Дмитар Звонимир (хорв. Dmitar Zvonimir; дата народження невідома — 20 квітня 1089) — хорватський король (1075(6)–1089), вважається одним із найуспішніших монархів Хорватії; бан Славонії з середини 1070-х років. Після його смерті Хорватія дуже скоро перестала існувати як самостійна держава.
Дмитар Звонимир | |
---|---|
Dmitar Zvonimir | |
Народився | невідомо |
Помер | 20 квітня 1089 Книн, Шибеницько-Книнська жупанія, Хорватія |
Поховання | Книн |
Країна | Хорватія |
Діяльність | суверен |
Знання мов | хорватська |
Титул | Король Хорватії |
Посада | d |
Попередник | Петар Крешимир IV |
Наступник | Степан II |
Конфесія | католицька церква |
Рід | Трпимировичі |
Батько | d |
У шлюбі з | Ланка Белеївна |
Діти | Радован[d] і d |
|
Життєпис
Про походження Звонимира майже нічого не відомо. Наімовірніше, він був нащадком короля Святослава Суроня, відтак родич короля Петра Крешимира IV. Утім, деякі історики вважають, що він не належав до династії Трпимировичів, а був потомком якогось іншого шляхетного роду .
У історичних джерелах Звонимир вперше згадується 1070 року як бан і співправитель (разом із Петром Крешимиром IV) хорватських земель. Інші джерела вказують, що він володів Славонією, яку отримав від мадярських Арпадовичів – дружина Звонимира Єлена Красива була дочкою угорського короля Бели I і сестрою Владислава I.
Задля об'єднання хорватських земель Петр Крешимир 1070 року визнав Звонимира співправителем і престолонаслідником .
Після захоплення у полон норманами 1074 року Петра Крешимира Звонимир стає до престолу Хорватії.
1075 чи 1076 року римський папа Григорій VII вислав до Хорватії своїх легатів для визнання суверенітету єдиного хорватсько-далматинського королівства. 8 жовтня 1075 (можливо 1076) року римські посланці коронували Дмитра Звонимира і передали йому знаки королівської влади у Королівстві Далмації і Хорватії (regnum Dalmatiae et Chroatiae).
Варто зазначити, що приблизно в той самий час папа Григорій коронував на Короля Руси-України Великого князя Київського Ярополка.
У Дмитра Звонимира і Єлени був син Радован і дочка Клавдія.
Пам'яткою, що стосується діяльності короля Дмитра, є Башчанська плита з давнім написом глаголицею.
Легенда про смерть
За легендою короля Звонимира вбили васали, які не бажали йти у Хрестовий похід та звільняти Єрусалим від турків-сельджуків. Це сталося 20 квітня 1089 року. За це зрадництво хорватська земля буцімто була 900 років проклята. Але чимало істориків вважає, що король помер природною смертю .
Вшанування пам'яті
17 травня 1941 року Анте Павелич заснував Орден Корони короля Звонимира.
Джерела
- Neven Budak: Prva stoljeća Hrvatske, Hrvatska sveučilišna naklada, Zagreb, 1994, str. 111-113; Ivo Goldstein: Hrvatski rani srednji vijek, Novi Liber : Zavod za hrvatsku povijest Filozofskog fakulteta, Zagreb, 1995., str. 401
- Stjepan Antoljak: Pregled hrvatske povijesti, Laus-Orbis, Split, 1994., str. 49
- Josip Bratulić, "Legenda o kralju Zvonimiru", u: Zvonimir, kralj hrvatski, Zagreb 1997, str. 235.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dmitar Zvonimir horv Dmitar Zvonimir data narodzhennya nevidoma 20 kvitnya 1089 horvatskij korol 1075 6 1089 vvazhayetsya odnim iz najuspishnishih monarhiv Horvatiyi ban Slavoniyi z seredini 1070 h rokiv Pislya jogo smerti Horvatiya duzhe skoro perestala isnuvati yak samostijna derzhava Dmitar ZvonimirDmitar ZvonimirNarodivsyanevidomoPomer20 kvitnya 1089 1089 04 20 Knin Shibenicko Kninska zhupaniya HorvatiyaPohovannyaKninKrayinaHorvatiyaDiyalnistsuverenZnannya movhorvatskaTitulKorol HorvatiyiPosadadPoperednikPetar Kreshimir IVNastupnikStepan IIKonfesiyakatolicka cerkvaRidTrpimirovichiBatkodU shlyubi zLanka BeleyivnaDitiRadovan d i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPro pohodzhennya Zvonimira majzhe nichogo ne vidomo Naimovirnishe vin buv nashadkom korolya Svyatoslava Suronya vidtak rodich korolya Petra Kreshimira IV Utim deyaki istoriki vvazhayut sho vin ne nalezhav do dinastiyi Trpimirovichiv a buv potomkom yakogos inshogo shlyahetnogo rodu U istorichnih dzherelah Zvonimir vpershe zgaduyetsya 1070 roku yak ban i spivpravitel razom iz Petrom Kreshimirom IV horvatskih zemel Inshi dzherela vkazuyut sho vin volodiv Slavoniyeyu yaku otrimav vid madyarskih Arpadovichiv druzhina Zvonimira Yelena Krasiva bula dochkoyu ugorskogo korolya Beli I i sestroyu Vladislava I Zadlya ob yednannya horvatskih zemel Petr Kreshimir 1070 roku viznav Zvonimira spivpravitelem i prestolonaslidnikom Pislya zahoplennya u polon normanami 1074 roku Petra Kreshimira Zvonimir staye do prestolu Horvatiyi 1075 chi 1076 roku rimskij papa Grigorij VII vislav do Horvatiyi svoyih legativ dlya viznannya suverenitetu yedinogo horvatsko dalmatinskogo korolivstva 8 zhovtnya 1075 mozhlivo 1076 roku rimski poslanci koronuvali Dmitra Zvonimira i peredali jomu znaki korolivskoyi vladi u Korolivstvi Dalmaciyi i Horvatiyi regnum Dalmatiae et Chroatiae Varto zaznachiti sho priblizno v toj samij chas papa Grigorij koronuvav na Korolya Rusi Ukrayini Velikogo knyazya Kiyivskogo Yaropolka U Dmitra Zvonimira i Yeleni buv sin Radovan i dochka Klavdiya Pam yatkoyu sho stosuyetsya diyalnosti korolya Dmitra ye Bashchanska plita z davnim napisom glagoliceyu Legenda pro smertZa legendoyu korolya Zvonimira vbili vasali yaki ne bazhali jti u Hrestovij pohid ta zvilnyati Yerusalim vid turkiv seldzhukiv Ce stalosya 20 kvitnya 1089 roku Za ce zradnictvo horvatska zemlya bucimto bula 900 rokiv proklyata Ale chimalo istorikiv vvazhaye sho korol pomer prirodnoyu smertyu Vshanuvannya pam yati17 travnya 1941 roku Ante Pavelich zasnuvav Orden Koroni korolya Zvonimira DzherelaNeven Budak Prva stoljeca Hrvatske Hrvatska sveucilisna naklada Zagreb 1994 str 111 113 Ivo Goldstein Hrvatski rani srednji vijek Novi Liber Zavod za hrvatsku povijest Filozofskog fakulteta Zagreb 1995 str 401 Stjepan Antoljak Pregled hrvatske povijesti Laus Orbis Split 1994 str 49 Josip Bratulic Legenda o kralju Zvonimiru u Zvonimir kralj hrvatski Zagreb 1997 str 235