.

Зазвичай зорі типу Алголя — це розділені (Detached) та напіврозділені (Semidetached) системи.

Приклади змінних типу Алголя

Позначення (назва) Сузір'я Відкриття змінності Видима зоряна величина (Максимум) Видима зоряна величина (Мінімум) Різниця в величині Період Підтип Спектральні типи
(затемнювані компоненти) 		Коментар
ε Aur Візничий J.H. Fritsch, 1821 !B9989284163837 2m.92 !B9986571351968 3m.83 !D0000943106794 0.91 !B9908013071983 27,08 років GS F0 Iab + ~ B5V  
Цефей   !B9980904574951 6m.75 !B9977764581143 9m.24 !B9990877172895 2.49 !B9990864931395 2.49305 дн.
Великий Пес   !B9982595338251 5m.70 !B9981531212315 6m.34 !D0004462871026 0.64 !B9998725394979 1.13594 дн. SD потрійна зоря
Рак Гайнд, 1848 !B9978849500308 8m.29 !B9976727222944 10m.25 !B9993270555267 1.96 !B9977503358410 9.48455 дн. DS  
α CrB (Гемма або ) Північна Корона   !B9992070074844 2m.21 (B) !B9991584328143 2m.32 (B) !D0022072749131 0.11 !B9971458364751 17.35991 дн. DM A0V + G5V  
Північна Корона   !B9979639880162 7m.66 !B9978263852883 8m.79 !B9998777823672 1.13 !B9987609882910 3.45220 дн. SD  
(68 Her) Геркулес   !B9984545674175 4m.69 !B9983191720914 5m.37 !D0003856624808 0.68 !B9992816578940 2.05103 дн. SD  
Гідра   !B9976486247428 10m.5 !B9973538252026 14m.1 !B9987190661545 3.6 !B9990080750327 2.69642 дн. SD  
δ Ori (Мінтака) Оріон Джон Гершель, 1834 !B9992391941709 2m.14 !B9991846351867 2m.26 !D0021202635362 0.12 !B9982538517531 5.73248 дн. DM O9.5 II + B0.5III  
Оріон   !B9983304081647 5m.31 !B9982665761077 5m.66 !D0010498221244 0.35 !B9996043293682 1.48538 дн. KE  
Алголь (β Per) Персей , 1669 !B9992485839113 2m.12 !B9987791700786 3m.39 !B9997609830995 1.27 !B9989466291795 2.86730 дн. SD B8V + K0IIV прототип, потрійна зоря
Фенікс   !B9986364626260 3m.91 !B9985138603039 4m.42 !D0006733445532 0.51 !B9994873141076 1.66977 дн. DM B6 V + B9 V можливо чотирикратна зоряна система
Стріла   !B9981359198691 6m.45 !B9977721384532 9m.28 !B9989597232883 2.83 !B9987819408753 3.38062 дн. SD  
Телець Баксенделл, 1848 !B9987850872556 3m.37 !B9986364626260 3m.91 !D0006161861394 0.54 !B9986255378643 3.95295 дн. DM B3 V + A4 IV потрійна зоря
Телескопа Лейтен, 1935 !B9980413146594 7m.09 !B9979106081274 8m.08 !D0000100503358 0.99 !B9933432734758 778 дн. GS F4Ib+M один компонент може бути фізично змінною зорею

Примітки

  1. (візуальна величина, крім випадків, коли є примітка (B) (= блакитна) or (p) (= фотографічна))

Див. також

Джерела

  1. Фотометричні подвійні // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 500—501. — .
  2. A consideration of close binary systems in relation to light variation. Report of the South African Association for the Advancement of Science. 1: 110—111. 1903. Процитовано 11 серпня 2010.
  3. . Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 22 лютого 2016.
  4. . Encyclopedia Britannica. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2016.
  5. Алголь // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 16—17. — .
  6. N.N. Samus, O.V. Durlevich (18-June-2015). . Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 10 жовтня 2015. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= ()
  7. Зорі типу Алголя // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 177. — .

