Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оболонкові зорі, також Be-зорі або Зорі типу γ Кассіопеї, ще Змінні типу γ Кассіопеї — це зорі зі спектром, характеристики якого вказують на наявність довкола екватора зорі навколозоряного газового диску. Вони демонструють нерегулярні зміни яскравості через витік речовини. Оболонкові зорі швидко обертаються, що вважається частковим поясненням механізму їх змінності, але таємниці цих зір повністю ще не розкриті. Оболонкові зорі належать до спектральних класів від O7,5 до F5, але їх спектр має надзвичайно розширені лінії поглинання, спричинені швидким обертанням та газовим диском (він також відповідальний за інші особливості спектра). Швидкість обертання становить 200—250 км/с — майже на межі, коли прискорення обертання зашкодить цілісності зорі. Спектр і загальні характеристики оболонкових зір важко пояснюються, оскільки на нормальні риси спектра накладається змінна емісія, тому і клас світності, і точний спектральний клас зорі можуть легко були визначені неправильно.
Класифікація
Оболонкові зорі поділяють на чотири категорії:
- Be-зорі ранніх спектральних класів від О7.5 до B2.5.
- Be-зорі середніх спектральних класів від B3 до B6.5.
- Be-зорі пізніх спектральних класів від B7 до B9.5.
- Оболонкові зорі спектральних класів A—F (від A0 до F5).
Спектр зорі у довгостроковому періоді змінний, і оболонкові зорі раннього типу можуть змінювати спектр з характерного для Be зорі на типовий для звичайної зорі класу B. Усі оболонкові зорі мають у спектрі розширені лінії емісії замість ліній поглинання, характерних для необолонкових зір того ж класу. Так, оболонкові зорі класу B мають лінії бальмерівські лінії емісії водню там, де звичайна зоря класу B має лінію поглинання. Більш ранні оболонкові зорі, як правило, мають емісію іонізованого гелію першого ступеня (He I) та часто іонізованого заліза другого ступеня (Fe II), більш пізні оболонкові зорі мають емісію іонізованих (другого ступеня) кальцію (Ca II) та титану (Ti II). Вважається, що оболонкові зорі розташовані у діапазоні між головною послідовністю та гігантами, однак точний клас світності невідомий через розширення ліній емісії внаслідок швидкого обертання.
Приклади
| Позначення (назва) | Сузір'я | Відкриття | Видима зоряна величина (максимум) | Видима зоряна величина (мінімум) | Амплітуда змін блиску | Період | Спектральний клас | Коментар' |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| γ Кассіопеї | Кассіопея | 1,6 | 3,0 | 1.4 | B0.5 IVe | прототип | ||
| (28 Тельця) | Телець | 4,76 | 5,5 | 0,74 | B8Vne | |||
| Великий Пес | 3,40 | 3,97 | 0,57 | B1.5IVne | ||||
| Великий Пес | 5,00 | 5,50 | 0,50 | |||||
| λ Павича | Павич | 4,00 | 4,26 | 0,26 | B2II-IIIe | |||
| Персей | 3,96 | 4,11 | 0,15 | 19,5 днів | B2Vpe | |||
| Персей | 4,17 | 4,36 | 0,19 | B5III-Vne | ||||
| Персей | 6,03 | 7,0 | 0,97 | B0Ve | Мікроквазар |
Див. також
Примітки
- Зорі з оболонками // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 177. — .
- Зорі типу γ Кассіопеї // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 180. — .
- vartype.txt in Combined General Catalog of Variable Stars GCVS [Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.], Samus N.N., Durlevich O.V., et al.
- Slettebak, A. (1982). Spectral types and rotational velocities of the brighter Be stars and A-F type shell stars, page 80. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 18 січня 2009.
- (візуальна величина, за винятком позначеного (B) (= синя) або (p)(= фотографічна))
- Tur, N. S.; Goraya, P. S. (April 1988). Scanner observations of shell stars Phi Persei and Psi Persei. Astrophysics and Space Science. 143 (1): 99—105. Bibcode:1988Ap&SS.143...99T. doi:10.1007/BF00636758.
Посилання
- Porter, John M. (1996). On the rotational velocities of Be and Be-shell stars. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 14 січня 2009.
- Quirrenbach, A.; Buscher, D. F.; Mozurkewich, D.; Hummel, C. A.; Armstrong, J. T. (1994). Maximum-entropy maps of the Be shell star zeta Tauri from optical long-baseline interferometry. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 14 січня 2009.
