Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ісай Якович Заславський (15 травня 1915, Київ — 24 листопада 2000, Київ) — український літературознавець, педагог. Доктор філологічних наук (1981), професор (1982). Дослідник творчості Михайла Лермонтова, Олександра Пушкіна, Тараса Шевченка, Івана Франка тощо, історії російсько-українських літературних взаємин, українського художнього перекладу.
| Ісай Заславський | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народився | 15 травня 1915 Київ, Російська Імперія | ||||
| Помер | 24 листопада 2000 (85 років) Київ, Україна | ||||
| Поховання | Байкове кладовище | ||||
| Alma mater | Київський університет (1937) | ||||
| Галузь | літературознавство | ||||
| Заклад | Київський державний університет імені Тараса Шевченка (1940—1989) | ||||
| Посада | старший викладач, професор кафедри історії російської літератури | ||||
| Вчене звання | професор (1982) | ||||
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук (1981) | ||||
| Відомі учні | Григорій Самойленко, Тамара Гундорова, Ірина Матяш | ||||
| Відомий завдяки: | дослідженням творчості Михайла Лермонтова, Олександра Пушкіна, Тараса Шевченка, Івана Франка, дослідженням історії російсько-українських літературних взаємин, українського художнього перекладу | ||||
| Нагороди |
| ||||
Учасник німецько-радянської війни, старший лейтенант військової служби. Воював у складі, зокрема, 17-ї повітряної армії, брав участь в обороні Сталінграда та захопленні Будапешта. Після завершення війни, протягом майже 45 років — педагог кафедри історії російської літератури Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1946—1989). Автор понад 300 наукових робіт.
Життєпис
Народився 15 травня 1915-го року у Києві.
У 1937-му році з відзнакою закінчив Київський університет. Учень професорів Миколи Зерова, Сергія Маслова, Степана Савченка, Івана Шаровольського, Бориса Якубського.
У 1940-му році закінчив аспірантуру, увійшов до педагогічного складу Київського університету. Перед самим початком війни здобув науковий ступінь кандидата філологічних наук, захистивши дисертацію на тему «О гуманизме М. Ю. Лермонтова».
Воював у складі 17-ї повітряної армії, брав участь в обороні Сталінграда та захопленні Будапешта. Завершив війну у званні старшого лейтенанта, був нагороджений декількома бойовими орденами та медалями.
Після демобілізації, у 1946-му році, повернувся на кафедру історії російської літератури Київського університету, на якій працював майже 45 років, до виходу на пенсію. Викладав курси історії російської літератури першої половини XIX століття, спецкурси з проблем творчості Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, поезії пушкінської доби, російсько-українських літературних зв'язків.
У 1981-му році здобув науковий ступінь доктора філологічних наук, захистивши дисертацію на тему «Украинская поэзия XIX — начала XX века и художественный мир Лермонтова: контактно-генетические и историко-типологические аспекты изучения». Через рік затверджений у вченому званні професора.
У 1989-му році, у 74-річному віці, вийшов на заслужений відпочинок, періодично публікував наукові праці. У 1996-му році виступив співзасновником та упорядником календаря-щорічника «Українознавство» Центру українознавства КНУ ім. Т. Г. Шевченка.
Жив у Києві, у «Будинку працівників науки» по вулиці Микільсько-Ботанічній (з 1954-го року), пізніше — у будинку № 1 по вулиці Панаса Мирного. Помер на 86-му році життя 24 листопада 2000-го року. Похований разом з дружиною у колумбарії Байкового кладовища (ділянка № 6, тераса № 3).
Наукова та педагогічна діяльність
На лекції до студентів запрошував знаних майстрів слова, організовуючи своєрідні майстер-класи, зокрема Олександра Білецького, Максима Рильського тощо. Керував науковими семінарами, очолював експедиції студентів та аспірантів до бібліотек, архівів, літературних музеїв різних міст.
Ініціатор вивчення студентами періодичної преси Другої світової війни, участі в ній українських та російських письменників. Під керівництвом Ісая Заславського чотири рази публікувався збірник фронтової преси «Слово, которое вело в бой» (1971, 1975, 1980, 1985).
