Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хвороби рослин — порушення нормальної життєдіяльності рослинного організму, яке проявляється в розладі його фізіологічних функцій і структури. Хвороби рослин призводять до ураження окремих органів або загибелі всієї рослини, отже — до зниження урожаю і якості рослинницької продукції. Причиною Хвороби рослин можуть бути патогенні чинники (віруси, бактерії та інші організми) й несприятливі умови середовища. Розрізняють інфекційні і неінфекційні хвороби рослин. Інфекційні хвороби рослин залежно від збудників, поділяють на грибні хвороби рослин, хвороби рослин, вірусні хвороби рослин, нематодні хвороби рослин і хвороби, збудниками яких є рослини-паразити (Омела, Вовчок, Повитиця тощо).
Причини
Неінфекційні хвороби рослин виникають внаслідок високої або низької температури, різких коливань температури повітря й ґрунту (наприклад, вигоряння посівів, вимерзання рослин, випирання рослин); внаслідок надлишку або нестачі вологи (зокрема, вимокання посівів, стікання рослин, передчасне в'янення рослин); порушення режиму мінерального живлення рослин, неправильного співвідношення елементів живлення в ґрунті та інше. Залежно від локалізації розрізняють місцеві і загальні хвороби рослин. Місцеві хвороби рослин характеризуються ураженням окремих органів рослини у вигляді плямистостей ( буряків, картоплі, злаків, вишні і черешні), пустул (іржа рослин), порошкоподібного або павутинного нальоту (Борошниста роса, Несправжня борошниста роса), наростів ( кукурудзи). При загальних хворобах рослин, найчастіше спостерігається в'янення рослин в цілому внаслідок ураження судинної системи (наприклад, фузаріози льону, вілт бавовника, картоплі, соняшника тощо). За характером прояву, виділяють латентні (приховані) хвороби рослин, які протікають без симптомів (деякі вірусні, мікоплазмові і бактеріальні хвороби); хронічні хвороби рослин, коли рослина хворіє тривалий час або увесь період життя (гниль деревини, чорний рак яблуні). Хвороби рослин передаються з насінням і садивним матеріалом, рослинними рештками, через ґрунт, інвентар, комахами, вітром, водою тощо.
У непорушених людиною фітоценозах шкода трав'янистим та нетрав'янистим рослинам, якої завдають гриби, є невеликою, більш того, вони виконують важливі функції регуляторів чисельності компонентів фітоценозів. Інша картина спостерігається у посівних сільськогосподарських культур (агроценозах) й лісних масивах, які зазнали антропогенного впливу. Такі рослинні спільноти часто зазнають масових захворювань (епіфітотій), які, якщо не проводити спеціальних захисних заходів (посів й посадка стійких сортів, обробка насіння й вегетуючих рослин хімічними речовинами — фунгіцидами й ін.), можуть викликати гибель усієї популяції.
Причини масових хвороб пов'язані із порушенням людиною природних чинників, регулюючих взаємовідносини рослин й їх паразитів.
- Замість складних багатовидових фітоценозів, у яких випадково розподілені по ступені сприйняття до того чи іншого гриба види, у сільськогосподарських посівах й лісових посадках переважають чисті культури одного виду або навіть сорти рослин, на яких вірулентний для них вид або штам паразиту розвивається із швидкістю лісної пожежі.
- Разом із рослинами, інтродукованими у нові регіони, туди попадають й їхні паразити, які можуть перейти на місцеві рослини, які не мають вироблених у процесі коеволюції механізмів стійкості до цих паразитів.
- Орна культура, застосування добрив й інші агротехнічні прийоми привели до корінних змін умов існування ґрунтових мікроорганізмів. Впала чисельність безидіальних грибів, міцелій яких інгібує розвиток сумчастих й недосконалих грибів — основних паразитів рослин. Останні не лише збільшили свою чисельність, але й підвищили патогенні властивості по відношенню до рослин, стали збудниками гниття коріння й інших хвороб рослин.
- Високе рекреаційне навантаження на лісові масиви (витоптування й ущільнення ґрунту, що призводить до зниження аерації коріння), наявність шкідливих речовин (ксенобіотиків) у повітрі й ґрунті знижують природні механізми стійкості до хвороб.
