Замок Карнарвон (англ. Caernarfon Castle, вал. Castell Caernarfon) — середньовічний замок, розташований у графстві Гвінед. З кінця XI століття й до 1283 року на місці сучасного замку був розташований дерев'яний замок норманського типу (motte-and-bailey). В 1283 році під керівництвом короля Англії Едуарда I на місці старого дерев'яного почали зводити кам'яний. Замок будувався в рамках великомасштабної програми Едуарда I з посилення англійського впливу в Уельсі, в ході якої було споруджено й інші замки (Б'юмаріс, Конві, Харлек), а також засновано нові міста (Флінт, Аберіствіт, Рідлан). Замок є видатним прикладом військової архітектури Західної Європи XIII—XIV століть.
Карнарвон | ||||
---|---|---|---|---|
Замок у 1994 році | ||||
53°08′21″ пн. ш. 04°16′36″ зх. д. / 53.1393611° пн. ш. 4.2768889° зх. д.Координати: 53°08′21″ пн. ш. 04°16′36″ зх. д. / 53.1393611° пн. ш. 4.2768889° зх. д. | ||||
Тип | замок[1] археологічна пам'ятка і пам'ятка | |||
Статус спадщини | d і d | |||
Країна | Велика Британія | |||
Розташування | Карнарвон, Гвінед | |||
Архітектурний стиль | d | |||
Архітектор | d і d | |||
Площа | 6 га | |||
Висота н.р.м. | 9,6 м | |||
Засновано | 1283[2] | |||
Будівництво | 1284 — 1330 | |||
Власник | Едуард I Довгоногий | |||
Оператор | d[3] | |||
Сайт | cadw.gov.wales/splash?orig=/daysout/caernarfon-castle | |||
Карнарвон (замок) (Велика Британія) Карнарвон (замок) (Уельс) | ||||
| ||||
Карнарвон у Вікісховищі |
Історія
Римська імперія
Перші укріплення на місцевості, де нині знаходиться замок Карнарвон та однойменне місто, були споруджені римлянами. Їхнє військове поселення (каструм), яке вони назвали Сегонцій (лат. Segontium), знаходилось на околицях сучасного Карнарвона. Поселення знаходилось на березі , що впадає в протоку Менай. Назва міста Карнарвон походить від назви римського поселення. Валлійською мовою населений пункт був відомий як «y gaer yn Arfon», що означає «укріплення навпроти острова Мон». Мон (вал. Môn) — валлійська назва острова Англсі.
Нормандське завоювання
В 1066 році Вільгельм, герцог Нормандії, вторгся в Англію. Після завоювання Англії, Вільгельм вирішив підкорити валлійські землі. Відповідно до «Книги Страшного суду», Вільгельм призначив над Уельсом 1086 року, якого було вбито за два роки валлійцями. Його двоюрідний брат, граф Честер, зміг відновити контроль над Уельсом та спорудив три замки: один у , другий — на острові Англсі, третій — біля Карнарвона. Карнарвонський замок знаходився на мисі, що утворюється річкою Сент й відділений від острова Англсі протокою Менай. Це був замок норманського типу (англ. motte-and-bailey), що захищався частоколом й пагорбом. Пагорб (англ. motte) у подальшому було використано під час будівництва кам'яного замку Едуардом I; точне розташування житлових і господарських будівель (англ. bailey) невідоме. Імовірно, вони знаходились на північний схід від укріплення. Можливо, на пагорбі знаходилась дерев'яна оборонна вежа (англ. keep). У 1115 році валлійці знову відновили свою владу над Гвінедом, і замок перейшов у володіння принців Уельських. З документів тієї епохи відомо, що в замку зупинялись та .
Замок Едуарда I
22 березня 1282 року спалахнула чергова війна між Англією та Уельсом, що почалась з повстання Диффіда ап Гріфіда. 11 грудня того самого року загинув принц Уельський , який підтримував свого молодшого брата. Диффід ап Гріфід, залишившись без допомоги Ллівеліна, продовжив воювати з Англією, але безуспішно. У травні 1283 року здався останній замок Диффіда — замок , у червні того самого року Диффід був захоплений у полон, а згодом четвертований.
Диффід був останнім принцом Уельським — не англійцем. Після поразки у війні, Диффіда було страчено, а титул принца Уельського почали носити спадкоємці англійського престолу, починаючи з Едуарда II (отримав титул 1301 року), сина Едуарда I, який народився у замку Карнарвон у квітні 1284 року.
Після перемоги у війні Едуард I узявся до посилення англійського впливу в Уельсі. Окрім замку в Карнарвоні, Едуард почав будівництво замків Конві, Харлек. Відповідальним за будівництво замку був , видатний військовий архітектор того часу. Відповідно до часописів (лат. Flores Historiarum), у часи проведення будівельних робіт в Карнарвоні було знайдено тіло римського імператора Магна Максима, яке було перепоховано в місцевій церкві.