Співпрацював з багатьма науковими центрами та навчальними закладами. У Ніжинському педагогічному інституті імені Миколи Гоголя очолював державні комісії, викладав спецкурси. Був членом редакційної колегії часопису .
В останній період наукової діяльності досліджував творчість українських літераторів, зокрема Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Драй-Хмари, свого наставника Миколи Зерова, його брата Михайла Ореста тощо. За своє життя опублікував понад 300 наукових робіт. Науковий керівник та педагог десятків кандидатів та докторів наук, зокрема Григорія Самойленка, Тамари Гундорової, Ірини Матяш тощо.
Науковий доробок (частковий)
- «Рилєєв і російсько-українські літературні взаємини». / И. Я. Заславский, 1958
- «М. Ю. Лермонтов и современность». — Киев: Изд-во Киев. ун-та, 1963. — 124 с.; 20 см.
- «Самуїл Маршак». / И. Я. Заславский, 1966
- «Поэма о мужестве и гражданском долге: Поэма М. Ю. Лермонтова „Беглец“: Опыт идейно-эстетического анализа». — Киев: Изд-во Киев. ун-та, 1967. — 87 с. : ил.; 17 см.
- «Слово, которое вело в бой»: [Сборник] / [Редколлегия: доц. канд. филол. наук И. Я. Заславский (отв. ред.) и др.]. — Киев: Изд-во Киев. ун-та, 1971. — 258 с. : ил.; 20 см.
- «Про Валеріана Поліщука, письменника і людину (за епістолярними джерелами)». / І. Я. Заславський, «Радянське літературознавство», 1972, № 10
- «Поэтическое наследие М. Ю. Лермонтова в украинских переводах». — Киев: Вища шк. Изд-во при Киев. ун-те, 1973. — 168 с.; 20 см.
- «Слово, которое вело в бой»: [Сборник] / [Ред. коллегия: канд. филол. наук доц. И. Я. Заславский (отв. ред.) и др.]. — Киев: Вища школа. Изд-во при Киев. ун-те, 1975. — 199 с.; 20 см.
- «М. Ю. Лермонтов и украинская поэзия» / И. Я. Заславский. — Киев: Вища школа. Изд-во при Киев. ун-те, 1977. — 207 с.; 20 см.
- «Украинская поэзия XIX — начала XX века и художественный мир Лермонтова: контактно-генетические и историко-типологические аспекты изучения»: диссертация доктора филологических наук : 10.01.03. — Киев, 1981. — 375 с.
- «Пушкин и Украина: украинские связи поэта, украинские мотивы в его творчестве» / И. Я. Заславский. — Киев: Вища шк. : Изд-во при Киевском ун-те, 1982. — 152 с.; 20 см.
- «Струни ліри із струнами кобзи злились…: (Пушкін і Україна)» / І. Я. Заславський // Комуніст України. — 1987. — № 9. — С. 67-74.
- «Лермонтов и Украина: Литературно-критический очерк» / И. Я. Заславский. — Киев: Днiпро, 1989. — 347,[2] с., [1] л. портр.; 17 см.
- «Каленик Шейковський — етнограф, фольклорист, мовознавець, видавець» / Ісай Заславський // Київська старовина. — 1997. — № 1–2. — С. 86–100.
- «Спогади Кесаря Білиловського» / Ісай Заславський, Степан Захаркін // Київська старовина. — 2000. — № 1-2.
