Мухаммед Загір-шах (16 жовтня 1914, Кабул, Афганістан — 23 липня 2007) — король (падишах) Афганістану з 8 листопада 1933 до 17 липня 1973 року. Реформатор, який правив країною 40 років, до липня 1973 року, коли був скинутий своїм двоюрідним братом, Мухаммедом Даудом. Загір-шах зміг повернутись з еміграції на батьківщину тільки у 2002 році.
Мухаммед Загір-шах перс. محمد ظاهرشاه | |||
| |||
---|---|---|---|
11 листопада 1933 — 17 липня 1973 року | |||
Попередник: | Мухаммед Надір-шах | ||
Спадкоємець: | Монархію скасовано | ||
Народження: | 16 жовтня 1914 Кабул, Афганістан | ||
Смерть: | 23 липня 2007 (92 роки) Кабул, Афганістан | ||
Поховання: | Кабул, Мавзолей на цвинтарі «Теппаї Маранджон» | ||
Національність: | Пуштун | ||
Країна: | Афганістан | ||
Релігія: | Іслам сунітського спрямування | ||
Освіта: | ліцей Жансон-де-Саї, d, d і d | ||
Рід: | Баракзай | ||
Батько: | Мухаммед Надір-шах | ||
Мати: | Мах Парвар-бегум | ||
Шлюб: | Хаміра-бегум | ||
Діти: | сини: Мухаммед Акбар, Ахмад Шах, Мухаммед Надір, Шах Махмуд, Паштуньяр і Мір Ваїс дочка: Белгіс-бегум | ||
Автограф: | |||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Походження та ранні роки
Загір-шах походив з королівського пуштунського роду Дуррані династії Баракзай. Його рід вів свою історію від Садар Мухаммад-Хана Пешаварі, напівкровного брата Дост Мухаммед-хана, який продав Пешавар за золото і об'єднався з Раджит-ханом проти Дост Мухаммеда в Кабулі. Його прадід Яхья-Хан прославився своїм посередництвом між Якуб-ханом і Великою Британією під час Гандамакських перемовин. Після підписання мирної угоди обидва хана були змушені переховуватись в Індії, яка була на той час британською колонією. Пуштунське походження Загір-шаха, а також його первинна прихильність до перської мови (фарсі) дозволяли йому якийсь час балансувати між інтересами пуштунської більшості та фарсімовної еліти афганського суспільства.
Вважався прогресивним та високоосвіченим монархом. Здобув гарну світську та військову освіту у Франції, ставши навіть французьким офіцером. Він володів, окрім рідної пушту, перською, англійською, французькою та італійською мовами. Став на престол у віці 19 років після смерті свого батька, короля Мухаммеда Надір-шаха, вбитого на параді випускників військового училища в Кабулі пострілом курсанта зі строю. Загір-шах був змушений перервати навчання у Франції та вступити на трон у 1933 році.
Тронне ім'я — Мутаваккіл Аллах Райраві Діні Матіні Іслам Мухаммед Загір Шах, що у перекладі означає «намісник Аллаха, поборник істинної віри ісламу».
Правління Мухаммеда Загір-шаха (1933 — 1973)
Упродовж перших 20-ти років молодий король перебував у затінку своїх більш вправних родичів — трьох дядьків, які фактично керували країною. Однак, по мірі того як він набирався досвіду і завойовував авторитет, Загір-шах почав прибирати владу до своїх рук й почав упроваджувати в життя політичні й економічні реформи, які далеко не всім були до вподоби.
У 1964 році король Загір-шах видав нову конституцію. Намагався сприяти розвитку демократії та прав жінок, чим викликав невдоволення з боку консервативного духовенства. Також намагався провадити антиперсидську кампанію з метою популяризації рідної пуштунської мови, яка завершилась невдачею.
Ця кампанія була частиною його спроб відродити колишній вплив пуштунів. Останні за часів його правління складали більшість в уряді й парламенті, а також мали суттєві привілеї у порівнянні з рештою етнічних груп, що підбурювало антиурядові настрої та спричинило появу опозиційних партій та лідерів, таких як Сіам Міллі (на чолі з Тахіром Бадагші), рух Абдурахмана Махмуді тощо.
Тим не менше, багато афганців згадують роки правління падишаха як «золоту добу» Афганістану, що відзначалась відносною стабільністю та спокоєм. За часів свого правління Загір-шах запросив до уряду іноземних радників, заснував перший сучасний університет, виступав за скасування носіння афганськими жінками чадри. За нього жінки отримали доступ до освіти й можливість голосувати, а члени королівської родини були позбавлені права займати посади в уряді. У цей самий період в країні з'явились вільні ЗМІ та виборний парламент. Його вважають також і видатним дипломатом. Вважається, що шах уміло балансував, підтримуючи стосунки з Москвою та Вашингтоном, які прагнули домінувати в Афганістані за часів його правління. Загір-шах також просував культурні й торговельні відносини Афганістану з Європою. За розвиток відносин із Югославією був нагороджений орденом Югославської Великої Зірки.
