Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Залізний купол англ Iron Dome івр כ פ ת ב ר ז ל Кіпат Барзель пересувна всепогодна система протиповітряної оборони розро

Залізний купол

Залізний купол

Залізний купол (англ. Iron Dome, івр. כִּפַּת בַּרְזֶל‎, Кіпат Барзель) — пересувна всепогодна система протиповітряної оборони, розроблена ізраїльським підприємством Rafael Advanced Defense Systems (Рафаель).

Залізний купол
image
Пускова установка «Залізного купола» поблизу міста Сдерот, Ізраїль (червень 2011)
ТипСистема протиракетної, протиартилерійської та протимінометної оборони
Походженняimage Ізраїль
Історія використання
На озброєнні2011–нині
Операториimage Ізраїль image Сінгапур
ВійниКонфлікт у секторі Газа, Операція «Хмарний стовп»
Історія виробництва
РозробникRafael Advanced Defense Systems
Розроблено2005–нині
ВиробникRafael Advanced Defense Systems
Вартість одиниці$ 90 000 за ракету
$ 50 мільйонів за батарею
Виготовлення2011–нині
Виготовлена
кількість		розгорнуто 5 батарей (15 пускових установок)
Характеристики
Вага90 кг
Довжина3 м
Діаметр160 мм
Механізм
детонації
Пускова
платформа
Три пускові установки, по 20 ракет-перехоплювачів кожен.
image Залізний купол у Вікісховищі
image
Радар РЛС «Залізного купола»
image
Центр управління батареєю «Залізного купола»

Система здатна перехоплювати та знищувати тактичні некеровані ракети та артилерійські снаряди, випущені з відстані від 4 до 70 км з траєкторією, що може загрожувати населеним пунктам, 2015 року система отримала можливість знищувати рухливі БЛА.

Основне призначення системи «Залізний купол» — захист цивільного населення півдня та півночі Ізраїлю. Тут використана технологія, яка раніше була створена для системи SPYDER фірми «Рафаель».

Система «Залізний купол» була взята на озброєння та вперше розгорнута 27 березня 2011 року, поблизу міста Беер-Шева. 7 квітня 2011 року система успішно знищила ракету Град, випущену з Сектору Гази. 10 березня 2012 року, The Jerusalem Post повідомила, що система перехопила 90 % ракет випущених з сектора Гази, й які мали влучити в населену місцевість.

Станом на листопад 2012 року, система перехопила та збила вже понад 400 ракет.

Система «Залізний купол» також здатна вражати літаки на висоті до 10 км.

Історія

Міністерство оборони Ізраїлю уклало з підприємством Рафаель контракт на створення системи в 2007 (після завершення другої війни в Лівані в 2006 р.), та виділило 811 мільйонів шекелів на створення двох систем для перехоплення ракет Кассам. В березні 2009 р. система була готова для випробувань, а в березні 2011 р. система вже була розгорнута біля міст поблизу сектора Гази. Система весь час опрацьовується та вдосконалюється для поліпшення можливостей пристосування до нових викликів, особливо у випадку, якщо в арсеналі Хамас з'являться потужніші ракети власного виробництва.

Залізний купол є складовою багатошарової ізраїльської системи протиракетної оборони, та призначений для знищення тактичних ракет, якими користується Хамас та Хезболла. Для знешкодження ракет з великим радіусом дії слугує система «Стріла», а для знищення ракет короткого та середнього радіуса дії, призначена система «Праща Давида», які мали бути прийняті на озброєння в 2014 р. Обидві системи були потрібні для знищення ракет та досконаліших які розробляв Іран (випробування завершено 2009 року). Американське підприємство Рейтеон уклало угоду про співпрацю з Рафаель 2011 року, сподіваючись, що Залізний купол стане гарним доповненням для системи захисту військових баз збройних сил США. Рейтеон та Рафаель також співпрацюють над створенням Пращі Давида. Система «Стріла» (Arrow) розроблялася спільно компаніями Боїнг та Israel Aerospace Industries.

У 2010 році Президент США Барак Обама подав до конгресу запит на $205 млн допомоги Ізраїлю для придбання двох батарей Залізний купол. Закон англ. Iron Dome Support Act, який набрав чинності в березні 2012 р., дає повноваження Президенту США надавати допомогу уряду Ізраїлю в придбанні та експлуатації системи Залізний купол. Конгрес виділив $675 млн на три роки.

У травні 2012 р. Конгрес США виділив $680 млн для проєкту Залізний купол до 2015 року. Пояснювальна доповідь закликала Агентство протиракетної оборони США (US MDA) розпочати тривалу співпрацю з Ізраїлем над програмою до виділення грошей.

Після року випробувань наприкінці листопаду 2017 року, система була визнана придатною для використання з військових кораблів. Одна батарея була встановлена на корабель INS Lahav типу . Система керування батареєю морського базування повністю інтегрована в систему управління наземними батареями «Залізного куполу».

«Залізний купол» морського базування призначений для захисту морських газових родовищ та морських торговельних шляхів Ізраїлю.

У лютому 2021 року стало відомо, що оновлена версія системи успішно пройшла черговий етап випробувань. Під час випробувань була перевірена здатність системи захищати від атак із застосуванням розвинених засобів ураження, з якими доведеться зіштовхнутись під час реального конфлікту на суходолі або на морі. Більш докладно про характеристики оновленої системи повідомлено не було.

Нова модифікація призначена для використання ізраїльськими ВПС, а також буде встановлена на корвети типу .

Специфікації

Система призначена для знищення тактичних некерованих ракет і артилерійських снарядів калібру 155 мм на відстані до 70 км. За словами виробника, Залізний купол може працювати вдень і вночі, при несприятливих погодних умовах, і може водночас реагувати на декілька ворожих ракет. У липні 2015 проведені виробником випробування підтвердили, що модернізована система здатна перехоплювати та знищувати БПЛА. Згодом Залізний купол мав стати дешевшим та ефективнішим засобом протидії БПЛА супротивника, аніж системи ЗРК «Петріот» та винищувачі.

Залізний Купол має три основні складові:

  • Радар виявлення та відстеження (англ. Detection & Tracking Radar) — виробництва ізраїльської оборонної компанії Elta;
  • Командний центр батареї (англ. Battle Management & Weapon Control, BMC) — створений ізраїльським виробником програмного забезпечення на замовлення Рафаель;
  • Пускова установка (англ. Missile Firing Unit) — запускає ракети-перехоплювачі Tamir (її бойова частина має ), оснащені електро-оптичними давачами і декількома крилами стернового керування для високої маневровості. Ракети виробляє Рафаель.

Радар виявляє запуск некерованої ракети і відстежує її траєкторію. Тоді командний центр обчислює очікувану точку удару за отриманими даними, і використовує цю інформацію для визначення того, чи загрожує виявлена ракета певній території, і лише у цьому разі запускає ракету-перехоплювач для її знищення перед тим, як вона досягне своєї цілі .

Типові батареї

Типова батарея Залізний купол складається з РЛС і трьох пускових установок, по 20 ракет-перехоплювачів у кожній, що дорівнює 60 ракет на батарею. Повідомляється, що одна батарея здатна захистити територію площею близько 150 км².

Енергетика зброї

Хоча «Залізний купол» довів свою дієвість проти ракетного обстрілу некерованими ракетами, представники міністерства оборони стурбовані тим, що у разі виникнення широкого конфлікту він не зможе впоратися з більшими арсеналами, якими володіє «Хезболла» в Лівані. Хоча в операції «Захисний край» він мав 90-відсоткову ймовірність влучання тільки по ракетах, спрямованих у населені пункти, було скоєно 735 перехоплень за ціною 70–100 000 доларів за перехоплювач; із приблизно 100 000 ракет, якими володіє Хезболла, системи «Залізний купол» можуть бути фінансово та фізично перевантажені десятками вхідних залпів. З 2014 року, зброя спрямованої енергії з нижчою вартістю системи та меншою ціною за постріл, досліджувалася як доповнення до Iron Dome. Твердотілові лазери в усьому світі мають рівні потужності — від 10 до 40 кВт; щоби безпечно знищити ракету на відстані 15–20 км, кілька малопотужних променів могли б узгоджуватися та сходитися в одному місці, щоби пропалити її зовнішню оболонку і знищити її. Оскільки лазерні промені стають викривленими та недієвими в умовах туману або великої хмарності, будь-яка лазерна зброя повинна бути доповнена Залізним куполом (зенітними ракетами).

