Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Нікель-62 | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Назва, символ | Нікель-62,62Ni |
| Нейтронів | 34 |
| Протонів | 28 |
| Властивості ізотопу | |
| Природна концентрація | 3.6346% |
| Період напіврозпаду | стабільний |
| Атомна маса | 61.9283449(5) а.о.м |
| Спін | 0 |
| Енергія зв'язку | 8794.553±0.007 кеВ |
Нікель-62 — ізотоп нікелю, що містить 28 протонів і 34 нейтрони.
Це стабільний ізотоп із найвищою енергією зв'язку на нуклон з усіх відомих нуклідів (8,7945 МеВ). Часто стверджується, що 56Fe є «найстабільнішим ядром», але лише тому, що 56Fe має найменшу масу на нуклон (не енергію зв'язку на нуклон) з усіх нуклідів. Менша маса на нуклон 56Fe можлива, оскільки 56Fe має 26/56 ≈ 46,43 % протонів, тоді як 62Ni має лише 28/62 ≈ 45,16 % протонів. Протони менш масивні, ніж нейтрони, тому більша частка протонів у 56Fe знижує його середню масу на нуклон.
Властивості
Висока енергія зв'язку ізотопів нікелю загалом робить нікель кінцевим продуктом багатьох ядерних реакцій у Всесвіті (включно з реакціями захоплення нейтронів) та пояснює високий відносний вміст нікелю, хоча більша частина нікелю в космосі припадає на (найпоширеніший ізотоп) і (другий за поширеністю), а інші стабільні ізотопи (нікель-61, нікель-62 і нікель-64) є досить рідкісними. Більша частина нікелю утворюється в наднових у r-процесі захоплення нейтронів з нікелю-56 відразу після колапсу ядра, причому той нікель-56, який виживає у вибуху наднової, швидко розпадається на , а потім на стабільне залізо-56.
Відношення до заліза-56
Другим і третім найбільш міцно зв'язаними ядрами є ядра 58Fe і 56Fe з енергією зв'язку на нуклон 8,7922 МеВ і 8,7903 МеВ відповідно.
З іншого боку, ізотоп 56Fe має найменшу масу на нуклон з усіх нуклідів, 930,412 МеВ/c2, за ним ідуть 62Ni з 930,417 МеВ/c2 і 60Ni з 930,420 МеВ/c2. Як зазначалося, це не суперечить енергії зв'язку, оскільки 62Ni має більшу частку нейтронів, які є масивнішими за протони.
Якщо розглядати лише ядра безпосередньо, не враховуючи електронну оболонку, то 56Fe знову демонструє найменшу масу на нуклон (930,175 МеВ/c2), потім йдуть 60Ni (930,181 МеВ/c2) і 62Ni (930,187 МеВ/c2).
Помилкове уявлення про вищу енергію ядерного зв'язку 56Fe, ймовірно, походить від астрофізики. Під час зоряного нуклеосинтезу конкуренція між фотодезінтеграцією та альфа-захопленням призводить до утворення більшої кількості 56Ni, ніж 62Ni (56Fe утворюється пізніше в оболонці зорі, що вибухає, в результаті розпаду 56Ni). 56Ni є природним кінцевим продуктом ядерного горіння кремнію в кінці життя наднової зорі та є продуктом 14 альфа-захоплень у альфа-процесі, який створює з вуглецю більш масивні елементи з кроком у 4 нуклони. Цей альфа-процес у наднових на цьому й закінчується через вищу енергію , який таким чином не може утворитись на наступному етапі після захоплення ще однієї альфа-частинки.
Тим не менш, 28 атомів нікелю-62, зливаючись з 31 атомом заліза-56, виділяють енергетичний еквівалент маси 0.011 а.о.м. Отже, у далекому майбутньому всесвіту, що розширюється без розпаду протонів, будуть утворюватись залізні зорі, а не «нікелеві зорі».
Примітки
- The Most Tightly Bound Nuclei. hyperphysics.phy-astr.gsu.edu. Процитовано 23 жовтня 2019.
- Sree Harsha, N. R. (2018). The tightly bound nuclei in the liquid drop model. European Journal of Physics. 39 (3): 035802. arXiv:1709.01386. Bibcode:2018EJPh...39c5802S. doi:10.1088/1361-6404/aaa345.