Конституція 1964 року й демократизація монархічної системи
1 жовтня 1964 року в Афганістані набула чинності затверджена королем нова конституція. Це був третій за ліком основний закон в історії держави Афганістан (першу конституцію було ухвалено 1923 року, другу — 1931 року).
Запровадження нової конституції було спричинено серйозними економічними та соціально-політичними змінами, що відбулись в Афганістані за три з гаком десятиліття й, особливо, за останнє. Саме у цей період уряд узяв курс на планування економіки, розвиток промисловості, певну модернізацію сільського господарства. Було здійснено низку реформ у галузі культури. У 1959 році було скасовано носіння чадри; афганська жінка почала відігравати все помітнішу роль у житті країни.
Проведені реформи призвели до деяких змін у класовій структурі афганського суспільства. Посилились економічні позиції національної буржуазії.
Конституція 1964 року, закріплюючи чинний економічний устрій, враховувала зміни, що відбулись у країні, та суттєво демократизувала державний устрій і політичний режим Афганістану.
Конституція зберегла широкі прерогативи короля, який проголошувався «втіленням національного суверенітету» (ст. 6). Король був верховним командувачем збройних сил; він мав право оголошувати війну та укладати перемир'я; скликав і відкривав Велику Джиргу, відкривав звичайні сесії парламенту; скликав та відкривав надзвичайні сесії парламенту; мав право його розпуску; затверджував закони, видавав законодавчі укази; надавав повноваження для укладання міжнародних угод і затверджував ці угоди; призначав прем'єр-міністра та приймав його відставку, за поданням останнього призначав міністрів та приймав їх відставку; призначав не виборних членів Джирги старійшин, членів Верховного суду й інших суддів; призначав та приймав відставку у вищих цивільних та військових чиновників.
До початку 1960-их років офіційною мовою в країні була тільки пушту. Новий основний закон, поряд із пушту, проголосив офіційною, мову дарі, відомішу як фарсі-кабуля.
Антиурядовий виступ духовенства у квітні-червні 1970 року
Діяльність афганської опозиції почала набувати особливо широкого розмаху з середини 60-их років, залучаючи все нові прошарки й верстви населення. Для життя афганських міст, а особливо Кабула, постійним явищем стали мітинги й демонстрації, в яких брали участь студентська молодь, робітники, представники інтелігенції, чиновництва та інші міські жителі. За таких умов панівна монархічна верхівка, прагнучи утримати за собою контроль над громадською думкою, послабити гостроту соціальної критики й відновити політичну стабільність в країні, різко активізувала протидію всім опозиційним течіям і поглядам. При цьому особливі надії покладались на мусульманську релігію й численний апарат духовенства.
Однак, всі зусилля правлячих кіл та відданих їм служителів культу не давали помітних результатів і не зупинили процесу поширення в суспільстві опозиційних ідей і поглядів. За цих умов крайні праві консервативно-клерикальні кола вирішили вдатись до відкритого масового виступу, на кшталт тих, які у 20-их роках ХХ століття принесли їм безсумнівні успіхи у боротьбі проти прогресивних перетворень режиму «молодоафганців», з тим, щоб не лише завдати удару по лівим силам й усунути їх з політичного життя країни, але й змусити правлячу верхівку відмовитись від спроб проведення навіть поверхневих, «косметичних», реформ буржуазного характеру. Приводом до виступу духовенства став 99-й номер газети «Парчам» від 22 квітня 1970 року, що вийшов на 12 шпальтах великого формату й цілковито присвячений Леніну й ленінізму, а також повідомленням про святкування ленінського ювілею в Афганістані. У цьому номері газети було опубліковано й вірш «Сурми революції», що закінчувалось словами: «Слава цьому великому вождю, великому Ленину!» (букв. «доруд бад бе ан рахбар-е бозорг, Ленін-е кабір»).
Клерикали, прискіпавшись до слова «доруд» (букв. уклін, привітання, хвала), яке, на їх думку, може вживатись тільки відносно до пророка Магомета, звинуватили видавців газети в «порушенні ісламської традиції», в «кощунстві проти релігії» й на цій підставі зажадали заборони газети «Парчам».
За закликом впливових духовників, які організували «Комітет, відповідальний за справи ісламу», в Кабул з різних районів країни, головним чином з південних та східних провінцій, прибуло не менш ніж півтори тисячі служителів культу. Вони одразу ж стали до проведення гамірних зібрань, залучаючи на свій бік релігійно налаштовану частину міського населення.
