Запод також Запот алб Zapodi серб Запод Zapod село на північному сході Албанії Село Запод алб Zapodi серб Запод Zapod Ко

Запод (також Запот; алб. Zapodi; серб. Запод / Zapod) — село на північному сході Албанії.

Село

Запод

алб. Zapodi;
серб. Запод / Zapod

Країна	Албанія Албанія
Область	[[Кукес]]
Округ	Кукес
Громада	Запод
Висота центру	948 м
Національний склад	горанці
Конфесійний склад	мусульмани
Часовий пояс	, , CET і CEST
Телефонний код	+355 24
Автомобільний код	KU
GeoNames	781132
OSM	↑1248545 ·R (Zapod)

Запод

Запод (Албанія)

Географія

Входить до складу громади Запод округу Кукес. Розташоване в албанській частині історичної області Гора. Основним населенням є етнічна група горанці. Крім села Шіштевац, горанці в Албанії живуть також в селах Бор'є, Кошаріште, Оргоста, Орешек, Очікле, Пакіша, Шіштевац та Цернолево.

Найближче до Заподу розташовуються села Пакіша, Кошаріште, Очікле і Беля. Два горанські села - Пакіша і Кошаріште - розташовані на схід від Запода, село Очікле, у якому також живуть горанці, - розташоване на північний захід, албанське село - на захід.

Історія

Після Другої Балканської війни 1913 року частина території Гори, на якій розташоване село Запод, була передана Албанії. У 1916 році під час експедиції в Македонію і село відвідав болгарський мовознавець Стефан Младенов, за його підрахунками в селі в той час було близько 40 будинків.

Згідно з рапортом головного інспектора-організатора болгарських церковних шкіл в Албанії Сребрена Поппетрова, складеним в 1930 році, у селі Запод налічувалося близько 80 будинків.

Примітки

(англ.). Falling Rain Genomics. 1996—2010. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()(Перевірено 12 лютого 2014)
Ахметовић Б. Самостална општина Гора, потврда самосвојности и основа за очување ентитета и идентитета Горанаца // Горанци, Муслимани и Турци у шарпланинским жупама Србије: проблеми садашњих услова живота и опстанка: зборник радова са «Округлог стола» одржаног 19 априла 2000 године у Српској академији наука и уметности / (организатори) Српска академија наука и уметности, Одбор за проучавање Косова и Метохије (и) Географски институт «Јован Цвијић» / Милан Бурсаћ. — Београд : Географски институт «Јован Цвијић» САНУ, 2000. — С. 55—56. з джерела 24 вересня 2015
Младенов С. Пътешествие из Македония и Поморавия // Научна експедиция в Македония и Поморавието 1916. — София : Военноиздателски комплекс «Св. Георги Победоносец», Университетско издателство «Св. Климент Охридски», 1993. — С. 184.
Поппетров С. Поверителен рапорт №54. — Тирана, 1930.

Це незавершена стаття з географії Албанії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] (англ.). Falling Rain Genomics. 1996—2010. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()(Перевірено 12 лютого 2014)

[2] Ахметовић Б. Самостална општина Гора, потврда самосвојности и основа за очување ентитета и идентитета Горанаца // Горанци, Муслимани и Турци у шарпланинским жупама Србије: проблеми садашњих услова живота и опстанка: зборник радова са «Округлог стола» одржаног 19 априла 2000 године у Српској академији наука и уметности / (организатори) Српска академија наука и уметности, Одбор за проучавање Косова и Метохије (и) Географски институт «Јован Цвијић» / Милан Бурсаћ. — Београд : Географски институт «Јован Цвијић» САНУ, 2000. — С. 55—56. з джерела 24 вересня 2015

[3] Младенов С. Пътешествие из Македония и Поморавия // Научна експедиция в Македония и Поморавието 1916. — София : Военноиздателски комплекс «Св. Георги Победоносец», Университетско издателство «Св. Климент Охридски», 1993. — С. 184.

[4] Поппетров С. Поверителен рапорт №54. — Тирана, 1930.