1996 року ізраїльтяни розробили прототип лазера Nautilus і згодом розгорнули його в Кір'ят-Шмона, найпівнічнішому місті Ізраїлю вздовж кордону з Ліваном. Він використовував набір складників з інших систем і зумів утримувати промінь в одній точці протягом двох безперервних секунд, використовуючи ранній прототип радара Green Pine. Nautilus вдалося довести, що цей задум життєздатний, але система так і не була розгорнута в оперативних масштабах, оскільки уряд вважав, що відправлення наземних військ задля зупинення ракетного обстрілу безпосередньо у джерелі, була економічно вигіднішою.

На авіашоу в Сінгапурі 2014 року Рафаель представив власну лазерну систему протиповітряної оборони Iron Beam. Iron Beam — це зброя спрямованої енергії, створена для доповнення системи ППО Залізний купол за допомогою високоенергетичного лазера для знищення ракет, мінометних мін та інших повітряних загроз. Розробка системи почалася за деякий час після завершення спільної програми розвитку лазера Nautilus США та Ізраїлю.

У грудні 2014 року колишній начальник ВПС Ізраїлю і глава Boeing Israel Девід Іврі виявив інтерес до американської системи лазерної зброї (LaWS). Раніше того місяця ВМС США повідомили, що зброю LaWS було встановлено на десантний вертольотоносець USS Ponce та зосереджено на призначених цілях — із майже миттєвою руйнівністю, причому кожен лазерний постріл коштував менше ніж 1 долар.

У лютому 2022 року прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Бенет оголосив, що наземна лазерна система почне розгортатися протягом року, спочатку як дослідна, а згодом в оперативному режимі. Система спершу буде розташована на півдні країни у місцях, які найбільше загрожені ракетами, випущеними з сектору Газа; кінцева мета полягає у тому, щоб Ізраїль був оточений «лазерною стіною» для захисту від снарядів, ракет і БПЛА. Хоча лазери мають дешевшу ціну за один постріл, на них може впливати погода, вони мають низьку швидкострільність і меншу дальність стрільби. Через це, вони будуть використовуватися разом із Iron Dome у становищах, коли зможуть зменшити загальні витрати на перехоплення. Контракт на закупівлю системи Iron Beam був підписаний наступного місяця, однак виявилося, що графік запуску затягується на кілька років.

Водночас, Управління Конгресу США з бюджету (УКБ), 2021 року, не розглядало інфрачервоні давачі або нові типи ураження, такі як лазери чи іншу зброю спрямованої енергії, через те що ці системи, ймовірно, будуть мати дальність дії, яка надто невелика для створення загального захисту, наприклад проти крилатих ракет.

М-купол

У жовтні 2014 року Рафаель представив морську версію Iron Dome під назвою C-Dome. Він призначений для захисту суден у прибережних водах від загроз із балістичною траєкторією та зброї прямого нападу, випущеної під час атак насичення. C-Dome містить контейнер на 10 пострілів, завантажений перехоплювачами Tamir із вертикальним запуском для охоплення на 360 градусів, що не підтримується наземною системою Iron Dome; власний корабельний радар спостереження використовується, щоби відкинути потребу в окремому радарі керування вогнем. Система посідає невелику площу, що дозволяє встановлювати її на невеликих кораблях, таких як морські патрульні кораблі, корвети і навіть стаціонарні нафтові вишки. Зрештою, на дуже ранніх етапах розробки концепції, Рафаель підрахував, що на створення прототипу системи C-Dome може знадобитися менше року. Попередні обговорення з потенційними користувачами вже розпочато. C-Dome буде використовуватися на корветах 6 класу Sa'ar ВМС Ізраїлю. 18 травня 2016 року полковник Аріель Шир, керівник операційних систем Військово-морських сил Ізраїлю, оголосив, що система успішно перехопила та знищила залп ракет малої дальності під час розгортання на морському судні в морі. 27 листопада 2017 року ізраїльські військові повідомили про початкову оперативну спроможність C-Dome, завершивши понад 18 місяців інтеграції та проєктування.

Досвід використання

Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2012)

2011

Перші батареї Залізного купола було розгорнуто на початку 2011 року, неподалік військово-повітряних баз на півдні Ізраїлю.

4 квітня 2011 року, батарея Залізного купола, що перебувала неподалік міста Ашкелон, успішно перехопила та знищила ракету Град, запущену по місту. Це був перший випадок успішного знищення запущеної з сектору Гааза ракети з невеликим бойовим радіусом.

Листопад 2012: операція «Хмарний стовп»

image
Запуск протиракети системою «Залізний купол» під час операції Хмарний стовп, листопад 2012
Докладніше: Операція «Хмарний стовп»

Протягом операції Хмарний стовп системою Залізний купол було знищено 426 ракет, з коефіцієнтом успішних перехоплень 84 %. Системі не вдалось перехопити 81 ракету. Витрати на використані ракети-перехоплювачі склали $27 млн. Всього протягом операції з сектору Газа в бік Ізраїлю було запущено понад 1500 ракет. За даними видання IHS Jane's, збройні угрупування намагались перевантажити окремі батареї, запускаючи водночас якнайбільше ракет з різних пускових установок по одній місцевості. Для захисту Тель-Авіва від ракет Фаджр-5 була терміново розгорнута 5-та батарея Залізного купола.

Травень 2021

Під час ізраїльсько-палестинської кризи 2021 року Хамас випустив по Ізраїлю з 11 по 21 травня, понад 4300 ракет із Гази. За перші 24 години конфлікту було випущено 470 ракет, що значно більше, ніж у попередніх конфліктах. З цих ракет, 17 % були далекими ударами по Тель-Авіву, знову ж таки це більше, ніж раніше. Близько 680 ракет, випущених під час бойових дій, не впоралися і впали в секторі Газа; система «Залізний купол» перехопила близько 90 % ракет, які прямували до населених пунктів Ізраїлю. Під час операції «Залізний купол» збив завантажений бомбою безпілотник.

15 травня 2021 року Ізраїль завдав повітряного удару по 12-поверховій будівлі — вежі Джала, в якій розміщувалися офіси Associated Press (AP) і Аль-Джазіра в Газі, попередивши про евакуацію за годину. Ізраїль наголосив, що Хамас здійснював операції з радіотехнічної розвідки (SIGINT), розвідки електронних сигналів (ELINT) та радіоелектронної боротьби (EW), в тому числі розгортання електронної системи для придушення «Залізного купола» із середини споруди.

Оператори

Деякі системи Iron Dome було експортовано. Слабкість таких систем ППО для більшості ймовірних ринків полягає у тому, що кожна система Iron Dome захищає не більше 100…150 квадратних кілометрів; це дієво в такій маленькій країні, як Ізраїль, але не для великих держав. Навіть в Ізраїлі батареї доводиться переміщувати відповідно до ймовірного ризику нападу. Повідомляється, що Сінгапур, суверенне острівне місто-держава, придбав «Залізний купол», а армія США купила дві батареї для захисту власних закордонних баз.

США

На початку січня 2019 року стало відомо про укладену угоду на придбання двох батарей «Залізний купол» за 373 мільйони доларів. Друга батарея була передана наприкінці 2020 — початку 2021 року.

Батареї мали бути розгорнуті для захисту Збройних сил США у ворожих районах дій. Замовлення стосувалося двох командних пунктів і радарів, 12 пускових установок та 480 ракет, і було завершено в серпні 2019 року. Rafael оголосив про постачання першої батареї 30 вересня 2020 року. 13 листопада 2020 року Iron Dome було розгорнуто у форті Блісс, щоби перевірити, чи можна приєднати його до мережі протиповітряної та протиракетної оборони армії, задля застосування у ролі тимчасового засобу для перехоплення крилатих ракет.

Для перевірки можливостей «Залізного купола», а також задля отримання практичних навичок персоналом, командування повітряної та протиракетної оборони 94 -ї армії у жовтні 2021 року оголосило про тимчасове дослідне розгортання однієї з батарей «Залізного куполу» на теренах авіабази Андерсен на Гуамі.

«Iron Dome доповнює іншу зброю Raytheon, яка забезпечує можливості перехоплення в межах ініціативи армії США щодо боротьби з ракетами, артилерією та мінометами на передових оперативних базах».

