Запальна трубка або скорострільна трубка — пристрій для передання вогню гарматному (рідше рушничному) заряду. Скорострільні запальні трубки використовувалися у XVIII—XIX століттях, вийшли з ужитку з появою артилерійських пострілів з капсульними втулками.
Застосовування
У дульнозарядній артилерії для передавання вогню пороховому заряду слугував запалювальний отвір. До появи скорострільних трубок гарматники мусили засипати у нього спеціальний «запалювальний» порох. Застосовування запальних трубок замість запалювального пороху уможливило скоротити час заряджання. Запас запальних трубок гарматники носили у спеціальному футлярі — трубочній ладівниці (лядунці, ладунці), яка кріпилась спереду на поясі.
Різновиди
- Тростинні трубки — найранніші із запальних трубок, з'явилися у другій половині XVIII ст. Складалися з тростинки з дерев'яною або папковою чашечкою на кінці. Трубки набивалися (для швидкості горіння м'якоть мала по осі канал), чашечки теж наповнювалися пороховою м'якоттю та заклеювалися згори папером. Для здійснення пострілу, до чашечки трубки, вставленої у запалювальний отвір, прикладалися тліючий ґніт артилерійського запальника або запальна свічка. Окрім тростинних, існували також металеві трубки аналогічної будови. Деякі їх зразки мали усередині бронзову дробинку (кулю), яка після запалення трубки пробивала оболонку зарядного картуза, що усувало необхідність його попереднього проколювання протравником.
- Ударні трубки (перові трубки) — подальше вдосконалення трубок, з'явилися у 50-х роках XIX ст. Трубка (гусяча пір'їна) заповнювалася порохом, а зверху кріпилося кружальце ударної суміші (аналог капсуля стрілецької зброї). Для вчинення пострілу трубку вставляли у запалювальний отвір і смикали за спеціальний шнур ударного механізму. Він приводив у дію ударник з бійчиком, який ударяв по кружальцю-капсулю.
- Фрикційні трубки (терткові трубки, витяжні трубки) — інший варіант розвитку запальних трубок, з'явилися теж у середині XIX ст. Складалися з латунного циліндра, наповненого порохом, з терткою усередині. Для вчинення пострілу смикали за витяжний шнур, гачок якого був зачеплений за вушко тертки.
Гальванічні запали
Гальванічні (електричні) запали — завершальний етап розвитку запальних трубок. Вони були двох типів: великого і малого опору. Гальванічний запал являв собою чашку з листової міді, з отвором в увігнутому дні, у який вставлено ізолювальний корок з вулканізованої папки (щільного картону). Крізь корок пропущено латунний стрижень. Кінець стрижня, який знаходився усередині чашки, з'єднався з її краями за допомогою платинового містка. Місток обгортували піроксиліном, опорошеним м'якоттю, чашка заповнювалася порохом і закривалася картонним кружальцем. У заглибину ззовні чашки вставлявся мідяний кружок-зірочка, із зубчиками.
Дистанційні трубки
Різновид запальних трубок — дистанційні або гранатні трубки. Призначалися для підривання розривних снарядів (бомб, гранат) після прольоту ними певної відстані (дистанції). Трубка стандартної довжини могла укорочуватись — залежно від відстані, яку мав пролітити снаряд, перед тим, як розірватися. Перші зразки таких трубок з'явилися у XVI ст. (війна за незалежність Нідерландів). Вони являли собою дерев'яні трубки, заповнені пороховою м'якоттю, і призначалися для передання вогню зарядам чавунних бомб, які вистрілювалися з мортир. Трубка мала злегка конічну форму, спроряджувалася чашечкою з пороховою м'якоттю, аналогічній такій у скорострільної трубки. Таку трубку належало запалювати ґнотом перед забиванням бомби в ствол. Надалі від запалювання трубок перед заряджанням відмовилися: порохові гази, що виникали під час пострілу, «автоматично» запалювали трубку. Бомби уводилися у ствол трубкою вперед, для запобігання їх розколюванню мортирні забивачі мали спеціальний виріз під трубку на циліндрі. Дистанційні трубки уживалися до поширення снарядів з ударними детонаторами.
Брандтрубка
Брандтрубка (від нім. Brand — «горіння») — запальна трубка, яка використовується в зброї з капсульним замком. Загвинчується в казенну частину, веде в камору ствола. Зверху на неї надівається капсуль (пістон).
Інше
- Ґнотова трубка — футляр для запалювального ґнота, який уживався гренадерами. Мала вигляд мідяного циліндра, спорядженого корком, кріпилася на перев'язі гренадної суми.
- Хінава-дзюцу — ґнотова запальна трубка, яка уживалася японськими ніндзя для проведення пострілів з ґнотових рушниць (хінава-теппо).
