Захоплення Алжиру в 1516 році — захоплення міста Алжир на узбережжі Середземного моря в Магрибі берберськими корсарами на чолі з братами Арудж-реїсом і Хизир-реїсом, що супроводжувалось вбивством його попереднього правителя Саліма аль-Тумі, який перебував у васальних відносинах з іспанцями.
Захоплення Алжира (1516) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Арудж і Хизир Барбаросси. Середньовічна гравюра | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Емір Заянідського Алжиру Салім аль-Тумі | Османські корсари на чолі з братами Барбаросса | ||||||
Командувачі | |||||||
Салім аль-Тумі | Арудж-реїс Хизир Барбаросса | ||||||
Військові сили | |||||||
Невідомі | 5000 кабілів 1500 османів 800 аркебузирів 16 галер | ||||||
Втрати | |||||||
Невідомі | Невідомі |
Передумови
У 1510 році іспанці захопили невеликчкий острівець Пеньйон-де-Алжир, що лежить навпроти міста Алжир на африканському узбережжі Середземного моря та змусили місцевого правителя — еміра Саліма аль-Тумі (Селім-бін-Теумі) укласти договір про визнання васалітету і сплату данини. На острові Пеньйон-де-Алжир були збудовані укріплення та розміщено іспанський гарнізон із 200 осіб. Саліму аль-Тумі довелося відвідати Іспанію, щоб на місці скласти присягу на вірність Фернандо Арагонському .
Захоплення Алжиру
Після смерті Фернандо Арагонського в січні 1516 року, Салім аль-Тумі запросив братів корсарів Аруджа і Хизира Барбаросс, які мали свою базу на острові Джерба біля Тунісу допомогти позбутись іспанців.
Арудж зібрав флот з 60 галіотів під командуванням свого брата Хизира та армію чисельністю приблизно 6 тисяч людей, в яку входили допоміжні османські загони, і рушив уздовж узбережжя з Тунісу до Алжиру. По дорозі він зробив зупинку в Джиджелі, де якийсь Кара-Хасан створив маленький емірат. Замість вступу в союз з Кара-Хасаном, Арудж убив його, а його армію і флот приєднав до своїх військ.
Після прибуття до Алжиру, де місцеве населення напочатку з ентузіазмом вітало прибуття Аруджа, він протягом трьох тижнів вів обстріл іспанської фортеці на острові Пеньйон-де-Алжир, але не зміг досягнути помітного успіху. Тоді Арудж убив Селіма, пояснюючи це його співпрацею з іспанцями та оголосив себе новим султаном Алжиру. Жителі Алжиру розпочали секретні переговори з іспанським гарнізоном Пеньйон-де-Алжиру з метою повалення нового султана, але Арудж, дізнавшись про змову, захопив найвидатніших громадян у міській мечеті після п'ятничної молитви, після чого стратив головних змовників у на очах мешканців міста. Фортеця на острові Пеньйон-де-Алжир так і залишилась в іспанському володінні.
Наслідки
Після захоплення міста Аруджем і вбивства лояльного іспанцям правителя, іспанці організували декілька експедицій для звільнення міста від корсарів та османського загону — першу на чолі з Дієго де Вера в 1516 році, а згодом другу на чолі з Уго де Монкада в 1519 р, але обидві експедиції закінчились для іспанців невдало.
Хизир-реїс (майбутній Хайр ад-Дін Барбаросса) став наступником Аруджа на посаді правителя Алжиру після того, як його брат загинув в 1518 році у бою проти іспанців під час боротьби за Тлемсен і утримував місто до 1524 року.
Захоплення Алжиру та інших міст заянідської держави османськими корсарами в 1516—1517 роках стало можливим в результаті їх підтримки османським султаном Селімом I. Ця підтримка припинилась зі смертю Селіма в 1520 році, в результаті чого в 1524 році Хизир Барбаросса втратив місто на користь місцевого ватажка кабілів і відступив зі своїм загоном до алжирського міста Джиджель. Після того, як з початком османсько-габсбурзької війни в Європі султан Сулейман І відновив османську підтримку супротивників Габсбургів в Магрибі, Хизир Барбаросса повернувся і остаточно захопив Алжир і Пеньйон-де-Алжир у іспанців в 1529 році,
Див. також
Примітки
- Revue des deux mondes: R2M, Volume 62, Soc. de la Revue des Deux Mondes, 1 janvier 1866 (онлайн-версія), p. 115
- International Dictionary of Historic Places: Middle East and Africa Trudy Ring p.54
- E.J. Brill's first encyclopaedia of Islam, 1913—1936 by Martijn Theodoor Houtsma p.258
- Kaddache, Mahfoud (1992). L'Algérie durant la période ottomane. Alger: Alger : O.P.U. с. 8.
- Meynier, Gilbert (2010). L’Algérie, cœur du Maghreb classique. Paris: La Découverte. с. 313. ISBN .
