Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2023) |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Західноукраїнська геофізична розвідувальна експедиція (ЗУГРЕ) — державна організація, створена в 1948 році для георозвідки: пошуку нафти та газу на території Західної України.
ЗУГРЕ | |
---|---|
Тип | Державне підприємство |
Галузь | Геофізика |
Спеціалізація | Георозвідка |
Засновано | 21 квітня 1948 |
Засновник(и) | Гораль Юрій Богданович |
Штаб-квартира | вулиця Данила Апостола, 9А, Львів, Львівська область, 79040 |
Територія діяльності | Західна Україна |
Ключові особи | Йосипенко Тарас Михайлович |
Продукція | Знайдена нафта та газ |
Співробітники | 165 |
49°29′43″ пн. ш. 23°33′52″ сх. д. / 49.495265° пн. ш. 23.564357° сх. д. |
Історія
Передумови створення
Під час Другої Світовової війни, лінія радянсько-німецького фронту проходила по території України, а Наркомат нафтової промисловості СРСР вже планував відновлення нафторозвідувальних робіт в її західних областях. Цей Наркомат нафтової своїм наказом за № 2 від 11 березня 1944 року відновив діяльність Українського відділення Державного союзного геофізичного тресту (УВ ДСГТУ) з 1 квітня 1944 року. Основним полем діяльності УВ ДСГТ на той час безумовно був Карпатський нафтогазоносний регіон, де під час війни видобувались як нафта, так і газ. Тому саме тут, виходячи з стратегічних інтересів, необхідно було в короткий строк відновити видобуток на зруйнованих війною промислах та підготувати до розробки нові родовища, розвідка яких велась з довоєнних років. Геологи, геофізики, буровики та інші за фахом працівники, що знали цей регіон, працювали тут до війни, були зібрані з усіх куточків СРСР і готові були приступити до роботи слідом за військами, що просувались на захід. Так, 28 липня 1944 року, тобто наступного дня після звільнення Львова від німецьких військ, відновила свою роботу Львівська геофізична експедиція УВ ДСГТ під керівництвом В. В. Сологуба.
До складу експедиції входили:
- О. В. Мухін
- К. М. Мартиняк
- С.ІСуботін
- А. Я. Белогрудова-Суботіна
- Л. Д. Райхер,
- І. Й. Бородатий
- Г. В. Гощицька
- Є. Г. Лук'янчикова
- Г. М. Курсон
- О. М. Брянцев.
- С. Ф. Андросов
- В. І. Сидорчук
- Т. П. Скоморович
- Я. М. Заруденко.
Їх силами були проведені тематичні та, в незначному об'ємі, польові електророзвідувальні роботи в 1944-1946 роках. Львівській геофізичній експедиції були підпорядковані також всі роботи з дослідження свердловин геофізичними методами (каротаж), і З листопада 1944 року в м. Бориславі на базі фахівців, що працювали там, була організована каротажна контора під керівництвом Р. 3. Реймана. Експедиція проводила також магнітометричні та гравіметричні роботи, а в кінці 1947 року першою сейсморозвідувальною партією були проведені сейсмічні дослідження по профілю Стрий-Миколаїв. Переважна більшість фахівців Львівської геофізичної експедиції в літній період виїжджала на польові роботи з Києва, а на зиму поверталась туди для завершення камеральної обробки отриманих матеріалів та написання звіту. Кожне відомство відповідно до своїх завдань та інтересів направляло у західні області України свої експедиції, і тому не дивно, що з 1945 року у Львові було щонайменше дві Львівські геофізичні експедиції. Одна, про яку вже йшлося вище, була підпорядкована Наркомату нафтової промисловості, друга — Наркомату вугільної промисловості. Основним завданням останньої було вивчення з допомогою геофізичних методів Львівсько-Волинського вугільного басейну, а також відомих на той час незначних вугільних родовищ Закарпаття. В цій експедиції з 1945 по 1950 роки працювали як геофізики-вугільники, так і залучені до цієї роботи викладачі геофізичних і геологічних кафедр двох львівських ВУЗів. ВВ результаті отриманих геофізиками в перші повоєнні роки матеріалів, вимальовувалась значна перспектива Карпатського регіону по нарощуванню запасів різних видів корисних копалин і перш за все нафти ї тазу. Це послужило причиною того, що Рада Міністрів СРСР в серпні 1947 року прийняла постанову про розширення геофізичної служби в Українській РСР. Ця постанова через низку ієрархічних наказів перетворилась 27 квітня 1948 року у відповідний наказ по УВ ДСГТ за № 93, за яким з 1 травня цього ж року була організована Західноукраїнська комплексна геофізична експедиція з місцезнаходженням в м. Львові. Цим наказом до складу експедиції було включено:
- Стрийську сейсмічну партію № 1/48.;
- Олеську електророзвідувальну партію № 4/48.
- Олеську електророзвідувальну партію № 4/48.
- Самбірську (2 загони) електророзвідувальну партію № 5/48.
- Станіславську гравіметричну партію № 8/48.
- Закарпатську гравіметричну партію № 9/48.
- Закарпатську (2 загони) магнітометричну партію № 15/48.
А також перехідні партії 1947 років:
- Стрийську сейсмічну партію № 32/47.
- Дашавську електророзвідувальну партію № 28/47.
- Калуську електророзвідувальну партію № 29/47.
- Стрийську електророзвідувальну партію № 34/47.
- Олеську гравіметричну партію № 33/47.
Начальником Західноукраїнської комплексної геофізичної експедиції був призначений Ісаак Михайлович Кауфман.
Перші роки
Саме з цього наказу відраховує свою історію Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція, бо, по-перше, було остаточно визначене місце її базування і постало питання про закріплення тут кадрів, по-друге, почалось створення власної матеріально-технічної бази. Приведений в наказі перелік партій дає уяву про методи та площі проведення робіт, а також, в якійсь мірі, про завдання, що вирішувались експедицією в той час. З утворенням експедиції об'єми геофізичних робіт в західних областях України значно виросли. Вже через рік в експедиції працювало 15 партій, які виконали 55 % під загального обсягу геофізичних досліджень в межах України. Решта 45 % обсягу робіт припадала на Дніпрово-Донецьку западину (2790) та Причорноморську западину (1890). В березні 1949 року Українське відділення Державного Союзного геофізичного тресту було перейменовано в Українську геофізичну контору «Головнафтогеофізики» Міннафтопрому СРСР. Західноукраїнська геофізична експедиція ввійшла до складу цієї контори. Згодом, у липні 1951 року, на основі Української геофізичної контори був створений трест «Укрнафтогеофізика», а Західноукраїнська геофізична експедиція дістала статус Західно-Української геофізичної контори (ЗУГК) як госпрозрахункової одиниці із закінченим балансом. Приведений перелік змін назв — це не тільки данина точності викладення історичних фактів, але й свідчення бурхливого росту геофізичної служби в західному регіоні України. В ці роки були розвідані, підготовлені і передані в глибоке буріння Більче-Волицька і Рудківська структури, що виявились крупними газовими родовищами.
Період будівництва
На посаду управляючого ЗУГК з 1 липня 1951 р. був призначений із штату Львівського обкому КПУ С. К. Король з метою посилення її керівництва. Але цей захід виявився невдалим і 29 вересня 1952 року на цю посаду призначається Олексій Петрович Пушкін, який повернувся у Львів після завершення перепідготовки в Нафтовій академії. Олексій Петрович пропрацював на цій посаді п'ятнадцять років. Він був добрим керівником і дбайливим господарем. Під його керівництвом та при його безпосередній участі впроваджувались нові методи ведення робіт, розпочато будівництво житла та промислової бази. Будівництво було для О.П Пушкіна другою улюбленою справою його життя після геофізики, хоч будувати в ті часи було нелегко і не всім це подобалось. Розповідають, що коли на одній із профспілкових конференцій його запитали: «Доки ж ми будемо будувати??», він відповів: «Скільки будемо жити, стільки будемо будувати!» Житловий масив на Майорівці у Львові, селище в с. Лапаївці Пустомитівського району, виробничі бази на Сигнівці у Львові та в Рудно — це створено із ініціативи О. П. Пушкіна.
Формування робочого складу
Значний внесок у розвиток геофізичної служби західних областей України в перші роки існування контори (експедиції) зробили, поряд з вже згаданими вище геофізиками, також:
- В. Д. Зав'ялов,
- Ф. Д. Заболотний,
- Є. Л. Гозак,
- Б. Л. Гуревич,
- М. Г. Мотрук,
- Н. М. Тимофеєєва,
- І.З Тонтовий,
- Г. А. Гончарова,
- М. Т. Турчаненко,
- В.О Лисенко
Ці вже досвідчені геофізики сприяли становленню великої групи молодих фахівців, що на початку п'ятдесятих років прийшли на виробництво з Львівського політехнічного університету і Львівського нафтопромислового технікуму та інших навчальних закладів. З середини п'ятдесятих років експедиція мала повний штат власних фахівців-геофізиків, які проводили геофізичні дослідження не тільки в західних, але й у східних (Харківська і Полтавська) областях України та на півдні Молдови.
Фахівці експедиції здобули славу своєму колективу розробкою та впровадженням таких відомих нововведень в сейсморозвідку, як методика масових просторових сейсмозондувань, спосіб плоского фронту і керованого плоского фронту, центрових променів.
Реорганізація
Як вже згадувалось, ЗУГК займалась також і геофізичними дослідженнями в свердловинах, тому в 1956 році їй була передана Стрийська промислово-геофізична база (начальник В. І. Вахтін). В середині 1957 року почалась реорганізація міністерств та відомств Союзу і трест «Укрнафтогеофізика» був переданий з Міннафтопрому в підпорядкування Головного управління геології і охорони надр при Раді Міністрів УРСР. В зв'язку з цим та з метою підвищення ефективності геолого-геофізичних робіт, вдосконалення їх організації і підвищення спеціалізації власне геофізичних досліджень до ЗУГК були приєднані:
- Прикарпатська геофізична партія від Київської комплексної геофізичної експедиції Північно-Західного тресту,
- Сокальська каротажна партія від Артемінської геофізичної експедиції,
- Коломийський та Молдавський каротажні загони від Київського геологічного управління.
На той час розпочались дослідження, націлені па пошуки рудних корисних копалин, калійних солей в Закарпатті і Передкарпатті, До 1965 року, коли партії, що проводили ці роботи, були передані в трест «Київгеологія», було відкрито родовища ртуті, поліметалів, бариту, калійних солей. Розпочата реорганізація тривала кілька років, і в цей період окремі структурні одиниці геологічної служби України створювались, інші — ліквідовувались. Так, в ЗУГК на базі Стрийської промислово-геофізичної бази була організована Стрийська промислово-геофізична експедиція (начальником якої був згодом призначений Д. Д. Глагола), а сама ЗУГК стала називатись Західно-Українською геофізичною розвідувальною конторою (ЗУГРК). Таким чином, назва поступово наближалась до існуючої нині. Трест «Укрнафтогеофізика» з серпня 1959 року став називатись «Укргеофізрозвідка». 1 жовтня 1960 року зі складу ЗУГРК була виділена як самостійна, з усім особовим складом, Стрийська промислово-геофізична експедиція, яка, в свою чергу, пізніше стала засновницею Івано-Франківської промислово-геофізичної експедиції. ЗУГРК з 1 листопада 1960 року була перейменована в Західноукраїнську геофізичну розвідувальну експедицію (ЗУГРЕ). Експедиція одною з перших в колишньому Союзі почала розвідувати труднодоступні ділянки в горах і досягла в цьому напрямку позитивних результатів, застосовуючи спочатку метод просторових сейсмозондувань, а в сімдесяті роки методики поздовжньо-непоздовжніх та широких профілів, контурну сейсморозвідку. Розроблені в експедиції режекторні фільтри РФ-50 та пристрої управління вибухом по радіо УРВ поклали основу для створення дослідного виробництва, продукція якого поставлялась в 70-80-х роках в геофізичні організації всього колишнього Радянського Союзу, а також в Афганістан, В'єтнам, Ємен. ЗУГРЕ причетна не тільки до створення промислово-геофізичних експедицій та становлення рудної геофізики в західному регіоні України, але й була також і кузнею наукових кадрів. Тут у свій час працювали геофізики і геологи, які згодом стали
докторами наук:
- Ю. А. Васильєв,
- Я. С. Сапужак,
- Л. Є. Фільштинський,
- І. Ї. Хараз;
кандидатами наук:
- В. Л. Антипов,
- В. Я. Бендерський,
- І.3Лонтовий,
- Х. Б. Заяць,
- Д. Н. Лящук,
- Є. П. Пуздровський,
- Л. Д. Райхер,
- О. І. Сагалова,
- О. П. Самойлюк,
- М. Й. Червонський.
Це свідчить про високий інтелектуальний потенціал колективу експедиції. В 1962 році до складу молодого тоді Українського науково-дослідного геологорозвідувального інституту (УкрНДГРІ) була передана тематична партія, яка, разом з іншими геофізиками, вихідцями з ЗУГРЕ, становила основу геофізичного відділу інституту.
Використання новітніх технологій
Наприкінці 1960-х років експедиція впровадила у виробництво станції з магнітною реєстрацією сейсмічної інформації, а в 1972 році розпочато впровадження цифрової сейсмостанції, що спільно з комплексом аналогових машин для обробки інформації в м. Львові та обчислювальним центром на базі БОМ «Sigma-5» в м. Києві дозволило повністю перейти на багатократні системи спостережень і обробку способом спільної глибинної точки. З 1975 року в експедиції почав працювати власний вичислювальний центр на базі БОМ «Мінськ-32». Наприкінці сімдесятих років в експедиції почали застосовувати геохімічні дослідження вибухових свердловин (к.г-м.н. О. О. Борковський), поклавши початок комплексуванню сейсморозвідки з геохімією. В сейсморозвідку впроваджувались невибухові імпульсні джерела збудження пружних коливань типу «Сейсмодин». В цей період під керівництвом Х.Б Заяць було завершено обробку регіональних профілів ГСЗ-КМЗХ через Карпати та прилягаючі прогини, геологічні побудови по яких дали новий поштовх для розгортання пошуково-розвідувальних робіт.
Пік геофізичних робіт
З 1984 року по 2004 рік начальником ЗУГРЕ був Василь Дмитрович Чебан. На початку 80-х років обсяги геофізичних робіт в західному регіоні України постійно зростали і свого апогею досягли в кінці вісімдесятих років. В цей період була завершена гравіметрична зйомка західних областей України масштабу 1:50000 (В. Я. Біліченко), в сейсморозвідці використовувались виключно сейсмостанції з цифровим записом, була впроваджена вібросейсморозвідка при дослідженнях Волино-Поділля, Передкарпатського і Закарпатського прогинів. Для обробки геофізичної інформації вичислювальний центр експедиції був оснащений найпотужнішими на той час БОМ, що випускались промисловістю колишнього Союзу — ВС-1035 та ЕС-1061. У 1987 році експедиція вперше в Україні виконала трьохмірну сейсмічну зйомку площею 36 квадратних кілометрів на Летнянській ділянці. Необхідно під- креслити, що за даними сейсморозвідки всі закладені на цій ділянці розвідувальні свердловини були продуктивними. Експедиція була одним із тих підрозділів об'єднання «Укргеофізика», які в 1987 році організували по одній польовій партії для виконання робіт в Західному Сибіру, що ввійшли до складу Української геофізичної експедиції, В цій експедиції і сьогодні працює багато фахівців — вихідців із ЗУГРЕ.
ЗУГРЕ наприкінці 20 століття
На початку 90-х років експедиція першою в Україні перейшла на обробку геофізичної інформації на персональних комп'ютерах типу ІВМ РС. Системи обробки сейсмічної інформації SPS РС. та ZSB РС, розроблені к.ф-м.н. М. О. Голярчуком, дозволяють досить оперативно обробляти дані двомірної сейсморозвідки та електророзвідки методом зондувань становленням електромагнітного поля. З 2004 р. експедицію очолює Андрій Володимирович Шевченко. В цей час в ЗУГРЕ вводяться в експлуатацію більш потужні 20-тонні сейсмічні вібратори (СВ-20-150 і геофізична телеметрична система Input/Output System for АС на 360 каналів з розширенням до 3000 каналів для проведення сейсморозвідувальних робіт методикою 3D). Для обробки інформації використовуються більш потужні персональні комп'ютери і робочі станції SUN ULTRA 60 в обробляючому комплексі РгоМАХ під управлінням операційної системи SOLARIS Продовжується співпраця ЗУГРЕ з Львівським центром Інституту космічних досліджень ПАНУ-НКАУ в напрямі оновлення електро-розвідувальної апаратури для методу ЗСБЗ. Пройшли польові випробування і введені в експлуатацію високочастотна станція «Зонд» і середньо частотна станція «ЛЕМАД-Ч11» для вивчення верхньої частини геологічного розрізу. На черзі придбання низькочастотної станції «ЛЕМАД-415» і модернізація генераторної групи для дослідження великих глибин (до З км і більше). Подальший прогрес в розвитку експедиції і збільшенні ефективності геофізичних робіт можливий на шляху комплексування сейсморозвідки 2D і ЗD з електророзвідкою та геохімією, забезпечення робіт сучасною апаратурою, обладнанням, автотранспортом і поповнення колективу молодими кадрами при відповідному рівні їх соціального забезпечення.
Регіональні геофізичні роботи в західно-українській нафтогазоносній провінції
Дослідження українських Карпат
Вагомі імена дослідників
Історія геологічної вивченості Українських Карпат налічує більше століття. На прикладі Альп і Карпат вперше була розроблена концепція покривної будови геосинклінальних систем. З вивченням геологічної будови Карпат пов'язані імена:
- Б.Зюса,
- М.Лімановського,
- В.Уліча,
- Р.Зубера,
- Д.Андрусова,
- Г.Свідзінського,
- К.Толвінського.
Великий несок взробили
- О. О. Богданов,
- М. Р. Ладиженський,
- О. С. Вялов,
- В. М. Утробін,
- В.Є Хаїн,
- Я. О. Кульчицький,
- Д. П. Резвой,
- Г. Н. Доленко,
- С. І. Суботін,
- В. І. Антіпов,
- В. І. Славін,
- В. Б. Сологуб.
Основний внесок у регіональне вивчення Карпат зробили сучасні геологи та геофізики такі, як:
- В. В. Глушко,
- С. С. Круглов,
- І. Б. Вишняков,
- М. Я. Вуль,
- Х. Б. Заяць,
- 3.С.Герцик,
- Ю. З. Крупський,
- М. С. Яриш,
- Б.Івахів,
- В. Я. Біліченко,
- М.Д Будеркевич,
- М. Ю. Войціцький,
- П.М Шеремета.
- О. Т. Шуфлат,
- В. В. Гневуш,
- І. Я. Яремин.
Механізм дослідження
Довготривалий і безперервний процес пізнання основних закономірностей глибинної будови базується на даних геофізичних методів, глибокого та надглибокого буріння. Комплексна інтерпретація геолого-геофізичних матеріалів дозволяє в певній мірі спрогнозувати основні закономірності тектонічних рухів блоків фундаменту, з'ясувати роль консолідованої основи у формуванні сучасної структури осадового чохла.
Багаторічні геологічні та геофізичні дослідження були зосереджені в межах відомих нафтогазоносних зон Передкарпатського прогину. Завдяки цьому були відкриті Битківське, Долинське, Бориславське, Спаське, Уличнянське, Стинавське нафтові родовища, які приналежні до Бориславсько-Покутської зони. В мезозойських та неогенових відкладах Більче-Волицької зони та Закарпатського прогину відкриті Дашавське, Більче-Волицьке, Угерське, Рудківське, Опарське, Летнянське, Солотвинське, Русько-Комарівське та інші газові родовища.
З метою вивчення глибинної будови Українських Карпат, пізнання основних закономірностей осадконакопичення, літології, тектоніки, магматизму, метаморфізму в рамках ІХ робочої групи Міжнародного геодинамічного проекту (МГДП) були відібрані три основні, ортотональні до карпатського простягання перетини:
- Чоп — Ужгород — Самбір — Горохів
- Берегово — Долина — Вишневець
- Рахів — Коломия — Городок.
Вибір цих напрямів аргументований тим, що по них відпрацьовані регіональні профілі КМЗХ-ГСЗ або КМЗХ (1965-68 рр.), які в більшості випадків супроводжуються профілями пробурених глибоких та надглибоких свердловин.
Результати робіт
Згідно матеріалів ГСЗ, МВХ, КМ3Х, гравіметрії, магнітометрії вдалось простежити основні межі розділу осадового чохла та консолідованої основи регіону, спрогнозувати глибини залягання мезо-палеозойського ложа гірської споруди Карпат. І в результаті виконаних досліджень КМЗХВ-ГСЗ (1965-1975 рр.) вивчена поверхня кристалічного фундаменту в межах південно-західного закінчення Східно-Європейської платформи і протерозойсько-палеозойської основи Передкарпатського прогину.
В 1978 р. геофізиками ЗУГРЕ Х. Б. Заяць, В. Я. Біліченко та ін. виконаноузагальнення наявної геолого-геофізичної інформації в регіоні і збудована «Схема поверхні кристалічного фундаменту і доальпійської основи» в масштабі 1:200000. Тут простежені межі основних структурно-формаційних зон західних областей України, протрасовані регіональні диз'юнктиви. Передкарпатський глибинний розлом на північному сході обмежує розповсюдження крейдяно-палеогенових відкладів флішевих Карпат, Краковець- цо-Верховинський на південному заході — платформові мезозойські утворення.
Продовження вивчення регіону
Новий етап реанімації вивчення регіону розпочався з відробки сітки регіональних профілів методом спільної глибинної точки (МСГТ) у 1972 р. Завдяки отриманню суттєвого приросту глибинної корисної сейсмічної інформації вдалось не тільки уточнити геологічну будову Карпатсьої гірської споруди з прилягаючими Передкарпатським та Закарпатським прогинами, а в багатьох випадках створити нову, принципово іншу, глибинну модель досліджуваної території. Це, в першу чергу, торкається трасування північно-східної межі поширення алохтону Бориславсько-Покутської зони, зчленування епікаледонської молодої Західно- Європейської та древньої Східно-Європейської платформ. Окремою проблемою постає вивчення піднасуву Покутсько-Буковинських Карпат.
Програма сейсморозвідувальних робіт
Суть програми
В 1994 році спеціалістами ЗУГРЕ була складена «Програма регіональних сейсморозвідувальних робіт МСГТ в Західно-Українській нафтогазоносній провінції на період 1994-2000 рр. і на перспективу до 2010 року». Через обмеженість асигнувань на ГРР ця програма не була реалізована в повному обсязі.
В результаті відробки регіональних профілів:
- РП-1 (Чоп — Великі Мости) загальною довжиною 186 км,
- Р-2 (Берегово — Перемишляни) — 243 км,
- Р-5 (Гринява — Чернівці) — 177 км,
- Р-10(Городок-Красноїльськ)- 116 км,
- РП-4 (Косів-Мельниця-Подільська) — 60 км,
- РП-11 (Великі Мости — Глибока) — 193 км;
вдалось отримати інформативний сейсмічний матеріал, який висвітлює геологічну будову Складчастої споруди Карпат до глибин 12- 18 км. На наш погляд, ці глибини контролюють потужність осадової товщі крейдяно-палеогенових утворень геосинкліналі.
Вагомий приріст геологічної інформації отриманий в результаті комплексної інтерпретації геолого-геофізичних даних по регіональних (рекогносцирувальних) профілях МСГТ в регіоні. Це в першу чергу стосується трасування північно-східної межі поширення складчастих утворень алохтону Бориславсько-Покутської зони. Основною перепоною, яка стала на шляху руху флішевих мас карпатського покрову на платформу, був довгоживучий Передкарпатський глибинний розлом з амплітудою скиду біля 3000 м. Він має регіональне розповсюдження і чітко фіксується на часових розрізах РП-1 (ПК.80.00) та РП-2 (ПК.739.00). Впритул до площини цього скиду простежуються чолові лінії палеоге- нових антиклінальних складок, які об'єднуються в окремі лінії палеогенових піднять. Ці лінії (Дережицько — Трускавецько — Довголуцька, Лисовицько — Підберезька, Зарічансько Путильська) є об'єктами досліджень подальших геологорозвідувальних робіт на нафту та газ.
Профіль РП-4a
Цей профіль перетинає Прикарпатську рівнину, початком своїмnзаходячи в низькогіря Карпат. На часовому розрізі профіля, в тій його частині яка відповідає Більче-Волицькій зоні, в сармат-баденському комплексі простежується Старо-Косівська, Косівська, Рожнівська, Радівська, Джурівська структури. По гіпсоангідритовому (ГА) та юрському (J) відбиваючих горизонтах чітко виділяються Косівський скид з амплітудою 500 м та ряд менш амплітудних порушень. Домінуюче положення на часовому розрізі займає інформація про Іспас-Міліївську смугу дислокацій. Отримані дані переконливо свідчать про те, що палеозойські та протерозойські відклади тут слабо дислоковані, оскільки в її товщі простежуються чіткі відбиваючі границі. По відбиваючому горизонту АК спостерігається підняття поверхні кристалічного фунда- менту на північний схід.
Профіль РП-10
Його (профіль) було відроблено з північного заходу на південний схід від Парищенської ділянки поблизу Коломиї до кордону з Румунією. Профіль освітлює умови залягання неогенових, мезозойських, палеозойських та протерозойських відкладів, а також характеризує земну кору до глибин 30 км. Виділений відбиваючий горизонт в товщі архейських відкладів, ряд поперечних порушень, найбільш крупним з яких є Банилівський розлом з амплітудою 1000 м.
Останні профілі
Останніми, в 2001-2003 р.р. були відроблені профілі РП-5 і РП-11. На профілях виділяються три групи відбитих хвиль: в товщі кайнозойсько- палеозойського осадового чохла, від покрівлі дорифейського кристалічного фундаменту. На профілі РП-11 у фундаменті спостерігається серія виступів і врізів. Врізи можуть бути виповнені осадовими відкладами валдайської серії і представляти певний інтерес в нафтогазоносному відношенні.
Крім сейсморозвідувальних робіт по профілях РП-4а, РП-11, РП-5 виконані гравірозвідувальні, магніто розвідувальні і електророзвідувальні (методами МТЗ і ЗСБЗ) роботи.
Формування співпраці міжнародного рівня
З 1993 року започаткована тісна співпраця геологічних служб України, Польщі, Чехії та Словаччини. Підставою для такої співпрацібула ініціатива про створення Об'єднаного Геофізичного Банку Даних у Карпатському регіоні. Зрозуміло, що геолого-геофізичні дослідження в рамках пограничних територій проводяться кожною країною окремоbвпродовж багатьох років. Отримані дані оброблялись незалежно і через це не можуть бути уніфіковані у відповідності до стандартів Європейського Союзу. Крім цього, немає чіткої ув'язки тектонічних елементів вищого рангу в прикордонних смугах сусідніх з Україною країн.
Впродовж 1993—2008 рр. проводились неодноразові зустрічі фахівців країн-учасниць, метою яких є уточнення геотектонічної моделі Карпат, Передкарпатського та Закарпатського прогинів і Східноєвропейської платформи, вияснення пропозицій щодо створення уніфікованих геологічних даних Карпатського регіону для цілей енергетики та проблем довкілля. В квітні поточного року відбулась розширена Вчена Рада УКрДГРІ з залученням спеціалістів «НАК», «Нафтогаз України», «ПІГГК НАН України», «ДП», «Західукргеологія», «ЗУГРЕ», «Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна», «ІФНТУНГ». На зустрічі були обговорені проблеми глибинної будови регіону, виконання програми регіональних геофізичних робіт в Карпатському регіоні, створення єдиної геодинамічної моделі Карпат та прилеглих територій, прогноз перспектив нафтогазоносності.
Для вирішення ключових проблем нафтогазової геології регіону були подані конкретні пропозиції по реалізації поставлених завдань, які були трансформовані в, Програму вивчення геологічної будови та газоносності Львівсько-Люблінської западини, Передкарпатського прогину та Складчастих Карпат.
В рамках приграничного співробітництва між Чехією та Україною підготовлена програма регіональних геофізичних робіт (сейсморозвідка МСГТ, граві-та магнітометрія, термометрія), яка націлена на поповнення енергетичних ресурсів вуглеводнів, створення єдиного уніфікованого банку геолого-геофізичних даних.
Пошуково-розвідувальні геофізичні роботи і підготовка нафтогазоперспективних об'єктів до буріння
Західно-Українська з геофізична розвідувальна експедиція була організована в травні 1948 року в складі нині діючого Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» з метою розширення пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ в Західному регіоні України та Молдовії. З самого початку експедиція застосовувала різні геофізичні методи: гравіметрію, магнітометрію, електророзвідку, але найбільшу частину в об'ємах геофізичних досліджень завжди займала сейсморозвідка. До 1959 року в складі експедиції були також виробничі підрозділи для виконання геофізичних досліджень у свердловинах.
Розпочавши свою діяльність з вивчення перспектив нафтогазоносності Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину, ЗУГРЕ згодом проводила роботи у всіх структурно-тектонічних одиницях: південно-західному закінченні Східноєвропейської платформи, Передкарпатському і Закарпатському прогинах та Складчастих Карпатах. Ми пишаємось тим, що більшість відомих сьогодні родовищ нафти і газу Прикарпаття відкриті. на геологічних структурах, які виявлені, підготовлені та передані під глибоке буріння нашою експедицією.
Коефіцієнт успішності в різні роки коливався в межах 0,4-0,6. Ці визначні успіхи в значній мірі були досягнуті ЗУГРЕ завдяки тому, що при реалізації повного циклу геофізичних досліджень допроектні роботи, проектування, виконання польових робіт, обробка, геологічна інтерпретація та підготовка рекомендацій на постановку опорно-параметричного та пошукового буріння — всі роботи виконувались при тісній співпраці та безпосередній участі фахівців наших замовників, таких як Державна геологічна служба України, ДГП «Укргеофізика», ДП «Західукр-геологія», Українського Державного геологорозвідувального інституту та структурних підрозділів НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Укрнафта».
За 60 років діяльності експедицією відроблено понад 150 000 погонних кілометрів сейсмічних профілів, що дало можливість підготовити близько 300 перспективних структур площею 2850 км² та початковими видобувними ресурсами 486 млн.т. умовного палива.
На 1 січня 2008 року у фонді підготовлених на ліцензійних ділянках ДІЇ «Західукргеологія» знаходяться 2 структури: Північноблажівська і Північногородоцька. Крім того, у фонді Державної геологічної служби числиться ще 22 структури, підготовлені до пошукового буріння у:
- Львівській області
- Боратицька,
- Волицька,
- Північнозаводівська,
- Любинівська,
- Махлинецька,
- Шегинська,
- Західномакунівська;
- Івано-Франківській області:
- Ілемківська,
- Кучерська,
- Липовецька,
- Пігівська,
- Південномонастирецька,
- Північно-гвіздецька,
- Чемигівська;
- Чернівецькій області:
- Олександрівська,
- Магурська;
- Закарпатській області:
- Данилівська,
- Дібровська,
- Лучківська;
- Волинській області:
- Літинська.
Для НАК «Нафтогаз України» та ДК «Укргаз-видобування» в останні роки експедицією підготовлено Південнобуштинську, Дубаневицьку, Колбаєвицьку, Данилівську, Східногаївську структури.
Регіон покритий гравіметричною та магніто-метричною зйомками масштабу 1: 50 000. В 1987 році ЗУГРЕ вперше в Україні здійснила ЗД зйомку на площі Летня, яка нині відома як газоконденсатне родовище. ЗУГРЕ також виконує сейсмокаротажні дослідження в свердловинах методикою ВСП-БПГС, геохімічні, електрометричні та інженерно-геологічні дослідження. На вугільних родовищах Львівсько-Волинського басейну нами успішно вирішена задача по картуванню малоамплітудних тектонічних розривів сейсмічними методами в комплексі з вимірюванням природного імпульсного електроматнітного поля Землі за допомогою розробленого в ЗУГРЕ радіохвильового приладу, що фіксує зони напружено-дефор- мованого стану порід.
