Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
За́мок Стракониці (чеськ. Hrad Strakonice) — середньовічний замок XIII століття в місті Стракониці Південночеського краю, один з найстаріших у Чехії. Замок розташований на пагорбі біля злиття річок Отава і . Приклад поєднання архітектурних типів феодального замку і духовно-орденської резиденції. Тривалий час замок служив штаб-квартирою Великого пріора Ордена іоаннітів у Чехії. Замок з моменту свого заснування неодноразово перебудовувався, внаслідок чого зберіг в собі риси різних архітектурних стилів, починаючи з романського. У 1995 році включений до списку національних пам'яток культури Чеської Республіки.
| Замок Стракониці чеськ. Hrad Strakonice | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Вид на замок з південного-заходу | ||||
49°15′30″ пн. ш. 13°54′09″ сх. д. / 49.25833333° пн. ш. 13.9025° сх. д. | ||||
| Тип | замок і шато | |||
| Статус спадщини | d | |||
| Країна |  Чехія | |||
| Розташування | Стракониці | |||
| Архітектурний стиль | , ренесанс | |||
| Засновано | 13 століття[1] | |||
| Перша згадка | 1235 | |||
| Адреса | d[2] і d[2] | |||
| Сайт | hradstrakonice.cz/hrad/ | |||
  Замок Стракониці (Чехія) | ||||
 Замок Стракониці у Вікісховищі | ||||
Історія замку
У володінні Баворів зі Стракониці
Замок був закладений в 20-х роках XII століття (за іншою версією, в останній третині XII століття) феодальним родом Баворів. Звіковскій бургграф і хрестоносець Бавор I (пом. 1260) вперше згадується в одній із грамот короля Вацлава I з предикатом «з Стракониці» 1235 року, що є першою документальною згадкою про існування замку. В 1243 Бавор I з Стракониці пожертвував східну половину замку з костелом святого Прокопа і значну частину прилеглих земель з селами лицарському ордену іоаннітів (госпітальєрів), які заснували тут своє комтурство. У 1402 госпітальєри викупили весь замок, який потім став резиденцією Великого пріора Ордена госпітальєрів у Чехії. Вибір саме Страконицького замку як штаб-квартири комтурства іоаннітів був не випадковий: тут, на перетині магістральних шляхів з Праги до Баварії і з Пльзені у Верхню Австрію, вони заснували на березі Отави під охороною замку орденський госпіталь для прочан, які подорожували в Святу землю.
Будівництво замку проходило в кілька етапів: за Бавора I були споруджені кам'яні стіни, проритий глибокий рів з південної та західної сторін замку, зведена західна частина костелу з баштою, побудовані клуатр і палац з Капітульним залом у романському стилі. Успадкувавши Страконицьке панство, Бавор II після 1270 почав розширення і перебудову своєї резиденції: в південній частині замку був перебудований старий палац, який був підвищений і подовжений, в результаті чого з'єднався з іоаннітской частиною замку, на південно-західному куті палацу була зведена чотирикутна житлова вежа в три поверхи. Із західного боку замку були зведені нові укріплення з 35-метровою вежею, що дістала назву Румпаль. Наприкінці XIII й на початку XIV століть Бавор III також проводив обширні будівельні роботи в Страконицькому замку, особливо в його іоаннітській частини, зокрема було закінчено будівництво замкового костелу. Під час всього періоду володіння замком родом Баворів існувало чітке розділення замку на світську і іоаннітську частини. У 1315 році Бавор отримав від короля дозвіл заснувати новий замок на горі Прахень і відразу ж почав масштабне будівництво, в тому ж році Бавор III вперше згадується в документах з предикатом «з Баворова».
