Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Залізничний транспорт Естонії являє собою мережу залізниць загальною протяжністю 1320 км (за станом на 2005 рік), з яких електрифіковано 132 км. Ширина колії на всій мережі становить 1524 мм. Основний залізничний вузол знаходиться в Таллінні. Провідними операторами є національні компанії «Eesti Raudtee» та «Elron».
Історія
(включно із зруйнованими)
24 жовтня року було відкрито першу в Естонії залізниця на ділянці Палдіскі — Ревель — Нарва — Гатчина. У тому ж році ця ділянка була з'єднана із Петербурзько-Варшавською залізницею. Балтійське залізничне товариство подовжило лінію в 1870 році від Гатчини до Тосно, в результаті чого виникла зв'язка з Миколаївською залізницею.
У 1877 році відкрилася залізнична лінія Тапа — Дерпт, яка в 1897 році була продовжена до Валга, де була з'єднана із [lv], яка будувалася, по ній за два роки пішли поїзди. У 1896 році було завершено будівництво першої вузькоколійної (750 мм) залізниці Валга — Пярну, в 1897 році була відкрита залізнична гілка від Мийзакюла до Вільянді, і звідти — до Пайде і порту в Ревелі. Постійний рух між цими містами виникло в 1901 році.
Самостійна Естонська залізниця («ЕЖД») була створена 15 листопада 1918 року на базі Північно-Західної залізниці, Першого товариства підвозних ліній і ділянок військово-морської і військово-польової залізниці.
У 1931 році було завершено будівництво ширококолійної залізниці Тарту — Печори, і Естонія отримала пряме сполучення з центральними регіонами Росії і України.
У 1940 році, коли Естонська залізниця була включена в залізничну мережу СРСР, протяжність публічних залізничних шляхів Естонії склала 1 447 км, з них 772 км — широкої колії і 675 км — вузькоколійки.
Перехід від паровозів на тепловози завершився в 1959 році і тривав два роки. Однією з важливих баз став порт , зїєднаний із залізницею у 1986 році.
У 1963 році Естонська залізниця була об'єднана з залізницями Латвії та Литви, ставши .
У 1991 році, після відновлення незалежності Естонської Республіки, раніше воєнізована організація набрала економічні функції транзитного каналу. Державне підприємство «Естонська залізниця» було створене 1 січня 1992 року. В цьому ж році було встановлено членство Естонської залізниці в Міжнародному союзі залізниць та Організації співробітництва залізниць.
У 1997 році підприємство було перетворено на акціонерне товариство «Eesti Raudtee». У 1998 році був оголошений міжнародний конкурс з метою заснування акціонерного товариства і інвестора для організації міжнародних пасажирських перевезень. За рішенням уряду 2000 року Естонське приватизаційне агентство (ЕПА) оголосило міжнародний конкурс на приватизацію 66 % акцій АТ «Eesti Raudtee», що проходив в два етапи.
У 2001 році генеральний директор (BRS) уклав договір на приватизацію 66 % АТ «Eesti Raudtee».
У 2007 році Естонська Республіка викупила назад 66 % акцій за 2,35 мільярда крон. Причина — завищені тарифи на перевезення вантажів і лобіювання інтересів американських виробників залізничних машин, не пристосованих для роботи в країнах ЄС та СНД.
У 2009 році в комерційному регістрі зареєстровано поділ АТ «Eesti Raudtee», в ході якого створено два дочірніх підприємства: AS EVR Infra — підприємство з управління та обслуговування інфраструктури та AS EVR Cargo — підприємство в сфері вантажоперевезень.
Транзит
Динаміка перевезених транзитних вантажів виглядає наступним чином:
| Рік | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Кількість транзитних вантажів (млн тон) | 23,7 | 24,8 | 28,9 | 31,6 | 37,1 | 39,4 | 38,5 | 42,1 | 42,1 | 42,8 | 44,3 |
Залізничні гілки
Станом на 2017 рік в Естонії функціонують вісім основних залізничних гілок.
| Залізнична ділянка | Рік відкриття | Довжина (км) |
|---|---|---|
| [pl] | 1889 | 96,5 |
| [et] | 1870 | 20,8 |
| [et] | 1905 | 24,6 |
| [ru] | 1960 | 3,4 |
| [de] | 1928/1973 | 69,5 |
| [de] | 1901/1971 | 153,6 |
| Таллін — Кейла | 1870 | 26,8 |
| Таллін — Нарва | 1870 | 211 |
| [et] | 1876 | 112,5 |
| [de] | 1887 | 82,5 |
| [et] | 1931 | 87,3 |
Електрифіковані лінії
Естонська залізниця електрифікована постійним струмом (3 кВ) протягом 132,2 км під приміський рух.