Експедиція має в своєму активі значний досвід вирішення інженерно-геологічних задач з вивчення зсувних процесів, карстонебезпечних ділянок, пошуків водоносних горизонтів та облаштуванню свердловий на питну та технічну воду, а також будівництво житлових та виробничих об'єктів.
Обробка сейсмічної інформації виконується в обробляючих системах: SPS-РС під управлінням операційної системи Windows 98/NT/2000/ХР та РгоМАХ під управлінням операційної системи SOLARIS на робочій станції SUN Space Ultra 60. Передові технології комплексної інтерпретації геолого-геофізичних даних в нафтогазовій промисловості вирішують різноманітні геологічні задачі з метою прогнозу, міграції, акумуляції вуглеводнів та формуванню родовищ нафти та газу у фундаменті і осадовій товщі різних за будовою структурних форм Земної кори. Основна мета вищевказаних технологій-створення та побудова більш достовірних глибинних геологічних моделей, які є базовими для геолого-економічної оцінки підготовлених об'єктів, корегування пошуково-розвідувального та експлуатаційного буріння.
Колектив експедиції робить перші кроки з освоєння та втілення у виробництво ефективних інтерпретаційних систем, зокрема, сучасного продукту фірми GeoGRAPHIX 2D та 3D сейсморозвідки, що дало можливість суттєво підвищити продуктивність та ефективність геолого-розвідувальних робіт в нафтогазовій промисловості Заходу України. Актуальними сьогодні є сейсмічні дослідження ВСП-БПГС, що дають можливість вирішувати складні геологічні задачі з вивчення структурної будови навколосвердловинного простору, уточнення місцеположення диз'юнктивів, прогнозу перспектив нафтогазоносності об'єктів.
Крім обробки сейсморозвідувальної інформації виконувалась обробка матеріалів електророзвідувальних робіт, одержаних ЗСБЗ, та геохімічних даних. Виконуються роботи з метою створення банку даних (БД) первинних матеріалів профільної сейсморозвідки на замовлення НАК «Нафтогаз України» та регіонального банку даних ДГП «Укргеофізика», а також роботи з оцифрування та архівації аналогових 2А-канальних сейсмограм.
Станом на 1 січня 2008 року за оцінкою фахівців УкрДГРІ початкові геологічні ресурси вуглеводнів Заходу України становили 1435,5 мли. умовного палива, у тому числі нафти 460,8 млн.т., конденсату 5,9 млн.т., вільного газу 811,4 млрд.м, розчиненого газу 157,4 млрд.м.
Завдяки клопіткій та наполегливій праці фахівців різних рівнів і експедиції в останні роки на підготовлених структурах в межах Західного регіону відкриті Блажівське, Страшевицьке, Микуличинське нафтові, і Вижомлянське, Любешівське, Лугівське, Стриганецьке, Старобогородчанське, Макунівське, Добрянське, Орховицьке та інші родовища газу, що дало можливість стабілізувати та наростити видобуток вуглеводнів на теренах Прикарпаття.
Впровадження та розвиток нових способів та методик сейсморозвідки
Ефективність того чи іншого геофізичного методу в конкретних фізико-геологічних умовах визначається техніко-методичним рівнем виконання робіт: польових спостережень, обробки інформації, геологічної інтерпретації отриманих даних. Це ж стосується і сейсмічного методу розвідки корисних копалин.
Оскільки сейсморозвідка в ЗУГРЕ завжди займала провідне місце серед інших геофізичних методів, то зрозуміло, що удосконаленню сейсмічного методу постійно приділялася особлива увага. Розвиток методики і техніки сейсморозвідки обумовлювався необхідністю рішення пових, все більш складних геологічних завдань, наприклад: збільшення глибинності розвідки, підвищення достовірності геологічних результатів з умовах слабих відбиваючих границь, інтенсивних хвиль-завад і горизонтального градієнту швидкості пружних коливань, вивчення крутозалягаючих горизонтів в Бориславсько-Покутській зоні і Складчастих Карпатах, пошуки нетрадиційних пасток вуглеводнів, прогнозування геологічного розрізу та ін.
Це змушувало геофізиків ЗУГРЕ постійно шукати нові, більш досконалі техніко-методичні засоби для вирішення цих завдань — удосконалювати існуючі і розробляти нові методики і апаратуру для сейсмічних досліджень. Так, для проведення сейсморозвідки у внутрішній зоні Передкарпатського прогину працівниками окспедиції В. Д. Зав'яловим і О. М. Столяровою в 1954 році була запропонована і розроблена методика масових просторових сейсмозондувань на відносно невеликій площі з метою нагромадження даних про просторове положення відбиваючих елементів. Виявлена при цьому закономірність в розташуванні відбиваючих елементів визначає характер глибинної будови. Отримані дані: глибина, кут нахилу, азимут падіння відбиваючих границь узагальнювалися шляхом складання на їх основі розрізів і структурних схем.
Методику МПЗ автори ще назвали «пошук відбить». Цей методичний прийом полягає в тому, що кожне сейсмозондування відпрацьовується з 4-5, а часто і більшого числа пунктів вибуху, розташованих на різній віддалі і в різних азимутах від центру зондування. Таким чином, нижній півпростір ніби «прощупується» і експериментально визначається найкраще розташування сейсмоприймачів відносно точки збудження коливань, при якому можлива найчіткіша реєстрація відбитих хвиль. Застосовувались різні схеми просторових сейсмозондувань: хрестові, «зірочки», трикутні, квадратні та ін.
Ціле десятиліття, з 1954 р. до 1964 р., методика МПЗ була основною методикою сейсмічної розвідки перспективних ділянок Бориславсько-Покутської зони, де через складні сейсмогеологічні і орогідрографічні умови проведення сейсмічних досліджень методикою неперервного профілювання було дуже ускладнене або взагалі неможливе. В практичному застосуванні і удосконаленні методики МПЗ в Передкарпатті, крім авторів даної методики, брали участь інженери-геофізики: І. З. Гонтовий, С. А. Суходолець, А. Л. Адамович, А. І. Бойко, І. І. Хараз, Б. І. Івахів, О. П. Самойлюк, Л. І. Іващук, І. М. Партола, Л. М. Адамович.
З 1959 р. в Бориславсько-Покутській зоні почали застосувати метод РНИП (П. В. Кейван, О П.Самойлюк, В. Я. Бендерський), який поступово стлїо витісняти о методику МГІЗ завдяки більшій 0 достовірності розпідувальних результатів. В 1962 р. метод РН був успішно мастосований в умовах платформи (Львівський палеозойський прогин), де вперше отримали крутонахилені відбиваючі границі в палеозої (І.0. Койван, Д. Н. Лящук).
В 1958 р. геофізики ЗУГРЕ В.Д Зав'ялов, Е. П. Анкудінов, В. М. Бойко, І.А Васильєв, Л. Д. Райхер, І. Л. Хараз запропонували новий спосіб епоморозвідки-спосіб плоского фронту (СПФ) (авт. свід. Ме 126274).
Суп Його полягає в збудженні пружних коливань на великій базі, значно більший довжини сейсмічної хвилі, і прийомі коливань на цій же базі. В результаті одночасного збудження коливань в різних точках на великій (пи (оптимальною базою на основі багатьох експериментів була прийнята база 500—600 м при віддалі між пунктами вибуху 175—100 м) на певний глибині формується, плоский» фронт падаючої хвилі (точніше, шипидричний (фронт), яка, відбиваючись на акустичних границях, сторюпала, плоскі фронти відбитих хвиль, що реєструвалися натпоперміи землі
Спосіб о плоского фронту — ефективний методичний прийом мкпоморотидки в умовах пологого залягання границь. Він знайшов широко «стосування в Більче-Волицькій зоні Передкарпатського проупину пи Полипо-Подільському закінченні Східно-Європейської платформи М 1959—1962 р.р. ним відпрацьовано тисячі пог.км сейсмічних профути, лосягпута найвища, порівняно з іншими методиками, продуктивність праці (до 80-100 пог.км за місяць однією 26-канальною сейсмостатистю і до 600 км — за літній польовий сезон). СПФ набув широкого поширення і в інших регіонах колишнього Союзу, зокрема в Пополяй, Середній Азії (Туркменія), Область застосування СПФ обмежена районами з пологим заляганням осадкових порід. З метою удосконалення цього способу, розширення області його застосування В. Д. Зав'ялов і Л. Д. Райхер в 1959 р. запропонували спосіб керованого плоского фронту, який передбачає формування плоского фронту хвилі із заданим нахилом, що реалізується шляхом послідовного збудження пружних коливань з однаковими часовими інтервалами між сусідніми точками (авт. свід. М127431). Завдяки такому способу можна змінювати орієнтацію фронту сумарної хвилі в просторі і посилати збуджену сейсмічну енергію в потрібному напрямку.
Подальшим розвитком інтерференційних систем на збудженні коливань був запропонований у 1962 р. Л. Д. Райхером, Ю. А. Васильєвим та ІЛ.Харазом (вже співробітниками УкрНДГРІ) метод регульованого керування фронтами сейсмічних хвиль (авт.свід. М 166502). Цей метод передбачає збудження коливань елементарних джерел, розміщених по лінії чи площі на різних віддалях один від одного з неоднаковими часовими затримками, що дозволяє формувати фронти падаючих сумарних хвиль довільно заданої форми. В розробці методики польових робіт, обробки та інтерпретації сейсмічних матеріалів вказаних способів, крім авторів, активну участь брали інженери-геофізики В. Я. Бендерський, В. М. Бойко, Р. А. Бобівський, 3.С.Герцик, Т.3.Вербицький, Д. Н. Лящук.
В 1962 р. В. Д. Зав'ялов запропонував методику, змінної різниці і суми для боротьби з регулярними хвилями-завадами. Методика була випробувана на платформі дослідно-методичною партією (Д. Н. Лящук, Р. А. Бобівський) і дала позитивні результати.
В 1966 р. В.ДЗав'яловим і Д. Н. Лящуком запропонований спосіб інтегрального прийому (ІП) сейсмічних хвиль (авт. свід. Хе 253393) -гостронаправлену інтерференційну систему на прийомі. Дослідні роботи, виконані в 1966 і в наступні роки в північно-східній частині платформи, підтвердили високу ефективність способу ПІ для послаблення перегулярних 1 різних типів регулярних хвиль-завад (крім кратних). Слід відзначити активну участь і значний творчий внесок інженера-геофізика 0. В.Синяка у виконання дослідних робіт з експериментальної перевірки ефективності способу ШІ на різних ділянках платформи в 1966-68 рр. 1966 р. — початок впровадження в ЗУГРЕ нового ефективного метоличиого прийому сейсморозвідки — спільної глибинної точки (СГТ), який передбачає проведення польових робіт системами багатократних спостережень (Маупе Нагту, 1956). Спочатку метод СГТ був випробуваний і ппроваджений на платформі (Львівський палеозойський прогин), а потім — т усіх структурно-тектонічних зонах Карпатського регіону, і ось уже понад 10 років є основним методом сейсмічної розвідки в усіх нафтогазоносних репоних України, ефективним способом боротьби з кратними хвилями.
В 70-х — 80-х роках в ЗУГРЕ були поширені різні модифікації багатократних систем спостереження, такі як повздовжньо-неповздовжнє профілювання, поздовжньо-поперечне профілювання, широкий профіль, криволінійний профіль, методика контурної сейсморозвідки, які в кінцевому результаті реалізувалися через обробку методами спільної глибинної точки і різночасового сумування сейсмічних сигналів. Ці методичні прийоми сприяли підвищенню ефективності сейсморозвідки і відкриттю нових нафтових і газових родовищ в Передкарпатському і Закарпатському прогинах, Складчастих Карпатах і на Волино-Подільському закінченні Східно-Європейської платформи. Активну участь у впровадженні методу СГТ і його модифікацій у виробництво, обробці та інтерпретації сейсмічних матеріалів брали інженери-геофізики та геологи:
- Л. М. Адамович,
- А. І. Бойко,
- В. М. Бойко,
- Р. А. Бобівський,
- О Д.Брикса,
- В. Л. Будний,
- М. Д. Будеркевич,
- М. Д. Витрикуш,
- М.Ю Войціцький,
- М. П. Гатала,
- І. Я. Дьякон,
- Г. І. Завгородня,
- М.М Зубашевський,
- Б. І. Лвахів,
- Г. І. Іванова,
- П. В. Кейван,
- В. І. Кошуба,
- В. І. Кулініч,
- Д. Н. Лящук,
- І. Х. Монюх,
- Я. М. Огородник,
- Г. П. Пенцак,
- В. І. Петрович,
- В. О. Раєвський,
- Р. Р. Сенів,
- В.В Синяк,
- О. П. Симоненко,
- М. О. Скальський,
- Є.Слісарчук,
- В. Г. Сокол,
- М. П. Степанюк,
- О. Ю. Федотов,
- Г. С. Ханов,
- В. Д. Чебан,
- М.О.Шекета,
- П. М. Шеремета,
- О. Т. Шуфлат,
- О. С. Щелкунов,
- Ю. Л. Янишин,
- М. С. Яриш.
Низька якість сейсмічних матеріалів на Волино-Подільському закінченні Східно-Європейської платформи змушувала геофізиків ЗУГРЕ постійно удосконалювати методику сейсморозвідки в цій зоні. Після детального вивчення хвильопого поля у 1984—1985 рр. старший геофізик М. П. Гатала встановив природу хвиль-завад і на цій основі запропонував методику багатолінійного групування сейсмоприймачів (варіант площинного групування), яка дозволяє більш достовірно стежити сейсмічні страниці вскладних поверхневих умовах платформи.
Протягом останніх 30 років невирішеною проблемою є прогнозування геологічного розрізу і пошуки пасток нафти і газу неантиклінального типу. Для вирішення цієї проблеми в дослідно-методичній партії випробовувались різні методики, вивчалися амплітудні, частотні, Чазові характеристики сейсмічного поля, обмінні і поперечні хвилі, пикористовувався комплекс сейсморозвідки, електророзвідки і геохімії, В ньому напрямку активно працювали:
- Інженери-геофізики:
- В. А. Борсук,
- М. М. Введенська,
- М. П. Степанюк,
- М. М. Фреїк,
- Л.Б Швець,
- Я. В. Назар,
- Р. П. Манзик,
- Т. М. Йосипенко,
- Геологи і геохіміки:
- М. Д. Будеркевич,
- П. М. Бодлак,
- М. Ю. Войціцький,
- О. О. Борковський,
- С. В. Максимук,
- В. М. Степанюк,
- Д. Л. Петровський,
- І. К. Яримович,
- I.Я.Яремин.
Виконані значні обсяги польових робіт ті обробки матеріалів з використанням спеціальних програм, але олиозначних результатів не отримано. Достовірність прогнозу залежить нідо багатьох факторів, врахувати які на сучасному рівні розвитку геофізичних методів не вдається.
Рішення цієї складної проблеми треба шукати на шляху реалізації методів взаємодії геофізичних полів, наприклад, «Тмулюванні сейсмічного | поля постійним електричним полем(ДИ Лящук, АЛ.Бойко, В. Н. Бойко, М. М. Фреїк, 1982 р. авт. свід. МТО15190) ї природного електричного поля сейсмічним (Д. Н. Лящук, 0 О Лизун, 1988). Суть ефектів, які виникають при взаємодії геофізичних полів полягає в тому, що вплив поля певної фізичної природи (пружного або електричного) на середовище спричиняє відхилення системи від рівноважного стану, причому виникає відклик середовища в іншому фізичному полі. Як самі ефекти, так і параметри, що їх характеризують, тісно пов'язані із структурою породи, її складом, напруженим станом, властивостями насичуючого флюїду. Встановлені чіткі зміни аномалій природного поля над нафтогазовими покладами при вібраційній дії на середовище. На цій основі Д. Н. Лящуком і С. О. Лизуном у 1998 р. після багатократних випробувань на різних нафтових і газових родовищах Прикарпаття запропонований спосіб прогнозування нафтогазових покладів (патент України Мо 2872284).
Сьогоднішній важкий економічний стан галузі значно обмежив можливості випробування і впровадження нових техніко-методичних прийомів, відбувся значний відплив висококваліфікованих фахівців, та незважаючи на скруту, колектив експедиції працює, виконує державні замовлення і сподівається, що керівництво держави буде сприяти розвитку геологорозвідувальної галузі України.
Впровадження та вдосконалення геофізичної апаратури та обладнання
Польова розвідувальна геофізика з моменту виходу на промислові обсяги роботи була нерозривно пов'язана | із застосуванням найсучаснішого обладнання і апаратури. Серійний випуск сейсмостанцій для сейсморозвідувальних робіт в усьому світі невпинно зростав, а починаючи з кінця 60-х років, коли почали масово застосовувати метод СГТ (спільної глибинної точки), рахунок пішов на тисячі одиниць для кожної марки сейсмостанцій. В той же час заводи-виробники випускали сейсмостанції в так званому універсальному варіанті і використання їх на різних сейсмічних методах вимагало певних доробок і вдосконалень.
Велика кількість одержаних сейсмічних записів вимагала автоматизації процесу обробки і побудови розрізів, оскільки, ручні» способи були малопродуктивними чи взагалі не піддавались реалізації.
В 1969 році в дослідно-методичній партії ЗУГРЕ був розроблений і виготовлений робочий макет автоматичного побудовувача сейсмічних розрізів регульованого направленого прийому — АПСР РНП (автор пропозиції і розробник пристрою — інженер Шевчук М..). В цьому ж році на АПСР були побудовані перші розрізи РНП і співставлені з розрізами ручної побудови. Беззастережна перевага була на боці машини як в продуктивності праці, так і в отриманому результаті, що було особливо важливим. Протягом наступних років на АПСР побудовано майже 2000 пог.км розрізів РНП, аж до часу введення відповідних програм на ЕОМ «Мінськ-32» в 1974 р. Цьому сприяла активна участь у цьому процесі геофізиків Бобівського Р. А. та Кейвана П. В.
Можна вважати, що саме з 1969 року почалася активна робота в експедиції як з вдосконалення серійної, так і виробництва власної геофізичної апаратури і допоміжних пристроїв до неї.
Для подальшого розвитку цих робіт в 1972 році була створена дослідна дільниця (керівник — Демида С. Й.) в складі дослідно-методичної партії Хе 63 (начальник партії Ляшук Д. Н.). Основним завданням нового підрозділу було вдосконалення польової сейсморозвідувальної апаратури.
Масова електрифікація народного господарства висунула перед сейсморозвідкою нові проблеми. На сейсмічних записах дедалі частіше почала фігурувати перешкода частотою 50 Гц від ліній електропередач (ЛЕП), а серійні сейсмостанції не мали на той час відповідних фільтрів для її заглушення. Дослідна дільниця успішно справилася з цим завданням, режекторні фільтри марки РФ-50 почали масово застосовуватись в сейсмостанціях типу СМОВ-0-24 не тільки в ЗУГРЕ, але й в інших експедиціях (автор розробки А. Котельников).
В той же час сейсмостанції дообладнувалися комутаторами каналів Для роботи методом (ГТ, були розроблені прилади для тестових перевірок сейсмоприймачів і сейсмокіс в польових умовах, пристрій радіокерування вибухом і передачі відміток моменту вибуху і пертикального часу по радіоканалу УРВ (розробники — Демида С. И. та Говда Л. В.), пристрій вводу-виводу інформації для ВОМ з Мінськ-32.
Виконання значних об'ємів робіт і бурхливий науково-технічний прогрес в галузі вимагали реорганізації і в 1976 році було створено дослідне виробництво як окремий структурний підрозділ експедиції (корівник Синиця В. Я.) Був значно посилений інтелектуальний потенціал виробництва за рахунок висококваліфікованих інженерів, конструкторів з інших організацій, оновлено обладнання. Розширювалась номенклатура продукції, розроблялися нові пристрої для синхронізації і контролю роботи невибухових джерел збудження типу сейсмодін, системи спарення сейсмостанцій через радіоканал, пристрої вводу формації в БОМ типу ЄС.
Масовий перехід в ці роки на сейсмостанції з цифровим записом, що мали в своїй заводській комплектації майже всі допоміжні пристрої, що випускались дослідним виробництвом, поставило необхідність його переорієнтації на випуск іншої продукції. Був взятий курс на розробку пристроїв візуалізації сейсмічної інформації, результатом чого став розроблений і впроваджений у виробництво растровий фотопобудовувач сейсмічних розрізів — РАПАН, фактично фотоаналог сучасних широкоформатних плотерів (розробник Михайлик Ю.). Він постійно вдосконалювався і експлуатувався в багатьох геофізичних експедиціях колишнього Союзу, а також за кордоном (В'єтнам).
Технічний прогрес в електроніці з його надшвидкими темпами суттєво відбився і на розвитку дослідного виробництва: дрібносерійні партії продукції зі значною долею ручної праці не могли конкурувати з промисловими як за ціною, так і за іншими параметрами.
Наприкінці 80-х років почався процес поступового згортання виробництва. В 90-х роках воно було значно скорочене і знову перейшло в ранг дільниці в складі лабораторії вимірювальної техніки (ЛВТ). Але робота не припинялась і був створений радіохвильовий індикатор напруженого стану порід (РХІНДС-П-О3) — прилад для вивчення природного імпульсного електромагнітного поля Землі (розробник Івахів Б. В.). Прилад дозволяє визначити ділянки, де геодинамічний стан порід є високонапруженим, і прогнозувати з високою точністю зони можливих зсувів, обвалів, скидів, стан технічних споруд, таких як гідротехнічні вузли різного роду, нафтогазопроводи та інші.
В подальшому прилад було модернізовано, що дало можливість записувати отриману інформацію в польових умовах у твердотілу пам'ять переносного блоку, а з нього безпосередньо вводити для обробки в персональний комп'ютер (розробник Вінницький В. О.).
Наступним кроком у розвитку цього напрямку була конструкторська розробка і виготовлення двох модернізованих приладів РХІНДС-ПМ, що дало можливість вдосконалити методику польових робіт, яка полягає у використанні одного приладу на контрольному пункті, що синхронно здійснює вимірювання ПІЕМПЗ з іншими приладами на ділянці досліджень з точною часовою прив'язкою, що дозволяє виключити в процесі обробки сторонні впливи.
Починаючи з кінця 1997 року, за ініціативою геофізиків ЗУГРЕ, разом з фахівцями науково-виробничої фірми «Інтелект» починаються роботи з модернізації сейсмостанції «Прогрес-2 (3)». Перший етап модернізації (1998 р.) полягав в тому, що функції систем управління, реєстрації, візуалізації, накопичення і кореляції замінені персональним комп'ютером типу Моїероок і відповідним програмним забезпеченням. У 1999 р. модернізований зразок сейсмостанції, Прогрес-М. (2/3) успішно пройшов приймальні випробування і був рекомендований до впровадження у виробництво не тільки в ЗУГРЕ, але і в інших експедиціях ДГП «Укргеофізика».
Це дозволило продовжити експлуатацію морально і фізично застарілих сейсмостанцій типу «Прогрес» суттєво зменшити собівартість експлуатації, перейти на запис інформації на будь-які сучасні носії, спростити введення інформації для подальшої обробки, довести терміни зберігання польової інформації до 20-30 років і полегшити доступ до архівних матеріалів. Такі модернізовані сейсмостанції запрацювали в Київській ГРЕ, Східно-Українській ГРЕ, Придніпровській ГРЕ і Луганській ГЕ.
Такий підхід дав змогу модернізувати не тільки сейсмостанцію «Прогрес», а й відому електророзвідувальну станцію ДЕС-3, замінити її на «Прогрес-ЕР». Польові 4 випробування станції «Прогрес-ВР» проводились у 2001 р. в Більче-Волицькій зоні на свердловині Рудки-300 і на Волино-Подільському закінченні Східно-Європейської платформи на регіональному профілі РІП-4а. Дана станція успішно пройшла приймальні випробування і впроваджена у виробництво. Подальша модернізація сейсмостанцій «Прогрес-ЗМ» полягала у збільшенні канальності до 96 шляхом об'єднання двох 48-канальних сейсмостанцій, що дало змогу більш ефективно проводити сейсморозвідувальні роботи.
Паралельно з роботами по модернізації сейсмостанцій «Прогрес», в лютому-березні 1998 р. в рамках співпраці ЗУГРЕ і Спільного Українсько-Канадського підприємства, Коломийська нафто-газова компанія «Дельта», направляються на виробниче стажування в Канаду (м. Калгарі, Альберта) на запрошення компанії «Momentum Energy International Inc» два спеціалісти Борсук В. А. (начальник ПОГІ) і Назар Я. В. (геофізик оператор сейсмопартії Мо54) з метою освоєння роботи 120-канальної сейсмостанції «Bizon» і ознайомлення з сейсмічною системою «BIZON Jupiter» на основі 24-бітних дельта-сігма аналогово-цифрових перетворювачів. Це дало змогу не тільки успішно виконати сейсморозвідувальні роботи для компанії «Дельта» на Слобода-Рунгурській (Скибовий покрив) і Дебиславецько-Косачівській (Більче-Волицька зона) площах, а пізніше і орендувати відповідне сейсморозвідувальне обладнання для виконання інших сейсмічних досліджень на замовлення.
У 2003 р. експедиція отримує змогу придбати дві сейсмічні системи «BIZON Jupiter» та ефективно виконувати сейсмічні дослідження в різних структурно-тектонічних зонах західних областей України, зокрема в гірських умовах Карпат.
У 2004 р. в експедиції проходить оновлення вібраційних джерел збудження пружних коливань за рахунок більш потужних вібраторів СВ-20-150 виробництва Республіканського науково-виробничого унітарного підприємства «Сейсмотехніка БГУ». Впровадження таких вібраторів у технологічний процес ведення сейсморозвідки дало змогу досліджувати більш глибокозалягаючі цільові горизонти, отримувати краще співвідношення сигнал/завада.
Враховуючи нові вимоги замовників-інвесторів до проведення робіт 2D і 3D сейсмо-розвідки, експедиція у 2006 р. отримує наземну геофізичну телеметричну систему Input/Output System Four AC на 360 каналів з розширенням до 3000 каналів і контролер джерела Pelton. У квітні цього року виконувалися пуско-налагоджувальні роботи, а з серпня, разом з КГРЕ, СУГРЕ і ПГРЕ, — польові сейсморозвідувальні дослідження 3) на Дібровській площі, а в 2007 р. — на Мехедівсько-Голотовщинському родовищі в Полтавській області.
У 2001 р. виникає необхідність проведення глибинних регіональних сейсмічних досліджень, зокрема із залученням в комплексі з даними сейсморозвідки і гравірозвідки даних МТЗ, що давало можливість вивчати глибинну геологічну будову Карпатського регіону і Волино-Подільської окраїни Східно-Європейської платформи, оцінювати потужності осадового чохла з метою визначення напрямків подальших геолого-розвідувальних робіт на нафту і газ. Така магнітотелурична станція «ЛЕМАД-404М» була виготовлена у ЛЦІКД НАНУ-НКАУ і у 2001 р. пройшла польові випробування на базовому пункті № 173-Янів та пункті № 5 регіонального профілю РІП4а, З допомогою цієї станції були отримані дані про глибинну будову земної кори на регіональних профілях РП-4а, РП-5, РП-11.
В подальшій співпраці з Львівським центром ІКД НАНУ-НКАУ було впровадження у виробництво середньочастотної «ЛЕМАД-411» і високо-частотної «Зонд» станцій для дослідження верхньої частини геологічного розрізу методом ЗСБЗ3.
Електромагнітні дослідження
Електромагнітні дослідження в західних областях України виконані нерівномірно, Більш детально досліджені південно-західний край Східно-Європейської платформи, Передкарпатський і карпатський прогини, глибинна будова яких вивчалась у зв'язку з пошуками нафтогазових і вугільних покладів. Значно менше вивчені Складчасті Карпати, в межах яких проводились тільки крупномаштабні елетророзвідувальні дослідження на окремих ділянках з метою пошуків рудних покладів, калійної солі, мінеральних вод. В межах Волино-Подільського краю платформи перші післявоєнні, маршрутні (1946—1947 рр., О.Н. Баланай, С. І. Субботін, І.Ф, Лебедь, Г. І. Круглякова) і площівні (1949 р., В. М. Каменкова) елекгророзвідувальні роботи методом вертикальних електричних зондувань проводились трестом «Геофізвуглерозвідка» на території Львівського прогину з метою дослідження вугленосних палеозойських відкладів. З 1948 р. по 1960р Західно-Українська геофізична розвідувальна експедіиція планомірно покриває територію Львівського прогину площівними зйомками методом ВЕЗ у зв'язку з пошуками структур, перспективних в нафтогазовому відношенні (І. В. Гапак, Г. М. Курсон, Л.ІПахольчук, Я. С. Санужак, Л. І. Штирьова), В результаті цих робіт висвітлені загальні риси геологічної будови дослідженої площі та виявлена ціла низка піднять опорного електричного горизонту високою опору, частина яких стала об'єктом подальших сейсмічних і бурових робіт.
В 1951—1956 рр. відділом геофізики Інституту геології корисних копалин (З. І. Клушин та ін.) виконані обширні геоелектричні дослідження методами ВЕЗ та електропрофілювання на території Волині і Поділля та проведена комплексна їх інтерпретація з даними гравітамнгніторозвідки.
Новий етап у розвитку електромагнітних досліджень починається у 70-80-х роках відповідно до загального прогресу в галузі у зв'язку з випробовуванням та впровадженням в практику розвідувальних робіт методу зондувань становленням електромагнітною поля в ближній зоні ЗСБЗ, які були розпочаті геофізиками Львівського філіалу Інституту геофізики (ЛФІГФ) АН УРСР (Я. С. Сапужак, В. І. Шамотко, А. П. Кравчинш, А. Ф. Сапужак, Р. І. Кусайло) і продовжені працівниками ЗУГРЕ пдній частині Львівського палеозойського прогину (Л. І. Пахольчук, М. П. Зубашевська) та на Волині (М. М. Фреїк, П. М. Зубашевський та інші).