У період з 1312 по 1315 роки Бавор III розділив батьківські володіння з двома своїми молодшими братами, при цьому Страконицьке панство із замком дісталося середньому братові — Вілему з Стракониці. Як і його попередники, Вілем займав південно-західну частину замку, де розташовувався його просторий палац з власною капелою та кутовою вежею на південному заході. Інша його вежа, Румпаль, охороняла вхід у замок із заходу. Спадкоємцем Вілема став його племінник Бавор IV (Башек) з Блатни, який в 1367 році передав територію міста Стракониці і прилеглих земель його жителям на праві емфітевзису (чеськ. Zákupní právo). Після смерті Башека Страконицьке панство перейшло у спадок двом неповнолітнім братам, Брженеку і Яну з Стракониці, опікуном яких став їхній дядько Зденек з Рожміталя. У 1394 повноправним власником панства і замку став повнолітній Брженек з Стракониці, який згодом взяв участь у повстанні дворян проти короля Вацлава IV і, обтяжений боргами, в 1402 році продав панство і свою частину Страконицького замку дрібному дворянину Вікержу з Енішовіц, який, у свою чергу, відразу ж продав їх великому пріору ордена іоаннітів в Чехії Йіндржіху з Градца.
Замок у Новітній час
На самому початку 70-х років XIX століття страконицький фабрикант єврейського походження на прізвище Штайн побудував безпосередньо перед замком, на місці під назвою Дубовець, власний двоповерховий палац, що зберігся до наших днів. У 1871 році великий пріор Отеніус Ліхновський з Верденберка, бажаючи загородити єврейському промисловцеві краєвид на внутрішній простір замку, наказав звести між палацом Штайна і замком високу глуху стіну з циліндричною вежею нагорі (цю вежу в народі прозвали «Бастіон впертості» (чеськ. Trucbašta)). У 1935–1937 роках під час будівництва шосе на Праційовіці стіна і вежа були знесені.
У 1925 році орден іоаннітів розпродав свій страконицький маєток, що включав три двори, млин, цегельний завод і замкову пивоварню. Під час Другої світової війни у іоаннітів були вилучені будівлі в ареалі Страконицького замку, включаючи костел святого Прокопа і будівлю деканату. Після 1990 року Чеське велике пріорство іоаннітів почало переговори з діоцезом Ческе-Будейовіце про повернення в своє ведення вилученого під час війни майна. Нарешті в 2008 році зі схвалення єпископа Ческе-Будейовіце Їржі Падьёура був підписаний договір дарування на користь Чеського Великого Пріорства Мальтійського ордена, відповідно до якого Іоаннітам було повернуто їхнє майно в ареалі Страконицького замку. Нині територія замку є власністю трьох суб'єктів: більше половини ареалу замку належить місту Стракониці, приблизно чверть — Південночеському краю, а власником замкової комори є приватна особа.
 |  |  |  |
| Краєвид замку з західної сторони: вежа Румпель і торець Баворського палацу | Краєвид замку згори | Краєвид замку з південно-західного боку: Баварський палац і вежа Оленка | Краєвид замку з північної сторони: зліва — будівля колишньої панської пивоварні, в центрі — вежа костелу святого Прокопа |
Опис
Замок Стракониці був зведений на високому скелястому пагорбі біля злиття річок Отава і Волінька, північною своєю стороною прилягаючи до Отави, а східною — до Воліньке. З західної та південної сторін замок був захищений глибоким ровом, який у разі потреби легко міг бути заповнений водою зі ставків біля села Мутініце. План замку нагадує трикутник, що звужується в бік сходу, будівлі замку розміщено навколо трьох внутрішніх дворів. Будівництво цього романського ядра замку датується дослідниками 30-50-ми роками XIII століття. Найстарші романські будівлі — костел святого Прокопа, конвент з Капітульним залом і Баворський палац — розташовані на південній стороні замку.