Двір і уряд спочатку з без гніву поставились до цього виступу клерикалів. Вони дозволили консервативному духовенству щоденно збиратись у мечеті «Пулі-Хешті» — головній соборній мечеті Кабула, влаштовувати за покровительства поліції масову ходу вулицями столиці під чорними прапорами й антикомуністичними гаслами, передавати через підсилювачі ледь не на все місто обурливі промови мусульманських монархів, а також використовувати державну друкарню для друку злісних листівок.
Упродовж перших днів виступів духовенство виробило понад десяток вимог до уряду. Останньому в ультимативній формі пропонувалось їх виконати. Головними з них були: заборонити газету «Парчам» і покарати її видавців; не припускати проникнення до країни комуністичних ідей; заборонити носіння міні-спідниць та штанів-кльош молодими людьми запровадити обов'язкове носіння національного одягу; заборонити демонстрацію закордонних фільмів, що зображують оголених жінок; звільнити жінок з державних закладів і дати роботу усім чоловікам, які забезпечують родини.
Згодом стало зрозуміло, що дії клерикалів вийшли з-під контролю уряду. За цих умов королівська династія й уряд, остерігаючись щоб подальший розвиток подій не призвів до відкритого антиурядового заколоту, вирішили покласти край зібранням духовників. Увечері 24 травня 1970 року на кабульському радіо було передано урядове повідомлення, в якому після визнання того, що клерикали «стали підбивати до протиправних дій», йшлося: «Уряд з метою збереження порядку та громадської безпеки і відповідно до своїх обов'язків у даній сфері оголошує про припинення цих зібрань. Силам безпеки віддано необхідні вказівки».
У ніч з 24 на 25 травня війська, застосувавши силу, вивезли зі столиці всіх духовників, що прибули сюди напередодні з інших провінцій. Щодо впливових мусульманських діячів — безпосередніх ідеологів та організаторів зазначених подій, то вони, переконавшись у провалі своїх задумів, поспішили заявити про свою лояльність режиму і «непричетність» до антиурядового аспекту подій.
Однак консервативне духовенство провінцій не збиралось складати зброю. Роз'їхавшись по містам і селам країни, воно продовжувало нагнітати обстановку. Особливо тривожне становище у зв'язку з цим склалось наприкінці травня у Мазарі-Шарифі, Джелалабаді й деяких інших населених пунктах Афганістану.
На початку червня виступи клерикалів усюди було придушено. Не досягнувши своїх глобальних цілей (якщо не враховувати заборони видання газети «Парчам»), вони перейшли до акцій насильства й залякування відносно тих, хто, на їхню думку, порушував догмати мусульманської релігії.
До афганських подій квітня-червня 1970 року спробували втрутитись і закордонні сили. Зокрема, у провокації джалалабадських заворушень були замішані пакистанські вищі духовні діячі. Серед заарештованих виявлась і їхня агентура.
Державний переворот 1973 року і скасування монархії
У 1973 році двоюрідний брат короля, його свояк і прем'єр-міністр Мухаммед Дауд, організував державний переворот, у той час коли Загір-шах перебував в Італії, де він і залишився, відмовившись від збройної боротьби у спробі повернути собі престол. Зрікшись останнього невдовзі після перевороту, він припинив більш ніж півтора століття панування своєї династії Баракзай. Загір-шах залишився в Італії, Афганістан же на тривалі роки став ареною боротьби Радянського Союзу і США, в результаті якої перемогу здобули мусульманські фундаменталісти в особі талібів.
Загір-шах провів у вигнанні на віллі в околицях Рима 29 років. Йому було заборонено повертатись в Афганістан за часів правління НДПА і подальшого врядування талібів, попри те, що він утримувався від відкритої критики руху Талібан.
У 1991 році пережив замах на власне життя від озброєної ножем людини, яка представилась португальським журналістом.
Повернення на батьківщину
Після повернення Загір-шаха на батьківщину у квітні 2002 року серйозно обговорювалась можливість відновлення в країні інституту монархії. Загір-шаха підтримувала значна частина населення, особливо представники старшого покоління. Вважалось, що він міг би скласти серйозну конкуренцію нинішньому лідеру країни, Хаміду Карзаю, який зробив кар'єру на протистоянні талібам і якого активно лобіював Вашингтон. Однак Загір-шах вкотре проявив себе як представник гуманітарної інтелігенції. Він поступився, як і в 1973 році, коли міг би повернутись з Італії, щоб кинути на племінника-путчиста танки.
Цього разу він публічно підтримав Карзая, виступивши на його підтримку на зібранні ради старійшин і політичних лідерів Лойя-джирга, в ролі ініціатора якого він сам і виступив. Тим не менше, після повернення монарха в Афганістан Лойя-джирга не наділила Загір-шаха жодними офіційними повноваженнями, окрім надання йому почесного титулу «батька нації». Це, можливо, було спричинено його занадто приязним ставленням до Індії, а також суперечливою політикою стосовно кордонів з Пакистаном (Лінія Дюрана).
