Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Захоплення Achille Lauro терористична акція Палестинського фронту звільнення здійснена в жовтні 1985 року Четверо бойови

Захоплення «Акілле Лауро»

Захоплення «Акілле Лауро»

Захоплення «Achille Lauro» — терористична акція Палестинського фронту звільнення, здійснена в жовтні 1985 року. Четверо бойовиків у морі захопили італійський круїзний лайнер . Один із заручників був убитий терористами.

Захоплення Achille Lauro
image
Теплохід
Місце атаки d
Мета атаки Теплохід «Achille Lauro»
Дата 7 жовтня 1985 року
Спосіб атаки Захоплення
Зброя Автоматична
Загиблі 1
Поранені 1
Число терористів 4
Терористи Юсуф Маджид аль-Мулькі, Ібрагім Фатайєр Абделатіф, Ахмад Маруф аль-Ассаді, Бассад аль-Аскер
Організатори Палестинський фронт звільнення

Перебіг подій

Палестинський фронт звільнення (ПФЗ) на чолі з був однією з радикальних фракцій Організації визволення Палестини. До 1985 року ПФВ було організовано кілька нападів на Ізраїль через кордон з Ліваном.

Захоплення судна

7 жовтня 1985 року чотири озброєних терористи ПФВ на чолі з Юсуфом Маджидом аль-Мулькі захопили італійське круїзне судно «Achille Lauro» з 349 пасажирами на борту дорогою з Александрії в Порт-Саїд. Бойовики завчасно зійшли на корабель у Генуї за підробними паспортами. Організатором акції був Абу Аббас. О 13:07 бойовики, озброєні автоматами Калашникова, увійшли до їдальні, де обідали пасажири, відкрили вогонь поверх голів і потім заявили про захоплення судна.

Відповідно до заяви ПФВ, первинно планувалось здійснити атаку в ізраїльському місті Ашдод, куди судно мало зайти пізніше. Така акція була ніби відповіддю на ізраїльське бомбардування штаб-квартири ОВП в Тунісі 1 жовтня 1985 року. Однак 2013 року це спростувала вдова Абу Аббаса Рім аль-Німер: вона заявила, що акція готувалась 11 місяців і бойовики ПФВ двічі подорожували судном, перевіряючи маршрут. Захоплення судна замість нападу на Ашдод відбулось, за словами самих терористів тому, що член екіпажу виявив їх у той момент, коли вони перевіряли зброю. На думку аль-Німер, молоді люди просто не захотіли помирати, оскільки напад на Ашдод не залишав їм жодних шансів на повернення.

Сигнал SOS було передано радистом судна о 15:00. Італійські й американські ВПС, морські сили й антитерористичні підрозділи в регіоні були приведені в бойову готовність. Італійська авіація почала пошук судна, а на флагманському крейсері «Вітторіо Венето» до штурму «Achille Lauro» були підготовлені 4 вертольоти з 60 десантниками 9-го парашутно-штурмового полку Col Moschin. Одночасно італійський уряд намагався налагодити канал перемовин з терористами через президента Єгипту Хосні Мубарака й голови ОВП Ясіра Арафата.

Ультиматум і вбивство заручника

8 жовтня корабель прибув у сирійський порт Тартус. Терористи висунули вимогу до Ізраїлю щодо звільнення 50 палестинських арабів, членів організації (особиста охорона Ясіра Арафата), які перебували в ізраїльських в'язницях, а також ліванського терориста . Нападники загрожували в разі спроби визволення заручників підірвати корабель. Однак Ізраїль проігнорував вимоги терористів, а Сирія відмовилась прийняти «Achille Lauro» в Тартусі.

Після відмови Сирії прийняти судно, терористи вбили одного заручника — 69-річного американського єврея Леона Клінгоффера, інвалід, прикутого до візка. Аль-Мулькі поцілив йому в голову та груди. Тіло Клінгоффера було викинуто за борт на очах його дружини Мерилін. Терористи пообіцяли вбивати щотри хвилини по одному заручнику, однак потім відмовились від цього та взяли курс на Єгипет. За деякими даними, рішення спрямувати судно в Єгипет було прийнято Ясіром Арафатом. Абу Аббас зв'язався з викрадачами по радіо й інструктував їх.