Невеликий I двір замку розташований в східній частині замкового комплексу і утвореними будівлями колишньої резиденції великого пріора (зі сходу), костелу святого Прокопа (із заходу) і колишньої замкової пивоварні (з півночі). На південній стороні II замкового двору розташовані будівлі конвенту з Капітульною залою і Баворським палацом, із заходу двір обгороджений фортечною стіною з вежею Румпаль, а з півночі обмежений будівлями музею середнього Поотав'я (чеськ. Muzeum středního Pootaví). У південно-західній частині II двору — вхід у ресторан «Замковий льох» (чеськ. Hradní sklípek), а перед входом до музею — замковий колодязь. У північній стороні двору — вхід у III замковий двір. У III дворі розміщено дитяче відділення Шмідінгерскої бібліотеки. З цього двору через західні ворота можна потрапити в замковий рів, де є міні-зоопарк і далі — замковий сад.
Примітки
- Deset století architektury — 1997.
- Register of territorial identification, addresses and real estates
 | Це незавершена стаття про замок чи фортецю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Література
- Birnbaumová, Alžběta. Strakonický hrad.
- Cvrček, Zdeněk. Strakonice: lidé, město, osudy.
- Kašička, František; Nechvátal, Bořivoj. Ze stavebního vývoje hradu ve Strakonicích : [арх. 2 грудня 2014] : ( )[чеськ.] // Archaeologia historica. — Brno : Masarykova univerzita, Ústav archeologie a muzeologie, 2014. — № 39. — S. 519—537. — ISSN 0231-5823.
- Kuthan, Jiří. Středověká architektura v jižních Čechách do poloviny 13. století.
- Líbal, Dobroslav; Heroutová, Marie; Vilímková, Milada. Strakonický hrad. Stavebně historický průzkum.
- Menclová, Dobroslava. České hrady — díl první. — ISBN 01-504-72.
- Varhaník, Jiří. Neznámý prostor strakonického hradu : [арх. 8 грудня 2015] : ( )[чеськ.] // Průzkumy památek. — Praha : Národní památkový ústav, územní odborné pracoviště středních Čech, 1995. — № 2. — S. 77—84.
Посилання
- Architektonické skvosty. Hrad Strakonice (чес.). Město Strakonice. 2010. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
- Buben, Milan. Řád maltézských rytířů v českých zemích. Maltezskyrad.cz (чес.). Řád maltézských rytířů. České velkopřevorství. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
- Rekonstrukce hradu. Hrad Strakonice (чес.). Město Strakonice. 2010. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
- Hradní věž Rumpál. Muzeum-st.cz (чес.). Muzeum středního Pootaví Strakonice. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
- Strakonice. Hrady.cz // Hrady, zámky a tvrze v Čechách, na Moravě a ve Slezsku — Jižní Čechy. 6 листопада 2003. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
- Střípky z historie. Hrad Strakonice (чес.). Město Strakonice. 2010. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Za mok Strakonici chesk Hrad Strakonice serednovichnij zamok XIII stolittya v misti Strakonici Pivdennocheskogo krayu odin z najstarishih u Chehiyi Zamok roztashovanij na pagorbi bilya zlittya richok Otava i Volinka Priklad poyednannya arhitekturnih tipiv feodalnogo zamku i duhovno ordenskoyi rezidenciyi Trivalij chas zamok sluzhiv shtab kvartiroyu Velikogo priora Ordena ioannitiv u Chehiyi Zamok z momentu svogo zasnuvannya neodnorazovo perebudovuvavsya