Хец івр ח ץ МФА ˈχet s Стріла відома також за англійським перекладом назви Arrow Ерроу система протиракетної оборони роз

Хец (івр. חֵץ‎, МФА: [ˈχet͡s], «Стріла») відома також за англійським перекладом назви Arrow(Ерроу) — система протиракетної оборони, розроблена відповідно до планів ізраїльського уряду, які передбачали створення ефективного засобу ПРО, що за своїми характеристиками мав перевершити американський зенітно-ракетний комплекс «Петріот». Фінансування та виробництво системи здійснюється спільними зусиллями США та Ізраїлю. Розробкою комплексу, яка розпочалася в 1986 році, керує ізраїльське міністерство оборони. Основними розробниками виступають компанії Israel Aerospace Industries та Boeing.

Хец

Тип	система протиракетної оборони
Походження	Ізраїль
Історія використання
На озброєнні	з 2000
Оператори	Ізраїль
Війни
Історія виробництва
Розробник	Israel Aerospace Industries
Розроблено	з 1994
Виробник	Israel Aerospace Industries Boeing
Вартість одиниці	3 млн $ — (вартість ракети станом на 2003 рік)
Виготовлення	з 2000
Варіанти	Хец 1 Хец 2 Хец 3 Хец 4
Характеристики
Вага	1300 кг — (власне ракета) 3500 кг — (маса ракети в транспортно-пусковому контейнері)
Довжина	6,8-7 м Розгінний блок — 3,45 м Маршева ступінь — 0,75 м Бойова частина — 2,75 м
Діаметр	Перша ступінь — 800 мм Друга ступінь — 500 мм

Двигун
Операційна дальність	90-150 км
Висота польоту	заатмосферна
Швидкість	9 Махів (2,5 км/с)
Система наведення	двухрежимна пасивна інфрачервона та активна радіолокаційна система самонаведення
Система керування	керований вектор тяги з чотирма аеродинамічними рулями
Точність	в межах чотирьох метрів від цілі
Пускова платформа	буксирувана транспортно-пускова установка з шістьма ракетами

Хец у Вікісховищі

Комплекс складається із гіперзвукової ракети-перехоплювача Хец, радіолокаційної станції раннього попередження з АФАР ^[en], пункту управління Golden Citron та центру управління пуском Brown Hazelnut. Всі компоненти системи є пересувними й можуть переміщатися на спеціально підготовлені місця.

Спершу була розроблена ракета Хец-1, що слугувала технологічним демонстратором. Після того як вона успішно пройшла випробування, була створена версія Хец-2, яка була прийнята на озброєння та поставлена в серійне виробництво. «Хец» розглядається як одна з найефективніших систем протиракетної оборони, які нині стоять на озброєнні. Вона стала першим комплексом ПРО, який спеціально розробляли для перехоплення й знищення балістичних ракет. Перша батарея «Хец» досягла бойової готовності у жовтні 2000 року. Хоча деякі компоненти системи експортувалися в інші країни, Командування протиповітряної оборони Ізраїлю залишається єдиним користувачем «Хец». Комплекс створює верхній ешелон протиракетної оборони країни.

У січні 2018 була введена в експлуатацію ракета Хец-3, вона має більшу швидкість, дальність та висоту польоту, ніж Хец-2, та здатна перехоплювати балістичні ракети ще під час їхнього польоту в космічному просторі. Згідно з інформацією, озвученою главою ізраїльського космічного агенства, нова ракета дала можливість використовувати комплекс як протисупутникову зброю, що робить Ізраїль однією з кількох країн світу, які мають засоби знищення супутників.

Історія створення

Початок розробки системи став відповіддю Ізраїлю на зростання ракетної загрози з боку окремих арабських держав, які на початку 1980-х років отримали ракети класу «земля — земля» великої дальності. Ізраїльські військові на початковому етапі розглядали два протиракетних комплекси — іншим був AB-10, розроблений компанією Rafael Advanced Defense Systems на основі американської системи ППО MIM-23 Hawk. Однак «Хец» мала стати системою, що від початку розроблялася для протиракетної оборони, також вона мала більшу дальність дії. Враховуючи ці фактори ізраїльтяни надали перевагу саме їй.

Створення такої системи стало значним викликом для ізраїльського військово-промислового комплексу, окрім цього розробка та випробовування вимагали значної кількості фінансових ресурсів. Через це керівництво країни звернулося до свого союзника Сполучених Штатів. Як результат 6 травня 1986 року сторони підписали меморандум про взаєморозуміння стосовно спільного фінансування програми «Ерроу». Вже в 1988 році «Стратегічна оборонна ініціатива» — структурна організація американського міністерства оборони видала компанії Israel Aircraft Industries замовлення на виготовлення технологічного демонстратора системи Хец 1. Війна в Перській затоці дала додатковий поштовх розробці системи. Під час активної фази бойових дій у січні-лютому 1991 року Ізраїль став мішенню для ракетних обстрілів з боку Іраку. Режим Саддама Хусейна використовував ракети ^[en] — іракську модифікацію радянської балістичної ракети Р-17. Тоді для захисту від ракетних ударів, зокрема по території Ізраїлю, американці задіяли зенітно-ракетні комплекси MIM-104 Patriot, однак з погляду ізраїльтян він показав себе недостатньо ефективним засобом протиракетної оборони.

