У працях давньогрецького літописця Геродота словосполучення земля і вода використовується для представлення вимоги Персь

У працях давньогрецького літописця Геродота, словосполучення земля і вода використовується для представлення вимоги Перської імперії умовної данини від міст або людей, які їм здалися.

Спартанці кидають у криницю послів Ахеменідів, які прибули вимагати «землі і води».

Застосування в оповідях Геродота

У книзі четвертій, Геродот вперше згадує термін земля і вода у відповіді царя скіфів Іданфірса перському цареві Дарію. У книзі 5 повідомляється, що Дарій послав глашатаїв, вимагаючи землі та води від македонського царя Амінти I, що той прийняв. Це також було запропоновано афінському посольству до Артаферна 507 року до н. е., яке також підкорилося. У 6-й книзі йдеться, як Дарій розіслав герольдів по всій Греції, вимагаючи землі та води для царя. Було небагато міст-держав, які відмовилися. У книзі 7 він розповідає, що коли перси відправили посланців до спартанців та афінян, вимагаючи звичного знаку капітуляції ― жертвування землі та води, спартанці кинули їх у криницю, а афіняни скинули в ущелину, натякаючи, що впавши на дно, вони могли «Набрати їх собі».

Незадовго до другого перського вторгнення Ксеркса в Грецію, спартанці добровільно послали двох чоловіків знатного походження в Сузи для страти, як спокуту за смерть герольдів Дарія. Це не задовольнило Ксеркса, який покарав греків, розгромивши спартанську армію та зруйнувавши Афіни.

Тлумачення

Вимога землі та води означала те, що ті, хто здався персам, відмовлялися від усіх своїх прав на власну землю та всі багатства землі. Давши землю і воду, вони визнали перську владу над усім; навіть їхні життя тепер належали цареві персів. Потім стануться перемовини, щоб визначити зобов'язання та переваги підкорених.

Словосполучення «земля і вода» навіть у теперішній грецькій мові символізує безумовне підпорядкування завойовнику.

За словами сучасного історика Дж. М. Балсера, значення землі та води полягає в тому, що вони були зороастрійськими знаками та символізували васальну залежність від Перської імперії. «Перські герольди мандрували Грецією, вимагаючи визнання перського сюзеренітету та зороастрійських символів землі та води, знаків васалітету…».

Однак, згідно з новим дослідженням Деніела Бекмана, приношення «землі та води» походить від неоассирійських звичаїв, що значило насильницьке завоювання міста, тоді як в імперії Ахеменідів це символізувало мирне, добровільне підпорядкування державі-сюзерену.

Список літератури

Waters, Matt (2014). Ancient Persia: A Concise History of the Achaemenid Empire, 550–330 BCE. Cambridge: Cambridge University Press. с. 123. ISBN .
Joseph Roisman, Ian Worthington. «A companion to Ancient Macedonia» John Wiley & Sons, 2011. pp 343—345
Waters, Matt (2014). Ancient Persia: A Concise History of the Achaemenid Empire, 550–330 BCE. Cambridge: Cambridge University Press. с. 123. ISBN .
Waters, Matt (2014). Ancient Persia: A Concise History of the Achaemenid Empire, 550–330 BCE. Cambridge: Cambridge University Press. с. 123. ISBN .
Waters, Matt (2014). Ancient Persia: A Concise History of the Achaemenid Empire, 550–330 BCE. Cambridge: Cambridge University Press. с. 123. ISBN .
Herodotus The Histories, Book Seven, section 133.
Herodotus, the Histories, book 7, chapter 133, section 1.
«Двоє спартанців знатного походження і великого багатства, Спертій, син Антеріста, і Буліс, син Ніколая, з власної волі взяли на себе зобов'язання спокутувати перед Ксерксом провину вісників Дарія, які були вбиті в Спарті. Після цього спартанці відправили цих людей на страту до Мідії.» в LacusCurtius Herodotus Book VII: Chapter 134. Ця самопожертва сталася невдовзі після закінчення правління Дарія, коли Ксеркс мав вторгнутися до Греції під час Другої перської навали. Як пише Геродот: «До Афін і Спарти не послав Ксеркс вісників вимагати землі, і ось чому: коли Дарій раніше посилав людей з тією самою метою, то в одному місті прохачів кинули в яму32 , а в іншому - в колодязь, і наказали нести звідти землю та воду цареві. З цієї причини Ксеркс не послав жодної вимоги. Яке лихо спіткало афінян за те, що вони так вчинили з вісниками, не можу сказати, крім того, що земля їхня і місто їхнє були спустошені...» LacusCurtius Herodotus Book VII: Chapter 134.
Holland, pp. 305—306
J. M. Balcer, «The Persian Wars Against Greece: A Reassessment», Historia;; 38 (1989) p. 130
Beckman, Daniel (2023). On a Possible Assyrian Source of the Achaemenid Demand for “Earth and Water”. The Intellectual Heritage of the Ancient Near East: 191—206. doi:10.1553/978OEAW85741.