— сказав Майк Буен, віце-президент лінійки продуктів Raytheon Missile Systems Advanced Security and Directed Energy System .

«Iron Dome можна легко інтегрувати із системами Raytheon C-RAM для завершення багаторівневого захисту».

2020 року командування вирішило не купувати більше систем Iron Dome, нібито через проблеми з їхньою інтеграцією.

Україна

У середині червня 2021 року заступник міського голови Маріуполя Сергій Захаров у коментарі сайту mrpl.city повідомив, що система «Залізний купол» може з'явитись і в Україні:

image Якщо казати про захисну систему «Залізний купол» — це близько 50 млн євро. Місто вже зв’язалось з ізраїльською компанією, котра опікується безпекою, фахівці мають приїхати наприкінці червня та ми обговоримо можливість встановлення системи у Маріуполі. Ми докладно вивчаємо це питання та перебуваємо в тісному діалозі, — розповів заступник міського голови Маріуполя відповідаючи на запитання журналістів. image

Необхідність наявності такої системи зумовлена бажанням відновити роботу аеропорту в Маріуполі, що розташований за 40 км від лінії зіткнення.

Як досвід можливості роботи авіатранспортного сполучення у зонах бойових дій, Сергій Захаров навів приклад Ізраїлю, де аеропорт діє у 8 км від буферної зони.

Але вже 2 лютого 2022 року міністр оборони України Резніков заявив — ізраїльський «Залізний купол» не вирішить питання захисту стратегічних об'єктів в Україні. І що Україна відновить власні розробки.

Проте 15 лютого 2022 року стало відомо, що саме Ізраїль заблокував Україні перепродаж із США двох раніше придбаних ними ізраїльських комплексів.

Вплив на ізраїльське суспільство

Йоав Фромер, написавши в The Washington Post, похвалив Iron Dome за відсутність смертей та відносно низький рівень втрат серед ізраїльського цивільного населення, і сказав, що ця технологія, схоже, забезпечує

«…як фізичну, так і психологічну розраду, та дозволяє ізраїльтянам виконувати власні обов'язки і вести бізнес».

Однак, на його думку, з часом «Залізний купол» може завдати ізраїльському суспільству більше шкоди, ніж користі, оскільки, попри те, що це «тактичне диво», він може допомогти створити серйозну стратегічну проблему для довгострокової безпеки ізраїльтян, оскільки, тимчасово зменшуючи небезпеку, яку являють ракетні напади, це відвертає ізраїльтян від пошуку більш широкого регіонального політичного рішення, яке нарешті може зробити такі системи, як Залізний купол, непотрібними. На думку Фромера, ізраїльський уряд

«…не дуже сповнений творчих ідей, щоби відновити мирний процес із палестинцями. А з „Залізним куполом“ — навіщо? Прийнявши технологію, це не вимагатиме, щоб її політичні очільники вели дипломатію задля покладання краю насильству, яке насамперед, вимагало Iron Dome. Оскільки Залізний купол перетворив похмуру реальність на досить стерпне випробування, ізраїльтяни втратили відчуття невідкладності та обурення, які могли би підштовхнути їхній уряд піти на потрібні поступки в обмін на мир».

На думку Фромера, ізраїльтяни ризикують сплутати короткострокову військову перевагу, яку надає Iron Dome, з довгостроковою потребою в оригінальному та всеосяжному дипломатичному рішенні.Амір Пертц, міністр оборони Ізраїлю у 2006—2007 роках, який проштовхував впровадження Iron Dome, сказав The Washington Post, що система — це не більше ніж зупинка, і що

«Зрештою, єдине, що принесе справжню тишу — дипломатичне рішення».

Ефективність

Після розгортання системи у квітні 2011 року, «Залізний купол» було використано для успішного перехоплення ракет «Катюша», випущених палестинськими бойовиками. У серпні того ж року «Залізний купол» перехопив 20 ракет, випущених по Ізраїлю. Однак в одному випадку система, знищивши чотири ракети, випущені по місту Беер-Шева, таки не змогла зупинити п'яту, внаслідок чого одна людина загинула, а декілька отримали поранення.

У листопаді 2012 року під час операції «Хмарний стовп» ефективність «Залізного купола» було оцінено ізраїльськими чиновниками в межах від 75 до 95 відсотків. За словами ізраїльських чиновників, із приблизно 1000 ракет, випущених по Ізраїлю Хамасом з початку цієї операції до 17 листопада 2012 року, «Залізний купол» визначив, що дві третини (700 штук) не становлять загрози, та перехопив 90 відсотків з решти 300-от. Протягом цього періоду єдиними ізраїльськими втратами були троє людей, убитих у підсумку ракетних обстрілів внаслідок несправності системи «Залізний купол».

Порівняно з іншими системами протиповітряної оборони, показник ефективності Iron Dome дуже високий. Американський письменник, моделіст і консультант з оборони Стівен Залога заявив, що знищення «Залізним куполом» 90 відсотків ракет, на які він націлився, є «надзвичайно високим рівнем», котрий перевищує той, який зазвичай очікується для систем протиповітряної оборони. Slate повідомив, що показник ефективності є «небаченим» порівняно з попередніми системами, такими як система протиракетної оборони Patriot.

Репортер американської газети Star-Telegram з оборони Марк Томпсон написав, що "відсутність ізраїльських втрат свідчить про те, що «Залізний купол є найдієвішим і найбільш випробуваним протиракетним щитом, який коли-небудь бачив світ».

Під час операції Protective Edge, як стверджується, перехоплювачі Iron Dome, вразили 87–90 % своїх цілей, здійснивши загалом 735 успішних перехоплень.

У війні 2006 року з Хезболлою, до розробки «Залізного купола», протягом 34 днів бойових дій, ними було випущено 4000 ракет і 53-оє ізраїльтян було вбито. Однак у війні 2014 року з сектором Газа 50-денний конфлікт і 3360 ракет призвели лише до двох смертей, пов'язаних із ракетами. 2006 року було подано близько 30 000 страхових позовів щодо відшкодувань за пошкодження, зумовлені ракетними обстрілами, тоді як у 2014 році їх було вже лише 2 400.

25 березня 2019 року ракета J-80, випущена з сектора Газа, влучила в будинок у Мішмереті, Ізраїль. За словами представників Хамас, J-80 рухається нелінійним шляхом і не може бути перехоплена Залізним куполом.

Загалом, за розрахунками військових, лише 25 % ракет, випущених по Ізраїлю, становили справжню загрозу людям чи цивільним об'єктам — через низьку точність і нестабільну траєкторію неякісних конструкцій снарядів.