- 'Таллінн — Аегвійду' — протяжністю 56,7 км.
- Станції та пункти зупинки (14): Таллінн-Балти, Кітсекюла, з.п. Юлемісте, ст. Юлемісте, Вессей, Лагеді, Кулл, Арукюла, Раазіку, парила, Кехра, Лахінгувялья, Мустйие, Аегвійду.
- 'Таллінн — Кейла — Рійзіпере' — протяжністю 51,3 км.
- Станції та пункти зупинки (22): Таллінн-Балти, Таллінн-Коплі, Ліллекюла, Тондій, Ярве, Рахумяе, Нимме, Хійу, Ківімяе, Пяескюла, Лаагрі, Урда, Падула, Сауе, Валинга, Кейла, Кулна, Вазалемма, Кібуна, лайтс, Яаніка, Рійзіпере.
- 'Кейла — Палдіскі' — протяжністю 20,8 км.
- Станції та пункти зупинки (7): Кейла, Нійтвялья, Клоога, Клоога-Аедлінн, Пиллкюла, Лаокюла, Палдіскі.
А також невелике відгалуження 'Клоога — Клоогаранна' протяжністю 3,4 км.
Див. також
- Eesti Raudtee
- Elron (Elektriraudtee)
Примітки
- pdf / 5 / 21-23.pdf Структурні реформи на АТ «Естонська залізниця» [ 1 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Транспорт Російської Федерації № 5 2006 г.
- Прибалтийская железная дорога [ 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] — Велика Радянська Енциклопедія
- modules.php? name = News & file = view & news_id = 1959 Парламент Естонії ухвалив рішення про націоналізацію залізниці. 2006-12-09 [ 20 травня 2018 у Wayback Machine.] // Європейський Петербург.
Посилання
- в Хаапсалу (англ.)(ест.)(рос.)
- Сайт Естонської залізниці [ 28 серпня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)(ест.)(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zaliznichnij transport Estoniyi yavlyaye soboyu merezhu zaliznic zagalnoyu protyazhnistyu 1320 km za stanom na 2005 rik z yakih elektrifikovano 132 km Shirina koliyi na vsij merezhi stanovit 1524 mm Osnovnij zaliznichnij vuzol znahoditsya v Tallinni Providnimi operatorami ye nacionalni kompaniyi Eesti Raudtee ta Elron Estonski zaliznici na 2015 rik Baltijskij vokzal v TalliniIstoriyaZaliznici dlya pasazhirskogo koristuvannya na 2008 rik Vsi zaliznici Estoniyi vklyuchno iz zrujnovanimi Stadler FLIRT na Baltijskomu vokzali Tallinn 24 zhovtnya roku bulo vidkrito pershu v Estoniyi zaliznicya na dilyanci Paldiski Revel Narva Gatchina U tomu zh roci cya dilyanka bula z yednana iz Peterburzko Varshavskoyu zalizniceyu Baltijske zaliznichne tovaristvo podovzhilo liniyu v 1870 roci vid Gatchini do Tosno v rezultati chogo vinikla zv yazka z Mikolayivskoyu zalizniceyu U 1877 roci vidkrilasya zaliznichna liniya Tapa Derpt yaka v 1897 roci bula prodovzhena do Valga de bula z yednana iz lv yaka buduvalasya po nij za dva roki pishli poyizdi U 1896 roci bulo zaversheno budivnictvo pershoyi vuzkokolijnoyi 750 mm zaliznici Valga Pyarnu v 1897 roci bula vidkrita zaliznichna gilka vid Mijzakyula do Vilyandi i zvidti do Pajde i portu v Reveli Postijnij ruh mizh cimi mistami viniklo v 1901 roci Samostijna Estonska zaliznicya EZhD bula stvorena 15 listopada 1918 roku na bazi Pivnichno Zahidnoyi zaliznici Pershogo tovaristva pidvoznih linij i dilyanok vijskovo morskoyi i vijskovo polovoyi zaliznici U 1931 roci bulo zaversheno budivnictvo shirokokolijnoyi zaliznici Tartu Pechori i Estoniya otrimala pryame spoluchennya z centralnimi regionami Rosiyi i Ukrayini U 1940 roci koli Estonska zaliznicya bula vklyuchena v zaliznichnu merezhu SRSR protyazhnist publichnih zaliznichnih shlyahiv Estoniyi sklala 1 447 km z nih 772 km shirokoyi koliyi i 675 km vuzkokolijki Perehid vid parovoziv na teplovozi zavershivsya v 1959 roci i trivav dva roki Odniyeyu z vazhlivih baz stav port zyiyednanij iz zalizniceyu