Масові хвороби рослин призводили до голоду й гибелі населення у місцях, де вирощувалася лише одна харчова культура. Наприклад, у 40-х роках 19 ст. від неурожаю картоплі, викликаного фітофторозом, померло й імігрувало за океан більшість населення Ірландії, а через сто років подібна біда (гибель 2 мільйонів жителів) сталася у Бенгалії, внаслідок гибелі рису від гельмінтоспоріозного опіку листя. Грибні хвороби рослин, зокрема іржавіння, зіграли вирішальну роль у переміщенні центру вирощування кави з Південно-Східної Азії (Індії, Цейлону) до Південної Америки. На західному узбережжі США рак каштанів, викликаний сумчастим грибом Cryphonectria parasitica, призвів до зміни ландшафтів: каштанові ліси замінилися кущовими зарослями.
Самозахист рослин (хімічний поєдинок)
У процесі еволюції у рослин виробилися захисні функції. Наприклад, часник має у складі речовини із фітонцидними властивостями (наприклад, хлорелін, томатин, сатівін). Аспектом міжвидової взаємодії рослин та мікроорганізмів є стресові метаболіти рослин, або фітоалексини. Фітоалексини — антибіотичні речовини, які утворюються у тканинах рослин, коли до них попадає мікробна інфекція. Їхній біосинтез індукується або різко інтенсифікується лише при контакті клітин рослини-господаря із мікроорганізмом, тобто в результаті взаємодії двох метаболічних систем. Захисна реакція спостерігається лише у живих тканин, а їх розвиток призводить до некрозу, тобто фітоалексини — це продукти некробіозу клітини господаря. Антибіотична дія фітоалексинів обумовлена тим, що у високій концентрації вони порушують центральні процеси обміну — біосинтез нуклеїнових кислот та білка, дихання, окисне фосфорилювання, та змінюють проникність клітинних мембран; хоча фітоалексини не специфічні по відношенню до грибів, останні можуть бути чутливими до них різною мірою. Стійкість рослини до дії патогенів визначається швидкістю накопичення фітоалексинів в ураженій ділянці: чим швидше вони там накопичуються, тим стійкішою є рослина по відношенню до даного мікроорганізму, швидкість цієї реакції є генетично детермінованою. Утворення фітоалексинів обмежується лише ураженою тканиною й тканинами, які оточують осередок інфекції. Сутність процесу — відгородження частини заради спасіння цілого.
Фітоалексини рослин, які відносяться до різних класів є несхожими між собою, але всередині сімейства вони зазвичай належать до близьких структурних типів. Для бобових (гороху, фасолі, вики, клеверу, люцерни) характерні геероциклічні сполуки — похідні : , , , глюкозид , тощо. У Vicia fava, крім того, у відповідьна зараження або виробляються ацетиленові фітоалексини, наприклад . У коріннях моркви у відповідь на мікробну інфекцію виробляються , У бульбі орхідеї — орхінол, у бульбі атату — . Із стебла зараженої вілтом бавовни виділений ізогемігосипол, який є фітоалексином, комбінуючим у собі фенольну та секвітерпенову природу. Для пасльонових у відповідь на мікробну інфекцію в уражених тканинах відбувається перебудова метаболізму ізопреноїдів: синтез звичайних для здорової рослини тритерпенів й стероїдних алкалоїдів поступається інтенсивному біосинтезу сесквітерпенових фітоалексинів. З картоплі, ураженої фікоміцетом Phytophtora infestans, виділені , оксілубімін, , й ; усі вони мають сильну антифунгальну дію. Картопля та інші рослини сімейства пасльонових (Salanacteae) піддається фітофторозу — захворюванню, яке викликається грибами Phytophtora. Деякі сорти картоплі є стійкими до інфекції, оскільки відповідають виробленням фітоалексинів, наприклад, з сорту «Ріширі» був виділений фунгітоксичний метаболіт, який назвали . У табака у інфікованому листі з'являється — потужний інгібітор проростання конідій у . У дурману Datura stramonium окрім й оксилубіміну утворюється . Для винограду й інших представників фітоалексинами є резвератрол й його циклоолігомери: димер , тример тощо. Соя (Glycine max L.Merrill) виробляє фітоалексин, який накопичується у місцях травм тканин або при інфекції. При уражені сосни виробляється піостробін. У листях евкаліпту був знайдений як компонент протималярійного комплексу речовин. Хімічну природу діфенілметанів мають також деякі антибактеріальні інгридієнти звіробоїв (Hypericum). Наприклад, з H.drummondii по активності проти грампозитивних бактерій переважають антибіотик стрептоміцин. У лусці цибулі міститься пірокатехін, що дозволяє протистояти шкідникам. В цибулі міститься антибіотик . Бензойна кислота є фітоалексином яблуні, який виробляється у її листі у відповідь на інфікування дерева грибком . Якщо придивитися до листя томату, то можна побачити, що вони покриті . Коли на листя сідає комаха або коли вона намагається поїдати лист, трихоми руйнуються й вивільняється , який є токсичним для комах (такі метаболіти називають детеррентами або ). У листях томату міститься глікоалкалоїд .
