Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Захоплення Пеньйон де Алжира захоплення в 1529 році бейлербеєм Алжиру Хизир реїсом Барбароссою іспанської фортеці на нев

Захоплення Пеньйон-де-Алжира (1529)

Захоплення Пеньйон-де-Алжира (1529)

Захоплення Пеньйон-де-Алжира — захоплення в 1529 році бейлербеєм Алжиру Хизир-реїсом Барбароссою іспанської фортеці на невеликому острівці Пеньйон-де-Алжир, навпроти міста Алжир на африканському узбережжі Середземного моря.

image
Алжир і Беджая на карті османського адмірала Пірі-реїса

Передумови

У 1510 році іспанці утвердилися на невеликому острівці Пеньйон-де-Алжир, що знаходився в морі навпроти міста Алжир на африканському узбережжі Середземного моря та змусили місцевого правителя — еміра Саліма аль-Тумі (Селім-бін-Теумі) укласти договір про визнання васалітету і сплату данини. На острові Пеньйон-де-Алжир були збудовані укріплення та розміщено гарнізон із 200 осіб. Саліму аль-Тумі довелося відвідати Іспанію, щоб на місці скласти присягу на вірність Фернандо Арагонському. Після смерті Фернандо у 1516 році, Салім аль-Тумі запросив братів корсарів Арудж-реїса і Хайреддіна Барбароссу допомогти вигнати іспанців. Арудж, що прибув до Алжиру з допоміжним османським військом, наказав вбити Саліма, через його змову з іспанцями. Після захоплення міста Аруджем і вбивства лояльного іспанцям правителя, іспанці організували декілька експедицій для звільнення міста від корсарів та османського загону — першу на чолі з Дієго де Вера відразу в 1516 році і згодом на чолі з Уго де Монкада в 1519 р, але обидві експедиції закінчились невдало. Після того, як Арудж-реїс загинув в 1518 році у битві проти іспанців під час боїв за Тлемсен, його наступником на посаді правителя Алжиру став його брат Хизир-реїс (майбутній Хайр ад-Дін Барбаросса)

Захоплення Алжиру в 1516 році стало можливим за підтримки військ османського султана Селіма I. Ця підтримка припинилась зі смертю султана Селіма в 1520 році, в результаті чого в 1524 році Барбаросса втратив місто на користь місцевого ватажка кабілів і відступив до алжирського міста Джиджель.

Повторне завоювання

image
Османська гармата, відлита 8 жовтня 1581 року в Алжирі . Довжина: 385 см, кал: 178 мм, вага: 2910 кг, стріляла кам'яними ядрами. Музей армії, Париж .

Коли Сулейман Пишний в січні 1529 року оголосив війну Фердинанду I Габсбургу, брату і співправителю імператора Священної Римської Імперії Карла V, він також вирішив перейти в наступ проти габсбурзьких володінь у західному Середземномор'ї і тому відновив османську підтримку Барбаросси.

Хизир Барбаросса отримав від Османської імперії 2000 яничарів, артилерію та важливу фінансову підтримку. Першим кроком Барбаросси став підкуп прихильників місцевого шейха Алжира і отримання їх підтримки. Захопивши таким чином владу в місті, Барбаросса розпочав облогу іспанської фортеці на острові Пеньйон-де-Алжир, що розміщувався біля входу в гавань. 29 травня 1529 р., після 22 днів безперервного артилерійського обстрілу, так і не отримавши допомоги від Іспанії, іспанський гарнізон фортеці на чолі з губернатором Мартіном де Варгас остаточно капітулював. На момент капітуляції в живих залишалось лише 25 чоловіків. Варгас був забитий до смерті палицями, а фортеця, як символ іспанської зверхності, була повністю знесена. Після демонтажу фортеці, каміння з її стін було використано для спорудження морського молу, на будівництві якого були задіяні захоплені в полон християнські раби.

Наслідки

Протягом наступних років Барбаросса використовував Алжир як основну базу для здійснення рейдів з берберського узбережжя. Для чергової спроби повернення міста під іспанський контроль, в 1541 році Карлом V була організована великомасштабна третя Алжирська експедиція, але й вона закінчилась цілковитою катастрофою. Алжир залишався під османською владою протягом наступних трьох століть, аж до французького завоювання Алжиру у 1830 році.

Див. також

Примітки

  1. International Dictionary of Historic Places: Middle East and Africa Trudy Ring p.54
  2. E.J. Brill's first encyclopaedia of Islam, 1913—1936 by Martijn Theodoor Houtsma p.258
  3. Meynier, Gilbert (2010). L’Algérie, cœur du Maghreb classique. Paris: La Découverte. с. 313. ISBN .
  4. Garnier, p.20
  5. Garnier, p.19-20
  6. Garnier, p.21

