Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зб ірка портр етів діяч ів коз ацької доб и з кол екції Скороп адських маловідома колекція портертів Богдана Хмельницько

Збірка портретів козацької доби з колекції Скоропадських

Збірка портретів козацької доби з колекції Скоропадських

Зб́ірка портр́етів діяч́ів коз́ацької доб́и з кол́екції Скороп́адських — маловідома колекція портертів Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Данила Апостола, Павла Полуботка, Іван Самойлович, Насті Скоропадської та Наталки Розумовської, виконана художницею Ольгою Мордвиновою. Наразі картини зберігаються в київському Музей гетьманства.

Засновники колекції

У 1833 році Іван Михайлович Скоропадський (1805—1887) — єдиний син багатих поміщиків, нащадок козацького роду гетьмана Івана Скоропадського (1708—1722) він отримав у подарунок на весілля маєток у c. Тростянець, що на Чернігівщині. Скоропадський заклав у маєтку дендропарк, почав збирати збірку портретів членів свого роду — гетьманів та козацьких старшин, а також колекцію давньої зброї. Іван Скоропадський був дідом Павла Петровича Скоропадського. Свої дитячі роки Павло провів у маєтку, де його оточували українські пісні, козацькі думи, давня зброя, картини предків. В Тростянці майбутній гетьман Української Держави дізнався про героїчне минуле України, зблизився з рідним краєм. Загалом родина П. Скоропадського, зберігаючи політичну лояльність російському імператорському двору, ніколи не забувала про своє українське коріння. П. Скоропадський у 1898 одружився з Олександрою Петрівною Дурново, яка на той час вже опанувала мистецтво фотографування. Часто буваючи в маєтку родини свого чоловіка у Тростянці, Олександра виконала кілька фотографій з портретів, які висіли на стінах будинку. Картини імовірно походили з XVIII століття і відображали постаті часів козаччини. Революційна хвиля 1917 року знищила палац Скоропадських. Під час селянських заворушень, у вирії вогню, було знищено дерев'яний будинок родини, а разом з ним й колекцію, серед якої були й оригінали згаданих портретів. Скоропадські розуміли величезну цінність їхньої родинної збірки, тому намагалися вивезти за кордон те, що вціліло після погрому в Україні. Опинившись в еміграції, члени родини почали активно збирати сімейний архів та відновлювати по можливості експонати мистецької родинної збірки. Це спонукало Павла Скоропадського відтворити хоча б незначну кількість портретної галереї, яка колись перебувала в Тростянці. З цієї причини він у 1920 р. звернувся до Ольги Мордвинової, щоб вона на основі кількох світлин, створених його дружиною, написала копії старовинних портретів. Художниця сумлінно намалювала 5 гетьманських портретів: Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Данила Апостола, Павла Полуботка, Івана Самойловича і 2 портрети жінок — Насті Скоропадської та Наталки Розумовської.