Рослина крокіс () відповідає на зараження патогенними грибами виробленням триацетиленового фітоалексину . Водорості виробляють сильні , що є бідством для прибережних районів, коли масово гине риба й отруюються люди (вода при цьому набуває червоного забарвлення у прибережних районах — подібно до того, як надає буроватий відтінок воді в Україні). виробляє й (маїтотоксин є найбільшою з відомих природних мономерних молекул, він у 200 000 разів отруйніший, ніж цианіди натрію та калію).
Стійкість дерева до гниття визначається наявністю у ньому із антибактеріальними й протигрибковими властивостями. Наприклад, деревина сосни містить , а евкаліпти багаті резвератролом. Резвератрол у листях арахісу виконує функцію фітоалексину.
У ході хімічного поєдинку із рослиною-господарем патогенні гриби здатні перетворювати фітоалексини у менш токсичні для них продукти. Наприклад, птерокарпанові алексини з солодкого й червоного клеверу метаболізуються трьома патогенними грибами — , та — у менш токсичні сполуки за рахунок гіродксилювання й метилювання-деметилювання, а відновлюється під дією B.cinerea у , який має меншу антифунгальну активність.
Запобігання
Заходи боротьби спрямовані насамперед на запобігання хворобам: дотримання законів землеробства і агротехніки, створенням цим самим найкращих умов для росту і розвитку сільськогосподарських культур, вирощування стійких до хвороб сортів і гібридів, створення здорового посівного і садивного матеріалу, застосування біологічних, фізичних, механічних і хімічних засобів захисту рослин, додержання карантинних заходів.
При промисловому виробництві посадкового матеріалу головною проблемою є низький процент виживання на етапі кліматичної інтеграції й слабкий ріст адаптованих мікророслин після висадження у відкритий ґрунт. Покращити мінеральне живлення й підвищити стійкість рослин до водного стресу може використання симбіотичних мікроорганізмів, які присутні у природних умовах проростання.
Мікоризація
Мікоризація є зараженням рослин культурами мікоризних грибів. Цей спосіб, підвищує приживання, урожайність та стійкість рослин. Більшість видів наземних рослин (80-90 %) здатне до симбіотичної взаємодії із грибами відділу Glomeromycota, з представниками якого рослини утворюють арбускулярну мікоризу (АМ). Утворюючи симбіоз із корінням рослин, гіфи гриба збільшують площу абсорбції кореневої системи, завдяки чому у декілька разів підвищується всмоктувальна здатність, а мінеральні речовини надходять всередину кореня у легкозасвоюваній формі. Мікоризація коріння рослин може пригнічувати ріст й розвиток корtневих патогенних мікроорганізмів: ґрунтових грибів й бактерій. Після інокуляції АМ підвищувалася стійкість томату до зараження Fusarium oxysporum та Pseudomonas syringae, a казуарини — до зараження Fusarium vesicibesum. Розрізняють специфічні й неспецифічні механізми пригнічення мікоризними грибами патогенних організмів. Неспецифічні ефекти пов'язані із покращенням мінерального живлення рослини-господаря. Специфічна дія заснована на змінах, які зачіпають склад ризосферної мікрофлори, секреторну активність й анатомію (лігніфікація й суберинізація тканин) коріння, реалізацію захисних реакцій рослини.
