Зава́лля — селище в Заваллівській громаді Голованівського району Кіровоградської області України. Розташоване на березі річки Південний Буг. На сході межує з селом Жакчик, Могильне на півночі з селом Салькове, на заході (пд.-зах.) з селом Кам'яне та на півдні з селом Осички (останні два Подільского району Одеській області).
селище Завалля | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Кіровоградська область |
Район | Голованівський район |
Громада | Заваллівська громада |
Код КАТОТТГ | UA35020090010015781 |
Основні дані | |
Засновано | 1462 |
Статус | із 2024 року |
Площа | 5,99 км² |
Населення | ▼4433 |
Поштовий індекс | 26334 |
Телефонний код | +380 5254 |
Географічні координати | 48°12′32″ пн. ш. 30°00′44″ сх. д. / 48.20889° пн. ш. 30.01222° сх. д.Координати: 48°12′32″ пн. ш. 30°00′44″ сх. д. / 48.20889° пн. ш. 30.01222° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 150 м |
Водойма | Річка Південний Буг
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Хащувате |
До станції: | 14 км |
До райцентру: | |
- фізична: | 47 км |
- залізницею: | 52 км |
- автошляхами: | 52 км |
До обл. центру: | |
- фізична: | 170 км |
- залізницею: | 210 км |
- автошляхами: | 200 км |
Селищна влада | |
Адреса | 26334, смт Завалля, вул. Соборна, 64 |
Голова селищної ради | Прач Людмила Вікторівна |
Карта | |
Завалля | |
Завалля | |
Завалля у Вікісховищі |
Географія
Клімат
Клімат Завалля | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −1,6 | −0,5 | 4,3 | 13,5 | 20,0 | 23,7 | 25,3 | 24,6 | 19,8 | 12,8 | 5,6 | 1,2 | 12 |
Середня температура, °C | −4,5 | −3,5 | 0,9 | 9,0 | 15,1 | 18,7 | 20,2 | 19,3 | 14,7 | 8,5 | 2,7 | −1,4 | 8 |
Середній мінімум, °C | −7,4 | −6,4 | −2,5 | 4,5 | 10,2 | 13,7 | 15,1 | 14,1 | 9,6 | 4,3 | −0,1 | −3,9 | 4 |
Норма опадів, мм | 41 | 39 | 32 | 40 | 53 | 73 | 80 | 51 | 43 | 30 | 40 | 41 | 563 |
Джерело: climate-data.org |
Історія
Про походження селища Завалля існує кілька версій :
1) назва Завалля походить від завалів землі, які спостерігались тут у давнину (дослідник історії Подільської губернії Юхим Сіцінський). Ця версія була досить популярна протягом багатьох десятиліть.
2) на цій території певний час проживав поміщик Завалевський (за переказами), відповідно до його прізвища і виникла назва селища.
3) поселення, яке знаходиться за валами фортеці, отримало відповідну назву.
Щодо дати заснування Завалля, то тут виникає багато запитань. За твердженням того ж Ю. Сіцінського перша згадка про нього нібито припадає на 1462 рік. В документах згадується, що в цьому році тут була споруджена церква. Проте чи про Завалля на території Гайворонщини йдеться в документі чи про Завалля у Вінницькій області, яка, до речі, належала до Подільської губернії, достеменно невідомо. Більше того, на карті французького інженера Гільйома де Боплана 1-ої третини XVII ст. населений пункт під такою назвою на території краю відсутній (враховуючи, що на ній є Новий Конєцполь — Саврань та Казавчин).
Цілком імовірно, що Завалля набагато молодше, принаймні на 3 століття. Можна припустити, що засноване воно переселенцями з-під Тульчина. Для підтвердження або спростування цього припущення варто, напевне, зіставити прізвища нинішніх корінних жителів обох населених пунктів. З приводу останньої версії маємо аналогію в сусідній Вінницькій області. На місці сучасного міста Тульчин знаходилася фортеця, а поселення, яке було створене переселенцями і було розташоване поблизу її валів називали Заваллям.