Одночасно цей період відзначився застосуванням сучасної цифрової техніки як для виконання польових робіт (станції ЦЕС-2 та модернізовані сейсмічні станції «Прогрес»), так і для обробки та інтерпретації отриманих матеріалів (ПЕОМ типу ІВМ-РС/АТ). Цими роботами встановлена можливість застосування методу в межах Львівського палеозойського прогину як для вивчення структури осадової товщі, так і для дослідження рифогенних силурійських відкладів, перспективних в плані нафтогазоносності. Тому не випадково метод ЗСБЗ, доповнений методами викликаної поляризації і природного поля, покладено в основу раціонального комплексу електрометричних нафтогазопошукових робіт і співробітниками УкрДГРІ (Р. С. Сейфуллін, І. В. Хавензон, М. Е. Портнягін та інші) в останні роки. Трохи по-іншому, враховуючи специфіку геологічної будови та корисних копалин, розвивались електрометричні дослідження в Передкарпатському прогині. В післявоєнні 1946-1953 р.р. тут вико-нувались планомірні площівні дослідження працівниками різних територіальних геофізичних організацій (Ф. Д. Заболотний, З. Н. Курсакова, О. В. Мухін, О. П. Пушкін, П. С. Слободяник, О. В. Ручко та ін.) у зв'язку з інтенсивним вивченням Прикарпаття як нафтогазоносної провінції. Однак, на цій ниві електрометрія була витіснена більш точною сейсморозвідкою, і методи ВЕЗ тут лише почали застосовуватись з 1956 р. у зв'язку з пошуками родовищ калійних солей (Б. П. Бородін, 1.3.Ґонтовий, Р. В. Ковалик). Починаючи з 1962 р., електророзвідка диференційними методами профілювання і зондувань, завдяки розробкам співробітників ЛФ ІГФ АН УРСР (Я. С. Сапужак, В. І. Шамоzтко, А. Ф. Сапужак) успішно застосовується для пошуків та розвідки, крім згаданих вище покладів калійних і кам'яних солей, додаткових запасів сировини для Долинського, Болехівського і Дрогобицького соле- варильних заводів, а також родовищ самородної сірки на глибинах понад 100 м, які виявились занадто дорогими для буріння. В кінці 70-х на початку 80-х років проведені специфічні дослідно- методичні електрометричні дослідження, пов'язані з прямими пошуками нафтогазових покладів, методом екранованого електроду, який опускався в свердловину (Л. І. Пахольчук). Протягом 1967-1982 рр. методика пошуків та розвідки сірчаних родовищ у Передкарпатті електророзвідкою в комплексі з бурінням успішно розвивалась Комплексною геофізичною експедицією ВГО «Північукргеологія» (Г. П. Поморцев, Т. П. Поморцева). У Складчастих Карпатах виконувались лише епізодичні електро-метричні дослідження методом ВЕЗ, електропрофілювання та природ-ного поля з метою пошуків зруденінь у районі Рахівського кристалічного масиву (І. В. Гапак, М. К. Гнилко, С. К. Вишинський, А. П. Кравченко). На території Закарпатського прогину також велись різнопланові електрометричні роботи з метою пошуків як перспективних нафто-газових структур в основному методом ВЕЗ (О. А. Авраменко, Г. М. Кур- сон), так і рудних родовищ та окремих тіл методами ВЕЗ, профілювання, викликаної поляризації та природного поля (В. Є. Карабович, І. В. Гапак, М. К. Гнилко, С. К. Вишинський, А. П. Кравченко та ін.). Основні роботи групувались в районі Берегівського та Беганського родовищ поліме- талічних руд. В 1993 р. на Котлярській ділянці проведені дослідження методом ЗСБЗ з метою з'ясування можливостей електророзвідки для розчле-нування розрізу в зоні ефузивів Вигорлат-Гутинського пасма (П. М. Зуба- шевський, М. М. Фреїк). Слід також згадати про регіональні дослідження варіацій електро-магнітного поля Землі та глибинних магнітотелуричних зондувань, які виконувались ЛФ ІГФ АН УРСР і дозволили виявити Карпатську аномалію електропровідності та наявність надпровідного шару у верхній мантії (А. П. Бондаренко, А. І. Білінський, М. П. Бердичевський, М. С. Жда- нов, Ф. І. Сєдова та ін.). З 2000 р. ЗУГРЕ виконує магнітотелуричні зондування по регіональ¬них профілях 4А, 5, 11 на південно-західному краю Волино-Подільської платформи. Роботи виконувались вітчизняною станцією ЛЕМАД-404М, розробленою і виготовленою Львівським центром Інституту космічних досліджень НАГІУ-НКАУ. Одержані нові дані про глибинну геологічну будову регіону. Протягом майже 10 років (з 1999 року) експедиція проводить приповерхневі електрометричні дослідження зсувних явищ і карстових процесів в Закарпатті і Прикарпатті методами природного імпульсного еііектромагнітного поля Землі (ПІЕМПЗ), природного електричного поля (НЕП) і ВЕЗ. Таким чином, в західних областях України електромагнітні 'дослідження охоплюють весь спектр геологічних проблем, починаючи під приповерхневих інженерно-геологічних та екологічних задач до пошуків неоднорідностей та структур, пов'язаних з різними корисними копалинами, та глобальних аномалій провідності в земній корі чи навіть верхній мантії, викликаних еволюцією нашої планети.
Гравіметричні роботи
В 1948-50-х роках трестом «Укргеофізрозвідка» проведена гравімет-рична зйомка західної частини Східно-Європейської платформи в масштабі 1:200000 і складена карта ізоаномал сили тяжіння з перетином ізоліній через 2 мгл (І. Й. Бородатий, В. С. Каплун). Цими роботами встановлено загальне зменшення сили тяжіння від Українського кристалічного щита (УКЩ) в напрямку Внутрішньої зони Передкарпатського прогину, що пов'язано із зануренням на південний захід кристалічного фундаменту. В цей же час проводились також гравіметричні роботи і трестом «Геофізвуглерозвідка» разом з Українським відділенням Державного Союз-ного геофізичного тресту. Ними в 1948 р. відроблено три гравіметричних профілі через Карпати: Ужгород-Самбір, Мукачевс-Стрий, Солотвино- Делятин та зйомка в півмільйонному масштабі території Передкарпаття, Скибової зони, Покуття та південно-західної частини платформи.
В ЗУГРЕ працював з 1949 р. начальником сейсмічної, гравіметричної і тематичної партій. В 50-х роках виконано ряд узагальнюючих робіт. Узагальнення результатів гравіметричних і магнітометричних зйомок в західних областях України виконано в тресті «Укргеофізрозвідка» (С. Я. Шерешевська, Р. І. Андреєва, 1951 р.), в резуль¬таті якого зроблені якісні висновки про зв'язок гравітаційних аномалій з тектонікою палеозойських відкладів і кристалічного фундаменту. Важ¬ливе значення має узагальнення матеріалів по глибинній будові Карпат, виконане у Львівському філіалі Інституту геофізики АН України С. І. Су- ботіним у 1955 році на основі аналізу і переінтерпретації всіх раніше проведених гравіметричних та магнітних зйомок, включаючи трофейні матеріали варіомегричної зйомки Закарпаття (Угорський геофізичний інститут, 1939-1943 роки) та гравіметричних досліджень ділянки шири¬ною 60 км від Перемишля до Калуша (німецька зйомка гравіметром Асканія-Верке, 1942-1943 роки). В результаті цього дослідження складена узагальнююча тектонічна схема глибинної будови Карпат та І Іередкарпаття і побудовано декілька глибинних геолого-геофізичних розрізів через Волино-Поділля і Складчасті Карпати.
З 1959 року ЗУГРЕ (І. Й. Бородатий, Л. Є. Фільштинський, С. Є. Марти¬шок- Лотоцький) почала проводити гравіметричну зйомку Складчастих Карпат в масштабі 1:200 000 з використанням нових портативних кварцевих гравіметрів ГАК-ЗМ, ГАК-4М, пристосованих до роботи в горах. За даними цих спостережень в 1963 році побудована граві¬метрична карта в масштабі 1:200000 з перетином ізоаномал через 2мгл. В процесі інтерпретації побудовано карти локальних аномалій та схема і либинної будови з основними елементами тектоніки. Виділено підняття її мезо-палеозої, які рекомендовані для проведення сейсмічних робіт МОВ, намічено ряд карпатських перетинів для глибинного сейсмічного
З 1977 р. переведений в УкрНДРІ.З 1963 року в ЗУГРЕ ведуться детальні гравіметричні дослідження в масштабі 1:50000 (пункти спостереження 500 м х 500 м) з використанням гравіметрів підвищеної Дельта-2. Ці роботи спочатку проводились на платформі, у Львівському палеозойському і Закарпатському неогеновому прогинах (І. Й. Бородатий, С. Є. Мартишок-Лотоцький, Л. Є. Фільштинський 1965-1968 рр.; М. І. Вус, В. Я. Біліченко, М. Г. Вульчин, 1968-1971 р.р.), а з 1972 р. по 1987 р. — в Карпатах та Передкарпатському прогині (В. Я. Біліченко, О. В. Колеспіченко, М. Г. Вульчин, В. А. Дсмчишин, П. Т. Процак).
Основні результати виконаних робіт зводяться до наступного. У Львівському палеозойському прогині і південно-західному схилі УКЩ гравірозвідкою виявлено більше двадцяти локальних аномалій, які за результатами інтерпретації пов'язані з антиклінальними структурами в мезопалеозої, що здебільшого облямовують припідняті блоки кристалічного фундаменту або розташо¬вані ланцюжками на припіднятих бортах виявлених розломів. Складені схематичні карти виявлених структурно-тектонічних елементів регіону, побудовані схематичні карти рельєфу границь Конрада і Мохо, дана модель внутрішньої будови базальтового шару та його зв'язок з седиментаційними процесами на платформі (В. Я. Біліченко). В Закарпатському прогині роботи проведені в Солотвинській (Л. Є. Фільштинський, В. Я. Біліченко, М. Г. Вульчин, 1967 р.) та в Чоп- Мукачівській западинах (М. І. Вус, В. Я. Біліченко, М. Г. Вульчин, 1970- 1971 р.р.). В Солотвинській западині по лінії Данилове-Теребля- Солотвино чітко простежена зона мінімуму, з якою пов'язані макси-мальні потужності солі, виявлені вулканічні центри та зони інтрузивного вторгнення, простежена система тектонічних порушень, виявлено декілька антиклінальних структур на припіднятих блоках фундаменту. В Чоп-Мукачівській западині спостерігається центральна зона мінімуму сили тяжіння, яка є продовженням Солотвинської зони мінімуму, але в два рази ширша. В гравітаційному полі чітко відображається ланцюг вулканічних кальдер, які на денній поверхні знівельовані ерозією. В Передкарпатському прогині та Карпатах проведена гравіметрична зйомка в масштабі 1:50 000, крок 500 м х 500 м, з досягненням середньо- квадратичної похибки аномалій Буге ±0,20 мгл в Передкарпатті і ±0,25 мгл — в горах. Побудована карта аномалій сили тяжіння з перетином ізоліній через 0,5 мгл. В. Я. Біліченком розроблена спеціальна методика польових спостережень, яка забезпечила кондиційність зйомки в гірських умовах. Ця методика передбачала технологічне використання гвинтокрила для транспортування гравіметричних бригад на точки спостереження.
Для обробки польової інформації на ПЕОМ використовувалися програми, розроблені В. Я. Біліченком, а також пакет програм рішення обернених задач гравіметрії «АСІГМ-КАРПАТИ», створений в Івано- Франківському інституті нафти і газу на замовлення ЗУГРЕ. В результаті обробки всіх гравіметричних і відомих геологічних даних побудована «Структурно-тектонічна карта доальпійської основи Карпат та прилеглих прогинів». Не вдаючись в опис деталей всієї картини доальпійської основи Карпат, відмітимо, що під Карпатами вона має «коритоподібну» форму. Дно «корита» обмежене Передкарпатським та Розлуцько-Чорногорським розломами. В прирозломних частинах, вздовж обох розломів, відзначаються грабеноподібні занурення основи до — 8-9 км в абсолютних відмітках. По центру дна «корита», між прирозломними грабенами спостерігається ланцюг горстоподібних піднять, які досягають абсо¬лютних відміток — 7 км. На південний захід від Розлуцько-Чорногорського розлому доальпійська основа піднімається і на фоні цього підйому спостерігається мозаїка локальних піднять з абсолютними відмітками від -6,5 км до — 4,5 км.
З 1987 по 1991 рік гравіметричні роботи виконувались в масштабі 1:10 000 (100 м х 100 м, точність аномалій Буге ±0,1 мгл) в складі ком-плексної геофізичної партії (В. Я. Біліченко, М. М. Фреїк, О. О. Борковсь- кий) в комплексі з електророзвідувальними (ЗСБЗ) та геохімічними дослідженнями на різних площах Волино-Поділля. Геологічне завдання передбачало комплексну інтерпретацію розрахункових гравіметричних профілів, які збігаються з профілями ЗСБЗ, з метою пошуків рифогенних тіл в девоні та силурі. З 1991 року гравіметрія в ЗУГРЕ існує як група в складі тематичної партії і виконує переінтерпретацію гравіметричних матеріалів, а також епізодично — високоточні договірні проекти (в комплексі з радіо-хвильовим зондуванням напружено-деформованого стану порід) з інже-нерно-геологічних проблем, пов'язаних з карстовими явищами (За-ставна), з суфозійним руйнуванням піщано-глинистих товщ (м. Чернівці), в проблемами підземної виплавки сірки (Яворівське ДГХП «Сірка») та піші. Виконуються також договірні роботи для вирішення завдань нафтогазової геології на основі високоточного гравіметричного профілювання і а геогустинного моделювання геологічного розрізу на ПЕОМ. Так, наприклад, виконані роботи на ряді профілів геогустинного моделювання, на яких передбачено існування самого нижнього ярусу флішових складок на глибинах 5-6 км, які примикають до Передкарпатського розлому, а в окремих перетинах насунуті за вказаний розлом на платформову основу Передкарпатського прогину. Всі вказані роботи базуються на розробленій В. Я. Біліченком методиці високоточних гравіметричних спостережень, які забезпечують отримання аномалій Буге з точністю ±0,01-0,02мгл.
Геохімічні роботи
Дегазація Землі вуглеводнями належить до класу універсальних процесів, тією чи іншою мірою властивих усій її території. Особливо інтенсивно вона проявляється в межах нафтогазоносних басейнів. Накопичення вуглеводнів у верхніх осадових комплексах внаслідок диференціації інтенсивності вертикального масопереносу обумовлює появу полів аномальних концентрацій, що дає потенційні можливості отримання прямої інформації про нафтогазоносність надр. Виявляючи вуглеводневі аномалії та співставляючи їх з даними геологічних і геофізичних досліджень, можна прогнозувати наявні поклади вуглеводнів.
Геохімічні дослідження, як допоміжний метод пошуку родовищ нафти і газу, проводяться в ЗУГРЕ з 1978 року і на даний час ними охоплена частина територій Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину, Закарпатського прогину, Львівського палеозойського прогину. Проби порід, шламу, промивної рідини і води відбирались з мілких геохімічних свердловин, буро-вибухових свердловин для сейсмо-розвідувальних робіт, природних і штучних вододжерел. Глибина свердловин в Більче-Волицькій зоні Передкарпатського прогину і в Закарпатському прогині складала 30-50 м, у Львівському палеозойському прогині 30-70 м. При деталізаційних роботах глибини збільшувались до 100—150 м у Львівському палеозойському прогині і 70-100 м на решті територій.
Склад вуглеводневих і невуглеводневих компонентів газів, десорбо- ваних з проб керну, шламу, промивної рідини і води, визначався методами газової хроматографії. В пробах води визначався вміст сульфатів, кремнієвої кислоти, амонію, фосфору, йоду, брому, бору, валентних форм заліза, фенолів, нафтенових кислот, сірководню, арома¬тичних вуглеводнів, а по сухому залишку — загальна мінералізація. Також замірювались показники концентрації іонів водню pH і окисно-відновний потенціал Eh. При бітумінологічних дослідженнях вираховувався вміст хлороформного і спирто-бензольного бітумоїдів та органічного вуглецю. Люмінісцентно- бітумінологічний аналіз проводився за стандартною методикою.. Камінний матеріал аналізувався на вміст карбонатів, оксидів заліза, Mn, Cu, Cr, Ni, V, Hg, Co, Zn, Pb, гранулометричний склад, величину показника концентрації іонів водню і окислювально- відновного потенціалу.
Починаючи з 1991 року, здійснивши ряд експериментальних досліджень на території Львівського палеозойського прогину, ЗУГРЕ почало проводити газову зйомку без буріння спеціальних геохімічних свердловин. Об‘єктом дослідження стала газова складова приповерхневих відкладів, яка включає в себе гази, сорбовані породою, гази вільних пор і природний вуглеводневий потік з надр землі в атмосферу.
Проби вільних газів порового простору відбирались за допомогою спеціального пробовідбірника в пляшки ємністю 0,5 л, заповнені насиченим розчином хлористого натрію. Проби порід — з шурфів в скляні Банки ємністю 0,5 м з подальшою герметизацією металевими кришками, і Ісличина природного потоку газу з надр землі в атмосферу вимірювалась м допомогою трубки, заповненої сорбентом, в який селективно адсорбувались вуглеводневі компоненти на глибині 0,7-1,0 м. Відібрані в полі проби транспортувались в геохімічну лабораторію iVl'PE, де з проб ґрунту і адсорбційних трубок на термо-вакуумуому дегазаторі десорбувались гази, які з пробами газу вільного простору порід аналізувались на газовому хроматографі типу ЛХМ-80, де визначався вміст вуглеводневих компонентів (метан і його гомологи до С5 включно). Результом геохімічних досліджень є побудова карт розподілу геохімічних параметрів з виділенням зон аномальних концентрацій вуглеводневих компонентів в межах дослідної площі з допомогою програм «Exsel», «Statistic», «Surfer». Основний об'єм робіт виконано в межах Більче- Волицької зони, Львівського палеозойського прогину, Закарпатського прогину. Незначний — в зоні Кросно (Лазещинська площа), і Бориславо- Покутській зоні (Добромиль-Стрільбицька площа). Дані обсягів подані в таблиці і в блок- діаграмах.
Опробовано ряд природних і штучних вододжерел: на території Більче- Волицької зони — 10339 аналізів, Львівського палеозойського прогину — 29612, Закарпатського прогину — 1920. Узагальнюючи результати цих досліджень, встановлено, що найінформативнішими показниками нафтогазоносності є вміст вуглеводневих газів в осадових відкладах, зокрема метану і його насичених гомологів (сума етапу, пропану, бутану і пентану). На картах розподілу цих компонентів в більшості випадків знайшло своє відображення в аномальних полях флюїдонасичення вивлених сейсмічними роботами структурних елементів. Існує декілька варіантів відображення останніх у геохімічних полях. Один із них — прямий ефект має місце при стаціонарному дифузійному потоці і однорідній проникності кожного
пласта над покладами нафти і газу. У випадку, коли з ряду тектонічних причин проникніша для вер-тикальної міграції зона розташована по периметру газоносного блоку, відображення останнього в параметрах геохімічного поля набуває кіль-цеподібної форми здебільшого переривчатого типу. Просторове розміщення покладу і відповідного йому аномального поля залежить від наявності і характеру тектонічних порушень, спів-відношення структурних планів різних структурних товщ над покладом, літологічного складу порід і його змін по площі. Розміри, контрасність і конфігурація аномалії тісно зв'язані з розмірами покладу. Однак і вони залежать як від перечислених вище причин, так і від глибини залягання покладу, співвідношення величини пластового і гідростатичного тисків, глибини геохімічного зондування і геохімічних умов в зоні зондування. На деяких прикладах вже відкритих родовищ розглянемо відобра-ження останніх в геохімічних полях.
- .
- За розмірами і конфігурацією аномальне поле наближається до розмірів і конфігурації покладу, хоча і зміщене на захід.
- На різних глибинах геохімічного зондування відображається по різному: на глибині 70 м має місце кільцевий ефект, на глибині 120м- прямий- аномальне поле над покладом.
- Розміри і конфігурація близькі до розмірів і конфігурації покладів і тільки в південній і південно- східній частинах їх перевищують.
- Аномалія над родовищем. В східному напрямку аномальне поле концентрацій метану простягається далеко за контури покладів.
- Аномальне поле збігається з центральною частиною родовища.
- В контурі аномальних полів метану і його гомологів знаходяться всі свердловини Чорногузького родовища, які дали промислові притоки газу.
Аналіз співвідношення виявлених структур з аномальними полями вуглеводневих компонентів за даними буріння показує, що більшість виявлених при бурінні вуглеводневих поклажів, оконтурених сейсмічними роботами структур, знайшли своє відображення в аномальних геохімічних полях, зокрема Мостівська, Південно-грабинська, Вижомлянська, Летнянська, Глинківська, Грудівська. Значна кількість структур, які отримали позитивну оцінку за даними геохімічних досліджень, на сьогоднішній день не розбурені, тому газонасичення останніх не підтверджене. Розбурені структури, які дали негативний результат (Подолецька, Лудинська, Бучацька) розташовані за межами аномальних геохімічних полів. Геохімічні методи пошуків нафти і газу в більшості є прямі: вони безпосередньо вказують на наявність чи відсутність вуглеводневих скупчень, їх застосування особливо доцільне при пошуках страти-графічних і літологічних покладів, а також при визначенні наявності вуглеводнів у виявленій геофізичними методами структурній пастці. Тому розвиток цих методів має важливе практичне значення і є економічно доцільним.
Підбиваючи підсумки тридцятилітнього періоду застосування геохімічних методів в ЗУГРІ і пошуків нафтогазових родовищ, треба відзначити внесок колективу геологів, геохіміків, інженерів, топографів, техніків, лаборантів, працівників робітничих професій на чолі з організатором партії-кандидатом геолого-мінералогічних наук Іюрковським О. О. Саме під його керівництвом були створені структурні підрозділи геохімічної партії, особовий склад яких завдяки цілеспрямованій праці, ентузіазму і професіоналізму успішно розвивав геохімічні методи і реалізовував проекти пошуку покладів нафти і газу. Uеологи і геохіміки: Бабій М. Г., Горенчук Є. І.,Туревич В. І., Мримович І. К., Бекеша Н. В., Щенявська Л. Ф., Бучко В. Р., Максимук С. В., Сіспанюк В. М., інженери і лаборанти геохімічної лабораторії: Жукова П. В., Борковська О. М., Вільчинська Л. В., Пивоваренко М. Й., Мартинюк- Мотоцький Є. С., Клебан Л. І., Пура Ю. М., Перепічка І., Довга Л. М., Імнгришин М. Д., Гамкало Н. С., Савчак Є. О., Мисьонг О. М., Степаняк ГМ., Чоба Л. М., Шпелик М. М., Касіян Л. А., топографи: Паламарчук >• М, Лабойко Я. І., водії: Степаняк М. М., Беряк Й. О.
Геолого-екологічні та інженерно-геофізичні дослідження
Катастрофічна повінь на території Закарпаття в листопаді 1998 р. привела до активізації небезпечних екзогенних геологічних процесів — зсувів і селей. Зсувні процеси, в зв'язку з їх довготривалістю, значною інтенсивністю та широким розповсюдженням в межах практично всієї гірської частини Закарпаття, завдали великої шкоди населенню і господарству області. За результатами досліджень, проведених Закарпатською ГРЕ після листопадовою (1998 р.) повені, було близько 1100 зсувів, які призвели до руйнування чи пошкодження 900 будинків, мостів, шляхів сполучення. Активізація зсувних процесів в цей же період мала місце і в Чернівецькій області. Катастрофічні зсуви сталися в квітні 1999 р. в с. Костинці Строжинецького району, які призвели до руйнування чи пошкодження 136 житлових будинків. В зв'язку з цим Комітет геології та використання надр України у 1999 р, ухвалив рішення про проведення досліджень зсувонебезпечних ділянок геофізичними методами з метою їх вивчення і визначення геофізичних критеріїв для прогнозування стану верхньої частини геологічного середо—вища. На основі цього рішення, згідно з геологічним завданням і проектом робіт, Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція (ЗУГРЕ) и 1999—2000 роках виконувала комплексні геофізичні дослідження для оцінки небезпеки розвитку екзогенних геологічних процесів та моніторингу зсувонебезпечних ділянок в Закарпатській і Чернівецькій областях. В Закарпатській області у 1999 р. в роботах була залучена також Дніпропетровська геофізична експедиція (ДГЕ). Дослідження мали на меті вирішення таких геологічних задач:
- вивчення стану зсувонебезпечних ділянок і визначення загрози населеним пунктам та об'єктам народного господарства на території Воловецького, Хустського, Іршавського, Тячівського і Рахівського районів Закарпатської області; Сторожинецького, Глибоцького і Кіцманського районів Чернівецької області;
- визначення геометричних параметрів зсувонебезпечних об'єктів; визначення геофізичних критеріїв для прогнозування розвитку зсувних процесів на досліджуваних ділянках.
- На першому етапі дослідження виконувались комплексом геофізичних методів, до якого ввійшли:
- метод природного імпульсного електромагнітного поля Землі (ПЗЕМПЗ);
- метод природного електричного поля (ПЕП);
- метод вертикальних електричних зондувань (ВЕЗ);
- сейсмічний метод заломлених хвиль (МЗХ);
- еманаційний метод (ЕМ).
В результаті цих робіт визначений оптимальний комплекс геофізичних методів для вивчення стану потенційно зсувонебезпечних ділянок: ПІЕМПЗ, ПЕП і ВЕЗ та параметричне забезпечення для прив'язки даних ВЕЗ. В подальших геоекологічних дослідженнях в Закарпатській і Чернівецькій областях використовувався саме цей комплекс геофізичних методів. За період з 1999 р. по 2007 р. досліджено 19 ділянок в Закарпатській області і 3 — в Чернівецькій. На найбільш небезпечних ділянках проводився моніторинг протягом двох-трьох років з метою визначення активізації зсувних процесів. Комплексна інтерпретація геологічних, геоморфологічних і геофізичних параметрів виконувалась геофізичною лабораторією ІПН і ГНП (м. Івано-Франківськ) під керівництвом д.г.-м.н., професора і Д.Кузьменка з використанням інтегрального методу. Результативні • і горіали представлені у вигляді карт функції комплексного показника фіктивних параметрів і критерію імовірності зсувів, що дозволяє мік'зпечити прогноз зсувонебезпечності на імовірнісному рівні. II результаті виконаних робіт визначені зони можливої активізації « вів, як аномалії високих значень критерію імовірності. Виділено 46 аномальних зсувонебезпечних зон, в тому числі 19 особливо небезпечних, які можуть становити загрозу житловим будинкам і об'єктам комунікації. Для спостереження за станом виділених зсувонебезпечних зон, вивчення в їх межах динаміки розвитку екзогенних процесів і прогнозування аварійних ситуацій рекомендовано організувати моніторинг з періодичністю «весна-осінь» протягом двох-трьох років. Дослідження показали, що основними факторами, які сприяють активізації зсувних процесів, є: літологічний (ступінь глинистості підстеляючих порід, які утворюють поверхню ковзання); геоморфологічний (кут нахилу денної поверхні); метеорологічний (кількість і тривалість атмосферних опадів); техногенний (вирубування лісів, підрізка схилів). З 2003 р. експедиція проводить також інженерно-геологічні роботи. Проблема вивчення карстонебезпечних зон і прогнозування розвитку карстових процесів у Прикарпатті та Закарпатті набула в останні роки надзвичайно важливого значення. Це обумовлено, в першу чергу, техногенним впливом людини на геологічне середовище. Інтенсивні гірничо-видобувні роботи на Яворівському родовищі сірки, Стеб- ницькому і Калуш-Голинському родовищах калійних солей у Прикарпатті та Солотвинському родовищі кам'яної солі у Закарпатті в другій половині XX століття привели до інтенсивного розвитку карстових явищ з утворенням депресійних лійок, карстових провалів, просіданням земної поверхні. В густозаселених районах Західної України неврахування цих явищ може привести до людських жертв та великих матеріальних втрат. У зв'язку з цим, згідно з пооб'єктними планами геологорозві-дувальних робіт ДГП „Укргеофізика“ на 2003-2008 рр. і проектами робіт експедиція виконує геофізичні дослідження з метою вивчення зон розвитку сульфатного, сульфатно-карбонатного та соляного карсту в Яворівському і Дрогобицькому районах Львівської області (ділянки Шкло, Стебник), Калуському районі Івано-Франківської області (ділянка Калуш) та Тячівському районі Закарпатської області (ділянка Солот- вино), поширення карстових явищ та прогнозу проявів карсту. Конкретними геологічними задачами є:
- вивчення стану та оцінка розвитку карстових явищ на території Прикарпаття та Закарпаття;
- визначення ступеня активізації процесу карстоутворення та загрози населеним пунктам і об'єктам народного господарства;
- підготовка методичних рекомендацій щодо застосування геофі-зичних методів для прогнозування карстових явищ.
Ці завдання вирішуються шляхом: виконання польових геофізичних досліджень методами природного імпульсного електромагнітного поля Землі (ШЕМПЗ), природного електричного поля (ПЕП), зондування становленням електромагнітного поля в ближній зоні (ЗСБЗ), високоточної гравірозвідки для вивчення стану зон розвитку карсту на еталонних ділянках Шкло, Солотвино, Стебник, Калуш і прогнозування ступеня активізації процесу карстоутворення; побудови геологічних моделей для різних умов розвитку карсту і моделювання геофізичних полів з метою визначення кількісних зв'язків карстових явищ і параметрів геофізичних полів та комплексної інтерпретації геолого-геофізичних даних. Геолого-екологічні та інженерно-геологічні роботи виконує комплексна геофізична партія № 59 (начальники партії Зубашевський М. М. — до ’006 р., Швець А. Б. — з 2006 р., провідні інженери-геофізики Назар Я. В., Фреїк М. М., інженери-геофізики І кат. Манзик Р. П., Йосипенко Т. М., і ринюк А. Я., геофізики-оператори Оврамець В. М., Колодницький Б. Я., Бугрій Р. Ф. Необхідно відзначити, що в питаннях дослідження і прогнозування зсувних і карстових процесів в Прикарпатті і Закарпатті ЗУГРЕ активно співпрацює з кафедрою геоекології та техногенної безпеки ІФНТУНГ (зав.кафедри, д.г.-м.н., проф. Кузьменко Е. Д.).
Розвиток машинної обробки та геологічної інтерпретації геофізичної піформації
Успіх у вивченні геологічної будови геофізичними методами залежить від трьох складових пошукового процесу: методики і техніки польових робіт, математичного апарату для обробки польових матеріалів і методики інтерпретації хвильового поля. Обробка сейсмічних матеріалів стала невід'ємною частиною технологічного процесу сейсморозвідувальних робіт, зв'язуючою ланкою між польовими роботами та інтерпретацією отриманих даних. Машинна обробка геофізичної інформації виділилася в окремий напрямок геофізичного розвідувального процесу з часу переходу реєстрації первинних польових даних на магнітні носії. В ЗУГРЕ це сталось на початку 60-х років. З того часу весь процес геофізичної розвідки розділився на три ланки: реєстрація інформації в полі (збір геофізичних даних), машинна обробка інформації та інтерпретація. Ці ланки тісно взаємопов'язані і впливають одна на одну. Оскільки сейсморозвідка складала і в даний час складає біля 94 % від усього обсягу геофізичних робіт Західно-Української геофізичної розвідувальної експедиції, то мова буде йти, в основному, про обробку сейсмічної інформації. Звичайно, повна обробка польових даних виконувалася і до введення в практику сейсморозвідки магнітного способу запису даних, але вона робилася «вручну» і стосувалася таких процедур як побудова годографів хвиль (відбитих чи заломлених), приведення їх до одного рівня (до так званої «лінії приведення») шляхом внесення в годографи хвиль поправок за рельєф, зону малих швидкостей, точку вибуху, фазу. Впровадження в практику сейсморозвідки магнітного способу запису польової інформації зробило справжню революцію в методиці сейсморозвідки, яку по важливості можна образно порівняти із введенням книгодрукування замість переписування книг. Це дало поштовх до бурхливого розвитку і вдосконалення сейсморозвідки: почали широко застосовувати багатократні системи спостереження в полі і різні способи машинної обробки інформації. Розвиток машинної обробки стимулювали два основних фактори:
- кількість інформації зросла на порядок і опрацювати її «вручну» було нереально;
- були розроблені складні способи (алгоритми) обробки сейсмічних даних, реалізувати які без використання машин було неможливо.