АМ-гриби розповсюджені усюди, вони добре розвиваються у широкому діапазоні кислотності ґрунтів, температури, вологості та аерації. Арбускулярна мікориза здійснює загальностимулюючу дію на рослини, збільшує активність фотосинтезу, покращує водний статус й мінеральне живлення, впливає на фітогормональний статус, підвищує стійкість рослин до патогенів. АМ-гриби сприяють переведенню живильних речовин, зокрема фосфору та мікроелементів, у форми, доступні для рослин.
| Види АМ-грибів | Рослини |
|---|---|
| Glomus epigaeum | Яблуня |
| Glomus fasciculatum, G. caledonium, G. monosporum, G. constrictum, G. occultum, G. vesiforme, G. mosseae, Gigaspora margarita | Ківі (Actinidia deliciosa), Виноградна Лоза (Vitis sp.) |
| Glomus aggregatum, G.deserticola | Черешня (Prunus avium), Спірея (Spiraea vulgaris), Бузок (Syringa japonica) |
| Glomus fasciculatum, G. intraradices | Фініковая пальма (Phoenix dactylifera) |
| Glomus mosseae, G. coronatum, G. caledonium | Алича (Prunus cerasifera) |
| Glomus intraradices, G. geosporum | Суниці (Fragaria ananassa) |
| Glomus intraradices, G. macrocarpum, G. mosseae | Суниці (Fragaria ananassa, F. virginiana, F. vesca) |
| Glomus intraradices, G. fasciculatum, G. caledonium, G. monosporum | Черешня (Prunus avium) |
Бактеризація
Метод бактеризації є не менш ефективним при клональному розмноженні, ніж мікоризація. Як і за мікоризації, симбіотичні бактерії розвиваються на живильному середовищі лише у присутності рослини й не потребують повторної інокуляції. Бактерії роду Pseudomonas стимулюють рsст рослин in vitro, покращують водний обмін, мінеральне живлення, а також підвищують стійкість до патогенних організмів при пересаджуванні. Для бактеризації частіше використовують стимулюючі ріст бактерії родів Pseudomonas, Bacillus, Azospirillum, Azotobacter та інші. Зараження рослин можна проводити як in vitro, так й ex vitro.
Див. також
Посилання
- Довідник хвороб [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Аграрна енциклопедія
- Белякова Г.А.и др. - Ботаника, т.1.
- Беккер М.Е. - Введение в биотехнологию.
- А.А.Семенов - Очерк химии природных соединений.
- З.Гауптман, Ю.Грефе, Х.Ремане - Органическая химия.
- М.Барбье - Введение в химическую экологию.
- Николай Битюцкий - Минеральное питание растений.
- М.И. Яблонская, М.С. Гинс, М.А. Молчанова - БИОТИЗАЦИЯ РАСТЕНИЙ IN VITRO.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hvorobi roslin porushennya normalnoyi zhittyediyalnosti roslinnogo organizmu yake proyavlyayetsya v rozladi jogo fiziologichnih funkcij i strukturi Hvorobi roslin prizvodyat do urazhennya okremih organiv abo zagibeli vsiyeyi roslini otzhe do znizhennya urozhayu i yakosti roslinnickoyi produkciyi Prichinoyu Hvorobi roslin mozhut buti patogenni chinniki virusi bakteriyi ta inshi organizmi j nespriyatlivi umovi seredovisha Rozriznyayut infekcijni i neinfekcijni hvorobi roslin Infekcijni hvorobi roslin zalezhno vid zbudnikiv podilyayut na gribni hvorobi roslin hvorobi roslin virusni hvorobi roslin nematodni hvorobi roslin i hvorobi zbudnikami yakih ye roslini paraziti Omela Vovchok Poviticya tosho PrichiniNeinfekcijni hvorobi roslin vinikayut vnaslidok visokoyi abo nizkoyi temperaturi rizkih kolivan temperaturi povitrya j gruntu napriklad vigoryannya posiviv vimerzannya roslin vipirannya roslin vnaslidok nadlishku abo nestachi vologi zokrema vimokannya