Загір-шаху було дозволено повернутись до свого палацу Арамсарай в Кабулі. Ця будівля, відома також під назвою «палац номер один», була в останні 5 років офіційною резиденцією екс-монарха і стала його останнім притулком. Були повідомлення, що у 2005 році Загір-шах намагався продати свій палац попри те, що той до того часу вже давно став президентським, тобто державною власністю. Причини, які спричинили смерть 92-річного Загір-шаха, не були офіційно оголошені, хоча відомо, що в останні роки він регулярно виїжджав з Афганістану на лікування. Так, у 2004 році його літаком перевезли до Індії, де він упродовж 2-х тижнів проходив курс лікування у зв'язку з проблемами з кишківником в одному зі шпиталів у Нью-Делі.
Загір-шах помер 23 липня 2007 року. Звістку про смерть похилого «батька нації» повідомив президент Афганістану Хамід Карзай. Назвавши покійного короля основоположником афганської демократії та символом національної єдності, президент Карзай оголосив у країні триденну національну жалобу. Загір-шаха поховали біля свого батька в мавзолеї, який височіє над рідним Кабулом. У колишнього короля Афганістану було вісім дітей. Один з них помер в Римі у 2002 році.
Примітки
- В Кабулі знайдено могилу екс-президента Дауд Хана
- Ъ — Афганці втратили батька нації
- Ahmed Rashid, «Kabul», 2002, (LINK [ 16 серпня 2007 у Wayback Machine.])
- Mir Ghulam Muhammad Ghobar, P: «Afghanistan dar maseer Tarikh».
- . Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 9 квітня 2012.
- Дурденевський, Лудшувейт, Конституции Востока, Госиздат, Л., 1926, с. 68—73.
- «Конституции государств Ближнего и Среднего Востока», ИЛ, М., 1956, с. 13—28.
- «Джирга» мовою пушту означає «рада».
- Джирга старійшин — верхня палата парламенту.
- Дадіані — Новая Конституция Афганистана. Советское государство и право. −1965. — № 8. — С. 118 — 120.
- Слінкін М. Ф. Афганистан: оппозиция и власть (60-70-е гг. ХХ в.).
- Анис. — 1970, 25 мая
- [1]
Джерела
- [2] [ 29 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Біографія [ 27 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- St. Petersburg (FL) Times [ 6 січня 2012 у Wayback Machine.]
- The Observer [ 9 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Некролог International Herald-Tribune
Відеоматеріали
- Пам'яті Загір-шаха (відео) [ 14 червня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muhammed Zagir shah 16 zhovtnya 1914 Kabul Afganistan 23 lipnya 2007 korol padishah Afganistanu z 8 listopada 1933 do 17 lipnya 1973 roku Reformator yakij praviv krayinoyu 40 rokiv do lipnya 1973 roku koli buv skinutij svoyim dvoyuridnim bratom Muhammedom Daudom Zagir shah zmig povernutis z emigraciyi na batkivshinu tilki u 2002 roci Muhammed Zagir shah pers محمد ظاهرشاه Muhammed Zagir shah Prapor 5 j Korol Afganistanu 11 listopada 1933 17 lipnya 1973 roku Poperednik Muhammed Nadir shah Spadkoyemec Monarhiyu skasovano Narodzhennya 16 zhovtnya 1914 1914 10 16 Kabul AfganistanSmert 23 lipnya 2007 2007 07 23 92 roki Kabul AfganistanPohovannya Kabul Mavzolej na cvintari Teppayi Marandzhon Nacionalnist PushtunKrayina AfganistanReligiya Islam sunitskogo spryamuvannyaOsvita licej Zhanson de Sayi d d i dRid BarakzajBatko Muhammed Nadir shahMati Mah Parvar begumShlyub Hamira begumDiti sini Muhammed Akbar Ahmad Shah Muhammed Nadir Shah Mahmud Pashtunyar i Mir Vayis dochka Belgis begum Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiPohodzhennya ta ranni rokiZagir shah pohodiv z korolivskogo pushtunskogo rodu Durrani dinastiyi Barakzaj Jogo rid viv svoyu istoriyu vid Sadar Muhammad Hana Peshavari napivkrovnogo brata Dost Muhammed hana yakij prodav Peshavar za zoloto i ob yednavsya z Radzhit hanom proti Dost Muhammeda v Kabuli Jogo pradid Yahya Han