Зденка Гавлічкова (чеськ. Zdeňka Havlíčková, нар. 23 грудня 1848, Прага — пом. 20 вересня 1872, Гавличкув-Брод) — єдина донька Карела Гавлічека-Боровського та його дружини Юлії. Була названа «донькою народу» (чеськ. dcera národa).
Зденка Гавлічкова | |
---|---|
Народилася | 23 грудня 1848[1][2][3] Прага, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[1][2][3] |
Померла | 20 вересня 1872[1][2][3] (23 роки) Гавличкув-Брод, Богемське королівство, Долитавщина, Австро-Угорщина[1][2][3] |
Країна | Австро-Угорщина |
Батько | Карел Гавлічек-Боровський |
Мати | d |
|
Життєпис
Вигнання Карела Гавлічка - Боровського
Коли батькові Зденки, Карелу Гавлічку-Боровському, заборонили залишатися в Празі через його політичну позицію та участь у Травневій змові, він у квітні 1850 року переїхав до Кутної Гори, там же ж Зденка пережила холеру. У серпні 1851 року родина переїхала з Кутної Гори до Німецького (нині Гавличкова) Броду. Звідти Карела в ніч з 15 на 16 грудня 1851 року відправили на заслання до Брессанону. Мати Зденки, Юлія, переїхала з трирічною донькою з Броду до своєї сестри Адели Ярошової в Прагу. У квітні 1852 року вона отримала дозвіл виїхати до чоловіка. 1854 року через протести дружини, Карел відправив її з донькою до Чехії.
Навесні 1855 року Гавлічеку дозволили повернутися додому, знову ж таки завдяки старанним зусиллям і дипломатичним діям його швагра Алоїза Яроша, але він не застав свою дружину Юлію живою, вона померла 16 квітня 1855 року від туберкульозу. У травні 1856 року Гавлічеку дозволили провести 8 днів у Празі, під час яких він пройшов медичний огляд. Помер 29 липня 1856 року, як і його дружина - від туберкульозу. Його похорон 1 серпня 1856 року став демонстрацією проти абсолютистського режиму і заклав основу легенди про страждальницьку смерть. Передчасну смерть матері й батька приховали від Зденки — вона вперше відвідала могилу батьків лише 23 червня 1861 року.
Життя Зденки у сім'ї Ярошових
Наступні чотири роки (1856—1860) Зденка провела на узбіччі громадського інтересу в родині сестри своєї матері Аделі Ярошової. Вона здобувала освіту під керівництвом приватного вчителя, а з десяти років також відвідувала приватний жіночий навчальний заклад, де уникала лише релігійних уроків. У той час родина Ярошів стрімко бідніла. Через брак фінансів Яроши часто переїжджали у все менші, темніші та дешевші квартири. Проте, окрім школи, Зденьці також оплачували уроки фортепіано вдома.
Культ Карела Гавлічка як мученика зростав. У 1861 році Антонін Августа опублікував біографію Гавлічка в журналі «Образи життя» разом із «Тірольськими елегіями» (тоді під назвою «Елегії Брессаноне» (чеськ. Elegie brixenské)), які до того часу розходилися великими тиражами.
Народна лотерея та збірка
У січні 1861 року відбулась національна лотерея та збірка, метою якої був збір коштів для Зденки Гавлічкової. Сама ж Зденка доволі скептично відносилась до цих подій, оскільки свого часу деякі представники знаті сторонились її батька, Карела Гавлічека. Коли ж Карела суспільство прийняло як борця і мученика — відношення до сім'ї Гавлічкових змінилось. В листі бабусі вона писала, що «тепер вся знать дуже перейнялась мною, але раніше про мене ніхто не знав». Виручені кошти були призначені для оплати навчання Зденки та можливого весільного приданого. У той час лотерею спільно організували вільне товариство чеських жінок і товариство «Сватобор» (чеськ. Svatobor). З одного боку колекцію опікували такі особистості, як Франтішек Палацький, Франтішек Рігер чи Вацлав Бєльський, з іншого — Марія Рієгрова, Кароліна Світла та Катержина Юнгманнова.
Культ «доньки народу»
У лютому та травні 1863 року тітка Адела Ярошова двічі потрапляла до в'язниці за несплату боргів. Згідно з матеріалами суду, борги Антоніна Яроша перевищили його майно. Новим опікуном був призначений Франтішек Август Браунер, який у липні 1862 року запропонував віддати дівчинку в родину університетського бібліотекаря доктора Ігнаце Ян Гануш (1812—1869), батька п'яти дочок.
Зденка не була задоволена родиною Ганушів, тому часто залишалася у Браунерів. Вона вступила до Вищої жіночої школи, заснованої в 1863 році. На першому курсі пропустила 215 годин, на другому році 110 і 19 невиправданих, на третьому досягла 2 вибачених і 158 невиправданих годин. У неї діагностували туберкульоз у початковій стадії.