Основним завданням машинної обробки сейсмічної інформації є виділення в сейсмічному полі корисних сигналів на фоні сейсмічного шуму. Слід зазначити, що машинна обробка сейсмічної інформації пройшла два етапи свого розвитку: перший етап — обробка на аналогових обчислювальних машинах — АОМ (60-ті роки), другий етап — обробка на електронних цифрових обчислювальних машинах — ЕЦОМ (починаючи з 70-х років). Такі ж етапи вона пройшла і в ЗУГРЕ. Машинна обробка сейсмічної інформації в Західно-Українській геофізичній розвідувальній експедиції була виділена в окремий структурний підрозділ в 1966 р., коли наказом по ЗУГРЕ 1 квітня 1966 р. була організована тематична партія № 55/66 (начальник партії Щелкунов О. С.). Основним завданням цієї партії було освоєння автоматичної обробки сейсмічних матеріалів на машині ПСЗ-2М. Перетворювач сейсмічних записів ПСЗ-2М був першою аналоговою обчислювальною машиною, призначеною для побудови часових сейсмічних розрізів однократного профілювання методом відбитих хвиль. До цього, починаючи з 1959 р., в сейсмічних партіях ЗУГРЕ, які застосували метод регульованого направленого прийому (МРНП), використовувалися аналогові апарати — фотосуматори ПФС-2М, а з 1965 р.- магнітні суматори «Поиск-1-24-РНП-М» і «МС-2» (з 1967 р.) для виконання однієї операції — різночасового підсумовування сейсмічних сигналів на заданій базі прийому по алгоритму РНП. В результаті отримували т. зв. сумограми РНП. Подальша обробка — побудова сейсмічних розрізів РНП по сумограмах — виконувалася геофізиком- ш терпретатором ручним способом. В кінці 1967 р. була організована дослідно-методична партія машинної обробки сейсмічної інформації № 63/67 (начальник партії І Іушкін О. П., головний геофізик Лящук Д. Н.), в завдання якої входило подальше вдосконалення методики і техніки машинної обробки. Була освоєна побудова часових сейсмічних розрізів способом спільної і нибинної точки (СГТ) на аналоговій машині «Луч», а згодом — на ПСЗ-4.
Найбільший внесок у розвиток і вдосконалення І методики і апаратурних засобів обробки на цьому І етапі зробили геофізики В. М. Бойко, О. П. Самой- І люк, П. В. Кейван, Д. Н. Лящук, В. І. Мамонтов, І. А. ГІритуляк, І В. В. Чирков, О. С. Щелкунов, інженери-електроніки В. Ф. Федорченко, І М. І. Шевчук, О. Ф. Войтович. В 1974 р. була введена в експлуатацію ЕОМ «Мінськ-32» і орга- І візований обчислювальний центр експедиції (начальник геофізичної партії машинної обробки інформації — Д. Н. Лящук до 1982 р., В. Д. Чебан з 1983 р. | до 1984 р., В. Ф. Федорченко з 1984 р. до 1994 р., В. А. Борсук — з 1995 р.до 2001 р., Сикал В. А. з 2001 р. до 2005 р., Левкович ІО. М. з 2005 р.). За корот- І кий час було розроблено програмне забезпечення для обробки сейсмічної інформації способами РНП і СГТ на «Мінськ-32». Вирішальну роль тут І відіграла організація тандемів геофізик (інтерпретатор) — математик (програміст), які спільними зусиллями, постійно взаємодіючи, за короткий термін створили робочі пакети програм СГТ та РНП і ввели їх в експлуатацію, (відповідно В. І. Мамонтов- І. В. Дуткевич — Р. А. Борівський — Ю. П. Ірванець). Були розроблені спеціальні тести для відладки програм і пристрою вводу сейсмічної інформації (М. П. Гатала, М. М. Введенська, І. Б. Зілітінкевич, М. М. Притула). Першу обробку по способу ОГТ виконали і ст.геофізик Гатала М. П. і оператор О. О. Кисла. Згодом була організована | група підготовки обробки та аналізу даних (керівник В. І. Дяків). Паралельно велась обробка сейсмічної інформації в Києві на ЕОМ „Сигма-5“ та 4030 в обчислювальному центрі об'єднання «Укргеофізика» способами СГТ і СОРС (система обробки різночасовим сумуванням). З отриманням експедицією більш потужних ЕОМ М4030 (1978 р.) та ЄС- 1035 (1983 р.) ці пакети програм вводяться в дію і в ЗУГРЕ. В 1979 р. Впроваджується система обробки сейсмічних матеріалів СОСМ-1 (полтавський варіант), а в 1983 р. — С0СМ-1М (київський варіант), які дали можливість обробляти сейсмозаписи, отримані за довільними схемами спостережень. Це підвищило ефективність сейсморозвідки в умовах Карпатського регіону, дозволило вирішувати більш складні геологічні завдання.
З вводом в експлуатацію в 1987 р. більш потужної ЕОМ ЄС-1061 була впроваджена нова система обробки СЦС-3, розроблена в Центральній геофізичній експедиції МНП (м. Москва), яка давала можливість вести поглиблену обробку сейсмічної інформації, використовуючи і динамічні параметри хвиль, була більш зручною в користуванні. В 1988 р. впроваджено нову версію СЦС-3, де розширені можливості багатьох програм і усунуті неточності попередньої версії. В цьому ж році були опробовані підсистеми СЦС-3 ВСП, СЦС-3 ПГР і СЦС-3 ТС (тотальна сейсморозвідка). Остання дозволяє описувати довільні площинні системи спостережень, виконувати просторову обробку сейсмічних даних, аналізувати напрями виходу сейсмічних хвиль на денну поверхню. Все це дуже важливо для таких складних структурно-тектонічних зон як Бориславсько-Покутська і Складчасті Карпати. В 1990 р. введено в дію спецпроцесор ЄС-2705 і здійснено перехід на нову операційну систему MVS. Це підвищило продуктивність ЕОМ ЄС- 1061, особливо при виконанні процедур, які використовують операцію згортки. В процесі освоєння і вводу в експлуатацію нових типів ЕОМ і систем обробки виросла велика група висококваліфікованих інженері в- слектроників, математиків, геофізиків, які, безперервно навчаючись, освоюючи нову техніку і програмне забезпечення, одночасно навчали інших і виконували великі обсяги обробки сейсмічної інформації. Серед них геофізики Р. А. Бобівський, О. Д. Брикса, П. В. Кейван, В. І. Мамонтов, В. А. Сикал, О. С. Щелкунов, В. І. Дяків, І. Б. Зілітинкевич, Р. М. Кобрин, (' В.Бондаренко, М. Г. Витрикуш, В. Ф. Зябрикова; математики-програмісти І. В. Дуткевич, Я. М. Сенчиишн, інженери-електроніки В. Ф. Федорченко, О. Ф. Войтович, О. Ф. Івасько, Є. Д. Хащевський; механік С. М. Гринкевич.
З 1990 р. розпочинається новий етап машинної обробки — поступовий перехід на персональні комп'ютери типу IBM PC/AT. Паралельно ведеться розробка системи обробки сейсмічних даних на ПЕОМ-SPS PC (автор — провідний геофізик, к.ф.-м.н. М. О. Голярчук), розроблені допоміжні і сервісні пакети програм. В 1995 р. вся обробка геофізичної інформації переведена на ПЕОМ. В такому переході є свої переваги: по-перше, збільшилась продуктивність і оперативність обробки за рахунок більшої швидкодії ПК; по-друге, зросла якість результативних матеріалів завдяки інтерактивному процесу обробки, оперативному підбору оптимальних параметрів програм; по- третє, значно, в декілька разів, зменшилось споживання електроенергії. З 2003 р. обробка сейсмічних матеріалів здійснюється на робочих станціях SUN SPARC 20 і SUN ULTRA 60 в обробляючому комплексі РгоМАХ під управлінням операційної системи SOLARIS.
Нова система швидко освоюється і активно впроваджується у виробництво геофізиками, серед яких слід відзначити: Матейчук Л. І., Палій В. М., Воронцову Л. Д., Каліченко С. В., Чащіну Н. Л., Михащук А. П., Морковкіну О. В., Г. Дереневська, М. Ю. Радик, В. Р. Лабюк. Кінцевим етапом сейсморозвідувальних робіт є геологічна інтерпретація геофізичних матеріалів. Геофізик-інтергіретатор збирає всю інформацію, яка необхідна для інтерпретації, включаючи п-ологічну, каротажну і т. ін. Кінцевою метою інтерпретації є побудова ' сейсмічних і сейсмогеологічних розрізів і структурних карт по цільових і горизонтах. Серед геофізиків і геологів-інтерпретаторів, які внесли вагомий иміад у відкриття нафтогазових родовищ слід відмітити Рейхера Л. Д., Иойціцького М. Ю., Симоненка О. П., Шеремету П. М., Витрикуша М. Д., І.інгородню Г. І., Кулініч В. І., Яриша Б. І., Заяць Х. Б., Гощицьку Г. В., і гол я рову О. М., Кейвана П. В., Тупчій Л. В., Івахіва Б. Д., Скальського М.О, Шуфлата О. Т., Будеркевича М.Д, Бобівського Р. А., Янишина І І, Чарноша М. М., Федотова О. Ю., Петровича В. І., Кобрина Р.М, Кудлу П. Й., Введенську М. М., ГІетровського Д. Л., ГаталуМ. П., Гневуш В. В., Степанюка М. П., Яримовича І. К., ЯреминаІ. Я., Андрусечко І. М., Антонюк Л. М., Воронцову Л. Д., Пташник Л. М.
Важливою проблемою на даний час є розробка методики прогнозування нафтогазоносності геологічного розрізу за геофізичними даними. Використання багатоканальних сейсмостанцій, вдосконалення мате-матичного забезпечення обробки сейсмічного матеріалу, налаштованого на збереження амплітудних співвідношень та підвищення роздільної здатності МВХ, дало можливість інтерпретатору вивчати не тільки кінематичні, а й динамічні параметри, співставляти їх зі структурними та стратиграфічними особливостями геологічного розрізу. Врешті-решт високий рівень розвитку процедур обробки та аналізу сейсмічного хвильового поля призвів до виникнення нового напрямку в сейсморозвідці — сейсмостратиграфічної інтерпретації. До певного часу основна задача сейсмічного методу зводилась до пошуків і оконтурювання структур, і хоча впровадження в практику ЕОМ значно підвищило достовірність результатів, тим не менше стало зро-зумілим, що в деяких районах структурні методи вже недостатні для прогнозування нафтогазових покладів. Часто антиклінальні структури, виявлені сейсморозвідкою, не містять покладів нафти і газу, а в інших випадках контур нафтогазоносності не підпорядкований існуючому структурному плану. Саме з метою прогнозування покладів вуглеводнів в 1976 р. була створена спеціальна геофізична партія, діяльність якої була присвячена виробленню та випробуванню методичних прийомів геофізичних, геохі-мічних, геотермічних методів дослідження для прогнозування геологічного розрізу (ПГР) в умовах Передкаргіатгя (сп 6076, 6478, 79, 80, 81, 82). Сутність інформації прямих пошуків на відміну від структурної геофізики полягала у виявленні геофізичного ефекту — впливу нафтогазових покладів незалежно від умов залягання у пастках структурного або неструкгурного типу. Дослідження проводились спочатку на відомих газових родовищах Пиняни, Залужани, Рудки, Новосілки. Серед геофізичних методів були випробувані сейсморозвідка, електророзвідка (БЕЗ, СЕП, ВГІ, 3('І»3), гравіметрія, магнітометрія, термометрія, а також геохімія. Підставою для використання сейсмічного хвильового поля було частотне та енергетичне загасання коливань в газонасичених породах, «яскрава пляма» над родо вищем, зміна полярності та горизонтальні відбиття на краях покладу (контакт «газ-вода»), розходження фаз (зменшення інтервальної швидкості в межах покладу), пропадання або зменшення кількості регулярних хвиль, поява дифрагованих хвиль на контактах з вміщуючими породами. Б результаті комплексних досліджень для ПГР була оцінена інформативність кожного методу при пошуках покладів газу. Найефективніші з них сейсморозвідка МСГТ, електророзвідка ЗСБЗ та геохімія, але в цілому встановлена невисока інформативність застосовуваних методів, що не дає підстав оцінювати методику прямих пошуків як самодостатню.
Саме цей етап досліджень призвів геофізиків- інтерпретаторів до висновку про необхідність виконання геологічної інтерпретації хвильового поля (сейсмострати графи). Сейсмостратиграфічний аналіз — це прорив у методиці інтерпретації сейсмічних матеріалів, котрий став можливим завдяки вдосконаленню техніко-методичних прийомів польових робіт і, особливо, застосуванню відповідних алгоритмів обробки на ПЕОМ. Інші методи і методики можуть використовуватись тільки як допоміжні. Сейсмічними дослідженнями із застосуванням елементів сейсмостра тиграфії в межах Більче-Волицької зони займалась дослідно-методична партія 62/84-86 (Борсук В. А., Степанюк М. П.), тематична партія 65 (Петровський Л. Д., Введенська М. М., Гатала М. П., Пташник Л.М, Чл щина Н. Л.). Такі роботи продовжуються і по сьогоднішній день.
Інший шлях рішення цієї складної проблеми, можливо, треба шукати на шляху реалізації методів взаємодії геофізичних полів, наприклад, стиму-люванні сейсмічного поля постійним електричним полем (Д. Н. Лящук, А. І. Бойко, В. Н. Бойко, М. М. Фреїк, 1982 р., авт.свід № 1045190) і природного електричного поля сейсмічним (Д.РІ. Лящук, С. О. Лизун, 1988 р.патент України № 287228А). Встановлені чіткі зміни аномалій природного поля над нафтогазовими покладами при вібраційній дії на середовище. На цій основі після багатократних випробувань на різних нафтових і газових родовищах, запропонований спосіб прогнозування нафтогазових покладів.
На даний час в архіві ЗУГРЕ нагромадилось понад 12 тисяч касет з цифровою і біля 260 тисяч 24-канальних магнітограм з аналоговою первинною сейсмічною інформацією. В зв'язку з тим, що первинна інформація минулих років зберігається в мультиплекси і й формі, а допоміжна — в рапортах і журналах, так як підготовка профілів до обробки потребує значних затрат ручної праці геофізиків, тому назріла необхідність впорядкування архіву, тобто приведення його до такого стану, який дозволив би швидкий доступ до інформації без великих затрат праці і часу. Саме тому 20 лютого 1995 р. був виданий наказ но ЗУГРЕ про впорядкування архіву геофізичних матеріалів і створення банку геолого-геофізичних даних.(І.Б Зілітінкевич, О. М. Новачук,) Демультиплексація цифрових і аналогових матеріалів, а також підготовка паспортів і схем спостереження велась на ПЕОМ IBM 486/66 і результати записувались на стрімерні касети, а згодом на оптичні магнітні диски і компакт-диски. ТЦ ДГП «Укргеофізика» передав ЗУГРЕ програму управління базою даних Paradox. Це програма з широкими можливостями, з допомогою якої вводились дані по профілях і часових розрізах, а також дані сейсмокаро-тажу і координати профілів. Таким чином формувався «Регіональний банк даних». Паралельно формується інформація для створення банку даних НАК «Нафтогаз України» з метою збору сейсмічних матеріалів, отриманих на площах та родовищах підприємств НАК «Нафтогаз України». Впродовж більш як 40-літнього періоду розвитку машинної обробки геофізичної інформації в ЗУГРЕ працівники цього напрямку відчували постійну увагу, підтримку і допомогу з боку керівництва ДГП «Укр-геофізика», співробітників дослідно-методичної партії, а згодом — Київської дослідно-методичної експедиції (КДМЕ) з обробки геофізичної інформації на ЕОМ: М. Т. Турчаненко, Д. В. Петрик, В. О. Дя- дюра, А. Ф. Рева, О. П. Мартинюк, В. М. Пилипенко, Е.Файниггейн, А. С. Сіранчук, О. О. Кравчук, Ю. Б. Сер- гій, Ярош В. І., Сидоренко Г. Д.
Кінцевий етап роботи геофізиків і геологів-інтерпретаторів — складання геологічних звітів про виконані роботи і підготовка паспортів на розвідані об'єкти. На цьому етапі важливу і відповідальну роботу виконує група оформлення і візуалізації геофізичної документації: друкування текстів звітів, оформлення і візуалізація структурних карт, сейсмічних часових і глибинних розрізів, карт геохімічних аномалій, геоелектричних розрізів, каротажних даних та іншої інформації. Тут напружено працює невеликий, дружній колектив під керівництвом провідного геолога Г. Т. Назаркевич За цей період оброблено десятки тисяч кілометрів сейсмічних профілів, сотні тисяч сейсмічних записів, виявлено, розвідано і передано в буріння понад 150 нафтогазоперспективних об'єктів. На 80-ти з них відкриті нафтові і газові родовища в Передкарпатті, Карпатах і Закарпатті. За цими досягненнями безперервна повсякденна праця геологів, геофізиків, геодезистів, математиків, інженерів, операторів, топографів, бурильників, підривників, водіїв — всіх тих, хто знає і любить свою справу.
Створення і розвиток виробничої і соціальної сфери експедиції
Геофізичні дослідження — це особливий вид виробничої діяльності. Реєстрація сейсмічної інформації проводиться в тяжких польових і гірських умовах. Розвідувальні площі та ділянки знаходяться на значній віддалі від місць базування польових сейсморозвідувальних партій і бази експедиції. Для збудження та реєстрації сейсмічних коливань використовується складна сейсморозвідувальна техніка. Чисельність працівників кожної з польових партій становить в середньому 50 чоловік. Саме ці фактори і впливають на структуру виробничої і соціальної сфери експедиції. По місцю базування експедиції в кінці 60-х початку 70-х років побудована власними силами виробнича база для обробки та інтерпретації сейсмічних даних і ремонту сейсморозвідувальної техніки. Площа виробничих та адміністративних приміщень становить близько 10000 кв.м. Це камеральні групи по обробці та інтерпретації геофізичної інформації, автопрофілакторій по обслуговуванню та ремонту автомобілів, цехи по ремонту бурової та сейсморозвідувальної техніки, деревообробна і зварювальна майстерні, токарний, моторний і шліфувальний цехи, дослідне виробництво з удосконалення сейсморозвідувальної техніки. Всі цехи та майстерні обладнані відповідним устаткуванням та верстатами.
В польових партіях, що знаходяться в центрі нафтогазоносних площ, замість тимчасових, побудовані капітальні пункти технічного обслуговування сейсморозвідувальної техніки, гуртожитки для проживання працівників, адміністративні будівлі, побутові приміщення: їдальня, приміщення для відпочинку, душові і таке інше. Бази польових партій газифіковані, в житлових та виробничих приміщеннях влаштовано централізоване теплопостачання від власних котелень. Створення належних умов праці і побуту для працівників польових партій дозволило проводити сейсморозвідувальні роботи не сезонно, а цілорічно. Кращими базами є бази польових партій, що розміщені в містах Надвірна, Хуст, Самбір, Рудки, Вижниця.
Професія геологорозвідника — важка професія, тому в експедиції велику увагу приділялося умовам проживання та відпочинку не тільки працівників, але та їх сімей. Починаючи з 1957 року, експедиція постійно веде власними силами будівництво житла для сімей працівників експедиції. На виділеній земельній ділянці у м. Львові в районі Майорівши, спочатку будували двохквартирні будиночки у двоповерховому варіанті, а далі 3-4 поверхові будинки. В 1965 році була завершена забудова відведеної ділянки, всього введено в експлуатацію 9 будинків, в яких налічувалось 110 квартир з усіма вигодами. Великим ентузіастом і організатором цієї справи був начальник експедиції Олексій Петрович Пушкін, його першим помічником — заступник начальника Іван Андрійович Сморщок. В 1966 році починається будівництво житлового селища геофізиків в приміській зоні, в с. Лапаївка Пустомитівського району. Роботи велись господарським способом силами будівельної дільниці, яка до того часу вже була укомплектована необхідним обладнанням і будівельною технікою. Всього в селищі побудовано 13 житлових будинків на 298 квартир, а також два гуртожитки на 100 і 150 місць. Набутий досвід ведення будівельних робіт сприяв тому, що і но місцю базування польових партій будувались житлові будинки — це 12-і й квартирний будинок в місті Рудки, 8-ми квартирний і 12-квартирний в місті Надвірна.
Наступники О. П. Пушкіна і І. А. Сморщка — Антон Ілліч Бойко і Володимир Гнатович Бойко, Василь Дмитрович Чебан і Тарас Юрійович Стецьків- продовжили справу житлового будівництва. Крім житла, збудованого силами колективу, 67 сімей працівників експедиції отримали квартири в м. Львові за рахунок централізованих відрахувань на дольову участь у будівництві. Всього за час діяльності ЗУГРЕ квартири одержали 507 сімей працівників експедиції. Паралельно з будівництвом житла створюється комплекс об‘єктів комунально-побутового призначення. В побудованих будинках в с. Лапаївка виділені площі під амбулаторію, аптеку, бібліотеку, поштове відділення, магазин змішаних товарів, магазин-кафе, сільську раду. Окрасою селища є дитячий садок на 160 місць. Оздоровлення працівників і членів їх сімей було постійно в центрі уваги керівництва експедиції. З 1968 року на березі Чорного моря в селищі Затока Одеської області працює пансіонат відпочинку «Геофізик». На початку це був комплекс щитових будиночків на сім'ю в 2-3 осіб. Згодом була проведена повна реконструкція старих будівель і споруджені нові сучасні корпуси. Пансіонат розрахований на оздоровлення 90 осіб на один заїзд, або 500—550 осіб за сезон.
Примітки
- Наказ по УВ ДСГТ за № 93 від 27 квітня 1948
- Міністерство нафтової промисловості
Джерела
- Західно-українська геофізична розвідувальна експедиція: від пошуків до відкриттів. Авторський колектив: Біліченко В. Я., Болдак П. М., Борсук В. А.,Борсук О. О., Гневуш В. В., Лящук Д. Н., Назаркевич Г. Т., Максимук. С. В., Стецьків Т. Ю., Чабан В. Д., Шевченко А. В. 2008 р.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2023 Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya zanadto dovga ta maye buti skorochena dlya pokrashennya chitackogo sprijnyattya Bud laska zmenshte obsyag statti rozdilivshi yiyi na dekilka statej pribravshi nadlishkovu informaciyu abo dodavshi pidzagolovki lyutij 2023 Zahidnoukrayinska geofizichna rozviduvalna ekspediciya ZUGRE derzhavna organizaciya stvorena v 1948 roci dlya georozvidki poshuku nafti ta gazu na teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini Zahidnoukrayinska geofizichna rozviduvalna ekspediciyaZUGRETipDerzhavne pidpriyemstvoGaluzGeofizikaSpecializaciyaGeorozvidkaZasnovano21 kvitnya 1948Zasnovnik i Goral Yurij BogdanovichShtab kvartiravulicya Danila Apostola 9A Lviv Lvivska oblast 79040Teritoriya diyalnostiZahidna UkrayinaKlyuchovi osobiJosipenko Taras MihajlovichProdukciyaZnajdena nafta ta gazSpivrobitniki16549 29 43 pn sh 23 33 52 sh d 49 495265 pn sh 23 564357 sh d 49 495265 23 564357IstoriyaPeredumovi stvorennya Pid chas Drugoyi Svitovovoyi vijni liniya radyansko nimeckogo frontu prohodila po teritoriyi Ukrayini a Narkomat naftovoyi promislovosti SRSR vzhe planuvav vidnovlennya naftorozviduvalnih robit v yiyi zahidnih oblastyah Cej Narkomat naftovoyi svoyim nakazom za 2 vid 11 bereznya 1944 roku vidnoviv diyalnist Ukrayinskogo viddilennya Derzhavnogo soyuznogo geofizichnogo trestu UV DSGTU z 1 kvitnya 1944 roku Osnovnim polem diyalnosti UV DSGT na toj chas bezumovno buv Karpatskij naftogazonosnij region de pid chas vijni vidobuvalis yak nafta tak i gaz Tomu same tut vihodyachi z strategichnih interesiv neobhidno bulo v korotkij strok vidnoviti vidobutok na zrujnovanih vijnoyu promislah ta pidgotuvati do rozrobki novi rodovisha rozvidka yakih velas z dovoyennih rokiv Geologi geofiziki buroviki ta inshi za fahom pracivniki sho znali cej region pracyuvali tut do vijni buli zibrani z usih kutochkiv SRSR i gotovi buli pristupiti do roboti slidom za vijskami sho prosuvalis na zahid Tak 28 lipnya 1944 roku tobto nastupnogo dnya pislya zvilnennya Lvova vid nimeckih vijsk vidnovila svoyu robotu Lvivska geofizichna ekspediciya UV DSGT pid kerivnictvom V V Sologuba Do skladu ekspediciyi vhodili O V Muhin K M Martinyak S ISubotin A Ya Belogrudova Subotina L D Rajher I J Borodatij G V Goshicka Ye G Luk yanchikova G M Kurson O M Bryancev S F Androsov V I Sidorchuk T P Skomorovich Ya M Zarudenko Yih silami buli provedeni tematichni ta v neznachnomu ob yemi polovi elektrorozviduvalni roboti v 1944 1946 rokah Lvivskij geofizichnij ekspediciyi buli pidporyadkovani takozh vsi roboti z doslidzhennya sverdlovin geofizichnimi metodami karotazh i Z listopada 1944 roku v m Borislavi na bazi fahivciv sho pracyuvali tam bula organizovana karotazhna kontora pid kerivnictvom R 3 Rejmana Ekspediciya provodila takozh magnitometrichni ta gravimetrichni roboti a v kinci 1947 roku pershoyu sejsmorozviduvalnoyu partiyeyu buli provedeni sejsmichni doslidzhennya po profilyu Strij Mikolayiv Perevazhna bilshist fahivciv Lvivskoyi geofizichnoyi ekspediciyi v litnij period viyizhdzhala na polovi roboti z Kiyeva a na zimu povertalas tudi dlya zavershennya kameralnoyi obrobki otrimanih materialiv ta napisannya zvitu Kozhne vidomstvo vidpovidno do svoyih zavdan ta interesiv napravlyalo u zahidni oblasti Ukrayini svoyi ekspediciyi i tomu ne divno sho z 1945 roku u Lvovi bulo shonajmenshe dvi Lvivski geofizichni ekspediciyi Odna pro yaku vzhe jshlosya vishe bula pidporyadkovana Narkomatu naftovoyi promislovosti druga Narkomatu vugilnoyi promislovosti Osnovnim zavdannyam ostannoyi bulo vivchennya z dopomogoyu geofizichnih metodiv Lvivsko Volinskogo vugilnogo basejnu a takozh vidomih na toj chas neznachnih vugilnih rodovish Zakarpattya V cij ekspediciyi z 1945 po 1950 roki pracyuvali yak geofiziki vugilniki tak i zalucheni do ciyeyi roboti vikladachi geofizichnih i geologichnih kafedr dvoh lvivskih VUZiv VV rezultati otrimanih geofizikami v pershi povoyenni roki materialiv vimalovuvalas znachna perspektiva Karpatskogo regionu po naroshuvannyu zapasiv riznih vidiv korisnih kopalin i persh za vse nafti yi tazu Ce posluzhilo prichinoyu togo sho Rada Ministriv SRSR v serpni 1947 roku prijnyala postanovu pro rozshirennya geofizichnoyi sluzhbi v Ukrayinskij RSR Cya postanova cherez nizku iyerarhichnih nakaziv peretvorilas 27 kvitnya 1948 roku u vidpovidnij nakaz po UV DSGT za 93 za yakim z 1 travnya cogo zh roku bula organizovana Zahidnoukrayinska kompleksna geofizichna ekspediciya z misceznahodzhennyam v m Lvovi Cim nakazom do skladu ekspediciyi bulo vklyucheno Strijsku sejsmichnu partiyu 1 48 Olesku elektrorozviduvalnu partiyu 4 48 Olesku elektrorozviduvalnu partiyu 4 48 Sambirsku 2 zagoni elektrorozviduvalnu partiyu 5 48 Stanislavsku gravimetrichnu partiyu 8 48 Zakarpatsku gravimetrichnu partiyu 9 48 Zakarpatsku 2 zagoni magnitometrichnu partiyu 15 48 A takozh perehidni partiyi 1947 rokiv Strijsku sejsmichnu partiyu 32 47 Dashavsku elektrorozviduvalnu partiyu 28 47 Kalusku elektrorozviduvalnu partiyu 29 47 Strijsku elektrorozviduvalnu partiyu 34 47 Olesku gravimetrichnu partiyu 33 47 Nachalnikom Zahidnoukrayinskoyi kompleksnoyi geofizichnoyi ekspediciyi buv priznachenij Isaak Mihajlovich Kaufman Pershi roki Same z cogo nakazu vidrahovuye svoyu istoriyu Zahidno Ukrayinska geofizichna rozviduvalna ekspediciya bo po pershe bulo ostatochno viznachene misce yiyi bazuvannya i postalo pitannya pro zakriplennya tut kadriv po druge pochalos stvorennya vlasnoyi materialno tehnichnoyi bazi Privedenij v nakazi perelik partij daye uyavu pro metodi ta ploshi provedennya robit a takozh v yakijs miri pro zavdannya sho virishuvalis ekspediciyeyu v toj chas Z utvorennyam ekspediciyi ob yemi geofizichnih