«Жінка французького лейтенанта» (англ. The French Lieutenant's Woman) — роман англійського письменника постмодерніста Джона Фаулза, опублікований в 1969 році.
Жінка французького лейтенанта | ||||
---|---|---|---|---|
англ. The French Lieutenant's Woman | ||||
Жанр | романтичний роман, історичний роман і d | |||
Форма | роман | |||
Напрям | література постмодернізму | |||
Автор | Джон Фаулз | |||
Мова | англійська | |||
Опубліковано | 1969 | |||
Країна | Велика Британія | |||
Видавництво | d | |||
Нагороди | d | |||
|
Сюжет
Дія роману відбувається в другій половині XIX століття, місцем зав'язки є приморське містечко Лайм-Реджіс. Головний герой, Чарльз Смітсон, спадкоємець небагатого аристократичного роду, заручений з Ернестіною Фрімен, дівчиною з пересічної і незнатної, але багатої родини комерсанта. Одного разу, прогулюючись по молу, герої бачать жінку на ім'я Сара Вудрафф, відому як «коханку французького лейтенанта». З чуток у неї був роман із заїжджим французьким офіцером, який обіцяв одружитися з нею, але поїхав на батьківщину і не повернувся. Сара стала ізгоєм, її прийняла до себе в покоївки багата, але обмежена і лицемірна місіс Поултні, а у вільний час Сара приходить на мол і вдивляється в море.
Чарльз, палеонтолог-любитель, одного разу зустрічається з Сарою під час прогулянки. Вона розповідає історію свого зваблення французом на ім'я Варгену і просить Чарльза про допомогу та підтримку. Пізніше Чарльз дає Сарі грошей і радить залишити місто. Сара селиться в готелі в Ексетері. Коли туди прибуває Чарльз, між героями відбувається пояснення, Сара віддається Чарльзу. Він розуміє, що Сара незаймана, а значить, вся історія про французького лейтенанта, розказана йому Сарою, виявляється брехнею. Закоханий в Сару Чарльз повертається додому, оголошує про розірвання заручин з Ернестіною і повертається до Сари, однак та зникла.
Зникнення Сари стало великим ударом для Чарльза, а розірвання заручин підірвало його репутацію. Він проводить три роки в подорожах, але повертається до Англії, щоб знайти Сару. Нарешті, він знаходить її в будинку художника (автор натякає на Россетті). Сара виглядає вільною і впевненою в собі жінкою, секретаркою і можливо супутницею майстра.
Автор протягом роману пропонує три можливих фінали. У фіналі, описаному до сцени в готелі в Ексетері, Чарльз одружується на Ернестіні, а Сара пропадає з їхнього життя. Однак, цей кінець спростовується продовженням роману. У кінцівці автор, вводячи себе як епізодичного персонажа, розгортає перед глядачем два можливих епілоги. У першому Чарльз, який увійшов до будинку художника, виявляє, що Сара народила від нього дитину, а завершальні рядки припускають, що герої возз'єдналися і разом знайдуть своє щастя. У другому — возз'єднання не відбулося, Чарльзу відкрилося, що він був іграшкою для Сари. Він іде з цього будинку, щоб почати життя заново, пізнавши гіркоту втрати і розчарування.
Головні мотиви
«Жінка французького лейтенанта» вважається ключовим твором англійської літератури другої половини XX століття і найяскравішим представником постмодернізму, але в той же час зберігає елементи традиції реалізму. Фаулз поміщає своїх героїв в умови вікторіанського роману, в сюжетних лініях, іменах деяких героїв і їх характерах можна виявити відсилання до творів Чарльза Дікенса, Джорджа Мередіта, Томаса Гарді та їхніх сучасників. Однак авторський текст постійно нагадує читачеві, що роман написаний в XX столітті: Фаулз пояснює поведінку своїх героїв, використовуючи відсилання до теорії психоаналізу і сучасних йому філософських течій, порівнює споруди молу з напівабстрактними скульптурами Генрі Мура, а серце героїні — з комп'ютером.
Фаулз також заперечує роль автора, який у вікторіанську епоху був свого роду всемогутнім богом: він стверджує, що йому невідомі потаємні думки його героїв, а самі вони живуть власним життям і можуть не слухатися авторського задуму. У главі 13 Фаулз міркує про природу авторства і зміну парадигми за період, що минув від вікторіанської епохи. Автор залишається творцем свого всесвіту, деміургом, богом, і повна відмова від цієї ролі означала б втрату ідентичності автора, проте як змінюються уявлення про бога з плином часу, так і Фаулз вважає за потрібне ввести в життя своїх героїв елемент свободи волі.