proslavivsya svoyim poserednictvom mizh Yakub hanom i Velikoyu Britaniyeyu pid chas Gandamakskih peremovin Pislya pidpisannya mirnoyi ugodi obidva hana buli zmusheni perehovuvatis v Indiyi yaka bula na toj chas britanskoyu koloniyeyu Pushtunske pohodzhennya Zagir shaha a takozh jogo pervinna prihilnist do perskoyi movi farsi dozvolyali jomu yakijs chas balansuvati mizh interesami pushtunskoyi bilshosti ta farsimovnoyi eliti afganskogo suspilstva Vvazhavsya progresivnim ta visokoosvichenim monarhom Zdobuv garnu svitsku ta vijskovu osvitu u Franciyi stavshi navit francuzkim oficerom Vin volodiv okrim ridnoyi pushtu perskoyu anglijskoyu francuzkoyu ta italijskoyu movami Stav na prestol u vici 19 rokiv pislya smerti svogo batka korolya Muhammeda Nadir shaha vbitogo na paradi vipusknikiv vijskovogo uchilisha v Kabuli postrilom kursanta zi stroyu Zagir shah buv zmushenij perervati navchannya u Franciyi ta vstupiti na tron u 1933 roci Tronne im ya Mutavakkil Allah Rajravi Dini Matini Islam Muhammed Zagir Shah sho u perekladi oznachaye namisnik Allaha pobornik istinnoyi viri islamu Pravlinnya Muhammeda Zagir shaha 1933 1973 Uprodovzh pershih 20 ti rokiv molodij korol perebuvav u zatinku svoyih bilsh vpravnih rodichiv troh dyadkiv yaki faktichno keruvali krayinoyu Odnak po miri togo yak vin nabiravsya dosvidu i zavojovuvav avtoritet Zagir shah pochav pribirati vladu do svoyih ruk j pochav uprovadzhuvati v zhittya politichni j ekonomichni reformi yaki daleko ne vsim buli do vpodobi U 1964 roci korol Zagir shah vidav novu konstituciyu Namagavsya spriyati rozvitku demokratiyi ta prav zhinok chim viklikav nevdovolennya z boku konservativnogo duhovenstva Takozh namagavsya provaditi antipersidsku kampaniyu z metoyu populyarizaciyi ridnoyi pushtunskoyi movi yaka zavershilas nevdacheyu Cya kampaniya bula chastinoyu jogo sprob vidroditi kolishnij vpliv pushtuniv Ostanni za chasiv jogo pravlinnya skladali bilshist v uryadi j parlamenti a takozh mali suttyevi privileyi u porivnyanni z reshtoyu etnichnih grup sho pidburyuvalo antiuryadovi nastroyi ta sprichinilo poyavu opozicijnih partij ta lideriv takih yak Siam Milli na choli z Tahirom Badagshi ruh Abdurahmana Mahmudi tosho Zagir shah u 1963 roci Tim ne menshe bagato afganciv zgaduyut roki pravlinnya padishaha yak zolotu dobu Afganistanu sho vidznachalas vidnosnoyu stabilnistyu ta spokoyem Za chasiv svogo pravlinnya Zagir shah zaprosiv do uryadu inozemnih radnikiv zasnuvav pershij suchasnij universitet vistupav za skasuvannya nosinnya afganskimi zhinkami chadri Za nogo zhinki otrimali dostup do osviti j mozhlivist golosuvati a chleni korolivskoyi rodini buli pozbavleni prava zajmati posadi v uryadi U cej samij period v krayini z yavilis vilni ZMI ta vibornij parlament Jogo vvazhayut takozh i vidatnim diplomatom Vvazhayetsya sho shah umilo balansuvav pidtrimuyuchi stosunki z Moskvoyu ta Vashingtonom yaki pragnuli dominuvati v Afganistani za chasiv jogo pravlinnya Zagir shah takozh prosuvav kulturni j torgovelni vidnosini Afganistanu z Yevropoyu Za rozvitok vidnosin iz Yugoslaviyeyu buv nagorodzhenij ordenom Yugoslavskoyi Velikoyi Zirki Konstituciya 1964 roku j demokratizaciya monarhichnoyi sistemi 1 zhovtnya 1964 roku v Afganistani nabula chinnosti zatverdzhena korolem nova konstituciya Ce buv tretij za likom osnovnij zakon v istoriyi derzhavi Afganistan pershu konstituciyu bulo uhvaleno 1923 roku drugu 1931 roku Zaprovadzhennya novoyi konstituciyi bulo sprichineno serjoznimi ekonomichnimi ta socialno politichnimi zminami sho vidbulis v Afganistani za tri z gakom desyatilittya j osoblivo za ostannye Same u cej period uryad uzyav kurs na planuvannya ekonomiki rozvitok promislovosti pevnu modernizaciyu silskogo