robit v zahidnih oblastyah Ukrayini znachno virosli Vzhe cherez rik v ekspediciyi pracyuvalo 15 partij yaki vikonali 55 pid zagalnogo obsyagu geofizichnih doslidzhen v mezhah Ukrayini Reshta 45 obsyagu robit pripadala na Dniprovo Donecku zapadinu 2790 ta Prichornomorsku zapadinu 1890 V berezni 1949 roku Ukrayinske viddilennya Derzhavnogo Soyuznogo geofizichnogo trestu bulo perejmenovano v Ukrayinsku geofizichnu kontoru Golovnaftogeofiziki Minnaftopromu SRSR Zahidnoukrayinska geofizichna ekspediciya vvijshla do skladu ciyeyi kontori Zgodom u lipni 1951 roku na osnovi Ukrayinskoyi geofizichnoyi kontori buv stvorenij trest Ukrnaftogeofizika a Zahidnoukrayinska geofizichna ekspediciya distala status Zahidno Ukrayinskoyi geofizichnoyi kontori ZUGK yak gosprozrahunkovoyi odinici iz zakinchenim balansom Privedenij perelik zmin nazv ce ne tilki danina tochnosti vikladennya istorichnih faktiv ale j svidchennya burhlivogo rostu geofizichnoyi sluzhbi v zahidnomu regioni Ukrayini V ci roki buli rozvidani pidgotovleni i peredani v gliboke burinnya Bilche Volicka i Rudkivska strukturi sho viyavilis krupnimi gazovimi rodovishami Period budivnictva Na posadu upravlyayuchogo ZUGK z 1 lipnya 1951 r buv priznachenij iz shtatu Lvivskogo obkomu KPU S K Korol z metoyu posilennya yiyi kerivnictva Ale cej zahid viyavivsya nevdalim i 29 veresnya 1952 roku na cyu posadu priznachayetsya Oleksij Petrovich Pushkin yakij povernuvsya u Lviv pislya zavershennya perepidgotovki v Naftovij akademiyi Oleksij Petrovich propracyuvav na cij posadi p yatnadcyat rokiv Vin buv dobrim kerivnikom i dbajlivim gospodarem Pid jogo kerivnictvom ta pri jogo bezposerednij uchasti vprovadzhuvalis novi metodi vedennya robit rozpochato budivnictvo zhitla ta promislovoyi bazi Budivnictvo bulo dlya O P Pushkina drugoyu ulyublenoyu spravoyu jogo zhittya pislya geofiziki hoch buduvati v ti chasi bulo nelegko i ne vsim ce podobalos Rozpovidayut sho koli na odnij iz profspilkovih konferencij jogo zapitali Doki zh mi budemo buduvati vin vidpoviv Skilki budemo zhiti stilki budemo buduvati Zhitlovij masiv na Majorivci u Lvovi selishe v s Lapayivci Pustomitivskogo rajonu virobnichi bazi na Signivci u Lvovi ta v Rudno ce stvoreno iz iniciativi O P Pushkina Formuvannya robochogo skladu Znachnij vnesok u rozvitok geofizichnoyi sluzhbi zahidnih oblastej Ukrayini v pershi roki isnuvannya kontori ekspediciyi zrobili poryad z vzhe zgadanimi vishe geofizikami takozh V D Zav yalov F D Zabolotnij Ye L Gozak B L Gurevich M G Motruk N M Timofeyeyeva I Z Tontovij G A Goncharova M T Turchanenko V O Lisenko Ci vzhe dosvidcheni geofiziki spriyali stanovlennyu velikoyi grupi molodih fahivciv sho na pochatku p yatdesyatih rokiv prijshli na virobnictvo z Lvivskogo politehnichnogo universitetu i Lvivskogo naftopromislovogo tehnikumu ta inshih navchalnih zakladiv Z seredini p yatdesyatih rokiv ekspediciya mala povnij shtat vlasnih fahivciv geofizikiv yaki provodili geofizichni doslidzhennya ne tilki v zahidnih ale j u shidnih Harkivska i Poltavska oblastyah Ukrayini ta na pivdni Moldovi Fahivci ekspediciyi zdobuli slavu svoyemu kolektivu rozrobkoyu ta vprovadzhennyam takih vidomih novovveden v sejsmorozvidku yak metodika masovih prostorovih sejsmozonduvan sposib ploskogo frontu i kerovanogo ploskogo frontu centrovih promeniv Reorganizaciya Yak vzhe zgaduvalos ZUGK zajmalas takozh i geofizichnimi doslidzhennyami v sverdlovinah tomu v 1956 roci yij bula peredana Strijska promislovo geofizichna baza nachalnik V I Vahtin V seredini 1957 roku pochalas reorganizaciya ministerstv ta vidomstv Soyuzu i trest Ukrnaftogeofizika buv peredanij z Minnaftopromu v pidporyadkuvannya Golovnogo upravlinnya geologiyi i ohoroni nadr pri Radi Ministriv URSR V zv yazku z cim ta z metoyu pidvishennya efektivnosti geologo geofizichnih robit vdoskonalennya yih organizaciyi i pidvishennya specializaciyi vlasne geofizichnih doslidzhen do ZUGK buli priyednani Prikarpatska geofizichna partiya vid Kiyivskoyi kompleksnoyi geofizichnoyi ekspediciyi Pivnichno Zahidnogo trestu Sokalska karotazhna partiya vid Arteminskoyi geofizichnoyi ekspediciyi Kolomijskij ta Moldavskij karotazhni zagoni vid Kiyivskogo geologichnogo upravlinnya Na toj chas rozpochalis doslidzhennya nacileni pa poshuki rudnih korisnih kopalin kalijnih solej v Zakarpatti i Peredkarpatti Do 1965 roku koli partiyi sho provodili ci roboti buli peredani v trest Kiyivgeologiya bulo vidkrito rodovisha rtuti polimetaliv baritu kalijnih solej Rozpochata reorganizaciya trivala kilka rokiv i v cej period okremi strukturni odinici geologichnoyi sluzhbi Ukrayini stvoryuvalis inshi likvidovuvalis Tak v ZUGK na bazi Strijskoyi promislovo geofizichnoyi bazi bula organizovana Strijska promislovo geofizichna ekspediciya nachalnikom yakoyi buv zgodom priznachenij D D Glagola a sama ZUGK stala nazivatis Zahidno Ukrayinskoyu geofizichnoyu rozviduvalnoyu kontoroyu ZUGRK Takim chinom nazva postupovo nablizhalas do isnuyuchoyi nini Trest Ukrnaftogeofizika z serpnya 1959 roku stav nazivatis Ukrgeofizrozvidka 1 zhovtnya 1960 roku zi skladu ZUGRK bula vidilena yak samostijna z usim osobovim skladom Strijska promislovo geofizichna ekspediciya yaka v svoyu chergu piznishe stala zasnovniceyu Ivano Frankivskoyi promislovo geofizichnoyi ekspediciyi ZUGRK z 1 listopada 1960 roku bula perejmenovana v Zahidnoukrayinsku geofizichnu rozviduvalnu ekspediciyu ZUGRE Ekspediciya odnoyu z pershih v kolishnomu Soyuzi pochala rozviduvati trudnodostupni dilyanki v gorah i dosyagla v comu napryamku pozitivnih rezultativ zastosovuyuchi spochatku metod prostorovih sejsmozonduvan a v simdesyati roki metodiki pozdovzhno nepozdovzhnih ta shirokih profiliv konturnu sejsmorozvidku Rozrobleni v ekspediciyi rezhektorni filtri RF 50 ta pristroyi upravlinnya vibuhom po radio URV poklali osnovu dlya stvorennya doslidnogo virobnictva produkciya yakogo postavlyalas v 70 80 h rokah v geofizichni organizaciyi vsogo kolishnogo Radyanskogo Soyuzu a takozh v Afganistan V yetnam Yemen ZUGRE prichetna ne tilki do stvorennya promislovo geofizichnih ekspedicij ta stanovlennya rudnoyi geofiziki v zahidnomu regioni Ukrayini ale j bula takozh i kuzneyu naukovih kadriv Tut u svij chas pracyuvali geofiziki i geologi yaki zgodom stali doktorami nauk Yu A Vasilyev Ya S Sapuzhak L Ye Filshtinskij I Yi Haraz kandidatami nauk V L Antipov V Ya Benderskij I 3Lontovij H B Zayac D N Lyashuk Ye P Puzdrovskij L D Rajher O I Sagalova O P Samojlyuk M J Chervonskij Ce svidchit pro visokij intelektualnij potencial kolektivu ekspediciyi V 1962 roci do skladu molodogo todi Ukrayinskogo naukovo doslidnogo geologorozviduvalnogo institutu UkrNDGRI bula peredana tematichna partiya yaka razom z inshimi geofizikami vihidcyami z ZUGRE stanovila osnovu geofizichnogo viddilu institutu Vikoristannya novitnih tehnologij Naprikinci 1960 h rokiv ekspediciya vprovadila u virobnictvo stanciyi z magnitnoyu reyestraciyeyu sejsmichnoyi informaciyi a v 1972 roci rozpochato vprovadzhennya cifrovoyi sejsmostanciyi sho spilno z kompleksom analogovih mashin dlya obrobki informaciyi v m Lvovi ta obchislyuvalnim centrom na bazi BOM Sigma 5 v m Kiyevi dozvolilo povnistyu perejti na bagatokratni sistemi sposterezhen i obrobku sposobom spilnoyi glibinnoyi tochki Z 1975 roku v ekspediciyi pochav pracyuvati vlasnij vichislyuvalnij centr na bazi BOM Minsk 32 Naprikinci simdesyatih rokiv v ekspediciyi pochali zastosovuvati geohimichni doslidzhennya vibuhovih sverdlovin k g m n O O Borkovskij poklavshi pochatok kompleksuvannyu sejsmorozvidki z geohimiyeyu V sejsmorozvidku vprovadzhuvalis nevibuhovi impulsni dzherela zbudzhennya pruzhnih kolivan tipu Sejsmodin V cej period pid kerivnictvom H B Zayac bulo zaversheno obrobku regionalnih profiliv GSZ KMZH cherez Karpati ta prilyagayuchi progini geologichni pobudovi po yakih dali novij poshtovh dlya rozgortannya poshukovo rozviduvalnih robit Pik geofizichnih robit Z 1984 roku po 2004 rik nachalnikom ZUGRE buv Vasil Dmitrovich Cheban Na pochatku 80 h rokiv obsyagi geofizichnih robit v zahidnomu regioni Ukrayini postijno zrostali i svogo apogeyu dosyagli v kinci visimdesyatih rokiv V cej period bula zavershena gravimetrichna zjomka zahidnih oblastej Ukrayini masshtabu 1 50000 V Ya Bilichenko v sejsmorozvidci vikoristovuvalis viklyuchno sejsmostanciyi z cifrovim zapisom bula vprovadzhena vibrosejsmorozvidka pri doslidzhennyah Volino Podillya Peredkarpatskogo i Zakarpatskogo proginiv Dlya obrobki geofizichnoyi informaciyi vichislyuvalnij centr ekspediciyi buv osnashenij najpotuzhnishimi na toj chas BOM sho vipuskalis promislovistyu kolishnogo Soyuzu VS 1035 ta ES 1061 U 1987 roci ekspediciya vpershe v Ukrayini vikonala trohmirnu sejsmichnu zjomku plosheyu 36 kvadratnih kilometriv na Letnyanskij dilyanci Neobhidno pid kresliti sho za danimi sejsmorozvidki vsi zakladeni na cij dilyanci rozviduvalni sverdlovini buli produktivnimi Ekspediciya bula odnim iz tih pidrozdiliv ob yednannya Ukrgeofizika yaki v 1987 roci organizuvali po odnij polovij partiyi dlya vikonannya robit v Zahidnomu Sibiru sho vvijshli do skladu Ukrayinskoyi geofizichnoyi ekspediciyi V cij ekspediciyi i sogodni pracyuye bagato fahivciv vihidciv iz ZUGRE ZUGRE naprikinci 20 stolittya Na pochatku 90 h rokiv ekspediciya pershoyu v Ukrayini perejshla na obrobku geofizichnoyi informaciyi na personalnih komp yuterah tipu IVM RS Sistemi obrobki sejsmichnoyi informaciyi SPS RS ta ZSB RS rozrobleni k f m n M O Golyarchukom dozvolyayut dosit operativno obroblyati dani dvomirnoyi sejsmorozvidki ta elektrorozvidki metodom zonduvan stanovlennyam elektromagnitnogo polya Z 2004 r ekspediciyu ocholyuye Andrij Volodimirovich Shevchenko V cej chas v ZUGRE vvodyatsya v ekspluataciyu bilsh potuzhni 20 tonni sejsmichni vibratori SV 20 150 i geofizichna telemetrichna sistema Input Output System for AS na 360 kanaliv z rozshirennyam do 3000 kanaliv dlya provedennya sejsmorozviduvalnih robit metodikoyu 3D Dlya obrobki informaciyi vikoristovuyutsya bilsh potuzhni personalni komp yuteri i robochi stanciyi SUN ULTRA 60 v obroblyayuchomu kompleksi RgoMAH pid upravlinnyam operacijnoyi sistemi SOLARIS Prodovzhuyetsya spivpracya ZUGRE z Lvivskim centrom Institutu kosmichnih doslidzhen PANU NKAU v napryami onovlennya elektro rozviduvalnoyi aparaturi dlya metodu ZSBZ Projshli polovi viprobuvannya i vvedeni v ekspluataciyu visokochastotna stanciya Zond i seredno chastotna stanciya LEMAD Ch11 dlya vivchennya verhnoyi chastini geologichnogo rozrizu Na cherzi pridbannya nizkochastotnoyi stanciyi LEMAD 415 i modernizaciya generatornoyi grupi dlya doslidzhennya velikih glibin do Z km i bilshe Podalshij progres v rozvitku ekspediciyi i zbilshenni efektivnosti geofizichnih robit mozhlivij na shlyahu kompleksuvannya sejsmorozvidki 2D i ZD z elektrorozvidkoyu ta geohimiyeyu zabezpechennya robit suchasnoyu aparaturoyu obladnannyam avtotransportom i popovnennya kolektivu molodimi kadrami pri vidpovidnomu rivni yih socialnogo zabezpechennya Regionalni geofizichni roboti v zahidno ukrayinskij naftogazonosnij provinciyiDoslidzhennya ukrayinskih Karpat Vagomi imena doslidnikiv Istoriya geologichnoyi vivchenosti Ukrayinskih Karpat nalichuye bilshe stolittya Na prikladi Alp i Karpat vpershe bula rozroblena koncepciya pokrivnoyi budovi geosinklinalnih sistem Z vivchennyam geologichnoyi budovi Karpat pov yazani imena B Zyusa M Limanovskogo V Ulicha R Zubera D Andrusova G Svidzinskogo K Tolvinskogo Velikij nesok vzrobili O O Bogdanov M R Ladizhenskij O S Vyalov V M Utrobin V Ye Hayin Ya O Kulchickij D P Rezvoj G N Dolenko S I Subotin V I Antipov V I Slavin V B Sologub Osnovnij vnesok u regionalne vivchennya Karpat zrobili suchasni geologi ta geofiziki taki yak V V Glushko S S Kruglov I B Vishnyakov M Ya Vul H B Zayac 3 S Gercik Yu Z Krupskij M S Yarish B Ivahiv V Ya Bilichenko M D Buderkevich M Yu Vojcickij P M Sheremeta O T Shuflat V V Gnevush I Ya Yaremin Mehanizm doslidzhennya Dovgotrivalij i bezperervnij proces piznannya osnovnih zakonomirnostej glibinnoyi budovi bazuyetsya na danih geofizichnih metodiv glibokogo ta nadglibokogo burinnya Kompleksna interpretaciya geologo geofizichnih materialiv dozvolyaye v pevnij miri sprognozuvati osnovni zakonomirnosti tektonichnih ruhiv blokiv fundamentu z yasuvati rol konsolidovanoyi osnovi u formuvanni suchasnoyi strukturi osadovogo chohla Bagatorichni geologichni ta geofizichni doslidzhennya buli zoseredzheni v mezhah vidomih naftogazonosnih zon Peredkarpatskogo proginu Zavdyaki comu buli vidkriti Bitkivske Dolinske Borislavske Spaske Ulichnyanske Stinavske naftovi rodovisha yaki prinalezhni do Borislavsko Pokutskoyi zoni V mezozojskih ta neogenovih vidkladah Bilche Volickoyi zoni ta Zakarpatskogo proginu vidkriti Dashavske Bilche Volicke Ugerske Rudkivske Oparske Letnyanske Solotvinske Rusko Komarivske ta inshi gazovi rodovisha Z metoyu vivchennya glibinnoyi budovi Ukrayinskih Karpat piznannya osnovnih zakonomirnostej osadkonakopichennya litologiyi tektoniki magmatizmu metamorfizmu v ramkah IH robochoyi grupi Mizhnarodnogo geodinamichnogo proektu MGDP buli vidibrani tri osnovni ortotonalni do karpatskogo prostyagannya peretini Chop Uzhgorod Sambir Gorohiv Beregovo Dolina Vishnevec Rahiv Kolomiya Gorodok Vibir cih napryamiv argumentovanij tim sho po nih vidpracovani regionalni profili KMZH GSZ abo KMZH 1965 68 rr yaki v bilshosti vipadkiv suprovodzhuyutsya profilyami proburenih glibokih ta nadglibokih sverdlovin Rezultati robit Zgidno materialiv GSZ MVH KM3H gravimetriyi magnitometriyi vdalos prostezhiti osnovni mezhi rozdilu osadovogo chohla ta konsolidovanoyi osnovi regionu sprognozuvati glibini zalyagannya mezo paleozojskogo lozha girskoyi sporudi Karpat I v rezultati vikonanih doslidzhen KMZHV GSZ 1965 1975 rr vivchena poverhnya kristalichnogo fundamentu v mezhah pivdenno zahidnogo zakinchennya Shidno Yevropejskoyi platformi i proterozojsko paleozojskoyi osnovi Peredkarpatskogo proginu V 1978 r geofizikami ZUGRE H B Zayac V Ya Bilichenko ta in vikonanouzagalnennya nayavnoyi geologo geofizichnoyi informaciyi v regioni i zbudovana Shema poverhni kristalichnogo fundamentu i doalpijskoyi osnovi v masshtabi 1 200000 Tut prostezheni mezhi osnovnih strukturno formacijnih zon zahidnih oblastej Ukrayini protrasovani regionalni diz yunktivi Peredkarpatskij glibinnij rozlom na pivnichnomu shodi obmezhuye rozpovsyudzhennya krejdyano paleogenovih vidkladiv flishevih Karpat Krakovec co Verhovinskij na pivdennomu zahodi platformovi mezozojski utvorennya Prodovzhennya vivchennya regionu Novij etap reanimaciyi vivchennya regionu rozpochavsya z vidrobki sitki regionalnih profiliv metodom spilnoyi glibinnoyi tochki MSGT u 1972 r Zavdyaki otrimannyu suttyevogo prirostu glibinnoyi korisnoyi sejsmichnoyi informaciyi vdalos ne tilki utochniti geologichnu budovu Karpatsoyi girskoyi sporudi z prilyagayuchimi Peredkarpatskim ta Zakarpatskim proginami a v bagatoh vipadkah stvoriti novu principovo inshu glibinnu model doslidzhuvanoyi teritoriyi Ce v pershu chergu torkayetsya trasuvannya pivnichno shidnoyi mezhi poshirennya alohtonu Borislavsko Pokutskoyi zoni zchlenuvannya epikaledonskoyi molodoyi Zahidno Yevropejskoyi ta drevnoyi Shidno Yevropejskoyi platform Okremoyu problemoyu postaye vivchennya pidnasuvu Pokutsko Bukovinskih Karpat Programa sejsmorozviduvalnih robit Sut programi V 1994 roci specialistami ZUGRE bula skladena Programa regionalnih sejsmorozviduvalnih robit MSGT v Zahidno Ukrayinskij naftogazonosnij provinciyi na period 1994 2000 rr i na perspektivu do 2010 roku Cherez obmezhenist asignuvan na GRR cya programa ne bula realizovana v povnomu obsyazi V rezultati vidrobki regionalnih profiliv RP 1 Chop Veliki Mosti zagalnoyu dovzhinoyu 186 km R 2 Beregovo Peremishlyani 243 km R 5 Grinyava Chernivci 177 km R 10 Gorodok Krasnoyilsk 116 km RP 4 Kosiv Melnicya Podilska 60 km RP 11 Veliki Mosti Gliboka 193 km vdalos otrimati informativnij sejsmichnij material yakij visvitlyuye geologichnu budovu Skladchastoyi sporudi Karpat do glibin 12 18 km Na nash poglyad ci glibini kontrolyuyut potuzhnist osadovoyi tovshi krejdyano paleogenovih utvoren geosinklinali Vagomij pririst geologichnoyi informaciyi otrimanij v rezultati kompleksnoyi interpretaciyi geologo geofizichnih danih po regionalnih rekognosciruvalnih profilyah MSGT v regioni Ce v pershu chergu stosuyetsya trasuvannya pivnichno shidnoyi mezhi poshirennya skladchastih utvoren alohtonu Borislavsko Pokutskoyi zoni Osnovnoyu pereponoyu yaka stala na shlyahu ruhu flishevih mas karpatskogo pokrovu na platformu buv dovgozhivuchij Peredkarpatskij glibinnij rozlom z amplitudoyu skidu bilya 3000 m Vin maye regionalne rozpovsyudzhennya i chitko fiksuyetsya na chasovih rozrizah RP 1 PK 80 00 ta RP 2 PK 739 00 Vpritul do ploshini cogo skidu prostezhuyutsya cholovi liniyi paleoge novih antiklinalnih skladok yaki ob yednuyutsya v okremi liniyi paleogenovih pidnyat Ci liniyi Derezhicko Truskavecko Dovgolucka Lisovicko Pidberezka Zarichansko Putilska ye ob yektami doslidzhen podalshih geologorozviduvalnih robit na naftu ta gaz Profil RP 4a Cej profil peretinaye Prikarpatsku rivninu pochatkom svoyimnzahodyachi v nizkogirya Karpat Na chasovomu rozrizi profilya v tij jogo chastini yaka vidpovidaye Bilche Volickij zoni v sarmat badenskomu kompleksi prostezhuyetsya Staro Kosivska Kosivska Rozhnivska Radivska Dzhurivska strukturi Po gipsoangidritovomu GA ta yurskomu J vidbivayuchih gorizontah chitko vidilyayutsya Kosivskij skid z amplitudoyu 500 m ta ryad mensh amplitudnih porushen Dominuyuche polozhennya na chasovomu rozrizi zajmaye informaciya pro Ispas Miliyivsku smugu dislokacij Otrimani dani perekonlivo svidchat pro te sho paleozojski ta proterozojski vidkladi tut slabo dislokovani oskilki v yiyi tovshi prostezhuyutsya chitki vidbivayuchi granici Po vidbivayuchomu gorizontu AK sposterigayetsya pidnyattya poverhni kristalichnogo funda mentu na pivnichnij shid Profil RP 10 Jogo profil bulo vidrobleno z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid vid Parishenskoyi dilyanki poblizu Kolomiyi do kordonu z Rumuniyeyu Profil osvitlyuye umovi zalyagannya neogenovih mezozojskih paleozojskih ta proterozojskih vidkladiv a takozh harakterizuye zemnu koru do glibin 30 km Vidilenij vidbivayuchij gorizont v tovshi arhejskih vidkladiv ryad poperechnih porushen najbilsh krupnim z yakih ye Banilivskij rozlom z amplitudoyu 1000 m Ostanni profili Ostannimi v 2001 2003 r r buli vidrobleni profili RP 5 i RP 11 Na profilyah vidilyayutsya tri grupi vidbitih hvil v tovshi kajnozojsko paleozojskogo osadovogo chohla vid pokrivli dorifejskogo kristalichnogo fundamentu Na profili RP 11 u fundamenti sposterigayetsya seriya vistupiv i vriziv Vrizi mozhut buti vipovneni osadovimi vidkladami valdajskoyi seriyi i predstavlyati pevnij interes v naftogazonosnomu vidnoshenni Krim sejsmorozviduvalnih robit po profilyah RP 4a RP 11 RP 5 vikonani gravirozviduvalni magnito rozviduvalni i elektrorozviduvalni metodami MTZ i ZSBZ roboti Formuvannya spivpraci mizhnarodnogo rivnya Z 1993 roku zapochatkovana tisna spivpracya geologichnih sluzhb Ukrayini Polshi Chehiyi ta Slovachchini Pidstavoyu dlya takoyi spivpracibula iniciativa pro stvorennya Ob yednanogo Geofizichnogo Banku Danih u Karpatskomu regioni Zrozumilo sho geologo geofizichni doslidzhennya v ramkah pogranichnih teritorij provodyatsya kozhnoyu krayinoyu okremobvprodovzh bagatoh rokiv Otrimani dani obroblyalis nezalezhno i cherez ce ne mozhut buti unifikovani u vidpovidnosti do standartiv Yevropejskogo Soyuzu Krim cogo nemaye chitkoyi uv yazki tektonichnih elementiv vishogo rangu v prikordonnih smugah susidnih z Ukrayinoyu krayin Vprodovzh 1993 2008 rr provodilis neodnorazovi zustrichi fahivciv krayin uchasnic metoyu yakih ye utochnennya geotektonichnoyi modeli Karpat Peredkarpatskogo ta Zakarpatskogo proginiv i Shidnoyevropejskoyi platformi viyasnennya propozicij shodo stvorennya unifikovanih geologichnih danih Karpatskogo regionu dlya cilej energetiki ta problem dovkillya V kvitni potochnogo roku vidbulas rozshirena Vchena Rada UKrDGRI z zaluchennyam specialistiv NAK Naftogaz Ukrayini PIGGK NAN Ukrayini DP Zahidukrgeologiya ZUGRE Karpatskogo viddilennya Institutu geofiziki im S I Subbotina IFNTUNG Na zustrichi buli obgovoreni problemi glibinnoyi budovi regionu vikonannya programi regionalnih geofizichnih robit v Karpatskomu regioni stvorennya yedinoyi geodinamichnoyi modeli Karpat ta prileglih teritorij prognoz perspektiv naftogazonosnosti Dlya virishennya klyuchovih problem naftogazovoyi geologiyi regionu buli podani konkretni propoziciyi po realizaciyi postavlenih zavdan yaki buli transformovani v Programu vivchennya geologichnoyi budovi ta gazonosnosti Lvivsko Lyublinskoyi zapadini Peredkarpatskogo proginu ta Skladchastih Karpat V ramkah prigranichnogo spivrobitnictva mizh Chehiyeyu ta Ukrayinoyu pidgotovlena programa regionalnih geofizichnih robit sejsmorozvidka MSGT gravi ta magnitometriya termometriya yaka nacilena na popovnennya energetichnih resursiv vuglevodniv stvorennya yedinogo unifikovanogo banku geologo geofizichnih danih Poshukovo rozviduvalni geofizichni roboti i pidgotovka naftogazoperspektivnih ob yektiv do burinnyaZahidno Ukrayinska z geofizichna rozviduvalna ekspediciya bula organizovana v travni 1948 roku v skladi nini diyuchogo Derzhavnogo geofizichnogo pidpriyemstva Ukrgeofizika z metoyu rozshirennya poshukovo rozviduvalnih robit na naftu i gaz v Zahidnomu regioni Ukrayini ta Moldoviyi Z samogo pochatku ekspediciya zastosovuvala rizni geofizichni metodi gravimetriyu magnitometriyu elektrorozvidku ale najbilshu chastinu v ob yemah geofizichnih doslidzhen zavzhdi zajmala sejsmorozvidka Do 1959 roku v skladi ekspediciyi buli takozh virobnichi pidrozdili dlya vikonannya geofizichnih doslidzhen u sverdlovinah Rozpochavshi svoyu diyalnist z vivchennya perspektiv naftogazonosnosti Bilche Volickoyi zoni Peredkarpatskogo proginu ZUGRE zgodom provodila roboti u vsih strukturno tektonichnih odinicyah pivdenno zahidnomu zakinchenni Shidnoyevropejskoyi platformi Peredkarpatskomu i Zakarpatskomu proginah ta Skladchastih Karpatah Mi pishayemos tim sho bilshist vidomih sogodni rodovish nafti i gazu Prikarpattya vidkriti na geologichnih strukturah yaki viyavleni pidgotovleni ta peredani pid gliboke burinnya nashoyu ekspediciyeyu Koeficiyent uspishnosti v rizni roki kolivavsya v mezhah 0 4 0 6 Ci viznachni uspihi v znachnij miri buli dosyagnuti ZUGRE zavdyaki tomu sho pri realizaciyi povnogo ciklu geofizichnih doslidzhen doproektni roboti proektuvannya vikonannya polovih robit obrobka geologichna interpretaciya ta pidgotovka rekomendacij na postanovku oporno parametrichnogo ta poshukovogo burinnya vsi roboti vikonuvalis pri tisnij spivpraci ta bezposerednij uchasti fahivciv nashih zamovnikiv takih yak Derzhavna geologichna sluzhba Ukrayini DGP Ukrgeofizika DP Zahidukr geologiya Ukrayinskogo Derzhavnogo geologorozviduvalnogo institutu ta strukturnih pidrozdiliv NAK Naftogaz Ukrayini i VAT Ukrnafta Za 60 rokiv diyalnosti ekspediciyeyu vidrobleno ponad 150 000 pogonnih kilometriv sejsmichnih profiliv sho dalo mozhlivist pidgotoviti blizko 300 perspektivnih struktur plosheyu 2850 km ta pochatkovimi vidobuvnimi resursami 486 mln t umovnogo paliva Na 1 sichnya 2008 roku u fondi pidgotovlenih na licenzijnih dilyankah DIYi Zahidukrgeologiya znahodyatsya 2 strukturi Pivnichnoblazhivska i Pivnichnogorodocka Krim togo u fondi Derzhavnoyi geologichnoyi sluzhbi chislitsya she 22 strukturi pidgotovleni do poshukovogo burinnya u Lvivskij oblasti Boraticka Volicka Pivnichnozavodivska Lyubinivska Mahlinecka Sheginska Zahidnomakunivska Ivano Frankivskij oblasti Ilemkivska Kucherska Lipovecka Pigivska Pivdennomonastirecka Pivnichno gvizdecka Chemigivska Cherniveckij oblasti Oleksandrivska Magurska Zakarpatskij oblasti Danilivska Dibrovska Luchkivska Volinskij oblasti Litinska Dlya NAK Naftogaz Ukrayini taDK Ukrgaz vidobuvannya v ostanni roki ekspediciyeyu pidgotovleno Pivdennobushtinsku Dubanevicku Kolbayevicku Danilivsku Shidnogayivsku strukturi Region pokritij gravimetrichnoyu ta magnito metrichnoyu zjomkami masshtabu 1 50 000 V 1987 roci ZUGRE vpershe v Ukrayini zdijsnila ZD zjomku na ploshi Letnya yaka nini vidoma yak gazokondensatne rodovishe ZUGRE takozh vikonuye sejsmokarotazhni doslidzhennya v sverdlovinah metodikoyu VSP BPGS geohimichni elektrometrichni ta inzhenerno geologichni doslidzhennya Na vugilnih rodovishah Lvivsko Volinskogo basejnu nami uspishno virishena zadacha po kartuvannyu maloamplitudnih tektonichnih rozriviv sejsmichnimi metodami v kompleksi z vimiryuvannyam prirodnogo impulsnogo elektromatnitnogo polya Zemli za dopomogoyu rozroblenogo v ZUGRE radiohvilovogo priladu sho fiksuye zoni napruzheno defor movanogo stanu porid Ekspediciya maye v svoyemu aktivi znachnij dosvid virishennya inzhenerno geologichnih zadach z vivchennya zsuvnih procesiv karstonebezpechnih dilyanok poshukiv vodonosnih gorizontiv ta oblashtuvannyu sverdlovij na pitnu ta tehnichnu vodu a takozh budivnictvo zhitlovih ta virobnichih ob yektiv Obrobka sejsmichnoyi informaciyi vikonuyetsya v obroblyayuchih sistemah SPS RS pid upravlinnyam operacijnoyi sistemi Windows 98 NT 2000 HR ta RgoMAH pid upravlinnyam operacijnoyi sistemi SOLARIS na robochij stanciyi SUN Space Ultra 60 Peredovi tehnologiyi kompleksnoyi interpretaciyi geologo geofizichnih danih v naftogazovij promislovosti virishuyut riznomanitni geologichni zadachi z metoyu prognozu migraciyi akumulyaciyi vuglevodniv ta formuvannyu rodovish nafti ta gazu u fundamenti i osadovij tovshi riznih za budovoyu strukturnih form Zemnoyi kori Osnovna meta vishevkazanih tehnologij stvorennya ta pobudova bilsh dostovirnih glibinnih geologichnih modelej yaki ye bazovimi dlya geologo ekonomichnoyi ocinki pidgotovlenih ob yektiv koreguvannya poshukovo rozviduvalnogo ta ekspluatacijnogo burinnya Kolektiv ekspediciyi robit pershi kroki z osvoyennya ta vtilennya u virobnictvo efektivnih interpretacijnih