На початку 1866 року Зденка переїхала до Браунерів, батьків ще чотирьох дітей віком від 8 до 13 років. Культ «дочки нації» був на піку. Зденка стала елегантною молодою жінкою — у 1868 році вона купила пару туфель, дві сукні, одну з яких вона пошила, а одну пофарбувала. У 1869 році вона дала пошити шість суконь і купила чотири пари туфель. Підписувалася як «дочка чеського народу».
Стосунки Зденки Гавлічкової
В житті Зденки було декілька стосунків — з графом Вацлавом Коунікем (чеськ. Václav Kounic), з бароном Квідоном Баттальо (чеськ. Quido Battagliou), та з поміщиком Антоніном Свободою.
Двадцятирічний австрійський офіцер польського походження Квідо Батталья (1846—1915) познайомився з вісімнадцятирічною Зденкою 4 лютого 1867 року. Барон був поляком на службі в австрійській армії. І хоч він вивчив чеську мову і оголосив себе чехофілом, він не переконав чеське суспільство, яке залишалось антипольським. Жоден не міг отримати схвалення батьків чи законних представників, тож вони самі вирішили заявити про своє кохання: три дні поспіль вони з'являлися на публіці. Реакція чеської патріотичної громадськості була істеричною, обожнювана і розпещена дівчина була відкинута суспільством.
Після розриву стосунків з Квідо Батталья, на запрошення Алоїза Православа Трояна, Зденка Гавлічкова жила в 1867—1870 роках у родині Трояна в Раковнику. Зденка знову намагалась завоювати прихильність громадськості. Вона побувала в Празі з Алоїзом Трояном (проте на балу студенти її проігнорували, з нею ніхто не танцював), здійснила поїздку в Дрезден, допомагала пані Трояновій по господарству, з яким вона не справлялася, і вдосконалювала навички шиття.
У липні 1870 року залишила Раковник і поїхала до Галвічкового Броду, де вирішила одружитися з поміщиком з Високого Мита, Антоніном Свободою.
Хвороба та смерть
У червні 1871 року Зденка Гавлічкова написала заповіт. У січні 1872 року опікун просив визнати Зденку повнолітньою (цивільний кодекс Австро-Угорщини встановлював повноліття у 24 роки). Зденка мала пошлюбити Антоніна Свободу. На початку 1872 року відбулися заручини, але незабаром Зденка померла.
У червні їй стало важко, тому вона написала новий заповіт, у якому заповіла весь свій статок тітці Йоганні. Вона залишила по 100 гульденів трьом нащадкам тітки-матері Адели Ярошової, а двоюрідна сестра Павліна мала отримати 300 гульденів. Фортепіано ж заповіла Антоніну Свободі.
У серпні її відвідав у Броді молодий Болеслав Троян, а у вересні колишній опікун Браунер, який хотів заселити маєток: через три дні Зденка померла. Померла Зденка Гавлічкова від туберкульозу. Вчителька Йозефіна (у шлюбі Брдлікова) назвала свою доньку Зденькою, але сама «донька народу» залишалася для більшості публіки аж до початку XX століття «зрадницею, нещасною та неврівноваженою, дівчиною, спочатку піднятою до неба, а потім скинутою з нього». Зденка Гавлічкова похована в могилі батьків свого батька в Гавлічковому Броді.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Regional Database of the Central Bohemian Research Library in Kladno
- LENDEROVÁ, Milena. Dcera národa? Tři životy Zdeňky Havlíčkové. První. vyd. [s.l.]: Paseka, 2013. 328 s.
- Життя Зденки Гавлічкової. Музей Височини.
- Біографічний словник.
- Лотерея на придане "доньки народу".
