Загребська криза (хорв. Zagrebačka kriza) — політична криза внаслідок виборів до Загребської міської скупщини 1995 року.
Загребська криза | |
Країна | Хорватія |
---|---|
Час/дата початку | 29 вересня 1995 |
Учасник(и) | Франьо Туджман |
Скупщина зібралася 29 жовтня 1995, але партіям-переможницям СДП і ХСЛП не вдалося призначити мером Загреба свого висуванця через протидію президента Франьо Туджмана і ХДС.
Партії, які перемогли на цих виборах, склали більшість у місцевій владі та висунули кілька своїх кандидатів. Але, за хорватським законодавством, кандидатуру міського голови мав затвердити Президент Хорватії, а Франьо Туджман відмовився це робити, в результаті чого місто не отримало свого демократично обраного керівника, а Загреб і Загребську жупанію очолив призначений урядом уповноважений . Ситуація обернулася масштабними демонстраціями протесту і не владналася до наступних виборів 1997 р., коли ХДС Туджмана зуміла перетягти до своїх лав двох членів опозиції, тим самим здобувши більшість у міській скупщині (26 із 50 місць) та обравши на посаду мера Марину Матулович-Дропулич, яка вступила на цю посаду вдруге (уперше в 1996 р. призначена урядом Хорватії на пропозицію президента держави).
Усю цю кризу найгірше пережив сам президент Хорватії Франьо Туджман, який через невизнання результатів виборів втратив у міжнародному масштабі статус демократичного президента та набув рис автократа.
Передісторія
Криза бере своє коріння від міжфракційної боротьби всередині тогочасної правлячої партії Хорватії — Хорватської демократичної співдружності (ХДС). 1993 р. колишній прем'єр-міністр Йосип Манолич, керівник служб безпеки та ватажок поміркованого крила в ХДС, поступово випав з числа фаворитів президента Франьо Туджмана, який дедалі більше рівнявся на крайніх націоналістів на чолі з міністром оборони Гойком Шушаком. Навесні 1994 р., коли стало очевидним, що Манолич втратить посаду спікера палати жупаній (верхньої палати короткочасного двопалатного парламенту Хорватії), він і Степан Месич, який тоді був спікером парламенту, організували масовий відтік депутатів парламенту з ХДС, які створили нову партію під назвою (ХНД), надіючись позбавити Туджмана більшості в парламенті. Спроба зрештою провалилася, і партії Туджмана вдалося в кінцевому підсумку втримати владу на загальнодержавному рівні. Однак у низці місцевих і окружних скупщин відтік депутатів від ХДС дозволив опозиційним партіям здобути більшість.
Однією з них стала скупщина Загребської жупанії. Туджмана ця невдача, вочевидь, спантеличила настільки, що йому довелося опиратися цьому будь-яким можливим способом. Він ініціював зміну в законодавстві, спрямовану на злиття двох адміністративних одиниць окружного рівня (Загребської жупанії і міста Загреб), що далі вимагало б нових виборів до об'єднаної скупщини. Ідея полягала в тому, щоб перекрити підконтрольну опозиції скупщину Загребської жупанії голосами виборців міста Загреб, яке широким загалом сприймалося в той час як міцний оплот ХДС.
Вибори 1995 р.
Новий закон було ухвалено, а нові вибори призначено на 29 жовтня 1995 р., що збіглося з найближчими загальними виборами. Побутувала думка, що повальна ейфорія після операції «Буря» серпня 1995 р. і військового успіху Хорватії на останніх етапах війни в Боснії разом із масовим пропагандистським шквалом, здійнятим контрольованими державою ЗМІ, приведуть до того, що партія Туджмана безклопітно здобуде більшість у представницькому органі (скупщині) нової, розширеної самоврядної одиниці.
Попри те, що перші результати виборів показали, що ХДС закріпилася в сільських місцевостях колишньої Загребської жупанії, опозиційним партіям вдалося досягти успіху в міських районах власне Загреба. Було дуже очевидно, що в робітничих кварталах підтримка перейшла від ХДС до лівоцентристської Соціал-демократичної партії (СДП), головним чином завдяки популістській риториці Здравка Томаца та організаторським здібностям Мілана Бандича — визначних на той час членів СДП. У результаті ХДС остаточно програла вибори до нової загребської скупщини, а Здравко Томац став її новим спікером.