sistem zokrema suchasnogo produktu firmi GeoGRAPHIX 2D ta 3D sejsmorozvidki sho dalo mozhlivist suttyevo pidvishiti produktivnist ta efektivnist geologo rozviduvalnih robit v naftogazovij promislovosti Zahodu Ukrayini Aktualnimi sogodni ye sejsmichni doslidzhennya VSP BPGS sho dayut mozhlivist virishuvati skladni geologichni zadachi z vivchennya strukturnoyi budovi navkolosverdlovinnogo prostoru utochnennya miscepolozhennya diz yunktiviv prognozu perspektiv naftogazonosnosti ob yektiv Krim obrobki sejsmorozviduvalnoyi informaciyi vikonuvalas obrobka materialiv elektrorozviduvalnih robit oderzhanih ZSBZ ta geohimichnih danih Vikonuyutsya roboti z metoyu stvorennya banku danih BD pervinnih materialiv profilnoyi sejsmorozvidki na zamovlennya NAK Naftogaz Ukrayini ta regionalnogo banku danih DGP Ukrgeofizika a takozh roboti z ocifruvannya ta arhivaciyi analogovih 2A kanalnih sejsmogram Stanom na 1 sichnya 2008 roku za ocinkoyu fahivciv UkrDGRI pochatkovi geologichni resursi vuglevodniv Zahodu Ukrayini stanovili 1435 5 mli umovnogo paliva u tomu chisli nafti 460 8 mln t kondensatu 5 9 mln t vilnogo gazu 811 4 mlrd m rozchinenogo gazu 157 4 mlrd m Zavdyaki klopitkij ta napoleglivij praci fahivciv riznih rivniv i ekspediciyi v ostanni roki na pidgotovlenih strukturah v mezhah Zahidnogo regionu vidkriti Blazhivske Strashevicke Mikulichinske naftovi i Vizhomlyanske Lyubeshivske Lugivske Striganecke Starobogorodchanske Makunivske Dobryanske Orhovicke ta inshi rodovisha gazu sho dalo mozhlivist stabilizuvati ta narostiti vidobutok vuglevodniv na terenah Prikarpattya Vprovadzhennya ta rozvitok novih sposobiv ta metodik sejsmorozvidkiEfektivnist togo chi inshogo geofizichnogo metodu v konkretnih fiziko geologichnih umovah viznachayetsya tehniko metodichnim rivnem vikonannya robit polovih sposterezhen obrobki informaciyi geologichnoyi interpretaciyi otrimanih danih Ce zh stosuyetsya i sejsmichnogo metodu rozvidki korisnih kopalin Oskilki sejsmorozvidka v ZUGRE zavzhdi zajmala providne misce sered inshih geofizichnih metodiv to zrozumilo sho udoskonalennyu sejsmichnogo metodu postijno pridilyalasya osobliva uvaga Rozvitok metodiki i tehniki sejsmorozvidki obumovlyuvavsya neobhidnistyu rishennya povih vse bilsh skladnih geologichnih zavdan napriklad zbilshennya glibinnosti rozvidki pidvishennya dostovirnosti geologichnih rezultativ z umovah slabih vidbivayuchih granic intensivnih hvil zavad i gorizontalnogo gradiyentu shvidkosti pruzhnih kolivan vivchennya krutozalyagayuchih gorizontiv v Borislavsko Pokutskij zoni i Skladchastih Karpatah poshuki netradicijnih pastok vuglevodniv prognozuvannya geologichnogo rozrizu ta in Ce zmushuvalo geofizikiv ZUGRE postijno shukati novi bilsh doskonali tehniko metodichni zasobi dlya virishennya cih zavdan udoskonalyuvati isnuyuchi i rozroblyati novi metodiki i aparaturu dlya sejsmichnih doslidzhen Tak dlya provedennya sejsmorozvidki u vnutrishnij zoni Peredkarpatskogo proginu pracivnikami okspediciyi V D Zav yalovim i O M Stolyarovoyu v 1954 roci bula zaproponovana i rozroblena metodika masovih prostorovih sejsmozonduvan na vidnosno nevelikij ploshi z metoyu nagromadzhennya danih pro prostorove polozhennya vidbivayuchih elementiv Viyavlena pri comu zakonomirnist v roztashuvanni vidbivayuchih elementiv viznachaye harakter glibinnoyi budovi Otrimani dani glibina kut nahilu azimut padinnya vidbivayuchih granic uzagalnyuvalisya shlyahom skladannya na yih osnovi rozriziv i strukturnih shem Metodiku MPZ avtori she nazvali poshuk vidbit Cej metodichnij prijom polyagaye v tomu sho kozhne sejsmozonduvannya vidpracovuyetsya z 4 5 a chasto i bilshogo chisla punktiv vibuhu roztashovanih na riznij viddali i v riznih azimutah vid centru zonduvannya Takim chinom nizhnij pivprostir nibi proshupuyetsya i eksperimentalno viznachayetsya najkrashe roztashuvannya sejsmoprijmachiv vidnosno tochki zbudzhennya kolivan pri yakomu mozhliva najchitkisha reyestraciya vidbitih hvil Zastosovuvalis rizni shemi prostorovih sejsmozonduvan hrestovi zirochki trikutni kvadratni ta in Cile desyatilittya z 1954 r do 1964 r metodika MPZ bula osnovnoyu metodikoyu sejsmichnoyi rozvidki perspektivnih dilyanok Borislavsko Pokutskoyi zoni de cherez skladni sejsmogeologichni i orogidrografichni umovi provedennya sejsmichnih doslidzhen metodikoyu neperervnogo profilyuvannya bulo duzhe uskladnene abo vzagali nemozhlive V praktichnomu zastosuvanni i udoskonalenni metodiki MPZ v Peredkarpatti krim avtoriv danoyi metodiki brali uchast inzheneri geofiziki I Z Gontovij S A Suhodolec A L Adamovich A I Bojko I I Haraz B I Ivahiv O P Samojlyuk L I Ivashuk I M Partola L M Adamovich Z 1959 r v Borislavsko Pokutskij zoni pochali zastosuvati metod RNIP P V Kejvan O P Samojlyuk V Ya Benderskij yakij postupovo stlyio vitisnyati o metodiku MGIZ zavdyaki bilshij 0 dostovirnosti rozpiduvalnih rezultativ V 1962 r metod RN buv uspishno mastosovanij v umovah platformi Lvivskij paleozojskij progin de vpershe otrimali krutonahileni vidbivayuchi granici v paleozoyi I 0 Kojvan D N Lyashuk V 1958 r geofiziki ZUGRE V D Zav yalov E P Ankudinov V M Bojko I A Vasilyev L D Rajher I L Haraz zaproponuvali novij sposib epomorozvidki sposib ploskogo frontu SPF avt svid Me 126274 Sup Jogo polyagaye v zbudzhenni pruzhnih kolivan na velikij bazi znachno bilshij dovzhini sejsmichnoyi hvili i prijomi kolivan na cij zhe bazi V rezultati odnochasnogo zbudzhennya kolivan v riznih tochkah na velikij pi optimalnoyu bazoyu na osnovi bagatoh eksperimentiv bula prijnyata baza 500 600 m pri viddali mizh punktami vibuhu 175 100 m na pevnij glibini formuyetsya ploskij front padayuchoyi hvili tochnishe shipidrichnij front yaka vidbivayuchis na akustichnih granicyah storyupala ploski fronti vidbitih hvil sho reyestruvalisya natpopermii zemli Sposib o ploskogo frontu efektivnij metodichnij prijom mkpomorotidki v umovah pologogo zalyagannya granic Vin znajshov shiroko stosuvannya v Bilche Volickij zoni Peredkarpatskogo proupinu pi Polipo Podilskomu zakinchenni Shidno Yevropejskoyi platformi M 1959 1962 r r nim vidpracovano tisyachi pog km sejsmichnih profuti losyagputa najvisha porivnyano z inshimi metodikami produktivnist praci do 80 100 pog km za misyac odniyeyu 26 kanalnoyu sejsmostatistyu i do 600 km za litnij polovij sezon SPF nabuv shirokogo poshirennya i v inshih regionah kolishnogo Soyuzu zokrema v Popolyaj Serednij Aziyi Turkmeniya Oblast zastosuvannya SPF obmezhena rajonami z pologim zalyagannyam osadkovih porid Z metoyu udoskonalennya cogo sposobu rozshirennya oblasti jogo zastosuvannya V D Zav yalov i L D Rajher v 1959 r zaproponuvali sposib kerovanogo ploskogo frontu yakij peredbachaye formuvannya ploskogo frontu hvili iz zadanim nahilom sho realizuyetsya shlyahom poslidovnogo zbudzhennya pruzhnih kolivan z odnakovimi chasovimi intervalami mizh susidnimi tochkami avt svid M127431 Zavdyaki takomu sposobu mozhna zminyuvati oriyentaciyu frontu sumarnoyi hvili v prostori i posilati zbudzhenu sejsmichnu energiyu v potribnomu napryamku Podalshim rozvitkom interferencijnih sistem na zbudzhenni kolivan buv zaproponovanij u 1962 r L D Rajherom Yu A Vasilyevim ta IL Harazom vzhe spivrobitnikami UkrNDGRI metod regulovanogo keruvannya frontami sejsmichnih hvil avt svid M 166502 Cej metod peredbachaye zbudzhennya kolivan elementarnih dzherel rozmishenih po liniyi chi ploshi na riznih viddalyah odin vid odnogo z neodnakovimi chasovimi zatrimkami sho dozvolyaye formuvati fronti padayuchih sumarnih hvil dovilno zadanoyi formi V rozrobci metodiki polovih robit obrobki ta interpretaciyi sejsmichnih materialiv vkazanih sposobiv krim avtoriv aktivnu uchast brali inzheneri geofiziki V Ya Benderskij V M Bojko R A Bobivskij 3 S Gercik T 3 Verbickij D N Lyashuk V 1962 r V D Zav yalov zaproponuvav metodiku zminnoyi riznici i sumi dlya borotbi z regulyarnimi hvilyami zavadami Metodika bula viprobuvana na platformi doslidno metodichnoyu partiyeyu D N Lyashuk R A Bobivskij i dala pozitivni rezultati V 1966 r V DZav yalovim i D N Lyashukom zaproponovanij sposib integralnogo prijomu IP sejsmichnih hvil avt svid He 253393 gostronapravlenu interferencijnu sistemu na prijomi Doslidni roboti vikonani v 1966 i v nastupni roki v pivnichno shidnij chastini platformi pidtverdili visoku efektivnist sposobu PI dlya poslablennya peregulyarnih 1 riznih tipiv regulyarnih hvil zavad krim kratnih Slid vidznachiti aktivnu uchast i znachnij tvorchij vnesok inzhenera geofizika 0 V Sinyaka u vikonannya doslidnih robit z eksperimentalnoyi perevirki efektivnosti sposobu ShI na riznih dilyankah platformi v 1966 68 rr 1966 r pochatok vprovadzhennya v ZUGRE novogo efektivnogo metolichiogo prijomu sejsmorozvidki spilnoyi glibinnoyi tochki SGT yakij peredbachaye provedennya polovih robit sistemami bagatokratnih sposterezhen Maupe Nagtu 1956 Spochatku metod SGT buv viprobuvanij i pprovadzhenij na platformi Lvivskij paleozojskij progin a potim t usih strukturno tektonichnih zonah Karpatskogo regionu i os uzhe ponad 10 rokiv ye osnovnim metodom sejsmichnoyi rozvidki v usih naftogazonosnih reponih Ukrayini efektivnim sposobom borotbi z kratnimi hvilyami V 70 h 80 h rokah v ZUGRE buli poshireni rizni modifikaciyi bagatokratnih sistem sposterezhennya taki yak povzdovzhno nepovzdovzhnye profilyuvannya pozdovzhno poperechne profilyuvannya shirokij profil krivolinijnij profil metodika konturnoyi sejsmorozvidki yaki v kincevomu rezultati realizuvalisya cherez obrobku metodami spilnoyi glibinnoyi tochki i riznochasovogo sumuvannya sejsmichnih signaliv Ci metodichni prijomi spriyali pidvishennyu efektivnosti sejsmorozvidki i vidkrittyu novih naftovih i gazovih rodovish v Peredkarpatskomu i Zakarpatskomu proginah Skladchastih Karpatah i na Volino Podilskomu zakinchenni Shidno Yevropejskoyi platformi Aktivnu uchast u vprovadzhenni metodu SGT i jogo modifikacij u virobnictvo obrobci ta interpretaciyi sejsmichnih materialiv brali inzheneri geofiziki ta geologi L M Adamovich A I Bojko V M Bojko R A Bobivskij O D Briksa V L Budnij M D Buderkevich M D Vitrikush M Yu Vojcickij M P Gatala I Ya Dyakon G I Zavgorodnya M M Zubashevskij B I Lvahiv G I Ivanova P V Kejvan V I Koshuba V I Kulinich D N Lyashuk I H Monyuh Ya M Ogorodnik G P Pencak V I Petrovich V O Rayevskij R R Seniv V V Sinyak O P Simonenko M O Skalskij Ye Slisarchuk V G Sokol M P Stepanyuk O Yu Fedotov G S Hanov V D Cheban M O Sheketa P M Sheremeta O T Shuflat O S Shelkunov Yu L Yanishin M S Yarish Nizka yakist sejsmichnih materialiv na Volino Podilskomu zakinchenni Shidno Yevropejskoyi platformi zmushuvala geofizikiv ZUGRE postijno udoskonalyuvati metodiku sejsmorozvidki v cij zoni Pislya detalnogo vivchennya hvilopogo polya u 1984 1985 rr starshij geofizik M P Gatala vstanoviv prirodu hvil zavad i na cij osnovi zaproponuvav metodiku bagatolinijnogo grupuvannya sejsmoprijmachiv variant ploshinnogo grupuvannya yaka dozvolyaye bilsh dostovirno stezhiti sejsmichni stranici vskladnih poverhnevih umovah platformi Protyagom ostannih 30 rokiv nevirishenoyu problemoyu ye prognozuvannya geologichnogo rozrizu i poshuki pastok nafti i gazu neantiklinalnogo tipu Dlya virishennya ciyeyi problemi v doslidno metodichnij partiyi viprobovuvalis rizni metodiki vivchalisya amplitudni chastotni Chazovi harakteristiki sejsmichnogo polya obminni i poperechni hvili pikoristovuvavsya kompleks sejsmorozvidki elektrorozvidki i geohimiyi V nomu napryamku aktivno pracyuvali Inzheneri geofiziki V A Borsuk M M Vvedenska M P Stepanyuk M M Freyik L B Shvec Ya V Nazar R P Manzik T M Josipenko Geologi i geohimiki M D Buderkevich P M Bodlak M Yu Vojcickij O O Borkovskij S V Maksimuk V M Stepanyuk D L Petrovskij I K Yarimovich I Ya Yaremin Vikonani znachni obsyagi polovih robit ti obrobki materialiv z vikoristannyam specialnih program ale olioznachnih rezultativ ne otrimano Dostovirnist prognozu zalezhit nido bagatoh faktoriv vrahuvati yaki na suchasnomu rivni rozvitku geofizichnih metodiv ne vdayetsya Rishennya ciyeyi skladnoyi problemi treba shukati na shlyahu realizaciyi metodiv vzayemodiyi geofizichnih poliv napriklad Tmulyuvanni sejsmichnogo polya postijnim elektrichnim polem DI Lyashuk AL Bojko V N Bojko M M Freyik 1982 r avt svid MTO15190 yi prirodnogo elektrichnogo polya sejsmichnim D N Lyashuk 0 O Lizun 1988 Sut efektiv yaki vinikayut pri vzayemodiyi geofizichnih poliv polyagaye v tomu sho vpliv polya pevnoyi fizichnoyi prirodi pruzhnogo abo elektrichnogo na seredovishe sprichinyaye vidhilennya sistemi vid rivnovazhnogo stanu prichomu vinikaye vidklik seredovisha v inshomu fizichnomu poli Yak sami efekti tak i parametri sho yih harakterizuyut tisno pov yazani iz strukturoyu porodi yiyi skladom napruzhenim stanom vlastivostyami nasichuyuchogo flyuyidu Vstanovleni chitki zmini anomalij prirodnogo polya nad naftogazovimi pokladami pri vibracijnij diyi na seredovishe Na cij osnovi D N Lyashukom i S O Lizunom u 1998 r pislya bagatokratnih viprobuvan na riznih naftovih i gazovih rodovishah Prikarpattya zaproponovanij sposib prognozuvannya naftogazovih pokladiv patent Ukrayini Mo 2872284 Sogodnishnij vazhkij ekonomichnij stan galuzi znachno obmezhiv mozhlivosti viprobuvannya i vprovadzhennya novih tehniko metodichnih prijomiv vidbuvsya znachnij vidpliv visokokvalifikovanih fahivciv ta nezvazhayuchi na skrutu kolektiv ekspediciyi pracyuye vikonuye derzhavni zamovlennya i spodivayetsya sho kerivnictvo derzhavi bude spriyati rozvitku geologorozviduvalnoyi galuzi Ukrayini Vprovadzhennya ta vdoskonalennya geofizichnoyi aparaturi ta obladnannyaPolova rozviduvalna geofizika z momentu vihodu na promislovi obsyagi roboti bula nerozrivno pov yazana iz zastosuvannyam najsuchasnishogo obladnannya i aparaturi Serijnij vipusk sejsmostancij dlya sejsmorozviduvalnih robit v usomu sviti nevpinno zrostav a pochinayuchi z kincya 60 h rokiv koli pochali masovo zastosovuvati metod SGT spilnoyi glibinnoyi tochki rahunok pishov na tisyachi odinic dlya kozhnoyi marki sejsmostancij V toj zhe chas zavodi virobniki vipuskali sejsmostanciyi v tak zvanomu universalnomu varianti i vikoristannya yih na riznih sejsmichnih metodah vimagalo pevnih dorobok i vdoskonalen Velika kilkist oderzhanih sejsmichnih zapisiv vimagala avtomatizaciyi procesu obrobki i pobudovi rozriziv oskilki ruchni sposobi buli maloproduktivnimi chi vzagali ne piddavalis realizaciyi V 1969 roci v doslidno metodichnij partiyi ZUGRE buv rozroblenij i vigotovlenij robochij maket avtomatichnogo pobudovuvacha sejsmichnih rozriziv regulovanogo napravlenogo prijomu APSR RNP avtor propoziciyi i rozrobnik pristroyu inzhener Shevchuk M V comu zh roci na APSR buli pobudovani pershi rozrizi RNP i spivstavleni z rozrizami ruchnoyi pobudovi Bezzasterezhna perevaga bula na boci mashini yak v produktivnosti praci tak i v otrimanomu rezultati sho bulo osoblivo vazhlivim Protyagom nastupnih rokiv na APSR pobudovano majzhe 2000 pog km rozriziv RNP azh do chasu vvedennya vidpovidnih program na EOM Minsk 32 v 1974 r Comu spriyala aktivna uchast u comu procesi geofizikiv Bobivskogo R A ta Kejvana P V Mozhna vvazhati sho same z 1969 roku pochalasya aktivna robota v ekspediciyi yak z vdoskonalennya serijnoyi tak i virobnictva vlasnoyi geofizichnoyi aparaturi i dopomizhnih pristroyiv do neyi Dlya podalshogo rozvitku cih robit v 1972 roci bula stvorena doslidna dilnicya kerivnik Demida S J v skladi doslidno metodichnoyi partiyi He 63 nachalnik partiyi Lyashuk D N Osnovnim zavdannyam novogo pidrozdilu bulo vdoskonalennya polovoyi sejsmorozviduvalnoyi aparaturi Masova elektrifikaciya narodnogo gospodarstva visunula pered sejsmorozvidkoyu novi problemi Na sejsmichnih zapisah dedali chastishe pochala figuruvati pereshkoda chastotoyu 50 Gc vid linij elektroperedach LEP a serijni sejsmostanciyi ne mali na toj chas vidpovidnih filtriv dlya yiyi zaglushennya Doslidna dilnicya uspishno spravilasya z cim zavdannyam rezhektorni filtri marki RF 50 pochali masovo zastosovuvatis v sejsmostanciyah tipu SMOV 0 24 ne tilki v ZUGRE ale j v inshih ekspediciyah avtor rozrobki A Kotelnikov V toj zhe chas sejsmostanciyi doobladnuvalisya komutatorami kanaliv Dlya roboti metodom GT buli rozrobleni priladi dlya testovih perevirok sejsmoprijmachiv i sejsmokis v polovih umovah pristrij radiokeruvannya vibuhom i peredachi vidmitok momentu vibuhu i pertikalnogo chasu po radiokanalu URV rozrobniki Demida S I ta Govda L V pristrij vvodu vivodu informaciyi dlya VOM z Minsk 32 Vikonannya znachnih ob yemiv robit i burhlivij naukovo tehnichnij progres v galuzi vimagali reorganizaciyi i v 1976 roci bulo stvoreno doslidne virobnictvo yak okremij strukturnij pidrozdil ekspediciyi korivnik Sinicya V Ya Buv znachno posilenij intelektualnij potencial virobnictva za rahunok visokokvalifikovanih inzheneriv konstruktoriv z inshih organizacij onovleno obladnannya Rozshiryuvalas nomenklatura produkciyi rozroblyalisya novi pristroyi dlya sinhronizaciyi i kontrolyu roboti nevibuhovih dzherel zbudzhennya tipu sejsmodin sistemi sparennya sejsmostancij cherez radiokanal pristroyi vvodu formaciyi v BOM tipu YeS Masovij perehid v ci roki na sejsmostanciyi z cifrovim zapisom sho mali v svoyij zavodskij komplektaciyi majzhe vsi dopomizhni pristroyi sho vipuskalis doslidnim virobnictvom postavilo neobhidnist jogo pereoriyentaciyi na vipusk inshoyi produkciyi Buv vzyatij kurs na rozrobku pristroyiv vizualizaciyi sejsmichnoyi informaciyi rezultatom chogo stav rozroblenij i vprovadzhenij u virobnictvo rastrovij fotopobudovuvach sejsmichnih rozriziv RAPAN faktichno fotoanalog suchasnih shirokoformatnih ploteriv rozrobnik Mihajlik Yu Vin postijno vdoskonalyuvavsya i ekspluatuvavsya v bagatoh geofizichnih ekspediciyah kolishnogo Soyuzu a takozh za kordonom V yetnam Tehnichnij progres v elektronici z jogo nadshvidkimi tempami suttyevo vidbivsya i na rozvitku doslidnogo virobnictva dribnoserijni partiyi produkciyi zi znachnoyu doleyu ruchnoyi praci ne mogli konkuruvati z promislovimi yak za cinoyu tak i za inshimi parametrami Naprikinci 80 h rokiv pochavsya proces postupovogo zgortannya virobnictva V 90 h rokah vono bulo znachno skorochene i znovu perejshlo v rang dilnici v skladi laboratoriyi vimiryuvalnoyi tehniki LVT Ale robota ne pripinyalas i buv stvorenij radiohvilovij indikator napruzhenogo stanu porid RHINDS P O3 prilad dlya vivchennya prirodnogo impulsnogo elektromagnitnogo polya Zemli rozrobnik Ivahiv B V Prilad dozvolyaye viznachiti dilyanki de geodinamichnij stan porid ye visokonapruzhenim i prognozuvati z visokoyu tochnistyu zoni mozhlivih zsuviv obvaliv skidiv stan tehnichnih sporud takih yak gidrotehnichni vuzli riznogo rodu naftogazoprovodi ta inshi V podalshomu prilad bulo modernizovano sho dalo mozhlivist zapisuvati otrimanu informaciyu v polovih umovah u tverdotilu pam yat perenosnogo bloku a z nogo bezposeredno vvoditi dlya obrobki v personalnij komp yuter rozrobnik Vinnickij V O Nastupnim krokom u rozvitku cogo napryamku bula konstruktorska rozrobka i vigotovlennya dvoh modernizovanih priladiv RHINDS PM sho dalo mozhlivist vdoskonaliti metodiku polovih robit yaka polyagaye u vikoristanni odnogo priladu na kontrolnomu punkti sho sinhronno zdijsnyuye vimiryuvannya PIEMPZ z inshimi priladami na dilyanci doslidzhen z tochnoyu chasovoyu priv yazkoyu sho dozvolyaye viklyuchiti v procesi obrobki storonni vplivi Pochinayuchi z kincya 1997 roku za iniciativoyu geofizikiv ZUGRE razom z fahivcyami naukovo virobnichoyi firmi Intelekt pochinayutsya roboti z modernizaciyi sejsmostanciyi Progres 2 3 Pershij etap modernizaciyi 1998 r polyagav v tomu sho funkciyi sistem upravlinnya reyestraciyi vizualizaciyi nakopichennya i korelyaciyi zamineni personalnim komp yuterom tipu Moyierook i vidpovidnim programnim zabezpechennyam U 1999 r modernizovanij zrazok sejsmostanciyi Progres M 2 3 uspishno projshov prijmalni viprobuvannya i buv rekomendovanij do vprovadzhennya u virobnictvo ne tilki v ZUGRE ale i v inshih ekspediciyah DGP Ukrgeofizika Ce dozvolilo prodovzhiti ekspluataciyu moralno i fizichno zastarilih sejsmostancij tipu Progres suttyevo zmenshiti sobivartist ekspluataciyi perejti na zapis informaciyi na bud yaki suchasni nosiyi sprostiti vvedennya informaciyi dlya podalshoyi obrobki dovesti termini zberigannya polovoyi informaciyi do 20 30 rokiv i polegshiti dostup do arhivnih materialiv Taki modernizovani sejsmostanciyi zapracyuvali v Kiyivskij GRE Shidno Ukrayinskij GRE Pridniprovskij GRE i Luganskij GE Takij pidhid dav zmogu modernizuvati ne tilki sejsmostanciyu Progres a j vidomu elektrorozviduvalnu stanciyu DES 3 zaminiti yiyi na Progres ER Polovi 4 viprobuvannya stanciyi Progres VR provodilis u 2001 r v Bilche Volickij zoni na sverdlovini Rudki 300 i na Volino Podilskomu zakinchenni Shidno Yevropejskoyi platformi na regionalnomu profili RIP 4a Dana stanciya uspishno projshla prijmalni viprobuvannya i vprovadzhena u virobnictvo Podalsha modernizaciya sejsmostancij Progres ZM polyagala u zbilshenni kanalnosti do 96 shlyahom ob yednannya dvoh 48 kanalnih sejsmostancij sho dalo zmogu bilsh efektivno provoditi sejsmorozviduvalni roboti Paralelno z robotami po modernizaciyi sejsmostancij Progres v lyutomu berezni 1998 r v ramkah spivpraci ZUGRE i Spilnogo Ukrayinsko Kanadskogo pidpriyemstva Kolomijska nafto gazova kompaniya Delta napravlyayutsya na virobniche stazhuvannya v Kanadu m Kalgari Alberta na zaproshennya kompaniyi Momentum Energy International Inc dva specialisti Borsuk V A nachalnik POGI i Nazar Ya V geofizik operator sejsmopartiyi Mo54 z metoyu osvoyennya roboti 120 kanalnoyi sejsmostanciyi Bizon i oznajomlennya z sejsmichnoyu sistemoyu BIZON Jupiter na osnovi 24 bitnih delta sigma analogovo cifrovih peretvoryuvachiv Ce dalo zmogu ne tilki uspishno vikonati sejsmorozviduvalni roboti dlya kompaniyi Delta na Sloboda Rungurskij Skibovij pokriv i Debislavecko Kosachivskij Bilche Volicka zona ploshah a piznishe i orenduvati vidpovidne sejsmorozviduvalne obladnannya dlya vikonannya inshih sejsmichnih doslidzhen na zamovlennya U 2003 r ekspediciya otrimuye zmogu pridbati dvi sejsmichni sistemi BIZON Jupiter ta efektivno vikonuvati sejsmichni doslidzhennya v riznih strukturno tektonichnih zonah zahidnih oblastej Ukrayini zokrema v girskih umovah Karpat U 2004 r v ekspediciyi prohodit onovlennya vibracijnih dzherel zbudzhennya pruzhnih kolivan za rahunok bilsh potuzhnih vibratoriv SV 20 150 virobnictva Respublikanskogo naukovo virobnichogo unitarnogo pidpriyemstva Sejsmotehnika BGU Vprovadzhennya takih vibratoriv u tehnologichnij proces vedennya sejsmorozvidki dalo zmogu doslidzhuvati bilsh glibokozalyagayuchi cilovi gorizonti otrimuvati krashe spivvidnoshennya signal zavada Vrahovuyuchi novi vimogi zamovnikiv investoriv do provedennya robit 2D i 3D sejsmo rozvidki ekspediciya u 2006 r otrimuye nazemnu geofizichnu telemetrichnu sistemu Input Output System Four AC na 360 kanaliv z rozshirennyam do 3000 kanaliv i kontroler dzherela Pelton U kvitni cogo roku vikonuvalisya pusko nalagodzhuvalni roboti a z serpnya razom z KGRE SUGRE i PGRE polovi sejsmorozviduvalni doslidzhennya 3 na Dibrovskij ploshi a v 2007 r na Mehedivsko Golotovshinskomu rodovishi v Poltavskij oblasti U 2001 r vinikaye neobhidnist provedennya glibinnih regionalnih sejsmichnih doslidzhen zokrema iz zaluchennyam v kompleksi z danimi sejsmorozvidki i gravirozvidki danih MTZ sho davalo mozhlivist vivchati glibinnu geologichnu budovu Karpatskogo regionu i Volino Podilskoyi okrayini Shidno Yevropejskoyi platformi ocinyuvati potuzhnosti osadovogo chohla z metoyu viznachennya napryamkiv podalshih geologo rozviduvalnih robit na naftu i gaz Taka magnitotelurichna stanciya LEMAD 404M bula vigotovlena u LCIKD NANU NKAU i u 2001 r projshla polovi viprobuvannya na bazovomu punkti 173 Yaniv ta punkti 5 regionalnogo profilyu RIP4a Z dopomogoyu ciyeyi stanciyi buli otrimani dani pro glibinnu budovu zemnoyi kori na regionalnih profilyah RP 4a RP 5 RP 11 V podalshij spivpraci z Lvivskim centrom IKD NANU NKAU bulo vprovadzhennya u virobnictvo serednochastotnoyi LEMAD 411 i visoko chastotnoyi Zond stancij dlya doslidzhennya verhnoyi chastini geologichnogo rozrizu metodom ZSBZ3 Elektromagnitni doslidzhennyaElektromagnitni doslidzhennya v zahidnih oblastyah Ukrayini vikonani nerivnomirno Bilsh detalno doslidzheni pivdenno zahidnij kraj Shidno Yevropejskoyi platformi Peredkarpatskij i karpatskij progini glibinna budova yakih vivchalas u zv yazku z poshukami naftogazovih i vugilnih pokladiv Znachno menshe vivcheni Skladchasti Karpati v mezhah yakih provodilis tilki krupnomashtabni eletrorozviduvalni doslidzhennya na okremih dilyankah z metoyu poshukiv rudnih pokladiv kalijnoyi soli mineralnih vod V mezhah Volino Podilskogo krayu platformi pershi pislyavoyenni marshrutni 1946 1947 rr O N Balanaj S I Subbotin I F Lebed G I Kruglyakova i ploshivni 1949 r V M Kamenkova elekgrorozviduvalni roboti metodom vertikalnih elektrichnih zonduvan provodilis trestom Geofizvuglerozvidka na teritoriyi Lvivskogo proginu z metoyu doslidzhennya vuglenosnih paleozojskih vidkladiv Z 1948 r po 1960r Zahidno Ukrayinska geofizichna rozviduvalna ekspediiciya planomirno pokrivaye teritoriyu Lvivskogo proginu ploshivnimi zjomkami metodom VEZ u zv yazku z poshukami struktur perspektivnih v naftogazovomu vidnoshenni I V Gapak G M Kurson L IPaholchuk Ya S Sanuzhak L I Shtirova V rezultati cih robit visvitleni zagalni risi geologichnoyi budovi doslidzhenoyi ploshi ta viyavlena cila nizka pidnyat opornogo elektrichnogo gorizontu visokoyu oporu chastina yakih stala ob yektom podalshih sejsmichnih i burovih robit V 1951 1956 rr viddilom geofiziki Institutu geologiyi korisnih kopalin Z I Klushin ta in vikonani obshirni geoelektrichni doslidzhennya metodami VEZ ta elektroprofilyuvannya na teritoriyi Volini i Podillya ta provedena kompleksna yih interpretaciya z danimi gravitamngnitorozvidki Novij etap u rozvitku elektromagnitnih doslidzhen pochinayetsya u 70 80 h rokah vidpovidno do zagalnogo progresu v galuzi u zv yazku z viprobovuvannyam