- Garnier, p.20
Джерела
- Джон Норвич «Срединное море. История Средиземноморья», — Москва, АСТ, 2010. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahoplennya Alzhiru v 1516 roci zahoplennya mista Alzhir na uzberezhzhi Seredzemnogo morya v Magribi berberskimi korsarami na choli z bratami Arudzh reyisom i Hizir reyisom sho suprovodzhuvalos vbivstvom jogo poperednogo pravitelya Salima al Tumi yakij perebuvav u vasalnih vidnosinah z ispancyami Zahoplennya Alzhira 1516 Arudzh i Hizir Barbarossi Serednovichna gravyura Arudzh i Hizir Barbarossi Serednovichna gravyura Data 1516 Misce Alzhir Rezultat Zahoplennya zayanidskogo Alzhiru osmanskimi korsarami Storoni Emir Zayanidskogo Alzhiru Salim al Tumi Osmanski korsari na choli z bratami Barbarossa Komanduvachi Salim al Tumi Arudzh reyis Hizir Barbarossa Vijskovi sili Nevidomi 5000 kabiliv 1500 osmaniv 800 arkebuziriv 16 galer Vtrati Nevidomi NevidomiPeredumoviU 1510 roci ispanci zahopili nevelikchkij ostrivec Penjon de Alzhir sho lezhit navproti mista Alzhir na afrikanskomu uzberezhzhi Seredzemnogo morya ta zmusili miscevogo pravitelya emira Salima al Tumi Selim bin Teumi uklasti dogovir pro viznannya vasalitetu i splatu danini Na ostrovi Penjon de Alzhir buli zbudovani ukriplennya ta rozmisheno ispanskij garnizon iz 200 osib Salimu al Tumi dovelosya vidvidati Ispaniyu shob na misci sklasti prisyagu na virnist Fernando Aragonskomu Zahoplennya AlzhiruAlzhir na gravyuri Antuana dyu Pineta 1564 Pislya smerti Fernando Aragonskogo v sichni 1516 roku Salim al Tumi zaprosiv brativ korsariv Arudzha i Hizira Barbaross yaki mali svoyu bazu na ostrovi Dzherba bilya Tunisu dopomogti pozbutis ispanciv Arudzh zibrav flot z 60 galiotiv pid komanduvannyam svogo brata Hizira ta armiyu chiselnistyu priblizno 6 tisyach lyudej v yaku vhodili dopomizhni osmanski zagoni i rushiv uzdovzh uzberezhzhya z Tunisu do Alzhiru Po dorozi vin zrobiv zupinku v Dzhidzheli de yakijs Kara Hasan stvoriv malenkij emirat Zamist vstupu v soyuz z Kara Hasanom Arudzh ubiv jogo a jogo armiyu i flot priyednav do svoyih vijsk Pislya pributtya do Alzhiru de misceve naselennya napochatku z entuziazmom vitalo pributtya Arudzha vin protyagom troh tizhniv viv obstril ispanskoyi forteci na ostrovi Penjon de Alzhir ale ne zmig dosyagnuti pomitnogo uspihu Todi Arudzh ubiv Selima poyasnyuyuchi ce jogo spivpraceyu z ispancyami ta ogolosiv sebe novim sultanom Alzhiru Zhiteli Alzhiru rozpochali sekretni peregovori z ispanskim garnizonom Penjon de Alzhiru z metoyu povalennya novogo sultana ale Arudzh diznavshis pro zmovu zahopiv najvidatnishih gromadyan u miskij mecheti pislya p yatnichnoyi molitvi pislya chogo strativ golovnih zmovnikiv u na ochah meshkanciv mista Fortecya na ostrovi Penjon de Alzhir tak i zalishilas v ispanskomu volodinni NaslidkiPislya zahoplennya mista Arudzhem i vbivstva loyalnogo ispancyam pravitelya ispanci organizuvali dekilka ekspedicij dlya zvilnennya mista vid korsariv ta osmanskogo zagonu pershu na choli z Diyego de Vera v 1516 roci a zgodom drugu na choli z Ugo de Monkada v 1519 r ale obidvi ekspediciyi zakinchilis dlya ispanciv nevdalo Hizir reyis majbutnij Hajr ad Din Barbarossa stav nastupnikom Arudzha na posadi pravitelya Alzhiru pislya togo yak jogo brat zaginuv v 1518 roci u boyu proti ispanciv pid chas borotbi za Tlemsen i utrimuvav misto do 1524 roku Zahoplennya Alzhiru ta inshih mist zayanidskoyi derzhavi osmanskimi korsarami v 1516 1517 rokah stalo mozhlivim v rezultati yih pidtrimki osmanskim sultanom Selimom I Cya pidtrimka pripinilas zi smertyu Selima v 1520 roci v rezultati chogo v 1524 roci Hizir Barbarossa vtrativ misto na korist miscevogo vatazhka kabiliv i vidstupiv zi svoyim zagonom do alzhirskogo mista Dzhidzhel Pislya togo yak z pochatkom osmansko gabsburzkoyi vijni v Yevropi sultan Sulejman I vidnoviv osmansku pidtrimku suprotivnikiv Gabsburgiv v Magribi Hizir Barbarossa povernuvsya i ostatochno zahopiv Alzhir i Penjon de Alzhir u ispanciv v 1529 roci Div takozhBitvi za Tlemsen 1517 1518 Zahoplennya Penjon de Alzhira 1529 Zahoplennya Tunisa 1534 PrimitkiRevue des deux mondes R2M Volume 62 Soc de la Revue des Deux Mondes 1 janvier 1866 onlajn versiya p 115 International Dictionary of Historic Places Middle East and Africa Trudy Ring p 54 E J Brill s first encyclopaedia of Islam 1913 1936 by Martijn Theodoor Houtsma p 258 Kaddache Mahfoud 1992 L Algerie durant la periode ottomane Alger Alger O P U s 8 Meynier Gilbert 2010 L Algerie cœur du Maghreb classique Paris La Decouverte s 313 ISBN 9782707152312 Garnier p 20DzherelaDzhon Norvich Sredinnoe more Istoriya Sredizemnomorya Moskva AST 2010 ISBN 978 5 17 052189 0 ros