Незабаром опозиційні партії сформували керівну коаліцію, яка обрала мером члена Хорватської соціал-ліберальної партії (ХСЛП) Горана Гранича.
Криза
Хорватське законодавство на той час обумовлювало, що мер Загреба прирівнювався за статусом до керівника жупанії (жупана), тому його призначення повинен був затвердити президент Хорватії. Це розглядалося як чиста формальність, оскільки Туджман вже допустив прецедент, затвердивши опозиційних жупанів після катастрофічної поразки його партії на місцевих виборах у лютому 1993 р. в Істрійській жупанії.
Однак Туджман здивував багатьох, заявивши, що не допустить «опозиційної ситуації» в столиці Хорватії. Коментуючи в лютому 1996 р. підсумок виборів, він сказав таке:
- «Що значить, опозиція має 60% голосів? Це так, якби фермер сказав вам, що у нього в обійсті 60 тварин. Це поросята чи телята? Це кури чи гуси? Оскільки кожен розумний фермер і чоловік знає, що порівняно з таким стадом, один заплідник, не кажучи вже про пару заплідників чи корів, коштує більше, ніж ціле стадо.»
Туджман відмовився затвердити призначення мера від опозиції, а уряд Хорватії призначив тимчасовим мером чиновницю колишньої міської адміністрації та члена ХДС Марину Матулович-Дропулич. Це призвело до патової ситуації, коли міська скупщина Загреба відмовилася визнати мером Матулович-Дропулич, але за рішучої відмови Туджмана затвердити кандидата від опозиції, вона не змогла призначити свого. Протягом наступних 18 місяців міська скупщина пропонувала ще трьох опозиційних кандидатів із лав ХСЛП (Йозо Радош, і Дражен Будіша), щоразу наштовхуючись на відмову в необхідному затвердженні президента. Ідея призначити тісно пов'язаного з ХДС бізнесмена Анте Ледича, який розглядався як компромісний варіант, теж зазнала невдачі. Тим часом Матулович-Дропулич продовжувала керувати міськими справами.
Протести та розв'язання
Ті обставини, що в столиці країни діяли дві адміністрації, які не визнавали одна одну, а керівник держави відмовлявся визнати волю виборців, наводили багатьох на думку, що Хорватія переживає під час війни різке падіння демократичних стандартів, і що такий стан справ не буде подолано, доки Туджман залишатиметься при владі. Прилюдні дедалі більш параноїдальні зауваження Тудмана, який почав описувати своїх політичних супротивників і їхніх прихильників як «іноземних агентів» і «ворогів держави», теж привнесли свою лепту в цю оцінку.
У листопаді 1996 р., через рік після виборів, коли криза все ще тривала, уряд Хорватії постановив не подовжувати ліцензію на мовлення популярній місцевій радіостанції «Радіо 101», відомій гучною критикою правлячого режиму, а натомість вирішив надати ліцензію медіамагнату Нінославу Павичу, який вважався досить толерантним до режиму. Оприлюднення цього рішення спричинило масовий протест, який 21 листопада 1996 р. зібрав на площі бана Єлачича близько 120 000 люду, вилившись у найбільші в сучасній історії Хорватії демонстрації.
Попри те, що безпосередньою причиною протесту було бажання зберегти популярний символ міста, чимало демонстрантів використали мітинг як нагоду висловити незгоду з Туджманом та його авторитарною політикою. У той час Туджман був за межами держави, де проходив лікування від раку шлунка в Армійському медичному центрі ім. Вальтера Ріда у Вашингтоні. Почувши про те, що діється, Туджман, як повідомлялося, наказав поліції вжити заходів проти протестувальників. Подейкували, що тодішній міністр внутрішніх справ відмовився це зробити, внаслідок чого в середині грудня пішов у відставку. Після протестів «Радіо 101» зуміло відстояти свою незалежність і ліцензію на трансляцію, оскільки початкове рішення уряду було відкликано. Повернувшись у Хорватію, Туджман виступив із нападками на протести, називаючи своїх опонентів «зеленими й жовтими чортами» і тавруючи їх як закордонних найманців і зрадників, які запродалися.