Художниця Ольга Мордвинова

Ольга Мордвинова імовірно народилася у 1876 р. або 1878 р. Її батьком був англієць Чарльз (Карл) Хіс, який 20 років прослужив при імператорському дворі. Ч. Хіс мав педагогічний та мистецький хист. Мати Ольги була тіткою відомого російського художника О. Бенуа. Цілком очевидно, що саме таке родинне оточення вплинуло на її інтереси та здібності. Ольга стала художницею. Уроки малювання Ольга Мордвинова брала разом із Олександрою Дурново. Саме з того часу і надалі дівчата підтримували досить тісні стосунки, а згодом і їх родини потоваришували. Коли в Росії у лютому 1917 р. відбулася революція, чоловік Ольги — Анатолій Мордвинов, який був ад'ютантом імператора Миколи II, зрікся імператора та продовжив службу у Ставці верховного головнокомандувача у Могильові. Після встановлення більшовицької влади в Петрограді, родина Мордвинових намагалася покинути Росію, натомість Ольгу та Анатолія двічі заарештовували (в 1918 р. та 1919 р.). І лише у 1920 році родині вдалося виїхати до Латвії, а згодом — до Німеччини. Там, в еміграції, вони проживали разом з родиною Скоропадських у північно-західному передмісті Берліна (Ванзеї) упродовж одного року. В еміграції Ольга Мордвинова займалася живописом та була достатньо відомою в колі видатних художників. Спогади її родича, художника Олександра Бенуа, є підтвердженням цьому: «В эмиграции я неоднократно с ней встречался у наших общих знакомых супругов Нуфлар (родина художників — Авт.)». Спеціалізуючись на жіночих та дитячих портретах, художниця мала чимало замовлень, які давали їй як прибуток, так і визнання як талановитої художниці. Імовірно, що саме визнання Ольги Мордвинової як портретистки вплинуло на рішення Павла Скоропадського замовити їй виконання копій кількох портретів з колишньої родинної збірки гетьмана. Окрім цього, Ольга виконала олівцем серію портретів членів родини П. Скоропадського, а саме: Павла Петровича, його доньок — Марії та Єлизавети. Відомими роботами О. Мордвинової є портрети гетьманівни Єлизавети в українському одязі та Олександри Скоропадської. Тривалий час ці твори зберігалися в родині Олени Скоропадської. Талант Ольги Мордвинової знайшов чимало шанувальників серед заможних європейців. Однією з них була заможна голландка, яка придбала для художниці та її родини будинок в Баварських Альпах в м. Оберстдорфі. До речі, саме тут знайшла прихисток родина Скоропадських, коли в 1945 році до Берліна підходили радянські війська. Про післявоєнну долю родини Мордвинових та самої художниці майже нічого невідомо. Олена Отт-Скоропадська, донька П. Скоропадського, згодом згадувала лише про те, що її подружка Марія Мордвинова, донька Ольги, рано померла через невиліковну хворобу. Про життя самої О. Мордвинової в Оберстдорфі відомостей не зберіглося навіть домашньої адреси, за якою вона проживала разом із Скоропадськими. Про смерть талановитої художниці у 1953 р. стало відомо лише з часом зі спогадів О. Бенуа. Очевидно, що похована вона була на міському кладовищі в Оберстдорфі.

Подальша доля колекції

Після смерті Павла та його дружини Олександри Скоропадських збереженням родинної колекції картин та архівів загалом почали займатися їхні доньки: Марія, Єлизавета та наймолодша Скоропадська Олена Павлівна. Про долю досліджуваних нами портретів у повоєнний час ми знаємо лише зі слів останньої. Олена Скоропадська покинула Оберсдорф після смерті батька та свого першого чоловіка Герда Гіндера, який також помер у шпиталі від ран. У лютому 1946 р. вона виїхала до Швейцарії. З собою гетьманівна взяла чималу частину батьківських рукописів та 7 картин, виконаних О. Мордвиновою. Після нетривалого перебування у Кроцлінгені, вона переїхала до Цюріха, де влаштувалась працювати секретаркою на хімічній фабриці, що спеціалізувалася на виготовленні парфумів. Українські зарубіжні історики зацікавились дослідженням родинних архівів Скоропадських вже у післявоєнні роки. У 1963 р. у Філадельфії (штат Пенсільванія, США) група українських діячів на чолі з Євгеном Зиблікевичом заснували Східноєвропейський дослідний інститут ім. В. К. Липинського (СЄДІ). Є. Зиблікевич доклав чимало зусиль для збереження сімейних реліквій Скоропадських. Він листувався з Єлизаветою та Оленою Скоропадськими, які залюбки співпрацювали з вченим та надсилали документи родинного архіву до США. Зокрема, Олена Скоропадська у 1975 р. надіслала до інституту певну частину батьківського архіву. У листопаді того ж року О. Скоропадська відправила з Цюріха другу партію родинної колекції, серед якої були і мистецькі речі, зокрема колекція картин пензля О. Мордвинової. Після того, як Управа СЄДІ була змушена продати будинок, в якому містився інститут, О.Скоропадська наполягала на тому, аби збірку портретів, виконаних О.Мордвиновою, відправили до Києва. Навесні 1993 р. Олена Павлівна відвідала наукову конференцію, присвячену її батькові, Павлу Скоропадському. Ця зустріч проходила в Інституті історії України НАН України. Саме тоді О. Скоропадська познайомилася з директором Музею гетьманства, Галиною Іванівною Яровою, що поклало початок їхній багатолітній співпраці. Наступного ж року, навесні, О. Скоропадська приїхала в Україну зі своїм чоловіком Людвігом Оттом. Під час поїздки вона відвідала музей та була приємно вражена виставковою експозицією на честь свого батька. Згодом, у 1998 р. гетьманівна вирішила передати до музею деякі надзвичайно цінні особисті речі, а саме: фотографії, одяг, листи. Це дало змогу музейним працівникам оновити виставкову експозицію «Павло Скоропадський та Українська Держава 1918 року». У 2004 р. О. Отт-Скоропадська знов приїхала до Києва. Вона мала дві мети: презентувати свою книгу «Остання з роду Скоропадських» у столичному Будинку вчених та подарувати Музею гетьманства речі, що належали П. Скоропадському: 5 гетьманських портретів, 2 жіночих та бронзовий барельєф самого гетьмана, що всі ці роки зберігалися у Філадельфії. З того часу Олена Павлівна стала почесним гостем музею. Саме її подарунки, зокрема, колекція Ольги Мордвинової піднесли його престиж та перетворили музей на потужну культурно-освітню установу Києва.