gospodarstva Bulo zdijsneno nizku reform u galuzi kulturi U 1959 roci bulo skasovano nosinnya chadri afganska zhinka pochala vidigravati vse pomitnishu rol u zhitti krayini Provedeni reformi prizveli do deyakih zmin u klasovij strukturi afganskogo suspilstva Posililis ekonomichni poziciyi nacionalnoyi burzhuaziyi Konstituciya 1964 roku zakriplyuyuchi chinnij ekonomichnij ustrij vrahovuvala zmini sho vidbulis u krayini ta suttyevo demokratizuvala derzhavnij ustrij i politichnij rezhim Afganistanu Konstituciya zberegla shiroki prerogativi korolya yakij progoloshuvavsya vtilennyam nacionalnogo suverenitetu st 6 Korol buv verhovnim komanduvachem zbrojnih sil vin mav pravo ogoloshuvati vijnu ta ukladati peremir ya sklikav i vidkrivav Veliku Dzhirgu vidkrivav zvichajni sesiyi parlamentu sklikav ta vidkrivav nadzvichajni sesiyi parlamentu mav pravo jogo rozpusku zatverdzhuvav zakoni vidavav zakonodavchi ukazi nadavav povnovazhennya dlya ukladannya mizhnarodnih ugod i zatverdzhuvav ci ugodi priznachav prem yer ministra ta prijmav jogo vidstavku za podannyam ostannogo priznachav ministriv ta prijmav yih vidstavku priznachav ne vibornih chleniv Dzhirgi starijshin chleniv Verhovnogo sudu j inshih suddiv priznachav ta prijmav vidstavku u vishih civilnih ta vijskovih chinovnikiv Do pochatku 1960 ih rokiv oficijnoyu movoyu v krayini bula tilki pushtu Novij osnovnij zakon poryad iz pushtu progolosiv oficijnoyu movu dari vidomishu yak farsi kabulya Antiuryadovij vistup duhovenstva u kvitni chervni 1970 roku Diyalnist afganskoyi opoziciyi pochala nabuvati osoblivo shirokogo rozmahu z seredini 60 ih rokiv zaluchayuchi vse novi prosharki j verstvi naselennya Dlya zhittya afganskih mist a osoblivo Kabula postijnim yavishem stali mitingi j demonstraciyi v yakih brali uchast studentska molod robitniki predstavniki inteligenciyi chinovnictva ta inshi miski zhiteli Za takih umov panivna monarhichna verhivka pragnuchi utrimati za soboyu kontrol nad gromadskoyu dumkoyu poslabiti gostrotu socialnoyi kritiki j vidnoviti politichnu stabilnist v krayini rizko aktivizuvala protidiyu vsim opozicijnim techiyam i poglyadam Pri comu osoblivi nadiyi pokladalis na musulmansku religiyu j chislennij aparat duhovenstva Odnak vsi zusillya pravlyachih kil ta viddanih yim sluzhiteliv kultu ne davali pomitnih rezultativ i ne zupinili procesu poshirennya v suspilstvi opozicijnih idej i poglyadiv Za cih umov krajni pravi konservativno klerikalni kola virishili vdatis do vidkritogo masovogo vistupu na kshtalt tih yaki u 20 ih rokah HH stolittya prinesli yim bezsumnivni uspihi u borotbi proti progresivnih peretvoren rezhimu molodoafganciv z tim shob ne lishe zavdati udaru po livim silam j usunuti yih z politichnogo zhittya krayini ale j zmusiti pravlyachu verhivku vidmovitis vid sprob provedennya navit poverhnevih kosmetichnih reform burzhuaznogo harakteru Privodom do vistupu duhovenstva stav 99 j nomer gazeti Parcham vid 22 kvitnya 1970 roku sho vijshov na 12 shpaltah velikogo formatu j cilkovito prisvyachenij Leninu j leninizmu a takozh povidomlennyam pro svyatkuvannya leninskogo yuvileyu v Afganistani U comu nomeri gazeti bulo opublikovano j virsh Surmi revolyuciyi sho zakinchuvalos slovami Slava comu velikomu vozhdyu velikomu Leninu bukv dorud bad be an rahbar e bozorg Lenin e kabir Klerikali priskipavshis do slova dorud bukv uklin privitannya hvala yake na yih dumku mozhe vzhivatis tilki vidnosno do proroka Magometa zvinuvatili vidavciv gazeti v porushenni islamskoyi tradiciyi v koshunstvi proti religiyi j na cij pidstavi zazhadali zaboroni gazeti Parcham Za zaklikom vplivovih duhovnikiv yaki organizuvali Komitet vidpovidalnij za spravi islamu v Kabul z riznih rajoniv krayini golovnim chinom z