Здача терористів та їх переслідування

9 жовтня о 15:30 судно було у Порт-Саїд і після напружених перемовин терористи здались єгипетській владі. Італійський уряд гарантував терористам свободу, якщо пасажири не постраждають, і стверджував, що на момент здачі терористів не знав про вбивство Клінгоффера, хоч американці повідомили їм про отримання розвідувальної інформації про вбивство пасажира. Того дня Рада Безпеки ООН одностайно засудила захоплення «Achille Lauro».

Президент Єгипту Хосні Мубарак 10 жовтня о 12 годині дня на пресконференція також стверджував, що не знав про вбивство і сказав, що терористи вилетіли в Туніс єгипетським літаком Boeing 737. Насправді у той момент, за даними американських спецслужб, вони перебували на військовій базі Аль Маза за 30 кілометрів від Каїра, а виліт відбувся лише о 21:15 того ж дня. На борту були 4 терориста-викрадача, 2 представники ОВП (в тому числі й Абу Аббас) і 8 єгиптян. О 22:00 літак був перехоплений 4 американськими винищувачами F-14 з авіааносця USS Saratoga і приземлився на аеродромі військово-морської бази на Сицилії.

Суперечності між американським та італійським урядом (президент США Рональд Рейган вимагав екстрадувати вбивцю американського громадянина до США, італійці вважали, що вони самі мають право судити терористів) ледь не призвели до збройної сутички між солдатами італійських ВПС і с одного боку, й американськими командос із загону Дельта — з іншого.

12 жовтня Абу Аббас, чия персональна причетність до захоплення судна на той момент формально не була доведена, був звільнений італійською владою та втік до Югославії. Терористи, які брали участь у нападі на корабель, були засуджені судом Генуї до тривалих термінів ув'язнення. Разом звинувачення, в тому числі заочно, були висунуті 11 особам, причетним до того злочину.

1986 року Абу Аббас як організатор теракту був заочно засуджений до п'яти довічних ув'язнень. 1996 року Аббас вибачився за смерть Клінгоффера, сказавши, що то було помилкою. До квітня 2003 року він переховувався від правосуддя в Іраку, де був затриманий американськими спецпризначенцями та у подальшому помер в ув'язненні 9 березня 2004 року.

Юсуф Маджид аль-Мулькі (убивця Леона Клінгоффера) був засуджений до 30 років ув'язнення. 1996 року він утік з в'язниці, але був знайдений і повторно заарештований в Іспанії. Його було умовно-достроково звільнено за зразкову поведінку 29 квітня 2009 року. Ібрагім Фатайєр Абделатіф був засуджений до 25 років і 2 місяців ув'язнення. 7 липня 2008 року його було достроково звільнено після 20 років відбуття покарання.

Аль-Аскер був засуджений до 17 років ув'язнення. Ассаді отримав 15 років і 2 місяці ув'язнення. 1991 року їх було умовно-достроково звільнено й після цього негайно втекли.

Наслідки

Звільнення Абу Аббаса призвело до серйозних проблем у відносинах між США й Італією, спричинило політичний скандал, який привів до відставки міністра оборони Італії Джованні Спадоліні, а потім до відставки всього уряду Італії.

Імовірний зв'язок терористів з ОВП та її керівником Ясіром Арафатом став причиною низки конфліктів. Так, 1995 року мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані очолив комітет «Нью-Йорк приймає гостей», що проводив урочисті заходи, присвячені п'ятдесятій річниці ООН. Він відмовився надсилати запрошення на ті заходи делегації Палестинської національної адміністрації, оскільки вважав, що її керівництво причетне до захоплення «Achille Lauro» й загибелі Леона Клінгоффера. Ясіра Арафата, який прибув без запрошення Джуліані наказав «викинути» з Лінкольн-центру. У відповідь на претензії політиків і громадськості Джуліані заявив: «Ви не повинні забувати, що ця людина є диктатором, і що він убивця, і що він убивав американців».

Доньки загиблого Леона Клінгоффера подали проти Організації визволення Палестини позов на 1,5 млрд доларів. У грудні 1985 року Фарук Каддумі, офіційний представник ОВП при ООН, публічно звинуватив Мерилін Клінгоффер у тому, що Леон не був убитий терористами, а вона сама скинула чоловіка за борт, щоб отримати страховку. До того часу, окрім заяв свідків убивства, вже було знайдено тіло Леона Клінгоффера з двома вогнепальними пораненнями. 1997 року ОВП врегулювала фінансові претензії з родиною Клінгоффер, сума угоди не розголошується. На отримані кошти доньки Клінгоффера спільно з «Антидефамаційною лігою» створили «Фонд пам'яті Леона і Мерилін Клінгоффер». Фонд займається лобіюванням законодавства про боротьбу з тероризмом.