Окрім замку було змінено й саме місто: було додано міські стіни, поєднані із замком, було зведено нову пристань. Перша згадка про будівництво в Карнарвоні датується 24 червня 1283 року, коли було вирито рів, що відокремлював замок від міста, розташованого на півночі. Навколо місця розташування майбутнього кам'яного замку було поставлено тимчасовий частокіл (лат. bregatium), покликаний захищати це місце до тих пір, поки не були б зведені стіни замку. Деревина завозилась водним шляхом з доволі віддалених місць (таких як Ліверпуль). Камінь же доставлявся з сусідніх місць, таких як острів Англсі. Сотні людей були зайняті викопуванням рову й закладанням фундаменту для майбутнього замку. Місце будівництва замка ставало все більшим й почало залізати на місто, в результаті чого деякі будівлі міста було знищено. Жителі знищених будинків отримали компенсацію лише за три роки. Паралельно з будівництвом стін замку будувались дерев'яні апартаменти для Едуарда I і його дружини Елеонори Кастильської, які відвідали Карнарвон в середині липня 1283 року й зупинились в замку на місяць.
Історик архітектури Арнольд Тейлор вважає, що коли Едуард I і його дружина Елеонора відвідали Карнарвон під час Великодня 1284 року, Орлова вежа (англ. Eagle Tower) була вже збудована. В статуті про Уельс, що вийшов у Рідлані 3 березня 1284 року йдеться, що місту Карнарвон було надано права міста, що мало своїх представників у Парламенті (англ. borough), а також адміністративного центру графства Гвінед.
Стіни міста були майже збудовані вже до 1285 року. Роботи ж над замком тривали. У 1289 році видатки на будівництво замку були незначними, а у 1292 році припинились. Едуард I витратив £80 000 на будівництво замків в Уельсі в період з 1277 до 1304 року а в період з 1277 до 1329 року — £95 000. До 1292 року на будівництво замку та міських стін пішло £12 000. Після зведення південної стіни та міських стін, які оточували Карнарвон в захисне кільце, мав зводитись північний фасад замку.
У 1294 році валлійці підбурили повстання під проводом . Карнарвон, будучи адміністративним центром і символом англійської влади в Уельсі, був першочерговою ціллю для валлійців. У вересні вони захопили місто, завдаючи у той самий час сильні пошкодження стінам міста. Замок було захищено тільки ровом і тимчасовими укріпленнями, внаслідок чого був швидко захоплений. Невдовзі після цих подій почалась сильна пожежа. Влітку 1295 року англійці висунулись в похід на Карнарвон, й уже в листопаді того самого року узялись заново зводити укріплення. Міським стінам надавався найвищий пріоритет, завдяки чому відновлювальні роботи вдалось завершити за два місяці до закінчення відведеного терміну. Відновлення стало англійській скарбниці у £1195 (приблизно половина суми, яку було первинно витрачено на стіни). Після цього всі зусилля були спрямовані на завершення будівництва замку, зупинене 1292 року. Після придушення повстання Едуард вирішив звести замок Бомаріс на острові Англсі. Контролювати роботи мав Джеймс із Сен-Джорджа, в результаті чого контроль за будівництвом замку в Карнарвоні узяв на себе інший військовий архітектор . До кінця 1301 року на північну стіну й вежі було витрачено додаткові £4,500. Видатки у період з листопада 1301 до вересня 1304 року невідомі, можливо через те, що багато людей, зайнятих на будівництві, було перекинуто на північ для допомоги у війні з Шотландією. Відповідно до документів тих років, в жовтні 1300 року Волтер з Герефорда був у Карлайлі. Восени 1304 року він повернувся у Карнарвон, й роботи відновились. Після його смерті 1309 року його місце зайняв Генрі з Еллертона. Зведення замку тривало без істотних зволікань аж до 1330 року.
Разом за період з 1284 до 1330 року на будівництво замку було витрачено від £20,000 до £25,000. Це була величезна сума на ті часи. Подальші будівельні роботи в замку були незначними, й усе, що лишилось від замку нині — в основному збереглось з часів правління Едуарда I. Незважаючи на великі видатки, багато, що планувалось побудувати в замку, не було до кінця здійснено. Наприклад, тильні частини воріт Короля (вхід з боку міста) й воріт Королеви (вхід з південно-східного боку) були залишені незавершеними.
Період з XIV століття донині
Місто Карнарвон, будучи столицею північного Уельсу, мало постійний гарнізон. Перші два століття після правління Едуарда I між валлійцями та англійцями стосунки були доволі напруженими. Спостерігалось відтиснення валлійців від найважливіших посад. На початку XV століття напруженість вилилась у чергове повстання (1400—1415), яке очолив Овайн Гліндур. Під час повстання замок Карнарвон був однією з найголовніших цілей повстанців. Взятий в облогу 1401 року. У листопаді того самого року поблизу замку відбулась битва (англ. Battle of Tuthill) між його гарнізоном та повстанцями, що не мала результату для жодної сторони. У 1403–1404 роках замок знову був під облогою валлійців і союзників-французів; чисельність гарнізону до того часу становила близько 30 чоловік.
Вступ 1485 року на англійський престол династії Тюдорів, що мали валлійське коріння, означав зміни в управлінні Уельсом. За їх правління ворожість між двома народами помітно зменшилась. В результаті англійські замки, збудовані в Уельсі, включаючи замок в Карнарвоні, припинили відігравати суттєву роль з утримання Уельсу за Англією й були полишені.