Нагороди
Примітки
- Некрополь філологів-викладачів
- Мешканці «Будинку працівників науки» на Паньківській, 7/14
- Визначний вчений і педагог
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zaslavskij Isaj Yakovich Zaslavskij 15 travnya 1915 Kiyiv 24 listopada 2000 Kiyiv ukrayinskij literaturoznavec pedagog Doktor filologichnih nauk 1981 profesor 1982 Doslidnik tvorchosti Mihajla Lermontova Oleksandra Pushkina Tarasa Shevchenka Ivana Franka tosho istoriyi rosijsko ukrayinskih literaturnih vzayemin ukrayinskogo hudozhnogo perekladu Isaj ZaslavskijNarodivsya 15 travnya 1915 1915 05 15 Kiyiv Rosijska ImperiyaPomer 24 listopada 2000 2000 11 24 85 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheAlma mater Kiyivskij universitet 1937 Galuz literaturoznavstvoZaklad Kiyivskij derzhavnij universitet imeni Tarasa Shevchenka 1940 1989 Posada starshij vikladach profesor kafedri istoriyi rosijskoyi literaturiVchene zvannya profesor 1982 Naukovij stupin doktor filologichnih nauk 1981 Vidomi uchni Grigorij Samojlenko Tamara Gundorova Irina MatyashVidomij zavdyaki doslidzhennyam tvorchosti Mihajla Lermontova Oleksandra Pushkina Tarasa Shevchenka Ivana Franka doslidzhennyam istoriyi rosijsko ukrayinskih literaturnih vzayemin ukrayinskogo hudozhnogo perekladuNagorodi Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za vzyattya Budapeshta Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni starshij lejtenant vijskovoyi sluzhbi Voyuvav u skladi zokrema 17 yi povitryanoyi armiyi brav uchast v oboroni Stalingrada ta zahoplenni Budapeshta Pislya zavershennya vijni protyagom majzhe 45 rokiv pedagog kafedri istoriyi rosijskoyi literaturi Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 1946 1989 Avtor ponad 300 naukovih robit ZhittyepisNarodivsya 15 travnya 1915 go roku u Kiyevi U 1937 mu roci z vidznakoyu zakinchiv Kiyivskij universitet Uchen profesoriv Mikoli Zerova Sergiya Maslova Stepana Savchenka Ivana Sharovolskogo Borisa Yakubskogo U 1940 mu roci zakinchiv aspiranturu uvijshov do pedagogichnogo skladu Kiyivskogo universitetu Pered samim pochatkom vijni zdobuv naukovij stupin kandidata filologichnih nauk zahistivshi disertaciyu na temu O gumanizme M Yu Lermontova Voyuvav u skladi 17 yi povitryanoyi armiyi brav uchast v oboroni Stalingrada ta zahoplenni Budapeshta Zavershiv vijnu u zvanni starshogo lejtenanta buv nagorodzhenij dekilkoma bojovimi ordenami ta medalyami Pislya demobilizaciyi u 1946 mu roci povernuvsya na kafedru istoriyi rosijskoyi literaturi Kiyivskogo universitetu na yakij pracyuvav majzhe 45 rokiv do vihodu na pensiyu Vikladav kursi istoriyi rosijskoyi literaturi pershoyi polovini XIX stolittya speckursi z problem tvorchosti Oleksandra Pushkina Mihajla Lermontova poeziyi pushkinskoyi dobi rosijsko ukrayinskih literaturnih zv yazkiv U 1981 mu roci zdobuv naukovij stupin doktora filologichnih nauk zahistivshi disertaciyu na temu Ukrainskaya poeziya XIX nachala XX veka i hudozhestvennyj mir Lermontova kontaktno geneticheskie i istoriko tipologicheskie aspekty izucheniya Cherez rik zatverdzhenij u vchenomu zvanni profesora Mogila Isaya Zaslavskogo Bajkove kladovishe U 1989 mu roci u 74 richnomu vici vijshov na zasluzhenij vidpochinok periodichno publikuvav naukovi praci U 1996 mu roci vistupiv spivzasnovnikom ta uporyadnikom kalendarya shorichnika Ukrayinoznavstvo Centru ukrayinoznavstva KNU im T G Shevchenka Zhiv u Kiyevi u Budinku pracivnikiv nauki po vulici Mikilsko