Примітки

  1. Ben-David, Alon (21 листопада 2012). . Архів оригіналу за 24 листопада 2012. Процитовано 21 листопада 2012.
  2. Capaccio, Tony. . Bloomberg. Архів оригіналу за 18 листопада 2012. Процитовано 18 листопада 2012.
  3. . JPost. Архів оригіналу за 18 листопада 2012. Процитовано 18 листопада 2012.
  4. Ben-David, Alon (18 March 2008). . Jane's. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 18 серпня 2011.
  5. . army-technology.com. Архів оригіналу за 29 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2011.
  6. Sharp, Jeremy M. (16 вересня 2010). (PDF). . Архів оригіналу (PDF) за 11 березня 2012. Процитовано 18 серпня 2011.
  7. Katz, Yaakov (10 березня 2012). . The Jerusalem Post. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 10 March 2012.
  8. . Defense Update. 14 jul 2015. Архів оригіналу за 13 серпня 2015. Процитовано 10 серпня 2015.
  9. . Al Jazeera English. 27 березня 2011. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2011.
  10. Pfeffer, Anshel; Yanir Yagna (7 квітня 2011). . Haaretz. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 7 квітня 2011.
  11. Livnat, Yael (18 November 2012). . Twitter account. Архів оригіналу за 26 квітня 2013. Процитовано 19 April 2012.
  12. Livnat, Yeal (5 квітня 2012). שנה ליירוט הראשון של כיפת ברזל: "ההצלחה - בזכות הלוחמים" [One year to first interception of Iron Dome: "The success - because of the fighters"] (Hebrew) . Hebrew website. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 19 квітня 2012.
  13. . Архів оригіналу за 1 серпня 2012. Процитовано 21 листопада 2012.
  14. Avnish Patel (23 листопада 2012). . RUSI Analysis. RUSI. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 26 листопада 2012.
  15. JUDAH ARI GROSS (27 November 2017). . The Times of Israel. Архів оригіналу за 28 листопада 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
  16. Seth Frantzman (2 лютого 2021). Israel touts upgraded Iron Dome capabilities against land, maritime threats. Defense News.
  17. Iron Dome: Defense System Against Short Range Artillery Rockets (PDF). Rafael Advanced Defense Systems. Архів оригіналу (PDF) за 23 серпня 2013. Процитовано 6 серпня 2009.
  18. Israel successfully tests "Iron Dome" rocket & artillery shell defence system. defpro.com. 27 березня 2009. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 4 серпня 2009.
  19. . Mostlymissiledefense.com. 19 липня 2012. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 18 листопада 2012.
  20. Yaakov, Katz (31 August 2011). . The Jerusalem Post. Архів оригіналу за 4 жовтня 2012. Процитовано 19 April 2012.
  21. Algemeiner, The. . Algemeiner.com (амер.). Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  22. Defense Marketing Intelligence (амер.). Процитовано 13 червня 2022.
  23. Episkopos, Mark (8 вересня 2020). . The National Interest (англ.). Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  24. Berman, Lazar; Gross, Judah Ari. . www.timesofisrael.com (амер.). Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  25. Frantzman, Seth (16 лютого 2022). Israel plans ‘laser wall,’ but questions remain about effectiveness and cost. Defense News (англ.). Процитовано 13 червня 2022.
  26. . web.archive.org. 20 грудня 2021. Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 14 червня 2022.
  27. Eshel, Tamir (26 жовтня 2014). . Defense Update: (амер.). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  28. Opall-Rome, Barbara (27 листопада 2017). Israel declares operational capability for sea-based Iron Dome. Defense News (англ.). Процитовано 13 червня 2022.
  29. . The Jerusalem Post. 25 березня 2011. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 25 березня 2011.
  30. Yael Livnat (05/04/2012). . Israel Defence Forces. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 28 листопада 2012.
  31. Mohammed Najib. Iron Dome raises game for 'Pillar of Defence' // Jane's Defense Weekly. — Вип. 28 листопада 2012. — С. 4.
  32. Yoav Zitun (27 грудня 2012). . www.ynetnews.com. Архів оригіналу за 31 грудня 2012. Процитовано 28 грудня 2012.
  33. . YNet News. 15 листопада 2012. Архів оригіналу за 18 листопада 2012. Процитовано 15 листопада 2012.
  34. . BBC News (брит.). 9 червня 2021. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  35. El-Naggar, Mona (13 травня 2021). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 11 червня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  36. Ynet; Agencies, News (14 травня 2021). . Ynetnews (англ.). Архів оригіналу за 13 червня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  37. . The Economist. ISSN 0013-0613. Архів оригіналу за 13 червня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  38. Dylan Malyasov (3 січня 2021). . Defence Blog. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
  39. עציון, אודי (16 січня 2019). . Ynet (івр.). Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 13 червня 2022.
  40. Clark, Colin (11 березня 2019). Army Reboots Cruise Missile Defense: IFPC & Iron Dome. Breaking Defense (амер.). Процитовано 13 червня 2022.
  41. Cox, Matthew (5 жовтня 2020). . Military.com (англ.). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  42. Cox, Matthew (13 листопада 2020). . Military.com (англ.). Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  43. Judson, Jen (13 листопада 2020). Iron Dome batteries activated to fill cruise missile defense gap. Defense News (англ.). Процитовано 13 червня 2022.
  44. Козацький Саня (10 жовтня 2021). . Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021.
  45. Communications, Raytheon Corporate; Communications, Raytheon Corporate. . Raytheon News Release Archive. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  46. Люксіков Михайло (16 червня 2021). . Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 17 червня 2021.
  47. Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 13 червня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  48. . Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  49. Witte, Griff; Eglash, Ruth (14 липня 2014). . Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  50. . Reuters (англ.). 14 квітня 2011. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  51. . Reuters (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2008. Процитовано 13 червня 2022.
  52. Thompson, Mark (19 листопада 2012). . Time (амер.). ISSN 0040-781X. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 13 червня 2022.
  53. . the Guardian (англ.). 19 листопада 2012. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  54. Johnson, Robert. . Business Insider (амер.). Архів оригіналу за 6 вересня 2020. Процитовано 13 червня 2022.
  55. . Slate Magazine (англ.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  56. Thompson, Mark (19 листопада 2012). . Time (амер.). ISSN 0040-781X. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 13 червня 2022.
  57. . The Economist. ISSN 0013-0613. Архів оригіналу за 13 червня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  58. . The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). Архів оригіналу за 13 червня 2022. Процитовано 13 червня 2022.
  59. מחצית מהחפירות הוקפאו בשל המצב הביטחוני. הארץ (івр.). Процитовано 13 червня 2022.
  60. . The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 13 червня 2022.
  61. . aviationweek.com. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 13 червня 2022.

Див. також

Інші ланки протиракетної оборони Ізраїлю:

Посилання

  • Як працює «залізний купол», потужний протиракетний щит Ізраїлю [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.]// ВВС, 13.5.2021
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Залізний купол
  • Офіційне рекламне відео [ 17 травня 2015 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zaliznij kupol angl Iron Dome ivr כ פ ת ב ר ז ל Kipat Barzel peresuvna vsepogodna sistema protipovitryanoyi oboroni rozroblena izrayilskim pidpriyemstvom Rafael Advanced Defense Systems Rafael Zaliznij kupolPuskova ustanovka Zaliznogo kupola poblizu mista Sderot Izrayil cherven 2011 TipSistema protiraketnoyi protiartilerijskoyi ta protiminometnoyi oboroniPohodzhennya IzrayilIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni2011 niniOperatori Izrayil SingapurVijniKonflikt u sektori Gaza Operaciya Hmarnij stovp Istoriya virobnictvaRozrobnikRafael Advanced Defense SystemsRozrobleno2005 niniVirobnikRafael Advanced Defense SystemsVartist odinici 90 000 za raketu 50 miljoniv za batareyuVigotovlennya2011 niniVigotovlena kilkistrozgornuto 5 batarej 15 puskovih ustanovok HarakteristikiVaga90 kgDovzhina3 mDiametr160 mmMehanizm detonaciyiPuskova platformaTri puskovi ustanovki po 20 raket perehoplyuvachiv kozhen Zaliznij kupol u VikishovishiRadar RLS Zaliznogo kupola Centr upravlinnya batareyeyu Zaliznogo kupola Sistema zdatna perehoplyuvati ta znishuvati taktichni nekerovani raketi ta artilerijski snaryadi vipusheni z vidstani vid 4 do 70 km z trayektoriyeyu sho mozhe zagrozhuvati naselenim punktam 2015 roku sistema otrimala mozhlivist znishuvati ruhlivi BLA Osnovne priznachennya sistemi Zaliznij kupol zahist civilnogo naselennya pivdnya ta pivnochi Izrayilyu Tut vikoristana tehnologiya yaka ranishe bula stvorena dlya sistemi SPYDER firmi Rafael Sistema Zaliznij kupol bula vzyata na ozbroyennya ta vpershe rozgornuta 27 bereznya 2011 roku poblizu mista Beer Sheva 7 kvitnya 2011 roku sistema uspishno znishila raketu Grad vipushenu z Sektoru Gazi 10 bereznya 2012 roku The Jerusalem Post povidomila sho sistema perehopila 90 raket vipushenih z sektora Gazi j yaki mali vluchiti v naselenu miscevist Stanom na listopad 2012 roku sistema perehopila ta zbila vzhe ponad 400 raket Sistema Zaliznij kupol takozh zdatna vrazhati litaki na visoti do 10 km IstoriyaMinisterstvo oboroni Izrayilyu uklalo z pidpriyemstvom Rafael kontrakt na stvorennya sistemi v 2007 pislya zavershennya drugoyi vijni v Livani v 2006 r ta vidililo 811 miljoniv shekeliv na stvorennya dvoh sistem dlya perehoplennya raket Kassam V berezni 2009 r sistema bula gotova dlya viprobuvan a v berezni 2011 r sistema vzhe bula rozgornuta bilya mist poblizu sektora Gazi Sistema ves chas opracovuyetsya ta vdoskonalyuyetsya dlya polipshennya mozhlivostej pristosuvannya do novih viklikiv osoblivo u vipadku yaksho v arsenali Hamas z yavlyatsya potuzhnishi raketi vlasnogo virobnictva Zaliznij kupol ye skladovoyu bagatosharovoyi izrayilskoyi sistemi protiraketnoyi oboroni ta priznachenij dlya znishennya taktichnih raket yakimi koristuyetsya Hamas ta Hezbolla Dlya zneshkodzhennya raket z velikim radiusom diyi sluguye sistema Strila a dlya znishennya raket korotkogo ta serednogo radiusa diyi priznachena sistema Prasha Davida yaki mali buti prijnyati na ozbroyennya v 2014 r Obidvi sistemi buli potribni dlya znishennya raket ta doskonalishih yaki rozroblyav Iran viprobuvannya zaversheno 2009 roku Amerikanske pidpriyemstvo Rejteon uklalo ugodu pro spivpracyu z Rafael 2011 roku spodivayuchis sho Zaliznij kupol stane garnim dopovnennyam dlya sistemi zahistu vijskovih baz zbrojnih sil SShA Rejteon ta Rafael takozh spivpracyuyut nad stvorennyam Prashi Davida Sistema Strila Arrow rozroblyalasya spilno kompaniyami Boying ta Israel Aerospace Industries U 2010 roci Prezident SShA Barak Obama podav do kongresu zapit na 205 mln dopomogi Izrayilyu dlya pridbannya dvoh batarej Zaliznij kupol Zakon angl Iron Dome Support Act yakij nabrav chinnosti v berezni 2012 r daye povnovazhennya Prezidentu SShA nadavati dopomogu uryadu Izrayilyu v pridbanni ta ekspluataciyi sistemi Zaliznij kupol Kongres vidiliv 675 mln na tri roki U travni 2012 r Kongres SShA vidiliv 680 mln dlya proyektu Zaliznij kupol do 2015 roku Poyasnyuvalna dopovid zaklikala Agentstvo protiraketnoyi oboroni SShA US MDA rozpochati trivalu spivpracyu z Izrayilem nad programoyu do vidilennya groshej Pislya roku viprobuvan naprikinci listopadu 2017 roku sistema bula viznana pridatnoyu dlya vikoristannya z vijskovih korabliv Odna batareya bula vstanovlena na korabel INS Lahav tipu Sistema keruvannya batareyeyu morskogo bazuvannya povnistyu integrovana v sistemu upravlinnya nazemnimi batareyami Zaliznogo kupolu Zaliznij kupol morskogo bazuvannya priznachenij dlya zahistu morskih gazovih rodovish ta morskih torgovelnih shlyahiv Izrayilyu U lyutomu 2021 roku stalo vidomo sho onovlena versiya sistemi uspishno projshla chergovij etap viprobuvan Pid chas viprobuvan bula perevirena zdatnist sistemi zahishati vid atak iz zastosuvannyam rozvinenih zasobiv urazhennya z yakimi dovedetsya zishtovhnutis pid chas realnogo konfliktu na suhodoli abo na mori Bilsh dokladno pro harakteristiki onovlenoyi sistemi povidomleno ne bulo Nova modifikaciya priznachena dlya vikoristannya izrayilskimi VPS a takozh bude vstanovlena na korveti tipu SpecifikaciyiSistema priznachena dlya znishennya taktichnih nekerovanih raket i artilerijskih snaryadiv kalibru 155 mm na vidstani do 70 km Za slovami virobnika Zaliznij kupol mozhe pracyuvati vden i vnochi pri nespriyatlivih pogodnih umovah i mozhe vodnochas reaguvati na dekilka vorozhih raket U lipni 2015 provedeni virobnikom viprobuvannya pidtverdili sho modernizovana sistema zdatna perehoplyuvati ta znishuvati BPLA Zgodom Zaliznij kupol mav stati deshevshim ta efektivnishim zasobom protidiyi BPLA suprotivnika anizh sistemi ZRK Petriot ta vinishuvachi Zaliznij Kupol maye tri osnovni skladovi Radar viyavlennya ta vidstezhennya angl Detection amp Tracking Radar virobnictva izrayilskoyi oboronnoyi kompaniyi Elta Komandnij centr batareyi angl Battle Management amp Weapon Control BMC stvorenij izrayilskim virobnikom programnogo zabezpechennya na zamovlennya Rafael Puskova ustanovka angl Missile Firing Unit zapuskaye raketi perehoplyuvachi Tamir yiyi bojova chastina maye osnasheni elektro optichnimi davachami i dekilkoma krilami sternovogo keruvannya dlya visokoyi manevrovosti Raketi viroblyaye Rafael Radar viyavlyaye zapusk nekerovanoyi raketi i vidstezhuye yiyi trayektoriyu Todi komandnij centr obchislyuye ochikuvanu tochku udaru za otrimanimi danimi i vikoristovuye cyu informaciyu dlya viznachennya togo chi zagrozhuye viyavlena raketa pevnij teritoriyi i lishe u comu razi zapuskaye raketu perehoplyuvach dlya yiyi znishennya pered tim yak vona dosyagne svoyeyi cili Tipovi batareyi Tipova batareya Zaliznij kupol skladayetsya z RLS i troh puskovih ustanovok po 20 raket perehoplyuvachiv u kozhnij sho dorivnyuye 60 raket na batareyu Povidomlyayetsya sho odna batareya zdatna zahistiti teritoriyu plosheyu blizko 150 km Energetika zbroyi Hocha Zaliznij kupol doviv svoyu diyevist proti raketnogo obstrilu nekerovanimi raketami predstavniki ministerstva oboroni sturbovani tim sho u razi viniknennya shirokogo konfliktu vin ne zmozhe vporatisya z bilshimi arsenalami yakimi volodiye Hezbolla v Livani Hocha v operaciyi Zahisnij kraj vin mav 90 vidsotkovu jmovirnist vluchannya tilki po raketah spryamovanih u naseleni punkti bulo skoyeno 735 perehoplen za cinoyu 