Шаріа́т (араб. شريعة [ʃaˈriːʕa]), укр. [правильний] шлях, спосіб дії) — комплекс приписів, що визначають переконання, а також формують релігійну совість і моральні цінності мусульман. Приписи шаріату закріплені насамперед Кораном і сунною пророка Мухаммеда і виступають джерелами конкретних норм, які регулюють практично всі сфери повсякденного життя мусульман.
В 21-ому столітті роль шаріату стає дедалі більш дискусійною темою в усьому світі. Є прогресисти, які стверджують, що шаріат сумісний з демократією, правами людини, свободою думки, правами жінок і банківською справою. Європейський суд з прав людини у кількох справах постановив, що шаріат «несумісний з основоположними принципами демократії».
Термінологія
Термін «шаріат» має широке значення. Шаріатом називають звід Божественних заповідей і заборон, Божественний Закон, практичні релігійні приписи мусульман, та іслам загалом.
Мусульмани пов'язують поняття «шаріат» насамперед із його використанням в аятах Корану, які означають написаний Аллахом прямий шлях, дотримуючись якого правовірний мусульманин досягає моральної досконалості, мирського щастя і може потрапити до раю. Загальний сенс цього поняття визначається його походженням від кореня ш-р-', який неодноразово зустрічається в Корані в значенні «узаконювати», «наказувати що-небудь як обов'язкове».
Синоніми цього слова «аш-куля'» і «ат-ташрі» вживаються також щодо Закону давніх пророків, наприклад, Законом Муси (Мойсея). Інший синонім — «шир'а», що означає поняття, як-от «шлях», «мазгаб», «метод», «традиція» тощо.
В ісламській ідеології термін «шаріат» у поєднанні з визначеннями ісламі або ісламія (мусульманський, ісламський) вживаються в загальномовному значенні щодо правил, якими повинен керуватися правовірний мусульманин, а також встановлених Аллахом критеріїв оцінки його поведінки та способу думок. Через це шаріат нерідко сприймається в масовій свідомості як ісламський спосіб життя загалом, всеосяжний ісламський комплекс правил поведінки, що містить найрізноманітніші норми — релігійні, побутові, моральні, юридичні тощо. У такому широкому значенні шаріат часто називають «релігійним законом», причому термін «закон» вживається в загальносоціальному, а не в юридичному значенні. Аналогічне смислове навантаження несе й вислів «закони шаріату». Хадиси пророка схвалював Аллах, а якщо Пророк у чомусь помилявся, то Аллах відразу виправляв його одкровенням.
Питання про приписи, що містяться в шаріаті і які його джерела, є ключовим для встановлення обсягу цього поняття в термінологічному значенні. У мусульманській ідеології затвердилося загальне термінологічне визначення шаріату як сукупності обов'язкових до дотримання встановлених Аллахом норм і приписів (хукм). Можна зробити висновок, що джерелами шаріату є Коран і сунна Пророка. Хадиси, які передають особисту думку пророка Мухаммада, а не волю Аллаха, до шаріату не входять.
Різні напрями ісламської думки по-різному трактують визначення шаріату. Так, захірити розуміли під шаріатом тільки ті положення Корану і сунни, які несуть очевидний (захір) сенс, чітко вказуючи на конкретні правила поведінки (катіят ад-далала). Інші напрями вважали, що ті питання, на які немає однозначної відповіді в Корані та сунні, можна вивести за допомогою чисто раціональних прийомів (іджтихад) або шляхом тлумачення приписів, які розуміються неоднозначно. Деякі напрямки ісламської юриспруденції під шаріатом мали на увазі лише правила, що регулюють зовнішню поведінку мусульман, які не стосуються питань внутрішньої мотивації та релігійної совісті. Однак більшість мусульманських ідеологів вважає, що шаріат не містить всіх конкретних правил поведінки та точних рекомендацій про те, як поводитися у всіх життєвих ситуаціях, а ті приписи, які є в Корані та сунні є вічними та відповідають будь-яким умовам.
Класифікація шаріатських норм
У Корані й сунні є норми, що регулюють порядок виконання мусульманами релігійних обов'язків (ібадат) та мало конкретних і очевидних правил поведінки, що визначають взаємини мусульман (муамалат). Найімовірніше, це пов'язано з тим, що конкретні життєві ситуації, які можуть виникнути в майбутньому не можуть бути передбачені вичерпно в Корані та сунні й не підпадають під облік. Тому з таких питань шаріат встановлює загальні орієнтири та принципи (аль-каваїд аль-амма, або аль-куллія), тлумачення й раціональне осмислення яких дозволяє знаходити рішення в кожній конкретній ситуації. З допомогою іджтихада правознавці можуть, не виходячи за рамки загальних цілей шаріату, вводити конкретні правила поведінки та в разі необхідності гнучко замінювати ці правила новими. Таким чином, шаріат містить у собі не тільки чіткі положення Корану й сунни, але й положення, які формулюють лише загальні орієнтири.
Крім ібадату і муамалату, шаріат також містить питання релігійної догматики (акіду) та етики (ахлак). На підставі цього мусульманські богослови стверджують, що шаріат регулює не тільки зовнішню поведінку мусульман, але й визначає їхні релігійні переконання, націлений на їхнє моральне вдосконалення й бере до уваги внутрішню мотивацію вчинків.