Стіни замку й вежі, будучи кам'яними, залишались у гарному стані. Але все, що було зроблено з дерева (наприклад, дахи), згнило. Відомо, що до 1620 року дахи мали тільки Орлова вежа й ворота Короля (англ. King's Gate). Будівлі та споруди всередині замку також були у поганому стані, оскільки все цінне (скло й залізо) з них було знято. Незважаючи на свій занедбаний стан замок, який під час громадянської війни контролювався роялістами, прибічники Парламенту брали в облогу тричі. Комендантом фортеці був Джон Байрон, 1-й барон Байрон. У 1646 році замок здався військам Парламенту. Після цього замок Карнарвон більше не брав участі у жодних війнах. У 1660 році вийшов наказ про його знесення, але робота з його руйнування була швидко припинена, а можливо ніколи й не починалась.
Замок перебував у занедбаному стані аж до кінця XIX століття. Починаючи з 1870-х уряд почав виділяти кошти для того, щоб привести його до ладу. Обов'язки з контролю робіт узяв на себе Ллівелін Тернер. Були відремонтовані сходи, зубці стін і веж, дахи; рів, незважаючи на опір місцевих жителів, було очищено від будівель, оскільки вони псували вигляд. Під покровительством Управління громадських робіт замок, починаючи з 1908 року, отримав захист як будівля, що має важливе історичне значення. У 1911 році вперше в замку Карнарвон було проведено церемонію присвоєння титулу (інвеститура) принца Уельського Едуарду VIII. У 1969 році в замку проводилась інвеститура принца Чарльза. Попри те, що замок є власністю англійської корони з моменту його зведення, він перебуває під охороною CADW (організація з охорони історичних пам'яток Уельсу).
У 1986 році замок увійшов до складу Об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО «Замки та міські стіни Короля Едуарда I у Гвінеді» (англ. Castles and Town Walls of King Edward I in Gwynedd). В замку знаходиться музей валлійських королівських стрільців.
Архітектура
На дизайн замку вплинуло бажання зробити з нього величний символ англійської влади над Уельсом. Це було особливо важливо, оскільки Карнарвон тоді мав бути адміністративним центром північної частини приєднаних територій. На розташування замку вплинув вибір найзручнішого географічного положення. Важливу роль у виборі місця також відіграло розташування пагорбу, що використовувався для його дерев'яного нормандського попередника. Стіни замку відгороджують вузький, схожий на грубу вісімку, простір. Цей простір було поділено на дві частини: верхня східна й нижня західна відповідно. Східна частина мала містити апартаменти для короля, які, втім, ніколи не були завершені. Розділення припускало наявність для цієї мети спеціальних споруд, які також не було збудовано. Зовнішній вигляд замку відрізняється від інших замків, зведених Едуардом, низкою кольорових смуг у стінах, які, таким чином, були схожими на стіни Константинополя. Умисне використання прийомів будівництва, що застосовувались в Римській імперії, мало підвищити авторитет Едуарда I як правителя. Також вважається, що на конструкцію замку вплинула мрія римського імператора Магна Максимуса про форт, «найкрасивіший, який люди будь-коли бачили», в межах міста, розташованого поблизу гирла річки у гірській місцевості навпроти острова. Едуард вирішив, що цим фортом був римський Сегонцій.
Окрім смуг різного кольору, з яких складались стіни, замок Карнарвона відрізнявся від інших замків вежами, які у нього були не круглими, а багатокутними. Вважається, що вибір саме такої форми веж також мав асоціюватись із вежами Константинополя. Орлова вежа у західній частині замку була найбільшою. На ній розташовані три башти, кожна з яких в минулому вінчалась статуями орлів. У вежі було велике приміщення й можливо її було зведено для Отто де Грандсона, першого юстиціара Уельсу. Замок також мав спеціальну браму, якою відвідувачі могли до нього потрапити, пливучи вверх річкою Сент.
Замок має два основних входи. Один дозволяє проникнути в замок тільки з розташованого на півночі міста (ворота Короля), інший знаходиться на південному сході й дозволяє потрапити в замок, не заходячи до міста (ворота Королеви (англ. Queen's Gate). Ворота охоронялись типовими для того часу потужними укріпленнями з вежами з обох сторін від входу. Якщо б будівництво воріт Короля було завершено, то людина мала би пройти двома підйомними мостами, через п'ять входів, під шістьома ґратами, що опускались, пройти поворот на 90 градусів, й тільки після цього він опинився б у західній частині замку. Дорогою було безліч бійниць та дір-убивць. У ніші над входом в ворота Короля 1321 року було споруджено статую Едуарда II.
У той час, як стіна й вежі залишились майже недоторканими, все, що залишилось від будівель всередині замку — це їх фундамент. Якщо у верхній частині замку мали знаходитись апартаменти короля, то в нижній — такі будівлі, як кухні. Кухні знаходились одразу на захід від воріт Короля. Іншою ключовою деталлю внутрішнього простору замку був так званий Великий Хол (англ. Great Hall), що примикав до південного боку нижньої частини замку. Від цієї споруди лишився тільки фундамент, але за своїх найкращих часів Великий Хол був вражаючою будівлею з гарною архітектурою, де проводились різні урочисті заходи.
