Замок Берегомет (рум. Castelul Berhomet) — колишня резиденція графа Миколи Василька, в князівстві Буковини. Замок було розграбовано та спалено російськими солдатами в 1915 році під час Першої світової війни.
Замок Берегомет | |
---|---|
48°10′05″ пн. ш. 25°19′17″ сх. д. / 48.168055560027774220° пн. ш. 25.32138889002778015° сх. д.Координати: 48°10′05″ пн. ш. 25°19′17″ сх. д. / 48.168055560027774220° пн. ш. 25.32138889002778015° сх. д. | |
Тип | маєток |
Країна | Україна |
Розташування | Берегомет |
Замок Берегомет (Україна) | |
Замок Берегомет у Вікісховищі |
Історія
Початок будівництва замку може бути датований 40-ми роками XIX століття, коли барон Жордаки Василько почав розширювати свій особняк. Його син Олександр завершив будівництво і спорудив вежу в 80-х роках XIX століття. На початку свого другого президентського терміну (1888—1991) він, як губернатор Буковини почав електрифікацію Чернівцях і області. Його родова резиденція в Берегометі була одною із перших електрифікованих місць, за межами Чернівців. Будівля складалося з декількох з'єднаних частин, основна частина була в башті з високим дахом. Фасад був частково в сільському дерев'яному стилі.
Замок і садиба була частиною родової резиденції сім'ї Василько з 1888 року . З початком Першої світової війни в 1914 році, він був переданний у власність Таємної ради губернатором Буковини.
«Wiener Zeitung» 26 лютого 1915 повідомив: „На додаток до численних спустошень зроблених російськими козацькими ордами на Буковині, був також знищений замок в Берегометі, резиденція графа Миколи Василько“.
Спочатку замок займав штаб російської армії. Потім в ньому були розквартировані російські офіцери, які неодноразово висловлювали своє незадоволення тим, що власник не виступав на стороні Російської імперії. В кінці 1915 року замок в Берегометі піддався мародерству та розграбуванню зі сторони російських солдат та офіцерів. З замку було винесено всі цінні речі, меблі, картини, а також гроші та цінності, а також „Дуже цінна колекція рогів оленів“. Вони також вкрали цінну домашню худобу (в тому числі 300 симентальських корів) та коней, включаючи кухонне приладдя. Останні російські військові, котрі зайняли Берегомет, знайшли замок та повністю його розграбували.
Замок був спалений в лютому 1915 року. Підпал здійснили козаки, вони вилізли на дах і облили його бензином. По всьому замку були розкладенні патрони, в розрахунку, що коли вогонь до них дійде, то вони вибухнуть. Дозвіл надав російський полковник з метою помсти графу Василько за створення окремого полку добровольців «Гуцульсько-буковинський легіон».
Джерела та література
- Wiener Bilder, Nr. 10, vom Sonntag, 7. März 1915, S. 7
- Wiener Zeitung (Abendpost) Nr. 46, vom Freitag, 26. Februar 1915, S, 1 f.
- (Neuigkeits-) Welt Blatt Nr. 47, vom Samstag, 27. Februar 1915, S. 3
- [1] Innsbrucker Nachrichten Nr.138 (Abendausgabe), vom Mittwoch, 17. März 1915, S. 1
- Neue Freie Presse Nr. 19038 (Abendblatt), vom Mittwoch, 22. August 1917, S. 3
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zamok Beregomet rum Castelul Berhomet kolishnya rezidenciya grafa Mikoli Vasilka v knyazivstvi Bukovini Zamok bulo rozgrabovano ta spaleno rosijskimi soldatami v 1915 roci pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Zamok Beregomet48 10 05 pn sh 25 19 17 sh d 48 168055560027774220 pn sh 25 32138889002778015 sh d 48 168055560027774220 25 32138889002778015 Koordinati 48 10 05 pn sh 25 19 17 sh d 48 168055560027774220 pn sh 25 32138889002778015 sh d 48 168055560027774220 25 32138889002778015TipmayetokKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaBeregometZamok Beregomet Ukrayina Zamok Beregomet u VikishovishiIstoriyaPochatok budivnictva zamku mozhe buti datovanij 40 mi rokami XIX stolittya koli baron Zhordaki Vasilko pochav rozshiryuvati svij osobnyak Jogo sin Oleksandr zavershiv budivnictvo i sporudiv vezhu v 80 h rokah XIX stolittya Na pochatku svogo drugogo prezidentskogo terminu 1888 1991 vin yak gubernator Bukovini pochav elektrifikaciyu Chernivcyah i oblasti Jogo rodova rezidenciya v Beregometi bula odnoyu iz pershih elektrifikovanih misc za mezhami Chernivciv Budivlya skladalosya z dekilkoh z yednanih chastin osnovna chastina bula v bashti z visokim dahom Fasad buv chastkovo v silskomu derev yanomu stili Zamok i sadiba bula chastinoyu rodovoyi rezidenciyi sim yi Vasilko z 1888 roku Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni v 1914 roci vin buv peredannij u vlasnist Tayemnoyi radi gubernatorom Bukovini Wiener Zeitung 26 lyutogo 1915 povidomiv Na dodatok do chislennih spustoshen zroblenih rosijskimi kozackimi ordami na Bukovini buv takozh znishenij zamok v Beregometi rezidenciya grafa Mikoli Vasilko Spochatku zamok zajmav shtab rosijskoyi armiyi Potim v nomu buli rozkvartirovani rosijski oficeri yaki neodnorazovo vislovlyuvali svoye nezadovolennya tim sho vlasnik ne vistupav na storoni Rosijskoyi imperiyi V kinci 1915 roku zamok v Beregometi piddavsya maroderstvu ta rozgrabuvannyu zi storoni rosijskih soldat ta oficeriv Z zamku bulo vineseno vsi cinni rechi mebli kartini a takozh groshi ta cinnosti a takozh Duzhe cinna kolekciya rogiv oleniv Voni takozh vkrali cinnu domashnyu hudobu v tomu chisli 300 simentalskih koriv ta konej vklyuchayuchi kuhonne priladdya Ostanni rosijski vijskovi kotri zajnyali Beregomet znajshli zamok ta povnistyu jogo rozgrabuvali Zamok buv spalenij v lyutomu 1915 roku Pidpal zdijsnili kozaki voni vilizli na dah i oblili jogo benzinom Po vsomu zamku buli rozkladenni patroni v rozrahunku sho koli vogon do nih dijde to voni vibuhnut Dozvil nadav rosijskij polkovnik z metoyu pomsti grafu Vasilko za stvorennya okremogo polku dobrovolciv Guculsko bukovinskij legion Dzherela ta literatura Wiener Bilder Nr 10 vom Sonntag 7 Marz 1915 S 7 Wiener Zeitung Abendpost Nr 46 vom Freitag 26 Februar 1915 S 1 f Neuigkeits Welt Blatt Nr 47 vom Samstag 27 Februar 1915 S 3 1 Innsbrucker Nachrichten Nr 138 Abendausgabe vom Mittwoch 17 Marz 1915 S 1 Neue Freie Presse Nr 19038 Abendblatt vom Mittwoch 22 August 1917 S 3