Джерела

  • Джон Норвич «Срединное море. История Средиземноморья», — Москва, АСТ, 2010. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zahoplennya Penjon de Alzhira zahoplennya v 1529 roci bejlerbeyem Alzhiru Hizir reyisom Barbarossoyu ispanskoyi forteci na nevelikomu ostrivci Penjon de Alzhir navproti mista Alzhir na afrikanskomu uzberezhzhi Seredzemnogo morya Alzhir i Bedzhaya na karti osmanskogo admirala Piri reyisaPeredumoviU 1510 roci ispanci utverdilisya na nevelikomu ostrivci Penjon de Alzhir sho znahodivsya v mori navproti mista Alzhir na afrikanskomu uzberezhzhi Seredzemnogo morya ta zmusili miscevogo pravitelya emira Salima al Tumi Selim bin Teumi uklasti dogovir pro viznannya vasalitetu i splatu danini Na ostrovi Penjon de Alzhir buli zbudovani ukriplennya ta rozmisheno garnizon iz 200 osib Salimu al Tumi dovelosya vidvidati Ispaniyu shob na misci sklasti prisyagu na virnist Fernando Aragonskomu Pislya smerti Fernando u 1516 roci Salim al Tumi zaprosiv brativ korsariv Arudzh reyisa i Hajreddina Barbarossu dopomogti vignati ispanciv Arudzh sho pribuv do Alzhiru z dopomizhnim osmanskim vijskom nakazav vbiti Salima cherez jogo zmovu z ispancyami Pislya zahoplennya mista Arudzhem i vbivstva loyalnogo ispancyam pravitelya ispanci organizuvali dekilka ekspedicij dlya zvilnennya mista vid korsariv ta osmanskogo zagonu pershu na choli z Diyego de Vera vidrazu v 1516 roci i zgodom na choli z Ugo de Monkada v 1519 r ale obidvi ekspediciyi zakinchilis nevdalo Pislya togo yak Arudzh reyis zaginuv v 1518 roci u bitvi proti ispanciv pid chas boyiv za Tlemsen jogo nastupnikom na posadi pravitelya Alzhiru stav jogo brat Hizir reyis majbutnij Hajr ad Din Barbarossa Zahoplennya Alzhiru v 1516 roci stalo mozhlivim za pidtrimki vijsk osmanskogo sultana Selima I Cya pidtrimka pripinilas zi smertyu sultana Selima v 1520 roci v rezultati chogo v 1524 roci Barbarossa vtrativ misto na korist miscevogo vatazhka kabiliv i vidstupiv do alzhirskogo mista Dzhidzhel Povtorne zavoyuvannyaOsmanska garmata vidlita 8 zhovtnya 1581 roku v Alzhiri Dovzhina 385 sm kal 178 mm vaga 2910 kg strilyala kam yanimi yadrami Muzej armiyi Parizh Koli Sulejman Pishnij v sichni 1529 roku ogolosiv vijnu Ferdinandu I Gabsburgu bratu i spivpravitelyu imperatora Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi Karla V vin takozh virishiv perejti v nastup proti gabsburzkih volodin u zahidnomu Seredzemnomor yi i tomu vidnoviv osmansku pidtrimku Barbarossi Hizir Barbarossa otrimav vid Osmanskoyi imperiyi 2000 yanichariv artileriyu ta vazhlivu finansovu pidtrimku Pershim krokom Barbarossi stav pidkup prihilnikiv miscevogo shejha Alzhira i otrimannya yih pidtrimki Zahopivshi takim chinom vladu v misti Barbarossa rozpochav oblogu ispanskoyi forteci na ostrovi Penjon de Alzhir sho rozmishuvavsya bilya vhodu v gavan 29 travnya 1529 r pislya 22 dniv bezperervnogo artilerijskogo obstrilu tak i ne otrimavshi dopomogi vid Ispaniyi ispanskij garnizon forteci na choli z gubernatorom Martinom de Vargas ostatochno kapitulyuvav Na moment kapitulyaciyi v zhivih zalishalos lishe 25 cholovikiv Vargas buv zabitij do smerti palicyami a fortecya yak simvol ispanskoyi zverhnosti bula povnistyu znesena Pislya demontazhu forteci kaminnya z yiyi stin bulo vikoristano dlya sporudzhennya morskogo molu na budivnictvi yakogo buli zadiyani zahopleni v polon hristiyanski rabi NaslidkiProtyagom nastupnih rokiv Barbarossa vikoristovuvav Alzhir yak osnovnu bazu dlya zdijsnennya rejdiv z berberskogo uzberezhzhya Dlya chergovoyi sprobi povernennya mista pid ispanskij kontrol v 1541 roci Karlom V bula organizovana velikomasshtabna tretya Alzhirska ekspediciya ale j vona zakinchilas cilkovitoyu katastrofoyu Alzhir zalishavsya pid osmanskoyu vladoyu protyagom nastupnih troh stolit azh do francuzkogo zavoyuvannya Alzhiru u 1830 roci Div takozhZahoplennya Alzhira 1516 Zahoplennya Tunisa 1534 PrimitkiInternational Dictionary of Historic Places Middle East and Africa Trudy Ring p 54 E J Brill s first encyclopaedia of Islam 1913 1936 by Martijn Theodoor Houtsma p 258 Meynier Gilbert 2010 L Algerie cœur du Maghreb classique Paris La Decouverte s 313 ISBN 9782707152312 Garnier p 20 Garnier p 19 20 Garnier p 21DzherelaDzhon Norvich Sredinnoe more Istoriya Sredizemnomorya Moskva AST 2010 ISBN 978 5 17 052189 0 ros

Дата публікації:
Топ