Залісся колишнє село на Закерзонні а тепер південно східна частина міста Ряшева розташованого в Польщі Підкарпатське воє

Залісся — колишнє село на Закерзонні, а тепер — південно-східна частина міста Ряшева, розташованого в Польщі, Підкарпатське воєводство.

Мікрорайон

Залісся

пол. Zalesie

Греко-католицька церква

Координати ^{H G O}

Країна	ПольщаПольща
Воєводство	Підкарпатське
Місто	Ряшів
Перша згадка	1400
Часовий пояс	, влітку
Телефонний код	(+48) 17
Поштовий індекс	35-000
Автомобільний код	RZE

Залісся

Залісся (Польща)

Історія

Село відоме з 1400 р. у власності Пілецьких.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1895 р. Залісє знаходилось у Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було 116 будинків і 700 мешканці, з них 450 римо-католиків, 221 греко-католик і 29 юдеїв. Хоча шематизм того року засвідчив наявність 296 греко-католиків у селі та ще неуточнена кількість у присілку Чекай. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.

На 01.01.1939 році в селі проживало 920 мешканців, з них 310 українців-грекокатоликів, 600 поляків і 10 євреїв. Село входило до ґміни Слоцина Ряшівського повіту Львівського воєводства.

1945 року з села до СРСР вивезли 27 українців (8 родин). Переселенці прибули до Львівської та Тернопільської областей. Решта українців не могла протистояти антиукраїнському терору й етноциду після Другої світової війни.

У 1977 р. село приєднане до міста і відтоді з’явилися висотні будівлі посеред садибної забудови.

Церква

Граф Ян Клеменс Браницький своєю грамотою 2 липня 1737 р. надав греко-католицькому священику Білої Андрієві Русинкевичу ріллю для утримання пароха в парохії.

В 1831 р. в селі була греко-католицька парохіяльна церква Собору Пресвятої Богородиці Каньчузького деканату Перемишльської єпархії, у селі було 183 парохіян і ще 5 у присілку Чекай. Парохія охоплювала також 10 міст (Ряшів, Тичин, Ланьцут, Сендзішув, Глогув, Тарнів, Бохня, Кольбушова, Тарнобжег, Ропчиці) і 24 села (Біла, Матисівка, Драбинянка, Кельнарова, Руське Село, Слотина, Малява, Красне, Крачкова, Забратівка, Лукавець, Лонка, Бзянка, Богухвала, Березівка, Мровля, Братковичі, Чекай, Старе Місто, Рафалівська Воля, Пшибишувка, Будивой, Хмільник, Старонива). У 1889 р. змурована нова церква Собору Пресвятої Богородиці. Багатолітнім парохом церкви був отець Іван Негребецький, який на місці старої дерев'яної побудував нову муровану церкву.

У міжвоєнний час парохія входила до Лежайського деканату Перемишльської єпархії.

Після виселення українців церква перетворена на костел.

Примітки

. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 3 січня 2018.
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 112.
. Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 4 грудня 2017.
. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 7 грудня 2017.
Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 57 [ 10 листопада 2017 у Wayback Machine.] (лат.)

Див. також

Zalesie z Czekajem i Przylaskiem, 4 (14) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 339. (пол.)

[1] . Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 3 січня 2018.

[2] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 112.

[3] . Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 4 грудня 2017.

[4] . Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 7 грудня 2017.

[5] Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 57 [ 10 листопада 2017 у Wayback Machine.] (лат.)