ta vprovadzhennyam v praktiku rozviduvalnih robit metodu zonduvan stanovlennyam elektromagnitnoyu polya v blizhnij zoni ZSBZ yaki buli rozpochati geofizikami Lvivskogo filialu Institutu geofiziki LFIGF AN URSR Ya S Sapuzhak V I Shamotko A P Kravchinsh A F Sapuzhak R I Kusajlo i prodovzheni pracivnikami ZUGRE pdnij chastini Lvivskogo paleozojskogo proginu L I Paholchuk M P Zubashevska ta na Volini M M Freyik P M Zubashevskij ta inshi Odnochasno cej period vidznachivsya zastosuvannyam suchasnoyi cifrovoyi tehniki yak dlya vikonannya polovih robit stanciyi CES 2 ta modernizovani sejsmichni stanciyi Progres tak i dlya obrobki ta interpretaciyi otrimanih materialiv PEOM tipu IVM RS AT Cimi robotami vstanovlena mozhlivist zastosuvannya metodu v mezhah Lvivskogo paleozojskogo proginu yak dlya vivchennya strukturi osadovoyi tovshi tak i dlya doslidzhennya rifogennih silurijskih vidkladiv perspektivnih v plani naftogazonosnosti Tomu ne vipadkovo metod ZSBZ dopovnenij metodami viklikanoyi polyarizaciyi i prirodnogo polya pokladeno v osnovu racionalnogo kompleksu elektrometrichnih naftogazoposhukovih robit i spivrobitnikami UkrDGRI R S Sejfullin I V Havenzon M E Portnyagin ta inshi v ostanni roki Trohi po inshomu vrahovuyuchi specifiku geologichnoyi budovi ta korisnih kopalin rozvivalis elektrometrichni doslidzhennya v Peredkarpatskomu progini V pislyavoyenni 1946 1953 r r tut viko nuvalis planomirni ploshivni doslidzhennya pracivnikami riznih teritorialnih geofizichnih organizacij F D Zabolotnij Z N Kursakova O V Muhin O P Pushkin P S Slobodyanik O V Ruchko ta in u zv yazku z intensivnim vivchennyam Prikarpattya yak naftogazonosnoyi provinciyi Odnak na cij nivi elektrometriya bula vitisnena bilsh tochnoyu sejsmorozvidkoyu i metodi VEZ tut lishe pochali zastosovuvatis z 1956 r u zv yazku z poshukami rodovish kalijnih solej B P Borodin 1 3 Gontovij R V Kovalik Pochinayuchi z 1962 r elektrorozvidka diferencijnimi metodami profilyuvannya i zonduvan zavdyaki rozrobkam spivrobitnikiv LF IGF AN URSR Ya S Sapuzhak V I Shamoztko A F Sapuzhak uspishno zastosovuyetsya dlya poshukiv ta rozvidki krim zgadanih vishe pokladiv kalijnih i kam yanih solej dodatkovih zapasiv sirovini dlya Dolinskogo Bolehivskogo i Drogobickogo sole varilnih zavodiv a takozh rodovish samorodnoyi sirki na glibinah ponad 100 m yaki viyavilis zanadto dorogimi dlya burinnya V kinci 70 h na pochatku 80 h rokiv provedeni specifichni doslidno metodichni elektrometrichni doslidzhennya pov yazani z pryamimi poshukami naftogazovih pokladiv metodom ekranovanogo elektrodu yakij opuskavsya v sverdlovinu L I Paholchuk Protyagom 1967 1982 rr metodika poshukiv ta rozvidki sirchanih rodovish u Peredkarpatti elektrorozvidkoyu v kompleksi z burinnyam uspishno rozvivalas Kompleksnoyu geofizichnoyu ekspediciyeyu VGO Pivnichukrgeologiya G P Pomorcev T P Pomorceva U Skladchastih Karpatah vikonuvalis lishe epizodichni elektro metrichni doslidzhennya metodom VEZ elektroprofilyuvannya ta prirod nogo polya z metoyu poshukiv zrudenin u rajoni Rahivskogo kristalichnogo masivu I V Gapak M K Gnilko S K Vishinskij A P Kravchenko Na teritoriyi Zakarpatskogo proginu takozh velis riznoplanovi elektrometrichni roboti z metoyu poshukiv yak perspektivnih nafto gazovih struktur v osnovnomu metodom VEZ O A Avramenko G M Kur son tak i rudnih rodovish ta okremih til metodami VEZ profilyuvannya viklikanoyi polyarizaciyi ta prirodnogo polya V Ye Karabovich I V Gapak M K Gnilko S K Vishinskij A P Kravchenko ta in Osnovni roboti grupuvalis v rajoni Beregivskogo ta Beganskogo rodovish polime talichnih rud V 1993 r na Kotlyarskij dilyanci provedeni doslidzhennya metodom ZSBZ z metoyu z yasuvannya mozhlivostej elektrorozvidki dlya rozchle nuvannya rozrizu v zoni efuziviv Vigorlat Gutinskogo pasma P M Zuba shevskij M M Freyik Slid takozh zgadati pro regionalni doslidzhennya variacij elektro magnitnogo polya Zemli ta glibinnih magnitotelurichnih zonduvan yaki vikonuvalis LF IGF AN URSR i dozvolili viyaviti Karpatsku anomaliyu elektroprovidnosti ta nayavnist nadprovidnogo sharu u verhnij mantiyi A P Bondarenko A I Bilinskij M P Berdichevskij M S Zhda nov F I Syedova ta in Z 2000 r ZUGRE vikonuye magnitotelurichni zonduvannya po regional nih profilyah 4A 5 11 na pivdenno zahidnomu krayu Volino Podilskoyi platformi Roboti vikonuvalis vitchiznyanoyu stanciyeyu LEMAD 404M rozroblenoyu i vigotovlenoyu Lvivskim centrom Institutu kosmichnih doslidzhen NAGIU NKAU Oderzhani novi dani pro glibinnu geologichnu budovu regionu Protyagom majzhe 10 rokiv z 1999 roku ekspediciya provodit pripoverhnevi elektrometrichni doslidzhennya zsuvnih yavish i karstovih procesiv v Zakarpatti i Prikarpatti metodami prirodnogo impulsnogo eiiektromagnitnogo polya Zemli PIEMPZ prirodnogo elektrichnogo polya NEP i VEZ Takim chinom v zahidnih oblastyah Ukrayini elektromagnitni doslidzhennya ohoplyuyut ves spektr geologichnih problem pochinayuchi pid pripoverhnevih inzhenerno geologichnih ta ekologichnih zadach do poshukiv neodnoridnostej ta struktur pov yazanih z riznimi korisnimi kopalinami ta globalnih anomalij providnosti v zemnij kori chi navit verhnij mantiyi viklikanih evolyuciyeyu nashoyi planeti Gravimetrichni robotiV 1948 50 h rokah trestom Ukrgeofizrozvidka provedena gravimet richna zjomka zahidnoyi chastini Shidno Yevropejskoyi platformi v masshtabi 1 200000 i skladena karta izoanomal sili tyazhinnya z peretinom izolinij cherez 2 mgl I J Borodatij V S Kaplun Cimi robotami vstanovleno zagalne zmenshennya sili tyazhinnya vid Ukrayinskogo kristalichnogo shita UKSh v napryamku Vnutrishnoyi zoni Peredkarpatskogo proginu sho pov yazano iz zanurennyam na pivdennij zahid kristalichnogo fundamentu V cej zhe chas provodilis takozh gravimetrichni roboti i trestom Geofizvuglerozvidka razom z Ukrayinskim viddilennyam Derzhavnogo Soyuz nogo geofizichnogo trestu Nimi v 1948 r vidrobleno tri gravimetrichnih profili cherez Karpati Uzhgorod Sambir Mukachevs Strij Solotvino Delyatin ta zjomka v pivmiljonnomu masshtabi teritoriyi Peredkarpattya Skibovoyi zoni Pokuttya ta pivdenno zahidnoyi chastini platformi V ZUGRE pracyuvav z 1949 r nachalnikom sejsmichnoyi gravimetrichnoyi i tematichnoyi partij V 50 h rokah vikonano ryad uzagalnyuyuchih robit Uzagalnennya rezultativ gravimetrichnih i magnitometrichnih zjomok v zahidnih oblastyah Ukrayini vikonano v tresti Ukrgeofizrozvidka S Ya Shereshevska R I Andreyeva 1951 r v rezul tati yakogo zrobleni yakisni visnovki pro zv yazok gravitacijnih anomalij z tektonikoyu paleozojskih vidkladiv i kristalichnogo fundamentu Vazh live znachennya maye uzagalnennya materialiv po glibinnij budovi Karpat vikonane u Lvivskomu filiali Institutu geofiziki AN Ukrayini S I Su botinim u 1955 roci na osnovi analizu i pereinterpretaciyi vsih ranishe provedenih gravimetrichnih ta magnitnih zjomok vklyuchayuchi trofejni materiali variomegrichnoyi zjomki Zakarpattya Ugorskij geofizichnij institut 1939 1943 roki ta gravimetrichnih doslidzhen dilyanki shiri noyu 60 km vid Peremishlya do Kalusha nimecka zjomka gravimetrom Askaniya Verke 1942 1943 roki V rezultati cogo doslidzhennya skladena uzagalnyuyucha tektonichna shema glibinnoyi budovi Karpat ta I Ieredkarpattya i pobudovano dekilka glibinnih geologo geofizichnih rozriziv cherez Volino Podillya i Skladchasti Karpati Z 1959 roku ZUGRE I J Borodatij L Ye Filshtinskij S Ye Marti shok Lotockij pochala provoditi gravimetrichnu zjomku Skladchastih Karpat v masshtabi 1 200 000 z vikoristannyam novih portativnih kvarcevih gravimetriv GAK ZM GAK 4M pristosovanih do roboti v gorah Za danimi cih sposterezhen v 1963 roci pobudovana gravi metrichna karta v masshtabi 1 200000 z peretinom izoanomal cherez 2mgl V procesi interpretaciyi pobudovano karti lokalnih anomalij ta shema i libinnoyi budovi z osnovnimi elementami tektoniki Vidileno pidnyattya yiyi mezo paleozoyi yaki rekomendovani dlya provedennya sejsmichnih robit MOV namicheno ryad karpatskih peretiniv dlya glibinnogo sejsmichnogo Z 1977 r perevedenij v UkrNDRI Z 1963 roku v ZUGRE vedutsya detalni gravimetrichni doslidzhennya v masshtabi 1 50000 punkti sposterezhennya 500 m h 500 m z vikoristannyam gravimetriv pidvishenoyi Delta 2 Ci roboti spochatku provodilis na platformi u Lvivskomu paleozojskomu i Zakarpatskomu neogenovomu proginah I J Borodatij S Ye Martishok Lotockij L Ye Filshtinskij 1965 1968 rr M I Vus V Ya Bilichenko M G Vulchin 1968 1971 r r a z 1972 r po 1987 r v Karpatah ta Peredkarpatskomu progini V Ya Bilichenko O V Kolespichenko M G Vulchin V A Dsmchishin P T Procak Osnovni rezultati vikonanih robit zvodyatsya do nastupnogo U Lvivskomu paleozojskomu progini i pivdenno zahidnomu shili UKSh gravirozvidkoyu viyavleno bilshe dvadcyati lokalnih anomalij yaki za rezultatami interpretaciyi pov yazani z antiklinalnimi strukturami v mezopaleozoyi sho zdebilshogo oblyamovuyut pripidnyati bloki kristalichnogo fundamentu abo roztasho vani lancyuzhkami na pripidnyatih bortah viyavlenih rozlomiv Skladeni shematichni karti viyavlenih strukturno tektonichnih elementiv regionu pobudovani shematichni karti relyefu granic Konrada i Moho dana model vnutrishnoyi budovi bazaltovogo sharu ta jogo zv yazok z sedimentacijnimi procesami na platformi V Ya Bilichenko V Zakarpatskomu progini roboti provedeni v Solotvinskij L Ye Filshtinskij V Ya Bilichenko M G Vulchin 1967 r ta v Chop Mukachivskij zapadinah M I Vus V Ya Bilichenko M G Vulchin 1970 1971 r r V Solotvinskij zapadini po liniyi Danilove Tereblya Solotvino chitko prostezhena zona minimumu z yakoyu pov yazani maksi malni potuzhnosti soli viyavleni vulkanichni centri ta zoni intruzivnogo vtorgnennya prostezhena sistema tektonichnih porushen viyavleno dekilka antiklinalnih struktur na pripidnyatih blokah fundamentu V Chop Mukachivskij zapadini sposterigayetsya centralna zona minimumu sili tyazhinnya yaka ye prodovzhennyam Solotvinskoyi zoni minimumu ale v dva razi shirsha V gravitacijnomu poli chitko vidobrazhayetsya lancyug vulkanichnih kalder yaki na dennij poverhni znivelovani eroziyeyu V Peredkarpatskomu progini ta Karpatah provedena gravimetrichna zjomka v masshtabi 1 50 000 krok 500 m h 500 m z dosyagnennyam seredno kvadratichnoyi pohibki anomalij Buge 0 20 mgl v Peredkarpatti i 0 25 mgl v gorah Pobudovana karta anomalij sili tyazhinnya z peretinom izolinij cherez 0 5 mgl V Ya Bilichenkom rozroblena specialna metodika polovih sposterezhen yaka zabezpechila kondicijnist zjomki v girskih umovah Cya metodika peredbachala tehnologichne vikoristannya gvintokrila dlya transportuvannya gravimetrichnih brigad na tochki sposterezhennya Dlya obrobki polovoyi informaciyi na PEOM vikoristovuvalisya programi rozrobleni V Ya Bilichenkom a takozh paket program rishennya obernenih zadach gravimetriyi ASIGM KARPATI stvorenij v Ivano Frankivskomu instituti nafti i gazu na zamovlennya ZUGRE V rezultati obrobki vsih gravimetrichnih i vidomih geologichnih danih pobudovana Strukturno tektonichna karta doalpijskoyi osnovi Karpat ta prileglih proginiv Ne vdayuchis v opis detalej vsiyeyi kartini doalpijskoyi osnovi Karpat vidmitimo sho pid Karpatami vona maye koritopodibnu formu Dno korita obmezhene Peredkarpatskim ta Rozlucko Chornogorskim rozlomami V prirozlomnih chastinah vzdovzh oboh rozlomiv vidznachayutsya grabenopodibni zanurennya osnovi do 8 9 km v absolyutnih vidmitkah Po centru dna korita mizh prirozlomnimi grabenami sposterigayetsya lancyug gorstopodibnih pidnyat yaki dosyagayut abso lyutnih vidmitok 7 km Na pivdennij zahid vid Rozlucko Chornogorskogo rozlomu doalpijska osnova pidnimayetsya i na foni cogo pidjomu sposterigayetsya mozayika lokalnih pidnyat z absolyutnimi vidmitkami vid 6 5 km do 4 5 km Z 1987 po 1991 rik gravimetrichni roboti vikonuvalis v masshtabi 1 10 000 100 m h 100 m tochnist anomalij Buge 0 1 mgl v skladi kom pleksnoyi geofizichnoyi partiyi V Ya Bilichenko M M Freyik O O Borkovs kij v kompleksi z elektrorozviduvalnimi ZSBZ ta geohimichnimi doslidzhennyami na riznih ploshah Volino Podillya Geologichne zavdannya peredbachalo kompleksnu interpretaciyu rozrahunkovih gravimetrichnih profiliv yaki zbigayutsya z profilyami ZSBZ z metoyu poshukiv rifogennih til v devoni ta siluri Z 1991 roku gravimetriya v ZUGRE isnuye yak grupa v skladi tematichnoyi partiyi i vikonuye pereinterpretaciyu gravimetrichnih materialiv a takozh epizodichno visokotochni dogovirni proekti v kompleksi z radio hvilovim zonduvannyam napruzheno deformovanogo stanu porid z inzhe nerno geologichnih problem pov yazanih z karstovimi yavishami Za stavna z sufozijnim rujnuvannyam pishano glinistih tovsh m Chernivci v problemami pidzemnoyi viplavki sirki Yavorivske DGHP Sirka ta pishi Vikonuyutsya takozh dogovirni roboti dlya virishennya zavdan naftogazovoyi geologiyi na osnovi visokotochnogo gravimetrichnogo profilyuvannya i a geogustinnogo modelyuvannya geologichnogo rozrizu na PEOM Tak napriklad vikonani roboti na ryadi profiliv geogustinnogo modelyuvannya na yakih peredbacheno isnuvannya samogo nizhnogo yarusu flishovih skladok na glibinah 5 6 km yaki primikayut do Peredkarpatskogo rozlomu a v okremih peretinah nasunuti za vkazanij rozlom na platformovu osnovu Peredkarpatskogo proginu Vsi vkazani roboti bazuyutsya na rozroblenij V Ya Bilichenkom metodici visokotochnih gravimetrichnih sposterezhen yaki zabezpechuyut otrimannya anomalij Buge z tochnistyu 0 01 0 02mgl Geohimichni robotiDegazaciya Zemli vuglevodnyami nalezhit do klasu universalnih procesiv tiyeyu chi inshoyu miroyu vlastivih usij yiyi teritoriyi Osoblivo intensivno vona proyavlyayetsya v mezhah naftogazonosnih basejniv Nakopichennya vuglevodniv u verhnih osadovih kompleksah vnaslidok diferenciaciyi intensivnosti vertikalnogo masoperenosu obumovlyuye poyavu poliv anomalnih koncentracij sho daye potencijni mozhlivosti otrimannya pryamoyi informaciyi pro naftogazonosnist nadr Viyavlyayuchi vuglevodnevi anomaliyi ta spivstavlyayuchi yih z danimi geologichnih i geofizichnih doslidzhen mozhna prognozuvati nayavni pokladi vuglevodniv Geohimichni doslidzhennya yak dopomizhnij metod poshuku rodovish nafti i gazu provodyatsya v ZUGRE z 1978 roku i na danij chas nimi ohoplena chastina teritorij Bilche Volickoyi zoni Peredkarpatskogo proginu Zakarpatskogo proginu Lvivskogo paleozojskogo proginu Probi porid shlamu promivnoyi ridini i vodi vidbiralis z milkih geohimichnih sverdlovin buro vibuhovih sverdlovin dlya sejsmo rozviduvalnih robit prirodnih i shtuchnih vododzherel Glibina sverdlovin v Bilche Volickij zoni Peredkarpatskogo proginu i v Zakarpatskomu progini skladala 30 50 m u Lvivskomu paleozojskomu progini 30 70 m Pri detalizacijnih robotah glibini zbilshuvalis do 100 150 m u Lvivskomu paleozojskomu progini i 70 100 m na reshti teritorij Sklad vuglevodnevih i nevuglevodnevih komponentiv gaziv desorbo vanih z prob kernu shlamu promivnoyi ridini i vodi viznachavsya metodami gazovoyi hromatografiyi V probah vodi viznachavsya vmist sulfativ kremniyevoyi kisloti amoniyu fosforu jodu bromu boru valentnih form zaliza fenoliv naftenovih kislot sirkovodnyu aroma tichnih vuglevodniv a po suhomu zalishku zagalna mineralizaciya Takozh zamiryuvalis pokazniki koncentraciyi ioniv vodnyu pH i okisno vidnovnij potencial Eh Pri bituminologichnih doslidzhennyah virahovuvavsya vmist hloroformnogo i spirto benzolnogo bitumoyidiv ta organichnogo vuglecyu Lyuminiscentno bituminologichnij analiz provodivsya za standartnoyu metodikoyu Kaminnij material analizuvavsya na vmist karbonativ oksidiv zaliza Mn Cu Cr Ni V Hg Co Zn Pb granulometrichnij sklad velichinu pokaznika koncentraciyi ioniv vodnyu i okislyuvalno vidnovnogo potencialu Pochinayuchi z 1991 roku zdijsnivshi ryad eksperimentalnih doslidzhen na teritoriyi Lvivskogo paleozojskogo proginu ZUGRE pochalo provoditi gazovu zjomku bez burinnya specialnih geohimichnih sverdlovin Ob yektom doslidzhennya stala gazova skladova pripoverhnevih vidkladiv yaka vklyuchaye v sebe gazi sorbovani porodoyu gazi vilnih por i prirodnij vuglevodnevij potik z nadr zemli v atmosferu Probi vilnih gaziv porovogo prostoru vidbiralis za dopomogoyu specialnogo probovidbirnika v plyashki yemnistyu 0 5 l zapovneni nasichenim rozchinom hloristogo natriyu Probi porid z shurfiv v sklyani Banki yemnistyu 0 5 m z podalshoyu germetizaciyeyu metalevimi krishkami i Islichina prirodnogo potoku gazu z nadr zemli v atmosferu vimiryuvalas m dopomogoyu trubki zapovnenoyi sorbentom v yakij selektivno adsorbuvalis vuglevodnevi komponenti na glibini 0 7 1 0 m Vidibrani v poli probi transportuvalis v geohimichnu laboratoriyu iVl PE de z prob gruntu i adsorbcijnih trubok na termo vakuumuomu degazatori desorbuvalis gazi yaki z probami gazu vilnogo prostoru porid analizuvalis na gazovomu hromatografi tipu LHM 80 de viznachavsya vmist vuglevodnevih komponentiv metan i jogo gomologi do S5 vklyuchno Rezultom geohimichnih doslidzhen ye pobudova kart rozpodilu geohimichnih parametriv z vidilennyam zon anomalnih koncentracij vuglevodnevih komponentiv v mezhah doslidnoyi ploshi z dopomogoyu program Exsel Statistic Surfer Osnovnij ob yem robit vikonano v mezhah Bilche Volickoyi zoni Lvivskogo paleozojskogo proginu Zakarpatskogo proginu Neznachnij v zoni Krosno Lazeshinska plosha i Borislavo Pokutskij zoni Dobromil Strilbicka plosha Dani obsyagiv podani v tablici i v blok diagramah Oprobovano ryad prirodnih i shtuchnih vododzherel na teritoriyi Bilche Volickoyi zoni 10339 analiziv Lvivskogo paleozojskogo proginu 29612 Zakarpatskogo proginu 1920 Uzagalnyuyuchi rezultati cih doslidzhen vstanovleno sho najinformativnishimi pokaznikami naftogazonosnosti ye vmist vuglevodnevih gaziv v osadovih vidkladah zokrema metanu i jogo nasichenih gomologiv suma etapu propanu butanu i pentanu Na kartah rozpodilu cih komponentiv v bilshosti vipadkiv znajshlo svoye vidobrazhennya v anomalnih polyah flyuyidonasichennya vivlenih sejsmichnimi robotami strukturnih elementiv Isnuye dekilka variantiv vidobrazhennya ostannih u geohimichnih polyah Odin iz nih pryamij efekt maye misce pri stacionarnomu difuzijnomu potoci i odnoridnij proniknosti kozhnogo plasta nad pokladami nafti i gazu U vipadku koli z ryadu tektonichnih prichin proniknisha dlya ver tikalnoyi migraciyi zona roztashovana po perimetru gazonosnogo bloku vidobrazhennya ostannogo v parametrah geohimichnogo polya nabuvaye kil cepodibnoyi formi zdebilshogo pererivchatogo tipu Prostorove rozmishennya pokladu i vidpovidnogo jomu anomalnogo polya zalezhit vid nayavnosti i harakteru tektonichnih porushen spiv vidnoshennya strukturnih planiv riznih strukturnih tovsh nad pokladom litologichnogo skladu porid i jogo zmin po ploshi Rozmiri kontrasnist i konfiguraciya anomaliyi tisno zv yazani z rozmirami pokladu Odnak i voni zalezhat yak vid perechislenih vishe prichin tak i vid glibini zalyagannya pokladu spivvidnoshennya velichini plastovogo i gidrostatichnogo tiskiv glibini geohimichnogo zonduvannya i geohimichnih umov v zoni zonduvannya Na deyakih prikladah vzhe vidkritih rodovish rozglyanemo vidobra zhennya ostannih v geohimichnih polyah Za rozmirami i konfiguraciyeyu anomalne pole nablizhayetsya do rozmiriv i konfiguraciyi pokladu hocha i zmishene na zahid dd Lokachinske gazove rodovishe Na riznih glibinah geohimichnogo zonduvannya vidobrazhayetsya po riznomu na glibini 70 m maye misce kilcevij efekt na glibini 120m pryamij anomalne pole nad pokladom dd Pinyanske gazove rodovishe Rozmiri i konfiguraciya blizki do rozmiriv i konfiguraciyi pokladiv i tilki v pivdennij i pivdenno shidnij chastinah yih perevishuyut dd Zaluzhanske gazokondensatne rodovishe Anomaliya nad rodovishem V shidnomu napryamku anomalne pole koncentracij metanu prostyagayetsya daleko za konturi pokladiv dd Kohanivske naftove rodovishe Anomalne pole zbigayetsya z centralnoyu chastinoyu rodovisha dd Chornoguzke rodovishe V konturi anomalnih poliv metanu i jogo gomologiv znahodyatsya vsi sverdlovini Chornoguzkogo rodovisha yaki dali promislovi pritoki gazu dd Analiz spivvidnoshennya viyavlenih struktur z anomalnimi polyami vuglevodnevih komponentiv za danimi burinnya pokazuye sho bilshist viyavlenih pri burinni vuglevodnevih poklazhiv okonturenih sejsmichnimi robotami struktur znajshli svoye vidobrazhennya v anomalnih geohimichnih polyah zokrema Mostivska Pivdenno grabinska Vizhomlyanska Letnyanska Glinkivska Grudivska Znachna kilkist struktur yaki otrimali pozitivnu ocinku za danimi geohimichnih doslidzhen na sogodnishnij den ne rozbureni tomu gazonasichennya ostannih ne pidtverdzhene Rozbureni strukturi yaki dali negativnij rezultat Podolecka Ludinska Buchacka roztashovani za mezhami anomalnih geohimichnih poliv Geohimichni metodi poshukiv nafti i gazu v bilshosti ye pryami voni bezposeredno vkazuyut na nayavnist chi vidsutnist vuglevodnevih skupchen yih zastosuvannya osoblivo docilne pri poshukah strati grafichnih i litologichnih pokladiv a takozh pri viznachenni nayavnosti vuglevodniv u viyavlenij geofizichnimi metodami strukturnij pastci Tomu rozvitok cih metodiv maye vazhlive praktichne znachennya i ye ekonomichno docilnim Pidbivayuchi pidsumki tridcyatilitnogo periodu zastosuvannya geohimichnih metodiv v ZUGRI i poshukiv naftogazovih rodovish treba vidznachiti vnesok kolektivu geologiv geohimikiv inzheneriv topografiv tehnikiv laborantiv pracivnikiv robitnichih profesij na choli z organizatorom partiyi kandidatom geologo mineralogichnih nauk Iyurkovskim O O Same pid jogo kerivnictvom buli stvoreni strukturni pidrozdili geohimichnoyi partiyi osobovij sklad yakih zavdyaki cilespryamovanij praci entuziazmu i profesionalizmu uspishno rozvivav geohimichni metodi i realizovuvav proekti poshuku pokladiv nafti i gazu Ueologi i geohimiki Babij M G Gorenchuk Ye I Turevich V I Mrimovich I K Bekesha N V Shenyavska L F Buchko V R Maksimuk S V Sispanyuk V M inzheneri i laboranti geohimichnoyi laboratoriyi Zhukova P V Borkovska O M Vilchinska L V Pivovarenko M J Martinyuk Motockij Ye S Kleban L I Pura Yu M Perepichka I Dovga L M Imngrishin M D Gamkalo N S Savchak Ye O Misong O M Stepanyak GM Choba L M Shpelik M M Kasiyan L A topografi Palamarchuk gt M Labojko Ya I vodiyi Stepanyak M M Beryak J O Geologo ekologichni ta inzhenerno geofizichni doslidzhennyaKatastrofichna povin na teritoriyi Zakarpattya v listopadi 1998 r privela do aktivizaciyi nebezpechnih ekzogennih geologichnih procesiv zsuviv i selej Zsuvni procesi v zv yazku z yih dovgotrivalistyu znachnoyu intensivnistyu ta shirokim rozpovsyudzhennyam v mezhah praktichno vsiyeyi girskoyi chastini Zakarpattya zavdali velikoyi shkodi naselennyu i gospodarstvu oblasti Za rezultatami doslidzhen provedenih Zakarpatskoyu GRE pislya listopadovoyu 1998 r poveni bulo blizko 1100 zsuviv yaki prizveli do rujnuvannya chi poshkodzhennya 900 budinkiv mostiv shlyahiv spoluchennya Aktivizaciya zsuvnih procesiv v cej zhe period mala misce i v Cherniveckij oblasti Katastrofichni zsuvi stalisya v kvitni 1999 r v s Kostinci Strozhineckogo rajonu yaki prizveli do rujnuvannya chi poshkodzhennya 136 zhitlovih budinkiv V zv yazku z cim Komitet geologiyi ta vikoristannya nadr Ukrayini u 1999 r uhvaliv rishennya pro provedennya doslidzhen zsuvonebezpechnih dilyanok geofizichnimi metodami z metoyu yih vivchennya i viznachennya geofizichnih kriteriyiv dlya prognozuvannya stanu verhnoyi chastini geologichnogo seredo visha Na osnovi cogo rishennya zgidno z geologichnim zavdannyam i proektom robit Zahidno Ukrayinska geofizichna rozviduvalna ekspediciya ZUGRE i 1999 2000 rokah vikonuvala kompleksni geofizichni doslidzhennya dlya ocinki nebezpeki rozvitku ekzogennih geologichnih procesiv ta monitoringu zsuvonebezpechnih dilyanok v Zakarpatskij i Cherniveckij oblastyah V Zakarpatskij oblasti u 1999 r v robotah bula zaluchena takozh Dnipropetrovska geofizichna ekspediciya DGE Doslidzhennya mali na meti virishennya takih geologichnih zadach vivchennya stanu zsuvonebezpechnih dilyanok i viznachennya zagrozi naselenim punktam ta ob yektam narodnogo gospodarstva na teritoriyi Voloveckogo Hustskogo Irshavskogo Tyachivskogo i Rahivskogo rajoniv Zakarpatskoyi oblasti Storozhineckogo Glibockogo i Kicmanskogo rajoniv Cherniveckoyi oblasti viznachennya geometrichnih parametriv zsuvonebezpechnih ob yektiv viznachennya geofizichnih kriteriyiv dlya prognozuvannya rozvitku zsuvnih procesiv na doslidzhuvanih dilyankah Na pershomu etapi doslidzhennya vikonuvalis kompleksom geofizichnih metodiv do yakogo vvijshli metod prirodnogo impulsnogo elektromagnitnogo polya Zemli PZEMPZ metod prirodnogo elektrichnogo polya PEP metod vertikalnih elektrichnih zonduvan VEZ sejsmichnij metod zalomlenih hvil MZH emanacijnij metod EM V rezultati cih robit viznachenij optimalnij kompleks geofizichnih metodiv dlya vivchennya stanu potencijno zsuvonebezpechnih dilyanok PIEMPZ PEP i VEZ ta parametrichne zabezpechennya dlya priv yazki danih VEZ V podalshih geoekologichnih doslidzhennyah v Zakarpatskij i Cherniveckij oblastyah vikoristovuvavsya same cej kompleks geofizichnih metodiv Za period z 1999 r po 2007 r doslidzheno 19 dilyanok v Zakarpatskij oblasti i 3 v Cherniveckij Na najbilsh nebezpechnih dilyankah provodivsya monitoring protyagom dvoh troh rokiv z metoyu viznachennya aktivizaciyi zsuvnih procesiv Kompleksna interpretaciya geologichnih geomorfologichnih i geofizichnih parametriv vikonuvalas geofizichnoyu laboratoriyeyu IPN i GNP m Ivano Frankivsk pid kerivnictvom d g m n profesora i D Kuzmenka z vikoristannyam integralnogo metodu Rezultativni i goriali predstavleni u viglyadi kart funkciyi kompleksnogo pokaznika fiktivnih parametriv i kriteriyu imovirnosti zsuviv sho dozvolyaye mik zpechiti prognoz zsuvonebezpechnosti na imovirnisnomu rivni II rezultati vikonanih robit viznacheni zoni mozhlivoyi aktivizaciyi viv yak anomaliyi visokih znachen kriteriyu imovirnosti Vidileno 46 anomalnih zsuvonebezpechnih zon v tomu chisli 19 osoblivo nebezpechnih yaki mozhut stanoviti zagrozu zhitlovim budinkam i ob yektam komunikaciyi Dlya sposterezhennya za stanom vidilenih zsuvonebezpechnih