Залізо 56 Таблиця ізотопівЗагальні відомостіНазва символ Залізо 56 56FeНейтронів 30Протонів 26Властивості ізотопуПриродн

Залізо-56 Таблиця ізотопів
Загальні відомості
Назва, символ	Залізо-56,⁵⁶Fe
Нейтронів	30
Протонів	26
Властивості ізотопу
Природна концентрація	91.754%
Атомна маса	55.9349375(7) а.о.м
Спін	0+
Дефект маси	−60601.003±1.354 кеВ
Енергія зв'язку	492253.892±1.356 кеВ

Залізо-56 (⁵⁶Fe) — найпоширеніший ізотоп заліза, який складає близько 91,754 % усього заліза.

Енергія зв'язку ядра на нуклон для найпоширеніших ізотопів має максимум на залізі-56. Більш рідкісні ізотопи нікель-62 і залізо-58, які мають трохи вищу енергію зв'язку, не показані.

З усіх нуклідів залізо-56 має найменшу масу на нуклон. З енергією зв'язку 8.8 МеВ на нуклон, залізо-56 є одним із найбільш міцно зв'язаних ядер.

Нікель-62, відносно рідкісний ізотоп нікелю, має дещо вищу енергію ядерного зв'язку на нуклон. Це узгоджується з більшою масою на нуклон, оскільки нікель-62 має більшу частку нейтронів, які є трохи важчими за протони. (Докладніше див. статтю про нікель-62). Легкі елементи, які зазнають ядерного синтезу, і важкі елементи, які зазнають ядерного поділу, вивільняють енергію, оскільки це збільшує їхню енергію зв'язку на нуклон, тому можна було б очікувати, що ⁶²Ni буде дуже розповсюдженим ізотопом. Однак під час зоряного нуклеосинтезу конкуренція між фотоядерною реакцією та альфа-захопленням призводить до утворення більшої кількості 56Ni, ніж ⁶²Ni (⁵⁶Fe утворюється пізніше в оболонці вибухаючої зорі під час розпаду ⁵⁶Ni).

Тим не менш, 28 атомів нікелю-62, зливаючись в 31 атом заліза-56, виділяють енергетичний еквівалент маси 0.011 а.о.м. У міру старіння Всесвіту речовина повільно перетворюватиметься на ядра, що найміцніше зв'язані, наближаючись до ⁵⁶Fe, що зрештою призведе до утворення залізних зір протягом ≈10 ¹⁵⁰⁰ років у Всесвіті, що розширюється, без розпаду протонів.

Див. також

Примітки

Nuclear Binding Energy
Dyson, Freeman J. (1979). Time without end: Physics and biology in an open universe. Reviews of Modern Physics. 51 (3): 447—460. Bibcode:1979RvMP...51..447D. doi:10.1103/RevModPhys.51.447.

Література

de Laeter, John Robert; Böhlke, John Karl; De Bièvre, Paul; Hidaka, Hiroshi; Peiser, H. Steffen; Rosman, Kevin J. R.; Taylor, Philip D. P. (2003). «Atomic weights of the elements. Review 2000 (IUPAC Technical Report)». Pure and Applied Chemistry. 75 (6): 683—800. doi:10.1351/pac200375060683.

[1] Nuclear Binding Energy

[twoe-2] Dyson, Freeman J. (1979). Time without end: Physics and biology in an open universe. Reviews of Modern Physics. 51 (3): 447—460. Bibcode:1979RvMP...51..447D. doi:10.1103/RevModPhys.51.447.