- Milena LENDEROVÁ Zdeňka Havlíčková: Dcera národa fabulosa (PDF).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zdenka Gavlichkova chesk Zdenka Havlickova nar 23 grudnya 1848 18481223 Praga pom 20 veresnya 1872 Gavlichkuv Brod yedina donka Karela Gavlicheka Borovskogo ta jogo druzhini Yuliyi Bula nazvana donkoyu narodu chesk dcera naroda Zdenka GavlichkovaNarodilasya 23 grudnya 1848 1848 12 23 1 2 3 Praga Bogemske korolivstvo Zemli Bogemskoyi Koroni Avstrijska imperiya 1 2 3 Pomerla 20 veresnya 1872 1872 09 20 1 2 3 23 roki Gavlichkuv Brod Bogemske korolivstvo Dolitavshina Avstro Ugorshina 1 2 3 Krayina Avstro UgorshinaBatko Karel Gavlichek BorovskijMati d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisVignannya Karela Gavlichka Borovskogo Koli batkovi Zdenki Karelu Gavlichku Borovskomu zaboronili zalishatisya v Prazi cherez jogo politichnu poziciyu ta uchast u Travnevij zmovi vin u kvitni 1850 roku pereyihav do Kutnoyi Gori tam zhe zh Zdenka perezhila holeru U serpni 1851 roku rodina pereyihala z Kutnoyi Gori do Nimeckogo nini Gavlichkova Brodu Zvidti Karela v nich z 15 na 16 grudnya 1851 roku vidpravili na zaslannya do Bressanonu Mati Zdenki Yuliya pereyihala z tririchnoyu donkoyu z Brodu do svoyeyi sestri Adeli Yaroshovoyi v Pragu U kvitni 1852 roku vona otrimala dozvil viyihati do cholovika 1854 roku cherez protesti druzhini Karel vidpraviv yiyi z donkoyu do Chehiyi Navesni 1855 roku Gavlicheku dozvolili povernutisya dodomu znovu zh taki zavdyaki starannim zusillyam i diplomatichnim diyam jogo shvagra Aloyiza Yarosha ale vin ne zastav svoyu druzhinu Yuliyu zhivoyu vona pomerla 16 kvitnya 1855 roku vid tuberkulozu U travni 1856 roku Gavlicheku dozvolili provesti 8 dniv u Prazi pid chas yakih vin projshov medichnij oglyad Pomer 29 lipnya 1856 roku yak i jogo druzhina vid tuberkulozu Jogo pohoron 1 serpnya 1856 roku stav demonstraciyeyu proti absolyutistskogo rezhimu i zaklav osnovu legendi pro strazhdalnicku smert Peredchasnu smert materi j batka prihovali vid Zdenki vona vpershe vidvidala mogilu batkiv lishe 23 chervnya 1861 roku Zhittya Zdenki u sim yi Yaroshovih Nastupni chotiri roki 1856 1860 Zdenka provela na uzbichchi gromadskogo interesu v rodini sestri svoyeyi materi Adeli Yaroshovoyi Vona zdobuvala osvitu pid kerivnictvom privatnogo vchitelya a z desyati rokiv takozh vidviduvala privatnij zhinochij navchalnij zaklad de unikala lishe religijnih urokiv U toj chas rodina Yaroshiv strimko bidnila Cherez brak finansiv Yaroshi chasto pereyizhdzhali u vse menshi temnishi ta deshevshi kvartiri Prote okrim shkoli Zdenci takozh oplachuvali uroki fortepiano vdoma Kult Karela Gavlichka yak muchenika zrostav U 1861 roci Antonin Avgusta opublikuvav biografiyu Gavlichka v zhurnali Obrazi zhittya razom iz Tirolskimi elegiyami todi pid nazvoyu Elegiyi Bressanone chesk Elegie brixenske yaki do togo chasu rozhodilisya velikimi tirazhami Narodna lotereya ta zbirka Kvitok nacionalnoyi lotereyi U sichni 1861 roku vidbulas nacionalna lotereya ta zbirka metoyu yakoyi buv zbir koshtiv dlya Zdenki Gavlichkovoyi Sama zh Zdenka dovoli skeptichno vidnosilas do cih podij oskilki svogo chasu deyaki predstavniki znati storonilis yiyi batka Karela Gavlicheka Koli zh Karela suspilstvo prijnyalo yak borcya i muchenika vidnoshennya do sim yi Gavlichkovih zminilos V listi babusi vona pisala sho teper vsya znat duzhe perejnyalas mnoyu ale ranishe pro mene nihto ne znav Virucheni koshti buli priznacheni dlya oplati navchannya Zdenki ta mozhlivogo vesilnogo pridanogo U toj chas lotereyu spilno organizuvali vilne tovaristvo cheskih zhinok i tovaristvo Svatobor chesk Svatobor Z odnogo boku kolekciyu opikuvali taki osobistosti yak Frantishek Palackij Frantishek Riger chi Vaclav Byelskij z inshogo Mariya Riyegrova Karolina Svitla ta Katerzhina Yungmannova Kult donki narodu U lyutomu ta travni 1863 roku titka Adela Yaroshova dvichi potraplyala do v yaznici za nesplatu borgiv Zgidno z materialami sudu borgi Antonina Yarosha perevishili jogo