Територію, де розташоване нинішнє селище та прилеглі до неї землі, люди облюбували ще з прадавніх часів. Так, в 50-х р.р. XX ст. відомим археологом В. Даниленком на південь від Завалля була виявлена стоянка періоду мезоліту (9 — 8 тисячоліття до н. е.). Тоді ж поблизу цієї території було відкрито поселення буго — дністровської культури періоду неоліту (6 — 4 тис. до н. е.).
В районі Березовської ГЕС В. Даниленко відкрив знамените поселення початку середнього етапу (В — 1) трипільської культури площею біля 10 га. Розкопки тут проводила експедиція Одеського університету під керівництвом В. Цибескова та Інституту археології АН України О. Цвек. Поблизу селища знаходяться кургани періоду бронзи (2 тис. до н. е.). В насипі одного з них виявлено поховання чорноліської археологічної культури (VIII—IX ст. до н. е.).В насипі іншого кургану (поблизу школи-інтернату) в 1990 р. знайдено кістяк воїна сармата із залізним мечем та ритуальним горщиком (III ст. до н. е. — III ст.).
Навпроти селища, на правому березі Південного Бугу виявлено також стоянку людей пізнього палеоліту (40 — 10 тис. до н. е.), поселення трипільської культури (4 — 3 тис. до н. е.) та поряд з ним, черняхівське селище (II—V ст.). На північній околиці Завалля виявлене ще одне поселення черняхівської культури.
У XIV ст. землі, де знаходиться нині селище належало Великому князівству Литовському. Можливо, що саме тут знаходилася дерев'яна фортеця.
Навпроти на правому березі розташоване урочище Козачий Яр, в якому, до речі, знайдено татарського наконечника та поблизу знайдені військові речі тієї доби.
Згідно архівних документів через наш край проходив із козацьким загоном кошовий отаман Сірко, який в 1674 р. писав листа до московського царя " із — под Козавчина над Бугом ". Можливо відтоді урочище одержало назву Козачий Яр. Більше того, на північній околиці Завалля від дороги на Гайворон до тераси Пд. Бугу простягся неглибокий яр прозваний Вовчим. Як відомо часто самого отамана прозивали Вовком (звідси і прізвище Сірко).
За переказами земля від Завалля до Салькового була подарована імператрицею Катериною II козаку Остапчуку. Відтоді ця частина території одержала назву Козацьке.
Завалля належить до найдревніших населених пунктів Поділля. Є відомості що поселення існувало ще в 1462 році. Тоді воно перебувало у складі Великого князівства Литовського і належало князям Коріатовичам. 1569 року після Люблінської унії, коли Польща і Литва об'єднались в єдину державу — Річ Посполиту, Завалля увійшло до складу Брацлавського воєводства. Селом, його людьми, землями заволодів граф Потоцький. У 1862 р. Подільською Палатою Громадянського Суду засвідчено продаж петербурзькому купцю Г. Гінзбургу маєтку, поселень Могильна, Заваль, Сальков поміщиком І. Подгорським. Плата становила 306000 крб. за 9244 дес. 1193 сажні і селян 586 і 178 в перших двох селах, а Сальків заселено людьми вільного стану. Через Завалля в XIX і на початку XX століть пролягав поштовий шлях від містечка Саврань до містечка Тернівка (нині частково Т 0207).
Майже всі жителі села займались землеробством. Вони були глибоковіруючими православними християнами, ревно відвідували церкву, яку збудували на честь великомученика Дмитра. 1880 року священник Доманицький відкрив у селі церковно-парафіяльну школу.