На першому етапі комплекс розроблявся з метою забезпечити захист від таких ракет як Р-17, її модифікація «Аль-Хусейн», 9К79 «Точка», яка знаходилась на озброєнні в Сирії, і ^[en], яку використовувала Саудівська Аравія. Однак розвиток іранської ракетної програми змусив розробників враховувати можливості найновіших і перспективних, на час розробки комплексу, іранських балістичних ракет. Іцхак Рабин, який у 1984-90 роках працював міністром оборони Ізраїлю, розглядав ракетну небезпеку як одну з найбільших майбутніх загроз ізраїльській безпеці. Він так казав про програму її розробки:

Я мав честь, будучи міністром оборони в уряді національної єдності, голосувати за участь Ізраїлю в «Стратегічній оборонній ініціативі», яку започаткував Рональд Рейган

Для керування процесом розробки ^[en] ізраїльського міністерства оборони створило окремий підрозділ «Хома», який також відомий як Управління протиракетної оборони Ізраїлю і відповідав за координацію діяльності усіх ізраїльських компаній, які були залучені до створення комплексу «Хец».

Бойове застосування

Наприкінці жовтня 2023 року під час війни між Ізраїлем та ХАМАСом системою було успішно перехоплено та знищено балістичну ракету середнього радіуса, яку запустили хусити з території Ємену.

Примітки

(2 березня 2003), , Jerusalem Letter / Viewpoints, JCPA, № 493, архів оригіналу за 11 лютого 2021, процитовано 5 серпня 2019, The Arrow program used practically no U.S. technology, just U.S. money. It was almost entirely based on Israeli technology, though we bought some components in the U.S. because they were cheaper. Переклад: Програма "Ерроу" майже не використовувала американських технологій, лише — гроші. Вона майже повністю базується на ізраїльських розробках, хоча деякі компоненти ми придбали в США, тому що вони були дешевші
Marom, Dror (10-03-2003). . Globes. IL. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 4-10-2018.
Bar-Joseph, 2001.
. Missile Threat. . Архів оригіналу за 30 серпня 2007. Процитовано 19 серпня 2009.
. Jewish Virtual Library. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 21 серпня 2009.
Israel profile: missile overview: Arrow anti-ballistic missile defense system. . October 2008. Архів оригіналу за 4 липня 2007. Процитовано 19 серпня 2009.
(PDF). . 21 грудня 2006. Архів оригіналу (PDF) за 16 лютого 2018. Процитовано 4 серпня 2011.
. Reuters. 18 січня 2017. Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 18 січня 2017.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
Sharp, Jeremy M. (22 грудня 2016). (PDF). www.everycrsreport.com. Архів оригіналу (PDF) за 30 березня 2019. Процитовано 3 березня 2018.
Opall-Rome, Barbara (9 листопада 2009). Israeli experts: Arrow-3 could be adapted for anti-satellite role (PDF). Imaginova SpaceNews.com: 16. Процитовано 9 листопада 2011.^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
. Israel Missile Defense Organization. Архів оригіналу за 8 вересня 2009. Процитовано 19 серпня 2009.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
Israel-Gaza Situation Report: Arrow Interceptor Downs Ballistic Missile Over Red Sea (Updated). The War Zone. The Drive. 31 жовтня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Джерела

Bar-Joseph, Uri. Israel's national security towards the 21st Century. — Psychology Press, 2001. — 212 с. — . (англ.)

[1] (2 березня 2003), , Jerusalem Letter / Viewpoints, JCPA, № 493, архів оригіналу за 11 лютого 2021, процитовано 5 серпня 2019, The Arrow program used practically no U.S. technology, just U.S. money. It was almost entirely based on Israeli technology, though we bought some components in the U.S. because they were cheaper. Переклад: Програма "Ерроу" майже не використовувала американських технологій, лише — гроші. Вона майже повністю базується на ізраїльських розробках, хоча деякі компоненти ми придбали в США, тому що вони були дешевші

[2] Marom, Dror (10-03-2003). . Globes. IL. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 4-10-2018.

[FOOTNOTEBar-Joseph2001-3] Bar-Joseph, 2001.

[mstrt-4] . Missile Threat. . Архів оригіналу за 30 серпня 2007. Процитовано 19 серпня 2009.

[jewish-5] . Jewish Virtual Library. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 21 серпня 2009.

[nti-6] Israel profile: missile overview: Arrow anti-ballistic missile defense system. . October 2008. Архів оригіналу за 4 липня 2007. Процитовано 19 серпня 2009.

[aipac-7] (PDF). . 21 грудня 2006. Архів оригіналу (PDF) за 16 лютого 2018. Процитовано 4 серпня 2011.

[a3swr-8] . Reuters. 18 січня 2017. Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 18 січня 2017.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.

[fas2006-10-9] Sharp, Jeremy M. (22 грудня 2016). (PDF). www.everycrsreport.com. Архів оригіналу (PDF) за 30 березня 2019. Процитовано 3 березня 2018.

[a3asat-10] Opall-Rome, Barbara (9 листопада 2009). Israeli experts: Arrow-3 could be adapted for anti-satellite role (PDF). Imaginova SpaceNews.com: 16. Процитовано 9 листопада 2011.^{[недоступне посилання з лютого 2019]}

[tests-11] . Israel Missile Defense Organization. Архів оригіналу за 8 вересня 2009. Процитовано 19 серпня 2009.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.

[12] Israel-Gaza Situation Report: Arrow Interceptor Downs Ballistic Missile Over Red Sea (Updated). The War Zone. The Drive. 31 жовтня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()