posiviv stikannya roslin peredchasne v yanennya roslin porushennya rezhimu mineralnogo zhivlennya roslin nepravilnogo spivvidnoshennya elementiv zhivlennya v grunti ta inshe Zalezhno vid lokalizaciyi rozriznyayut miscevi i zagalni hvorobi roslin Miscevi hvorobi roslin harakterizuyutsya urazhennyam okremih organiv roslini u viglyadi plyamistostej buryakiv kartopli zlakiv vishni i chereshni pustul irzha roslin poroshkopodibnogo abo pavutinnogo nalotu Boroshnista rosa Nespravzhnya boroshnista rosa narostiv kukurudzi Pri zagalnih hvorobah roslin najchastishe sposterigayetsya v yanennya roslin v cilomu vnaslidok urazhennya sudinnoyi sistemi napriklad fuzariozi lonu vilt bavovnika kartopli sonyashnika tosho Za harakterom proyavu vidilyayut latentni prihovani hvorobi roslin yaki protikayut bez simptomiv deyaki virusni mikoplazmovi i bakterialni hvorobi hronichni hvorobi roslin koli roslina hvoriye trivalij chas abo uves period zhittya gnil derevini chornij rak yabluni Hvorobi roslin peredayutsya z nasinnyam i sadivnim materialom roslinnimi reshtkami cherez grunt inventar komahami vitrom vodoyu tosho U neporushenih lyudinoyu fitocenozah shkoda trav yanistim ta netrav yanistim roslinam yakoyi zavdayut gribi ye nevelikoyu bilsh togo voni vikonuyut vazhlivi funkciyi regulyatoriv chiselnosti komponentiv fitocenoziv Insha kartina sposterigayetsya u posivnih silskogospodarskih kultur agrocenozah j lisnih masivah yaki zaznali antropogennogo vplivu Taki roslinni spilnoti chasto zaznayut masovih zahvoryuvan epifitotij yaki yaksho ne provoditi specialnih zahisnih zahodiv posiv j posadka stijkih sortiv obrobka nasinnya j vegetuyuchih roslin himichnimi rechovinami fungicidami j in mozhut viklikati gibel usiyeyi populyaciyi Prichini masovih hvorob pov yazani iz porushennyam lyudinoyu prirodnih chinnikiv regulyuyuchih vzayemovidnosini roslin j yih parazitiv Zamist skladnih bagatovidovih fitocenoziv u yakih vipadkovo rozpodileni po stupeni sprijnyattya do togo chi inshogo griba vidi u silskogospodarskih posivah j lisovih posadkah perevazhayut chisti kulturi odnogo vidu abo navit sorti roslin na yakih virulentnij dlya nih vid abo shtam parazitu rozvivayetsya iz shvidkistyu lisnoyi pozhezhi Razom iz roslinami introdukovanimi u novi regioni tudi popadayut j yihni paraziti yaki mozhut perejti na miscevi roslini yaki ne mayut viroblenih u procesi koevolyuciyi mehanizmiv stijkosti do cih parazitiv Orna kultura zastosuvannya dobriv j inshi agrotehnichni prijomi priveli do korinnih zmin umov isnuvannya gruntovih mikroorganizmiv Vpala chiselnist bezidialnih gribiv micelij yakih ingibuye rozvitok sumchastih j nedoskonalih gribiv osnovnih parazitiv roslin Ostanni ne lishe zbilshili svoyu chiselnist ale j pidvishili patogenni vlastivosti po vidnoshennyu do roslin stali zbudnikami gnittya korinnya j inshih hvorob roslin Visoke rekreacijne navantazhennya na lisovi masivi vitoptuvannya j ushilnennya gruntu sho prizvodit do znizhennya aeraciyi korinnya nayavnist shkidlivih rechovin ksenobiotikiv u povitri j grunti znizhuyut prirodni mehanizmi stijkosti do hvorob Masovi hvorobi roslin prizvodili do golodu j gibeli naselennya u miscyah de viroshuvalasya lishe odna harchova kultura Napriklad u 40 h rokah 19 st vid neurozhayu kartopli viklikanogo fitoftorozom pomerlo j imigruvalo za okean bilshist naselennya Irlandiyi a cherez sto rokiv