vnaslidok chogo zberig v sobi risi riznih arhitekturnih stiliv pochinayuchi z romanskogo U 1995 roci vklyuchenij do spisku nacionalnih pam yatok kulturi Cheskoyi Respubliki Zamok Strakonici chesk Hrad StrakoniceVid na zamok z pivdennogo zahodu49 15 30 pn sh 13 54 09 sh d 49 25833333 pn sh 13 9025 sh d 49 25833333 13 9025Tipzamok i shatoStatus spadshiniNacionalna kulturna pam yatka ChehiyidKrayina Chehiya ISO3166 1 alpha 3 CZE ISO3166 1 cifrovij 203 RoztashuvannyaStrakoniciArhitekturnij stilGotika renesansZasnovano13 stolittya 1 Persha zgadka1235AdresaZamekd 2 i Hradebnid 2 Sajthradstrakonice cz hrad Zamok Strakonici Chehiya Zamok Strakonici u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya zamku 1 1 U volodinni Bavoriv zi Strakonici 1 2 Zamok u Novitnij chas 2 Opis 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaIstoriya zamkured U volodinni Bavoriv zi Strakonicired Zamok buv zakladenij v 20 h rokah XII stolittya za inshoyu versiyeyu v ostannij tretini XII stolittya feodalnim rodom Bavoriv Zvikovskij burggraf i hrestonosec Bavor I pom 1260 vpershe zgaduyetsya v odnij iz gramot korolya Vaclava I z predikatom z Strakonici 1235 roku sho ye pershoyu dokumentalnoyu zgadkoyu pro isnuvannya zamku V 1243 Bavor I z Strakonici pozhertvuvav shidnu polovinu zamku z kostelom svyatogo Prokopa i znachnu chastinu prileglih zemel z selami licarskomu ordenu ioannitiv gospitalyeriv yaki zasnuvali tut svoye komturstvo U 1402 gospitalyeri vikupili ves zamok yakij potim stav rezidenciyeyu Velikogo priora Ordena gospitalyeriv u Chehiyi Vibir same Strakonickogo zamku yak shtab kvartiri komturstva ioannitiv buv ne vipadkovij tut na peretini magistralnih shlyahiv z Pragi do Bavariyi i z Plzeni u Verhnyu Avstriyu voni zasnuvali na berezi Otavi pid ohoronoyu zamku ordenskij gospital dlya prochan yaki podorozhuvali v Svyatu zemlyu Budivnictvo zamku prohodilo v kilka etapiv za Bavora I buli sporudzheni kam yani stini proritij glibokij riv z pivdennoyi ta zahidnoyi storin zamku zvedena zahidna chastina kostelu z bashtoyu pobudovani kluatr i palac z Kapitulnim zalom u romanskomu stili Uspadkuvavshi Strakonicke panstvo Bavor II pislya 1270 pochav rozshirennya i perebudovu svoyeyi rezidenciyi v pivdennij chastini zamku buv perebudovanij starij palac yakij buv pidvishenij i podovzhenij v rezultati chogo z yednavsya z ioannitskoj chastinoyu zamku na pivdenno zahidnomu kuti palacu bula zvedena chotirikutna zhitlova vezha v tri poverhi Iz zahidnogo boku zamku buli zvedeni novi ukriplennya z 35 metrovoyu vezheyu sho distala nazvu Rumpal Naprikinci XIII j na pochatku XIV stolit Bavor III takozh provodiv obshirni budivelni roboti v Strakonickomu zamku osoblivo v jogo ioannitskij chastini zokrema bulo zakincheno budivnictvo zamkovogo kostelu Pid chas vsogo periodu volodinnya zamkom rodom Bavoriv isnuvalo chitke rozdilennya zamku na svitsku i ioannitsku chastini U 1315 roci Bavor otrimav vid korolya dozvil zasnuvati novij zamok na gori Prahen i vidrazu zh pochav masshtabne budivnictvo v tomu zh roci Bavor III vpershe zgaduyetsya v dokumentah z predikatom z Bavorova U period z 1312 po 1315 roki Bavor III rozdiliv batkivski volodinnya z dvoma svoyimi molodshimi bratami pri comu Strakonicke