Примітки
- http://www.gatehouse-gazetteer.info/Welshsites/90.html
- British Listed Buildings — 2010.
- https://vocaleyes.co.uk/research/heritage-access-2022/benchmark/
- Prestwich Michael Edward I. — P. 196.
- Prestwich Michael Edward I. — P. 216.
- Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 4.
- Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — PP. 6-7.
- Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 7.
- Davies R. R. The Age of Conquest: Wales, 1063—1415. — P. 353.
- Carpenter David The Struggle for Mastery: Britain, 1066—1284. — P. 510.
- Prestwich Michael Edward I. — PP. 126-7.
- Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 9.
- Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 10.
- Taylor Arnold The Welsh Castles of Edward I. — P. 78.
- Taylor Arnold The Welsh Castles of Edward I. — P. 94.
- Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 10-11.
- Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 13.
- McNeil Tom English Heritage Book of Castles. — P. 42-43.
- Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 12.
- Taylor Arnold The Welsh Castles of Edward I. — P. 85.
- Taylor Arnold The Welsh Castles of Edward I. — P. 86.
- Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 15.
- Taylor Arnold The Welsh Castles of Edward I. — P. 90.
- Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 16-17.
- Allen Brown Reginald The Architecture of Castles: A Visual Guide. — P. 87.
- Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 19.
- Davis R.R. The Revolt of Owain Glyn Dŵr. — PP. 68-69.
- Davies, R. R. The Revolt of Owain Glyn Dŵr. — P. 105.
- Friar Stephen The Sutton Companion to Castles. — P. 124.
- Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 20.
- Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 21.
- (англійською) . Архів оригіналу за 26 жовтня 2011. Процитовано 23 жовтня 2011.
- Brown Allen The Architecture of Castles: A Visual Guide. — P. 86.
- Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 25.
- Brown Allen The Architecture of Castles: A Visual Guide. — P. 87.
- Brown Allen The Architecture of Castles: A Visual Guide. — P. 88.
- Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 30.
- Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 26.
- Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 38.
- Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls. — P. 33.
Література
- Allen Brown, Reginald (1984), The Architecture of Castles: A Visual Guide, B. T. Batsford, ISBN
- Davies, R. R. (1995), The Revolt of Owain Glyn Dŵr, Oxford: Oxford University Press, ISBN
- Friar, Stephen (2003), The Sutton Companion to Castles, Stroud: Sutton Publishing, ISBN
- McNeill, Tom (1992), English Heritage Book of Castles, London: English Heritage and B. T. Batsford, ISBN
- Smith, J. B. (2004), Llywelyn ap Gruffudd (d. 1282), , Oxford: Oxford University Press, архів оригіналу за 24 вересня 2015, процитовано 24 жовтня 2011
- Taylor, Arnold (1986) [1963], The Welsh Castles of Edward I, London: Hambledon Press, ISBN
- Taylor, Arnold (1997) [1953], Caernarfon Castle and Town Walls (вид. 4th), Cardiff: Cadw – Welsh Historic Monuments, ISBN
- Wilson, David M; Hurst, D Gillian (1970), (PDF), Medieval Archaeology, 14: 155—208, архів оригіналу (PDF) за 17 грудня 2010, процитовано 24 жовтня 2011
Посилання
- (англ.)
- Архітектура й фото замку Карнарвон [ 2 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- «Замки та міські стіни Короля Едуарда I у Гвінеді» на сайті Світової спадщини ЮНЕСКО [ 2 березня 2012 у Wayback Machine.]
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zamok Karnarvon angl Caernarfon Castle val Castell Caernarfon serednovichnij zamok roztashovanij u grafstvi Gvined Z kincya XI stolittya j do 1283 roku na misci suchasnogo zamku buv roztashovanij derev yanij zamok normanskogo tipu motte and bailey V 1283 roci pid kerivnictvom korolya Angliyi Eduarda I na misci starogo derev yanogo pochali zvoditi kam yanij Zamok buduvavsya v ramkah velikomasshtabnoyi programi Eduarda I z posilennya anglijskogo vplivu v Uelsi v hodi yakoyi bulo sporudzheno j inshi zamki B yumaris Konvi Harlek a takozh zasnovano novi mista Flint Aberistvit Ridlan Zamok ye vidatnim prikladom vijskovoyi arhitekturi Zahidnoyi Yevropi XIII XIV stolit KarnarvonZamok u 1994 roci53 08 21 pn sh 04 16 36 zh d 53 1393611 pn sh 4 2768889 zh d 53 1393611 4 2768889 Koordinati 53 08 21 pn sh 04 16 36 zh d 