podibna bida gibel 2 miljoniv zhiteliv stalasya u Bengaliyi vnaslidok gibeli risu vid gelmintosporioznogo opiku listya Gribni hvorobi roslin zokrema irzhavinnya zigrali virishalnu rol u peremishenni centru viroshuvannya kavi z Pivdenno Shidnoyi Aziyi Indiyi Cejlonu do Pivdennoyi Ameriki Na zahidnomu uzberezhzhi SShA rak kashtaniv viklikanij sumchastim gribom Cryphonectria parasitica prizviv do zmini landshaftiv kashtanovi lisi zaminilisya kushovimi zaroslyami Samozahist roslin himichnij poyedinok U procesi evolyuciyi u roslin virobilisya zahisni funkciyi Napriklad chasnik maye u skladi rechovini iz fitoncidnimi vlastivostyami napriklad hlorelin tomatin sativin Aspektom mizhvidovoyi vzayemodiyi roslin ta mikroorganizmiv ye stresovi metaboliti roslin abo fitoaleksini Fitoaleksini antibiotichni rechovini yaki utvoryuyutsya u tkaninah roslin koli do nih popadaye mikrobna infekciya Yihnij biosintez indukuyetsya abo rizko intensifikuyetsya lishe pri kontakti klitin roslini gospodarya iz mikroorganizmom tobto v rezultati vzayemodiyi dvoh metabolichnih sistem Zahisna reakciya sposterigayetsya lishe u zhivih tkanin a yih rozvitok prizvodit do nekrozu tobto fitoaleksini ce produkti nekrobiozu klitini gospodarya Antibiotichna diya fitoaleksiniv obumovlena tim sho u visokij koncentraciyi voni porushuyut centralni procesi obminu biosintez nukleyinovih kislot ta bilka dihannya okisne fosforilyuvannya ta zminyuyut proniknist klitinnih membran hocha fitoaleksini ne specifichni po vidnoshennyu do gribiv ostanni mozhut buti chutlivimi do nih riznoyu miroyu Stijkist roslini do diyi patogeniv viznachayetsya shvidkistyu nakopichennya fitoaleksiniv v urazhenij dilyanci chim shvidshe voni tam nakopichuyutsya tim stijkishoyu ye roslina po vidnoshennyu do danogo mikroorganizmu shvidkist ciyeyi reakciyi ye genetichno determinovanoyu Utvorennya fitoaleksiniv obmezhuyetsya lishe urazhenoyu tkaninoyu j tkaninami yaki otochuyut oseredok infekciyi Sutnist procesu vidgorodzhennya chastini zaradi spasinnya cilogo Fitoaleksini roslin yaki vidnosyatsya do riznih klasiv ye neshozhimi mizh soboyu ale vseredini simejstva voni zazvichaj nalezhat do blizkih strukturnih tipiv Dlya bobovih gorohu fasoli viki kleveru lyucerni harakterni geerociklichni spoluki pohidni glyukozid tosho U Vicia fava krim togo u vidpovidna zarazhennya abo viroblyayutsya acetilenovi fitoaleksini napriklad U korinnyah morkvi u vidpovid na mikrobnu infekciyu viroblyayutsya U bulbi orhideyi orhinol u bulbi atatu Iz stebla zarazhenoyi viltom bavovni vidilenij izogemigosipol yakij ye fitoaleksinom kombinuyuchim u sobi fenolnu ta sekviterpenovu prirodu Dlya paslonovih u vidpovid na mikrobnu infekciyu v urazhenih tkaninah vidbuvayetsya perebudova metabolizmu izoprenoyidiv sintez zvichajnih dlya zdorovoyi roslini triterpeniv j steroyidnih alkaloyidiv postupayetsya intensivnomu biosintezu seskviterpenovih fitoaleksiniv Z kartopli urazhenoyi fikomicetom Phytophtora infestans vidileni oksilubimin j usi voni mayut silnu antifungalnu diyu Kartoplya ta inshi roslini simejstva paslonovih Salanacteae piddayetsya fitoftorozu zahvoryuvannyu yake viklikayetsya gribami Phytophtora Deyaki sorti kartopli ye stijkimi do infekciyi oskilki vidpovidayut viroblennyam fitoaleksiniv napriklad z sortu Rishiri buv vidilenij fungitoksichnij metabolit yakij nazvali U tabaka u infikovanomu listi