Аяти Корану, присвячені проблемам основ віросповідання, служіння, духовності й етики покликаються на мекканський період послання Божественних одкровень, що тривав упродовж 12 років. Після переселення мусульман у Медину розпочався десятирічний період державної ісламської релігії. У мединських сурах більше наказів щодо суспільно-політичної, культурної, економічної діяльності мусульман. У цей період були послані поведінки щодо укладення шлюбів, розлучень, права успадкування, торгівлі, ведення війни, укладення миру тощо. Велика частина всіх цих приписів міститься в сунні пророка Мухаммеда.
Співвідношення шаріату й фікгу
Розбіжності в оцінках шаріату визначають і характер поглядів ісламських мислителів на співвідношення цього поняття з ісламською юриспруденцією (фікг). В ісламській традиції немає єдиної позиції з цього питання. У початковий період становлення і розвитку ісламу під фікгом іноді розумілося опанування всього комплексу релігійних положень, знання приписів Корану та сунни Пророка, що регулюють поведінку та образ думки послідовників ісламу. Під шаріатом розумівся визначений Аллахом шлях праведного життя мусульман.
Надалі трактування змісту шаріату й фікгу змінилася, і шаріат виступав як сукупність усіх регуляторів норм зовнішньої поведінки, прямо встановлених в Корані та сунні або введені за допомогою іджтихада. Тому фікг виступає як наука, знання шаріат, фікг-право включає всі норми шаріату. У такому співвідношенні шаріат і фікг часто вживаються як синоніми.
В ісламській правовій теорії широке визнання отримало рішення, згідно з яким шаріат (що включає релігійну догматику, етику і «практичні» норми) береться з положень Корану і сунни. Всі його елементи мають священний характер й уособлюють божественне одкровення (вахй). «Практичні» норми, що несуть очевидний сенс, одночасно входять до фікгу, посідаючи в його складі скромне місце. Переважну частину фікга складають правила поведінки, які введені ісламськими правознавцями на основі іджтихада. Таким чином, шаріат і фікг збігаються лише в частині однозначних і чітких приписів Корану і сунни. Ті положення, які допускають різне розуміння положень Корану і сунни, записуються в незмінній формі до фікгу як рішення муджтахидів. Тлумачачи їх по-своєму, різні правові школи (мазхаби) можуть вирішувати по-різному й формулювати правила поведінки, що не збігаються. Таким чином, положення шаріату вічні й абсолютно обов'язкові, а більшість норм фікгу мінливі. Тому шаріат позбавлений протиріч і помилок, характерних для окремих норм фікгу й висновків фікга. З цього можна зробити висновок, що з погляду божественного одкровення, утіленого в «практичних» нормах, шаріат є ширшим ніж фікг, а за кількістю норм, поступається йому.
Сучасне розуміння шаріату
Сучасні факіги спираються на вказаний погляд у своєму тлумаченні статей конституцій ряду мусульманських країн, заснованих на принципах шаріату. Вони часто долучають до поняття шаріату і загальні правила, сформульовані муджтахидами на основі вивчення всіх джерел фікга. У 1869—1877 роках в Османській імперії ухвалили 99 таких норм-принципів, танзімат, що відігравав роль цивільного та процесуального кодексів. Такий погляд враховує потреби правової практики.
У сучасній ісламській ідеології отримав розвиток підхід, націлений переважно на загальнотеоретичне осмислення шаріату в його співвідношенні з фікгом, згідно з яким фікг-право не виступає елементом шаріату й узагалі не збігається з ним. Їхнє співвідношення представляється як зв'язок між джерелом фікга (шаріатом) та нормативною інтерпретацією положень шаріату (фікга).
З позицій історичного і соціологічного підходів шаріат можна розуміти як комплекс обов'язкових для виконання приписів і вчення про ісламський спосіб життя, у якому порушуються питання догматики та етики, переконання і релігійну совість мусульманина. Вчинки та зовнішня поведінка людини регламентуються шаріатом шляхом конкретизації в певних нормах, функцію яких виконує фікг-юриспруденція. Фікг займається виведенням з шаріату конкретних правил поведінки. За допомогою фікга відбувається переклад шаріатських положень у площину практичних правил поведінки, а шаріат відіграє роль загального ідейного джерела, релігійно-етичної основи фікга (права і юриспруденції).
Ступінь впливу та його межі
Шаріат визначає й організує життя мусульман на просторі ісламського світу. Однак його вплив не скрізь однаковий. У Саудівській Аравії шаріат залишається єдиною правовою системою. В Індії, Сирії, Лівані й ісламських країнах Африки державні правопорушення та угоди між громадянами регулюються нормами світського законодавства, а питання наслідування, шлюбу, розлучення, благодійних організацій розглядаються з погляду шаріату. У Туреччині та країнах Середньої Азії суди йдуть за світськими юридичними кодексами.
Джерела шаріату
У вузькому сенсі шаріат містить лише ті норми, які чітко зафіксовані в Корані та сунні. Відповідно до принципу ісламського права, сунна служить для роз'яснення і деталізації загальних положень Корану, а Коран — для роз'яснення сунни. При цьому сунна не повинна містити постанов, які принципово суперечать Корану. Деякі шаріатські норми сходять до племінних звичаїв народів доісламської Аравії.
У ширшому тлумаченні шаріат охоплює також норми, вироблені в правових школах (мазхабах). Тому, поряд з нормами, що мають пряме божественне походження, шаріат містить установлення, сформульовані людьми на їхній основі або в згоді з ними. Після Корану і сунни в сунізмі як джерело права виступають іджма («одностайна думка») громади та кияс («порівняння із попередніми рішеннями») випадків, прямо не описаних у Корані та сунні. Іджма визнається на основі відомого хадісу пророка Мухаммеда, який стверджує, що громада мусульман ніколи не ухвалить одноголосно неправильного рішення. Одностайність громади було надалі замінено на одностайність правознавців (факігів). Кияс визнається різними мазхабами різною мірою, а розробка його теорії склала одну з найбільш розвинених галузей «основ фікга» (усуль аль-фікг).