53 1393611 pn sh 4 2768889 zh d 53 1393611 4 2768889Tipzamok 1 arheologichna pam yatka i pam yatkaStatus spadshinid i dKrayina Velika Britaniya ISO3166 1 alpha 3 GBR ISO3166 1 cifrovij 826 ISO3166 2 GB UKMRoztashuvannyaKarnarvon GvinedArhitekturnij stildArhitektord i dPlosha6 gaVisota n r m 9 6 mZasnovano1283 2 Budivnictvo1284 1330VlasnikEduard I DovgonogijOperatord 3 Sajtcadw gov wales splash orig daysout caernarfon castleKarnarvon zamok Velika Britaniya Pokazati na mapi Velika BritaniyaKarnarvon zamok Uels Pokazati na mapi UelsSvitova spadshina YuNESKO Karnarvon u VikishovishiIstoriyaRimska imperiya Pershi ukriplennya na miscevosti de nini znahoditsya zamok Karnarvon ta odnojmenne misto buli sporudzheni rimlyanami Yihnye vijskove poselennya kastrum yake voni nazvali Segoncij lat Segontium znahodilos na okolicyah suchasnogo Karnarvona Poselennya znahodilos na berezi sho vpadaye v protoku Menaj Nazva mista Karnarvon pohodit vid nazvi rimskogo poselennya Vallijskoyu movoyu naselenij punkt buv vidomij yak y gaer yn Arfon sho oznachaye ukriplennya navproti ostrova Mon Mon val Mon vallijska nazva ostrova Anglsi Normandske zavoyuvannya Dokladnishe Normandska ekspansiya v Uelsi V 1066 roci Vilgelm gercog Normandiyi vtorgsya v Angliyu Pislya zavoyuvannya Angliyi Vilgelm virishiv pidkoriti vallijski zemli Vidpovidno do Knigi Strashnogo sudu Vilgelm priznachiv nad Uelsom 1086 roku yakogo bulo vbito za dva roki vallijcyami Jogo dvoyuridnij brat graf Chester zmig vidnoviti kontrol nad Uelsom ta sporudiv tri zamki odin u drugij na ostrovi Anglsi tretij bilya Karnarvona Karnarvonskij zamok znahodivsya na misi sho utvoryuyetsya richkoyu Sent j viddilenij vid ostrova Anglsi protokoyu Menaj Ce buv zamok normanskogo tipu angl motte and bailey sho zahishavsya chastokolom j pagorbom Pagorb angl motte u podalshomu bulo vikoristano pid chas budivnictva kam yanogo zamku Eduardom I tochne roztashuvannya zhitlovih i gospodarskih budivel angl bailey nevidome Imovirno voni znahodilis na pivnichnij shid vid ukriplennya Mozhlivo na pagorbi znahodilas derev yana oboronna vezha angl keep U 1115 roci vallijci znovu vidnovili svoyu vladu nad Gvinedom i zamok perejshov u volodinnya princiv Uelskih Z dokumentiv tiyeyi epohi vidomo sho v zamku zupinyalis ta Zamok Eduarda I Dokladnishe Eduard I Dovgonogij ta Karta Karnarvona 1610 roku Zamok roztashovanij na pivden vid mista 22 bereznya 1282 roku spalahnula chergova vijna mizh Angliyeyu ta Uelsom sho pochalas z povstannya Diffida ap Grifida 11 grudnya togo samogo roku zaginuv princ Uelskij yakij pidtrimuvav svogo molodshogo brata Diffid ap Grifid zalishivshis bez dopomogi Llivelina prodovzhiv voyuvati z Angliyeyu ale bezuspishno U travni 1283 roku zdavsya ostannij zamok Diffida zamok u chervni togo samogo roku Diffid buv zahoplenij u polon a zgodom chetvertovanij Diffid buv ostannim princom Uelskim ne anglijcem Pislya porazki u vijni Diffida bulo stracheno a titul princa Uelskogo pochali nositi spadkoyemci anglijskogo prestolu pochinayuchi z Eduarda II otrimav titul 1301 roku sina Eduarda I yakij narodivsya u zamku Karnarvon u kvitni 1284 roku Shema zamku Pislya peremogi u vijni Eduard I uzyavsya do posilennya anglijskogo vplivu v Uelsi Okrim zamku v Karnarvoni Eduard pochav budivnictvo zamkiv Konvi Harlek Vidpovidalnim za budivnictvo zamku buv vidatnij vijskovij arhitektor togo chasu Vidpovidno do chasopisiv lat Flores Historiarum u chasi provedennya budivelnih robit v Karnarvoni bulo znajdeno tilo rimskogo imperatora Magna Maksima yake bulo perepohovano v miscevij cerkvi Okrim zamku bulo zmineno j same misto bulo dodano miski stini poyednani iz zamkom bulo zvedeno novu pristan Persha zgadka pro budivnictvo v Karnarvoni datuyetsya 24 chervnya 1283 roku koli bulo virito riv sho vidokremlyuvav zamok vid mista roztashovanogo na pivnochi Navkolo miscya roztashuvannya majbutnogo kam yanogo zamku bulo postavleno timchasovij chastokil lat bregatium poklikanij zahishati ce misce do tih pir poki ne buli b zvedeni stini zamku Derevina zavozilas vodnim shlyahom z dovoli viddalenih misc takih yak Liverpul Kamin zhe dostavlyavsya z susidnih misc takih yak ostriv Anglsi Sotni lyudej buli zajnyati vikopuvannyam rovu j zakladannyam fundamentu dlya majbutnogo zamku Misce budivnictva zamka stavalo vse bilshim j pochalo zalizati na misto v rezultati chogo deyaki budivli mista bulo znisheno Zhiteli znishenih budinkiv otrimali kompensaciyu