- Fewell, M. P. (1995). The atomic nuclide with the highest mean binding energy. American Journal of Physics. 63 (7): 653—658. Bibcode:1995AmJPh..63..653F. doi:10.1119/1.17828.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikel 62 Tablicya izotopiv Zagalni vidomosti Nazva simvol Nikel 62 62Ni Nejtroniv 34 Protoniv 28 Vlastivosti izotopu Prirodna koncentraciya 3 6346 Period napivrozpadu stabilnij Atomna masa 61 9283449 5 a o m Spin 0 Energiya zv yazku 8794 553 0 007 keV Nikel 62 izotop nikelyu sho mistit 28 protoniv i 34 nejtroni Ce stabilnij izotop iz najvishoyu energiyeyu zv yazku na nuklon z usih vidomih nuklidiv 8 7945 MeV Chasto stverdzhuyetsya sho 56Fe ye najstabilnishim yadrom ale lishe tomu sho 56Fe maye najmenshu masu na nuklon ne energiyu zv yazku na nuklon z usih nuklidiv Mensha masa na nuklon 56Fe mozhliva oskilki 56Fe maye 26 56 46 43 protoniv todi yak 62Ni maye lishe 28 62 45 16 protoniv Protoni mensh masivni nizh nejtroni tomu bilsha chastka protoniv u 56Fe znizhuye jogo serednyu masu na nuklon VlastivostiVisoka energiya zv yazku izotopiv nikelyu zagalom robit nikel kincevim produktom bagatoh yadernih reakcij u Vsesviti vklyuchno z reakciyami zahoplennya nejtroniv ta poyasnyuye visokij vidnosnij vmist nikelyu hocha bilsha chastina nikelyu v kosmosi pripadaye na inshi movi najposhirenishij izotop i inshi movi drugij za poshirenistyu a inshi stabilni izotopi nikel 61 nikel 62 i nikel 64 ye dosit ridkisnimi Bilsha chastina nikelyu utvoryuyetsya v nadnovih u r procesi zahoplennya nejtroniv z nikelyu 56 vidrazu pislya kolapsu yadra prichomu toj nikel 56 yakij vizhivaye u vibuhu nadnovoyi shvidko rozpadayetsya na inshi movi a potim na stabilne zalizo 56 Vidnoshennya do zaliza 56 Drugim i tretim najbilsh micno zv yazanimi yadrami ye yadra 58Fe i 56Fe z energiyeyu zv yazku na nuklon 8 7922 MeV i 8 7903 MeV vidpovidno Z inshogo boku izotop 56Fe maye najmenshu masu na nuklon z usih nuklidiv 930 412 MeV c2 za nim idut 62Ni z 930 417 MeV c2 i 60Ni z 930 420 MeV c2 Yak zaznachalosya ce ne superechit energiyi zv yazku oskilki 62Ni maye bilshu chastku nejtroniv yaki ye masivnishimi za protoni Yaksho rozglyadati lishe yadra bezposeredno ne vrahovuyuchi elektronnu obolonku to 56Fe znovu demonstruye najmenshu masu na nuklon 930 175 MeV c2 potim jdut 60Ni 930 181 MeV c2 i 62Ni 930 187 MeV c2 Pomilkove uyavlennya pro vishu energiyu yadernogo zv yazku 56Fe jmovirno pohodit vid astrofiziki Pid chas zoryanogo nukleosintezu konkurenciya mizh fotodezintegraciyeyu ta alfa zahoplennyam prizvodit do utvorennya bilshoyi kilkosti 56Ni nizh 62Ni 56Fe utvoryuyetsya piznishe v obolonci zori sho vibuhaye v rezultati rozpadu 56Ni 56Ni ye prirodnim kincevim produktom yadernogo gorinnya kremniyu v kinci zhittya nadnovoyi zori ta ye produktom 14 alfa zahoplen u alfa procesi yakij stvoryuye z vuglecyu bilsh masivni elementi z krokom u 4 nukloni Cej alfa proces u nadnovih na comu j zakinchuyetsya cherez vishu energiyu inshi movi yakij takim chinom ne mozhe utvoritis na nastupnomu etapi pislya zahoplennya she odniyeyi alfa chastinki Tim ne mensh 28 atomiv nikelyu 62 zlivayuchis z 31 atomom zaliza 56 vidilyayut energetichnij ekvivalent masi 0 011 a o m Otzhe u dalekomu majbutnomu vsesvitu sho rozshiryuyetsya bez rozpadu protoniv budut utvoryuvatis zalizni zori a ne nikelevi zori PrimitkiThe Most Tightly Bound Nuclei hyperphysics phy astr gsu edu Procitovano 23 zhovtnya 2019 Sree Harsha N R 2018 The tightly bound nuclei in the liquid drop model European Journal of Physics 39 3 035802 arXiv 1709 01386 Bibcode 2018EJPh 39c5802S doi 10 1088 1361 6404 aaa345 Fewell M P 1995 The atomic nuclide with the highest mean binding energy American Journal of Physics 63 7 653 658 Bibcode 1995AmJPh 63 653F doi 10 1119 1 17828