В мистецтві

  • За подіями, пов'язаними з захопленням «Achille Lauro», 1990 року було знято телевізійний фільм
  • 1991 року композитор Джон Кулідж Адамс написав оперу «Смерть Клінгоффера»

Примітки

  1. (італ.). La Storia siamo noi. Архів оригіналу за 16 червня 2009. Процитовано 4 серпня 2018. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= ()
  2. (англ.). Israel Ministry of Foreign Affairs. 30 вересня 2002. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
  3. Bohn, 2004, с. 83.
  4. Bohn, 2004, с. 90.
  5. Bohn, 2004, с. 1.
  6. Reich, 1996, с. 9.
  7. Bohn, 2004, с. 14-15.
  8. Robert Fisk. (англ.). The Independent. Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 4 серпня 2018.
  9. Bohn, 2004, с. 10.
  10. . NEWSru.com. 22 червня 2009. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
  11. Bohn, 2004, с. 11.
  12. . Бі-бі-сі. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
  13. Bohn, 2004, с. 12-13.
  14. Reich, 1996, с. 10.
  15. Jack Nelson. U.S. Jets Intercept Plane With Ship Hijackers; All 4 Seized : Italy Holds Terrorists at Base in Sicily. — .
  16. Bohn, 2004, с. 86, 133.
  17. . NEWSru.com. 30 квітня 2009. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
  18. . Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
  19. Bohn, 2004, с. 96.
  20. Bohn, 2004, с. 93.
  21. Bohn, 2004, с. 134.
  22. Нью-йоркський мер гірший за даїшника
  23. . Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
  24. . Архів оригіналу за 9 лютого 2011. Процитовано 4 серпня 2018.
  25. . Архів оригіналу за 14 квітня 2008. Процитовано 4 серпня 2018.
  26. . Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
  27. (англ.). nytimes.com. 5 грудня 1985. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 4 серпня 2018. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
  28. (англ.). Los Angeles Times. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 4 серпня 2018.
  29. Daphna Berman. (9 травня 2008). (англ.). Haaretz. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 4 серпня 2018.