Потім у квітні 1997 р. у Загребі пройшли чергові місцеві вибори. Цього разу опозиційні партії не утворили передвиборчої коаліції, а вирішили брати участь у виборах самостійно, що дозволило ХДС здобути 24 з 50 місць. Коли ж відразу після виборів два представники правоцентристської Хорватської селянської партії (ХСП) в обмін на вигідні урядові посади перейшли до ХДС, вона, кінець кінцем, отримала абсолютну більшість у цьому органі самоврядування. Це дало змогу партії законно призначити міським головою Марину Матулович-Дропулич, яку потім затвердив Туджман. Це офіційно поклало край кризі.
Однак 1998 року на головній площі міста було знову організовано масовий мітинг, цього разу робітничими профспілками. Причиною цього мітингу стало різке падіння рівня життя. Одначе поліція відмовилася видавати необхідний дозвіл на проведення зібрання, а натомість оточила кордонами площу, щоб не допустити до неї учасників протесту. Кілька годин розлючені громадяни намагалися розштовхати поліційні кордони, але безуспішно. На цій події зосередили увагу ЗМІ, ще більш просуваючи думку про те, що правління Туджмана стає чимраз авторитарнішим. Туджман іще раз прокоментував усі ці події, назвавши причетних до них людей «дрібнозубою худобою» (хорв. stoka sitnog zuba).
Незважаючи на офіційне розв'язання кризи в 1997 р., більшість жителів Загреба та значна частина хорватської громадськості відмовилися визнати нову адміністрацію, вважаючи, що криза нікуди не зникла. У травні 2000 р., через чотири місяці після загальних виборів у січні, в яких ХДС втратила владу на загальнодержавному рівні, новий лівоцентристський уряд Івиці Рачана призначив у Загребі спеціальні місцеві перевибори, що врешті привело до переконливої перемоги СДП і до того, що столичним мером став Мілан Бандич із СДП.
Примітки
- Bešker, Inoslav (20 вересня 2010). . Jutarnji list (хор.). Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 2.10.2016.
- Index.hr: Vrhovnikov rođendan: "Jesmo li se za ovo borili?". index.hr (хор.). оригіналу за 3 березня 2016.
- CE-Review [ 22 липня 2017 у Wayback Machine.] CROATIA: Coffee With the President
Див. також
Посилання
Bešker, Inoslav (20 вересня 2010). . Jutarnji list (хор.). Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 2.10.2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zagrebska kriza horv Zagrebacka kriza politichna kriza vnaslidok viboriv do Zagrebskoyi miskoyi skupshini 1995 roku Zagrebska kriza Krayina Horvatiya Chas data pochatku29 veresnya 1995 Uchasnik i Frano Tudzhman Skupshina zibralasya 29 zhovtnya 1995 ale partiyam peremozhnicyam SDP i HSLP ne vdalosya priznachiti merom Zagreba svogo visuvancya cherez protidiyu prezidenta Frano Tudzhmana i HDS Partiyi yaki peremogli na cih viborah sklali bilshist u miscevij vladi ta visunuli kilka svoyih kandidativ Ale za horvatskim zakonodavstvom kandidaturu miskogo golovi mav zatverditi Prezident Horvatiyi a Frano Tudzhman vidmovivsya ce robiti v rezultati chogo misto ne otrimalo svogo demokratichno obranogo kerivnika a Zagreb i Zagrebsku zhupaniyu ocholiv priznachenij uryadom upovnovazhenij Situaciya obernulasya masshtabnimi demonstraciyami protestu i ne vladnalasya do