Музей гетьманства

Нині збірка портретів діячів козацької доби перебуває у залі «Пилип Орлик — автор першої Конституції». Таке рішення було обумовлено кількома причинами. По-перше, ця зала передує виставковій залі «Гетьман Павло Скоропадський та Українська Держава 1918 рік», що пов'язує збірку з ім'ям власника. По-друге, декілька портретів репрезентують діячів постмазепинської та посторликовської епох. Завдяки тому, що портрети, створені О. Мордвиновою репрезентують одразу кількох видатних діячів Гетьманщини XVIII ст., вони часто приваблюють увагу відвідувачів, сучасних митців та ЗМІ. Водночас вони часто є елементами облаштування зал Музею, де відбуваються наукові конференції та тематичні виставки. Наприклад, 16 жовтня 2015 року в Музеї відбувалася Всеукраїнська науково-практична конференція «Гетьман Петро Дорошенко та його доба в Україні». Ця конференція була присвячена 350-й річниці від часу початку гетьманування Петра Дорошенка. Її учасники вшанували пам'ять не лише П. Дорошенку, але й усього українського козацтва. Під час заходу були оголошені доповіді провідних українських науковців: Т. В. Чухліба «Гетьман Петро Дорошенко та його політика умиротворення Московського царства», О. О. Ковалевської «Портрети Петра Дорошенка: проблеми виявлення, дослідження, використання», Г. М. Кондратюк «Зовнішня політика гетьмана Петра Дорошенка стосовно Кримського ханства» та інші. Під час конференції центральне місце в залі засідань займав портрет Петра Дорошенка пензля Ольги Мордвинової. Портрет був дуже доречним і відповідав меті заходу. Він демонстрував майстерність його виконання і заслужений інтерес як з боку звичайних відвідувачів, так і з боку професійних істориків.

Колекція

Примітки

  1. Реєнт О. Павло Скоропадський / О. Реєнт — К.: ВД «Альтернативи», 2003. — 304 с.
  2. Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 — грудень 1918 / Під ред. Я. Пеленського / П. Скоропадський — Київ-Філадельфія, 1995. — 572 с.
  3. Безсонова Н. Мандруючи Чернігівщиною. Частина 3. Тростянець. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://h.ua/story/334695/#ixzz3pn3FVLQ3 [ 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.]. – Назва з титул. екрана.
  4. Осташко Т. До історії родинного фотоархіву Скоропадських / Т. Осташко // Вісник КНЛУ. — Вип.19. — 2014.
  5. Мордвинов А. А. Из пережитого: Воспоминания флигель-адъютанта імператора Николая II: в 2 т. Т. 1 / Вступ. ст., коммент. О. И. Барковец. — М.: Кучково поле, 2014. — 576 с.
  6. Бенуа А. Жизнь художника. Воспоминания. Том 1. / А. Бенуа. — М.: Изд-во Чехова, 1955. — 240 с.
  7. Безсонова Н. Мандруючи гетьманськими місцями. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://h.ua/story/361727/ [ 31 жовтня 2018 у Wayback Machine.] – Назва з титул. екрана.
  8. Отт-Скоропадська О. Остання з роду Скоропадських. 2-е вид., доповнене / Пер. з нім. Галини Сварник / О. Отт-Скоропадська. — Львів: Літопис 2013. — 556 с.
  9. Ярова Г. І. Щоб пам'ятала Україна / Г. І. Ярова. — Чернівці: Букрек, 2012. — 164 с.
  10. ОсташкоТ., Терещенко Ю. Світлій пам'яті Олени Павлівної Скоропадської / Т. Осташко, Ю. Терещенко // Український тиждень. — № 32(352). — 2014.