Під час Другої світової війни селище було окуповано 31 липня 1941 року. За роки окупації було страчено 10 осіб. 50 юнаків і дівчат вороги відправили на каторжні роботи до Німеччини. Німецькі війська вивезли з селища будівельні матеріали, металоконструкції, хліб, живність та сільгосппродукцію. Загальна сума збитку, завданого окупантами, становила 21 млн 657 тис. радянських карбованців. В ніч з 13 на 14 березня 1944 року 27-ма інженерна мінерно-саперна бригада звільнила Завалля від німецьких військ. Батальйоном, що очистив селище від ворогів, командував капітан Василь Семенович Грубань. Активну участь атакувальним підрозділам при звільненні Завалля і форсуванні Південного Бугу надали місцеві жителі. Особливо відзначилися: Є. Барабанчук, Д. Котюжан, Д. Пашковський, Юхим Клименчук, Трифон Чемерис, Т. Звончук.
Майже 600 жителів Завалля воювали, за неповними даними загинули в боях і пропали безвісти 190 чоловік. По війні в селищі збудовано два пам'ятники загиблим радянським воїнам.
Статус смт надано рішенням виконкому Кіровоградської облради від 23 липня 1957 року.
На 01.04.1967 с-ще Двадцятиріччя МЮД та Завалля були об'єднані в одне смт Завалля.
Економіка
В 1918 р. тут встановилася проросійська більшовицька (комуністична) влада. У лютому 1918 р. тут було утворено раду селянських депутатів. В 1922 р. було створено товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ) " Нове життя " . В 1929 р. в Заваллі було організовано дві артілі: «Іскра» та «Радянське життя». На базі них незабаром було створено колгосп. Пізніше цей колгосп було перетворено на відділок бурякорадгоспу.
Виробниче і житлове будівництво здійснювало півтисячний колектив пересувної механізованої будівельної колони тресту «Кіровоградсільбуд». Працював місцевий КГП, цегельний завод, полігон залізобетонних виробів, камнеобробний цех.
В 1921—1924 роках вперше проведено дослідження залягання графітової руди біля Завалля. Було визнано за доцільне розпочати тут промислові розробки і в 1929 році заклали фундамент збагачувальної фабрики. А в 1934 році отримали перший графіт.
В 1941 році устаткування та техніка комбінату були евакуювані в місто Киштим Челябінської області. У квітні 1948 року комбінат було відновлено і він почав виробляти 3 тисячі тон графіту на рік. Для здешевлення здобування руди було закрито шахту і введено в дію кар'єр, який оснащено сучасною технікою. У 70-х роках продукція цього підприємства експортувалась у 21 країну світу. 1968 року комбінат удостоївся честі бути учасником ВДНГ у Москві.
З квітня 1999 року, на підприємстві почато проведення реструктуризації виробництва, метою якої, є оптимізація витрат, зменшення собівартості продукції, раціональне використання трудових і виробничих ресурсів, випуск матеріалів, відповідних сучасним вимогам.
Побут
В радянські часи коштами Графітового комбінату було збудовано майже 52 000 м² багатоповерхового житла, зведено Палац культури, середню школу, 2 дитячих дошкільних заклади, готель, гуртожиток. В селищі відкрили музичну школу, лікарню з поліклінікою, аптеку, магазини, побуткомбінат, баню, павільйони «Морозиво». Було посаджено тисячі дерев і кущів, розбито квітники, поліпшено благоустрій.
Фестиваль
З 2009 року в смт Завалля проводиться щорічний фестиваль рок музики «Z-rock». Організатори фестивалю намагаються підвищити інтерес до рідного міста, та розвивати інфраструктуру. На першому фестивалі влітку 2009 р. виступали гурти з Києва, Кіровограда, Умані та Гайворона. Фестиваль перетворюється на одну з найбільших культурних подій в районі. За чотири роки фестиваль відвідало безліч українських гуртів та виступило більше 10 гуртів з країн Європи (Франція, Австрія, Швеція та ін.).
Започаткувала традицію на рубежі 1980-х — 90-х рр. Саврансько-Заваллівська рок-група «Пластилін» (зареєстрована в (Саврані)).
