Закувала зозуленька…

«Закувала зозуленька…» — вірш Тараса Шевченка, написаний ним на засланні 1848 року, на Косаралі.

Закувала зозуленька…
Автограф вірша «Закувала зозуленька…»
Жанр	вірш
Автор	Тарас Шевченко
Написано	1848
Опубліковано	1862

Написання

Збереглося два чистові автографи: у «Малій книжці»; у «Більшій книжці». Автографи не датовано. Вірш датується дослідного за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1848 року та часом зимівлі Аральської описової експедиції в 1848—1849 роках на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня — грудень 1848-го, та місцем написання — Косарал.

Автограф, з якого вірш переписано до «Малої книжки», не відомий. До «Малої книжки» Шевченко заніс твір під № 34 у сьомому зшитку за 1848 рік орієнтовно наприкінці 1849 — на початку 1850 року (до арешту 23 квітня). Під час переписування він виправив описку в рядку 15. Пізніше, очевидно в Новопетровському укріпленні, повернувшись до тексту, чорнилом зробив виправлення в рядку 5, поставив наголос у слові "квіточки " в рядку 7, виправив описку в рядку 9. У 1858 році, не раніше 18 березня і не пізніше 22 липня, Шевченко переніс з «Малої книжки» до «Більшої книжки» неповний текст (8 рядків) вірша, виправивши описку в рядку 8. Про те, що робота по переписуванню завершена не була, свідчить відсутність під текстом характерного для Шевченка розчерку-кінцівки.

Найімовірніше, з «Малої книжки» вірш було переписано до рукописного списку невідомої особи з окремими виправленнями Шевченка кінця 1850-х років, що належав Л. Жемчужникову і не зберігся. Деякі відміни цього списку подав О. Кониський. Текст вірша "Закувала зозуленька… " за його описом збігається з текстом «Малої книжки».

Першодрук у журналі «Основа» (1862, № 1, стор. 3 — 4) зроблено за «Більшою книжкою» з виправленнями окремих слів за «Малою книжкою» («закувала» замість «заковала», «квіточки» замість «квіточка», «сього» замість «цього»).

Вперше введено до збірки творів у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» (СПб., 1867, стор. 480) і того ж року — у виданні: «Поезії Тараса Шевченка» (Львів, 1867, том 1, стор. 247), де текст вірша передруковано з «Основи». Текст «Малої книжки» (рядки 9 — 16 у підрядковій примітці) вперше подано у виданні: «Шевченко Т. Г. Кобзар: з додатком споминок про Шевченка писателів Тургенєва і Полонського» (Прага, 1876, стор. 297).

Відомі дослідникам списки вірша походять від публікації в «Основі»: у збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» (1862), у рукописних «Кобзарях» — 1865 року, переписаному Д. Демченком, другої половини XIX століття тощо.

Складова

Перейняті Шевченком з народної поезії теми дівочої самотності та сирітства набувають у першій половині вірша типового народнопісенного втілення. Твір починається улюбленим фольклорним образом — паралельним зіставленням кування зозулі та плачу дівчини або жінки, що в багатьох народних піснях, як і у Шевченка, є зачином розмови про жіночу недолю (пісні «Закувала зозуленька на стодолі на розі…», «Зозуленька, вище саду летючи…», «Закувала зозуленька на жовтім пісочку…»), друга строфа грунтується на порівнянні плину дівочих літ і води, також характерному для народнопісенної образності (наприклад, «Пливуть мої дні за днями, літа за літами, А я щастя не зазнала, жаль мені за вами…»). З введенням до другої половини вірша мотивів сирітства й соціальної нерівності та перебудовою синтаксису в бік логізації виклад позбувається імперсональності, стає конкретнішим та психологічно вмотивованим.

Примітки

1. ІЛ, ф. 1, № 71, с. 324
2. ІЛ, ф. 1, № 67, с. 150
3. «Закувала зозуленька…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 132; 630—631.] litopys.org.ua Процитовано 23 квітня 2024
4. див.: Кониський О. Варіанти на декотрі Шевченкові твори // ЗНТШ. — 1901. — Кн. 1. — С. 17
5. ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 628
6. ІЛ, ф. 1, № 81, арк. 57
7. ІР НБУВ, І. 7450, арк. 14 звор.
8. Труды этнографическо-статистической экспедиции… собранные П. П. Чубинским. — Т. 5. — С. 360

Посилання

• «Закувала зозуленька…» на сайті kobzar.ua