panstvo iz zamkom distalosya serednomu bratovi Vilemu z Strakonici Yak i jogo poperedniki Vilem zajmav pivdenno zahidnu chastinu zamku de roztashovuvavsya jogo prostorij palac z vlasnoyu kapeloyu ta kutovoyu vezheyu na pivdennomu zahodi Insha jogo vezha Rumpal ohoronyala vhid u zamok iz zahodu Spadkoyemcem Vilema stav jogo pleminnik Bavor IV Bashek z Blatni yakij v 1367 roci peredav teritoriyu mista Strakonici i prileglih zemel jogo zhitelyam na pravi emfitevzisu chesk Zakupni pravo Pislya smerti Basheka Strakonicke panstvo perejshlo u spadok dvom nepovnolitnim bratam Brzheneku i Yanu z Strakonici opikunom yakih stav yihnij dyadko Zdenek z Rozhmitalya U 1394 povnopravnim vlasnikom panstva i zamku stav povnolitnij Brzhenek z Strakonici yakij zgodom vzyav uchast u povstanni dvoryan proti korolya Vaclava IV i obtyazhenij borgami v 1402 roci prodav panstvo i svoyu chastinu Strakonickogo zamku dribnomu dvoryaninu Vikerzhu z Enishovic yakij u svoyu chergu vidrazu zh prodav yih velikomu prioru ordena ioannitiv v Chehiyi Jindrzhihu z Gradca Zamok u Novitnij chasred Na samomu pochatku 70 h rokiv XIX stolittya strakonickij fabrikant yevrejskogo pohodzhennya na prizvishe Shtajn pobuduvav bezposeredno pered zamkom na misci pid nazvoyu Dubovec vlasnij dvopoverhovij palac sho zberigsya do nashih dniv U 1871 roci velikij prior Otenius Lihnovskij z Verdenberka bazhayuchi zagoroditi yevrejskomu promislovcevi krayevid na vnutrishnij prostir zamku nakazav zvesti mizh palacom Shtajna i zamkom visoku gluhu stinu z cilindrichnoyu vezheyu nagori cyu vezhu v narodi prozvali Bastion vpertosti chesk Trucbasta U 1935 1937 rokah pid chas budivnictva shose na Pracijovici stina i vezha buli zneseni U 1925 roci orden ioannitiv rozprodav svij strakonickij mayetok sho vklyuchav tri dvori mlin cegelnij zavod i zamkovu pivovarnyu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u ioannitiv buli vilucheni budivli v areali Strakonickogo zamku vklyuchayuchi kostel svyatogo Prokopa i budivlyu dekanatu Pislya 1990 roku Cheske velike priorstvo ioannitiv pochalo peregovori z diocezom Cheske Budejovice pro povernennya v svoye vedennya viluchenogo pid chas vijni majna Nareshti v 2008 roci zi shvalennya yepiskopa Cheske Budejovice Yirzhi Padyoura buv pidpisanij dogovir daruvannya na korist Cheskogo Velikogo Priorstva Maltijskogo ordena vidpovidno do yakogo Ioannitam bulo povernuto yihnye majno v areali Strakonickogo zamku Nini teritoriya zamku ye vlasnistyu troh sub yektiv bilshe polovini arealu zamku nalezhit mistu Strakonici priblizno chvert Pivdennocheskomu krayu a vlasnikom zamkovoyi komori ye privatna osoba nbsp nbsp nbsp nbsp Krayevid zamku z zahidnoyi storoni vezha Rumpel i torec Bavorskogo palacu Krayevid zamku zgori Krayevid zamku z pivdenno zahidnogo boku Bavarskij palac i vezha Olenka Krayevid zamku z pivnichnoyi storoni zliva budivlya kolishnoyi panskoyi pivovarni v centri vezha kostelu svyatogo ProkopaOpisred Zamok Strakonici buv zvedenij na visokomu skelyastomu pagorbi bilya zlittya richok Otava i Volinka pivnichnoyu svoyeyu storonoyu prilyagayuchi do Otavi a shidnoyu do Volinke Z zahidnoyi ta pivdennoyi storin zamok buv zahishenij glibokim rovom yakij u razi potrebi legko mig buti zapovnenij