lishe za tri roki Paralelno z budivnictvom stin zamku buduvalis derev yani apartamenti dlya Eduarda I i jogo druzhini Eleonori Kastilskoyi yaki vidvidali Karnarvon v seredini lipnya 1283 roku j zupinilis v zamku na misyac Istorik arhitekturi Arnold Tejlor vvazhaye sho koli Eduard I i jogo druzhina Eleonora vidvidali Karnarvon pid chas Velikodnya 1284 roku Orlova vezha angl Eagle Tower bula vzhe zbudovana V statuti pro Uels sho vijshov u Ridlani 3 bereznya 1284 roku jdetsya sho mistu Karnarvon bulo nadano prava mista sho malo svoyih predstavnikiv u Parlamenti angl borough a takozh administrativnogo centru grafstva Gvined Stini mista buli majzhe zbudovani vzhe do 1285 roku Roboti zh nad zamkom trivali U 1289 roci vidatki na budivnictvo zamku buli neznachnimi a u 1292 roci pripinilis Eduard I vitrativ 80 000 na budivnictvo zamkiv v Uelsi v period z 1277 do 1304 roku a v period z 1277 do 1329 roku 95 000 Do 1292 roku na budivnictvo zamku ta miskih stin pishlo 12 000 Pislya zvedennya pivdennoyi stini ta miskih stin yaki otochuvali Karnarvon v zahisne kilce mav zvoditis pivnichnij fasad zamku U 1294 roci vallijci pidburili povstannya pid provodom Karnarvon buduchi administrativnim centrom i simvolom anglijskoyi vladi v Uelsi buv pershochergovoyu cillyu dlya vallijciv U veresni voni zahopili misto zavdayuchi u toj samij chas silni poshkodzhennya stinam mista Zamok bulo zahisheno tilki rovom i timchasovimi ukriplennyami vnaslidok chogo buv shvidko zahoplenij Nevdovzi pislya cih podij pochalas silna pozhezha Vlitku 1295 roku anglijci visunulis v pohid na Karnarvon j uzhe v listopadi togo samogo roku uzyalis zanovo zvoditi ukriplennya Miskim stinam nadavavsya najvishij prioritet zavdyaki chomu vidnovlyuvalni roboti vdalos zavershiti za dva misyaci do zakinchennya vidvedenogo terminu Vidnovlennya stalo anglijskij skarbnici u 1195 priblizno polovina sumi yaku bulo pervinno vitracheno na stini Pislya cogo vsi zusillya buli spryamovani na zavershennya budivnictva zamku zupinene 1292 roku Pislya pridushennya povstannya Eduard virishiv zvesti zamok Bomaris na ostrovi Anglsi Kontrolyuvati roboti mav Dzhejms iz Sen Dzhordzha v rezultati chogo kontrol za budivnictvom zamku v Karnarvoni uzyav na sebe inshij vijskovij arhitektor Do kincya 1301 roku na pivnichnu stinu j vezhi bulo vitracheno dodatkovi 4 500 Vidatki u period z listopada 1301 do veresnya 1304 roku nevidomi mozhlivo cherez te sho bagato lyudej zajnyatih na budivnictvi bulo perekinuto na pivnich dlya dopomogi u vijni z Shotlandiyeyu Vidpovidno do dokumentiv tih rokiv v zhovtni 1300 roku Volter z Gereforda buv u Karlajli Voseni 1304 roku vin povernuvsya u Karnarvon j roboti vidnovilis Pislya jogo smerti 1309 roku jogo misce zajnyav Genri z Ellertona Zvedennya zamku trivalo bez istotnih zvolikan azh do 1330 roku Razom za period z 1284 do 1330 roku na budivnictvo zamku bulo vitracheno vid 20 000 do 25 000 Ce bula velichezna suma na ti chasi Podalshi budivelni roboti v zamku buli neznachnimi j use sho lishilos vid zamku nini v osnovnomu zbereglos z chasiv pravlinnya Eduarda I Nezvazhayuchi na veliki vidatki bagato sho planuvalos pobuduvati v zamku ne bulo do kincya zdijsneno Napriklad tilni chastini vorit Korolya vhid z boku mista j vorit Korolevi vhid z pivdenno shidnogo boku buli zalisheni nezavershenimi Period z XIV stolittya donini Vnutrishnij dvir zamku Karnarvon Misto Karnarvon buduchi stoliceyu pivnichnogo Uelsu malo postijnij garnizon Pershi dva stolittya pislya pravlinnya Eduarda I mizh vallijcyami ta anglijcyami stosunki buli dovoli napruzhenimi Sposterigalos vidtisnennya vallijciv vid najvazhlivishih posad Na pochatku XV stolittya napruzhenist vililas u chergove povstannya 1400 1415 yake ocholiv Ovajn Glindur Pid chas povstannya zamok Karnarvon buv odniyeyu z najgolovnishih cilej povstanciv Vzyatij v oblogu 1401 roku U listopadi togo samogo roku poblizu zamku vidbulas bitva angl Battle of Tuthill mizh jogo garnizonom ta povstancyami sho ne mala rezultatu dlya zhodnoyi storoni U 1403 1404 rokah zamok znovu buv pid oblogoyu vallijciv i soyuznikiv francuziv chiselnist garnizonu do togo chasu stanovila blizko 30 cholovik Vstup 1485 roku na anglijskij prestol dinastiyi Tyudoriv sho mali vallijske korinnya oznachav zmini v upravlinni Uelsom Za yih pravlinnya vorozhist mizh dvoma narodami pomitno zmenshilas V rezultati anglijski zamki zbudovani v Uelsi vklyuchayuchi zamok v Karnarvoni