70 100 000 dolariv za perehoplyuvach iz priblizno 100 000 raket yakimi volodiye Hezbolla sistemi Zaliznij kupol mozhut buti finansovo ta fizichno perevantazheni desyatkami vhidnih zalpiv Z 2014 roku zbroya spryamovanoyi energiyi z nizhchoyu vartistyu sistemi ta menshoyu cinoyu za postril doslidzhuvalasya yak dopovnennya do Iron Dome Tverdotilovi lazeri v usomu sviti mayut rivni potuzhnosti vid 10 do 40 kVt shobi bezpechno znishiti raketu na vidstani 15 20 km kilka malopotuzhnih promeniv mogli b uzgodzhuvatisya ta shoditisya v odnomu misci shobi propaliti yiyi zovnishnyu obolonku i znishiti yiyi Oskilki lazerni promeni stayut vikrivlenimi ta nediyevimi v umovah tumanu abo velikoyi hmarnosti bud yaka lazerna zbroya povinna buti dopovnena Zaliznim kupolom zenitnimi raketami 1996 roku izrayiltyani rozrobili prototip lazera Nautilus i zgodom rozgornuli jogo v Kir yat Shmona najpivnichnishomu misti Izrayilyu vzdovzh kordonu z Livanom Vin vikoristovuvav nabir skladnikiv z inshih sistem i zumiv utrimuvati promin v odnij tochci protyagom dvoh bezperervnih sekund vikoristovuyuchi rannij prototip radara Green Pine Nautilus vdalosya dovesti sho cej zadum zhittyezdatnij ale sistema tak i ne bula rozgornuta v operativnih masshtabah oskilki uryad vvazhav sho vidpravlennya nazemnih vijsk zadlya zupinennya raketnogo obstrilu bezposeredno u dzhereli bula ekonomichno vigidnishoyu Na aviashou v Singapuri 2014 roku Rafael predstaviv vlasnu lazernu sistemu protipovitryanoyi oboroni Iron Beam Iron Beam ce zbroya spryamovanoyi energiyi stvorena dlya dopovnennya sistemi PPO Zaliznij kupol za dopomogoyu visokoenergetichnogo lazera dlya znishennya raket minometnih min ta inshih povitryanih zagroz Rozrobka sistemi pochalasya za deyakij chas pislya zavershennya spilnoyi programi rozvitku lazera Nautilus SShA ta Izrayilyu U grudni 2014 roku kolishnij nachalnik VPS Izrayilyu i glava Boeing Israel Devid Ivri viyaviv interes do amerikanskoyi sistemi lazernoyi zbroyi LaWS Ranishe togo misyacya VMS SShA povidomili sho zbroyu LaWS bulo vstanovleno na desantnij vertolotonosec USS Ponce ta zoseredzheno na priznachenih cilyah iz majzhe mittyevoyu rujnivnistyu prichomu kozhen lazernij postril koshtuvav menshe nizh 1 dolar U lyutomu 2022 roku prem yer ministr Izrayilyu Naftali Benet ogolosiv sho nazemna lazerna sistema pochne rozgortatisya protyagom roku spochatku yak doslidna a zgodom v operativnomu rezhimi Sistema spershu bude roztashovana na pivdni krayini u miscyah yaki najbilshe zagrozheni raketami vipushenimi z sektoru Gaza kinceva meta polyagaye u tomu shob Izrayil buv otochenij lazernoyu stinoyu dlya zahistu vid snaryadiv raket i BPLA Hocha lazeri mayut deshevshu cinu za odin postril na nih mozhe vplivati pogoda voni mayut nizku shvidkostrilnist i menshu dalnist strilbi Cherez ce voni budut vikoristovuvatisya razom iz Iron Dome u stanovishah koli zmozhut zmenshiti zagalni vitrati na perehoplennya Kontrakt na zakupivlyu sistemi Iron Beam buv pidpisanij nastupnogo misyacya odnak viyavilosya sho grafik zapusku zatyaguyetsya na kilka rokiv Vodnochas Upravlinnya Kongresu SShA z byudzhetu UKB 2021 roku ne rozglyadalo infrachervoni davachi abo novi tipi urazhennya taki yak lazeri chi inshu zbroyu spryamovanoyi energiyi cherez te sho ci sistemi jmovirno budut mati dalnist diyi yaka nadto nevelika dlya stvorennya zagalnogo zahistu napriklad proti krilatih raket M kupol U zhovtni 2014 roku Rafael predstaviv morsku versiyu Iron Dome pid nazvoyu C Dome Vin priznachenij dlya zahistu suden u priberezhnih vodah vid zagroz iz balistichnoyu trayektoriyeyu ta zbroyi pryamogo napadu vipushenoyi pid chas atak nasichennya C Dome mistit kontejner na 10 postriliv zavantazhenij perehoplyuvachami Tamir iz vertikalnim zapuskom dlya ohoplennya na 360 gradusiv sho ne pidtrimuyetsya nazemnoyu sistemoyu Iron Dome vlasnij korabelnij radar sposterezhennya vikoristovuyetsya shobi vidkinuti potrebu v okremomu radari keruvannya vognem Sistema posidaye neveliku ploshu sho dozvolyaye vstanovlyuvati yiyi na nevelikih korablyah takih yak morski patrulni korabli korveti i navit stacionarni naftovi vishki Zreshtoyu na duzhe rannih etapah rozrobki koncepciyi Rafael pidrahuvav sho na stvorennya prototipu sistemi C Dome mozhe znadobitisya menshe roku Poperedni obgovorennya z potencijnimi koristuvachami vzhe rozpochato C Dome bude vikoristovuvatisya na korvetah 6 klasu Sa ar VMS Izrayilyu 18 travnya 2016 roku polkovnik Ariel Shir kerivnik operacijnih sistem Vijskovo morskih sil Izrayilyu ogolosiv sho sistema uspishno perehopila ta znishila zalp raket maloyi dalnosti pid chas rozgortannya na morskomu sudni v mori 27 listopada 2017 roku izrayilski vijskovi povidomili pro pochatkovu operativnu spromozhnist C Dome zavershivshi ponad 18 misyaciv integraciyi ta proyektuvannya Dosvid vikoristannyaCej rozdil potrebuye dopovnennya listopad 2012 2011 Pershi batareyi Zaliznogo kupola bulo rozgornuto na pochatku 2011 roku nepodalik vijskovo povitryanih baz na pivdni Izrayilyu 4 kvitnya 2011 roku batareya Zaliznogo kupola sho perebuvala nepodalik mista Ashkelon uspishno perehopila ta znishila raketu Grad zapushenu po mistu Ce buv pershij vipadok uspishnogo znishennya zapushenoyi z sektoru Gaaza raketi z nevelikim bojovim radiusom Listopad 2012 operaciya Hmarnij stovp Zapusk protiraketi sistemoyu Zaliznij kupol pid chas operaciyi Hmarnij stovp listopad 2012Dokladnishe Operaciya Hmarnij stovp Protyagom operaciyi Hmarnij stovp sistemoyu Zaliznij kupol bulo znisheno 426 raket z koeficiyentom uspishnih perehoplen 84 Sistemi ne vdalos perehopiti 81 raketu Vitrati na vikoristani raketi perehoplyuvachi sklali 27 mln Vsogo protyagom operaciyi z sektoru Gaza v bik Izrayilyu bulo zapusheno ponad 1500 raket Za danimi vidannya IHS Jane s zbrojni ugrupuvannya namagalis perevantazhiti okremi batareyi zapuskayuchi vodnochas yaknajbilshe raket z riznih puskovih ustanovok po odnij miscevosti Dlya zahistu Tel Aviva vid raket Fadzhr 5 bula terminovo rozgornuta 5 ta batareya Zaliznogo kupola Traven 2021 Pid chas izrayilsko palestinskoyi krizi 2021 roku Hamas vipustiv po Izrayilyu z 11 po 21 travnya ponad 4300 raket iz Gazi Za pershi 24 godini konfliktu bulo vipusheno 470 raket sho znachno bilshe nizh u poperednih konfliktah Z cih raket 17 buli dalekimi udarami po Tel Avivu znovu zh taki ce bilshe nizh ranishe Blizko 680 raket vipushenih pid chas bojovih dij ne vporalisya i vpali v sektori Gaza sistema Zaliznij kupol perehopila blizko 90 raket yaki pryamuvali do naselenih punktiv Izrayilyu Pid chas operaciyi Zaliznij kupol zbiv zavantazhenij bomboyu bezpilotnik 15 travnya 2021 roku Izrayil zavdav povitryanogo udaru po 12 poverhovij budivli vezhi Dzhala v yakij rozmishuvalisya ofisi Associated Press AP i Al Dzhazira v Gazi poperedivshi pro evakuaciyu za godinu Izrayil nagolosiv sho Hamas zdijsnyuvav operaciyi z radiotehnichnoyi rozvidki SIGINT rozvidki elektronnih signaliv ELINT ta radioelektronnoyi borotbi EW v tomu chisli rozgortannya elektronnoyi sistemi dlya pridushennya Zaliznogo kupola iz seredini sporudi OperatoriDeyaki sistemi Iron Dome bulo eksportovano Slabkist takih sistem PPO dlya bilshosti jmovirnih rinkiv polyagaye u tomu sho kozhna sistema Iron Dome zahishaye ne bilshe 100 150 kvadratnih kilometriv ce diyevo v takij malenkij krayini yak Izrayil ale ne dlya velikih derzhav Navit v Izrayili batareyi dovoditsya peremishuvati vidpovidno do jmovirnogo riziku napadu Povidomlyayetsya sho Singapur suverenne ostrivne misto derzhava pridbav Zaliznij