Уродженці Завалля
- Петро Назарович Магратій — театральний художник, живописець. Член Національної спілки театральних діячів України. Заслужений працівник культури України (2010).
- Яринка Ірина Сергіївна — українська веслувальниця.
Спорт
- ФК «Авангард»
Див. також
Примітки
- О. А. Павличук, А. В. Чечельницький. Завалля // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — С. 41. — .
- http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- Сіцінський, Ю. (1902 р.). Труды Подольского епархиального историко – статистического комитета.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 374.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 366, 373.
Джерела
- Сайт Верховної Ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- Завальевское графитовое производство(рос.)[недоступне посилання з квітня 2019]
Посилання
- Zawale (2), wieś nad Bohem, pow. hajsyński, parafia katolicka Ternówka, gmina Chaszczowata, stacja pocztowa Sawrań... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 483. (пол.)
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zava llya selishe v Zavallivskij gromadi Golovanivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Ukrayini Roztashovane na berezi richki Pivdennij Bug Na shodi mezhuye z selom Zhakchik Mogilne na pivnochi z selom Salkove na zahodi pd zah z selom Kam yane ta na pivdni z selom Osichki ostanni dva Podilskogo rajonu Odeskij oblasti selishe Zavallya Krayina Ukrayina Oblast Kirovogradska oblast Rajon Golovanivskij rajon Gromada Zavallivska gromada Kod KATOTTG UA35020090010015781 Osnovni dani Zasnovano 1462 Status iz 2024 roku Plosha 5 99 km Naselennya 4433 Poshtovij indeks 26334 Telefonnij kod 380 5254 Geografichni koordinati 48 12 32 pn sh 30 00 44 sh d 48 20889 pn sh 30 01222 sh d 48 20889 30 01222 Koordinati 48 12 32 pn sh 30 00 44 sh d 48 20889 pn sh 30 01222 sh d 48 20889 30 01222 Visota nad rivnem morya 150 m Vodojma Richka Pivdennij Bug Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Hashuvate Do stanciyi 14 km Do rajcentru fizichna 47 km zalizniceyu 52 km avtoshlyahami 52 km Do obl centru fizichna 170 km zalizniceyu 210 km avtoshlyahami 200 km Selishna vlada Adresa 26334 smt Zavallya vul Soborna 64 Golova selishnoyi radi Prach Lyudmila Viktorivna Karta Zavallya Zavallya Zavallya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zavallya GeografiyaKlimat Klimat Zavallya Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 1 6 0 5 4 3 13 5 20 0 23 7 25 3 24 6 19 8 12 8 5 6 1 2 12 Serednya temperatura C 4 5 3 5 0 9 9 0 15 1 18 7 20 2 19 3 14 7 8 5 2 7 1 4 8 Serednij minimum C 7 4 6 4 2 5 4 5 10 2 13 7 15 1 14 1 9 6 4 3 0 1 3 9 4 Norma opadiv mm 41 39 32 40 53 73 80 51 43 30 40 41 563 Dzherelo climate data orgIstoriyaRidna mova naselennya Zavallya za danimi perepisu 2001 roku Pro pohodzhennya selisha Zavallya isnuye kilka versij 1 nazva Zavallya pohodit vid zavaliv zemli yaki sposterigalis tut u davninu doslidnik istoriyi Podilskoyi guberniyi Yuhim Sicinskij Cya versiya bula dosit populyarna protyagom bagatoh desyatilit 2 na cij teritoriyi pevnij chas prozhivav pomishik Zavalevskij za perekazami vidpovidno do jogo prizvisha i vinikla nazva selisha 3 poselennya