pripinili vidigravati suttyevu rol z utrimannya Uelsu za Angliyeyu j buli polisheni Kartina z Karnarvonom 1830 1835 roki Vilyam Terner Stini zamku j vezhi buduchi kam yanimi zalishalis u garnomu stani Ale vse sho bulo zrobleno z dereva napriklad dahi zgnilo Vidomo sho do 1620 roku dahi mali tilki Orlova vezha j vorota Korolya angl King s Gate Budivli ta sporudi vseredini zamku takozh buli u poganomu stani oskilki vse cinne sklo j zalizo z nih bulo znyato Nezvazhayuchi na svij zanedbanij stan zamok yakij pid chas gromadyanskoyi vijni kontrolyuvavsya royalistami pribichniki Parlamentu brali v oblogu trichi Komendantom forteci buv Dzhon Bajron 1 j baron Bajron U 1646 roci zamok zdavsya vijskam Parlamentu Pislya cogo zamok Karnarvon bilshe ne brav uchasti u zhodnih vijnah U 1660 roci vijshov nakaz pro jogo znesennya ale robota z jogo rujnuvannya bula shvidko pripinena a mozhlivo nikoli j ne pochinalas Zamok perebuvav u zanedbanomu stani azh do kincya XIX stolittya Pochinayuchi z 1870 h uryad pochav vidilyati koshti dlya togo shob privesti jogo do ladu Obov yazki z kontrolyu robit uzyav na sebe Llivelin Terner Buli vidremontovani shodi zubci stin i vezh dahi riv nezvazhayuchi na opir miscevih zhiteliv bulo ochisheno vid budivel oskilki voni psuvali viglyad Pid pokrovitelstvom Upravlinnya gromadskih robit zamok pochinayuchi z 1908 roku otrimav zahist yak budivlya sho maye vazhlive istorichne znachennya U 1911 roci vpershe v zamku Karnarvon bulo provedeno ceremoniyu prisvoyennya titulu investitura princa Uelskogo Eduardu VIII U 1969 roci v zamku provodilas investitura princa Charlza Popri te sho zamok ye vlasnistyu anglijskoyi koroni z momentu jogo zvedennya vin perebuvaye pid ohoronoyu CADW organizaciya z ohoroni istorichnih pam yatok Uelsu U 1986 roci zamok uvijshov do skladu Ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO Zamki ta miski stini Korolya Eduarda I u Gvinedi angl Castles and Town Walls of King Edward I in Gwynedd V zamku znahoditsya muzej vallijskih korolivskih strilciv ArhitekturaOrlova vezha najvisha vezha zamku Na dizajn zamku vplinulo bazhannya zrobiti z nogo velichnij simvol anglijskoyi vladi nad Uelsom Ce bulo osoblivo vazhlivo oskilki Karnarvon todi mav buti administrativnim centrom pivnichnoyi chastini priyednanih teritorij Na roztashuvannya zamku vplinuv vibir najzruchnishogo geografichnogo polozhennya Vazhlivu rol u vibori miscya takozh vidigralo roztashuvannya pagorbu sho vikoristovuvavsya dlya jogo derev yanogo normandskogo poperednika Stini zamku vidgorodzhuyut vuzkij shozhij na grubu visimku prostir Cej prostir bulo podileno na dvi chastini verhnya shidna j nizhnya zahidna vidpovidno Shidna chastina mala mistiti apartamenti dlya korolya yaki vtim nikoli ne buli zaversheni Rozdilennya pripuskalo nayavnist dlya ciyeyi meti specialnih sporud yaki takozh ne bulo zbudovano Zovnishnij viglyad zamku vidriznyayetsya vid inshih zamkiv zvedenih Eduardom nizkoyu kolorovih smug u stinah yaki takim chinom buli shozhimi na stini Konstantinopolya Umisne vikoristannya prijomiv budivnictva sho zastosovuvalis v Rimskij imperiyi malo pidvishiti avtoritet Eduarda I yak pravitelya Takozh vvazhayetsya sho na konstrukciyu zamku vplinula mriya rimskogo imperatora Magna Maksimusa pro fort najkrasivishij yakij lyudi bud koli bachili v mezhah mista roztashovanogo poblizu girla richki u girskij miscevosti navproti ostrova Eduard virishiv sho cim fortom buv rimskij Segoncij Okrim smug riznogo koloru z yakih skladalis stini zamok Karnarvona vidriznyavsya vid inshih zamkiv vezhami yaki u nogo buli ne kruglimi a bagatokutnimi Vvazhayetsya sho vibir same takoyi formi vezh takozh mav asociyuvatis iz vezhami Konstantinopolya Orlova vezha u zahidnij chastini zamku bula najbilshoyu Na nij roztashovani tri bashti kozhna z yakih v minulomu vinchalas statuyami orliv U vezhi bulo velike primishennya j mozhlivo yiyi bulo zvedeno dlya Otto de Grandsona pershogo yusticiara Uelsu Zamok takozh mav specialnu bramu yakoyu vidviduvachi mogli do nogo potrapiti plivuchi vverh richkoyu Sent Nezavershena vnutrishnya chastina vorit Korolya Zamok maye dva osnovnih vhodi Odin dozvolyaye proniknuti v zamok tilki z roztashovanogo na pivnochi mista vorota Korolya inshij znahoditsya na pivdennomu shodi j dozvolyaye potrapiti v zamok ne zahodyachi do mista vorota Korolevi angl Queen s Gate Vorota ohoronyalis tipovimi dlya togo chasu potuzhnimi ukriplennyami z