У шиїзмі замість іджми та кияса як джерело права використовуються встановлення імамів — вони, згідно з шиїтськими доктринами, мають абсолютні знання з будь-якого предмета.
Правові школи
Відмінності між релігійно-правовими школами значною мірою визначалися тим значенням, яке надавалося джерелам права. Якщо захирити визнавали тільки чітко й недвозначно зафіксовані норми Корану та сунни, то батиніти (шиїти й ін), навпаки, допускали фактично вільну нормотворчість імамів, яка лише приблизно узгоджувалася з авторитетними текстами допомогою тлумачення (тавиля) останніх.
У сучасному сунізмі як авторитетні й несуперечливі одна одній визнані чотири правові школи: ханафітський, шафіїтський, маликитский і ханбалитский мазхаби. Юридична методологія кожного мазхаба в різних пропорціях поєднує доводи авторитетних текстів з киясом. Ханбаліти воліють суворо тлумачити сунну, тоді як маликіти та ханафіти допускають більшу свободу дій у кожному конкретному випадку. Такі розбіжності зрештою призводять до деяких розходжень. Більшість сунітів зараховує себе до того чи іншого мазхабу. Кожен мазхаб має особливе заступництво й пошану в певних місцевостях. Більшість ханбалітів проживає в Саудівській Аравії, маликіти переважають у Північній і Західній Африці, шафіїти складають більшість в Індонезії, Східній Африці, південній Аравії та північному Єгипті. Найбільше поширення має школа ханафітського мазхабу, прихильники якого складають більшість мусульман Росії, Індії, Пакистану, а також країн Середньої Азії та Близького Сходу.
Шиїти дотримуються самостійних юридичних навчань, що відбивають ті релігійні, соціальні та історичні тенденції, унаслідок яких і відбулося їхнє відділення від сунітської гілки.
Шаріатські приписи
У літературі з фікгу людські вчинки з позиції їхньої допустимості розділені на п'ять ступенів (ахкам аль-хамса): обов'язкові (фард, ваджіб); рекомендовані та схвалювані (суннат, мандуб, мустахабб); загальнодозволені та нейтральні (мубах, джаиз); ганебні (макрух); заборони (харам, мазхур).
Фард — вчинки та норми поведінки, нав'язані людині в обов'язок як релігійні заповіді. Фарди поділяються на фард аль-'айн — обов'язкові для всіх без винятку, і фард аль-кіфая, невиконання яких може залежить від обставин. Мусульманин, що нехтує фардом, стає безбожником (фасик).
Ваджиб — приписи, обов'язковість яких не так чітко окреслена в Корані та сунні, як дії, що підпадають під категорію фарда. Ваджиб заснований на одиничному хадисі-ахад і займає проміжне положення між фардом і сунною. Невиконання ваджиба є гріхом, але заперечення обов'язковості його виконання не виводить людину з лона ісламу. Це положення притаманне ханафитській правовій школі, тоді як у трьох інших сунітських мазхабах поняття фарда й ваджиба ідентичні.
Суннат — правильні вчинки, відповідні сунні пророка Мухаммеда. Суннат поділяється на сунну гайри муаккада (мустахаб) — різні богоугодні дії, які пророк Мухаммад робив не постійно, й сунна муаккада — різні богоугодні дії, які пророк Мухаммад робив постійно й залишав рідко. Нездійснення сунни муаккада є дуже небажаним для мусульманина.
Мандуб (рекомендована) — дії та вчинки, які не є необхідними або обов'язковими, але вчинення яких високо оцінюється оточенням. До мандубу належать богоугодні справи, як-от: щедрість, благочестя, роздача милостині, стримування гніву, вивчення Корану тощо.
Мубах (дозволено) — вчинки та дії, які розглядаються шаріатом як нейтральні. Ці побутові дії не засуджуються, не заохочуються і не потребують самі собою жодної оцінки.
Макрух (неприйнятне, негідне) — засуджувані з моральних позицій дії, які не є порушенням шаріатських правових норм. Як мукрух оцінюються недбалість при здійсненні релігійних обов'язків, жорстокість, скупість, схильність до марнотратства, шлюб з іновіркою або малолітньою тощо.
Харам — вчинки, які є гріховними та забороненими. Протилежне хараму — халяль.
Покарання
Покарання, яке накладається на злочинця на благо суспільству (уммі) в шаріаті називається укуба (араб. عقوبة). Покарання визначає суддя (каді), уважно вивчає кожен злочин і виносить вирок на підставі законів шаріату. Укуба застосовується лише на підставі прямих наказів ісламських першоджерел (Корану і Сунни). Відповідальність за свої вчинки повинні нести всі люди, незалежно від впливу й суспільного становища, а міра покарання повинна бути відповідною вчиненому проступку.
Покарання поділяється на три групи: обмежувальні покарання (хадда), покарання-відплати (кисас, дийя, каффара, позбавлення спадщини) та повчальні покарання (тазір).
Хадда — це вид покарання, що застосовується за вчинення злочинів, що становлять небезпеку для морального стану суспільства. До таких злочинів належать, наприклад, перелюбство (хадда аз-зіна), зведення на людину наклепу про його перелюб (хадда аль-казф), вживання алкоголю та незаконне привласнення чужого майна (хадда ас-сиркат). За ці види злочинів накладаються різні види покарань, від штрафів, ударів батогами, тюремного ув'язнення, до смертного вироку (раджм).