u 1986 roci U 1963 roci Estonska zaliznicya bula ob yednana z zaliznicyami Latviyi ta Litvi stavshi U 1991 roci pislya vidnovlennya nezalezhnosti Estonskoyi Respubliki ranishe voyenizovana organizaciya nabrala ekonomichni funkciyi tranzitnogo kanalu Derzhavne pidpriyemstvo Estonska zaliznicya bulo stvorene 1 sichnya 1992 roku V comu zh roci bulo vstanovleno chlenstvo Estonskoyi zaliznici v Mizhnarodnomu soyuzi zaliznic ta Organizaciyi spivrobitnictva zaliznic U 1997 roci pidpriyemstvo bulo peretvoreno na akcionerne tovaristvo Eesti Raudtee U 1998 roci buv ogoloshenij mizhnarodnij konkurs z metoyu zasnuvannya akcionernogo tovaristva i investora dlya organizaciyi mizhnarodnih pasazhirskih perevezen Za rishennyam uryadu 2000 roku Estonske privatizacijne agentstvo EPA ogolosilo mizhnarodnij konkurs na privatizaciyu 66 akcij AT Eesti Raudtee sho prohodiv v dva etapi U 2001 roci generalnij direktor BRS uklav dogovir na privatizaciyu 66 AT Eesti Raudtee U 2007 roci Estonska Respublika vikupila nazad 66 akcij za 2 35 milyarda kron Prichina zavisheni tarifi na perevezennya vantazhiv i lobiyuvannya interesiv amerikanskih virobnikiv zaliznichnih mashin ne pristosovanih dlya roboti v krayinah YeS ta SND U 2009 roci v komercijnomu registri zareyestrovano podil AT Eesti Raudtee v hodi yakogo stvoreno dva dochirnih pidpriyemstva AS EVR Infra pidpriyemstvo z upravlinnya ta obslugovuvannya infrastrukturi ta AS EVR Cargo pidpriyemstvo v sferi vantazhoperevezen TranzitDinamika perevezenih tranzitnih vantazhiv viglyadaye nastupnim chinom Rik 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005Kilkist tranzitnih vantazhiv mln ton 23 7 24 8 28 9 31 6 37 1 39 4 38 5 42 1 42 1 42 8 44 3Zaliznichni gilkiVidnosna chastota ruhu primiskih poyizdiv 2016 rik Stanom na 2017 rik v Estoniyi funkcionuyut visim osnovnih zaliznichnih gilok Zaliznichna dilyanka Rik vidkrittya Dovzhina km pl 1889 96 5 et 1870 20 8 et 1905 24 6 ru 1960 3 4 de 1928 1973 69 5 de 1901 1971 153 6Tallin Kejla 1870 26 8Tallin Narva 1870 211 et 1876 112 5 de 1887 82 5 et 1931 87 3Elektrifikovani liniyiShema elektrifkaciyi Estonskih zaliznic na 2016 rik Estonska zaliznicya elektrifikovana postijnim strumom 3 kV protyagom 132 2 km pid primiskij ruh Tallinn Aegvijdu protyazhnistyu 56 7 km Stanciyi ta punkti zupinki 14 Tallinn Balti Kitsekyula z p Yulemiste st Yulemiste Vessej Lagedi Kull Arukyula Raaziku parila Kehra Lahinguvyalya Mustjie Aegvijdu Tallinn Kejla Rijzipere protyazhnistyu 51 3 km Stanciyi ta punkti zupinki 22 Tallinn Balti Tallinn Kopli Lillekyula Tondij Yarve Rahumyae Nimme Hiju Kivimyae Pyaeskyula Laagri Urda Padula Saue Valinga Kejla Kulna Vazalemma Kibuna lajts Yaanika Rijzipere Kejla Paldiski protyazhnistyu 20 8 km Stanciyi ta punkti zupinki 7 Kejla Nijtvyalya Klooga Klooga Aedlinn Pillkyula Laokyula Paldiski A takozh nevelike vidgaluzhennya Klooga Kloogaranna protyazhnistyu 3 4 km Div takozhEesti Raudtee Elron Elektriraudtee Primitkipdf 5 21 23 pdf Strukturni reformi na AT Estonska zaliznicya 1 lyutogo 2018 u Wayback Machine Transport Rosijskoyi Federaciyi 5 2006 g Pribaltijskaya zheleznaya doroga 7 lyutogo 2018 u Wayback Machine Velika Radyanska Enciklopediya modules php name News amp file view amp news id 1959 Parlament Estoniyi uhvaliv rishennya pro nacionalizaciyu zaliznici 2006 12 09 20 travnya 2018 u Wayback Machine Yevropejskij Peterburg Posilannyav Haapsalu angl est ros Sajt Estonskoyi zaliznici 28 serpnya 2018 u Wayback Machine angl est ros