Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Загублений горизонт» (англ. Lost Horizon) — утопічний науково-фентезійний роман англійського письменника . Вийшов друком 1933 року. Роман поєднує пригоди, вічні загадки, філософсько-релігійні розмови, роздуми про долю світу і призначення людини в ньому. Роман був однією з найулюбленіших книг президента США Франкліна Рузвельта[].
 | |
| Автор | |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Lost Horizon |
| Країна |  Велика Британія |
| Мова | англійська |
| Тема | клонування |
| Жанр | наукова фантастика, утопія |
| Видавництво | Macmillan Publishers |
| Видано | 1933 |
Зміст
Розповідь ведеться від імені невролога. Одного разу він разом з другом романіста Разерфордом вечеряв в Темпельгофі (Берлін) з секретарем британського посольства Віландом. Під час вечері мова зайшла про Г'ю Конвея, британського консула в Афганістані, який зник за незвичайних обставин. Потім Рутерфорд розповідає, що зустрів Конфея в лікарії французької місії в Чун-Кіані (Китай). Той страждав на амнезію. Згодом, коли Конвей відновив пам'ять, він розповів Рутерфорду свою історію, а потім зник.
Далі розповідається відповідно до записів Разерфорда. У травні 1931 року 80 білих жителів Баскулу евакуюються до Пешавара через заворушення в Афганістані. У літаку магараджа Чандрапура знаходилися: Конвей, британський консул, 37 років; Маллінсон, його віце-консул; американець Барнард; британська місіонерка міс Брінклоу. Літак летить замість Індії до Тибету. Після аварійного посадки пілот гине, але перед тим встигає сказати китайською мовою, яку розуміє лише Конвей, шукати притулку в Шангрі-Ла. Місце незрозуміле, але Конвей вважає, що літак опинився далеко за західний хребет Гімалаїв до висот Куньлуня.
Четверо опиняються біля ламаїстського монастиря, яким керує Чан, що розмовляє англійською мовою. Монастир має сучасні зручності, зокрема центральне опалення, ванни, велику бібліотеку, рояль, клавесин та їжу з родючої долини внизу. Нагорі височіє Каракал, що дослівно перекладається як «Блакитний Місяць», гора заввишки понад 28 000 футів. Маллінсон прагне взяти носіїв та піти, але Чан ввічливо зупиняє його. Інші врешті вирішують, що вони залишаться: міс Брінклоу, оскільки вона хоче навчити людей почуттю гріха; Барнард тому, що він насправді Чалмерс Браянт, що розшукується поліцією за шахрайство і тому, що він прагне розвивати золоті копальні в долині; Конвей, тому що наукове життя йому підходить.
Європейцям здається, маньчжурка Ло-Цен є однією з послушниць монастиря. Вона не розмовляє англійською, але грає на клавесині. Меллінсон закохується в неї, як і Конвей. Конвей отримує аудієнцію з Верховним Ламою, що є нечуваною честю. Він дізнається, що монастир було побудовано в теперішньому вигляді католицьким ченцем на ім'я Перро Люксембурзьким на початку XVIII ст. З тих пір до монастиря приєдналися інші, що знайшли шлях у долину. Як тільки вони це зробили, їх старіння сповільнюється; якщо вони залишать долину, вони швидко старішатимуть і помруть. Конвей здогадується, що Верховним Ламою є Перро, якому зараз 250 років.
Згодом Верховний Лама виявляє, що він вмирає і що він хоче, щоб Конвей очолив монастир. Маллінсон домовився залишити долину разом з носіями та Ло-Цен. Вони чекають на нього 5 кілометрів поза долиною, але він не може самостійно пройти небезпечний маршрут, тому він переконує Конвей піти і допомогти йому. На цьому закінчується рукопис Резерфорда.