До покарань-відплат належать: кисас (помста), дийя (компенсація), каффара (спокутування) і позбавлення спадщини. Ці види покарання застосовуються за різні злочини проти життя і здоров'я людей. Умисне вбивство осіб карається вбивством. Однак в особливих випадках кисас може бути замінений викупом за вбитого (каффара), або компенсацією (дийя) та відшкодуванням збитку. У разі ненавмисного вбивства або поранення виплачується дийя.
Тазір — це вид покарання, що застосовується за вчинення різних протиправних дій, які шкодять людям і завдають їм незручностей. До таких злочинів належать: порушення громадського порядку, шахрайство тощо. За такі злочини накладаються покарання у вигляді штрафів, ув'язнення, заслання та ударів батогами. У деяких випадках допускається громадське умовляння.[]
Див. також
Примітки
- Vikør, Knut S. (2014). . У Emad El-Din Shahin (ред.). The Oxford Encyclopedia of Islam and Politics. Oxford University Press. Архів оригіналу за 4 червня 2014. Процитовано 9 вересня 2023.
{{}}
: Вказано більш, ніж один|archivedate=
та|archive-date=
(); Вказано більш, ніж один|archiveurl=
та|archive-url=
() - An-Na'im, Abdullahi A (1996). Islamic Foundations of Religious Human Rights. У Witte, John; van der Vyver, Johan D. (ред.). Religious Human Rights in Global Perspective: Religious Perspectives. с. 337—59. ISBN .
- Hajjar, Lisa (2004). Religion, State Power, and Domestic Violence in Muslim Societies: A Framework for Comparative Analysis. Law & Social Inquiry. 29 (1): 1—38. doi:10.1111/j.1747-4469.2004.tb00329.x. JSTOR 4092696. S2CID 145681085.
- Al-Suwaidi, J. (1995). Arab and western conceptions of democracy; in Democracy, war, and peace in the Middle East (Editors: David Garnham, Mark A. Tessler), Indiana University Press, see Chapters 5 and 6; []
- See Refah Partİsİ (The Welfare Party) And Others V. Turkey (Applications nos. 41340/98, 41342/98, 41343/98 and 41344/98), Judgment, Strasbourg, 13 February 2003, No. 123 (siehe S. 39): "sharia is incompatible with the fundamental principles of democracy, since principles such as pluralism in the political sphere and the constant evolution of public freedoms have no place in it and a regime based on sharia clearly diverges from Convention values"; see Alastair Mowbray, Cases, Materials, and Commentary on the European Convention on Human Rights, OUP Oxford, 2012, p 744, Google-Books preview.
- Janisch, Wolfgang. EuGH - Gegen Scheidungen nach Scharia-Recht. Süddeutsche.de (нім.). Процитовано 3 лютого 2023.
- (рос.) . Архів оригіналу за 5 жовтня 2019.
Джерела та література
- Шарі'а {шаріат} // Словник ісламських релігійних термінів арабського походження
- Сюкияйнен Л. Р. аш-Шариа // Ислам : энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — С. 292-294. — 315 с. : ил. — . (рос.)
- Шаріат [ 19 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Ісламський шаріат [ 2 квітня 2008 у Wayback Machine.]
Література
- М. Кирюшко. Шаріат // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.779
Посилання
- Шаріат [ 24 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Шаріат [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Шаріат // (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sharia t arab شريعة ʃaˈriːʕa ukr pravilnij shlyah sposib diyi kompleks pripisiv sho viznachayut perekonannya a takozh formuyut religijnu sovist i moralni cinnosti musulman Pripisi shariatu zakripleni nasampered Koranom i sunnoyu proroka Muhammeda i vistupayut dzherelami konkretnih norm yaki regulyuyut praktichno vsi sferi povsyakdennogo zhittya musulman V 21 omu stolitti rol shariatu staye dedali bilsh diskusijnoyu temoyu v usomu sviti Ye progresisti yaki stverdzhuyut sho shariat sumisnij z demokratiyeyu pravami lyudini svobodoyu dumki pravami zhinok i bankivskoyu spravoyu Yevropejskij sud z prav lyudini u kilkoh spravah postanoviv sho shariat nesumisnij z osnovopolozhnimi principami demokratiyi Zobrazhennya sekretno zapisani Revolyucijnoyu zhinochoyu ligoyu Afganistani 26 serpnya 2001 roku Religijna miliciya karaye zhinku paliceyu za vidkrittya oblichchya TerminologiyaTermin shariat maye shiroke znachennya Shariatom nazivayut zvid Bozhestvennih zapovidej i zaboron Bozhestvennij Zakon praktichni religijni pripisi musulman ta islam zagalom Musulmani pov yazuyut ponyattya shariat nasampered iz jogo vikoristannyam v ayatah Koranu yaki oznachayut napisanij Allahom pryamij shlyah dotrimuyuchis yakogo pravovirnij musulmanin dosyagaye moralnoyi doskonalosti mirskogo shastya i mozhe potrapiti do rayu Zagalnij sens cogo ponyattya viznachayetsya jogo pohodzhennyam vid korenya