Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Залізна зоря — гіпотетичний тип зорі, яка може виникнути у Всесвіті за час близько 101500 років (набагато більше, ніж сучасний вік Всесвіту — близько 1,4·1010 років). В такій зорі за рахунок квантових ефектів всі атомні ядра перетворюються на 56Fe — найміцніше зв'язане з усіх атомних ядер.
У зовсім іншому значенні, термін «залізна зоря» також використовується для опису блакитних надгігантів, які мають ліс заборонених ліній FeII у своїх спектрах. Прототипом цього класу зір вказують Ету Кіля.
Фізика явища
Передбачається, що подібна зоря може формуватися внаслідок холодного нуклеосинтезу, що йде шляхом квантового тунелювання, в результаті якого легкі ядра перетворюються на ядро найбільш стабільного з усіх ядер ізотопу заліза 56Fe. Елементи, важчі, ніж залізо, теж перетворюються на залізо шляхом радіоактивного розпаду з випромінюванням альфа-частинок. Утворення таких зір можливе лише у сценаріях можливості тривалого існування самого Всесвіту та стабільності протона. Якщо Всесвіт продовжить існувати, а протон стабільний, то після свого утворення залізні зорі можуть залишатися в такому стані надзвичайно довго — від 101026 до 101076 років, потім вони спонтанно сколапсують у чорні дірки, які потім відносно швидко (за 1067 років) випаруються через випромінювання Гокінга.
В літературі
У романі «Туманність Андромеди» Івана Єфремова та його екранізації 1967 року екіпаж зорельота «Тантра» зустрічає на своєму шляху залізну зорю, помітити яку можна, лише використавши датчик інфрачервоного випромінювання. При цьому ця зоря не поодинока: командир корабля стверджує, що «бачив таке ж чудовисько» у попередній зоряній експедиції. На момент написання роману в СРСР домінували теорії вічного Всесвіту, тому вважалося, що залізні зорі вже можуть існувати.
Див. також
Примітки
- Walborn, Nolan R.; Fitzpatrick, Edward L. (2000). The OB Zoo: A Digital Atlas of Peculiar Spectra. The Publications of the Astronomical Society of the Pacific. 112 (767): 50. Bibcode:2000PASP..112...50W. doi:10.1086/316490.
- Clark, J. S.; Castro, N.; Garcia, M.; Herrero, A.; Najarro, F.; Negueruela, I.; Ritchie, B. W.; Smith, K. T. (2012). On the nature of candidate luminous blue variables in M 33. Astronomy & Astrophysics. 541: A146. arXiv:1202.4409. Bibcode:2012A&A...541A.146C. doi:10.1051/0004-6361/201118440.
- Dyson, Freeman J. Time Without End: Physics and Biology in an open universe // Reviews of Modern Physics : journal. — 1979. — Vol. 51, no. 3 (13 December). — P. 447—460. — Bibcode:. — DOI:. Архівовано з джерела 16 травня 2008. Процитовано 2011-09-10. Архивированная копия. Архів оригіналу за 16 травня 2008. Процитовано 10 вересня 2011.
- Rev. Mod. Phys. 51, 447 (1979) - Time without end: Physics and biology in an open universe. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 11 березня 2023.
Посилання
- Dyson, Freeman J. Time without end: Physics and biology in an open universe : ( )[англ.] // Reviews of Modern Physics : journal. — 1979. — Vol. 51, № 3. — С. 447—460. — Bibcode: 1979RvMP...51..447D. — DOI:10.1103/RevModPhys.51.447.
- Clark, J. S.; Castro, N.; Garcia, M.; Herrero, A.; Najarro, F.; Negueruela, I.; Ritchie, B. W.; Smith, K. T. On the nature of candidate luminous blue variables in M 33 : ( )[англ.] // Astronomy and Astrophysics : journal. — 2012. — Vol. 541. — С. A146. — arXiv:1202.4409. — Bibcode: 2012A&A...541A.146C. — DOI:10.1051/0004-6361/201118440.