- Slettebak, A. (1982). Spectral types and rotational velocities of the brighter Be stars and A-F type shell stars. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 14 січня 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit zminna tipu Gammi Kassiopeyi perenapravlyaye syudi div takozh Obolonkovi zori takozh Be zori abo Zori tipu g Kassiopeyi she Zminni tipu g Kassiopeyi ce zori zi spektrom harakteristiki yakogo vkazuyut na nayavnist dovkola ekvatora zori navkolozoryanogo gazovogo disku Voni demonstruyut neregulyarni zmini yaskravosti cherez vitik rechovini Obolonkovi zori shvidko obertayutsya sho vvazhayetsya chastkovim poyasnennyam mehanizmu yih zminnosti ale tayemnici cih zir povnistyu she ne rozkriti Obolonkovi zori nalezhat do spektralnih klasiv vid O7 5 do F5 ale yih spektr maye nadzvichajno rozshireni liniyi poglinannya sprichineni shvidkim obertannyam ta gazovim diskom vin takozh vidpovidalnij za inshi osoblivosti spektra Shvidkist obertannya stanovit 200 250 km s majzhe na mezhi koli priskorennya obertannya zashkodit cilisnosti zori Spektr i zagalni harakteristiki obolonkovih zir vazhko poyasnyuyutsya oskilki na normalni risi spektra nakladayetsya zminna emisiya tomu i klas svitnosti i tochnij spektralnij klas zori mozhut legko buli viznacheni nepravilno Hudozhnye zobrazhennya Ahernara najyaskravishoyi obolonkovoyi zori vidimoyi z Zemli KlasifikaciyaObolonkovi zori podilyayut na chotiri kategoriyi Be zori rannih spektralnih klasiv vid O7 5 do B2 5 Be zori serednih spektralnih klasiv vid B3 do B6 5 Be zori piznih spektralnih klasiv vid B7 do B9 5 Obolonkovi zori spektralnih klasiv A F vid A0 do F5 Spektr zori u dovgostrokovomu periodi zminnij i obolonkovi zori rannogo tipu mozhut zminyuvati spektr z harakternogo dlya Be zori na tipovij dlya zvichajnoyi zori klasu B Usi obolonkovi zori mayut u spektri rozshireni liniyi emisiyi zamist linij poglinannya harakternih dlya neobolonkovih zir togo zh klasu Tak obolonkovi zori klasu B mayut liniyi balmerivski liniyi emisiyi vodnyu tam de zvichajna zorya klasu B maye liniyu poglinannya Bilsh ranni obolonkovi zori yak pravilo mayut emisiyu ionizovanogo geliyu pershogo stupenya He I ta chasto ionizovanogo zaliza drugogo stupenya Fe II bilsh pizni obolonkovi zori mayut emisiyu ionizovanih drugogo stupenya kalciyu Ca II ta titanu Ti II Vvazhayetsya sho obolonkovi zori roztashovani u diapazoni mizh golovnoyu poslidovnistyu ta gigantami odnak tochnij klas svitnosti nevidomij cherez rozshirennya linij emisiyi vnaslidok shvidkogo obertannya PrikladiCej rozdil mistit dinamichnij perelik yakij nikoli ne zmozhe zadovolniti pevni standarti povnoti Vi mozhete dopovniti progalini za dopomogoyu avtoritetnih dzherel Poznachennya nazva Suzir ya Vidkrittya Vidima zoryana velichina maksimum Vidima zoryana velichina minimum Amplituda zmin blisku Period Spektralnij klas Komentar g Kassiopeyi Kassiopeya 1 6 3 0 1 4 B0 5 IVe prototip 28 Telcya Telec 4 76 5 5 0 74 B8Vne Velikij Pes 3 40 3 97 0 57 B1 5IVne Velikij Pes 5 00 5 50 0 50 l Pavicha Pavich 4 00 4 26 0 26 B2II IIIe Persej 3 96 4 11 0 15 19 5 dniv B2Vpe Persej 4 17 4 36 0 19 B5III Vne Persej 6 03 7 0 0 97 B0Ve MikrokvazarDiv takozhBe zoriPrimitkiZori z obolonkami Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 177 ISBN 966 613 263 X Zori tipu g Kassiopeyi Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 180 ISBN 966 613 263 X vartype txt in Combined General Catalog of Variable Stars GCVS Arhivovano 1 lipnya 2015 u Wayback Machine Samus N N Durlevich O V et al Slettebak A 1982 Spectral types and rotational velocities of the brighter Be stars and A F type shell stars page 80 Arhiv originalu za 2 travnya 2012 Procitovano 18 sichnya 2009 vizualna velichina za vinyatkom poznachenogo B sinya abo p fotografichna Tur N S Goraya P S April 1988 Scanner observations of shell stars Phi Persei and Psi Persei Astrophysics and Space Science 143 1 99 105 Bibcode 1988Ap amp SS 143 99T doi 10 1007 BF00636758 PosilannyaPorter John M 1996 On the rotational velocities of Be and Be shell stars Arhiv originalu za 2 travnya 2012 Procitovano 14 sichnya 2009 Quirrenbach A Buscher D F Mozurkewich D Hummel C A Armstrong J T 1994 Maximum entropy maps of the Be shell star zeta Tauri from optical long baseline interferometry Arhiv originalu za 2 travnya 2012 Procitovano 14 sichnya 2009 Slettebak A 1982 Spectral types and rotational velocities of the brighter Be stars and A F type shell stars Arhiv originalu za 24 grudnya 2015 Procitovano 14 sichnya 2009