Востаннє, коли Разерфорд побачив Конвея, виявилося, що він готується пройти назад до Шанрі-Ла. Разерфорд доповнює свій запис, повідомляючи неврологу, що він намагався відстежити Конвея і перевірити деякі його відомості щодо Шангрі-Ла. Він знайшов лікаря з Чун Кіана, який лікував Конвея. Лікар сказав, що Конвея привезла китаянка, яка захворіла і незабаром померла. Вона була вкрай стара. Ймовірно це була Ло-Цен після від'їзду з Шанрі-Ла. Оповідач замислюється, чи може Конвей знайти шлях до свого монастиря Шангрі-Ла.
Тема
Шангрі-Ла — приховане в тибетських горах містичне місце, в якому можна досягти істини, просвітлення, де панують мудрість, благоденство, рівновага. Там душа перебуває в стані, близькому до єднання з божественним, і здатна виходити за власні межі, прориватися в невідомі вимірювання часу-простору. Втім виникає питання: чи потрібне воно окремої людини? Чи справді людина жадає вічного життя, абсолютної істини? Чи здатна вона відмовитися від власних, нехай незначних з точки зору вічності, цілей і бажань? Чи вибере прості земні радощі відстороненої споглядальності життя? Чи захоче пожертвувати індивідуальною свободою заради високої духовності?
Герої
- Г'ю Конвей, британський консул. Освічений, розумний і схильний до філософської споглядальності та схоластичности. Має двоїсту природу, більше готову міркувати, чим діяти. Його кидає з однієї крайності в іншу: він хоче залишитися в Шангрі-ла і знаходить в посаді Верховного лами своє призначення, то не відчуває в собі справжнього тяжіння до занурення у вічність й мудрість.
- Маллінсон, британський віце-консул. Молодий, заручений, націлений на кар'єру, має намір взяти від життя все. Питання абстрактної вічності і вічної мудрості, особистого подвижництва і внутрішнього подвигу від нього далекі, він рветься з духовної обителі до людських пристрастей і досягнень.
- Барнард (справжнє ім'я Чалмерс Браянт), американський авантюрист, шахрай. Раціональний, заповзятливий, шукає, де йому буде краще, до часу не видаючи нікому своїх істинних авантюрних і руйнівних намагань. Він людина крайнощів, і сприймає те, що трапилося як несподіваний щасливий випадок, практично, кайрос, яким гріх не скористатися.
- Міс Брінклоу, британська місіонерка. Завжди готова до випробування своїх релігійних переконань, тяжіє до усвідомлення власної місії як просвітителя тибетського народу.
Стиль
Для створення ілюзії реальності автор вводить оповідача, який колись перетинався з одним з учасників цих подій, і через нього передає дану історію читачеві. В іншому лінія розповіді лінійна, послідовна. Мова нескладна, легко читається, але, тим не менш, досить щільна. Сюжет книги цікавий, містить філософські міркування про життя, релігії, призначення людини тощо. Через опис побуту і принципи існування в межах загадкового монастиря, автор намагається виявити проблеми звичайного світу, охопленого війнами і вадами, де людям катастрофічно не вистачає часу, щоб займатися духовним і прекрасним.