nastupnih viboriv 1997 r koli HDS Tudzhmana zumila peretyagti do svoyih lav dvoh chleniv opoziciyi tim samim zdobuvshi bilshist u miskij skupshini 26 iz 50 misc ta obravshi na posadu mera Marinu Matulovich Dropulich yaka vstupila na cyu posadu vdruge upershe v 1996 r priznachena uryadom Horvatiyi na propoziciyu prezidenta derzhavi Usyu cyu krizu najgirshe perezhiv sam prezident Horvatiyi Frano Tudzhman yakij cherez neviznannya rezultativ viboriv vtrativ u mizhnarodnomu masshtabi status demokratichnogo prezidenta ta nabuv ris avtokrata PeredistoriyaKriza bere svoye korinnya vid mizhfrakcijnoyi borotbi vseredini togochasnoyi pravlyachoyi partiyi Horvatiyi Horvatskoyi demokratichnoyi spivdruzhnosti HDS 1993 r kolishnij prem yer ministr Josip Manolich kerivnik sluzhb bezpeki ta vatazhok pomirkovanogo krila v HDS postupovo vipav z chisla favoritiv prezidenta Frano Tudzhmana yakij dedali bilshe rivnyavsya na krajnih nacionalistiv na choli z ministrom oboroni Gojkom Shushakom Navesni 1994 r koli stalo ochevidnim sho Manolich vtratit posadu spikera palati zhupanij verhnoyi palati korotkochasnogo dvopalatnogo parlamentu Horvatiyi vin i Stepan Mesich yakij todi buv spikerom parlamentu organizuvali masovij vidtik deputativ parlamentu z HDS yaki stvorili novu partiyu pid nazvoyu HND nadiyuchis pozbaviti Tudzhmana bilshosti v parlamenti Sproba zreshtoyu provalilasya i partiyi Tudzhmana vdalosya v kincevomu pidsumku vtrimati vladu na zagalnoderzhavnomu rivni Odnak u nizci miscevih i okruzhnih skupshin vidtik deputativ vid HDS dozvoliv opozicijnim partiyam zdobuti bilshist Odniyeyu z nih stala skupshina Zagrebskoyi zhupaniyi Tudzhmana cya nevdacha vochevid spantelichila nastilki sho jomu dovelosya opiratisya comu bud yakim mozhlivim sposobom Vin iniciyuvav zminu v zakonodavstvi spryamovanu na zlittya dvoh administrativnih odinic okruzhnogo rivnya Zagrebskoyi zhupaniyi i mista Zagreb sho dali vimagalo b novih viboriv do ob yednanoyi skupshini Ideya polyagala v tomu shob perekriti pidkontrolnu opoziciyi skupshinu Zagrebskoyi zhupaniyi golosami viborciv mista Zagreb yake shirokim zagalom sprijmalosya v toj chas yak micnij oplot HDS Vibori 1995 r Dokladnishe Parlamentski vibori v Horvatiyi 1995 Novij zakon bulo uhvaleno a novi vibori priznacheno na 29 zhovtnya 1995 r sho zbiglosya z najblizhchimi zagalnimi viborami Pobutuvala dumka sho povalna ejforiya pislya operaciyi Burya serpnya 1995 r i vijskovogo uspihu Horvatiyi na ostannih etapah vijni v Bosniyi razom iz masovim propagandistskim shkvalom zdijnyatim kontrolovanimi derzhavoyu ZMI privedut do togo sho partiya Tudzhmana bezklopitno zdobude bilshist u predstavnickomu organi skupshini novoyi rozshirenoyi samovryadnoyi odinici Popri te sho pershi rezultati viboriv pokazali sho HDS zakripilasya v silskih miscevostyah kolishnoyi Zagrebskoyi zhupaniyi opozicijnim partiyam vdalosya dosyagti uspihu v miskih rajonah vlasne Zagreba Bulo duzhe ochevidno sho v robitnichih kvartalah pidtrimka perejshla vid HDS do livocentristskoyi Social demokratichnoyi partiyi SDP golovnim chinom zavdyaki populistskij ritorici Zdravka Tomaca ta organizatorskim zdibnostyam Milana Bandicha viznachnih