Література

  • Мордвинов Анатолий Александрович // Русская армия в Великой войне: Картотека проекта. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.grwar.ru/persons/persons.html?id=3965 [ 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.]. – Назва з титул. екрана.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zb irka portr etiv diyach iv koz ackoyi dob i z kol ekciyi Skorop adskih malovidoma kolekciya portertiv Bogdana Hmelnickogo Petra Doroshenka Danila Apostola Pavla Polubotka Ivan Samojlovich Nasti Skoropadskoyi ta Natalki Rozumovskoyi vikonana hudozhniceyu Olgoyu Mordvinovoyu Narazi kartini zberigayutsya v kiyivskomu Muzej getmanstva Zasnovniki kolekciyiU 1833 roci Ivan Mihajlovich Skoropadskij 1805 1887 yedinij sin bagatih pomishikiv nashadok kozackogo rodu getmana Ivana Skoropadskogo 1708 1722 vin otrimav u podarunok na vesillya mayetok u c Trostyanec sho na Chernigivshini Skoropadskij zaklav u mayetku dendropark pochav zbirati zbirku portretiv chleniv svogo rodu getmaniv ta kozackih starshin a takozh kolekciyu davnoyi zbroyi Ivan Skoropadskij buv didom Pavla Petrovicha Skoropadskogo Svoyi dityachi roki Pavlo proviv u mayetku de jogo otochuvali ukrayinski pisni kozacki dumi davnya zbroya kartini predkiv V Trostyanci majbutnij getman Ukrayinskoyi Derzhavi diznavsya pro geroyichne minule Ukrayini zblizivsya z ridnim krayem Zagalom rodina P Skoropadskogo zberigayuchi politichnu loyalnist rosijskomu imperatorskomu dvoru nikoli ne zabuvala pro svoye ukrayinske korinnya P Skoropadskij u 1898 odruzhivsya z Oleksandroyu Petrivnoyu Durnovo yaka na toj chas vzhe opanuvala mistectvo fotografuvannya Chasto buvayuchi v mayetku rodini svogo cholovika u Trostyanci Oleksandra vikonala kilka fotografij z portretiv yaki visili na stinah budinku Kartini imovirno pohodili z XVIII stolittya i vidobrazhali postati chasiv kozachchini Revolyucijna hvilya 1917 roku znishila palac Skoropadskih Pid chas selyanskih zavorushen u viriyi vognyu bulo znisheno derev yanij budinok rodini a razom z nim j kolekciyu sered yakoyi buli j originali zgadanih portretiv Skoropadski rozumili velicheznu cinnist yihnoyi rodinnoyi zbirki tomu namagalisya vivezti za kordon te sho vcililo pislya pogromu v Ukrayini Opinivshis v emigraciyi chleni rodini pochali aktivno zbirati simejnij arhiv ta vidnovlyuvati po mozhlivosti eksponati misteckoyi rodinnoyi zbirki Ce sponukalo Pavla Skoropadskogo vidtvoriti hocha b neznachnu kilkist portretnoyi galereyi yaka kolis perebuvala v Trostyanci Z ciyeyi prichini vin u 1920 r zvernuvsya do Olgi Mordvinovoyi shob vona na osnovi kilkoh svitlin stvorenih jogo druzhinoyu napisala kopiyi starovinnih portretiv Hudozhnicya sumlinno namalyuvala 5 getmanskih portretiv Bogdana Hmelnickogo Petra Doroshenka Danila Apostola Pavla Polubotka Ivana Samojlovicha i 2 portreti zhinok Nasti Skoropadskoyi ta Natalki Rozumovskoyi Hudozhnicya Olga MordvinovaOlga Mordvinova imovirno narodilasya u 1876 r abo 1878 r Yiyi batkom buv angliyec Charlz Karl His yakij 20 rokiv prosluzhiv pri imperatorskomu dvori Ch His mav pedagogichnij ta misteckij