Botanichnij z 1954 go roku piznishe u budinku 1 po vulici Panasa Mirnogo Pomer na 86 mu roci zhittya 24 listopada 2000 go roku Pohovanij razom z druzhinoyu u kolumbariyi Bajkovogo kladovisha dilyanka 6 terasa 3 Naukova ta pedagogichna diyalnistNa lekciyi do studentiv zaproshuvav znanih majstriv slova organizovuyuchi svoyeridni majster klasi zokrema Oleksandra Bileckogo Maksima Rilskogo tosho Keruvav naukovimi seminarami ocholyuvav ekspediciyi studentiv ta aspirantiv do bibliotek arhiviv literaturnih muzeyiv riznih mist Iniciator vivchennya studentami periodichnoyi presi Drugoyi svitovoyi vijni uchasti v nij ukrayinskih ta rosijskih pismennikiv Pid kerivnictvom Isaya Zaslavskogo chotiri razi publikuvavsya zbirnik frontovoyi presi Slovo kotoroe velo v boj 1971 1975 1980 1985 Spivpracyuvav z bagatma naukovimi centrami ta navchalnimi zakladami U Nizhinskomu pedagogichnomu instituti imeni Mikoli Gogolya ocholyuvav derzhavni komisiyi vikladav speckursi Buv chlenom redakcijnoyi kolegiyi chasopisu V ostannij period naukovoyi diyalnosti doslidzhuvav tvorchist ukrayinskih literatoriv zokrema Tarasa Shevchenka Ivana Franka Mihajla Draj Hmari svogo nastavnika Mikoli Zerova jogo brata Mihajla Oresta tosho Za svoye zhittya opublikuvav ponad 300 naukovih robit Naukovij kerivnik ta pedagog desyatkiv kandidativ ta doktoriv nauk zokrema Grigoriya Samojlenka Tamari Gundorovoyi Irini Matyash tosho Naukovij dorobok chastkovij Rilyeyev i rosijsko ukrayinski literaturni vzayemini I Ya Zaslavskij 1958 M Yu Lermontov i sovremennost Kiev Izd vo Kiev un ta 1963 124 s 20 sm Samuyil Marshak I Ya Zaslavskij 1966 Poema o muzhestve i grazhdanskom dolge Poema M Yu Lermontova Beglec Opyt idejno esteticheskogo analiza Kiev Izd vo Kiev un ta 1967 87 s il 17 sm Slovo kotoroe velo v boj Sbornik Redkollegiya doc kand filol nauk I Ya Zaslavskij otv red i dr Kiev Izd vo Kiev un ta 1971 258 s il 20 sm Pro Valeriana Polishuka pismennika i lyudinu za epistolyarnimi dzherelami I Ya Zaslavskij Radyanske literaturoznavstvo 1972 10 Poeticheskoe nasledie M Yu Lermontova v ukrainskih perevodah Kiev Visha shk Izd vo pri Kiev un te 1973 168 s 20 sm Slovo kotoroe velo v boj Sbornik Red kollegiya kand filol nauk doc I Ya Zaslavskij otv red i dr Kiev Visha shkola Izd vo pri Kiev un te 1975 199 s 20 sm M Yu Lermontov i ukrainskaya poeziya I Ya Zaslavskij Kiev Visha shkola Izd vo pri Kiev un te 1977 207 s 20 sm Ukrainskaya poeziya XIX nachala XX veka i hudozhestvennyj mir Lermontova kontaktno geneticheskie i istoriko tipologicheskie aspekty izucheniya dissertaciya doktora filologicheskih nauk 10 01 03 Kiev 1981 375 s Pushkin i Ukraina ukrainskie svyazi poeta ukrainskie motivy v ego tvorchestve I Ya Zaslavskij Kiev Visha shk Izd vo pri Kievskom un te 1982 152 s 20 sm Struni liri iz strunami kobzi zlilis Pushkin i Ukrayina I Ya Zaslavskij Komunist Ukrayini 1987 9 S 67 74 Lermontov i Ukraina Literaturno kriticheskij ocherk I Ya Zaslavskij Kiev Dnipro 1989 347 2 s 1 l portr 17 sm Kalenik Shejkovskij etnograf folklorist movoznavec vidavec Isaj Zaslavskij Kiyivska starovina 1997 1 2 S 86 100 Spogadi Kesarya Bililovskogo Isaj Zaslavskij Stepan Zaharkin Kiyivska starovina 2000 1 2 Nagorodiorden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya orden Chervonoyi Zirki medal Za oboronu Stalingrada medal Za vzyattya Budapeshta PrimitkiNekropol filologiv vikladachiv Meshkanci Budinku pracivnikiv nauki na Pankivskij 7 14 Viznachnij vchenij i pedagog