vezhami z oboh storin vid vhodu Yaksho b budivnictvo vorit Korolya bulo zaversheno to lyudina mala bi projti dvoma pidjomnimi mostami cherez p yat vhodiv pid shistoma gratami sho opuskalis projti povorot na 90 gradusiv j tilki pislya cogo vin opinivsya b u zahidnij chastini zamku Dorogoyu bulo bezlich bijnic ta dir ubivc U nishi nad vhodom v vorota Korolya 1321 roku bulo sporudzheno statuyu Eduarda II U toj chas yak stina j vezhi zalishilis majzhe nedotorkanimi vse sho zalishilos vid budivel vseredini zamku ce yih fundament Yaksho u verhnij chastini zamku mali znahoditis apartamenti korolya to v nizhnij taki budivli yak kuhni Kuhni znahodilis odrazu na zahid vid vorit Korolya Inshoyu klyuchovoyu detallyu vnutrishnogo prostoru zamku buv tak zvanij Velikij Hol angl Great Hall sho primikav do pivdennogo boku nizhnoyi chastini zamku Vid ciyeyi sporudi lishivsya tilki fundament ale za svoyih najkrashih chasiv Velikij Hol buv vrazhayuchoyu budivleyu z garnoyu arhitekturoyu de provodilis rizni urochisti zahodi Primitkihttp www gatehouse gazetteer info Welshsites 90 html British Listed Buildings 2010 d Track Q25118129 https vocaleyes co uk research heritage access 2022 benchmark Prestwich Michael Edward I P 196 Prestwich Michael Edward I P 216 Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls P 4 Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls PP 6 7 Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls P 7 Davies R R The Age of Conquest Wales 1063 1415 P 353 Carpenter David The Struggle for Mastery Britain 1066 1284 P 510 Prestwich Michael Edward I PP 126 7 Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls P 9 Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls P 10 Taylor Arnold The Welsh Castles of Edward I P 78 Taylor Arnold The Welsh Castles of Edward I P 94 Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls P 10 11 Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls P 13 McNeil Tom English Heritage Book of Castles P 42 43 Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls P 12 Taylor Arnold The Welsh Castles of Edward I P 85 Taylor Arnold The Welsh Castles of Edward I P 86 Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls P 15 Taylor Arnold The Welsh Castles of Edward I P 90 Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls P 16 17 Allen Brown Reginald The Architecture of Castles A Visual Guide P 87 Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls P 19 Davis R R The Revolt of Owain Glyn Dŵr PP 68 69 Davies R R The Revolt of Owain Glyn Dŵr P 105 Friar Stephen The Sutton Companion to Castles P 124 Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls P 20 Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls P 21 anglijskoyu Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2011 Procitovano 23 zhovtnya 2011 Brown Allen The Architecture of Castles A Visual Guide P 86 Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls P 25 Brown Allen The Architecture of Castles A Visual Guide P 87 Brown Allen The Architecture of Castles A Visual Guide P 88 Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls P 30 Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls P 26 Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls P 38 Taylor Arnold Caernarfon Castle and Town Walls P 33 LiteraturaAllen Brown Reginald 1984 The Architecture of Castles A Visual Guide B T Batsford ISBN 0 7134 4089 9 Davies R R 1995 The Revolt of Owain Glyn Dŵr Oxford Oxford University Press ISBN 9780198205081 Friar Stephen 2003 The Sutton Companion to Castles Stroud Sutton Publishing ISBN 978 0 7509 3994 2 McNeill Tom 1992 English Heritage Book of Castles London English Heritage and B T Batsford ISBN 0 7134 7025 9 Smith J B 2004 Llywelyn ap Gruffudd d 1282 Oxford Oxford University Press arhiv originalu za 24 veresnya 2015 procitovano 24 zhovtnya 2011 Taylor Arnold 1986 1963 The Welsh Castles of Edward I London Hambledon Press ISBN 0 907628 71 0 Taylor Arnold 1997 1953 Caernarfon Castle and Town Walls vid 4th Cardiff Cadw Welsh Historic Monuments ISBN 1 85760 042 8 Wilson David M Hurst D Gillian 1970 PDF Medieval Archaeology 14 155 208 arhiv originalu PDF za 17 grudnya 2010 procitovano 24 zhovtnya 2011Posilannya angl Arhitektura j foto zamku Karnarvon 2 lyutogo 2008 u Wayback Machine Zamki ta miski stini Korolya Eduarda I u Gvinedi na sajti Svitovoyi spadshini YuNESKO 2 bereznya 2012 u Wayback Machine angl