majno Novim opikunom buv priznachenij Frantishek Avgust Brauner yakij u lipni 1862 roku zaproponuvav viddati divchinku v rodinu universitetskogo bibliotekarya doktora Ignace Yan Ganush 1812 1869 batka p yati dochok Zdenka ne bula zadovolena rodinoyu Ganushiv tomu chasto zalishalasya u Brauneriv Vona vstupila do Vishoyi zhinochoyi shkoli zasnovanoyi v 1863 roci Na pershomu kursi propustila 215 godin na drugomu roci 110 i 19 nevipravdanih na tretomu dosyagla 2 vibachenih i 158 nevipravdanih godin U neyi diagnostuvali tuberkuloz u pochatkovij stadiyi Na pochatku 1866 roku Zdenka pereyihala do Brauneriv batkiv she chotiroh ditej vikom vid 8 do 13 rokiv Kult dochki naciyi buv na piku Zdenka stala elegantnoyu molodoyu zhinkoyu u 1868 roci vona kupila paru tufel dvi sukni odnu z yakih vona poshila a odnu pofarbuvala U 1869 roci vona dala poshiti shist sukon i kupila chotiri pari tufel znachushist faktu Pidpisuvalasya yak dochka cheskogo narodu Stosunki Zdenki Gavlichkovoyi V zhitti Zdenki bulo dekilka stosunkiv z grafom Vaclavom Kounikem chesk Vaclav Kounic z baronom Kvidonom Battalo chesk Quido Battagliou ta z pomishikom Antoninom Svobodoyu Dvadcyatirichnij avstrijskij oficer polskogo pohodzhennya Kvido Battalya 1846 1915 poznajomivsya z visimnadcyatirichnoyu Zdenkoyu 4 lyutogo 1867 roku Baron buv polyakom na sluzhbi v avstrijskij armiyi I hoch vin vivchiv chesku movu i ogolosiv sebe chehofilom vin ne perekonav cheske suspilstvo yake zalishalos antipolskim Zhoden ne mig otrimati shvalennya batkiv chi zakonnih predstavnikiv tozh voni sami virishili zayaviti pro svoye kohannya tri dni pospil voni z yavlyalisya na publici Reakciya cheskoyi patriotichnoyi gromadskosti bula isterichnoyu obozhnyuvana i rozpeshena divchina bula vidkinuta suspilstvom Pislya rozrivu stosunkiv z Kvido Battalya na zaproshennya Aloyiza Pravoslava Troyana Zdenka Gavlichkova zhila v 1867 1870 rokah u rodini Troyana v Rakovniku Zdenka znovu namagalas zavoyuvati prihilnist gromadskosti Vona pobuvala v Prazi z Aloyizom Troyanom prote na balu studenti yiyi proignoruvali z neyu nihto ne tancyuvav zdijsnila poyizdku v Drezden dopomagala pani Troyanovij po gospodarstvu z yakim vona ne spravlyalasya i vdoskonalyuvala navichki shittya U lipni 1870 roku zalishila Rakovnik i poyihala do Galvichkovogo Brodu de virishila odruzhitisya z pomishikom z Visokogo Mita Antoninom Svobodoyu Hvoroba ta smert U chervni 1871 roku Zdenka Gavlichkova napisala zapovit U sichni 1872 roku opikun prosiv viznati Zdenku povnolitnoyu civilnij kodeks Avstro Ugorshini vstanovlyuvav povnolittya u 24 roki Zdenka mala poshlyubiti Antonina Svobodu Na pochatku 1872 roku vidbulisya zaruchini ale nezabarom Zdenka pomerla U chervni yij stalo vazhko tomu vona napisala novij zapovit u yakomu zapovila ves svij statok titci Joganni Vona zalishila po 100 guldeniv trom nashadkam titki materi Adeli Yaroshovoyi a dvoyuridna sestra Pavlina mala otrimati 300 guldeniv Fortepiano zh zapovila Antoninu Svobodi U serpni yiyi vidvidav u Brodi molodij Boleslav Troyan a u veresni kolishnij opikun Brauner yakij hotiv zaseliti mayetok cherez tri dni Zdenka pomerla Pomerla Zdenka Gavlichkova vid tuberkulozu Vchitelka Jozefina u shlyubi Brdlikova nazvala svoyu donku Zdenkoyu ale sama donka narodu zalishalasya dlya bilshosti publiki azh do pochatku XX stolittya zradniceyu neshasnoyu ta nevrivnovazhenoyu divchinoyu spochatku pidnyatoyu do neba a potim skinutoyu z nogo Zdenka Gavlichkova pohovana v mogili batkiv svogo batka v Gavlichkovomu Brodi PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Regional Database of the Central Bohemian Research Library in Kladno d Track Q105821202 regional database of the Regional Library of Highlands d Track Q125582843 LENDEROVA Milena Dcera naroda Tri zivoty Zdenky Havlickove Prvni vyd s l Paseka 2013 328 s ISBN 978 80 7432 349 2 Zhittya Zdenki Gavlichkovoyi Muzej Visochini Biografichnij slovnik Lotereya na pridane donki narodu Milena LENDEROVA Zdenka Havlickova Dcera naroda fabulosa PDF