pivdennih ta shidnih provincij pribulo ne mensh nizh pivtori tisyachi sluzhiteliv kultu Voni odrazu zh stali do provedennya gamirnih zibran zaluchayuchi na svij bik religijno nalashtovanu chastinu miskogo naselennya Dvir i uryad spochatku z bez gnivu postavilis do cogo vistupu klerikaliv Voni dozvolili konservativnomu duhovenstvu shodenno zbiratis u mecheti Puli Heshti golovnij sobornij mecheti Kabula vlashtovuvati za pokrovitelstva policiyi masovu hodu vulicyami stolici pid chornimi praporami j antikomunistichnimi gaslami peredavati cherez pidsilyuvachi led ne na vse misto oburlivi promovi musulmanskih monarhiv a takozh vikoristovuvati derzhavnu drukarnyu dlya druku zlisnih listivok Uprodovzh pershih dniv vistupiv duhovenstvo virobilo ponad desyatok vimog do uryadu Ostannomu v ultimativnij formi proponuvalos yih vikonati Golovnimi z nih buli zaboroniti gazetu Parcham i pokarati yiyi vidavciv ne pripuskati proniknennya do krayini komunistichnih idej zaboroniti nosinnya mini spidnic ta shtaniv klosh molodimi lyudmi zaprovaditi obov yazkove nosinnya nacionalnogo odyagu zaboroniti demonstraciyu zakordonnih filmiv sho zobrazhuyut ogolenih zhinok zvilniti zhinok z derzhavnih zakladiv i dati robotu usim cholovikam yaki zabezpechuyut rodini Zgodom stalo zrozumilo sho diyi klerikaliv vijshli z pid kontrolyu uryadu Za cih umov korolivska dinastiya j uryad osterigayuchis shob podalshij rozvitok podij ne prizviv do vidkritogo antiuryadovogo zakolotu virishili poklasti kraj zibrannyam duhovnikiv Uvecheri 24 travnya 1970 roku na kabulskomu radio bulo peredano uryadove povidomlennya v yakomu pislya viznannya togo sho klerikali stali pidbivati do protipravnih dij jshlosya Uryad z metoyu zberezhennya poryadku ta gromadskoyi bezpeki i vidpovidno do svoyih obov yazkiv u danij sferi ogoloshuye pro pripinennya cih zibran Silam bezpeki viddano neobhidni vkazivki U nich z 24 na 25 travnya vijska zastosuvavshi silu vivezli zi stolici vsih duhovnikiv sho pribuli syudi naperedodni z inshih provincij Shodo vplivovih musulmanskih diyachiv bezposerednih ideologiv ta organizatoriv zaznachenih podij to voni perekonavshis u provali svoyih zadumiv pospishili zayaviti pro svoyu loyalnist rezhimu i neprichetnist do antiuryadovogo aspektu podij Odnak konservativne duhovenstvo provincij ne zbiralos skladati zbroyu Roz yihavshis po mistam i selam krayini vono prodovzhuvalo nagnitati obstanovku Osoblivo trivozhne stanovishe u zv yazku z cim sklalos naprikinci travnya u Mazari Sharifi Dzhelalabadi j deyakih inshih naselenih punktah Afganistanu Na pochatku chervnya vistupi klerikaliv usyudi bulo pridusheno Ne dosyagnuvshi svoyih globalnih cilej yaksho ne vrahovuvati zaboroni vidannya gazeti Parcham voni perejshli do akcij nasilstva j zalyakuvannya vidnosno tih hto na yihnyu dumku porushuvav dogmati musulmanskoyi religiyi Do afganskih podij kvitnya chervnya 1970 roku sprobuvali vtrutitis i zakordonni sili Zokrema u provokaciyi dzhalalabadskih zavorushen buli zamishani pakistanski vishi duhovni diyachi Sered zaareshtovanih viyavlas i yihnya agentura Derzhavnij perevorot 1973 roku i skasuvannya monarhiyiU 1973 roci dvoyuridnij brat korolya jogo svoyak i prem yer ministr Muhammed Daud organizuvav derzhavnij perevorot u toj chas koli Zagir shah perebuvav v Italiyi de vin i zalishivsya vidmovivshis vid zbrojnoyi borotbi u sprobi povernuti sobi prestol Zrikshis ostannogo nevdovzi pislya perevorotu vin pripiniv bilsh nizh pivtora stolittya panuvannya svoyeyi dinastiyi Barakzaj Zagir shah zalishivsya v Italiyi Afganistan zhe na trivali roki stav arenoyu borotbi Radyanskogo Soyuzu i SShA v rezultati yakoyi peremogu zdobuli musulmanski fundamentalisti v osobi talibiv Zagir shah proviv u vignanni