hist Mati Olgi bula titkoyu vidomogo rosijskogo hudozhnika O Benua Cilkom ochevidno sho same take rodinne otochennya vplinulo na yiyi interesi ta zdibnosti Olga stala hudozhniceyu Uroki malyuvannya Olga Mordvinova brala razom iz Oleksandroyu Durnovo Same z togo chasu i nadali divchata pidtrimuvali dosit tisni stosunki a zgodom i yih rodini potovarishuvali Koli v Rosiyi u lyutomu 1917 r vidbulasya revolyuciya cholovik Olgi Anatolij Mordvinov yakij buv ad yutantom imperatora Mikoli II zriksya imperatora ta prodovzhiv sluzhbu u Stavci verhovnogo golovnokomanduvacha u Mogilovi Pislya vstanovlennya bilshovickoyi vladi v Petrogradi rodina Mordvinovih namagalasya pokinuti Rosiyu natomist Olgu ta Anatoliya dvichi zaareshtovuvali v 1918 r ta 1919 r I lishe u 1920 roci rodini vdalosya viyihati do Latviyi a zgodom do Nimechchini Tam v emigraciyi voni prozhivali razom z rodinoyu Skoropadskih u pivnichno zahidnomu peredmisti Berlina Vanzeyi uprodovzh odnogo roku V emigraciyi Olga Mordvinova zajmalasya zhivopisom ta bula dostatno vidomoyu v koli vidatnih hudozhnikiv Spogadi yiyi rodicha hudozhnika Oleksandra Benua ye pidtverdzhennyam comu V emigracii ya neodnokratno s nej vstrechalsya u nashih obshih znakomyh suprugov Nuflar rodina hudozhnikiv Avt Specializuyuchis na zhinochih ta dityachih portretah hudozhnicya mala chimalo zamovlen yaki davali yij yak pributok tak i viznannya yak talanovitoyi hudozhnici Imovirno sho same viznannya Olgi Mordvinovoyi yak portretistki vplinulo na rishennya Pavla Skoropadskogo zamoviti yij vikonannya kopij kilkoh portretiv z kolishnoyi rodinnoyi zbirki getmana Okrim cogo Olga vikonala olivcem seriyu portretiv chleniv rodini P Skoropadskogo a same Pavla Petrovicha jogo donok Mariyi ta Yelizaveti Vidomimi robotami O Mordvinovoyi ye portreti getmanivni Yelizaveti v ukrayinskomu odyazi ta Oleksandri Skoropadskoyi Trivalij chas ci tvori zberigalisya v rodini Oleni Skoropadskoyi Talant Olgi Mordvinovoyi znajshov chimalo shanuvalnikiv sered zamozhnih yevropejciv Odniyeyu z nih bula zamozhna gollandka yaka pridbala dlya hudozhnici ta yiyi rodini budinok v Bavarskih Alpah v m Oberstdorfi Do rechi same tut znajshla prihistok rodina Skoropadskih koli v 1945 roci do Berlina pidhodili radyanski vijska Pro pislyavoyennu dolyu rodini Mordvinovih ta samoyi hudozhnici majzhe nichogo nevidomo Olena Ott Skoropadska donka P Skoropadskogo zgodom zgaduvala lishe pro te sho yiyi podruzhka Mariya Mordvinova donka Olgi rano pomerla cherez nevilikovnu hvorobu Pro zhittya samoyi O Mordvinovoyi v Oberstdorfi vidomostej ne zberiglosya navit domashnoyi adresi za yakoyu vona prozhivala razom iz Skoropadskimi Pro smert talanovitoyi hudozhnici u 1953 r stalo vidomo lishe z chasom zi spogadiv O Benua Ochevidno sho pohovana vona bula na miskomu kladovishi v Oberstdorfi Podalsha dolya kolekciyiPislya smerti Pavla ta jogo druzhini Oleksandri Skoropadskih zberezhennyam rodinnoyi kolekciyi kartin ta arhiviv zagalom pochali zajmatisya yihni donki Mariya Yelizaveta ta najmolodsha Skoropadska Olena Pavlivna Pro dolyu doslidzhuvanih nami portretiv u povoyennij