yake znahoditsya za valami forteci otrimalo vidpovidnu nazvu Shodo dati zasnuvannya Zavallya to tut vinikaye bagato zapitan Za tverdzhennyam togo zh Yu Sicinskogo persha zgadka pro nogo nibito pripadaye na 1462 rik V dokumentah zgaduyetsya sho v comu roci tut bula sporudzhena cerkva Prote chi pro Zavallya na teritoriyi Gajvoronshini jdetsya v dokumenti chi pro Zavallya u Vinnickij oblasti yaka do rechi nalezhala do Podilskoyi guberniyi dostemenno nevidomo Bilshe togo na karti francuzkogo inzhenera Giljoma de Boplana 1 oyi tretini XVII st naselenij punkt pid takoyu nazvoyu na teritoriyi krayu vidsutnij vrahovuyuchi sho na nij ye Novij Konyecpol Savran ta Kazavchin Cilkom imovirno sho Zavallya nabagato molodshe prinajmni na 3 stolittya Mozhna pripustiti sho zasnovane vono pereselencyami z pid Tulchina Dlya pidtverdzhennya abo sprostuvannya cogo pripushennya varto napevne zistaviti prizvisha ninishnih korinnih zhiteliv oboh naselenih punktiv Z privodu ostannoyi versiyi mayemo analogiyu v susidnij Vinnickij oblasti Na misci suchasnogo mista Tulchin znahodilasya fortecya a poselennya yake bulo stvorene pereselencyami i bulo roztashovane poblizu yiyi valiv nazivali Zavallyam Teritoriyu de roztashovane ninishnye selishe ta prilegli do neyi zemli lyudi oblyubuvali she z pradavnih chasiv Tak v 50 h r r XX st vidomim arheologom V Danilenkom na pivden vid Zavallya bula viyavlena stoyanka periodu mezolitu 9 8 tisyacholittya do n e Todi zh poblizu ciyeyi teritoriyi bulo vidkrito poselennya bugo dnistrovskoyi kulturi periodu neolitu 6 4 tis do n e V rajoni Berezovskoyi GES V Danilenko vidkriv znamenite poselennya pochatku serednogo etapu V 1 tripilskoyi kulturi plosheyu bilya 10 ga Rozkopki tut provodila ekspediciya Odeskogo universitetu pid kerivnictvom V Cibeskova ta Institutu arheologiyi AN Ukrayini O Cvek Poblizu selisha znahodyatsya kurgani periodu bronzi 2 tis do n e V nasipi odnogo z nih viyavleno pohovannya chornoliskoyi arheologichnoyi kulturi VIII IX st do n e V nasipi inshogo kurganu poblizu shkoli internatu v 1990 r znajdeno kistyak voyina sarmata iz zaliznim mechem ta ritualnim gorshikom III st do n e III st Navproti selisha na pravomu berezi Pivdennogo Bugu viyavleno takozh stoyanku lyudej piznogo paleolitu 40 10 tis do n e poselennya tripilskoyi kulturi 4 3 tis do n e ta poryad z nim chernyahivske selishe II V st Na pivnichnij okolici Zavallya viyavlene she odne poselennya chernyahivskoyi kulturi U XIV st zemli de znahoditsya nini selishe nalezhalo Velikomu knyazivstvu Litovskomu Mozhlivo sho same tut znahodilasya derev yana fortecya Navproti na pravomu berezi roztashovane urochishe Kozachij Yar v yakomu do rechi znajdeno tatarskogo nakonechnika ta poblizu znajdeni vijskovi rechi tiyeyi dobi Zgidno arhivnih dokumentiv cherez nash kraj prohodiv iz kozackim zagonom koshovij otaman Sirko yakij v 1674 r pisav lista do moskovskogo carya iz pod Kozavchina nad Bugom Mozhlivo vidtodi urochishe oderzhalo nazvu Kozachij Yar Bilshe togo na pivnichnij okolici Zavallya vid dorogi na Gajvoron do terasi Pd Bugu prostyagsya neglibokij yar prozvanij Vovchim Yak vidomo chasto samogo otamana prozivali Vovkom zvidsi i prizvishe Sirko Za perekazami