kupol a armiya SShA kupila dvi batareyi dlya zahistu vlasnih zakordonnih baz Izrayil SShA dvi batareyi stanom na 2021 rik SShA Na pochatku sichnya 2019 roku stalo vidomo pro ukladenu ugodu na pridbannya dvoh batarej Zaliznij kupol za 373 miljoni dolariv Druga batareya bula peredana naprikinci 2020 pochatku 2021 roku Batareyi mali buti rozgornuti dlya zahistu Zbrojnih sil SShA u vorozhih rajonah dij Zamovlennya stosuvalosya dvoh komandnih punktiv i radariv 12 puskovih ustanovok ta 480 raket i bulo zaversheno v serpni 2019 roku Rafael ogolosiv pro postachannya pershoyi batareyi 30 veresnya 2020 roku 13 listopada 2020 roku Iron Dome bulo rozgornuto u forti Bliss shobi pereviriti chi mozhna priyednati jogo do merezhi protipovitryanoyi ta protiraketnoyi oboroni armiyi zadlya zastosuvannya u roli timchasovogo zasobu dlya perehoplennya krilatih raket Dlya perevirki mozhlivostej Zaliznogo kupola a takozh zadlya otrimannya praktichnih navichok personalom komanduvannya povitryanoyi ta protiraketnoyi oboroni 94 yi armiyi u zhovtni 2021 roku ogolosilo pro timchasove doslidne rozgortannya odniyeyi z batarej Zaliznogo kupolu na terenah aviabazi Andersen na Guami Iron Dome dopovnyuye inshu zbroyu Raytheon yaka zabezpechuye mozhlivosti perehoplennya v mezhah iniciativi armiyi SShA shodo borotbi z raketami artileriyeyu ta minometami na peredovih operativnih bazah skazav Majk Buen vice prezident linijki produktiv Raytheon Missile Systems Advanced Security and Directed Energy System Iron Dome mozhna legko integruvati iz sistemami Raytheon C RAM dlya zavershennya bagatorivnevogo zahistu 2020 roku komanduvannya virishilo ne kupuvati bilshe sistem Iron Dome nibito cherez problemi z yihnoyu integraciyeyu Ukrayina U seredini chervnya 2021 roku zastupnik miskogo golovi Mariupolya Sergij Zaharov u komentari sajtu mrpl city povidomiv sho sistema Zaliznij kupol mozhe z yavitis i v Ukrayini Yaksho kazati pro zahisnu sistemu Zaliznij kupol ce blizko 50 mln yevro Misto vzhe zv yazalos z izrayilskoyu kompaniyeyu kotra opikuyetsya bezpekoyu fahivci mayut priyihati naprikinci chervnya ta mi obgovorimo mozhlivist vstanovlennya sistemi u Mariupoli Mi dokladno vivchayemo ce pitannya ta perebuvayemo v tisnomu dialozi rozpoviv zastupnik miskogo golovi Mariupolya vidpovidayuchi na zapitannya zhurnalistiv Neobhidnist nayavnosti takoyi sistemi zumovlena bazhannyam vidnoviti robotu aeroportu v Mariupoli sho roztashovanij za 40 km vid liniyi zitknennya Yak dosvid mozhlivosti roboti aviatransportnogo spoluchennya u zonah bojovih dij Sergij Zaharov naviv priklad Izrayilyu de aeroport diye u 8 km vid bufernoyi zoni Ale vzhe 2 lyutogo 2022 roku ministr oboroni Ukrayini Reznikov zayaviv izrayilskij Zaliznij kupol ne virishit pitannya zahistu strategichnih ob yektiv v Ukrayini I sho Ukrayina vidnovit vlasni rozrobki Prote 15 lyutogo 2022 roku stalo vidomo sho same Izrayil zablokuvav Ukrayini pereprodazh iz SShA dvoh ranishe pridbanih nimi izrayilskih kompleksiv Vpliv na izrayilske suspilstvo Joav Fromer napisavshi v The Washington Post pohvaliv Iron Dome za vidsutnist smertej ta vidnosno nizkij riven vtrat sered izrayilskogo civilnogo naselennya i skazav sho cya tehnologiya shozhe zabezpechuye yak fizichnu tak i psihologichnu rozradu ta dozvolyaye izrayiltyanam vikonuvati vlasni obov yazki i vesti biznes Odnak na jogo dumku z chasom Zaliznij kupol mozhe zavdati izrayilskomu suspilstvu bilshe shkodi nizh koristi oskilki popri te sho ce taktichne divo vin mozhe dopomogti stvoriti serjoznu strategichnu problemu dlya dovgostrokovoyi bezpeki izrayiltyan oskilki timchasovo zmenshuyuchi nebezpeku yaku yavlyayut raketni napadi ce vidvertaye izrayiltyan vid poshuku bilsh shirokogo regionalnogo politichnogo rishennya yake nareshti mozhe zrobiti taki sistemi yak Zaliznij kupol nepotribnimi Na dumku Fromera izrayilskij uryad ne duzhe spovnenij tvorchih idej shobi vidnoviti mirnij proces iz palestincyami A z Zaliznim kupolom navisho Prijnyavshi tehnologiyu ce ne vimagatime shob yiyi politichni ochilniki veli diplomatiyu zadlya pokladannya krayu nasilstvu yake nasampered vimagalo Iron Dome Oskilki Zaliznij kupol peretvoriv pohmuru realnist na dosit sterpne viprobuvannya izrayiltyani vtratili vidchuttya nevidkladnosti ta oburennya yaki mogli bi pidshtovhnuti yihnij uryad piti na potribni postupki v obmin na mir Na dumku Fromera izrayiltyani rizikuyut splutati korotkostrokovu vijskovu perevagu yaku nadaye Iron Dome z dovgostrokovoyu potreboyu v originalnomu ta vseosyazhnomu diplomatichnomu rishenni Amir Pertc ministr oboroni Izrayilyu u 2006 2007 rokah yakij proshtovhuvav vprovadzhennya Iron Dome skazav The Washington Post sho sistema ce ne bilshe nizh zupinka i sho Zreshtoyu yedine sho prinese spravzhnyu tishu diplomatichne rishennya EfektivnistPislya rozgortannya sistemi u kvitni 2011 roku Zaliznij kupol bulo vikoristano dlya uspishnogo perehoplennya raket Katyusha vipushenih palestinskimi bojovikami U serpni togo zh roku Zaliznij kupol perehopiv 20 raket vipushenih po Izrayilyu Odnak v odnomu vipadku sistema znishivshi chotiri raketi vipusheni po mistu Beer Sheva taki ne zmogla zupiniti p yatu vnaslidok chogo odna lyudina zaginula a dekilka otrimali poranennya U listopadi 2012 roku pid chas operaciyi Hmarnij stovp efektivnist Zaliznogo kupola bulo ocineno izrayilskimi chinovnikami v mezhah vid 75 do 95 vidsotkiv Za slovami izrayilskih chinovnikiv iz priblizno 1000 raket vipushenih po Izrayilyu Hamasom z pochatku ciyeyi operaciyi do 17 listopada 2012 roku Zaliznij kupol viznachiv sho dvi tretini 700 shtuk ne stanovlyat zagrozi ta perehopiv 90 vidsotkiv z reshti 300 ot Protyagom cogo periodu yedinimi izrayilskimi vtratami buli troye lyudej ubitih u pidsumku raketnih obstriliv vnaslidok nespravnosti sistemi Zaliznij kupol Porivnyano z inshimi sistemami protipovitryanoyi oboroni pokaznik efektivnosti Iron Dome duzhe visokij Amerikanskij pismennik modelist i konsultant z oboroni Stiven Zaloga zayaviv sho znishennya Zaliznim kupolom 90 vidsotkiv raket na yaki vin nacilivsya ye nadzvichajno visokim rivnem kotrij perevishuye toj yakij zazvichaj ochikuyetsya dlya sistem protipovitryanoyi oboroni Slate povidomiv sho pokaznik efektivnosti ye nebachenim porivnyano z poperednimi sistemami takimi yak sistema protiraketnoyi oboroni Patriot Reporter amerikanskoyi gazeti Star Telegram z oboroni Mark Tompson napisav sho vidsutnist izrayilskih vtrat svidchit pro te sho Zaliznij kupol ye najdiyevishim i najbilsh viprobuvanim protiraketnim shitom yakij koli nebud bachiv svit Pid chas operaciyi Protective Edge yak stverdzhuyetsya perehoplyuvachi Iron Dome vrazili 87 90 svoyih cilej zdijsnivshi zagalom 735 uspishnih perehoplen U vijni 2006 roku z Hezbolloyu do rozrobki Zaliznogo kupola protyagom 34 dniv bojovih dij nimi bulo vipusheno 4000 raket i 53 oye izrayiltyan bulo vbito Odnak u vijni 2014 roku z sektorom Gaza 50 dennij konflikt i 3360 raket prizveli lishe do dvoh smertej pov yazanih iz raketami 2006 roku bulo podano blizko 30 000 strahovih pozoviv shodo vidshkoduvan za poshkodzhennya zumovleni raketnimi obstrilami todi yak u 2014 roci yih bulo vzhe lishe 2 400 25 bereznya 2019 roku raketa J 80 vipushena z sektora Gaza vluchila v budinok u Mishmereti Izrayil Za slovami predstavnikiv Hamas J 80 ruhayetsya nelinijnim shlyahom i ne mozhe buti perehoplena Zaliznim kupolom Zagalom za rozrahunkami vijskovih lishe 25 raket vipushenih po Izrayilyu stanovili spravzhnyu zagrozu lyudyam chi civilnim ob yektam cherez nizku tochnist i