Особливе місце в романі займає гра з фіналами. Перший фінал, типовий для пародійованих ним вікторіанських романів, Фаулз явно висміює. Пропонуючи читачеві дві інші кінцівки, Фаулз формально не пропонує відповіді на питання, яку з кінцівок вибрав би сам автор. Фаулз в своїх творах рідко залишав закриті кінцівки (так, наприклад, відкритим і незрозумілим залишається фінал «Мага»). На думку деяких критиків, у рамках екзистенціальної філософії Фаулза істинним міг бути тільки останній, відкритий фінал, у якому герой залишається один проти всього світу, проте здобувши моральний урок і розуміння життя. Залишаючи читача в невідомості щодо майбутнього своїх героїв, Фаулз ставить його в становище героїв книги, яких автор-оповідач залишає на роздоріжжі, надаючи їм змогу, відповідно до принципу свободи волі, далі вирішувати свою долю самим.
Екранізація
У 1981 році роман був екранізований. В однойменному фільмі Карела Райса (англ. Karel Reisz) ролі Сари і Чарльза виконали, відповідно, Меріл Стріп і Джеремі Айронс. Фільм був номінований на премію «Оскар» у п'ятьох категоріях і на премію BAFTA в 11 категоріях (отримав три премії BAFTA, в тому числі Меріл Стріп була визнана найкращою актрисою).
Література
- Левицька О. С. Образотворче мистецтво у структурі роману Джона Фаулза «Жінка французького лейтенанта» [ 11 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Питання літературознавства. – 2013. – № 88. – С. 340–350.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhinka francuzkogo lejtenanta angl The French Lieutenant s Woman roman anglijskogo pismennika postmodernista Dzhona Faulza opublikovanij v 1969 roci Zhinka francuzkogo lejtenantaangl The French Lieutenant s WomanZhanr romantichnij roman istorichnij roman i dForma romanNapryam literatura postmodernizmuAvtor Dzhon FaulzMova anglijskaOpublikovano 1969Krayina Velika BritaniyaVidavnictvo dNagorodi dSyuzhetDiya romanu vidbuvayetsya v drugij polovini XIX stolittya miscem zav yazki ye primorske mistechko Lajm Redzhis Golovnij geroj Charlz Smitson spadkoyemec nebagatogo aristokratichnogo rodu zaruchenij z Ernestinoyu Frimen divchinoyu z peresichnoyi i neznatnoyi ale bagatoyi rodini komersanta Odnogo razu progulyuyuchis po molu geroyi bachat zhinku na im ya Sara Vudraff vidomu yak kohanku francuzkogo lejtenanta Z chutok u neyi buv roman iz zayizhdzhim francuzkim oficerom yakij obicyav odruzhitisya z neyu ale poyihav na batkivshinu i ne povernuvsya Sara stala izgoyem yiyi prijnyala do sebe v pokoyivki bagata ale obmezhena i licemirna misis Poultni a u vilnij chas Sara prihodit na mol i vdivlyayetsya v more Charlz paleontolog lyubitel odnogo razu zustrichayetsya z Saroyu pid chas progulyanki Vona rozpovidaye istoriyu svogo zvablennya francuzom na im ya Vargenu i prosit Charlza pro dopomogu ta pidtrimku Piznishe Charlz daye Sari groshej i radit zalishiti misto Sara selitsya v goteli v Ekseteri Koli tudi pribuvaye Charlz mizh geroyami vidbuvayetsya poyasnennya Sara viddayetsya Charlzu Vin rozumiye sho Sara nezajmana a znachit vsya istoriya pro francuzkogo lejtenanta rozkazana jomu Saroyu viyavlyayetsya brehneyu Zakohanij v Saru Charlz povertayetsya dodomu ogoloshuye pro rozirvannya zaruchin z Ernestinoyu i povertayetsya do Sari odnak ta znikla Zniknennya Sari stalo velikim udarom dlya Charlza a rozirvannya zaruchin pidirvalo jogo reputaciyu Vin provodit tri roki v podorozhah ale povertayetsya do Angliyi shob znajti Saru Nareshti vin znahodit yiyi v budinku hudozhnika avtor natyakaye na Rossetti Sara viglyadaye vilnoyu i vpevnenoyu v sobi zhinkoyu