na toj chas chleniv SDP U rezultati HDS ostatochno prograla vibori do novoyi zagrebskoyi skupshini a Zdravko Tomac stav yiyi novim spikerom Nezabarom opozicijni partiyi sformuvali kerivnu koaliciyu yaka obrala merom chlena Horvatskoyi social liberalnoyi partiyi HSLP Gorana Granicha KrizaHorvatske zakonodavstvo na toj chas obumovlyuvalo sho mer Zagreba pririvnyuvavsya za statusom do kerivnika zhupaniyi zhupana tomu jogo priznachennya povinen buv zatverditi prezident Horvatiyi Ce rozglyadalosya yak chista formalnist oskilki Tudzhman vzhe dopustiv precedent zatverdivshi opozicijnih zhupaniv pislya katastrofichnoyi porazki jogo partiyi na miscevih viborah u lyutomu 1993 r v Istrijskij zhupaniyi Odnak Tudzhman zdivuvav bagatoh zayavivshi sho ne dopustit opozicijnoyi situaciyi v stolici Horvatiyi Komentuyuchi v lyutomu 1996 r pidsumok viboriv vin skazav take Sho znachit opoziciya maye 60 golosiv Ce tak yakbi fermer skazav vam sho u nogo v obijsti 60 tvarin Ce porosyata chi telyata Ce kuri chi gusi Oskilki kozhen rozumnij fermer i cholovik znaye sho porivnyano z takim stadom odin zaplidnik ne kazhuchi vzhe pro paru zaplidnikiv chi koriv koshtuye bilshe nizh cile stado Tudzhman vidmovivsya zatverditi priznachennya mera vid opoziciyi a uryad Horvatiyi priznachiv timchasovim merom chinovnicyu kolishnoyi miskoyi administraciyi ta chlena HDS Marinu Matulovich Dropulich Ce prizvelo do patovoyi situaciyi koli miska skupshina Zagreba vidmovilasya viznati merom Matulovich Dropulich ale za rishuchoyi vidmovi Tudzhmana zatverditi kandidata vid opoziciyi vona ne zmogla priznachiti svogo Protyagom nastupnih 18 misyaciv miska skupshina proponuvala she troh opozicijnih kandidativ iz lav HSLP Jozo Radosh i Drazhen Budisha shorazu nashtovhuyuchis na vidmovu v neobhidnomu zatverdzhenni prezidenta Ideya priznachiti tisno pov yazanogo z HDS biznesmena Ante Ledicha yakij rozglyadavsya yak kompromisnij variant tezh zaznala nevdachi Tim chasom Matulovich Dropulich prodovzhuvala keruvati miskimi spravami Protesti ta rozv yazannyaTi obstavini sho v stolici krayini diyali dvi administraciyi yaki ne viznavali odna odnu a kerivnik derzhavi vidmovlyavsya viznati volyu viborciv navodili bagatoh na dumku sho Horvatiya perezhivaye pid chas vijni rizke padinnya demokratichnih standartiv i sho takij stan sprav ne bude podolano doki Tudzhman zalishatimetsya pri vladi Prilyudni dedali bilsh paranoyidalni zauvazhennya Tudmana yakij pochav opisuvati svoyih politichnih suprotivnikiv i yihnih prihilnikiv yak inozemnih agentiv i vorogiv derzhavi tezh privnesli svoyu leptu v cyu ocinku U listopadi 1996 r cherez rik pislya viboriv koli kriza vse she trivala uryad Horvatiyi postanoviv ne podovzhuvati licenziyu na movlennya populyarnij miscevij radiostanciyi Radio 101 vidomij guchnoyu kritikoyu pravlyachogo rezhimu a natomist virishiv nadati licenziyu mediamagnatu Ninoslavu Pavichu yakij vvazhavsya dosit tolerantnim do rezhimu Oprilyudnennya cogo rishennya sprichinilo masovij protest yakij 21 listopada 1996 r zibrav na ploshi bana Yelachicha blizko 120 000 lyudu vilivshis u najbilshi v suchasnij istoriyi Horvatiyi demonstraciyi Popri te sho bezposerednoyu