z yavlyayetsya potuzhnij ingibitor prorostannya konidij u U durmanu Datura stramonium okrim j oksilubiminu utvoryuyetsya Dlya vinogradu j inshih predstavnikiv fitoaleksinami ye rezveratrol j jogo ciklooligomeri dimer trimer tosho Soya Glycine max L Merrill viroblyaye fitoaleksin yakij nakopichuyetsya u miscyah travm tkanin abo pri infekciyi Pri urazheni sosni viroblyayetsya piostrobin U listyah evkaliptu buv znajdenij yak komponent protimalyarijnogo kompleksu rechovin Himichnu prirodu difenilmetaniv mayut takozh deyaki antibakterialni ingridiyenti zviroboyiv Hypericum Napriklad z H drummondii po aktivnosti proti grampozitivnih bakterij perevazhayut antibiotik streptomicin U lusci cibuli mistitsya pirokatehin sho dozvolyaye protistoyati shkidnikam V cibuli mistitsya antibiotik Benzojna kislota ye fitoaleksinom yabluni yakij viroblyayetsya u yiyi listi u vidpovid na infikuvannya dereva gribkom Yaksho pridivitisya do listya tomatu to mozhna pobachiti sho voni pokriti Koli na listya sidaye komaha abo koli vona namagayetsya poyidati list trihomi rujnuyutsya j vivilnyayetsya yakij ye toksichnim dlya komah taki metaboliti nazivayut deterrentami abo U listyah tomatu mistitsya glikoalkaloyid Roslina krokis vidpovidaye na zarazhennya patogennimi gribami viroblennyam triacetilenovogo fitoaleksinu Vodorosti viroblyayut silni sho ye bidstvom dlya priberezhnih rajoniv koli masovo gine riba j otruyuyutsya lyudi voda pri comu nabuvaye chervonogo zabarvlennya u priberezhnih rajonah podibno do togo yak nadaye burovatij vidtinok vodi v Ukrayini viroblyaye j mayitotoksin ye najbilshoyu z vidomih prirodnih monomernih molekul vin u 200 000 raziv otrujnishij nizh cianidi natriyu ta kaliyu Stijkist dereva do gnittya viznachayetsya nayavnistyu u nomu iz antibakterialnimi j protigribkovimi vlastivostyami Napriklad derevina sosni mistit a evkalipti bagati rezveratrolom Rezveratrol u listyah arahisu vikonuye funkciyu fitoaleksinu U hodi himichnogo poyedinku iz roslinoyu gospodarem patogenni gribi zdatni peretvoryuvati fitoaleksini u mensh toksichni dlya nih produkti Napriklad pterokarpanovi aleksini z solodkogo j chervonogo kleveru metabolizuyutsya troma patogennimi gribami ta u mensh toksichni spoluki za rahunok girodksilyuvannya j metilyuvannya demetilyuvannya a vidnovlyuyetsya pid diyeyu B cinerea u yakij maye menshu antifungalnu aktivnist ZapobigannyaZahodi borotbi spryamovani nasampered na zapobigannya hvorobam dotrimannya zakoniv zemlerobstva i agrotehniki stvorennyam cim samim najkrashih umov dlya rostu i rozvitku silskogospodarskih kultur viroshuvannya stijkih do hvorob sortiv i gibridiv stvorennya zdorovogo posivnogo i sadivnogo materialu zastosuvannya biologichnih fizichnih mehanichnih i himichnih zasobiv zahistu roslin doderzhannya karantinnih zahodiv Pri promislovomu virobnictvi posadkovogo materialu golovnoyu problemoyu ye nizkij procent vizhivannya na etapi klimatichnoyi integraciyi j slabkij rist adaptovanih mikroroslin pislya visadzhennya u vidkritij grunt Pokrashiti mineralne zhivlennya j pidvishiti stijkist roslin do vodnogo stresu mozhe vikoristannya simbiotichnih mikroorganizmiv yaki prisutni u prirodnih umovah prorostannya Mikorizaciya Mikorizaciya ye zarazhennyam roslin kulturami mikoriznih gribiv Cej sposib pidvishuye prizhivannya urozhajnist ta stijkist roslin Bilshist vidiv nazemnih roslin 80 90 