Подальше читання

Rung, Eduard (2015). The Language of the Achaemenid Imperial Diplomacy towards the Greeks: The Meaning of Earth and Water. Klio. 97 (2): 503—515. doi:10.1515/klio-2015-0035.

Посилання

Livius.org: Земля і вода

[1] Waters, Matt (2014). Ancient Persia: A Concise History of the Achaemenid Empire, 550–330 BCE. Cambridge: Cambridge University Press. с. 123. ISBN .

[2] Joseph Roisman, Ian Worthington. «A companion to Ancient Macedonia» John Wiley & Sons, 2011. pp 343—345

[3] Waters, Matt (2014). Ancient Persia: A Concise History of the Achaemenid Empire, 550–330 BCE. Cambridge: Cambridge University Press. с. 123. ISBN .

[4] Waters, Matt (2014). Ancient Persia: A Concise History of the Achaemenid Empire, 550–330 BCE. Cambridge: Cambridge University Press. с. 123. ISBN .

[5] Waters, Matt (2014). Ancient Persia: A Concise History of the Achaemenid Empire, 550–330 BCE. Cambridge: Cambridge University Press. с. 123. ISBN .

[6] Herodotus The Histories, Book Seven, section 133.

[7] Herodotus, the Histories, book 7, chapter 133, section 1.

[8] «Двоє спартанців знатного походження і великого багатства, Спертій, син Антеріста, і Буліс, син Ніколая, з власної волі взяли на себе зобов'язання спокутувати перед Ксерксом провину вісників Дарія, які були вбиті в Спарті. Після цього спартанці відправили цих людей на страту до Мідії.» в LacusCurtius Herodotus Book VII: Chapter 134. Ця самопожертва сталася невдовзі після закінчення правління Дарія, коли Ксеркс мав вторгнутися до Греції під час Другої перської навали. Як пише Геродот: «До Афін і Спарти не послав Ксеркс вісників вимагати землі, і ось чому: коли Дарій раніше посилав людей з тією самою метою, то в одному місті прохачів кинули в яму32 , а в іншому - в колодязь, і наказали нести звідти землю та воду цареві. З цієї причини Ксеркс не послав жодної вимоги. Яке лихо спіткало афінян за те, що вони так вчинили з вісниками, не можу сказати, крім того, що земля їхня і місто їхнє були спустошені...» LacusCurtius Herodotus Book VII: Chapter 134.

[9] Holland, pp. 305—306

[10] J. M. Balcer, «The Persian Wars Against Greece: A Reassessment», Historia;; 38 (1989) p. 130

[11] Beckman, Daniel (2023). On a Possible Assyrian Source of the Achaemenid Demand for “Earth and Water”. The Intellectual Heritage of the Ancient Near East: 191—206. doi:10.1553/978OEAW85741.