sh r yakij neodnorazovo zustrichayetsya v Korani v znachenni uzakonyuvati nakazuvati sho nebud yak obov yazkove Sinonimi cogo slova ash kulya i at tashri vzhivayutsya takozh shodo Zakonu davnih prorokiv napriklad Zakonom Musi Mojseya Inshij sinonim shir a sho oznachaye ponyattya yak ot shlyah mazgab metod tradiciya tosho V islamskij ideologiyi termin shariat u poyednanni z viznachennyami islami abo islamiya musulmanskij islamskij vzhivayutsya v zagalnomovnomu znachenni shodo pravil yakimi povinen keruvatisya pravovirnij musulmanin a takozh vstanovlenih Allahom kriteriyiv ocinki jogo povedinki ta sposobu dumok Cherez ce shariat neridko sprijmayetsya v masovij svidomosti yak islamskij sposib zhittya zagalom vseosyazhnij islamskij kompleks pravil povedinki sho mistit najriznomanitnishi normi religijni pobutovi moralni yuridichni tosho U takomu shirokomu znachenni shariat chasto nazivayut religijnim zakonom prichomu termin zakon vzhivayetsya v zagalnosocialnomu a ne v yuridichnomu znachenni Analogichne smislove navantazhennya nese j visliv zakoni shariatu Hadisi proroka shvalyuvav Allah a yaksho Prorok u chomus pomilyavsya to Allah vidrazu vipravlyav jogo odkrovennyam Pitannya pro pripisi sho mistyatsya v shariati i yaki jogo dzherela ye klyuchovim dlya vstanovlennya obsyagu cogo ponyattya v terminologichnomu znachenni U musulmanskij ideologiyi zatverdilosya zagalne terminologichne viznachennya shariatu yak sukupnosti obov yazkovih do dotrimannya vstanovlenih Allahom norm i pripisiv hukm Mozhna zrobiti visnovok sho dzherelami shariatu ye Koran i sunna Proroka Hadisi yaki peredayut osobistu dumku proroka Muhammada a ne volyu Allaha do shariatu ne vhodyat Rizni napryami islamskoyi dumki po riznomu traktuyut viznachennya shariatu Tak zahiriti rozumili pid shariatom tilki ti polozhennya Koranu i sunni yaki nesut ochevidnij zahir sens chitko vkazuyuchi na konkretni pravila povedinki katiyat ad dalala Inshi napryami vvazhali sho ti pitannya na yaki nemaye odnoznachnoyi vidpovidi v Korani ta sunni mozhna vivesti za dopomogoyu chisto racionalnih prijomiv idzhtihad abo shlyahom tlumachennya pripisiv yaki rozumiyutsya neodnoznachno Deyaki napryamki islamskoyi yurisprudenciyi pid shariatom mali na uvazi lishe pravila sho regulyuyut zovnishnyu povedinku musulman yaki ne stosuyutsya pitan vnutrishnoyi motivaciyi ta religijnoyi sovisti Odnak bilshist musulmanskih ideologiv vvazhaye sho shariat ne mistit vsih konkretnih pravil povedinki ta tochnih rekomendacij pro te yak povoditisya u vsih zhittyevih situaciyah a ti pripisi yaki ye v Korani ta sunni ye vichnimi ta vidpovidayut bud yakim umovam Klasifikaciya shariatskih normU Korani j sunni ye normi sho regulyuyut poryadok vikonannya musulmanami religijnih obov yazkiv ibadat ta malo konkretnih i ochevidnih pravil povedinki sho viznachayut vzayemini musulman muamalat Najimovirnishe ce pov yazano z tim sho konkretni zhittyevi situaciyi yaki mozhut viniknuti v majbutnomu ne mozhut buti peredbacheni vicherpno v Korani ta sunni j ne pidpadayut pid oblik Tomu z takih pitan shariat vstanovlyuye zagalni oriyentiri ta principi al kavayid al amma abo al kulliya tlumachennya j racionalne osmislennya yakih dozvolyaye znahoditi rishennya v kozhnij konkretnij situaciyi Z dopomogoyu idzhtihada pravoznavci mozhut ne vihodyachi za ramki zagalnih cilej shariatu vvoditi konkretni pravila povedinki ta v razi neobhidnosti gnuchko zaminyuvati ci pravila novimi Takim chinom shariat mistit u sobi ne tilki chitki polozhennya Koranu j sunni ale j polozhennya yaki formulyuyut lishe zagalni oriyentiri Krim ibadatu i muamalatu shariat takozh mistit pitannya religijnoyi dogmatiki akidu ta etiki ahlak Na pidstavi cogo musulmanski bogoslovi stverdzhuyut sho shariat regulyuye ne tilki zovnishnyu povedinku musulman ale j viznachaye yihni religijni perekonannya nacilenij na yihnye moralne vdoskonalennya j bere do uvagi vnutrishnyu motivaciyu vchinkiv Ayati Koranu prisvyacheni problemam osnov virospovidannya sluzhinnya duhovnosti j etiki poklikayutsya na mekkanskij period poslannya Bozhestvennih odkroven sho trivav uprodovzh 12 rokiv Pislya pereselennya musulman u Medinu rozpochavsya desyatirichnij period derzhavnoyi islamskoyi religiyi U medinskih surah bilshe nakaziv shodo suspilno politichnoyi kulturnoyi ekonomichnoyi diyalnosti musulman U cej period buli poslani povedinki shodo ukladennya shlyubiv rozluchen prava uspadkuvannya torgivli vedennya vijni ukladennya miru tosho Velika chastina vsih cih pripisiv mistitsya v sunni proroka Muhammeda Spivvidnoshennya shariatu j fikguRozbizhnosti v ocinkah shariatu viznachayut i harakter poglyadiv islamskih misliteliv na spivvidnoshennya cogo ponyattya z islamskoyu yurisprudenciyeyu fikg V islamskij tradiciyi nemaye yedinoyi poziciyi z cogo pitannya U pochatkovij period stanovlennya i rozvitku islamu pid fikgom inodi rozumilosya opanuvannya vsogo kompleksu religijnih polozhen znannya pripisiv Koranu ta sunni Proroka sho regulyuyut povedinku ta obraz dumki poslidovnikiv islamu Pid shariatom rozumivsya viznachenij Allahom shlyah pravednogo zhittya musulman Nadali traktuvannya zmistu shariatu j fikgu zminilasya i shariat vistupav yak sukupnist usih regulyatoriv norm zovnishnoyi povedinki pryamo vstanovlenih v Korani ta sunni abo vvedeni za dopomogoyu idzhtihada Tomu fikg vistupaye yak nauka znannya shariat fikg pravo vklyuchaye vsi normi shariatu U takomu spivvidnoshenni shariat i fikg chasto vzhivayutsya yak sinonimi V islamskij pravovij teoriyi shiroke viznannya otrimalo rishennya zgidno z yakim shariat sho vklyuchaye religijnu dogmatiku etiku i praktichni normi beretsya z polozhen Koranu i sunni Vsi jogo elementi mayut svyashennij harakter j uosoblyuyut bozhestvenne odkrovennya vahj Praktichni normi sho nesut ochevidnij sens odnochasno vhodyat do fikgu posidayuchi v jogo skladi skromne misce Perevazhnu chastinu fikga skladayut pravila povedinki yaki vvedeni islamskimi pravoznavcyami na osnovi idzhtihada Takim chinom shariat i fikg zbigayutsya lishe v chastini odnoznachnih i chitkih pripisiv Koranu i sunni Ti polozhennya yaki dopuskayut rizne rozuminnya polozhen Koranu i sunni zapisuyutsya v nezminnij formi do fikgu yak rishennya mudzhtahidiv Tlumachachi yih po svoyemu rizni pravovi shkoli mazhabi mozhut virishuvati po riznomu j formulyuvati pravila povedinki sho ne zbigayutsya Takim chinom polozhennya shariatu vichni j absolyutno obov yazkovi a bilshist norm fikgu minlivi Tomu shariat pozbavlenij protirich i pomilok harakternih dlya okremih norm fikgu j visnovkiv fikga Z cogo mozhna zrobiti visnovok sho z poglyadu bozhestvennogo odkrovennya utilenogo v praktichnih normah shariat ye shirshim nizh fikg a za kilkistyu norm postupayetsya jomu Suchasne rozuminnya shariatuSuchasni fakigi spirayutsya na vkazanij poglyad u svoyemu tlumachenni statej konstitucij ryadu musulmanskih krayin zasnovanih na principah shariatu Voni chasto doluchayut do ponyattya shariatu i zagalni pravila sformulovani mudzhtahidami na osnovi vivchennya vsih dzherel fikga U 1869 1877 rokah v Osmanskij imperiyi uhvalili 99 takih norm principiv tanzimat sho vidigravav rol civilnogo ta procesualnogo kodeksiv Takij poglyad vrahovuye potrebi pravovoyi praktiki U suchasnij islamskij ideologiyi otrimav rozvitok pidhid nacilenij perevazhno na zagalnoteoretichne osmislennya shariatu v jogo spivvidnoshenni z fikgom zgidno z yakim fikg pravo ne vistupaye elementom shariatu j uzagali ne zbigayetsya z nim Yihnye spivvidnoshennya predstavlyayetsya yak zv yazok mizh dzherelom fikga shariatom ta normativnoyu interpretaciyeyu polozhen shariatu fikga Z pozicij istorichnogo i sociologichnogo pidhodiv shariat mozhna rozumiti yak kompleks obov yazkovih dlya vikonannya pripisiv i vchennya pro islamskij sposib zhittya u yakomu porushuyutsya pitannya dogmatiki ta etiki perekonannya i religijnu sovist musulmanina Vchinki ta zovnishnya povedinka lyudini reglamentuyutsya shariatom shlyahom konkretizaciyi v pevnih normah funkciyu yakih vikonuye fikg yurisprudenciya Fikg zajmayetsya vivedennyam z shariatu konkretnih pravil povedinki Za dopomogoyu fikga vidbuvayetsya pereklad shariatskih polozhen u ploshinu praktichnih pravil povedinki a shariat vidigraye rol zagalnogo idejnogo dzherela religijno etichnoyi osnovi fikga prava i yurisprudenciyi Stupin vplivu ta jogo mezhiShariat viznachaye j organizuye zhittya musulman na prostori islamskogo svitu Odnak jogo vpliv ne skriz odnakovij U Saudivskij Araviyi shariat zalishayetsya yedinoyu pravovoyu sistemoyu V Indiyi Siriyi Livani j islamskih krayinah Afriki derzhavni pravoporushennya ta ugodi mizh gromadyanami regulyuyutsya normami svitskogo zakonodavstva a pitannya nasliduvannya shlyubu rozluchennya blagodijnih organizacij rozglyadayutsya z poglyadu shariatu U Turechchini ta krayinah Serednoyi Aziyi sudi jdut za svitskimi yuridichnimi kodeksami Dzherela shariatuU vuzkomu sensi shariat mistit lishe ti normi yaki chitko zafiksovani v Korani ta sunni Vidpovidno do principu islamskogo prava sunna sluzhit dlya roz yasnennya i detalizaciyi zagalnih polozhen Koranu a Koran dlya roz yasnennya sunni Pri comu sunna ne povinna mistiti postanov yaki principovo superechat Koranu