Джерела

  • John Richard Thackrah. Dictionary of Terrorism. — 2. — London : Routledge, 2004. — P. 3-4. — .
  • Bernard Reich et al., eds. An Historical Encyclopedia of the Arab-Israeli Conflict. — Westport, CT : Greenwood Press, 1996. — P. 9-10.
  • Michael K. Bohn. The Achille Lauro Hijacking: Lessons in the Politics and Prejudice of Terrorism. — Potomac Books, Inc, 2004. — 235 p. — .
  • Gooding G. V. (1987) Fighting Terrorism in the 1980s: The Interception of the Achille Lauro Hijackers, Yale, Journal of International Law, vol. 12, no. 1 (winter), pp. 158—179
  • Cassese A. (1989) Terrorism, Politics and Law: The Achille Lauro Affair, Oxford: Policy Press
  • Paust J. (1987) 'Extradition and United States Prosecution of the Achille Lauro Hostage Takers — Navigating the Hazards', Vanderbilt Journal of Transnational Law, vol. 20, no.2 (March}, pp. 235—257
  • Tracey E. Madden. (1988). (англ.). Boston College Third World Law Journal. Архів оригіналу (pdf) за 15 грудня 2016. Процитовано 4 серпня 2018.
  • The Palestinian Liberation Front, Headed by Abu al-Abbas (residing in Iraq), as a tool of the Iraqi regime for carrying out terrorist attacks against Israel [Архівовано 23 березня 2012 у WebCite]
  • The Second Death of Leon Klinghoffer [Архівовано 24 березня 2012 у WebCite]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zahoplennya Achille Lauro teroristichna akciya Palestinskogo frontu zvilnennya zdijsnena v zhovtni 1985 roku Chetvero bojovikiv u mori zahopili italijskij kruyiznij lajner Odin iz zaruchnikiv buv ubitij teroristami Zahoplennya Achille LauroTeplohidMisce ataki dMeta ataki Teplohid Achille Lauro Data 7 zhovtnya 1985 rokuSposib ataki ZahoplennyaZbroya AvtomatichnaZagibli 1Poraneni 1Chislo teroristiv 4Teroristi Yusuf Madzhid al Mulki Ibragim Fatajyer Abdelatif Ahmad Maruf al Assadi Bassad al AskerOrganizatori Palestinskij front zvilnennyaPerebig podijPalestinskij front zvilnennya PFZ na choli z buv odniyeyu z radikalnih frakcij Organizaciyi vizvolennya Palestini Do 1985 roku PFV bulo organizovano kilka napadiv na Izrayil cherez kordon z Livanom Zahoplennya sudna 7 zhovtnya 1985 roku chotiri ozbroyenih teroristi PFV na choli z Yusufom Madzhidom al Mulki zahopili italijske kruyizne sudno Achille Lauro z 349 pasazhirami na bortu dorogoyu z Aleksandriyi v Port Sayid Bojoviki zavchasno zijshli na korabel u Genuyi za pidrobnimi pasportami Organizatorom akciyi buv Abu Abbas O 13 07 bojoviki ozbroyeni avtomatami Kalashnikova uvijshli do yidalni de obidali pasazhiri vidkrili vogon poverh goliv i potim zayavili pro zahoplennya sudna Vidpovidno do zayavi PFV pervinno planuvalos zdijsniti ataku v izrayilskomu misti Ashdod kudi sudno malo zajti piznishe Taka akciya bula nibi vidpoviddyu na izrayilske bombarduvannya shtab kvartiri OVP v Tunisi 1 zhovtnya 1985 roku Odnak 2013 roku ce sprostuvala vdova Abu Abbasa Rim al Nimer vona zayavila sho akciya gotuvalas 11 misyaciv i bojoviki PFV dvichi podorozhuvali sudnom pereviryayuchi marshrut Zahoplennya sudna zamist napadu na Ashdod vidbulos za slovami samih teroristiv tomu sho chlen ekipazhu viyaviv yih u toj moment koli voni pereviryali zbroyu Na dumku al Nimer molodi lyudi prosto ne zahotili pomirati oskilki napad na Ashdod ne zalishav yim zhodnih shansiv na povernennya Signal SOS bulo peredano radistom sudna o 15 00 Italijski j amerikanski VPS morski sili j antiteroristichni pidrozdili v regioni buli privedeni v bojovu gotovnist Italijska aviaciya pochala poshuk sudna a na flagmanskomu krejseri Vittorio Veneto do shturmu Achille Lauro buli pidgotovleni 4 vertoloti z 60 desantnikami 9 go parashutno shturmovogo polku Col Moschin Odnochasno italijskij uryad namagavsya nalagoditi kanal peremovin z teroristami cherez prezidenta Yegiptu Hosni Mubaraka j golovi OVP Yasira Arafata Ultimatum i vbivstvo zaruchnika 8 zhovtnya korabel pribuv u sirijskij port Tartus Teroristi visunuli vimogu do Izrayilyu shodo zvilnennya 50 palestinskih arabiv chleniv organizaciyi osobista ohorona Yasira Arafata yaki perebuvali v izrayilskih v yaznicyah a takozh livanskogo terorista Napadniki zagrozhuvali v razi sprobi