zdatne do simbiotichnoyi vzayemodiyi iz gribami viddilu Glomeromycota z predstavnikami yakogo roslini utvoryuyut arbuskulyarnu mikorizu AM Utvoryuyuchi simbioz iz korinnyam roslin gifi griba zbilshuyut ploshu absorbciyi korenevoyi sistemi zavdyaki chomu u dekilka raziv pidvishuyetsya vsmoktuvalna zdatnist a mineralni rechovini nadhodyat vseredinu korenya u legkozasvoyuvanij formi Mikorizaciya korinnya roslin mozhe prignichuvati rist j rozvitok kortnevih patogennih mikroorganizmiv gruntovih gribiv j bakterij Pislya inokulyaciyi AM pidvishuvalasya stijkist tomatu do zarazhennya Fusarium oxysporum ta Pseudomonas syringae a kazuarini do zarazhennya Fusarium vesicibesum Rozriznyayut specifichni j nespecifichni mehanizmi prignichennya mikoriznimi gribami patogennih organizmiv Nespecifichni efekti pov yazani iz pokrashennyam mineralnogo zhivlennya roslini gospodarya Specifichna diya zasnovana na zminah yaki zachipayut sklad rizosfernoyi mikroflori sekretornu aktivnist j anatomiyu lignifikaciya j suberinizaciya tkanin korinnya realizaciyu zahisnih reakcij roslini AM gribi rozpovsyudzheni usyudi voni dobre rozvivayutsya u shirokomu diapazoni kislotnosti gruntiv temperaturi vologosti ta aeraciyi Arbuskulyarna mikoriza zdijsnyuye zagalnostimulyuyuchu diyu na roslini zbilshuye aktivnist fotosintezu pokrashuye vodnij status j mineralne zhivlennya vplivaye na fitogormonalnij status pidvishuye stijkist roslin do patogeniv AM gribi spriyayut perevedennyu zhivilnih rechovin zokrema fosforu ta mikroelementiv u formi dostupni dlya roslin Inokulyaciya in vitro Vidi AM gribiv Roslini Glomus epigaeum Yablunya Glomus fasciculatum G caledonium G monosporum G constrictum G occultum G vesiforme G mosseae Gigaspora margarita Kivi Actinidia deliciosa Vinogradna Loza Vitis sp Glomus aggregatum G deserticola Chereshnya Prunus avium Spireya Spiraea vulgaris Buzok Syringa japonica Glomus fasciculatum G intraradices Finikovaya palma Phoenix dactylifera Glomus mosseae G coronatum G caledonium Alicha Prunus cerasifera Glomus intraradices G geosporum Sunici Fragaria ananassa Glomus intraradices G macrocarpum G mosseae Sunici Fragaria ananassa F virginiana F vesca Glomus intraradices G fasciculatum G caledonium G monosporum Chereshnya Prunus avium Bakterizaciya Metod bakterizaciyi ye ne mensh efektivnim pri klonalnomu rozmnozhenni nizh mikorizaciya Yak i za mikorizaciyi simbiotichni bakteriyi rozvivayutsya na zhivilnomu seredovishi lishe u prisutnosti roslini j ne potrebuyut povtornoyi inokulyaciyi Bakteriyi rodu Pseudomonas stimulyuyut rsst roslin in vitro pokrashuyut vodnij obmin mineralne zhivlennya a takozh pidvishuyut stijkist do patogennih organizmiv pri peresadzhuvanni Dlya bakterizaciyi chastishe vikoristovuyut stimulyuyuchi rist bakteriyi rodiv Pseudomonas Bacillus Azospirillum Azotobacter ta inshi Zarazhennya roslin mozhna provoditi yak in vitro tak j ex vitro Div takozhFitopatologiya Yadrova gnilPosilannyaDovidnik hvorob Arhivovano 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine Agrarna enciklopediya Belyakova G A i dr Botanika t 1 Bekker M E Vvedenie v biotehnologiyu A A Semenov Ocherk himii prirodnyh soedinenij Z Gauptman Yu Grefe H Remane Organicheskaya himiya M Barbe Vvedenie v himicheskuyu ekologiyu Nikolaj Bityuckij Mineralnoe pitanie rastenij M I Yablonskaya M S Gins M A Molchanova BIOTIZACIYa RASTENIJ IN VITRO