Deyaki shariatski normi shodyat do pleminnih zvichayiv narodiv doislamskoyi Araviyi U shirshomu tlumachenni shariat ohoplyuye takozh normi virobleni v pravovih shkolah mazhabah Tomu poryad z normami sho mayut pryame bozhestvenne pohodzhennya shariat mistit ustanovlennya sformulovani lyudmi na yihnij osnovi abo v zgodi z nimi Pislya Koranu i sunni v sunizmi yak dzherelo prava vistupayut idzhma odnostajna dumka gromadi ta kiyas porivnyannya iz poperednimi rishennyami vipadkiv pryamo ne opisanih u Korani ta sunni Idzhma viznayetsya na osnovi vidomogo hadisu proroka Muhammeda yakij stverdzhuye sho gromada musulman nikoli ne uhvalit odnogolosno nepravilnogo rishennya Odnostajnist gromadi bulo nadali zamineno na odnostajnist pravoznavciv fakigiv Kiyas viznayetsya riznimi mazhabami riznoyu miroyu a rozrobka jogo teoriyi sklala odnu z najbilsh rozvinenih galuzej osnov fikga usul al fikg U shiyizmi zamist idzhmi ta kiyasa yak dzherelo prava vikoristovuyutsya vstanovlennya imamiv voni zgidno z shiyitskimi doktrinami mayut absolyutni znannya z bud yakogo predmeta Pravovi shkoliVidminnosti mizh religijno pravovimi shkolami znachnoyu miroyu viznachalisya tim znachennyam yake nadavalosya dzherelam prava Yaksho zahiriti viznavali tilki chitko j nedvoznachno zafiksovani normi Koranu ta sunni to batiniti shiyiti j in navpaki dopuskali faktichno vilnu normotvorchist imamiv yaka lishe priblizno uzgodzhuvalasya z avtoritetnimi tekstami dopomogoyu tlumachennya tavilya ostannih U suchasnomu sunizmi yak avtoritetni j nesuperechlivi odna odnij viznani chotiri pravovi shkoli hanafitskij shafiyitskij malikitskij i hanbalitskij mazhabi Yuridichna metodologiya kozhnogo mazhaba v riznih proporciyah poyednuye dovodi avtoritetnih tekstiv z kiyasom Hanbaliti voliyut suvoro tlumachiti sunnu todi yak malikiti ta hanafiti dopuskayut bilshu svobodu dij u kozhnomu konkretnomu vipadku Taki rozbizhnosti zreshtoyu prizvodyat do deyakih rozhodzhen Bilshist sunitiv zarahovuye sebe do togo chi inshogo mazhabu Kozhen mazhab maye osoblive zastupnictvo j poshanu v pevnih miscevostyah Bilshist hanbalitiv prozhivaye v Saudivskij Araviyi malikiti perevazhayut u Pivnichnij i Zahidnij Africi shafiyiti skladayut bilshist v Indoneziyi Shidnij Africi pivdennij Araviyi ta pivnichnomu Yegipti Najbilshe poshirennya maye shkola hanafitskogo mazhabu prihilniki yakogo skladayut bilshist musulman Rosiyi Indiyi Pakistanu a takozh krayin Serednoyi Aziyi ta Blizkogo Shodu Shiyiti dotrimuyutsya samostijnih yuridichnih navchan sho vidbivayut ti religijni socialni ta istorichni tendenciyi unaslidok yakih i vidbulosya yihnye viddilennya vid sunitskoyi gilki Shariatski pripisiU literaturi z fikgu lyudski vchinki z poziciyi yihnoyi dopustimosti rozdileni na p yat stupeniv ahkam al hamsa obov yazkovi fard vadzhib rekomendovani ta shvalyuvani sunnat mandub mustahabb zagalnodozvoleni ta nejtralni mubah dzhaiz ganebni makruh zaboroni haram mazhur Fard vchinki ta normi povedinki nav yazani lyudini v obov yazok yak religijni zapovidi Fardi podilyayutsya na fard al ajn obov yazkovi dlya vsih bez vinyatku i fard al kifaya nevikonannya yakih mozhe zalezhit vid obstavin Musulmanin sho nehtuye fardom staye bezbozhnikom fasik Vadzhib pripisi obov yazkovist yakih ne tak chitko okreslena v Korani ta sunni yak diyi sho pidpadayut pid kategoriyu farda Vadzhib zasnovanij na odinichnomu hadisi ahad i zajmaye promizhne polozhennya mizh fardom i sunnoyu Nevikonannya vadzhiba ye grihom ale zaperechennya obov yazkovosti jogo vikonannya ne vivodit lyudinu z lona islamu Ce polozhennya pritamanne hanafitskij pravovij shkoli todi yak u troh inshih sunitskih mazhabah ponyattya farda j vadzhiba identichni Sunnat pravilni vchinki vidpovidni sunni proroka Muhammeda Sunnat podilyayetsya na sunnu gajri muakkada mustahab rizni bogougodni diyi yaki prorok Muhammad robiv ne postijno j sunna muakkada rizni bogougodni diyi yaki prorok Muhammad robiv postijno j zalishav ridko Nezdijsnennya sunni muakkada ye duzhe nebazhanim dlya musulmanina Mandub rekomendovana diyi ta vchinki yaki ne ye neobhidnimi abo obov yazkovimi ale vchinennya yakih visoko ocinyuyetsya otochennyam Do mandubu nalezhat bogougodni spravi yak ot shedrist blagochestya rozdacha milostini strimuvannya gnivu vivchennya Koranu tosho Mubah dozvoleno vchinki ta diyi yaki rozglyadayutsya shariatom yak nejtralni Ci pobutovi diyi ne zasudzhuyutsya ne zaohochuyutsya i ne potrebuyut sami soboyu zhodnoyi ocinki Makruh neprijnyatne negidne zasudzhuvani z moralnih pozicij diyi yaki ne ye porushennyam shariatskih pravovih norm Yak mukruh ocinyuyutsya