vizvolennya zaruchnikiv pidirvati korabel Odnak Izrayil proignoruvav vimogi teroristiv a Siriya vidmovilas prijnyati Achille Lauro v Tartusi Pislya vidmovi Siriyi prijnyati sudno teroristi vbili odnogo zaruchnika 69 richnogo amerikanskogo yevreya Leona Klingoffera invalid prikutogo do vizka Al Mulki pociliv jomu v golovu ta grudi Tilo Klingoffera bulo vikinuto za bort na ochah jogo druzhini Merilin Teroristi poobicyali vbivati shotri hvilini po odnomu zaruchniku odnak potim vidmovilis vid cogo ta vzyali kurs na Yegipet Za deyakimi danimi rishennya spryamuvati sudno v Yegipet bulo prijnyato Yasirom Arafatom Abu Abbas zv yazavsya z vikradachami po radio j instruktuvav yih Zdacha teroristiv ta yih peresliduvannya 9 zhovtnya o 15 30 sudno bulo u Port Sayid i pislya napruzhenih peremovin teroristi zdalis yegipetskij vladi Italijskij uryad garantuvav teroristam svobodu yaksho pasazhiri ne postrazhdayut i stverdzhuvav sho na moment zdachi teroristiv ne znav pro vbivstvo Klingoffera hoch amerikanci povidomili yim pro otrimannya rozviduvalnoyi informaciyi pro vbivstvo pasazhira Togo dnya Rada Bezpeki OON odnostajno zasudila zahoplennya Achille Lauro Prezident Yegiptu Hosni Mubarak 10 zhovtnya o 12 godini dnya na preskonferenciya takozh stverdzhuvav sho ne znav pro vbivstvo i skazav sho teroristi viletili v Tunis yegipetskim litakom Boeing 737 Naspravdi u toj moment za danimi amerikanskih specsluzhb voni perebuvali na vijskovij bazi Al Maza za 30 kilometriv vid Kayira a vilit vidbuvsya lishe o 21 15 togo zh dnya Na bortu buli 4 terorista vikradacha 2 predstavniki OVP v tomu chisli j Abu Abbas i 8 yegiptyan O 22 00 litak buv perehoplenij 4 amerikanskimi vinishuvachami F 14 z aviaanoscya USS Saratoga i prizemlivsya na aerodromi vijskovo morskoyi bazi na Siciliyi Superechnosti mizh amerikanskim ta italijskim uryadom prezident SShA Ronald Rejgan vimagav ekstraduvati vbivcyu amerikanskogo gromadyanina do SShA italijci vvazhali sho voni sami mayut pravo suditi teroristiv led ne prizveli do zbrojnoyi sutichki mizh soldatami italijskih VPS i s odnogo boku j amerikanskimi komandos iz zagonu Delta z inshogo 12 zhovtnya Abu Abbas chiya personalna prichetnist do zahoplennya sudna na toj moment formalno ne bula dovedena buv zvilnenij italijskoyu vladoyu ta vtik do Yugoslaviyi Teroristi yaki brali uchast u napadi na korabel buli zasudzheni sudom Genuyi do trivalih terminiv uv yaznennya Razom zvinuvachennya v tomu chisli zaochno buli visunuti 11 osobam prichetnim do togo zlochinu 1986 roku Abu Abbas yak organizator teraktu buv zaochno zasudzhenij do p yati dovichnih uv yaznen 1996 roku Abbas vibachivsya za smert Klingoffera skazavshi sho to bulo pomilkoyu Do kvitnya 2003 roku vin perehovuvavsya vid pravosuddya v Iraku de buv zatrimanij amerikanskimi specpriznachencyami ta u podalshomu pomer v uv yaznenni 9 bereznya 2004 roku Yusuf Madzhid al Mulki ubivcya Leona Klingoffera buv zasudzhenij do 30 rokiv uv yaznennya 1996 roku vin utik z v yaznici ale buv znajdenij i povtorno zaareshtovanij v Ispaniyi Jogo bulo umovno dostrokovo zvilneno za zrazkovu povedinku 29 kvitnya 2009 roku Ibragim Fatajyer Abdelatif buv zasudzhenij do 25 rokiv i 2 misyaciv uv yaznennya 7 lipnya 2008 roku jogo bulo dostrokovo zvilneno pislya 20 rokiv vidbuttya pokarannya Al Asker buv zasudzhenij do 17 rokiv uv yaznennya Assadi otrimav 15 rokiv i 2 misyaci uv yaznennya 1991 roku yih bulo umovno dostrokovo zvilneno j pislya cogo negajno vtekli NaslidkiZvilnennya Abu Abbasa prizvelo do serjoznih problem u vidnosinah mizh SShA j Italiyeyu sprichinilo politichnij skandal yakij priviv do vidstavki ministra oboroni Italiyi Dzhovanni Spadolini a potim do vidstavki vsogo uryadu Italiyi Imovirnij zv yazok teroristiv z OVP ta yiyi kerivnikom Yasirom Arafatom stav prichinoyu nizki konfliktiv Tak 1995 roku mer Nyu Jorka Rudolf Dzhuliani ocholiv komitet Nyu Jork prijmaye gostej sho provodiv urochisti zahodi prisvyacheni p yatdesyatij richnici OON Vin vidmovivsya nadsilati zaproshennya na ti zahodi delegaciyi Palestinskoyi nacionalnoyi administraciyi oskilki vvazhav sho yiyi kerivnictvo prichetne do zahoplennya