Нагороди
- Готорнденська премія 1934 року
Адаптації
- радіопостановка 1935 року на ВВС
- кінофільм 1937 року
- радіопостановка Орсона Веллса 1939 року
- радіопостановка «Роберт Конвей» 1941, 1946 і 1948 років
- мюзикл «Шангрі-ла» 1956 року
- кінофільм 1973 року
- телефільм «Міст часу» 1997 року
Джерела
- Lost Horizon [ 6 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Lost Horizon
- LOST HORIZON
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zagublenij gorizont angl Lost Horizon utopichnij naukovo fentezijnij roman anglijskogo pismennika Vijshov drukom 1933 roku Roman poyednuye prigodi vichni zagadki filosofsko religijni rozmovi rozdumi pro dolyu svitu i priznachennya lyudini v nomu Roman buv odniyeyu z najulyublenishih knig prezidenta SShA Franklina Ruzvelta dzherelo Zagublenij gorizont AvtorNazva movoyu originaluLost HorizonKrayina Velika BritaniyaMovaanglijskaTemaklonuvannyaZhanrnaukova fantastika utopiyaVidavnictvoMacmillan PublishersVidano1933ZmistRozpovid vedetsya vid imeni nevrologa Odnogo razu vin razom z drugom romanista Razerfordom vecheryav v Tempelgofi Berlin z sekretarem britanskogo posolstva Vilandom Pid chas vecheri mova zajshla pro G yu Konveya britanskogo konsula v Afganistani yakij znik za nezvichajnih obstavin Potim Ruterford rozpovidaye sho zustriv Konfeya v likariyi francuzkoyi misiyi v Chun Kiani Kitaj Toj strazhdav na amneziyu Zgodom koli Konvej vidnoviv pam yat vin rozpoviv Ruterfordu svoyu istoriyu a potim znik Dali rozpovidayetsya vidpovidno do zapisiv Razerforda U travni 1931 roku 80 bilih zhiteliv Baskulu evakuyuyutsya do Peshavara cherez zavorushennya v Afganistani U litaku magaradzha Chandrapura znahodilisya Konvej britanskij konsul 37 rokiv Mallinson jogo vice konsul amerikanec Barnard britanska misionerka mis Brinklou Litak letit zamist Indiyi do Tibetu Pislya avarijnogo posadki pilot gine ale pered tim vstigaye skazati kitajskoyu movoyu yaku rozumiye lishe Konvej shukati pritulku v Shangri La Misce nezrozumile ale Konvej vvazhaye sho litak opinivsya daleko za zahidnij hrebet Gimalayiv do visot Kunlunya Chetvero opinyayutsya bilya lamayistskogo monastirya yakim keruye Chan sho rozmovlyaye anglijskoyu movoyu Monastir maye suchasni zruchnosti zokrema centralne opalennya vanni veliku biblioteku royal klavesin ta yizhu z rodyuchoyi dolini vnizu Nagori visochiye Karakal sho doslivno perekladayetsya yak Blakitnij Misyac gora zavvishki ponad 28 000 futiv Mallinson pragne vzyati nosiyiv ta piti ale Chan vvichlivo zupinyaye jogo Inshi vreshti virishuyut sho voni zalishatsya mis Brinklou oskilki vona hoche navchiti lyudej pochuttyu griha Barnard tomu sho vin naspravdi Chalmers Brayant sho rozshukuyetsya policiyeyu za shahrajstvo i tomu sho vin pragne rozvivati zoloti kopalni v dolini Konvej tomu sho naukove zhittya jomu pidhodit Yevropejcyam zdayetsya manchzhurka Lo Cen ye odniyeyu z poslushnic monastirya Vona ne rozmovlyaye anglijskoyu ale graye na klavesini Mellinson zakohuyetsya v neyi yak i Konvej Konvej otrimuye audiyenciyu z Verhovnim Lamoyu sho ye nechuvanoyu chestyu Vin diznayetsya sho monastir bulo pobudovano v teperishnomu viglyadi katolickim chencem na im ya Perro Lyuksemburzkim na pochatku XVIII st Z tih pir do monastirya priyednalisya inshi sho znajshli shlyah u dolinu Yak tilki voni ce zrobili yih starinnya spovilnyuyetsya yaksho voni zalishat dolinu voni shvidko starishatimut i pomrut Konvej zdogaduyetsya sho Verhovnim Lamoyu ye Perro yakomu zaraz 250 rokiv Zgodom Verhovnij Lama viyavlyaye sho vin vmiraye i sho vin hoche shob Konvej ocholiv monastir Mallinson domovivsya zalishiti dolinu