nestabilnu trayektoriyu neyakisnih konstrukcij snaryadiv PrimitkiBen David Alon 21 listopada 2012 Arhiv originalu za 24 listopada 2012 Procitovano 21 listopada 2012 Capaccio Tony Bloomberg Arhiv originalu za 18 listopada 2012 Procitovano 18 listopada 2012 JPost Arhiv originalu za 18 listopada 2012 Procitovano 18 listopada 2012 Ben David Alon 18 March 2008 Jane s Arhiv originalu za 12 veresnya 2012 Procitovano 18 serpnya 2011 army technology com Arhiv originalu za 29 serpnya 2011 Procitovano 18 serpnya 2011 Sharp Jeremy M 16 veresnya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 11 bereznya 2012 Procitovano 18 serpnya 2011 Katz Yaakov 10 bereznya 2012 The Jerusalem Post Arhiv originalu za 11 bereznya 2012 Procitovano 10 March 2012 Defense Update 14 jul 2015 Arhiv originalu za 13 serpnya 2015 Procitovano 10 serpnya 2015 Al Jazeera English 27 bereznya 2011 Arhiv originalu za 10 serpnya 2011 Procitovano 18 serpnya 2011 Pfeffer Anshel Yanir Yagna 7 kvitnya 2011 Haaretz Arhiv originalu za 9 grudnya 2020 Procitovano 7 kvitnya 2011 Livnat Yael 18 November 2012 Twitter account Arhiv originalu za 26 kvitnya 2013 Procitovano 19 April 2012 Livnat Yeal 5 kvitnya 2012 שנה ליירוט הראשון של כיפת ברזל ההצלחה בזכות הלוחמים One year to first interception of Iron Dome The success because of the fighters Hebrew Hebrew website Arhiv originalu za 23 serpnya 2013 Procitovano 19 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 1 serpnya 2012 Procitovano 21 listopada 2012 Avnish Patel 23 listopada 2012 RUSI Analysis RUSI Arhiv originalu za 29 listopada 2012 Procitovano 26 listopada 2012 JUDAH ARI GROSS 27 November 2017 The Times of Israel Arhiv originalu za 28 listopada 2017 Procitovano 28 listopada 2017 Seth Frantzman 2 lyutogo 2021 Israel touts upgraded Iron Dome capabilities against land maritime threats Defense News Iron Dome Defense System Against Short Range Artillery Rockets PDF Rafael Advanced Defense Systems Arhiv originalu PDF za 23 serpnya 2013 Procitovano 6 serpnya 2009 Israel successfully tests Iron Dome rocket amp artillery shell defence system defpro com 27 bereznya 2009 Arhiv originalu za 11 bereznya 2012 Procitovano 4 serpnya 2009 Mostlymissiledefense com 19 lipnya 2012 Arhiv originalu za 19 listopada 2012 Procitovano 18 listopada 2012 Yaakov Katz 31 August 2011 The Jerusalem Post Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2012 Procitovano 19 April 2012 Algemeiner The Algemeiner com amer Arhiv originalu za 22 lyutogo 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 Defense Marketing Intelligence amer Procitovano 13 chervnya 2022 Episkopos Mark 8 veresnya 2020 The National Interest angl Arhiv originalu za 13 travnya 2021 Procitovano 13 chervnya 2022 Berman Lazar Gross Judah Ari www timesofisrael com amer Arhiv originalu za 12 travnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 Frantzman Seth 16 lyutogo 2022 Israel plans laser wall but questions remain about effectiveness and cost Defense News angl Procitovano 13 chervnya 2022 web archive org 20 grudnya 2021 Arhiv originalu za 20 grudnya 2021 Procitovano 14 chervnya 2022 Eshel Tamir 26 zhovtnya 2014 Defense Update amer Arhiv originalu za 18 travnya 2021 Procitovano 13 chervnya 2022 Opall Rome Barbara 27 listopada 2017 Israel declares operational capability for sea based Iron Dome Defense News angl Procitovano 13 chervnya 2022 The Jerusalem Post 25 bereznya 2011 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2012 Procitovano 25 bereznya 2011 Yael Livnat 05 04 2012 Israel Defence Forces Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2012 Procitovano 28 listopada 2012 Mohammed Najib Iron Dome raises game for Pillar of Defence Jane s Defense Weekly Vip 28 listopada 2012 S 4 Yoav Zitun 27 grudnya 2012 www ynetnews com Arhiv originalu za 31 grudnya 2012 Procitovano 28 grudnya 2012 YNet News 15 listopada 2012 Arhiv originalu za 18 listopada 2012 Procitovano 15 listopada 2012 BBC News brit 9 chervnya 2021 Arhiv originalu za 19 travnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 El Naggar Mona 13 travnya 2021 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 11 chervnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 Ynet Agencies News 14 travnya 2021 Ynetnews angl Arhiv originalu za 13 chervnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 The Economist ISSN 0013 0613 Arhiv originalu za 13 chervnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 Dylan Malyasov 3 sichnya 2021 Defence Blog Arhiv originalu za 8 sichnya 2021 Procitovano 5 sichnya 2021 עציון אודי 16 sichnya 2019 Ynet ivr Arhiv originalu za 2 grudnya 2020 Procitovano 13 chervnya 2022 Clark Colin 11 bereznya 2019 Army Reboots Cruise Missile Defense IFPC amp Iron Dome Breaking Defense amer Procitovano 13 chervnya 2022 Cox Matthew 5 zhovtnya 2020 Military com angl Arhiv originalu za 23 sichnya 2021 Procitovano 13 chervnya 2022 Cox Matthew 13 listopada 2020 Military com angl Arhiv originalu za 27 sichnya 2021 Procitovano 13 chervnya 2022 Judson Jen 13 listopada 2020 Iron Dome batteries activated to fill cruise missile defense gap Defense News angl Procitovano 13 chervnya 2022 Kozackij Sanya 10 zhovtnya 2021 Ukrayinskij militarnij portal Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 13 zhovtnya 2021 Communications Raytheon Corporate Communications Raytheon Corporate Raytheon News Release Archive Arhiv originalu za 13 lyutogo 2021 Procitovano 13 chervnya 2022 Lyuksikov Mihajlo 16 chervnya 2021 Ukrayinskij militarnij portal Arhiv originalu za 18 chervnya 2021 Procitovano 17 chervnya 2021 Welle www dw com Deutsche DW COM ukr Arhiv originalu za 13 chervnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 Washington Post amer ISSN 0190 8286 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 Witte Griff Eglash Ruth 14 lipnya 2014 Washington Post amer ISSN 0190 8286 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 Reuters angl 14 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 26 listopada 2021 Procitovano 13 chervnya 2022 Reuters angl Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2008 Procitovano 13 chervnya 2022 Thompson Mark 19 listopada 2012 Time amer ISSN 0040 781X Arhiv originalu za 9 travnya 2019 Procitovano 13 chervnya 2022 the Guardian angl 19 listopada 2012 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2021 Procitovano 13 chervnya 2022 Johnson Robert Business Insider amer Arhiv originalu za 6 veresnya 2020 Procitovano 13 chervnya 2022 Slate Magazine angl Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 Thompson Mark 19 listopada 2012 Time amer ISSN 0040 781X Arhiv originalu za 9 travnya 2019 Procitovano 13 chervnya 2022 The Economist ISSN 0013 0613 Arhiv originalu za 13 chervnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 The Jerusalem Post JPost com amer Arhiv originalu za 13 chervnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 מחצית מהחפירות הוקפאו בשל המצב הביטחוני הארץ ivr Procitovano 13 chervnya 2022 The Jerusalem Post JPost com amer Arhiv originalu za 28 kvitnya 2021 Procitovano 13 chervnya 2022 aviationweek com Arhiv originalu za 21 kvitnya 2022 Procitovano 13 chervnya 2022 Div takozhInshi lanki protiraketnoyi oboroni Izrayilyu Strila Prasha Davida Chervonij kolirPosilannyaYak pracyuye zaliznij kupol potuzhnij protiraketnij shit Izrayilyu 13 travnya 2021 u Wayback Machine VVS 13 5 2021Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zaliznij kupolOficijne reklamne video 17 travnya 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