Achille Lauro j zagibeli Leona Klingoffera Yasira Arafata yakij pribuv bez zaproshennya Dzhuliani nakazav vikinuti z Linkoln centru U vidpovid na pretenziyi politikiv i gromadskosti Dzhuliani zayaviv Vi ne povinni zabuvati sho cya lyudina ye diktatorom i sho vin ubivcya i sho vin ubivav amerikanciv Donki zagiblogo Leona Klingoffera podali proti Organizaciyi vizvolennya Palestini pozov na 1 5 mlrd dolariv U grudni 1985 roku Faruk Kaddumi oficijnij predstavnik OVP pri OON publichno zvinuvativ Merilin Klingoffer u tomu sho Leon ne buv ubitij teroristami a vona sama skinula cholovika za bort shob otrimati strahovku Do togo chasu okrim zayav svidkiv ubivstva vzhe bulo znajdeno tilo Leona Klingoffera z dvoma vognepalnimi poranennyami 1997 roku OVP vregulyuvala finansovi pretenziyi z rodinoyu Klingoffer suma ugodi ne rozgoloshuyetsya Na otrimani koshti donki Klingoffera spilno z Antidefamacijnoyu ligoyu stvorili Fond pam yati Leona i Merilin Klingoffer Fond zajmayetsya lobiyuvannyam zakonodavstva pro borotbu z terorizmom V mistectviZa podiyami pov yazanimi z zahoplennyam Achille Lauro 1990 roku bulo znyato televizijnij film 1991 roku kompozitor Dzhon Kulidzh Adams napisav operu Smert Klingoffera Primitki ital La Storia siamo noi Arhiv originalu za 16 chervnya 2009 Procitovano 4 serpnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr datepublished dovidka angl Israel Ministry of Foreign Affairs 30 veresnya 2002 Arhiv originalu za 4 serpnya 2018 Procitovano 4 serpnya 2018 Bohn 2004 s 83 Bohn 2004 s 90 Bohn 2004 s 1 Reich 1996 s 9 Bohn 2004 s 14 15 Robert Fisk angl The Independent Arhiv originalu za 9 kvitnya 2015 Procitovano 4 serpnya 2018 Bohn 2004 s 10 NEWSru com 22 chervnya 2009 Arhiv originalu za 4 serpnya 2018 Procitovano 4 serpnya 2018 Bohn 2004 s 11 Bi bi si Arhiv originalu za 26 sichnya 2018 Procitovano 4 serpnya 2018 Bohn 2004 s 12 13 Reich 1996 s 10 Jack Nelson U S Jets Intercept Plane With Ship Hijackers All 4 Seized Italy Holds Terrorists at Base in Sicily Bohn 2004 s 86 133 NEWSru com 30 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 4 serpnya 2018 Procitovano 4 serpnya 2018 Arhiv originalu za 4 serpnya 2018 Procitovano 4 serpnya 2018 Bohn 2004 s 96 Bohn 2004 s 93 Bohn 2004 s 134 Nyu jorkskij mer girshij za dayishnika Arhiv originalu za 23 sichnya 2018 Procitovano 4 serpnya 2018 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2011 Procitovano 4 serpnya 2018 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2008 Procitovano 4 serpnya 2018 Arhiv originalu za 4 serpnya 2018 Procitovano 4 serpnya 2018 angl nytimes com 5 grudnya 1985 Arhiv originalu za 3 lipnya 2018 Procitovano 4 serpnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka angl Los Angeles Times Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 4 serpnya 2018 Daphna Berman 9 travnya 2008 angl Haaretz Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 4 serpnya 2018 DzherelaJohn Richard Thackrah Dictionary of Terrorism 2 London Routledge 2004 P 3 4 ISBN 978 0415298216 Bernard Reich et al eds An Historical Encyclopedia of the Arab Israeli Conflict Westport CT Greenwood Press 1996 P 9 10 Michael K Bohn The Achille Lauro Hijacking Lessons in the Politics and Prejudice of Terrorism Potomac Books Inc 2004 235 p ISBN 9781574887792 Gooding G V 1987 Fighting Terrorism in the 1980s The Interception of the Achille Lauro Hijackers Yale Journal of International Law vol 12 no 1 winter pp 158 179 Cassese A 1989 Terrorism Politics and Law The Achille Lauro Affair Oxford Policy Press Paust J 1987 Extradition and United States Prosecution of the Achille Lauro Hostage Takers Navigating the Hazards Vanderbilt Journal of Transnational Law vol 20 no 2 March pp 235 257 Tracey E Madden 1988 angl Boston College Third World Law Journal Arhiv originalu pdf za 15 grudnya 2016 Procitovano 4 serpnya 2018 The Palestinian Liberation Front Headed by Abu al Abbas residing in Iraq as a tool of the Iraqi regime for carrying out terrorist attacks against Israel Arhivovano 23 bereznya 2012 u WebCite The Second Death of Leon Klinghoffer Arhivovano 24 bereznya 2012 u WebCite

Дата публікації:
Топ