razom z nosiyami ta Lo Cen Voni chekayut na nogo 5 kilometriv poza dolinoyu ale vin ne mozhe samostijno projti nebezpechnij marshrut tomu vin perekonuye Konvej piti i dopomogti jomu Na comu zakinchuyetsya rukopis Rezerforda Vostannye koli Razerford pobachiv Konveya viyavilosya sho vin gotuyetsya projti nazad do Shanri La Razerford dopovnyuye svij zapis povidomlyayuchi nevrologu sho vin namagavsya vidstezhiti Konveya i pereviriti deyaki jogo vidomosti shodo Shangri La Vin znajshov likarya z Chun Kiana yakij likuvav Konveya Likar skazav sho Konveya privezla kitayanka yaka zahvorila i nezabarom pomerla Vona bula vkraj stara Jmovirno ce bula Lo Cen pislya vid yizdu z Shanri La Opovidach zamislyuyetsya chi mozhe Konvej znajti shlyah do svogo monastirya Shangri La TemaShangri La prihovane v tibetskih gorah mistichne misce v yakomu mozhna dosyagti istini prosvitlennya de panuyut mudrist blagodenstvo rivnovaga Tam dusha perebuvaye v stani blizkomu do yednannya z bozhestvennim i zdatna vihoditi za vlasni mezhi prorivatisya v nevidomi vimiryuvannya chasu prostoru Vtim vinikaye pitannya chi potribne vono okremoyi lyudini Chi spravdi lyudina zhadaye vichnogo zhittya absolyutnoyi istini Chi zdatna vona vidmovitisya vid vlasnih nehaj neznachnih z tochki zoru vichnosti cilej i bazhan Chi vibere prosti zemni radoshi vidstoronenoyi spoglyadalnosti zhittya Chi zahoche pozhertvuvati individualnoyu svobodoyu zaradi visokoyi duhovnosti GeroyiG yu Konvej britanskij konsul Osvichenij rozumnij i shilnij do filosofskoyi spoglyadalnosti ta sholastichnosti Maye dvoyistu prirodu bilshe gotovu mirkuvati chim diyati Jogo kidaye z odniyeyi krajnosti v inshu vin hoche zalishitisya v Shangri la i znahodit v posadi Verhovnogo lami svoye priznachennya to ne vidchuvaye v sobi spravzhnogo tyazhinnya do zanurennya u vichnist j mudrist Mallinson britanskij vice konsul Molodij zaruchenij nacilenij na kar yeru maye namir vzyati vid zhittya vse Pitannya abstraktnoyi vichnosti i vichnoyi mudrosti osobistogo podvizhnictva i vnutrishnogo podvigu vid nogo daleki vin rvetsya z duhovnoyi obiteli do lyudskih pristrastej i dosyagnen Barnard spravzhnye im ya Chalmers Brayant amerikanskij avantyurist shahraj Racionalnij zapovzyatlivij shukaye de jomu bude krashe do chasu ne vidayuchi nikomu svoyih istinnih avantyurnih i rujnivnih namagan Vin lyudina krajnoshiv i sprijmaye te sho trapilosya yak nespodivanij shaslivij vipadok praktichno kajros yakim grih ne skoristatisya Mis Brinklou britanska misionerka Zavzhdi gotova do viprobuvannya svoyih religijnih perekonan tyazhiye do usvidomlennya vlasnoyi misiyi yak prosvititelya tibetskogo narodu StilDlya stvorennya ilyuziyi realnosti avtor vvodit opovidacha yakij kolis peretinavsya z odnim z uchasnikiv cih podij i cherez nogo peredaye danu istoriyu chitachevi V inshomu liniya rozpovidi linijna poslidovna Mova neskladna legko chitayetsya ale tim ne mensh dosit shilna Syuzhet knigi cikavij mistit filosofski mirkuvannya pro zhittya religiyi priznachennya lyudini tosho Cherez opis pobutu i principi isnuvannya v mezhah zagadkovogo monastirya avtor namagayetsya viyaviti problemi zvichajnogo svitu ohoplenogo vijnami i vadami de lyudyam katastrofichno ne vistachaye chasu shob zajmatisya duhovnim i prekrasnim NagorodiGotorndenska premiya 1934 rokuAdaptaciyiradiopostanovka 1935 roku na VVS kinofilm 1937 roku radiopostanovka Orsona Vellsa 1939 roku radiopostanovka Robert Konvej 1941 1946 i 1948 rokiv myuzikl Shangri la 1956 roku kinofilm 1973 roku telefilm Mist chasu 1997 rokuDzherelaLost Horizon 6 grudnya 2019 u Wayback Machine Lost Horizon LOST HORIZON