na villi v okolicyah Rima 29 rokiv Jomu bulo zaboroneno povertatis v Afganistan za chasiv pravlinnya NDPA i podalshogo vryaduvannya talibiv popri te sho vin utrimuvavsya vid vidkritoyi kritiki ruhu Taliban U 1991 roci perezhiv zamah na vlasne zhittya vid ozbroyenoyi nozhem lyudini yaka predstavilas portugalskim zhurnalistom Povernennya na batkivshinuPislya povernennya Zagir shaha na batkivshinu u kvitni 2002 roku serjozno obgovoryuvalas mozhlivist vidnovlennya v krayini institutu monarhiyi Zagir shaha pidtrimuvala znachna chastina naselennya osoblivo predstavniki starshogo pokolinnya Vvazhalos sho vin mig bi sklasti serjoznu konkurenciyu ninishnomu lideru krayini Hamidu Karzayu yakij zrobiv kar yeru na protistoyanni talibam i yakogo aktivno lobiyuvav Vashington Odnak Zagir shah vkotre proyaviv sebe yak predstavnik gumanitarnoyi inteligenciyi Vin postupivsya yak i v 1973 roci koli mig bi povernutis z Italiyi shob kinuti na pleminnika putchista tanki Zagir shah krajnij pravoruch na inavguraciyi Hamida Karzaya 7 grudnya 2004 roku Cogo razu vin publichno pidtrimav Karzaya vistupivshi na jogo pidtrimku na zibranni radi starijshin i politichnih lideriv Lojya dzhirga v roli iniciatora yakogo vin sam i vistupiv Tim ne menshe pislya povernennya monarha v Afganistan Lojya dzhirga ne nadilila Zagir shaha zhodnimi oficijnimi povnovazhennyami okrim nadannya jomu pochesnogo titulu batka naciyi Ce mozhlivo bulo sprichineno jogo zanadto priyaznim stavlennyam do Indiyi a takozh superechlivoyu politikoyu stosovno kordoniv z Pakistanom Liniya Dyurana Zagir shahu bulo dozvoleno povernutis do svogo palacu Aramsaraj v Kabuli Cya budivlya vidoma takozh pid nazvoyu palac nomer odin bula v ostanni 5 rokiv oficijnoyu rezidenciyeyu eks monarha i stala jogo ostannim pritulkom Buli povidomlennya sho u 2005 roci Zagir shah namagavsya prodati svij palac popri te sho toj do togo chasu vzhe davno stav prezidentskim tobto derzhavnoyu vlasnistyu Prichini yaki sprichinili smert 92 richnogo Zagir shaha ne buli oficijno ogolosheni hocha vidomo sho v ostanni roki vin regulyarno viyizhdzhav z Afganistanu na likuvannya Tak u 2004 roci jogo litakom perevezli do Indiyi de vin uprodovzh 2 h tizhniv prohodiv kurs likuvannya u zv yazku z problemami z kishkivnikom v odnomu zi shpitaliv u Nyu Deli Zagir shah pomer 23 lipnya 2007 roku Zvistku pro smert pohilogo batka naciyi povidomiv prezident Afganistanu Hamid Karzaj Nazvavshi pokijnogo korolya osnovopolozhnikom afganskoyi demokratiyi ta simvolom nacionalnoyi yednosti prezident Karzaj ogolosiv u krayini tridennu nacionalnu zhalobu Zagir shaha pohovali bilya svogo batka v mavzoleyi yakij visochiye nad ridnim Kabulom U kolishnogo korolya Afganistanu bulo visim ditej Odin z nih pomer v Rimi u 2002 roci PrimitkiV Kabuli znajdeno mogilu eks prezidenta Daud Hana Afganci vtratili batka naciyi Ahmed Rashid Kabul 2002 LINK 16 serpnya 2007 u Wayback Machine Mir Ghulam Muhammad Ghobar P Afghanistan dar maseer Tarikh Arhiv originalu za 5 bereznya 2012 Procitovano 9 kvitnya 2012 Durdenevskij Ludshuvejt Konstitucii Vostoka Gosizdat L 1926 s 68 73 Konstitucii gosudarstv Blizhnego i Srednego Vostoka IL M 1956 s 13 28 Dzhirga movoyu pushtu oznachaye rada Dzhirga starijshin verhnya palata parlamentu Dadiani Novaya Konstituciya Afganistana Sovetskoe gosudarstvo i pravo 1965 8 S 118 120 Slinkin M F Afganistan oppoziciya i vlast 60 70 e gg HH v Anis 1970 25 maya 1 Dzherela 2 29 bereznya 2012 u Wayback Machine Biografiya 27 serpnya 2012 u Wayback Machine St Petersburg FL Times 6 sichnya 2012 u Wayback Machine The Observer 9 sichnya 2008 u Wayback Machine Nekrolog International Herald Tribune Videomateriali Pam yati Zagir shaha video 14 chervnya 2011 u Wayback Machine