chas mi znayemo lishe zi sliv ostannoyi Olena Skoropadska pokinula Obersdorf pislya smerti batka ta svogo pershogo cholovika Gerda Gindera yakij takozh pomer u shpitali vid ran U lyutomu 1946 r vona viyihala do Shvejcariyi Z soboyu getmanivna vzyala chimalu chastinu batkivskih rukopisiv ta 7 kartin vikonanih O Mordvinovoyu Pislya netrivalogo perebuvannya u Kroclingeni vona pereyihala do Cyuriha de vlashtuvalas pracyuvati sekretarkoyu na himichnij fabrici sho specializuvalasya na vigotovlenni parfumiv Ukrayinski zarubizhni istoriki zacikavilis doslidzhennyam rodinnih arhiviv Skoropadskih vzhe u pislyavoyenni roki U 1963 r u Filadelfiyi shtat Pensilvaniya SShA grupa ukrayinskih diyachiv na choli z Yevgenom Ziblikevichom zasnuvali Shidnoyevropejskij doslidnij institut im V K Lipinskogo SYeDI Ye Ziblikevich doklav chimalo zusil dlya zberezhennya simejnih relikvij Skoropadskih Vin listuvavsya z Yelizavetoyu ta Olenoyu Skoropadskimi yaki zalyubki spivpracyuvali z vchenim ta nadsilali dokumenti rodinnogo arhivu do SShA Zokrema Olena Skoropadska u 1975 r nadislala do institutu pevnu chastinu batkivskogo arhivu U listopadi togo zh roku O Skoropadska vidpravila z Cyuriha drugu partiyu rodinnoyi kolekciyi sered yakoyi buli i mistecki rechi zokrema kolekciya kartin penzlya O Mordvinovoyi Pislya togo yak Uprava SYeDI bula zmushena prodati budinok v yakomu mistivsya institut O Skoropadska napolyagala na tomu abi zbirku portretiv vikonanih O Mordvinovoyu vidpravili do Kiyeva Navesni 1993 r Olena Pavlivna vidvidala naukovu konferenciyu prisvyachenu yiyi batkovi Pavlu Skoropadskomu Cya zustrich prohodila v Instituti istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Same todi O Skoropadska poznajomilasya z direktorom Muzeyu getmanstva Galinoyu Ivanivnoyu Yarovoyu sho poklalo pochatok yihnij bagatolitnij spivpraci Nastupnogo zh roku navesni O Skoropadska priyihala v Ukrayinu zi svoyim cholovikom Lyudvigom Ottom Pid chas poyizdki vona vidvidala muzej ta bula priyemno vrazhena vistavkovoyu ekspoziciyeyu na chest svogo batka Zgodom u 1998 r getmanivna virishila peredati do muzeyu deyaki nadzvichajno cinni osobisti rechi a same fotografiyi odyag listi Ce dalo zmogu muzejnim pracivnikam onoviti vistavkovu ekspoziciyu Pavlo Skoropadskij ta Ukrayinska Derzhava 1918 roku U 2004 r O Ott Skoropadska znov priyihala do Kiyeva Vona mala dvi meti prezentuvati svoyu knigu Ostannya z rodu Skoropadskih u stolichnomu Budinku vchenih ta podaruvati Muzeyu getmanstva rechi sho nalezhali P Skoropadskomu 5 getmanskih portretiv 2 zhinochih ta bronzovij barelyef samogo getmana sho vsi ci roki zberigalisya u Filadelfiyi Z togo chasu Olena Pavlivna stala pochesnim gostem muzeyu Same yiyi podarunki zokrema kolekciya Olgi Mordvinovoyi pidnesli jogo prestizh ta peretvorili muzej na potuzhnu kulturno osvitnyu ustanovu Kiyeva Muzej getmanstvaNini zbirka portretiv diyachiv kozackoyi dobi perebuvaye u zali Pilip Orlik avtor pershoyi Konstituciyi Take rishennya bulo obumovleno kilkoma prichinami Po pershe cya zala pereduye vistavkovij zali Getman Pavlo Skoropadskij ta Ukrayinska