zon vivchennya v yih mezhah dinamiki rozvitku ekzogennih procesiv i prognozuvannya avarijnih situacij rekomendovano organizuvati monitoring z periodichnistyu vesna osin protyagom dvoh troh rokiv Doslidzhennya pokazali sho osnovnimi faktorami yaki spriyayut aktivizaciyi zsuvnih procesiv ye litologichnij stupin glinistosti pidstelyayuchih porid yaki utvoryuyut poverhnyu kovzannya geomorfologichnij kut nahilu dennoyi poverhni meteorologichnij kilkist i trivalist atmosfernih opadiv tehnogennij virubuvannya lisiv pidrizka shiliv Z 2003 r ekspediciya provodit takozh inzhenerno geologichni roboti Problema vivchennya karstonebezpechnih zon i prognozuvannya rozvitku karstovih procesiv u Prikarpatti ta Zakarpatti nabula v ostanni roki nadzvichajno vazhlivogo znachennya Ce obumovleno v pershu chergu tehnogennim vplivom lyudini na geologichne seredovishe Intensivni girnicho vidobuvni roboti na Yavorivskomu rodovishi sirki Steb nickomu i Kalush Golinskomu rodovishah kalijnih solej u Prikarpatti ta Solotvinskomu rodovishi kam yanoyi soli u Zakarpatti v drugij polovini XX stolittya priveli do intensivnogo rozvitku karstovih yavish z utvorennyam depresijnih lijok karstovih provaliv prosidannyam zemnoyi poverhni V gustozaselenih rajonah Zahidnoyi Ukrayini nevrahuvannya cih yavish mozhe privesti do lyudskih zhertv ta velikih materialnih vtrat U zv yazku z cim zgidno z poob yektnimi planami geologorozvi duvalnih robit DGP Ukrgeofizika na 2003 2008 rr i proektami robit ekspediciya vikonuye geofizichni doslidzhennya z metoyu vivchennya zon rozvitku sulfatnogo sulfatno karbonatnogo ta solyanogo karstu v Yavorivskomu i Drogobickomu rajonah Lvivskoyi oblasti dilyanki Shklo Stebnik Kaluskomu rajoni Ivano Frankivskoyi oblasti dilyanka Kalush ta Tyachivskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti dilyanka Solot vino poshirennya karstovih yavish ta prognozu proyaviv karstu Konkretnimi geologichnimi zadachami ye vivchennya stanu ta ocinka rozvitku karstovih yavish na teritoriyi Prikarpattya ta Zakarpattya viznachennya stupenya aktivizaciyi procesu karstoutvorennya ta zagrozi naselenim punktam i ob yektam narodnogo gospodarstva pidgotovka metodichnih rekomendacij shodo zastosuvannya geofi zichnih metodiv dlya prognozuvannya karstovih yavish Ci zavdannya virishuyutsya shlyahom vikonannya polovih geofizichnih doslidzhen metodami prirodnogo impulsnogo elektromagnitnogo polya Zemli ShEMPZ prirodnogo elektrichnogo polya PEP zonduvannya stanovlennyam elektromagnitnogo polya v blizhnij zoni ZSBZ visokotochnoyi gravirozvidki dlya vivchennya stanu zon rozvitku karstu na etalonnih dilyankah Shklo Solotvino Stebnik Kalush i prognozuvannya stupenya aktivizaciyi procesu karstoutvorennya pobudovi geologichnih modelej dlya riznih umov rozvitku karstu i modelyuvannya geofizichnih poliv z metoyu viznachennya kilkisnih zv yazkiv karstovih yavish i parametriv geofizichnih poliv ta kompleksnoyi interpretaciyi geologo geofizichnih danih Geologo ekologichni ta inzhenerno geologichni roboti vikonuye kompleksna geofizichna partiya 59 nachalniki partiyi Zubashevskij M M do 006 r Shvec A B z 2006 r providni inzheneri geofiziki Nazar Ya V Freyik M M inzheneri geofiziki I kat Manzik R P Josipenko T M i rinyuk A Ya geofiziki operatori Ovramec V M Kolodnickij B Ya Bugrij R F Neobhidno vidznachiti sho v pitannyah doslidzhennya i prognozuvannya zsuvnih i karstovih procesiv v Prikarpatti i Zakarpatti ZUGRE aktivno spivpracyuye z kafedroyu geoekologiyi ta tehnogennoyi bezpeki IFNTUNG zav kafedri d g m n prof Kuzmenko E D Rozvitok mashinnoyi obrobki ta geologichnoyi interpretaciyi geofizichnoyi piformaciyiUspih u vivchenni geologichnoyi budovi geofizichnimi metodami zalezhit vid troh skladovih poshukovogo procesu metodiki i tehniki polovih robit matematichnogo aparatu dlya obrobki polovih materialiv i metodiki interpretaciyi hvilovogo polya Obrobka sejsmichnih materialiv stala nevid yemnoyu chastinoyu tehnologichnogo procesu sejsmorozviduvalnih robit zv yazuyuchoyu lankoyu mizh polovimi robotami ta interpretaciyeyu otrimanih danih Mashinna obrobka geofizichnoyi informaciyi vidililasya v okremij napryamok geofizichnogo rozviduvalnogo procesu z chasu perehodu reyestraciyi pervinnih polovih danih na magnitni nosiyi V ZUGRE ce stalos na pochatku 60 h rokiv Z togo chasu ves proces geofizichnoyi rozvidki rozdilivsya na tri lanki reyestraciya informaciyi v poli zbir geofizichnih danih mashinna obrobka informaciyi ta interpretaciya Ci lanki tisno vzayemopov yazani i vplivayut odna na odnu Oskilki sejsmorozvidka skladala i v danij chas skladaye bilya 94 vid usogo obsyagu geofizichnih robit Zahidno Ukrayinskoyi geofizichnoyi rozviduvalnoyi ekspediciyi to mova bude jti v osnovnomu pro obrobku sejsmichnoyi informaciyi Zvichajno povna obrobka polovih danih vikonuvalasya i do vvedennya v praktiku sejsmorozvidki magnitnogo sposobu zapisu danih ale vona robilasya vruchnu i stosuvalasya takih procedur yak pobudova godografiv hvil vidbitih chi zalomlenih privedennya yih do odnogo rivnya do tak zvanoyi liniyi privedennya shlyahom vnesennya v godografi hvil popravok za relyef zonu malih shvidkostej tochku vibuhu fazu Vprovadzhennya v praktiku sejsmorozvidki magnitnogo sposobu zapisu polovoyi informaciyi zrobilo spravzhnyu revolyuciyu v metodici sejsmorozvidki yaku po vazhlivosti mozhna obrazno porivnyati iz vvedennyam knigodrukuvannya zamist perepisuvannya knig Ce dalo poshtovh do burhlivogo rozvitku i vdoskonalennya sejsmorozvidki pochali shiroko zastosovuvati bagatokratni sistemi sposterezhennya v poli i rizni sposobi mashinnoyi obrobki informaciyi Rozvitok mashinnoyi obrobki stimulyuvali dva osnovnih faktori kilkist informaciyi zrosla na poryadok i opracyuvati yiyi vruchnu bulo nerealno buli rozrobleni skladni sposobi algoritmi obrobki sejsmichnih danih realizuvati yaki bez vikoristannya mashin bulo nemozhlivo Osnovnim zavdannyam mashinnoyi obrobki sejsmichnoyi informaciyi ye vidilennya v sejsmichnomu poli korisnih signaliv na foni sejsmichnogo shumu Slid zaznachiti sho mashinna obrobka sejsmichnoyi informaciyi projshla dva etapi svogo rozvitku pershij etap obrobka na analogovih obchislyuvalnih mashinah AOM 60 ti roki drugij etap obrobka na elektronnih cifrovih obchislyuvalnih mashinah ECOM pochinayuchi z 70 h rokiv Taki zh etapi vona projshla i v ZUGRE Mashinna obrobka sejsmichnoyi informaciyi v Zahidno Ukrayinskij geofizichnij rozviduvalnij ekspediciyi bula vidilena v okremij strukturnij pidrozdil v 1966 r koli nakazom po ZUGRE 1 kvitnya 1966 r bula organizovana tematichna partiya 55 66 nachalnik partiyi Shelkunov O S Osnovnim zavdannyam ciyeyi partiyi bulo osvoyennya avtomatichnoyi obrobki sejsmichnih materialiv na mashini PSZ 2M Peretvoryuvach sejsmichnih zapisiv PSZ 2M buv pershoyu analogovoyu obchislyuvalnoyu mashinoyu priznachenoyu dlya pobudovi chasovih sejsmichnih rozriziv odnokratnogo profilyuvannya metodom vidbitih hvil Do cogo pochinayuchi z 1959 r v sejsmichnih partiyah ZUGRE yaki zastosuvali metod regulovanogo napravlenogo prijomu MRNP vikoristovuvalisya analogovi aparati fotosumatori PFS 2M a z 1965 r magnitni sumatori Poisk 1 24 RNP M i MS 2 z 1967 r dlya vikonannya odniyeyi operaciyi riznochasovogo pidsumovuvannya sejsmichnih signaliv na zadanij bazi prijomu po algoritmu RNP V rezultati otrimuvali t zv sumogrami RNP Podalsha obrobka pobudova sejsmichnih rozriziv RNP po sumogramah vikonuvalasya geofizikom sh terpretatorom ruchnim sposobom V kinci 1967 r bula organizovana doslidno metodichna partiya mashinnoyi obrobki sejsmichnoyi informaciyi 63 67 nachalnik partiyi I Iushkin O P golovnij geofizik Lyashuk D N v zavdannya yakoyi vhodilo podalshe vdoskonalennya metodiki i tehniki mashinnoyi obrobki Bula osvoyena pobudova chasovih sejsmichnih rozriziv sposobom spilnoyi i nibinnoyi tochki SGT na analogovij mashini Luch a zgodom na PSZ 4 Najbilshij vnesok u rozvitok i vdoskonalennya I metodiki i aparaturnih zasobiv obrobki na comu I etapi zrobili geofiziki V M Bojko O P Samoj I lyuk P V Kejvan D N Lyashuk V I Mamontov I A GIritulyak I V V Chirkov O S Shelkunov inzheneri elektroniki V F Fedorchenko I M I Shevchuk O F Vojtovich V 1974 r bula vvedena v ekspluataciyu EOM Minsk 32 i orga I vizovanij obchislyuvalnij centr ekspediciyi nachalnik geofizichnoyi partiyi mashinnoyi obrobki informaciyi D N Lyashuk do 1982 r V D Cheban z 1983 r do 1984 r V F Fedorchenko z 1984 r do 1994 r V A Borsuk z 1995 r do 2001 r Sikal V A z 2001 r do 2005 r Levkovich IO M z 2005 r Za korot I kij chas bulo rozrobleno programne zabezpechennya dlya obrobki sejsmichnoyi informaciyi sposobami RNP i SGT na Minsk 32 Virishalnu rol tut I vidigrala organizaciya tandemiv geofizik interpretator matematik programist yaki spilnimi zusillyami postijno vzayemodiyuchi za korotkij termin stvorili robochi paketi program SGT ta RNP i vveli yih v ekspluataciyu vidpovidno V I Mamontov I V Dutkevich R A Borivskij Yu P Irvanec Buli rozrobleni specialni testi dlya vidladki program i pristroyu vvodu sejsmichnoyi informaciyi M P Gatala M M Vvedenska I B Zilitinkevich M M Pritula Pershu obrobku po sposobu OGT vikonali i st geofizik Gatala M P i operator O O Kisla Zgodom bula organizovana grupa pidgotovki obrobki ta analizu danih kerivnik V I Dyakiv Paralelno velas obrobka sejsmichnoyi informaciyi v Kiyevi na EOM Sigma 5 ta 4030 v obchislyuvalnomu centri ob yednannya Ukrgeofizika sposobami SGT i SORS sistema obrobki riznochasovim sumuvannyam Z otrimannyam ekspediciyeyu bilsh potuzhnih EOM M4030 1978 r ta YeS 1035 1983 r ci paketi program vvodyatsya v diyu i v ZUGRE V 1979 r Vprovadzhuyetsya sistema obrobki sejsmichnih materialiv SOSM 1 poltavskij variant a v 1983 r S0SM 1M kiyivskij variant yaki dali mozhlivist obroblyati sejsmozapisi otrimani za dovilnimi shemami sposterezhen Ce pidvishilo efektivnist sejsmorozvidki v umovah Karpatskogo regionu dozvolilo virishuvati bilsh skladni geologichni zavdannya Z vvodom v ekspluataciyu v 1987 r bilsh potuzhnoyi EOM YeS 1061 bula vprovadzhena nova sistema obrobki SCS 3 rozroblena v Centralnij geofizichnij ekspediciyi MNP m Moskva yaka davala mozhlivist vesti pogliblenu obrobku sejsmichnoyi informaciyi vikoristovuyuchi i dinamichni parametri hvil bula bilsh zruchnoyu v koristuvanni V 1988 r vprovadzheno novu versiyu SCS 3 de rozshireni mozhlivosti bagatoh program i usunuti netochnosti poperednoyi versiyi V comu zh roci buli oprobovani pidsistemi SCS 3 VSP SCS 3 PGR i SCS 3 TS totalna sejsmorozvidka Ostannya dozvolyaye opisuvati dovilni ploshinni sistemi sposterezhen vikonuvati prostorovu obrobku sejsmichnih danih analizuvati napryami vihodu sejsmichnih hvil na dennu poverhnyu Vse ce duzhe vazhlivo dlya takih skladnih strukturno tektonichnih zon yak Borislavsko Pokutska i Skladchasti Karpati V 1990 r vvedeno v diyu specprocesor YeS 2705 i zdijsneno perehid na novu operacijnu sistemu MVS Ce pidvishilo produktivnist EOM YeS 1061 osoblivo pri vikonanni procedur yaki vikoristovuyut operaciyu zgortki V procesi osvoyennya i vvodu v ekspluataciyu novih tipiv EOM i sistem obrobki virosla velika grupa visokokvalifikovanih inzheneri v slektronikiv matematikiv geofizikiv yaki bezperervno navchayuchis osvoyuyuchi novu tehniku i programne zabezpechennya odnochasno navchali inshih i vikonuvali veliki obsyagi obrobki sejsmichnoyi informaciyi Sered nih geofiziki R A Bobivskij O D Briksa P V Kejvan V I Mamontov V A Sikal O S Shelkunov V I Dyakiv I B Zilitinkevich R M Kobrin V Bondarenko M G Vitrikush V F Zyabrikova matematiki programisti I V Dutkevich Ya M Senchiishn inzheneri elektroniki V F Fedorchenko O F Vojtovich O F Ivasko Ye D Hashevskij mehanik S M Grinkevich Z 1990 r rozpochinayetsya novij etap mashinnoyi obrobki postupovij perehid na personalni komp yuteri tipu IBM PC AT Paralelno vedetsya rozrobka sistemi obrobki sejsmichnih danih na PEOM SPS PC avtor providnij geofizik k f m n M O Golyarchuk rozrobleni dopomizhni i servisni paketi program V 1995 r vsya obrobka geofizichnoyi informaciyi perevedena na PEOM V takomu perehodi ye svoyi perevagi po pershe zbilshilas produktivnist i operativnist obrobki za rahunok bilshoyi shvidkodiyi PK po druge zrosla yakist rezultativnih materialiv zavdyaki interaktivnomu procesu obrobki operativnomu pidboru optimalnih parametriv program po tretye znachno v dekilka raziv zmenshilos spozhivannya elektroenergiyi Z 2003 r obrobka sejsmichnih materialiv zdijsnyuyetsya na robochih stanciyah SUN SPARC 20 i SUN ULTRA 60 v obroblyayuchomu kompleksi RgoMAH pid upravlinnyam operacijnoyi sistemi SOLARIS Nova sistema shvidko osvoyuyetsya i aktivno vprovadzhuyetsya u virobnictvo geofizikami sered yakih slid vidznachiti Matejchuk L I Palij V M Voroncovu L D Kalichenko S V Chashinu N L Mihashuk A P Morkovkinu O V G Derenevska M Yu Radik V R Labyuk Kincevim etapom sejsmorozviduvalnih robit ye geologichna interpretaciya geofizichnih materialiv Geofizik intergiretator zbiraye vsyu informaciyu yaka neobhidna dlya interpretaciyi vklyuchayuchi p ologichnu karotazhnu i t in Kincevoyu metoyu interpretaciyi ye pobudova sejsmichnih i sejsmogeologichnih rozriziv i strukturnih kart po cilovih i gorizontah Sered geofizikiv i geologiv interpretatoriv yaki vnesli vagomij imiad u vidkrittya naftogazovih rodovish slid vidmititi Rejhera L D Iojcickogo M Yu Simonenka O P Sheremetu P M Vitrikusha M D I ingorodnyu G I Kulinich V I Yarisha B I Zayac H B Goshicku G V i gol ya rovu O M Kejvana P V Tupchij L V Ivahiva B D Skalskogo M O Shuflata O T Buderkevicha M D Bobivskogo R A Yanishina I I Charnosha M M Fedotova O Yu Petrovicha V I Kobrina R M Kudlu P J Vvedensku M M GIetrovskogo D L GataluM P Gnevush V V Stepanyuka M P Yarimovicha I K YareminaI Ya Andrusechko I M Antonyuk L M Voroncovu L D Ptashnik L M Vazhlivoyu problemoyu na danij chas ye rozrobka metodiki prognozuvannya naftogazonosnosti geologichnogo rozrizu za geofizichnimi danimi Vikoristannya bagatokanalnih sejsmostancij vdoskonalennya mate matichnogo zabezpechennya obrobki sejsmichnogo materialu nalashtovanogo na zberezhennya amplitudnih spivvidnoshen ta pidvishennya rozdilnoyi zdatnosti MVH dalo mozhlivist interpretatoru vivchati ne tilki kinematichni a j dinamichni parametri spivstavlyati yih zi strukturnimi ta stratigrafichnimi osoblivostyami geologichnogo rozrizu Vreshti resht visokij riven rozvitku procedur obrobki ta analizu sejsmichnogo hvilovogo polya prizviv do viniknennya novogo napryamku v sejsmorozvidci sejsmostratigrafichnoyi interpretaciyi Do pevnogo chasu osnovna zadacha sejsmichnogo metodu zvodilas do poshukiv i okonturyuvannya struktur i hocha vprovadzhennya v praktiku EOM znachno pidvishilo dostovirnist rezultativ tim ne menshe stalo zro zumilim sho v deyakih rajonah strukturni metodi vzhe nedostatni dlya prognozuvannya naftogazovih pokladiv Chasto antiklinalni strukturi viyavleni sejsmorozvidkoyu ne mistyat pokladiv nafti i gazu a v inshih vipadkah kontur naftogazonosnosti ne pidporyadkovanij isnuyuchomu strukturnomu planu Same z metoyu prognozuvannya pokladiv vuglevodniv v 1976 r bula stvorena specialna geofizichna partiya diyalnist yakoyi bula prisvyachena viroblennyu ta viprobuvannyu metodichnih prijomiv geofizichnih geohi michnih geotermichnih metodiv doslidzhennya dlya prognozuvannya geologichnogo rozrizu PGR v umovah Peredkargiatgya sp 6076 6478 79 80 81 82 Sutnist informaciyi pryamih poshukiv na vidminu vid strukturnoyi geofiziki polyagala u viyavlenni geofizichnogo efektu vplivu naftogazovih pokladiv nezalezhno vid umov zalyagannya u pastkah strukturnogo abo nestrukgurnogo tipu Doslidzhennya provodilis spochatku na vidomih gazovih rodovishah Pinyani Zaluzhani Rudki Novosilki Sered geofizichnih metodiv buli viprobuvani sejsmorozvidka elektrorozvidka BEZ SEP VGI 3 I 3 gravimetriya magnitometriya termometriya a takozh geohimiya Pidstavoyu dlya vikoristannya sejsmichnogo hvilovogo polya bulo chastotne ta energetichne zagasannya kolivan v gazonasichenih porodah yaskrava plyama nad rodo vishem zmina polyarnosti ta gorizontalni vidbittya na krayah pokladu kontakt gaz voda rozhodzhennya faz zmenshennya intervalnoyi shvidkosti v mezhah pokladu propadannya abo zmenshennya kilkosti regulyarnih hvil poyava difragovanih hvil na kontaktah z vmishuyuchimi porodami B rezultati kompleksnih doslidzhen dlya PGR bula ocinena informativnist kozhnogo metodu pri poshukah pokladiv gazu Najefektivnishi z nih sejsmorozvidka MSGT elektrorozvidka ZSBZ ta geohimiya ale v cilomu vstanovlena nevisoka informativnist zastosovuvanih metodiv sho ne daye pidstav ocinyuvati metodiku pryamih poshukiv yak samodostatnyu Same cej etap doslidzhen prizviv geofizikiv interpretatoriv do visnovku pro neobhidnist vikonannya geologichnoyi interpretaciyi hvilovogo polya sejsmostrati grafi Sejsmostratigrafichnij analiz ce proriv u metodici interpretaciyi sejsmichnih materialiv kotrij stav mozhlivim zavdyaki vdoskonalennyu tehniko metodichnih prijomiv polovih robit i osoblivo zastosuvannyu vidpovidnih algoritmiv obrobki na PEOM Inshi metodi i metodiki mozhut vikoristovuvatis tilki yak dopomizhni Sejsmichnimi doslidzhennyami iz zastosuvannyam elementiv sejsmostra tigrafiyi v mezhah Bilche Volickoyi zoni zajmalas doslidno metodichna partiya 62 84 86 Borsuk V A Stepanyuk M P tematichna partiya 65 Petrovskij L D Vvedenska M M Gatala M P Ptashnik L M Chl shina N L Taki roboti prodovzhuyutsya i po sogodnishnij den Inshij shlyah rishennya ciyeyi skladnoyi problemi mozhlivo treba shukati na shlyahu realizaciyi metodiv vzayemodiyi geofizichnih poliv napriklad stimu lyuvanni sejsmichnogo polya postijnim elektrichnim polem D N Lyashuk A I Bojko V N Bojko M M Freyik 1982 r avt svid 1045190 i prirodnogo elektrichnogo polya sejsmichnim D RI Lyashuk S O Lizun 1988 r patent Ukrayini 287228A Vstanovleni chitki zmini anomalij prirodnogo polya nad naftogazovimi pokladami pri vibracijnij diyi na seredovishe Na cij osnovi pislya bagatokratnih viprobuvan na riznih naftovih i gazovih rodovishah zaproponovanij sposib prognozuvannya naftogazovih pokladiv Na danij chas v arhivi ZUGRE nagromadilos ponad 12 tisyach kaset z cifrovoyu i bilya 260 tisyach 24 kanalnih magnitogram z analogovoyu pervinnoyu sejsmichnoyu informaciyeyu V zv yazku z tim sho pervinna informaciya minulih rokiv zberigayetsya v multipleksi i j formi a dopomizhna v raportah i zhurnalah tak yak pidgotovka profiliv do obrobki potrebuye znachnih zatrat ruchnoyi praci geofizikiv tomu nazrila neobhidnist vporyadkuvannya arhivu tobto privedennya jogo do takogo stanu yakij dozvoliv bi shvidkij dostup do informaciyi bez velikih zatrat praci i chasu Same tomu 20 lyutogo 1995 r buv vidanij nakaz no ZUGRE pro vporyadkuvannya arhivu geofizichnih materialiv i stvorennya banku geologo geofizichnih danih I B Zilitinkevich O M Novachuk Demultipleksaciya cifrovih i analogovih materialiv a takozh pidgotovka pasportiv i shem sposterezhennya velas na PEOM IBM 486 66 i rezultati zapisuvalis na strimerni kaseti a zgodom na optichni magnitni diski i kompakt diski TC DGP Ukrgeofizika peredav ZUGRE programu upravlinnya bazoyu danih Paradox Ce programa z shirokimi mozhlivostyami z dopomogoyu yakoyi vvodilis dani po profilyah i chasovih rozrizah a takozh dani sejsmokaro tazhu i koordinati profiliv Takim chinom formuvavsya Regionalnij bank danih Paralelno formuyetsya informaciya dlya stvorennya banku danih NAK Naftogaz Ukrayini z metoyu zboru sejsmichnih materialiv otrimanih na ploshah ta rodovishah pidpriyemstv NAK Naftogaz Ukrayini Vprodovzh bilsh yak 40 litnogo periodu rozvitku mashinnoyi obrobki geofizichnoyi informaciyi v ZUGRE pracivniki cogo napryamku vidchuvali postijnu uvagu pidtrimku i dopomogu z boku kerivnictva DGP Ukr geofizika spivrobitnikiv doslidno metodichnoyi partiyi a zgodom Kiyivskoyi doslidno metodichnoyi ekspediciyi KDME z obrobki geofizichnoyi informaciyi na EOM M T Turchanenko D V Petrik V O Dya dyura A F Reva O P Martinyuk V M Pilipenko E Fajniggejn A S Siranchuk O O Kravchuk Yu B Ser gij Yarosh V I Sidorenko G D Kincevij etap roboti geofizikiv i geologiv interpretatoriv skladannya geologichnih zvitiv pro vikonani roboti i pidgotovka pasportiv na rozvidani ob yekti Na comu etapi vazhlivu i vidpovidalnu robotu vikonuye grupa oformlennya i vizualizaciyi geofizichnoyi dokumentaciyi drukuvannya tekstiv zvitiv oformlennya i vizualizaciya strukturnih kart sejsmichnih chasovih i glibinnih rozriziv kart geohimichnih anomalij geoelektrichnih rozriziv karotazhnih danih ta inshoyi informaciyi Tut napruzheno pracyuye nevelikij druzhnij kolektiv pid kerivnictvom providnogo geologa G T Nazarkevich Za cej period obrobleno desyatki tisyach kilometriv sejsmichnih profiliv sotni tisyach sejsmichnih zapisiv viyavleno rozvidano i peredano v burinnya ponad 150 naftogazoperspektivnih ob yektiv Na 80 ti z nih vidkriti naftovi i gazovi rodovisha v Peredkarpatti Karpatah i Zakarpatti Za cimi dosyagnennyami bezperervna povsyakdenna pracya geologiv geofizikiv geodezistiv matematikiv inzheneriv operatoriv topografiv burilnikiv pidrivnikiv vodiyiv vsih tih hto znaye i lyubit svoyu spravu Stvorennya i rozvitok virobnichoyi i socialnoyi sferi ekspediciyiGeofizichni doslidzhennya ce osoblivij vid virobnichoyi diyalnosti Reyestraciya sejsmichnoyi informaciyi provoditsya v tyazhkih polovih i girskih umovah Rozviduvalni ploshi ta dilyanki znahodyatsya na znachnij viddali vid misc bazuvannya polovih sejsmorozviduvalnih partij i bazi ekspediciyi Dlya zbudzhennya ta reyestraciyi sejsmichnih kolivan vikoristovuyetsya skladna sejsmorozviduvalna tehnika Chiselnist pracivnikiv kozhnoyi z polovih partij stanovit v serednomu 50 cholovik Same ci faktori i vplivayut na strukturu virobnichoyi i socialnoyi sferi ekspediciyi Po miscyu bazuvannya ekspediciyi v kinci 60 h pochatku 70 h rokiv pobudovana vlasnimi silami virobnicha baza dlya obrobki ta interpretaciyi sejsmichnih danih i remontu sejsmorozviduvalnoyi tehniki Plosha virobnichih ta administrativnih primishen stanovit blizko 10000 kv m Ce kameralni grupi po obrobci ta interpretaciyi geofizichnoyi informaciyi avtoprofilaktorij po obslugovuvannyu ta remontu avtomobiliv cehi po remontu burovoyi ta sejsmorozviduvalnoyi tehniki derevoobrobna i zvaryuvalna majsterni tokarnij motornij i shlifuvalnij cehi doslidne virobnictvo z udoskonalennya sejsmorozviduvalnoyi tehniki Vsi cehi ta majsterni obladnani vidpovidnim ustatkuvannyam ta verstatami V polovih partiyah sho znahodyatsya v centri naftogazonosnih plosh zamist timchasovih pobudovani kapitalni punkti tehnichnogo obslugovuvannya sejsmorozviduvalnoyi tehniki gurtozhitki dlya prozhivannya pracivnikiv administrativni budivli pobutovi primishennya yidalnya primishennya dlya vidpochinku dushovi i take inshe Bazi polovih partij gazifikovani v zhitlovih ta virobnichih primishennyah vlashtovano centralizovane teplopostachannya vid vlasnih kotelen Stvorennya nalezhnih umov praci i pobutu dlya pracivnikiv polovih partij dozvolilo provoditi sejsmorozviduvalni roboti ne sezonno a cilorichno Krashimi bazami ye bazi polovih partij sho rozmisheni v mistah Nadvirna Hust Sambir Rudki Vizhnicya Profesiya geologorozvidnika vazhka profesiya tomu v ekspediciyi veliku uvagu pridilyalosya umovam prozhivannya ta vidpochinku ne tilki pracivnikiv ale ta yih simej Pochinayuchi z 1957 roku ekspediciya postijno vede vlasnimi silami budivnictvo zhitla dlya simej pracivnikiv ekspediciyi Na vidilenij zemelnij dilyanci u m Lvovi v rajoni Majorivshi spochatku buduvali dvohkvartirni budinochki u dvopoverhovomu varianti a dali 3 4 poverhovi budinki V 1965 roci bula zavershena zabudova vidvedenoyi dilyanki vsogo vvedeno v ekspluataciyu 9 budinkiv v yakih nalichuvalos 110 kvartir z usima vigodami Velikim entuziastom i organizatorom ciyeyi spravi buv nachalnik ekspediciyi Oleksij Petrovich Pushkin jogo pershim pomichnikom zastupnik nachalnika Ivan Andrijovich Smorshok V 1966 roci pochinayetsya budivnictvo zhitlovogo selisha geofizikiv v primiskij zoni v s Lapayivka Pustomitivskogo rajonu Roboti velis gospodarskim sposobom silami budivelnoyi dilnici yaka do togo chasu vzhe bula ukomplektovana neobhidnim obladnannyam i budivelnoyu tehnikoyu Vsogo v selishi pobudovano 13 zhitlovih budinkiv na 298 kvartir a takozh dva gurtozhitki na 100 i 150 misc Nabutij dosvid vedennya budivelnih robit spriyav tomu sho i no miscyu bazuvannya polovih partij buduvalis zhitlovi budinki ce 12 i j kvartirnij budinok v misti Rudki 8 mi kvartirnij i 12 kvartirnij v misti Nadvirna Nastupniki O P Pushkina i I A Smorshka Anton Illich Bojko i Volodimir Gnatovich Bojko Vasil Dmitrovich Cheban i Taras Yurijovich Steckiv prodovzhili spravu zhitlovogo budivnictva Krim zhitla zbudovanogo silami kolektivu 67 simej pracivnikiv ekspediciyi otrimali kvartiri v m Lvovi za rahunok centralizovanih vidrahuvan na dolovu uchast u budivnictvi Vsogo za chas diyalnosti ZUGRE kvartiri oderzhali 507 simej pracivnikiv ekspediciyi Paralelno z budivnictvom zhitla stvoryuyetsya kompleks ob yektiv komunalno pobutovogo priznachennya V pobudovanih budinkah v s Lapayivka vidileni ploshi pid ambulatoriyu apteku biblioteku poshtove viddilennya magazin zmishanih tovariv magazin kafe silsku radu Okrasoyu selisha ye dityachij sadok na 160 misc Ozdorovlennya pracivnikiv i chleniv yih simej bulo postijno v centri uvagi kerivnictva ekspediciyi Z 1968 roku na berezi Chornogo morya v selishi Zatoka Odeskoyi oblasti pracyuye pansionat vidpochinku Geofizik Na pochatku ce buv kompleks shitovih budinochkiv na sim yu v 2 3 osib Zgodom bula provedena povna rekonstrukciya starih budivel i sporudzheni novi suchasni korpusi Pansionat rozrahovanij na ozdorovlennya 90 osib na odin zayizd abo 500 550 osib za sezon PrimitkiNakaz po UV DSGT za 93 vid 27 kvitnya 1948 Ministerstvo naftovoyi promislovostiDzherelaZahidno ukrayinska geofizichna rozviduvalna ekspediciya vid poshukiv do vidkrittiv Avtorskij kolektiv Bilichenko V Ya Boldak P M Borsuk V A Borsuk O O Gnevush V V Lyashuk D N Nazarkevich G T Maksimuk S V Steckiv T Yu Chaban V D Shevchenko A V 2008 r Posilannya