vodoyu zi stavkiv bilya sela Mutinice Plan zamku nagaduye trikutnik sho zvuzhuyetsya v bik shodu budivli zamku rozmisheno navkolo troh vnutrishnih dvoriv Budivnictvo cogo romanskogo yadra zamku datuyetsya doslidnikami 30 50 mi rokami XIII stolittya Najstarshi romanski budivli kostel svyatogo Prokopa konvent z Kapitulnim zalom i Bavorskij palac roztashovani na pivdennij storoni zamku nbsp Plan zamku i prileglih budov Nevelikij I dvir zamku roztashovanij v shidnij chastini zamkovogo kompleksu i utvorenimi budivlyami kolishnoyi rezidenciyi velikogo priora zi shodu kostelu svyatogo Prokopa iz zahodu i kolishnoyi zamkovoyi pivovarni z pivnochi Na pivdennij storoni II zamkovogo dvoru roztashovani budivli konventu z Kapitulnoyu zaloyu i Bavorskim palacom iz zahodu dvir obgorodzhenij fortechnoyu stinoyu z vezheyu Rumpal a z pivnochi obmezhenij budivlyami muzeyu serednogo Pootav ya chesk Muzeum stredniho Pootavi U pivdenno zahidnij chastini II dvoru vhid u restoran Zamkovij loh chesk Hradni sklipek a pered vhodom do muzeyu zamkovij kolodyaz U pivnichnij storoni dvoru vhid u III zamkovij dvir U III dvori rozmisheno dityache viddilennya Shmidingerskoyi biblioteki Z cogo dvoru cherez zahidni vorota mozhna potrapiti v zamkovij riv de ye mini zoopark i dali zamkovij sad Primitkired Deset stoleti architektury 1997 d Track Q11774636 a b Register of territorial identification addresses and real estates d Track Q12049125 nbsp Ce nezavershena stattya pro zamok chi fortecyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Literaturared Birnbaumova Alzbeta Strakonicky hrad Cvrcek Zdenek Strakonice lide mesto osudy Kasicka Frantisek Nechvatal Borivoj Ze stavebniho vyvoje hradu ve Strakonicich arh 2 grudnya 2014 chesk Archaeologia historica Brno Masarykova univerzita Ustav archeologie a muzeologie 2014 39 S 519 537 ISSN 0231 5823 Kuthan Jiri Stredoveka architektura v jiznich Cechach do poloviny 13 stoleti Libal Dobroslav Heroutova Marie Vilimkova Milada Strakonicky hrad Stavebne historicky pruzkum Menclova Dobroslava Ceske hrady dil prvni ISBN 01 504 72 Varhanik Jiri Neznamy prostor strakonickeho hradu arh 8 grudnya 2015 chesk Pruzkumy pamatek Praha Narodni pamatkovy ustav uzemni odborne pracoviste strednich Cech 1995 2 S 77 84 Posilannyared Architektonicke skvosty Hrad Strakonice ches Mesto Strakonice 2010 Arhiv originalu za 17 bereznya 2016 Procitovano 21 travnya 2015 Buben Milan Rad maltezskych rytiru v ceskych zemich Maltezskyrad cz ches Rad maltezskych rytiru Ceske velkoprevorstvi Arhiv originalu za 17 bereznya 2016 Procitovano 21 travnya 2015 Rekonstrukce hradu Hrad Strakonice ches Mesto Strakonice 2010 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 travnya 2015 Hradni vez Rumpal Muzeum st cz ches Muzeum stredniho Pootavi Strakonice Arhiv originalu za 17 bereznya 2016 Procitovano 21 travnya 2015 Strakonice Hrady cz Hrady zamky a tvrze v Cechach na Morave a ve Slezsku Jizni Cechy 6 listopada 2003 Arhiv originalu za 17 bereznya 2016 Procitovano 21 travnya 2015 Stripky z historie Hrad Strakonice ches Mesto Strakonice 2010 Arhiv originalu za 14 bereznya 2016 Procitovano 21 travnya 2015 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zamok Strakonici amp oldid 43311849