zemlya vid Zavallya do Salkovogo bula podarovana imperatriceyu Katerinoyu II kozaku Ostapchuku Vidtodi cya chastina teritoriyi oderzhala nazvu Kozacke Zavallya nalezhit do najdrevnishih naselenih punktiv Podillya Ye vidomosti sho poselennya isnuvalo she v 1462 roci Todi vono perebuvalo u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo i nalezhalo knyazyam Koriatovicham 1569 roku pislya Lyublinskoyi uniyi koli Polsha i Litva ob yednalis v yedinu derzhavu Rich Pospolitu Zavallya uvijshlo do skladu Braclavskogo voyevodstva Selom jogo lyudmi zemlyami zavolodiv graf Potockij U 1862 r Podilskoyu Palatoyu Gromadyanskogo Sudu zasvidcheno prodazh peterburzkomu kupcyu G Ginzburgu mayetku poselen Mogilna Zaval Salkov pomishikom I Podgorskim Plata stanovila 306000 krb za 9244 des 1193 sazhni i selyan 586 i 178 v pershih dvoh selah a Salkiv zaseleno lyudmi vilnogo stanu Cherez Zavallya v XIX i na pochatku XX stolit prolyagav poshtovij shlyah vid mistechka Savran do mistechka Ternivka nini chastkovo T 0207 Majzhe vsi zhiteli sela zajmalis zemlerobstvom Voni buli glibokoviruyuchimi pravoslavnimi hristiyanami revno vidviduvali cerkvu yaku zbuduvali na chest velikomuchenika Dmitra 1880 roku svyashennik Domanickij vidkriv u seli cerkovno parafiyalnu shkolu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni selishe bulo okupovano 31 lipnya 1941 roku Za roki okupaciyi bulo stracheno 10 osib 50 yunakiv i divchat vorogi vidpravili na katorzhni roboti do Nimechchini Nimecki vijska vivezli z selisha budivelni materiali metalokonstrukciyi hlib zhivnist ta silgospprodukciyu Zagalna suma zbitku zavdanogo okupantami stanovila 21 mln 657 tis radyanskih karbovanciv V nich z 13 na 14 bereznya 1944 roku 27 ma inzhenerna minerno saperna brigada zvilnila Zavallya vid nimeckih vijsk Bataljonom sho ochistiv selishe vid vorogiv komanduvav kapitan Vasil Semenovich Gruban Aktivnu uchast atakuvalnim pidrozdilam pri zvilnenni Zavallya i forsuvanni Pivdennogo Bugu nadali miscevi zhiteli Osoblivo vidznachilisya Ye Barabanchuk D Kotyuzhan D Pashkovskij Yuhim Klimenchuk Trifon Chemeris T Zvonchuk Majzhe 600 zhiteliv Zavallya voyuvali za nepovnimi danimi zaginuli v boyah i propali bezvisti 190 cholovik Po vijni v selishi zbudovano dva pam yatniki zagiblim radyanskim voyinam Status smt nadano rishennyam vikonkomu Kirovogradskoyi oblradi vid 23 lipnya 1957 roku Na 01 04 1967 s she Dvadcyatirichchya MYuD ta Zavallya buli ob yednani v odne smt Zavallya EkonomikaV 1918 r tut vstanovilasya prorosijska bilshovicka komunistichna vlada U lyutomu 1918 r tut bulo utvoreno radu selyanskih deputativ V 1922 r bulo stvoreno tovaristvo spilnogo obrobitku zemli TSOZ Nove zhittya V 1929 r v Zavalli bulo organizovano dvi artili Iskra ta Radyanske zhittya Na bazi nih nezabarom bulo stvoreno kolgosp Piznishe cej kolgosp bulo peretvoreno na viddilok buryakoradgospu Virobniche i zhitlove budivnictvo zdijsnyuvalo pivtisyachnij kolektiv peresuvnoyi mehanizovanoyi budivelnoyi koloni trestu Kirovogradsilbud Pracyuvav miscevij KGP cegelnij zavod poligon zalizobetonnih virobiv kamneobrobnij ceh V 1921 1924 rokah vpershe provedeno doslidzhennya zalyagannya grafitovoyi rudi bilya Zavallya