prichinoyu protestu bulo bazhannya zberegti populyarnij simvol mista chimalo demonstrantiv vikoristali miting yak nagodu visloviti nezgodu z Tudzhmanom ta jogo avtoritarnoyu politikoyu U toj chas Tudzhman buv za mezhami derzhavi de prohodiv likuvannya vid raku shlunka v Armijskomu medichnomu centri im Valtera Rida u Vashingtoni Pochuvshi pro te sho diyetsya Tudzhman yak povidomlyalosya nakazav policiyi vzhiti zahodiv proti protestuvalnikiv Podejkuvali sho todishnij ministr vnutrishnih sprav vidmovivsya ce zrobiti vnaslidok chogo v seredini grudnya pishov u vidstavku Pislya protestiv Radio 101 zumilo vidstoyati svoyu nezalezhnist i licenziyu na translyaciyu oskilki pochatkove rishennya uryadu bulo vidklikano Povernuvshis u Horvatiyu Tudzhman vistupiv iz napadkami na protesti nazivayuchi svoyih oponentiv zelenimi j zhovtimi chortami i tavruyuchi yih yak zakordonnih najmanciv i zradnikiv yaki zaprodalisya Potim u kvitni 1997 r u Zagrebi projshli chergovi miscevi vibori Cogo razu opozicijni partiyi ne utvorili peredviborchoyi koaliciyi a virishili brati uchast u viborah samostijno sho dozvolilo HDS zdobuti 24 z 50 misc Koli zh vidrazu pislya viboriv dva predstavniki pravocentristskoyi Horvatskoyi selyanskoyi partiyi HSP v obmin na vigidni uryadovi posadi perejshli do HDS vona kinec kincem otrimala absolyutnu bilshist u comu organi samovryaduvannya Ce dalo zmogu partiyi zakonno priznachiti miskim golovoyu Marinu Matulovich Dropulich yaku potim zatverdiv Tudzhman Ce oficijno poklalo kraj krizi Odnak 1998 roku na golovnij ploshi mista bulo znovu organizovano masovij miting cogo razu robitnichimi profspilkami Prichinoyu cogo mitingu stalo rizke padinnya rivnya zhittya Odnache policiya vidmovilasya vidavati neobhidnij dozvil na provedennya zibrannya a natomist otochila kordonami ploshu shob ne dopustiti do neyi uchasnikiv protestu Kilka godin rozlyucheni gromadyani namagalisya rozshtovhati policijni kordoni ale bezuspishno Na cij podiyi zoseredili uvagu ZMI she bilsh prosuvayuchi dumku pro te sho pravlinnya Tudzhmana staye chimraz avtoritarnishim Tudzhman ishe raz prokomentuvav usi ci podiyi nazvavshi prichetnih do nih lyudej dribnozuboyu hudoboyu horv stoka sitnog zuba Nezvazhayuchi na oficijne rozv yazannya krizi v 1997 r bilshist zhiteliv Zagreba ta znachna chastina horvatskoyi gromadskosti vidmovilisya viznati novu administraciyu vvazhayuchi sho kriza nikudi ne znikla U travni 2000 r cherez chotiri misyaci pislya zagalnih viboriv u sichni v yakih HDS vtratila vladu na zagalnoderzhavnomu rivni novij livocentristskij uryad Ivici Rachana priznachiv u Zagrebi specialni miscevi perevibori sho vreshti privelo do perekonlivoyi peremogi SDP i do togo sho stolichnim merom stav Milan Bandich iz SDP PrimitkiBesker Inoslav 20 veresnya 2010 Jutarnji list hor Arhiv originalu za 20 serpnya 2016 Procitovano 2 10 2016 Index hr Vrhovnikov rođendan Jesmo li se za ovo borili index hr hor originalu za 3 bereznya 2016 CE Review 22 lipnya 2017 u Wayback Machine CROATIA Coffee With the PresidentDiv takozhSpisok meriv ZagrebaPosilannyaBesker Inoslav 20 veresnya 2010 Jutarnji list hor Arhiv originalu za 20 serpnya 2016 Procitovano 2 10 2016