Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Законода́вчу процеду́ру Європе́йського Сою́зу, головним чином, здійснюють Європейський Парламент та Рада Європейського Союзу. Ці дві інституції формально називаються Об'єднаним законодавцем. Компетенція створення та зміни законодавства поділена між ними в рівній частині, у той час як можливість ініціювати закони належить Європейській комісії.
Зазвичай, законодавча пропозиція для того, щоб стати законом, потребує затвердження Парламенту та Ради. Відносна влада конкретної інституції у процесі залежить від того, яка законодавча процедура використовується та сфери, якої стосується пропозиція. Здебільшого вони беруть рівну участь; іноді перевагу має Рада Європейського союзу. Сфери та відповідні процедури визначені Договорами Європейського Союзу.
Можливість вносити поправки до Договорів Європейського Союзу, які, іноді, називають Основним законом союзу або, навіть, фактичною Конституцією, належить державам-учасницям і такі зміни мають бути ратифіковані ними у відповідності з їхніми конституційними вимогами. Виключенням можуть бути так звані спрощені пункти, які передбачають зміну процедури, що використовується у певній сфері без фактичної зміни договорів.
Основні учасники
Парламент
Європейський парламент має 751 учасника, яких обирають кожні 5 років на основі загального виборчого права. Парламент організується, як мульти-партійна інституція, учасники якої працюють у його комітетах і є частиною політичних груп, а не національних делегацій. Тим не менш, парламентські політичні групи дуже слабкі через їхній статус відкритих ідеологічних груп існуючих національних партій.
Парламентська влада значно зросла, порівняно з 50-ми роками, оскільки нові законодавчі процедури надавали більше рівності між Парламентом та Радою. Він також отримав більшу владу у зв'язку зі створенням Європейської комісії, яка завжди відповідала перед ним (парламент має повноваження цензорування).
Рада
Рада Європейського союзу представляє уряди держав-учасниць, а тому кількість учасників відповідає кількості держав, однак голоси розподілені відповідно до кількості населення кожної. Тому, робота Ради не залежить від політичних груп і замість роботи в комітетах, більшість її роботи здійснюється дипломатичними представниками (COREPER).
Другорядні учасники
Європейська комісія
Комісія має фактичну монополію щодо внесення пропозицій для законодавчого процесу, владу, яка уповноважує Комісію впливом на розпорядок денний всього ЄС. До того ж, Комісія вносить представляє законодавство за наказом Ради або за пропозицією Парламенту. У якій формі представляти законодавчі акти вирішує Комісія.
Зазвичай, негативна думка Комісії змушує Раду голосувати одностайно, а не за більшістю голосів. Існують також випадки, коли Комісія може самостійно приймати законодавчі акти.
Національні парламенти
Національні парламенти країн-учасниць ЄС мають механізм раннього попередження, який передбачає, що якщо одна з країн вкаже на порушення тим чи іншим законопроєктом загальних принципів субсидіарності — так звана «жовта картка» — то такий законопроєкт має бути переглянуто. Якщо більшість парламентів так зробить — так звана, «помаранчева картка» — то Рада або Парламент можуть зняти такий законопроєкт.
Звичайна законодавча процедура
Звичайна законодавча процедура це основна процедура, яка використовується для створення директив та інших документів. Раніше вона називалася процедурою спільного прийняття рішень, який протиставляється міжурядовому методу, що базується на косультативній процедурі або методі координації.
В Договорах Європейського Союзу звичайна законодавча процедура описується таким чином. Комісія вносить законодавчу пропозицію до Парламенту або Ради. У першому читанні Парламент висловлює свою позицію. Якщо Рада погодиться з думкою Парламенту, то такий акт вважатиметься прийнятим. Якщо ні, то Рада має висловити свою власну думку з цього приводу та відправити такий акт назад до Парламенту зі своїми поясненнями. Комісія, також, інформує Парламент про свою позицію щодо даного питання. У другому читанні, акт вважається прийнятим, якщо Парламент затвердить текст, поданий Радою, або не прийме ніякого рішення. Парламент може відхилити текст, поданий Радою, що призведе до відхилення акту, або вдосконалити його та передати назад до Ради. Комісія висловлює свою думку вдруге. Ті поправки, які Комісія відхилила, Рада може прийняти тільки одноголосно, а не більшістю голосів.