Bulo viznano za docilne rozpochati tut promislovi rozrobki i v 1929 roci zaklali fundament zbagachuvalnoyi fabriki A v 1934 roci otrimali pershij grafit V 1941 roci ustatkuvannya ta tehnika kombinatu buli evakuyuvani v misto Kishtim Chelyabinskoyi oblasti U kvitni 1948 roku kombinat bulo vidnovleno i vin pochav viroblyati 3 tisyachi ton grafitu na rik Dlya zdeshevlennya zdobuvannya rudi bulo zakrito shahtu i vvedeno v diyu kar yer yakij osnasheno suchasnoyu tehnikoyu U 70 h rokah produkciya cogo pidpriyemstva eksportuvalas u 21 krayinu svitu 1968 roku kombinat udostoyivsya chesti buti uchasnikom VDNG u Moskvi Z kvitnya 1999 roku na pidpriyemstvi pochato provedennya restrukturizaciyi virobnictva metoyu yakoyi ye optimizaciya vitrat zmenshennya sobivartosti produkciyi racionalne vikoristannya trudovih i virobnichih resursiv vipusk materialiv vidpovidnih suchasnim vimogam PobutV radyanski chasi koshtami Grafitovogo kombinatu bulo zbudovano majzhe 52 000 m bagatopoverhovogo zhitla zvedeno Palac kulturi serednyu shkolu 2 dityachih doshkilnih zakladi gotel gurtozhitok V selishi vidkrili muzichnu shkolu likarnyu z poliklinikoyu apteku magazini pobutkombinat banyu paviljoni Morozivo Bulo posadzheno tisyachi derev i kushiv rozbito kvitniki polipsheno blagoustrij FestivalZ 2009 roku v smt Zavallya provoditsya shorichnij festival rok muziki Z rock Organizatori festivalyu namagayutsya pidvishiti interes do ridnogo mista ta rozvivati infrastrukturu Na pershomu festivali vlitku 2009 r vistupali gurti z Kiyeva Kirovograda Umani ta Gajvorona Festival peretvoryuyetsya na odnu z najbilshih kulturnih podij v rajoni Za chotiri roki festival vidvidalo bezlich ukrayinskih gurtiv ta vistupilo bilshe 10 gurtiv z krayin Yevropi Franciya Avstriya Shveciya ta in Zapochatkuvala tradiciyu na rubezhi 1980 h 90 h rr Savransko Zavallivska rok grupa Plastilin zareyestrovana v Savrani Urodzhenci ZavallyaPetro Nazarovich Magratij teatralnij hudozhnik zhivopisec Chlen Nacionalnoyi spilki teatralnih diyachiv Ukrayini Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 2010 Yarinka Irina Sergiyivna ukrayinska vesluvalnicya SportFK Avangard Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast PrimitkiO A Pavlichuk A V Chechelnickij Zavallya Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2010 T 10 Z Zor S 41 ISBN 978 966 02 5721 4 http db ukrcensus gov ua PXWEB2007 ukr publ new1 2022 zb Shuselnist pdf Sicinskij Yu 1902 r Trudy Podolskogo eparhialnogo istoriko statisticheskogo komiteta Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 374 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 kvitnya 1967 roku V Ye Nizhnik vidp red D O Shelyagin uporyadnik K Vid vo polit lit ri Ukrayini 1969 T II S 366 373 DzherelaSajt Verhovnoyi Radi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Zavalevskoe grafitovoe proizvodstvo ros nedostupne posilannya z kvitnya 2019 PosilannyaZawale 2 wies nad Bohem pow hajsynski parafia katolicka Ternowka gmina Chaszczowata stacja pocztowa Sawran Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 483 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Kirovogradskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi