Зангі ди зенгіди династія сельджуцьких атабеків та амірів у деяких областях Сирії та Месопотамії наприкінці XI середині

Зангі́ди, зенгіди — династія сельджуцьких атабеків та амірів у деяких областях Сирії та Месопотамії наприкінці XI — середині XIII століть.

Зангіди
Прапор

Дата створення / заснування	1127
Участь у	^d
Столиця	Мосул, Дамаск і Алеппо
Форма правління	монархія
Валюта	динар
На заміну	Фатіміди
Час/дата припинення існування	1250

Зангіди у Вікісховищі

Історія

Династія Зангідів тюркського походження. Її засновник, тюрок 1086 року був призначений сельджуцьким султаном Малік-шахом I намісником Халеба. Після його вбивства 1094 року залишився малолітній син Зенгі (Зангі), якого 1096 року взяв на виховання сельджуцький амір Мосула Карабуга. 1127 року Імад ад-Дін Зенгі був призначений намісником сельджуцького султана в Північному Іраку з центром в Мосулі, а аткож у Північній Сирії з центром у місті Алеппо. Основним титулом Зенгі і його нащадків у Мосулі та Халебі було звання Атабеків.

Невдовзі Зенгі і його сини стали самостійною та панівною силою в сирійсько-іракському регіоні: 1129 року під владою Зангідів опинилися також Синджар, Хабур та Харан, в 1130 — Хама (1133 року Зенгі втратив її, але в 1135 повернув знову), в 1132 — Ербіль, в 1135 — Ракка, в 1140 — Баальбек, потім Діярбакир, Мардін, і весь Курдистан, у 1144 — та , у 1173 — Мараш.

1144 року Зенгі захопив Едесу, а 1154 року його молодший син Нур ад-Дін Махмуд взяв Дамаск. Після смерті Імад ад-Діна Зенгі I 1146 року його володіння поділили двоє з його синів: Сирійську частина отримав Нур ад-Дін Махмуд, а в Мосулі став правити . Далі з мосульскої гілки виділилася окрема лінія Зангідів, котрі стали на чолі Синджара (1171 рік), Джазіри ібн Умара (1180 рік) та .

Сирійська гілка Зангідів обірвалася 1181 року і її володіння ненадовго перейшли до Зангідім Мосула, але вже через два роки Сирія перейшла під владу єгипетських Айюбідів, колишніх васалів Нур ад-Діна Махмуда, що призвів їх до влади в Каїрі. Занепад влади Зангідів у Мосулі почався зі смертю атабека (1211 рік) та приходу до влади як регента при колишнього , який 1222 року узурпував місце атабека Мосула.

Месопотамія

Джазіра ібн Умар

1180 року аміром Джазіри став Синджар-шах, син мосульського аміра . Джазірская гілка Зангідів підтримувала добрі стосунки з Айюбідами Єгипту та зберігала незалежність до середини XIII століття.

Заступив на посаду	Покинув посаду	Титули
1180	1208	Амір
1208	1241	Амір аль-Малік аль-Муаззам
1241	вересень 1251	Амір аль-Малік аз-Захір

У вересні 1251 року Джазіра ібн Умар внаслідок тритижневої облоги була захоплена мосульским аміром , який передав її своєму синові Ісхаку.

Мосул

1127 року атабек Імад ад-Дін Зангі ібн Ак-Сонкур отримав від сельджуцького султана Махмуда II в управління Північний Ірак з центром у Мосулі. Після смерті Зенгі I владу над Мосулом успадковував його старший син Газі I. 1182 року Салах ад-Дін вперше обложив Мосул, але не зміг взяти місто. Наступного разу Салах ад-Дін знову обложив Мосул 1185 року і Зангіди Мосула змушені були визнати себе його васалами (1186 рік).

лакаб, алам, насаб правителя	Заступив на посаду	Покинув посаду	Титули
Імад ад-Дін Занги I ібн Ак-Сункур	1127	1146	Амір, атабек аль-Малік аль-Мансур
	1146	1149	Амір, атабек
	1149	1170	Амір, атабек
	1170	1179	Амір, атабек
	1179	1192	Амір, атабек
	1192	1211	Амір, атабек
	1211	1218	Амір, атабек
	1218	1219	Амір, атабек
	1219	1222	Амір, атабек

1222 року після смерті аміра Насир ад-Діна Махмуда до влади прийшов атабек (1222—1233).

Синджар

Синджар перейшов під владу Зангі I 1129 року. 1171 року Імад ад-дін Занги II, позбавлений влади над Мосулом, відокремився в Синджарі. В 1181—1183 роках він володів також Халебом, але змушений був поступитися його султанові Салах ад-Діну. 1204 року амір Синджара Мухаммад ібн Занг визнав себе васалом Айюбідів.

Засупив на посаду	Покинув посаду	Титули
1171	1197	Амір
1197	1219	Амір
1219	1219	Амір
1219	1220	Амір (співправитель)
1219	1220	Амір (співправитель)

1220 року Синджар перейшов під владу Айюбідів .

лакаб, алам, насаб правителя	Заступив на посаду	Покинув посаду	Титули
	?	1233	Амір
	1233	1251	Амір

Сирія

Дамаск

лакаб, алам, насаб правителя	Заступив на посаду	Покинув посаду	Титули
Нур ад-Дін Махмуд ібн Зангі	18 квітня 1154	15 травня 1174	Амір атабек аль-Малік аль-Аділь
	15 травня 1174	27 листопада 1174	Амір атабек аль-Малік ас-Саліх

1174 року, незабаром після смерті Нур ад-Діна Махмуда, Дамаск перейшов під владу Айюбідів і був приєднаний до Єгипту.

Халеб

Засновник династії, тюркський амір Ак-Сонкур, 1086 року був призначений сельджуцьим султаном намісником у Халебі, яким правив аж до своєї загибелі 1094 року. Через два з лишком десятиліття його син Зангі I, що висунувся на службі у Сельджуків, отримав від султана Махмуда II 1127 року грамоту (Тауке) на керування Північною Сирією з центром у Халебі.

лакаб, алам, насаб правителя	Заступив на посаду	Покинув посаду	Титули
	1086	1094	Амір, намісник
Імад ад-Дін Занги I ібн Ак-Сункур	1127	1146	Амір, атабек аль-Малік аль-Мансур
Нур ад-Дін Махмуд ібн Занг	1146	1174	Амір, атабек аль-Малік аль-Аділь
	1174	1181	Амір, атабек аль-Малік ас-Саліх
	1181	1183	Амір

1183 року Халеб перейшов під владу Салах ад-Діна.

Література

Айдин Аріф огли Алі-заде. Хроніка мусульманських держав I-VII століть хіджри. — 2-е, випр. і доп. — М. : Умма, 2007. — С. 309—315. — (рос.).
Janine et Dominique Sourdel, Dictionnaire historique de l'islam, Paris, P.U.F., 2004, 1re éd. (), p. 868, стаття Zengi et pp. 868—869, стаття Zengides
René Grousset, Histoire des croisades et du royaume franc de Jérusalem, Paris, Perrin, 1936 (перевид. 1999)