Derzhava 1918 rik sho pov yazuye zbirku z im yam vlasnika Po druge dekilka portretiv reprezentuyut diyachiv postmazepinskoyi ta postorlikovskoyi epoh Zavdyaki tomu sho portreti stvoreni O Mordvinovoyu reprezentuyut odrazu kilkoh vidatnih diyachiv Getmanshini XVIII st voni chasto privablyuyut uvagu vidviduvachiv suchasnih mitciv ta ZMI Vodnochas voni chasto ye elementami oblashtuvannya zal Muzeyu de vidbuvayutsya naukovi konferenciyi ta tematichni vistavki Napriklad 16 zhovtnya 2015 roku v Muzeyi vidbuvalasya Vseukrayinska naukovo praktichna konferenciya Getman Petro Doroshenko ta jogo doba v Ukrayini Cya konferenciya bula prisvyachena 350 j richnici vid chasu pochatku getmanuvannya Petra Doroshenka Yiyi uchasniki vshanuvali pam yat ne lishe P Doroshenku ale j usogo ukrayinskogo kozactva Pid chas zahodu buli ogolosheni dopovidi providnih ukrayinskih naukovciv T V Chuhliba Getman Petro Doroshenko ta jogo politika umirotvorennya Moskovskogo carstva O O Kovalevskoyi Portreti Petra Doroshenka problemi viyavlennya doslidzhennya vikoristannya G M Kondratyuk Zovnishnya politika getmana Petra Doroshenka stosovno Krimskogo hanstva ta inshi Pid chas konferenciyi centralne misce v zali zasidan zajmav portret Petra Doroshenka penzlya Olgi Mordvinovoyi Portret buv duzhe dorechnim i vidpovidav meti zahodu Vin demonstruvav majsternist jogo vikonannya i zasluzhenij interes yak z boku zvichajnih vidviduvachiv tak i z boku profesijnih istorikiv KolekciyaNatalka Rozumovska Nastya Skoropadska Bogdan Hmelnickij Pavlo Polubotok Petro Doroshenko Ivan Samojlovich Danilo ApostolPrimitkiReyent O Pavlo Skoropadskij O Reyent K VD Alternativi 2003 304 s Skoropadskij P Spogadi Kinec 1917 gruden 1918 Pid red Ya Pelenskogo P Skoropadskij Kiyiv Filadelfiya 1995 572 s Bezsonova N Mandruyuchi Chernigivshinoyu Chastina 3 Trostyanec Elektronnij resurs Rezhim dostupu http h ua story 334695 ixzz3pn3FVLQ3 30 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Nazva z titul ekrana Ostashko T Do istoriyi rodinnogo fotoarhivu Skoropadskih T Ostashko Visnik KNLU Vip 19 2014 Mordvinov A A Iz perezhitogo Vospominaniya fligel adyutanta imperatora Nikolaya II v 2 t T 1 Vstup st komment O I Barkovec M Kuchkovo pole 2014 576 s Benua A Zhizn hudozhnika Vospominaniya Tom 1 A Benua M Izd vo Chehova 1955 240 s Bezsonova N Mandruyuchi getmanskimi miscyami Elektronnij resurs Rezhim dostupu http h ua story 361727 31 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Nazva z titul ekrana Ott Skoropadska O Ostannya z rodu Skoropadskih 2 e vid dopovnene Per z nim Galini Svarnik O Ott Skoropadska Lviv Litopis 2013 556 s Yarova G I Shob pam yatala Ukrayina G I Yarova Chernivci Bukrek 2012 164 s OstashkoT Tereshenko Yu Svitlij pam yati Oleni Pavlivnoyi Skoropadskoyi T Ostashko Yu Tereshenko Ukrayinskij tizhden 32 352 2014 LiteraturaMordvinov Anatolij Aleksandrovich Russkaya armiya v Velikoj vojne Kartoteka proekta Elektronnij resurs Rezhim dostupu http www grwar ru persons persons html id 3965 30 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Nazva z titul ekrana

Дата публікації:
Топ