Див. також
Примітки
- Брандтрубка // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Джерела
- Вытяжная скорострельная трубка // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Скорострельные трубки в Российской артиллерии [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Артиллерийская принадлежность // Александр Берназ. Техническое оснащение русской артиллерии начала XIX в. [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapalna trubka abo skorostrilna trubka pristrij dlya peredannya vognyu garmatnomu ridshe rushnichnomu zaryadu Skorostrilni zapalni trubki vikoristovuvalisya u XVIII XIX stolittyah vijshli z uzhitku z poyavoyu artilerijskih postriliv z kapsulnimi vtulkami Zapalna trubka Muzej armiyi ParizhZastosovuvannyaU dulnozaryadnij artileriyi dlya peredavannya vognyu porohovomu zaryadu sluguvav zapalyuvalnij otvir Do poyavi skorostrilnih trubok garmatniki musili zasipati u nogo specialnij zapalyuvalnij poroh Zastosovuvannya zapalnih trubok zamist zapalyuvalnogo porohu umozhlivilo skorotiti chas zaryadzhannya Zapas zapalnih trubok garmatniki nosili u specialnomu futlyari trubochnij ladivnici lyadunci ladunci yaka kripilas speredu na poyasi RiznovidiRannij variant frikcijnoyi trubki Trostinni trubki najrannishi iz zapalnih trubok z yavilisya u drugij polovini XVIII st Skladalisya z trostinki z derev yanoyu abo papkovoyu chashechkoyu na kinci Trubki nabivalisya dlya shvidkosti gorinnya m yakot mala po osi kanal chashechki tezh napovnyuvalisya porohovoyu m yakottyu ta zakleyuvalisya zgori paperom Dlya zdijsnennya postrilu do chashechki trubki vstavlenoyi u zapalyuvalnij otvir prikladalisya tliyuchij gnit artilerijskogo zapalnika abo zapalna svichka Okrim trostinnih isnuvali takozh metalevi trubki analogichnoyi budovi Deyaki yih zrazki mali useredini bronzovu drobinku kulyu yaka pislya zapalennya trubki probivala obolonku zaryadnogo kartuza sho usuvalo neobhidnist jogo poperednogo prokolyuvannya protravnikom Udarni trubki perovi trubki podalshe vdoskonalennya trubok z yavilisya u 50 h rokah XIX st Trubka gusyacha pir yina zapovnyuvalasya porohom a zverhu kripilosya kruzhalce udarnoyi sumishi analog kapsulya strileckoyi zbroyi Dlya vchinennya postrilu trubku vstavlyali u zapalyuvalnij otvir i smikali za specialnij shnur udarnogo mehanizmu Vin privodiv u diyu udarnik z bijchikom yakij udaryav po kruzhalcyu kapsulyu Frikcijni trubki tertkovi trubki vityazhni trubki inshij variant rozvitku zapalnih trubok z yavilisya tezh u seredini XIX st Skladalisya z latunnogo cilindra napovnenogo porohom z tertkoyu useredini Dlya vchinennya postrilu smikali za vityazhnij shnur gachok yakogo buv zacheplenij za vushko tertki Galvanichni zapaliGalvanichni elektrichni zapali zavershalnij etap rozvitku zapalnih trubok Voni buli dvoh tipiv velikogo i malogo oporu Galvanichnij zapal yavlyav soboyu chashku z listovoyi midi z otvorom v uvignutomu dni u yakij vstavleno izolyuvalnij korok z vulkanizovanoyi papki shilnogo kartonu Kriz korok propusheno latunnij strizhen Kinec strizhnya yakij znahodivsya useredini chashki z yednavsya z yiyi krayami za dopomogoyu platinovogo mistka Mistok obgortuvali piroksilinom oporoshenim m yakottyu chashka zapovnyuvalasya porohom i zakrivalasya kartonnim kruzhalcem U zaglibinu zzovni chashki vstavlyavsya midyanij kruzhok zirochka iz zubchikami Distancijni trubkiRiznovid zapalnih trubok distancijni abo granatni trubki Priznachalisya dlya pidrivannya rozrivnih snaryadiv bomb granat pislya prolotu nimi pevnoyi vidstani distanciyi Trubka standartnoyi dovzhini mogla ukorochuvatis zalezhno vid vidstani yaku mav prolititi snaryad pered tim yak rozirvatisya Pershi zrazki takih trubok z yavilisya u XVI st vijna za nezalezhnist Niderlandiv Voni yavlyali soboyu derev yani trubki zapovneni porohovoyu m yakottyu i priznachalisya dlya peredannya vognyu zaryadam chavunnih bomb yaki vistrilyuvalisya z mortir Trubka mala zlegka konichnu formu sproryadzhuvalasya chashechkoyu z porohovoyu m yakottyu analogichnij takij u skorostrilnoyi trubki Taku trubku nalezhalo zapalyuvati gnotom pered zabivannyam bombi v stvol Nadali vid zapalyuvannya trubok pered zaryadzhannyam vidmovilisya porohovi gazi sho vinikali pid chas postrilu avtomatichno zapalyuvali trubku Bombi uvodilisya u stvol trubkoyu vpered dlya zapobigannya yih rozkolyuvannyu mortirni zabivachi mali specialnij viriz pid trubku na cilindri Distancijni trubki uzhivalisya do poshirennya snaryadiv z udarnimi detonatorami BrandtrubkaBrandtrubka vid nim Brand gorinnya zapalna trubka yaka vikoristovuyetsya v zbroyi z kapsulnim zamkom Zagvinchuyetsya v kazennu chastinu vede v kamoru stvola Zverhu na neyi nadivayetsya kapsul piston InsheGnotova trubka futlyar dlya zapalyuvalnogo gnota yakij uzhivavsya grenaderami Mala viglyad midyanogo cilindra sporyadzhenogo korkom kripilasya na perev yazi grenadnoyi sumi Hinava dzyucu gnotova zapalna trubka yaka uzhivalasya yaponskimi nindzya dlya provedennya postriliv z gnotovih rushnic hinava teppo Div takozhArtilerijske priladdya Zapal Kontrolna trubkaPrimitkiBrandtrubka Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref DzherelaVytyazhnaya skorostrelnaya trubka Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Skorostrelnye trubki v Rossijskoj artillerii 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Artillerijskaya prinadlezhnost Aleksandr Bernaz Tehnicheskoe osnashenie russkoj artillerii nachala XIX v 28 serpnya 2016 u Wayback Machine