- Walborn, Nolan R.; Fitzpatrick, Edward L. The OB Zoo: A Digital Atlas of Peculiar Spectra : ( )[англ.] // The Publications of the Astronomical Society of the Pacific : journal. — 2000. — Vol. 112, № 767. — С. 50. — Bibcode: 2000PASP..112...50W. — DOI:10.1086/316490.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zalizna zorya gipotetichnij tip zori yaka mozhe viniknuti u Vsesviti za chas blizko 101500 rokiv nabagato bilshe nizh suchasnij vik Vsesvitu blizko 1 4 1010 rokiv V takij zori za rahunok kvantovih efektiv vsi atomni yadra peretvoryuyutsya na 56Fe najmicnishe zv yazane z usih atomnih yader Zalizna zorya v uyavlenni hudozhnika U zovsim inshomu znachenni termin zalizna zorya takozh vikoristovuyetsya dlya opisu blakitnih nadgigantiv yaki mayut lis zaboronenih linij FeII u svoyih spektrah Prototipom cogo klasu zir vkazuyut Etu Kilya 1 2 Zmist 1 Fizika yavisha 2 V literaturi 3 Div takozh 4 Primitki 5 PosilannyaFizika yavishared Peredbachayetsya sho podibna zorya mozhe formuvatisya vnaslidok holodnogo nukleosintezu sho jde shlyahom kvantovogo tunelyuvannya v rezultati yakogo legki yadra peretvoryuyutsya na yadro najbilsh stabilnogo z usih yader izotopu zaliza 56Fe Elementi vazhchi nizh zalizo tezh peretvoryuyutsya na zalizo shlyahom radioaktivnogo rozpadu z viprominyuvannyam alfa chastinok 3 Utvorennya takih zir mozhlive lishe u scenariyah mozhlivosti trivalogo isnuvannya samogo Vsesvitu ta stabilnosti protona Yaksho Vsesvit prodovzhit isnuvati a proton stabilnij to pislya svogo utvorennya zalizni zori mozhut zalishatisya v takomu stani nadzvichajno dovgo vid 101026 do 101076 rokiv potim voni spontanno skolapsuyut u chorni dirki 4 yaki potim vidnosno shvidko za 1067 rokiv viparuyutsya cherez viprominyuvannya Gokinga V literaturired U romani Tumannist Andromedi Ivana Yefremova ta jogo ekranizaciyi 1967 roku ekipazh zorelota Tantra zustrichaye na svoyemu shlyahu zaliznu zoryu pomititi yaku mozhna lishe vikoristavshi datchik infrachervonogo viprominyuvannya Pri comu cya zorya ne poodinoka komandir korablya stverdzhuye sho bachiv take zh chudovisko u poperednij zoryanij ekspediciyi Na moment napisannya romanu v SRSR dominuvali teoriyi vichnogo Vsesvitu tomu vvazhalosya sho zalizni zori vzhe mozhut isnuvati Div takozhred Majbutnye Vsesvitu sho rozshiryuyetsya Teplova smertPrimitkired Walborn Nolan R Fitzpatrick Edward L 2000 The OB Zoo A Digital Atlas of Peculiar Spectra The Publications of the Astronomical Society of the Pacific 112 767 50 Bibcode 2000PASP 112 50W doi 10 1086 316490 Clark J S Castro N Garcia M Herrero A Najarro F Negueruela I Ritchie B W Smith K T 2012 On the nature of candidate luminous blue variables in M 33 Astronomy amp Astrophysics 541 A146 arXiv 1202 4409 Bibcode 2012A amp A 541A 146C doi 10 1051 0004 6361 201118440 Dyson Freeman J Time Without End Physics and Biology in an open universe Reviews of Modern Physics journal 1979 Vol 51 no 3 13 December P 447 460 Bibcode 1979RvMP 51 447D DOI 10 1103 RevModPhys 51 447 Arhivovano z dzherela 16 travnya 2008 Procitovano 2011 09 10 Arhivirovannaya kopiya Arhiv originalu za 16 travnya 2008 Procitovano 10 veresnya 2011 Rev Mod Phys 51 447 1979 Time without end Physics and biology in an open universe Arhiv originalu za 4 lyutogo 2021 Procitovano 11 bereznya 2023 Posilannyared Dyson Freeman J Time without end Physics and biology in an open universe angl Reviews of Modern Physics journal 1979 Vol 51 3 S 447 460 Bibcode 1979RvMP 51 447D DOI 10 1103 RevModPhys 51 447 Clark J S Castro N Garcia M Herrero A Najarro F Negueruela I Ritchie B W Smith K T On the nature of candidate luminous blue variables in M 33 angl Astronomy and Astrophysics journal 2012 Vol 541 S A146 arXiv 1202 4409 Bibcode 2012A amp A 541A 146C DOI 10 1051 0004 6361 201118440 Walborn Nolan R Fitzpatrick Edward L The OB Zoo A Digital Atlas of Peculiar Spectra angl The Publications of the Astronomical Society of the Pacific journal 2000 Vol 112 767 S 50 Bibcode 2000PASP 112 50W DOI 10 1086 316490 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zalizna zorya amp oldid 43863441