Посилання

  • image Космічна класика: подвійні зорі типу Алголя на YouTube
  • Dan Bruton. . Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 20.02.2016.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zori tipu Algolya EA za klasifikaciyeyu ZKZZ klas zatemnyuvanih podvijnih zir iz chitko virazhenimi minimumami blisk yakih poza zatemnennyam zalishayetsya praktichno nezminnim OpisZatemnennya mozhut sposterigatisya lishe dlya tih podvijnih sistem dlya yakih z promin zoru z Zemli majzhe zbigayetsya z ploshinoyu orbiti zir abo utvoryuye z neyu malij kut Koli tmyanishij komponent podvijnoyi sistemi prohodit pered yaskravishim vin zakrivaye jogo vid sposterigacha z Zemli Chastina svitla ostannogo blokuyetsya i zagalna yaskravist podvijnoyi sistemi dlya sposterigacha z Zemli timchasovo zmenshuyetsya Ce nazivayetsya pervinnim minimumom podvijnoyi sistemi Zagalna yaskravist takozh mozhe znizhuvatis hocha j menshoyu miroyu koli garyachij komponent prohodit pered holodnim Ci zmenshennya yaskravosti mayut nazvu vtorinnih minimumiv U deyakih vipadkah vtorinnij minimum mozhe ne prostezhuvatisya Vvazhayetsya sho komponenti podvijnih sistem tipu Algolya mayut formu blizku do kulyastoyi sho vidriznyaye yih podvijnih sistem ta tipu W Velikoyi Vedmedici u yakih zori roztashovani nastilki tisno sho vpliv gravitaciyi prizvodit do znachnogo vikrivlennya formi zir Period zminnosti tobto chas mizh dvoma pervinnimi minimumami ye duzhe stalij i viznachayetsya orbitalnim periodom podvijnoyi zori chasom yakij neobhidnij dvom yiyi komponentam shob obernutis odin dovkola odnogo i mozhe zminyuvatisya v duzhe shirokih mezhah Bilshist zminnih tipu Algolya ye podvijnimi sistemami z dosit blizko roztashovanimi komponentami tomu yih periodi korotki dekilka dniv chi godin Najkorotshij vidomij period 2 godini 48 hvilin 0 1167 dobi maye HW Divi Najdovshij period 27 rokiv 9892 dib maye e Viznichogo zatemnennya v cij sistemi trivaye 18 misyaciv Zdebilshogo amplituda zmini yaskravosti stanovit do odniyeyi zoryanoyi velichini najbilsha vidoma 3 4 velichini Komponenti podvijnoyi zori mozhut mati bud yakij spektralnij klas hocha zazvichaj yaskravishij komponent maye klas B A F abo G Zminnist samogo Algolya prototipu cogo klasu zminnih zir vpershe bula pismovo vidznachena 1667 roku a mehanizm zminnosti vpershe pravilno poyasniv Dzhon Gudrajk 1782 roku Na sogodni vidomo tisyachi podvijnih zir tipu Algolya u chetvertomu vidanni Zagalnogo katalogu zminnih zir 2003 roku nalichuyetsya 3554 takih zir 9 usih zminnih KlasifikaciyaZminni tipu Algolya vidilyayut sered inshih zatemnyuvanih zir za osoblivostyami krivoyi blisku Za ciyeyu klasifikaciyeyu voni otrimuyut poznachennya EA Dlya podvijnih sistem zastosovuyut takozh inshi kriteriyi klasifikaciyi za fizichnimi osoblivostyami komponentiv za stupenem zapovnennya komponentami svoyih porozhnin Rosha Ob yektam mozhut priznachati poznachennya za kozhnoyu z cih troh klasifikacij rozdilyayuchi yih pohiloyu riskoyu napriklad EA DS RS Klasifikaciya za fizichnimi osoblivostyami komponentiv GS giant and supergiant sistema z odnim abo oboma komponentami gigantom ta abo nadgigantom drugij komponent mozhe buti zoreyu golovnoyi poslidovnosti PN sistemi v yakih odnim z komponentiv ye planetarna tumannist RS sistemi tipu RS Gonchih Psiv Harakterizuyutsya nayavnistyu v yih spektrah potuzhnih emisijnih linij kalciyu ta kaliyu zminnoyi intensivnosti sho oznachaye pidvishenu hromosfernu aktivnist sonyachnogo tipu i nayavnistyu rentgenivskogo ta radioviprominyuvannya Deyaki sistemi mayut na krivih blisku sinusopodibni hvili z amplitudoyu j fazoyu sho povilno zminyuyutsya Ci hvili chasto nazivayut hvilyami vikrivlennya angl distortion wave i poyasnyuyut yih diferencijnim obertannyam zori ta nayavnistyu na poverhni plyam WD white dwarf sistemi z bilim karlikom WR Wolf Rayet sistemi v yakih odnim z komponentiv ye zorya Volfa Rajye Klasifikaciya za stupenem zapovnennya porozhnini Rosha D Detached rozdilena sistema Obidva komponenti ne zapovnili svoyih porozhnin Rosha DM main sequence rozdilena sistema golovnoyi poslidovnosti Obidva komponenti ye zoryami golovnoyi poslidovnosti DS subgiant sistema z subgigantom AR rozdileni sistemi tipu AR Yashirki Obidva komponenti ye subgigantami DW sistemi za fizichnimi vlastivostyami podibni do zminnih tipu W Velikoyi Vedmedici div nizhche klas KW odnak nekontaktni SD Semidetached napivrozdilena sistema v yakij odin z komponentiv majzhe zapovniv svoyu porozhninu Rosha K kontaktni sistemi obidva komponenti zapovnili svoyi porozhnini Rosha KE early spectral type kontaktna sistema rannogo O A spektralnogo klasu KW kontaktni sistemi tipu W Velikoyi Vedmedici z elipsoyidalnimi komponentami spektralnih klasiv F0 K Zazvichaj zori tipu Algolya ce rozdileni Detached ta napivrozdileni Semidetached sistemi Prikladi zminnih tipu AlgolyaPoznachennya nazva Suzir ya Vidkrittya zminnosti Vidima zoryana velichina Maksimum Vidima zoryana velichina Minimum Riznicya v velichini Period Pidtip Spektralni tipi zatemnyuvani komponenti Komentare Aur Viznichij J H Fritsch 1821 B9989284163837 2m 92 B9986571351968 3m 83 D0000943106794 0 91 B9908013071983 27 08 rokiv GS F0 Iab B5V Cefej B9980904574951 6m 75 B9977764581143 9m 24 B9990877172895 2 49 B9990864931395 2 49305 dn Velikij Pes B9982595338251 5m 70 B9981531212315 6m 34 D0004462871026 0 64 B9998725394979 1 13594 dn SD potrijna zoryaRak Gajnd 1848 B9978849500308 8m 29 B9976727222944 10m 25 B9993270555267 1 96 B9977503358410 9 48455 dn DS a CrB Gemma abo Pivnichna Korona B9992070074844 2m 21 B B9991584328143 2m 32 B D0022072749131 0 11 B9971458364751 17 35991 dn DM A0V G5V Pivnichna Korona B9979639880162 7m 66 B9978263852883 8m 79 B9998777823672 1 13 B9987609882910 3 45220 dn SD 68 Her Gerkules B9984545674175 4m 69 B9983191720914 5m 37 D0003856624808 0 68 B9992816578940 2 05103 dn SD Gidra B9976486247428 10m 5 B9973538252026 14m 1 B9987190661545 3 6 B9990080750327 2 69642 dn SD d Ori Mintaka Orion Dzhon Gershel 1834 B9992391941709 2m 14 B9991846351867 2m 26 D0021202635362 0 12 B9982538517531 5 73248 dn DM O9 5 II B0 5III Orion B9983304081647 5m 31 B9982665761077 5m 66 D0010498221244 0 35 B9996043293682 1 48538 dn KE Algol b Per Persej 1669 B9992485839113 2m 12 B9987791700786 3m 39 B9997609830995 1 27 B9989466291795 2 86730 dn SD B8V K0IIV prototip potrijna zoryaFeniks B9986364626260 3m 91 B9985138603039 4m 42 D0006733445532 0 51 B9994873141076 1 66977 dn DM B6 V B9 V mozhlivo chotirikratna zoryana sistemaStrila B9981359198691 6m 45 B9977721384532 9m 28 B9989597232883 2 83 B9987819408753 3 38062 dn SD Telec Baksendell 1848 B9987850872556 3m 37 B9986364626260 3m 91 D0006161861394 0 54 B9986255378643 3 95295 dn DM B3 V A4 IV potrijna zoryaTeleskopa Lejten 1935 B9980413146594 7m 09 B9979106081274 8m 08 D0000100503358 0 99 B9933432734758 778 dn GS F4Ib M odin komponent mozhe buti fizichno zminnoyu zoreyuPrimitki vizualna velichina krim vipadkiv koli ye primitka B blakitna or p fotografichna Div takozhParadoks AlgolyaDzherelaFotometrichni podvijni Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 500 501 ISBN 966 613 263 X A consideration of close binary systems in relation to light variation Report of the South African Association for the Advancement of Science 1 110 111 1903 Procitovano 11 serpnya 2010 Arhiv originalu za 13 serpnya 2017 Procitovano 22 lyutogo 2016 Encyclopedia Britannica Arhiv originalu za 12 bereznya 2016 Procitovano 22 lyutogo 2016 Algol Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 16 17 ISBN 966 613 263 X N N Samus O V Durlevich 18 June 2015 Arhiv originalu za 10 veresnya 2015 Procitovano 10 zhovtnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 5 dovidka Zori tipu Algolya Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 177 ISBN 966 613 263 X Posilannya Kosmichna klasika podvijni zori tipu Algolya na YouTube Dan Bruton Arhiv originalu za 16 veresnya 2019 Procitovano 20 02 2016

Дата публікації:
Топ