nedbalist pri zdijsnenni religijnih obov yazkiv zhorstokist skupist shilnist do marnotratstva shlyub z inovirkoyu abo malolitnoyu tosho Haram vchinki yaki ye grihovnimi ta zaboronenimi Protilezhne haramu halyal PokarannyaPokarannya yake nakladayetsya na zlochincya na blago suspilstvu ummi v shariati nazivayetsya ukuba arab عقوبة Pokarannya viznachaye suddya kadi uvazhno vivchaye kozhen zlochin i vinosit virok na pidstavi zakoniv shariatu Ukuba zastosovuyetsya lishe na pidstavi pryamih nakaziv islamskih pershodzherel Koranu i Sunni Vidpovidalnist za svoyi vchinki povinni nesti vsi lyudi nezalezhno vid vplivu j suspilnogo stanovisha a mira pokarannya povinna buti vidpovidnoyu vchinenomu prostupku Pokarannya podilyayetsya na tri grupi obmezhuvalni pokarannya hadda pokarannya vidplati kisas dijya kaffara pozbavlennya spadshini ta povchalni pokarannya tazir Hadda ce vid pokarannya sho zastosovuyetsya za vchinennya zlochiniv sho stanovlyat nebezpeku dlya moralnogo stanu suspilstva Do takih zlochiniv nalezhat napriklad perelyubstvo hadda az zina zvedennya na lyudinu naklepu pro jogo perelyub hadda al kazf vzhivannya alkogolyu ta nezakonne privlasnennya chuzhogo majna hadda as sirkat Za ci vidi zlochiniv nakladayutsya rizni vidi pokaran vid shtrafiv udariv batogami tyuremnogo uv yaznennya do smertnogo viroku radzhm Do pokaran vidplat nalezhat kisas pomsta dijya kompensaciya kaffara spokutuvannya i pozbavlennya spadshini Ci vidi pokarannya zastosovuyutsya za rizni zlochini proti zhittya i zdorov ya lyudej Umisne vbivstvo osib karayetsya vbivstvom Odnak v osoblivih vipadkah kisas mozhe buti zaminenij vikupom za vbitogo kaffara abo kompensaciyeyu dijya ta vidshkoduvannyam zbitku U razi nenavmisnogo vbivstva abo poranennya viplachuyetsya dijya Tazir ce vid pokarannya sho zastosovuyetsya za vchinennya riznih protipravnih dij yaki shkodyat lyudyam i zavdayut yim nezruchnostej Do takih zlochiniv nalezhat porushennya gromadskogo poryadku shahrajstvo tosho Za taki zlochini nakladayutsya pokarannya u viglyadi shtrafiv uv yaznennya zaslannya ta udariv batogami U deyakih vipadkah dopuskayetsya gromadske umovlyannya utochniti Div takozhKoran Adat Kayirska deklaraciya prav lyudini v islamiPrimitkiVikor Knut S 2014 U Emad El Din Shahin red The Oxford Encyclopedia of Islam and Politics Oxford University Press Arhiv originalu za 4 chervnya 2014 Procitovano 9 veresnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Vkazano bilsh nizh odin archivedate ta archive date dovidka Vkazano bilsh nizh odin archiveurl ta archive url dovidka An Na im Abdullahi A 1996 Islamic Foundations of Religious Human Rights U Witte John van der Vyver Johan D red Religious Human Rights in Global Perspective Religious Perspectives s 337 59 ISBN 978 9041101792 Hajjar Lisa 2004 Religion State Power and Domestic Violence in Muslim Societies A Framework for Comparative Analysis Law amp Social Inquiry 29 1 1 38 doi 10 1111 j 1747 4469 2004 tb00329 x JSTOR 4092696 S2CID 145681085 Al Suwaidi J 1995 Arab and western conceptions of democracy in Democracy war and peace in the Middle East Editors David Garnham Mark A Tessler Indiana University Press see Chapters 5 and 6 ISBN 978 0253209399 storinka See Refah PartIsI The Welfare Party And Others V Turkey Applications nos 41340 98 41342 98 41343 98 and 41344 98 Judgment Strasbourg 13 February 2003 No 123 siehe S 39 sharia is incompatible with the fundamental principles of democracy since principles such as pluralism in the political sphere and the constant evolution of public freedoms have no place in it and a regime based on sharia clearly diverges from Convention values see Alastair Mowbray Cases Materials and Commentary on the European Convention on Human Rights OUP Oxford 2012 p 744 Google Books preview Janisch Wolfgang EuGH Gegen Scheidungen nach Scharia Recht Suddeutsche de nim Procitovano 3 lyutogo 2023 ros Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2019 Dzherela ta literaturaShari a shariat Slovnik islamskih religijnih terminiv arabskogo pohodzhennya Syukiyajnen L R ash Sharia Islam enciklopedicheskij slovar M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1991 S 292 294 315 s il ISBN 5 02 016941 2 ros Shariat 19 serpnya 2009 u Wayback Machine Islamskij shariat 2 kvitnya 2008 u Wayback Machine Literatura M Kiryushko Shariat Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 779 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaShariat 24 lyutogo 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Shariat 20 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Shariat ros