sekretarkoyu i mozhlivo suputniceyu majstra Avtor protyagom romanu proponuye tri mozhlivih finali U finali opisanomu do sceni v goteli v Ekseteri Charlz odruzhuyetsya na Ernestini a Sara propadaye z yihnogo zhittya Odnak cej kinec sprostovuyetsya prodovzhennyam romanu U kincivci avtor vvodyachi sebe yak epizodichnogo personazha rozgortaye pered glyadachem dva mozhlivih epilogi U pershomu Charlz yakij uvijshov do budinku hudozhnika viyavlyaye sho Sara narodila vid nogo ditinu a zavershalni ryadki pripuskayut sho geroyi vozz yednalisya i razom znajdut svoye shastya U drugomu vozz yednannya ne vidbulosya Charlzu vidkrilosya sho vin buv igrashkoyu dlya Sari Vin ide z cogo budinku shob pochati zhittya zanovo piznavshi girkotu vtrati i rozcharuvannya Golovni motivi Zhinka francuzkogo lejtenanta vvazhayetsya klyuchovim tvorom anglijskoyi literaturi drugoyi polovini XX stolittya i najyaskravishim predstavnikom postmodernizmu ale v toj zhe chas zberigaye elementi tradiciyi realizmu Faulz pomishaye svoyih geroyiv v umovi viktorianskogo romanu v syuzhetnih liniyah imenah deyakih geroyiv i yih harakterah mozhna viyaviti vidsilannya do tvoriv Charlza Dikensa Dzhordzha Meredita Tomasa Gardi ta yihnih suchasnikiv Odnak avtorskij tekst postijno nagaduye chitachevi sho roman napisanij v XX stolitti Faulz poyasnyuye povedinku svoyih geroyiv vikoristovuyuchi vidsilannya do teoriyi psihoanalizu i suchasnih jomu filosofskih techij porivnyuye sporudi molu z napivabstraktnimi skulpturami Genri Mura a serce geroyini z komp yuterom Faulz takozh zaperechuye rol avtora yakij u viktoriansku epohu buv svogo rodu vsemogutnim bogom vin stverdzhuye sho jomu nevidomi potayemni dumki jogo geroyiv a sami voni zhivut vlasnim zhittyam i mozhut ne sluhatisya avtorskogo zadumu U glavi 13 Faulz mirkuye pro prirodu avtorstva i zminu paradigmi za period sho minuv vid viktorianskoyi epohi Avtor zalishayetsya tvorcem svogo vsesvitu demiurgom bogom i povna vidmova vid ciyeyi roli oznachala b vtratu identichnosti avtora prote yak zminyuyutsya uyavlennya pro boga z plinom chasu tak i Faulz vvazhaye za potribne vvesti v zhittya svoyih geroyiv element svobodi voli Osoblive misce v romani zajmaye gra z finalami Pershij final tipovij dlya parodijovanih nim viktorianskih romaniv Faulz yavno vismiyuye Proponuyuchi chitachevi dvi inshi kincivki Faulz formalno ne proponuye vidpovidi na pitannya yaku z kincivok vibrav bi sam avtor Faulz v svoyih tvorah ridko zalishav zakriti kincivki tak napriklad vidkritim i nezrozumilim zalishayetsya final Maga Na dumku deyakih kritikiv u ramkah ekzistencialnoyi filosofiyi Faulza istinnim mig buti tilki ostannij vidkritij final u yakomu geroj zalishayetsya odin proti vsogo svitu prote zdobuvshi moralnij urok i rozuminnya zhittya Zalishayuchi chitacha v nevidomosti shodo majbutnogo svoyih geroyiv Faulz stavit jogo v stanovishe geroyiv knigi yakih avtor opovidach zalishaye na rozdorizhzhi nadayuchi yim zmogu vidpovidno do principu svobodi voli dali virishuvati svoyu dolyu samim EkranizaciyaU 1981 roci roman buv ekranizovanij V odnojmennomu filmi Karela Rajsa angl Karel Reisz roli Sari i Charlza vikonali vidpovidno Meril Strip i Dzheremi Ajrons Film buv nominovanij na premiyu Oskar u p yatoh kategoriyah i na premiyu BAFTA v 11 kategoriyah otrimav tri premiyi BAFTA v tomu chisli Meril Strip bula viznana najkrashoyu aktrisoyu LiteraturaLevicka O S Obrazotvorche mistectvo u strukturi romanu Dzhona Faulza Zhinka francuzkogo lejtenanta 11 veresnya 2016 u Wayback Machine Pitannya literaturoznavstva 2013 88 S 340 350