Якщо протягом трьох місяців з моменту отримання нового варіанту тексту Парламенту Рада його прийме, то такий акт вважається прийнятим. Якщо ні, то Голова Ради за погодженням Голови Парламенту скликає Комітет Примирення, що складається з Ради та відповідної кількості представників Парламенту (з присутністю наглядача з Комісії). Комітет складає спільний текст на основі двох висловлених позицій. Якщо протягом шести тижнів спільний текст не буде погоджено, тоді акт буде відхилено. Якщо буде прийнято і комітет погодить текст, тоді Рада та Парламент (голосуючи більшістю) мають прийняти даний текст у третьому читанні. Якщо вони цього не зроблять, акт буде відхилено.
Процедура вперше з'явилася у Маастрихтському договорі і представлена була як процедура спільного прийняття рішень і була створена, щоб замінити кооперативну процедуру. Процедура спільного прийняття рішень була покращена Амстердамським договором та іншими актами, зокрема Ніццький договір. Процедура змінила звичайну законодавчу процедуру, а її застосування було поширено на майже всі сфери діяльності, як сільське господарство, рибництво, транспорт, бюджетна сфера тощо.
Спеціальні законодавчі процедури
Договори містять положення щодо використання спеціальних законодавчих процедур у певних сферах. Процедури, на які варто звернути увагу це консультативна та процедура згоди, однак використовуватися можуть і інші.
Консультаційна процедура
Згідно з цією процедурою, Рада, діючи або одноголосно, або кваліфікованою більшістю, може приймати законодавство, запропоноване Європейською комісією після погодження з Європейським парламентом. Не дивлячись на те, що Рада має порадитися з Парламентом щодо законодавчої пропозиції, Рада не зв'язана позицією Парламенту. На практиці Рада зазвичай проігнорує думку Парламенту або навіть приймає рішення до того, як Парламент висуне пропозиції. Однак Суд Європейського Союзу видав рішення, що Рада зобов'язана дочекатися позиції Парламенту, а рішення, що були прийняті без участі Парламенту були скасовані. Діючи таким чином, Парламент іноді саботує прийняття законодавчих актів, що йому не подобається.
До прийняття Єдиного Європейського Акту консультативна процедура була найбільш вживаною законодавчою процедурою у Європейській спільноті. Консультація досі використовується для законодавчих цілей у сфері виключень з внутрішнього ринку та законодавства щодо конкуренції.
Процедура погодження
Процедура погодження передбачає, що рада може приймати законодавчі акти за пропозицією Європейської Комісії після отримання погодження від Парламенту. Таким чином, Парламент має законну владу приймати або відхиляти будь — які пропозиції. Тим не менш, Парламент співпрацює з комітетом примирення та надає проміжні висновки, в яких він висловлює своє занепокоєння Раді і може притримати своє рішення, доки його міркування не будуть враховані. Це стосується прийняття в члени, методів виходу, загально-правових основ тощо.
Комісія та Рада діють одноособово
Ця процедура передбачає, що Рада може приймати закони запропоновані Комісією без врахування думки Парламенту. Процедура використовується, коли встановлюється Єдиний зовнішній тариф, а також для переговорів, що стосуються торгових угод у Зовнішньо — торговельному просторі.
Комісія діє одноособово
У деяких сферах комісія може приймати регулятивне та технічне законодавство без погодження з іншими органами. Комісія може приймати за своєю ініціативою закони, що стосуються монополій та концесій, що надаються компаніям державами — учасницями та стосуються працівників, що хочуть залишитися у зазначених державах, якщо вони там працювали. Завдяки цій процедурі було прийнято дві директиви: одна щодо прозорості у відносинах між державами — учасницями та компаніями, а друга щодо конкуренції у телекомунікаційній сфері.
Акти
Законодавство, що було прийнято в результаті цих процедур може виражатися у різних формах. Постанови це закони, що мають пряму дію. Директиви мають бути транспоновані, у певних межах, до національних законодавств. Рішення мають пряму дію, але тільки відносно конкретних осіб або ситуацій. Існують також інші форми.
Див. також
Посилання
- Правила та процедури Європейського парламенту [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Примітки
- W. Voermans, The Birth of a Legislature — The EU Parliament After the Lisbon Treaty. The Brown Journal of World Affairs, 17 (2), pp. 163—180
- Article 7(3) Treaty of Lisbon: Protocol ON THE APPLICATION OF THE PRINCIPLES OF SUBSIDIARITY AND PROPORTIONALITY [ 23 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Schmidt, Susanne K, «Only an Agenda Setter?: The European Commission's Power over the Council of Ministers European Union Politics» (2000) 1 EUP 37.
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 27 жовтня 2013.
- Cooper, Ian (16 October 2009) Comment: Will national parliaments use their new powers? [ 25 жовтня 2009 у Wayback Machine.], EU Observer
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 листопада 2013. Процитовано 27 жовтня 2013.
- Craig and de Búrca, p 145.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zakonoda vchu procedu ru Yevrope jskogo Soyu zu golovnim chinom zdijsnyuyut Yevropejskij Parlament ta Rada Yevropejskogo Soyuzu Ci dvi instituciyi formalno nazivayutsya Ob yednanim zakonodavcem Kompetenciya stvorennya ta zmini zakonodavstva podilena mizh nimi v rivnij chastini u toj chas yak mozhlivist iniciyuvati zakoni nalezhit Yevropejskij komisiyi Zazvichaj zakonodavcha propoziciya dlya togo shob stati zakonom potrebuye zatverdzhennya Parlamentu ta Radi Vidnosna vlada konkretnoyi instituciyi u procesi zalezhit vid togo yaka zakonodavcha procedura vikoristovuyetsya ta sferi yakoyi stosuyetsya propoziciya Zdebilshogo voni berut rivnu uchast inodi perevagu maye Rada Yevropejskogo soyuzu Sferi ta vidpovidni proceduri viznacheni Dogovorami Yevropejskogo Soyuzu Mozhlivist vnositi popravki do Dogovoriv Yevropejskogo Soyuzu yaki inodi nazivayut Osnovnim zakonom soyuzu abo navit faktichnoyu Konstituciyeyu nalezhit derzhavam uchasnicyam i taki zmini mayut buti ratifikovani nimi u vidpovidnosti z yihnimi konstitucijnimi vimogami Viklyuchennyam mozhut buti tak zvani sprosheni punkti yaki peredbachayut zminu proceduri sho vikoristovuyetsya u pevnij sferi bez faktichnoyi zmini dogovoriv Osnovni uchasnikiParlament Dokladnishe Yevropejskij parlament Yevropejskij parlament maye 751 uchasnika yakih obirayut kozhni 5 rokiv na osnovi zagalnogo viborchogo prava Parlament organizuyetsya yak multi partijna instituciya uchasniki yakoyi pracyuyut u jogo komitetah i ye chastinoyu politichnih grup a ne nacionalnih delegacij Tim ne mensh parlamentski politichni grupi duzhe slabki cherez yihnij status vidkritih ideologichnih grup isnuyuchih nacionalnih partij Parlamentska vlada znachno zrosla porivnyano z 50 mi rokami oskilki novi zakonodavchi proceduri nadavali bilshe rivnosti mizh Parlamentom ta Radoyu Vin takozh otrimav bilshu vladu u zv yazku zi stvorennyam Yevropejskoyi komisiyi yaka zavzhdi vidpovidala pered nim parlament maye povnovazhennya cenzoruvannya Rada Dokladnishe Rada Yevropejskogo Soyuzu Rada Yevropejskogo soyuzu predstavlyaye uryadi derzhav uchasnic a tomu kilkist uchasnikiv vidpovidaye kilkosti derzhav odnak golosi rozpodileni vidpovidno do kilkosti naselennya kozhnoyi Tomu robota Radi ne zalezhit vid politichnih grup i zamist roboti v komitetah bilshist yiyi roboti zdijsnyuyetsya diplomatichnimi predstavnikami COREPER Drugoryadni uchasnikiYevropejska komisiya Dokladnishe Yevropejska komisiya Komisiya maye faktichnu monopoliyu shodo vnesennya propozicij dlya zakonodavchogo procesu vladu yaka upovnovazhuye Komisiyu vplivom na rozporyadok dennij vsogo YeS Do togo zh Komisiya vnosit predstavlyaye zakonodavstvo za nakazom Radi abo za propoziciyeyu Parlamentu U yakij formi predstavlyati zakonodavchi akti virishuye Komisiya Zazvichaj negativna dumka Komisiyi zmushuye Radu golosuvati odnostajno a ne za bilshistyu golosiv Isnuyut takozh vipadki koli Komisiya mozhe samostijno prijmati zakonodavchi akti Nacionalni parlamenti Dokladnishe Nacionalni parlamenti Yevropejskogo Soyuzu Nacionalni parlamenti krayin uchasnic YeS mayut mehanizm rannogo poperedzhennya yakij peredbachaye sho yaksho odna z krayin vkazhe na porushennya tim chi inshim zakonoproyektom zagalnih principiv subsidiarnosti tak zvana zhovta kartka to takij zakonoproyekt maye buti pereglyanuto Yaksho bilshist parlamentiv tak zrobit tak zvana pomarancheva kartka to Rada abo Parlament mozhut znyati takij zakonoproyekt Zvichajna zakonodavcha proceduraZvichajna zakonodavcha procedura ce osnovna procedura yaka vikoristovuyetsya dlya stvorennya direktiv ta inshih dokumentiv Ranishe vona nazivalasya proceduroyu spilnogo prijnyattya rishen yakij protistavlyayetsya mizhuryadovomu metodu sho bazuyetsya na kosultativnij proceduri abo metodi koordinaciyi V Dogovorah Yevropejskogo Soyuzu zvichajna zakonodavcha procedura opisuyetsya takim chinom Komisiya vnosit zakonodavchu propoziciyu do Parlamentu abo Radi U pershomu chitanni Parlament vislovlyuye svoyu poziciyu Yaksho Rada pogoditsya z dumkoyu Parlamentu to takij akt vvazhatimetsya prijnyatim Yaksho ni to Rada maye visloviti svoyu vlasnu dumku z cogo privodu ta vidpraviti takij akt nazad do Parlamentu zi svoyimi poyasnennyami Komisiya takozh informuye Parlament pro svoyu poziciyu shodo danogo pitannya U drugomu chitanni akt vvazhayetsya prijnyatim yaksho Parlament zatverdit tekst podanij Radoyu abo ne prijme niyakogo rishennya Parlament mozhe vidhiliti tekst podanij Radoyu sho prizvede do vidhilennya aktu abo vdoskonaliti jogo ta peredati nazad do Radi Komisiya vislovlyuye svoyu dumku vdruge Ti popravki yaki Komisiya vidhilila Rada mozhe prijnyati tilki odnogolosno a ne bilshistyu golosiv Yaksho protyagom troh misyaciv z momentu otrimannya novogo variantu tekstu Parlamentu Rada jogo prijme to takij akt vvazhayetsya prijnyatim Yaksho ni to Golova Radi za pogodzhennyam Golovi Parlamentu sklikaye Komitet Primirennya sho skladayetsya z Radi ta vidpovidnoyi kilkosti predstavnikiv Parlamentu z prisutnistyu naglyadacha z Komisiyi Komitet skladaye spilnij tekst na osnovi dvoh vislovlenih pozicij Yaksho protyagom shesti tizhniv spilnij tekst ne bude pogodzheno todi akt bude vidhileno Yaksho bude prijnyato i komitet pogodit tekst todi Rada ta Parlament golosuyuchi bilshistyu mayut prijnyati danij tekst u tretomu chitanni Yaksho voni cogo ne zroblyat akt bude vidhileno Procedura vpershe z yavilasya u Maastrihtskomu dogovori i predstavlena bula yak procedura spilnogo prijnyattya rishen i bula stvorena shob zaminiti kooperativnu proceduru Procedura spilnogo prijnyattya rishen bula pokrashena Amsterdamskim dogovorom ta inshimi aktami zokrema Nicckij dogovir Procedura zminila zvichajnu zakonodavchu proceduru a yiyi zastosuvannya bulo poshireno na majzhe vsi sferi diyalnosti yak silske gospodarstvo ribnictvo transport byudzhetna sfera tosho Specialni zakonodavchi proceduriDogovori mistyat polozhennya shodo vikoristannya specialnih zakonodavchih procedur u pevnih sferah Proceduri na yaki varto zvernuti uvagu ce konsultativna ta procedura zgodi odnak vikoristovuvatisya mozhut i inshi Konsultacijna procedura Zgidno z ciyeyu proceduroyu Rada diyuchi abo odnogolosno abo kvalifikovanoyu bilshistyu mozhe prijmati zakonodavstvo zaproponovane Yevropejskoyu komisiyeyu pislya pogodzhennya z Yevropejskim parlamentom Ne divlyachis na te sho Rada maye poraditisya z Parlamentom shodo zakonodavchoyi propoziciyi Rada ne zv yazana poziciyeyu Parlamentu Na praktici Rada zazvichaj proignoruye dumku Parlamentu abo navit prijmaye rishennya do togo yak Parlament visune propoziciyi Odnak Sud Yevropejskogo Soyuzu vidav rishennya sho Rada zobov yazana dochekatisya poziciyi Parlamentu a rishennya sho buli prijnyati bez uchasti Parlamentu buli skasovani Diyuchi takim chinom Parlament inodi sabotuye prijnyattya zakonodavchih aktiv sho jomu ne podobayetsya Do prijnyattya Yedinogo Yevropejskogo Aktu konsultativna procedura bula najbilsh vzhivanoyu zakonodavchoyu proceduroyu u Yevropejskij spilnoti Konsultaciya dosi vikoristovuyetsya dlya zakonodavchih cilej u sferi viklyuchen z vnutrishnogo rinku ta zakonodavstva shodo konkurenciyi Procedura pogodzhennya Dokladnishe Procedura pogodzhennya Procedura pogodzhennya peredbachaye sho rada mozhe prijmati zakonodavchi akti za propoziciyeyu Yevropejskoyi Komisiyi pislya otrimannya pogodzhennya vid Parlamentu Takim chinom Parlament maye zakonnu vladu prijmati abo vidhilyati bud yaki propoziciyi Tim ne mensh Parlament spivpracyuye z komitetom primirennya ta nadaye promizhni visnovki v yakih vin vislovlyuye svoye zanepokoyennya Radi i mozhe pritrimati svoye rishennya doki jogo mirkuvannya ne budut vrahovani Ce stosuyetsya prijnyattya v chleni metodiv vihodu zagalno pravovih osnov tosho Komisiya ta Rada diyut odnoosobovo Cya procedura peredbachaye sho Rada mozhe prijmati zakoni zaproponovani Komisiyeyu bez vrahuvannya dumki Parlamentu Procedura vikoristovuyetsya koli vstanovlyuyetsya Yedinij zovnishnij tarif a takozh dlya peregovoriv sho stosuyutsya torgovih ugod u Zovnishno torgovelnomu prostori Komisiya diye odnoosobovo U deyakih sferah komisiya mozhe prijmati regulyativne ta tehnichne zakonodavstvo bez pogodzhennya z inshimi organami Komisiya mozhe prijmati za svoyeyu iniciativoyu zakoni sho stosuyutsya monopolij ta koncesij sho nadayutsya kompaniyam derzhavami uchasnicyami ta stosuyutsya pracivnikiv sho hochut zalishitisya u zaznachenih derzhavah yaksho voni tam pracyuvali Zavdyaki cij proceduri bulo prijnyato dvi direktivi odna shodo prozorosti u vidnosinah mizh derzhavami uchasnicyami ta kompaniyami a druga shodo konkurenciyi u telekomunikacijnij sferi AktiDokladnishe Pravo Yevropejskogo Soyuzu Zakonodavstvo sho bulo prijnyato v rezultati cih procedur mozhe virazhatisya u riznih formah Postanovi ce zakoni sho mayut pryamu diyu Direktivi mayut buti transponovani u pevnih mezhah do nacionalnih zakonodavstv Rishennya mayut pryamu diyu ale tilki vidnosno konkretnih osib abo situacij Isnuyut takozh inshi formi Div takozhProcedura spivpraciPosilannyaPravila ta proceduri Yevropejskogo parlamentu 18 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl PrimitkiW Voermans The Birth of a Legislature The EU Parliament After the Lisbon Treaty The Brown Journal of World Affairs 17 2 pp 163 180 Article 7 3 Treaty of Lisbon Protocol ON THE APPLICATION OF THE PRINCIPLES OF SUBSIDIARITY AND PROPORTIONALITY 23 bereznya 2014 u Wayback Machine Schmidt Susanne K Only an Agenda Setter The European Commission s Power over the Council of Ministers European Union Politics 2000 1 EUP 37 Arhiv originalu za 29 grudnya 2019 Procitovano 27 zhovtnya 2013 Cooper Ian 16 October 2009 Comment Will national parliaments use their new powers 25 zhovtnya 2009 u Wayback Machine EU Observer PDF Arhiv originalu PDF za 7 listopada 2013 Procitovano 27 zhovtnya 2013 Craig and de Burca p 145 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 27 zhovtnya 2013